Влада

Прозахідний прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан подав у відставку після того, як його Національно-ліберальна партія (PNL) зайняла друге місце на парламентських виборах, що пройшли не вихідних.

Орбан заявив про це після того, як, за результатами підрахунку близько 95% голосів, опозиційні соціал-демократи (PSD), які домінували в румунській політиці після повалення комунізму, отримали близько 30 відсотків голосів, а прозахідна PNL відстає приблизно на 5 відсотків.

У телезверненні Орбан, уряд якого критикувала PSD через кроки з подолання пандемії COVID-19, заявив, що йде, знаючи, що виконав свій обов’язок.

Президент Клаус Йоганніс, який повинен провести консультації зі сторонами, згодом призначив міністра оборони Ніколае Чуке виконувачем обов’язків прем’єр-міністра.

У соціал-демократів бракуватиме союзників у новому парламенті, а Йоганніс – колишній лідер PNL і супротивник PSD – заявив 7 грудня, що PSD будуть тримати «поза процесом ухвалення політичних рішень», і Румунія матиме новий правоцентристський уряд. Раніше Йоганніс заявляв, що не хотів би, щоб PSD повернулася до влади протягом його поточного терміну, який закінчується в 2024 році.

Явка на виборах, яка склала 31,8 відсотка з 18 мільйонів виборців, була найнижчою з кінця комунізму, що було обумовлено як пандемією, так і загальним розчаруванням у посткомуністичній політичній еліті.
…

Міжнародний олімпійський комітет ухвалив рішення тимчасово відсторонити представників Національного олімпійського комітету Білорусі (НОК) від участі в заходах МОК, включаючи Олімпійські ігри. Про це на пресконференції повідомив президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах. Цю інформацію підтвердив також представник МОК Крістіан Клауе.

«МОК дійшов висновку, що нинішнє керівництво НОК Білорусі не захищає від політичної дискримінації», – заявив Бах.

У зв’язку з цим МОК ухвалив такі тимчасові заходи:

виключити нинішніх членів виконкому НОК Білорусі з усіх заходів МОК, включаючи Олімпійські ігри. Це стосується Олександра Лукашенка (президента НОК) і Віктора Лукашенка як першого віцепрезидента, який відповідає за щоденне управління НОК Білорусі,
призупинити фінансування НОК Білорусі, за винятком виплат, які стосуються підготовки до Олімпійських ігор 2020 і 2022 років,
забезпечити білоруським спортсменам участь у всіх кваліфікаційних змаганнях незалежно від їхніх політичних поглядів,
призупинити всі переговори, які стосуються проведення в Білорусі майбутніх заходів МОК.

Реакції МОК на політичні репресії в Білорусі домагалися спортсмени з білоруського Фонду спортивної солідарності.
…

Президент Росії Володимир Путін і канцлер Німеччини Ангела Меркель провели 7 грудня телефонні переговори, але в Кремлі не стали розкривати одну з тем їхньої розмови.

В уряді Німеччини російській інформагенції ТАСС повідомили, що обговорювалися теми Нагірного Карабаху, України і «нормандського» процесу, а також отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального.

У повідомленні на офіційному сайті Кремля йдеться, що Меркель і Путін докладно обговорили ситуацію навколо Карабаху, конфлікт на сході Україні (ніяких нових тез у повідомленні Росії щодо Донбасу немає ­– «висловлена стурбованість у зв’язку з відсутністю прогресу в реалізації політичних аспектів Мінських домовленостей 2015 року, а також рішень «нормандської четвірки», ухвалених рік тому на саміті в Парижі»), а також співпрацю в боротьбі з коронавірусною інфекцією.

Обговорення інциденту з Навальним у повідомленні не згадано, там лише вказано, що глави держав порушили деякі інші «актуальні теми двостороннього порядку денного».

Отруєння Олексія Навального спричинило санкції щодо кількох російських чиновників, які ЄС запроадив за пропозицією Німеччини та Франції.

