Влада

США внесли трьох осіб, включно з колишнім високопосадовцем митниці Киргизстану Раїмбеком Матраїмовим, до списку санкцій, передбачених глобальним законом Магнітського.

Міністерство фінансів заявило 9 грудня, що інші двоє осіб, щодо яких запроваджені санкції, були з Макао та Ліберії.

Торік спільне розслідування киргизької служби Радіо Свобода, проєкту звітності про організовану злочинність та корупцію (OCCRP) та киргизького сайту Kloop виявило причетність Матраїмова до корупційної схеми, яка передбачала перерахування сотень мільйонів доларів із Киргизстану народженому в Китаї уйгурському бізнесмену Аєркену Саймаїті. Цього чоловіка було вбито в Стамбулі в листопаді 2019 року.

 
…

Посольство Росії в Данії заявило 9 грудня, що сподівається на звільнення заарештованого російського громадянина.

«У зв’язку з висуненням звинувачень у шпигунстві стосовно російського громадянина посольство Росії в Данії вважає арешт нашого співвітчизника і висунуті йому звинувачення помилкою. Розраховуємо на неупереджений підхід данського правосуддя до розгляду зазначеної справи», – вказали дипломати.

Раніше прокуратура Данії повідомила про звинувачення в шпигунстві, висунуті громадянину Росії, який живе в Данії. Відомство зазначає, що росіянин, ім’я якого не називається, перебуває під вартою з липня 2020 року. Йому закидають передання російській розвідці інформації про технології енергетичної системи Данії, пише Reuters.

Російська агенція ТАСС повідомила, що справу порушено в рамках більш масштабного розслідування служби розвідки поліції.

Інших подробиць справи наразі немає.
…

Список найвпливовіших жінок світу за версією видання Forbes знову очолила канцлер Німеччини Анґела Меркель.

Минулого року Меркель також посіла першу сходинку рейтингу.

Другу позицію зберегла за собою колишня очільниця МВФ, а зараз глава Європейського центрального банку Крістін Лаґард.

Третя в списку – Камала Гарріс, яка стане першою жінкою – віцепрезидентом США у адміністрації обраного президента Джо Байдена.

Далі у десятці:

голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Мелінда Ґейтс – співголова фонду Мелінди та Білла Ґейтсів
виконавчий директор General Motors Мері Барра
спікер Нижньої палати Конгресу США Ненсі Пелосі
голова ради директорів фінансово-кредитної групи Santander Ана Ботін
президент Fidelity Investments Ебіґейл Джонсон
очільниця компанії Anthem Ґейл Бодро

 
…

Прокуратура Данії оголосила 9 грудня звинувачення в шпигунстві громадянину Росії, який живе у Данії. Як передає агенція Reuters, чоловік, імені котрого не називають, перебуває під вартою з липня.

Його, зокрема, звинувачують у передачі російській розвідці інформації про технології датської енергетичної системи.

Російська агенція ТАСС повідомила, що справу порушено в рамках більш масштабного розслідування служби розвідки поліції.

Інших подробиць справи наразі немає.

У жовтні Данія оголосила про підтримку санкцій проти Росії через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.
…

Команда юристів президента США Дональда Трампа планує продовжити боротьбу за скасування результатів виборів 3 листопада, попри рішення Верховного суду США про відхилення позову щодо скасування перемоги Джо Байдена в Пенсильванії.

«Попри те, що ЗМІ відчайдушно намагаються оголосити, що боротьба закінчена, ми продовжимо відстоювати чесність виборів, поки законні голоси не будуть пораховані справедливо і точно», – йдеться у заяві юристів Дональда Трампа Руді Джуліані і Дженні Елліс.

У вівторок Верховний суд відхилив спробу республіканців визнати недійсними близько 2,5 мільйона бюлетенів, відправлених поштою в Пенсильванії, і таким чином оскаржити перемогу Джо Байдена в цьому штаті. Суд виніс короткий постанову, відхиливши позов, що був першим із десятків, які команда Трампа подала до суду.

Після оголошення рішення щодо Пенсильванії Верховний суд попросили розглянути ще один позов, на цей раз поданий Техасом. Позов, про який оголосив генеральний прокурор штату, республіканець Кен Пекстон, висунений проти чотирьох штатів – Джорджія, Мічиган, Пенсильванія та Вісконсин. У позові стверджується, що зміни, зроблені цими штатами у виборчих процедурах є «незаконними».

