Влада

Міністерство закордонних справ України у 75-ту річницю завершення Другої світової війни нагадало, що від СРСР акт капітуляції Японії підписав уродженець Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко.

«2 вересня 1945 року о 9:02 за токійським часом на борту американського лінкора «Міссурі» в Токійській затоці був підписаний акт капітуляції. Від СРСР документ підписав уродженець Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев’янко. У 2007 році йому посмертно присвоїли звання Героя України», – розповіли в МЗС.

У відомстві нагадали, що українці були в лавах союзних військ під час Другої світової війни.

«Близько 7 мільйонів наших співвітчизників та співвітчизниць зробили свій героїчний внесок у перемогу. Українці воювали проти нацизму та за рідну землю, проти світового зла та за мирне небо, проти тоталітаризму та за свої сім’ї. Втрати серед українського населення склали близько 8 мільйонів людей. Біля 30 тисяч українських сіл та міст були стерті з землі», – заявили в МЗС.

Друга світова війна почалася 1 вересня 1939 року: того дня війська нацистської Німеччини вторглися до Польщі, якій тоді належала західна частина України. За різними оцінками Друга світова війна забрала від 50 до 85 мільйонів людських життів

 
…

Дата Пленуму Верховного суду досі невідома, повідомило управління комунікаційної діяльності ВСУ у відповідь на запит Радіо Свобода.

При цьому управління нагадало, що 18 липня голова Верховного суду Валентина Данішевська в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заявила, що пленум відбудеться не раніше, ніж у вересні.

22 червня Хмельницький міськрайонний суд звернувся до Верховного суду з проханням скликати пленум, щоб вирішити, чи потрібно звертатися до Конституційного суду щодо офіційного тлумачення частини 1 статті 105 Конституції України («Президент України користується правом недоторканості на час виконання повноважень»).

Хмельницький міськрайонний суд цікавиться, чи можливо притягнути президента Володимира Зеленського до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення під час виконання повноважень.

3 червня під час робочої поїздки до Хмельницького президент Володимир Зеленський із делегацією попив кави всередині приміщення місцевого кафе в порушення карантинних обмежень. Після того, як фото оприлюднила пресслужба президента мережею поширилася критика користувачів щодо поведінки президента і його оточення в умовах пандемії коронавірусу. 

10 червня поліція склала адміністративний протокол на власника кафе та відвідувачів, включно з президентом.
…

Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів Окружного адміністративного суду Києва і ще два відмовилася задовольнити. Про це йдеться в повідомленнях ВРП 1 вересня.

Рішення Ради стосуються заступника голови ОАСК Євгенія Аблова, суддів Ігоря Погрібніченка, Олексія Огурцова, Ігоря Качура та Володимира Келеберди. Клопотання щодо Погрібінченка, Келеберди та Огурцова ВРП повернула без розгляду, пояснивши це нібито «порушенням порядку повідомлення про підозру» суддям.

Читайте також: Ситник прокоментував заяву ОП, що він «виконує обов’язки» директора НАБУ

Клопотання щодо Аблова та Качура ВРП розглянула, однак дійшла висновку, що докази проти суддів нібито отримані з порушеннями Кримінального процесуального кодексу, а ризики через продовження ними своєї діяльності «не обґрунтовані».

Також Вища рада правосуддя заявила, що даних про її зв’язки з ОАСК, які Національне антикорупційне бюро оприлюднило 1 вересня, не було серед матеріалів, долучених до клопотання Венедіктової.

«Оприлюднення на сайті НАБУ матеріалів, не долучених до клопотань Генпрокурора, які розглядає ВРП, має ознаки впливу на Вищу раду правосуддя у позапроцесуальний спосіб, чому буде надано оцінку на підставі законодавства», – стверджують в Раді.

Раніше 1 вересня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка за клопотанням генеральної прокурорки.

11 серпня НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме.

У відповідь Вовк заявив про тиск на суд і стверджував, що йому ніхто не вручав ані повісток, ані підозр. Він заявляв про готовність прийти на допит до Національного антикорупційного бюро України в разі, якщо НАБУ вручить йому «повідомлення про підозру в установленому законом порядку».
…

Поліція Одеської області повідомила про складання адміністративного протоколу на чоловіка, який напав на «обвинуваченого в тяжкому злочині» біля Приморського суду Одеси. Про це йдеться в повідомленні від 1 вересня.