Аналізи, зроблені в Німеччині, показали, що Навальний був отруєний речовиною з групи «Новачок»; згодом ці висновки підтвердила Організація із заборони хімічної зброї. Берлін вимагає від Росії провести відкрите розслідування інциденту; в Москві наполягають, що приводів для цього немає, оскільки аналізи, взяті у політика в Росії, не показали слідів отруйної речовини.
…

Європейський союз остаточно схвалив механізм запровадження санкцій за порушення прав людини. Рішення формально затвердили на нараді голів МЗС країн ЄС 7 грудня.

Воно вступить у силу 10 грудня, у День прав людини, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Новий режим санкцій багато в чому аналогічний ухваленому в США «акту Магнітського», що дозволяє запроваджувати санкції за порушення прав людини. Його дія поширюватиметься на весь світ, на державні і недержавні суб’єкти.

У новому законодавстві ЄС згадок конкретно про Росію і про Магнітського немає, проте неофіційно самі європейські чиновники називали його раніше «Європейським законом Магнітського».

Новий режим санкцій передбачає, що ЄС зможе запроваджувати санкції проти фізичних та юридичних осіб, відповідальних за серйозні порушення прав людини по всьому світу, причетних до таких порушень або пов’язаних із ними. Йдеться про заборону на в’їзд до ЄС і заморожування активів. Крім того, європейським суб’єктам буде заборонено фінансувати таких осіб. Рішення про санкції буде ухвалювати Рада ЄС (тобто представники всіх 27 країн).

Держсекретар Майк Помпео заявив, що США вітають рішення ЄС про новий механізм санкцій за порушення прав людини. Він назвав це рішення видатним досягненням і висловив впевненість, що воно зміцнить захист прав людини в усьому світі. Помпео також закликав Європейський союз якомога швидше запровадити перші санкції.
…

Верховний суд Киргизстану скасував 18-річний термін ув’язнення колишньому прем’єр-міністру Сапару Ісакову. Раніше ексурядовець був засуджений за звинуваченнями у корупції.

7 грудня суд направив справу на новий розгляд до районного суду Бішкека, не вказавши причин такого рішення.

У червні районний суд у Киргизстані визнав Ісакова винним у зловживанні державними коштами, виділеними на реконструкцію Національного історичного музею Бішкека та іподрому в місті Чолпон-Ата на півночі країни.

Рішення було ухвалене, коли Ісаков уже відбував 15-річний тюремний термін за звинуваченнями у корупції, пов’язаними із його участю у проєкті модернізації Бішкекської ТЕС у 2013 році.

Районний суд засудив Ісакова до 12 років позбавлення волі, але суддя вказав, що «в сукупності, беручи до уваги попередню судимість та ув’язнення на 15 років, Ісаков буде засуджений до 18 років позбавлення волі суворого режиму». Суд також наказав Ісакову сплатити близько 3,3 мільйона доларів штрафу.

Вирок підтримав міський суд Бішкека у серпні.

43-річний Ісаков, який обіймав посаду прем’єр-міністра з серпня 2017 року до квітня 2018 року, відкинув усі звинувачення проти нього, назвавши їх політично вмотивованими.

Ісаков був тимчасово звільнений із колонії поблизу Бішкека 6 жовтня на тлі антиурядових протестів проти офіційних результатів парламентських виборів, які спричинили відставку уряду та президента Сооронбая Жеенбекова.

12 жовтня Ісакову було наказано повернутися під варту, чого він так і не зробив. Наразі його місцеперебування невідоме.

 
…

У Мінську перед несанкціонованою ходою пенсіонерів 7 грудня силовики затримали двох журналістів польського телеканалу «Белсат».

«Марш ще не розпочався, на нас напали шестеро чекістів в чорному. Ми намагалися сховатися в магазині, але безуспішно», – розповіла білоруській службі Радіо Свобода співробітниця «Белсату» Любов Луньова. Її затримали разом із колегою, оператором Іваном Куракевичем.

За інформацією Білоруської асоціації журналістів (БАЖ), співробітників «Белсату» привезли в ізолятор на вулиці Окрестіна, де був складений адміністративний протокол за статтею про порушення порядку організації або проведення масових заходів, передає «Інтерфакс».

За даними Радіо Свобода, сотні пенсіонерів, а також медичних працівників зібралися на акцію на площі Якуба Коласа. Посилені наряди силовиків і їхня техніка перекрили тротуари і проїжджу частину, не дозволяючи людям виходити за межі площі.