8 грудня закінчився так званий Safe Harbor Deadline, термін, протягом якого штати мали б завершити роботу з судовими позовами і перерахунком голосів. Цей термін встановлений законом від 1887 року. Дотримання крайнього терміну не є обов’язковим, але забезпечує впевненість у тому, що Конгрес не буде ставити під сумнів результати штату.

Після цієї дати Трамп, як і раніше ,зможе подавати позови, але судова кампанія стане ще складнішою, оскільки судді можуть сказати, що вже занадто пізно скасовувати результати.

«Safe Harbor Deadline – це встановлений термін, який зазвичай позначає останній день, коли штати повинні затвердити підсумки виборів. Однак продовження пов’язаних з виборами суперечок після 8 грудня не є чимось безпрецедентним», – йдеться в заяві Дженні Елліс.

Команда юристів Трампа втім може зіткнутися з новим викликом з боку Американської асоціації юристів. Понад 1500 юристів написали 8 грудня відкритого листа, в якому закликають асоціацію розслідувати поведінку команди юристів Трампа.

У листі стверджується, що адвокати передвиборчої кампанії Трампа зловживали судовим процесом, намагаючись підірвати суспільну довіру до результатів виборів, «що неминуче підірве конституційну демократію».

Президент США Дональд Трамп сам неодноразово робив необґрунтовані заяви про фальсифікацію виборів. Практично всі позови, подані кампанією Трампа, були відхилені судами нижчої інстанції по всій країні.
…

Іран відкликав пропозицію виплати компенсацій сім’ям загиблих у авіакатастрофі літака «Міжнародних авіаліній України». Про це заступник міністра закордонних справ Євген Єнін розповів в ефірі «Громадського радіо».

«За моєю інформацією уряд вже відкликав цю пропозицію, оскільки передбачалось, що 200 мільйонів будуть виділені саме з фонду національного розвитку, що спричинило серйозні внутрішні дискусії в іранському суспільстві. Але ми вітатимемо плани іранського уряду зарезервувати певну суму коштів у бюджеті для виплати компенсацій», – зазначив Єнін.

При цьому він наголосив, що переговори про виплату компенсацій ще не починалися.

Єнін пояснив, що позиція Києва виходить з того, що розмір компенсації залежатиме від обставин катастрофи та рівня співпраці під час її розслідування.

Раніше Єнін зазначав, що Іран розглядає можливість закласти в проєкті бюджету на наступний рік виплату компенсацій родинам жертв авіакатастрофи українського літака. Тоді він нагадав, що під час минулого раунду переговорів іранська сторона висловила готовність виплатити компенсацію всім родинам загиблих незалежно від їхнього громадянства.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

30 липня в Києві за участі іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752.
…

Суд Фрунзенського району Мінська виніс вирок у справі про хуліганство через напис «Не забудемо» ще трьом особам: Денису Граханову, Ігорю Самусенку і Владиславу Гулісу, повідомив правозахисний центр «Весна».

Обвинувачені отримали такі терміни:

Денис Граханов – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Ігор Самусенко – півтора року обмеження волі з направленням до виправної установи відкритого типу;
Владислав Гуліс – два роки колонії суворого режиму.

Їм інкримінували хуліганство й умисне знищення або пошкодження майна. За даними TUT.BY, справу за другою статтею про знищення майна припинили через відсутність злочинного діяння.

Після оголошення вироку Граханова і Самусенка звільнили з-під варти до вступу вироку в силу. У рамках цієї кримінальної справи вони провели за ґратами більше ніж місяць.

Раніше в цьому ж суді винесли вирок 25-річній Марії Бобович і 26-річному Максиму Павлющику, які написали на тротуарній плитці «Не забудемо». Марія Бобович отримала півтора року обмеження свободи без направлення до виправної установи, Максим Павлющик – два роки колонії загального режиму.

Напис «Не забудемо» з’явився біля станції метро «Пушкінська» в Мінську біля народного меморіалу Олександра Тарайковського.

Олександр Тарайковський загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
…

Державна дума Росії схвалила в першому читанні зміни до закону «Про поліцію», що істотно розширюють повноваження поліцейських.