«31 серпня невідомий облив схожою на сечу рідиною чоловіка, який є обвинуваченим у тяжкому злочині. Протиправні дії молодика помітили дільничні офіцери поліції, які несли службу з охорони публічного порядку. Тож правоохоронці оперативно встановили особу порушника. Ним виявився 18-річний житель Чорноморська. На молодика склали адміністративний протокол за статтею 173 (дрібне хуліганство) Кодексу України про адміністративні правопорушення», – йдеться в заяві поліції.

Ім’я людини, на яку скоїли напад, поліція не повідомляє, водночас описані обставини вказують на те, що йдеться про активіста Сергія Стерненка.

Напередодні, 31 серпня, Стерненко повідомив про спробу облити його невідомою речовиною перед засіданням у Приморському суді Одеси у справі проти нього.

«На мене намагались напасти і чимось облити прямо на вході до суду перед засіданням по сфабрикованій проти мене справі. Перед першим же засіданням. Але все гаразд», – написав він у своєму Телеграмі.

Поліція стврджує, що ані постраждалий внаслідок інциденту, ані його офіційні представники не зверталися до правоохоронців через напад. Натомість юридична компанія «Міллер» заявила напередодні, що зверталася до поліції через цей випадок, а нападників було троє.

Слухання у справі проти Сергія Стерненка, якого звинувачують в умисному вбивстві, відбулося в Приморському суді Одеси 31 серпня. 1 вересня суд задовольнив клопотання захисту активіста про відвід колегії суддів. Справу спрямували на новий авторозподіл.

 
…

Журналісти-автори фільму The wrong place спільно з правозахисниками та деякими політиками Італії закликали громадськість країни до детального обговорення справи про загибель італійського репортера Андреа Роккеллі на Донбассі 6 років тому і звинувачення у причетності до його смерті українського військового Віталія Марківа. 

На цьому наголосили сьогодні в італійському сенаті під час презентації першої частини фільму The wrong place. Режисер документальної стрічки Крістіано Тінацці зауважив, що завдання журналістського розслідування полягало у глибшому дослідженні справи Роккеллі-Марків, а не у відстоюванні позиції «за» чи «проти» якоїсь із сторін процесу. 

«Цим фільмом пропонуємо відкрити дебати, щоб зрозуміти краще резонансну справу, пропонуємо йти до кінця для пошуку правди», – сказала Елеонора Монджеллі, заступниця голови Італійської федерації прав людини. 

Вперше на пресконференції щодо справи Роккеллі-Марків був присутній представник Демократичної партії (з урядової коаліції) сенатор Роберто Рампі. Як відомо, на політичному рівні темою вже активно переймаються ліберальні партії «Італійські радикали» та «Більше Європи». 

«Я переконаний пацифіст, але розумію, що під час воєнної ситуації, на жаль, солдатам доводиться убивати. При цьому не можна уявити, що стосовно усіх трагічних інцидентів на війні відкривають справи щодо убивства. Думаю, цей фільм допоможе досягти бажаного результату, надаючи нові елементи для глибшого розуміння справи», – сказав сенатор Рампі.

Присутні переглянули 35-хвилинний фрагмент фільму. Його автори з’ясували нові факти та спілкувалися зі свідками, які не були залучені до судового процесу в Павії, де минулого літа бійця Нацгвпрдії України Марківа засудили до 24 років неволі за сприяння в убивстві італійця Андреа Роккеллі і росіянина Андрія Миронова.  Початкові кадри демонструють околицю міста Слов’янська на Донеччині, куди на таксі прибули троє іноземців Роккеллі, Миронов та француз Вільям Ругелон, котрий був поранений внаслідок трагічного випадку 24 травня 2014 року. Використані відео зі звуком пострілів, де перед смертю Андрій Миронов пояснює журналістам, що потрапили під перехресний вогонь «стріляють з обох боків».

Ці відеокадри, представлені на суді, присяжні Павії проігнорували, попри наполягання захисту, який стверджував, що в умовах збройного конфлікту неможливо встановити, внаслідок чийого пострілу загинули журналісти. Подаючи кадри з місця події, автори наголошують: «Жодного розслідування на місці події слідчі не проводили». 

Увагу глядача звертають на окремі суперечності мотивації вироку. Зокрема, обвинувачення та судді переконані, що ініціатором збройної атаки того травневого дня були Збройні сили України, а бойовики нібито сиділи тихо і спокійно. Однак відео, зняте французом, свідчить про інше, а саме постріли з автоматичної зброї, на думку військових експертів, лунають близько від групи іноземців, тобто від бойовиків, а не від ЗСУ з гори Карачун за 1760 метрів до місця інциденту. Це власне і підтверджують слова ще живого Андрія Миронова, коли той говорить про «вогонь з обох боків». 