Незалежне агентство TUT.BY пише, що учасники «Маршу мудрості» дійшли до заблокованої силовиками площі Коласа, після чого розпочалися затримання.

У неділю, 6 грудня, в Білорусі на акціях проти режиму Олександра Лукашенка були затримані понад 320 людей. Такі дані навів білоруський правозахисний центр «Весна», найбільше затримань було в Мінську.

Серед затриманих були і співробітники засобів інформації. Зокрема, під час виконання редакційного завдання була затримана журналістка агенції «Інтерфакс-Захід». Її відпустили з РУВС Заводського району Мінська після перевірки документів.

За інформацією БАЖ, у Гродні затримали двох журналістів агенції БелаПАН. Їх відпустили через три години без складання протоколів.

Масові акції проти Лукашенка тривають від дня президентських виборів 9 серпня. Протестувальники називають результати голосування сфальсифікованими на користь Лукашенка і вимагають повторного голосування.

Міліція жорстко розганяє протести. Сотні людей заявили про катування та жорстоке поводження. Кілька людей за час протестів загинули.

 
…

Минулий листопад був найспекотнішим за всю історію спостережень «з явним відривом», оскільки в Європі спостерігалися найвищі осінні температури від початку досліджень.

Аналіз температури поверхні і повітря, проведений Службою з питань зміни клімату Copernicus (C3S), показав, що листопад 2020 року був на 0,77 градуса Цельсія тепліше, ніж в середньому за 30 років 1981-2010 років.

Середня температура вересня-листопада у Європі була найвищою за всю історію спостережень і на 1,9 градуса Цельсія вище контрольного періоду.

C3S зазначає, що 2020 рік прямує до того, щоб відповідати 2016-му, який був найтепліший з будь-коли зареєстрованих.

Минулого тижня Всесвітня метеорологічна організація заявила, що 2020 рік став одним з трьох найспекотніших років – відразу після 2016-го і 2019-го.

Директор C3S Карло Буонтемпо сказав, що ці дані «відповідають довгостроковій тенденції до потепління глобального клімату», і закликав політиків «серйозніше, ніж будь-коли, подумати про те, як найкращим чином виконати міжнародні зобов’язання», викладені в Паризькій кліматичній угоді. Відповідно до неї, країни зобов’язалися досягти довгострокових завдань щодо стримування зростання середньої температури до нижче 2 градусів Цельсію в порівнянні з доіндустріальної показниками і докласти зусиль, щоб обмежити його до 1,5 градусів Цельсію.

За даними Служби з питань зміни клімату, осінні температури були «максимально вищі за середній показник у 1981-2010 роках на переважній частині північної Європи, Сибіру, Північного Льодовитого океану і сусідніх прибережних морів. Температури були «набагато вище середніх» на більшій частині решти Сибіру, на Тибетському нагір’ї і в смузі від Близького Сходу до Північної Європи. У іншій частині Європи також було «в цілому тепліше», ніж в середньому.

Проте, сезон був «холодніше середнього» на більшій частині території Канади і деяких частинах Гренландії, Центральної Азії і південного Китаю.

Супутникові знімки, опубліковані C3S, показали, що площа морського льоду в Арктиці була другою за величиною за листопад в базі даних, яку почали вести у 1979 році. Найменша площа арктичного морського льоду була зафіксована у 2015 році.
…

У Венесуелі на виборах до Національної асамблеї більшість депутатських мандатів отримали кандидати, які підтримують президента країни Ніколаса Мадуро. Про це в понеділок, на наступний день після голосування, оголосила виборча комісія. Основні опозиційні партії вибори бойкотували, назвавши їх шахрайством.

Національна асамблея була останнім державним інститутом, який залишався поза контролем правлячих соціалістів. Тепер він знову переходить до рук союзників Мадуро – незважаючи на розвал економіки, санкції США, що перешкоджають експорту нафти, і виїзд з країни близько п’яти мільйонів громадян. За оцінками 2018 року, населення Венесуели становило понад 28 мільйонів жителів.