У разі ухвалення законопроєкту, співробітники МВС Росії зможуть не представлятися, проводячи затримання, отримають право відкривати приватні автомобілі і не нести при цьому відповідальність за пошкодження, а також стріляти на поразку з вогнепальної зброї, якщо громадянин зробить «дії, що дають підставу розцінити їх як загрозу нападу на співробітника поліції».

Що це за дії – в законопроєкті не уточнюється.

Поправки в закон «Про поліцію» запропонував уряд Росії. Правозахисники виступають проти них, побоюючись, що їх ухвалення призведе до ще більших порушень прав громадян з боку співробітників силових відомств.
…

Служба безпеки Норвегії заявила про можливу причетність хакерів із Росії до кібератаки на систему електронної пошти норвезького парламенту в серпні цього року.

Як повідомляє агентство Associated Press, розслідування показало, що, ймовірно, операцію проводило угруповання хакерів APT28, також відоме як Fancy Bear, яку спецслужби пов’язують із російською розвідувальною службою ГРУ.

У відомстві зазначають, що інформація в поштовій системі «становить великий інтерес для розвідувальних служб декількох іноземних держав», а кібератака 24 серпня є частиною «більшої кампанії національного і міжнародного масштабу» і триває щонайменше від 2019 року.

Представники спецслужби, відомої за скороченою назвою PST, повідомили, що вирішили зупинити розслідування, оскільки воно не надало «достатньої інформації» для обвинувачення.

Російське посольство в Норвегії заявило, що PST не вдалося зібрати докази про причетність Росії, і назвало заяви норвезької сторони «неприйнятними».

Міністр закордонних справ Норвегії Іне Марі Еріксен Серейде заявила, що це серйозна подія, яка торкнулася найважливішого інституту демократії. За її словами, згідно з наявною інформацією, «за цією діяльністю стоїть Росія».

У 2015 році хакерської атаки зазнав парламент Німеччини. Німецькі спецслужби пов’язували атаку з угрупованням російських хакерів APT28. Їх же вважають відповідальними і за атаку на сервери Демократичної партії США в 2016 році.
…

У Вірменії представники опозиційних партій оголосили про початок акцій громадянської непокори через закінчення терміну ультиматуму прем’єр-міністру країни Ніколу Пашиняну, повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода.

Член «Руху за порятунок Вітчизни», представник партії «Дашнакцутюн» Ішхан Сагателян заявив, що «до 17:00 громадяни Республіки Вірменія мають легітимне право проводити акції мирної непокори для того, щоб висловити свій протест».

Він закликав проводити акції протесту в рамках закону.

Вже є перші повідомлення про затримання протестувальників, які відгукнулися на заклик лідерів опозиції до протесту у Єревані.

5 грудня в Єревані пройшов мітинг опозиції з вимогою відставки Нікола Пашиняна. Учасники протесту вирушили маршем до помешкання Пашиняа і зажадали, щоб він до 8 грудня залишив посаду.

Відставки прем’єра вимагають 16 партій, що створили «Рух за порятунок Вітчизни». Своїм кандидатом на поссду тимчасового прем’єра вони називають лідера Національно-демократичного союзу Вазгена Манукяна.

Політичні позиції Пашиняна різко ослабли після того, як в ніч на 10 листопада він підписав спільну з президентами Росії і Азербайджану Володимиром Путіним і Ільхгмом Алієвим заяву про повне припинення військових дій в Нагірному Карабасі. З моменту підписання угоди в Єревані не припиняються протести з вимогою відставки прем’єра, яку опозиціонери вважають «капітуляцією».

Раніше у зверненні до народу Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.
…

Жителя Мінську Максима Павлющика засудили до двох років колонії за напис «Не забуваймо» на місці загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського біля столичної станції метро «Пушкінська».

Ще одну активістку, Марію Бабович засудили до півтора року обмеження волі.

Суддя Фрунзенського району Мінська Юлія Близнюк визнала Бабович та Павлющика винними за частиною 2 статті 339 Кримінального кодексу Республіки Білорусь (хуліганство).

У цьому ж суді триває розгляд справи Дениса Граханова, Ігоря Самусенка та Владислава Гуліса, яких затримали незабаром після Павлющика та Бабович.

Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.

Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.

 
…

У США у віці 97 років помер Чак Єгер – пілот-випробувач, який першим подолав швидкість звуку понад 70 років тому.