Стрічка сповнена детальними фаховими поясненнями картографів, балістів та інших експертів, які спростовують твердження присяжних, що з позиції Марківа на Карачуні можна було розрізнити людські постаті на відстані понад півтора кілометри. 

Завершальна частина фільму буде готова пізньої осені. За словами режисера Тінацці, документальну стрічку пропонуватимуть для прокату міжнародним компаніям та для представлення на кінофестивалях. 

Учасники презентаційного заходу висловили сподівання, що матеріали фільму сприятимуть неупередженому розгляду справи у суді другої інстанції, що починається у Мілані 29 вересня.

Від участі у заході та в наданні коментарів для стрічки відмовилися представники обвинувачення та сторони потерпілих. Представники італійської преси у переважній більшості проігнорували презентацію фільму. На думку присутніх, опитаних Радіо Свобода, це стало зайвим доказом небажання місцевої медіаспільноти започаткувати докладну дискусію про суперечливу справу. 

30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі суворого режиму біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Його заарештували в Болоньї 30 червня 2017.

Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд присяжних міста Павії визнав причетним до умисного вбивства двох цивільних іноземців на війні біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Внаслідок того ж інциденту французький репортер Вільям Руґелон зазнав поранень, згодом він став головним свідком обвинувачення.

Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам. Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків. Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відсоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів чи людей на такій великій відстані.

Адвокати захисту оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.

 
…

Народний депутат Гео Лерос виключений з парламентської фракції партії «Слуга народу». Про це політична сила повідомила на своїй сторінці у фейсбуці.

«Повідомляємо, що за результатами збору підписів більшістю голосів народних депутатів ухвалено рішення про виключення Лероса Гео Багратовича з числа членів фракції політичної партії «Слуга Народу» у Верховній Раді України», – заявили у фракції.

Сам Лерос заявляв, що президент України Володимир Зеленський наказав збирати підписи за його виключення з фракції після сьогоднішньої промови. З трибуни парламенту Лерос розкритикував Зеленського і заявив, що той «не став воювати зі старою системою», а «просто з нею злився».

В Офісі президента наразі не коментували звинувачення з боку Лероса.

Гео Лерос відомий, зокрема, після публікації у фейсбуці відеокадрів, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Брат Андрія Єрмака Денис заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», що «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».
…

У «Слузі народу» збирають підписи, щоб виключити з фракції народного депутата Гео Лероса, повідомила народна депутатка Єлизавета Ясько у фейсбуці.

«У фракції збирають голоси за виключення Гео Лероса з фракції. Офіційно заявляю, що я утрималася. Не дивлячись на те, що я не завжди згодна з Гео, я не хочу і не буду займати позицію проти Гео Лероса», – наголосила Ясько.

Сам Лерос переконаний, що президент України Володимир Зеленський наказав збирати підписи за його виключення з фракції після сьогоднішньої промови. З трибуни парламенту Лерос розкритикував Зеленського і заявив, що той «не став воювати зі старою системою», а «просто з нею злився».

В Офісі президента наразі не коментували звинувачення з боку Лероса.

Гео Лерос відомий, зокрема, після публікації у фейсбуці відеокадрів, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до СБУ та ДБР, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Брат Андрія Єрмака Денис заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», що «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».
…

1 вересня в Україні розпочинають навчання 428 тисяч першокласників, повідомило Міністерство освіти та науки.

«Вітаємо здобувачів освіти – школярів, учнів, студентів, курсантів, аспірантів. Відсьогодні, зокрема, розпочинають навчання понад 4,2 мільйона учнів, з них – більш як 428 тисяч першачків», – розповіли в міністерстві.

У відомстві нагадали, що цьогоріч 1 вересня особливе через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19.

«Держава робить усе можливе, щоб створити у закладах освіти безпечні умови для навчання та розвитку. Віримо, що це тимчасові виклики, з якими ми усі обов’язково впораємось», – наголосили в МОН.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов розповідав, що в зонах червоного рівня епідемічної небезпеки навчання буде відбуватися дистанційно. Згідно з інтерактивною мапою МОЗ, до «червоної зони» віднесені, зокрема, Чернівці та Івано-Франківськ.

При цьому в Чернівцях міська рада дозволила працювати школам у звичайному режимі, остаточне рішення про роботу має ухвалювати керівництво навчальних закладів.

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук увійде до команди аналітичного «Центру Євразія» (Eurasia Center), який є складовою частиною американської Атлантичної ради (Atlantic Council).