Як заявила глава виборчої комісії Індіра Альфонсо, за кандидатів, які підтримують президента Мадуро, висловилися приблизно 68 відсотків виборців – від загального числа в 5 мільйонів 200 тисяч громадян, які прийшли на дільниці. Явка склала 31 відсоток.

Багато венесуельців підтримали заклик бойкотувати парламентські вибори, з яким до них звернувся голова нинішньої Асамблеї, опозиціонер Хуан Гуайдо. Він просить співгромадян взяти участь у всенародному опитуванні 12 грудня, щоб висловитися з приводу легітимності недільного голосування і щодо призначення нового уряду.

США і ще десятки країн, зокрема багато держав Латинської Америки, не визнають Ніколаса Мадуро легітимним президентом Венесуели, заявляючи про підтримку Хуана Гуайдо.
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) у звіті, опублікованому 7 грудня, заявив, що в 2019 році на світовому ринку озброєнь домінували американські і китайські компанії, на частку яких припадало понад 75 відсотків продажів за рік.

Згідно зі звітом SIPRI, з 25 найбільших світових збройових компаній 12 були американськими і на них припав 61% продажів зброї і військових послуг минулоріч, в той час як продажі китайських компаній склали 15,7%.

Вперше у звіт серед 25-ти компаній потрапили чотири китайських, жодна із них не була включена в список в попередні роки через відсутність даних.

Так, загальний обсяг продажів 25-ти найбільших компаній зріс на 8,5% до 361 млрд доларів, йдеться у звіті.

Дві російські компанії також увійшли у 25 лідерів: «Алмаз-Антей» (15-те місце) і «Об’єднане суднобудування» (25-те). Їхні продажі знизилися в порівнянні з 2018 роком і склали близько 4% від загального обсягу. Третя російська компанія United Aircraft втратила 1,3 мільярда доларів від продажу і вибула з 25-ти лідерів у 2019 році.

Список продовжує очолювати американська аерокосмічна компанія Lockheed Martin. Замикають п’ятірку лідерів Boeing, Northrop Grumman, Raytheon і General Dynamics. Китайські AVIC, CETC і Norinco посідають шосте, восьме і дев’яте місця відповідно. Британська BAE Systems – на сьомому місці.

 У звіті йдеться, що США десятиліттями домінують на міжнародному ринку озброєнь, але продажі китайських компаній в 2019 році зросли майже на 5%. Крім того, повідомляється, що вперше компанія із Близького Сходу потрапила у 25 компаній-лідерів – це EDGE з Об’єднаних Арабських Еміратів (ОАЕ). Компанія, утворена шляхом консолідації близько 25 оборонних підприємств в 2019 році.

Створений в 1966 році шведським парламентом Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) відстежує військові витрати і поставки зброї в світі.

 
…

Як впливає водна криза в Криму на плани Кремля? І чому Керченський міст – це «зашморг на шиї України в Азовському морі»? Пояснює генерал армії США
…

Після парламентських виборів у Румунії 6 грудня, на яких обирали весь склад обох палат парламенту, за результатами екзит-полів, обидві провідні партії мають близькі показники.

За офіційним опитуванням на виході з дільниць, нині владна права Національно-ліберальна партія (PNL) отримує 29 відсотків, але нині опозиційна ліва Партія соціальних демократів (PSD) дещо випереджає її з 30,5 відсотків. Ці результати майже однакові на виборах обох палат парламенту.

Це опитування не відображає голоси румунів, які голосували на закордонних дільницях за межами країни.

Та інше опитування, як повідомляють, дало PNL 32 відсотки, а PSD 28 відсотків.

Лідер PNL, нинішній прем’єр-міністр Румунії Лудовік Орбан заявив, що його партія вважає себе переможцем.

Якщо, за остаточними результатами, PSD, яка є наступницею Компартії часів соціалізму, і справді набере незначно більше голосів, ніж PNL, остання все одно, найімовірніше, отримає мандат формувати уряд від президента Румунії Клауса Йоханніса – який до свого обрання сам очолював лібералів.