Про смерть Єгера повідомила його дружина Вікторія у твітері.

«З жалем змушена повідомити вам, що мій коханий генерал Чак Єгер помер сьогодні о 21 годині. Він прожив надзвичайне життя, він — найвеличніший пілот, і його спадщину сили, пригод та патріотизму пам’ятатимуть завжди», – мовиться у повідомленні.

Єгер приєднався до Повітряних сил армії США у 1941. Він мав лише працювати з двигунами літаків, а не літати на них, повідомляє агентство Reuters. Зазначається, що після першого польоту Єгера знудило.

Єгер не зміг потрапити до космічної програми США, оскільки у нього не було вищої освіти, та не надто засмутився, зазначивши, що астронавти – «пасажири, які тиснуть на правильні важелі за вказівками з Землі», зазначає агентство.

Під час Другої світової війни Єгер літав на P-51 Mustang, йому приписують 12 збитих німецьких літаків, зокрема п’ять з них він збив в одиночних боях.

Після війни Єгер став пілотом-випробувачем у секретному проєкті XS-1, метою якого було подолати бар’єр швидкості звуку.

14 жовтня 1947 року 24-річному капітану Єгеру вдалося це зробити на літаку Bell X-1.

У НАСА назвали смерть Чака Єгера «колосальною втратою для країни», зазначивши, що його дух першопрохідця та новатора «вдосконалив можливості Америки у небі» та дав поштовх мрії американців злетіти до ери реактивних та космічних польотів.

 
…

США внесли Іран, Пакистан, Таджикистан і Туркменстан у список із 10-ти країн, які «викликають особливе занепокоєння» з приводу свободи віросповідання.

Визначення країн-порушників відбулося, аідповідно до закону про міжнародну релігійну свободу від 1998 року «за участь або терпимість до систематичних, кричущих порушень свободи віросповідання», повідомив Держдепартамент США.

Сполучені Штати також внесли Росію і три інші країни в спеціальний список для нагляду за урядами, які допустили або допускають «серйозні порушення свободи віросповідання».

«США непохитні у своїй прихильності до свободи віросповідання. Жодній країні чи організації не має бути дозволено безкарно переслідувати людей через їхні переконання», – написав у твітері держсекретар Майк Помпео.

Країни, які у списку США позначені як ті, що «викликають особливе занепокоєння», – це М’янма, Китай, Еритрея, Іран, Нігерія, Північна Корея, Пакистан, Саудівська Аравія, Таджикистан і Туркменистан. Країни, включені до спеціального списку для нагляду – це Коморські Острови, Куба, Нікарагуа і Росія.

Помпео також заявив, що «Аль-Каїда», «Ісламська держава» і «Талібан» є серед кількох збройних екстремістських угруповань, позначених як «організації, що викликають особливу стурбованість».

Повідомляється, що Узбекистан і Судан були виключені зі спеціального контрольного списку на підставі «значного, конкретного прогресу» їхніх урядів за останній рік.
…

Обраний президент Джо Байден призначить генерала у відставці Ллойда Остіна міністром оборони, повідомляють американські ЗМІ. Якщо це підтвердиться, Остін, ветеран збройних конфліктів в Іраку та Афганістані, стане першим міністром оборони-афроамериканцем.

67-річний Остін закінчив Військову академію США у Вест-Пойнті і 41 рік пропрацював в армії. Він служив першим чорношкірим заступником начальника штабу армії з 2012 року, а потім очолив Центральне командування США до виходу на пенсію в 2016 році.

Для номінації буде потрібно підтвердження Сенату. Остін, кадровий військовий офіцер, може зіткнутися з протидією законодавців, які вірять в цивільне керівництво Пентагону.

Номінація також може викликати спротив ще й тому, що Остін після виходу на пенсію входив до ради директорів низки компаній, включаючи виробника зброї Raytheon Technologies.

Хоча багато попередніх міністрів оборони пропрацювали роки в армії, тільки двоє – Джордж Маршалл і Джеймс Меттіс – були кадровими офіцерами.

Остін, як повідомляє видання Politico, відмовився коментувати своє можливе призначення очільником Пентагону.

Байден, інавгурація якого відбудеться 20 січня, перебуває під тиском з вимогою висунути більше представників меншин на посади у своєму кабінеті.
…