«Центр Євразія» має честь оголосити, що Олексій Гончарук приєднається як наш новий заслужений співробітник. Перебуваючи на посаді прем’єр-міністра України в 2019–2020 роках, Олексій Гончарук очолював орієнтований на реформи уряд. Ми надзвичайно раді вітати його в команді», – ідеться в повідомленні «Центру Євразія» у твітері.

Олексій Гончарук був першим головою уряду за президентської каденції Володимира Зеленського. На посаді він протримався близько півроку – від 29 серпня 2019 року до 4 березня 2020 року.
…

Керівник НАБУ Артем Ситник прокоментував у інтерв’ю Радіо Свобода заяву Офісу Президента з приводу рішення КСУ про визнання незаконним його призначення на посаду директора бюро.

Зокрема, в ОП відзначили, що рішення КСУ не зачепить чинність і спроможність усього атикорупційного агентства. Водночас в Офісі додали, що чекають «від виконувача обов’язків ефективної реалізації антикорупційної політики в період обрання нового керівника».

«Я декілька разів перечитав, але не зовсім зрозумів цей пресреліз Офісу президента. Можу сказати точно, що розподіл обов’язків між керівництвом НАБУ: між директором і заступниками, регламентується наказом директора. «Виконуючим обов’язки» може бути один із заступників, якщо відсутній директор. На сьогоднішній день директор не відсутній: я не перебуваю у відрядженні, не перебуваю на лікарняному, не перебуваю у відпустці. Відповідно, говорити про те, що хтось може виконувати обов’язки – немає. Виконую обов’язки на сьогоднішній день я», – наголосив Ситник.

Він додав, що не обговорював це питання з ОП.

«Ми незалежний орган і якраз гарантії нашої незалежності, мабуть, і призвели до такої ситуації», – зазначив директор НАБУ.

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».
…

Артем Ситник, чиє призначення директором Національного антикорупційного бюро Конституційний суд України назвав незаконним, в інтерв’ю Радіо Свобода запевнив, що відомство під його керівництвом не зазнавало жодного зовнішнього впливу на діяльність.

«Мені здається, це частина пропагандистської машини Кремля, що Україна нібито перебуває під зовнішнім впливом. Насправді це не так. НАБУ в своїй роботі настільки прозоре, наскільки це дозволяє закон про державну таємницю, закон, який охороняє таємницю досудового розслідування. В нас є Рада громадського контролю, яка глибоко інтегрована в процеси, які відбуваються в НАБУ. Тому, якби були реальні докази того, що хтось на щось впливає, то мабуть вони б уже з’явилися. З іншого боку, ми постійно говоримо про те, що співпраця із міжнародними партнерами, це одна із складових нашого успіху і нашої роботи», – сказав Ситник.

Він заявив, що в НАБУ є співпраця з різними країнами, іноземними правоохоронними органами, але про «зовнішній контроль» не йдеться.

На запитання, чи давали НАБУ якісь вказівки щодо розслідувань представники інших країн чи посольств, Ситник відповів: «Це точно неправда».

Конституційний суд 28 серпня оприлюднив рішення, яким визнав неконституційним указ про призначення Артема Ситника директором Національного антикорупційного бюро України.

Читайте також: У Зеленського поклали на «попереднього президента» відповідальність за колізію навколо директора НАБУ

Національне антикорупційне бюро назвало рішення політично мотивованим. У НАБУ пов’язали рішення КСУ з оприлюдненням так званих «плівок #ОАСК», на яких «задокументовано розмови щодо «керованого правосуддя в Україні», у тому числі й стосовно ухвалення рішень Конституційним судом України».

П’ятий президент України Петро Порошенко своїм указом призначив Артема Ситника директором НАБУ 16 квітня 2015 року. Цьому передував конкурсний відбір.

Згідно з рішенням КСУ, указ президента відтак втрачає чинність. Водночас рішення «не поширюється на правовідносини, які виникли внаслідок здійснення посадових обов’язків» Ситником.

Народні депутати, які зверталися до суду з клопотанням, стверджували, що президент діяв поза межами своїх конституційних повноважень, оскільки посада директора НАБУ не віднесена Основним законом до посад, призначення на які здійснює президент. У суді погодилися з цим висновком. Крім того, там вважають, що «призначення президентом України керівника органу, який за своїми повноваженнями функціонально належить до органу виконавчої влади, призведе до розбалансування системи стримувань і противаг, порушення функціонального розподілу влад та фактичної зміни форми державного правління».

 
…