Вона, за оцінками, зможе створити владну коаліцію з третьою за кількістю відданих голосів партією, праволіберальним «Альянсом-2020 USR-PLUS». Ця партія, за даними обох екзит-полів, отримує близько 16 відсотків голосів. Крім того, до коаліції зможуть приєднатися й кілька з дрібніших партій, які пройдуть до парламенту.

Йоханніс уже заявляв, що не допустить повернення соціалістів до влади, доки триває його президентський термін, тобто до 2024 року.

Нинішні вибори, на яких обирають усіх 329 членів Палати депутатів і 136 членів Сенату, відбуваються через рік по тому, як після колапсу уряду соціалістів ліберали створили свій нинішній уряд меншості. Тоді депутати проголосували за недовіру урядові соціалістів після скандалу з корупційними звинуваченнями на адресу її колишнього лідера Лівіу Драґні. Новий лідер соціалістів Марчел Чолаку відмежовується від спадщини Драґні і різко критикує уряд Лудовіка Орбана, звинувачуючи його в «некомпетентності» в протистоянні коронавірусній пандемії.

У Румунії, за словами спостерігачів, нині, в часи пандемії, дійсно відчувається розчарування в нинішньому уряді і загалом у політиці. Явка на вибори склала лише трохи більше ніж 32 відсотки.

Але на остаточний результат можуть помітно вплинути виборці, що перебувають за межами Румунії і проголосували на закордонних дільницях. Вони переважно голосують за лібералів чи інші праві сили. Багато з них заявляє, що вони були змушені виїхати за кордон саме через корумпованість урядів соціалістів.

За кордоном нині перебуває, за оцінками, до чотирьох мільйонів румунів, населення в самій Румунії нині становить понад 19 мільйонів. Загальне число виборців, разом із тими, хто за кордоном, становить близько 18 мільйонів. За повідомленнями, на нинішніх виборах проголосували близько 260 тисяч закордонних румунів – удвічі більше, ніж на попередніх виборах 2016 року.
…

Мая Санду на мітингу повторила вимогу відставки уряду прем’єра Йона Кіку і позачергових виборів парламенту
…

У Білорусі 120-й день поспіль тривали акції протесту проти фальсифікації результатів президентських виборів 9 серпня і сваволі силовиків. Силові структури, зі свого боку, масово затримували демонстрантів.

Такі акції традиційно найчисельніші по неділях. Нині, вже третю неділю поспіль, протест, названий «Марш волі», відбувався в форматі «дворового маршу»: демонстранти влаштовували не одну велику акцію, а велике число місцевих. Це змушує силовиків розпорошувати свої сили.

У столиці Мінську таких акцій відбулися десятки в різних частинах міста, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. Люди збиралися в своїх дворах і йшли невеликими колонами до визначених у кожному мікрорайоні пунктів. У найчисленніших колонах було й понад тисячу людей.

Такі акції координуються через соцмережі. Як повідомляють, у різних містах Білорусі на певний час зникала доступність інтернету – і мобільного, і стаціонарного.

Силовики їздили Мінськом і здійснювали розгони й затримання. Цього разу, за повідомленнями, в їхніх акціях брали участь і службові собаки з провідниками. Як повідомили в пресслужбі Внутрішніх військ Білорусі, собак залучили тому, що «собака є чинником стримування для людини».

Міліція Мінська повідомила про затримання близько 300 осіб.

Правозахисна група «Весна» наводить на цей час імена принаймні 310 затриманих по всій Білорусі (головно в Мінську), інші активісти називають уже не менш ніж 380 імен. Списки продовжують поповнюватися.

Крім Мінська, акції протесту відбулися, зокрема, в Бресті, Вітебську, Гомелі, Гродні й інших містах і містечках країни.

Із Мінська повідомляють про затримання, серед інших, 79-річної жінки, а також іншої відомої пенсіонерки-активістки, 72-річної Ніни Багінської, яка не пропускає жодного протесту. Свого часу через її відомість Олександр Лукашенко наказував її не затримувати. Через деякий час її відпустили.

Також серед затриманих – двоє журналістів, які висвітлювали протест у Гродні.

Демонстранти виступають із єдиними вимогами: відставки Олександра Лукашенка, який називає себе переобраним президентом Білорусі, проведення нових чесних президентських виборів, звільнення всіх політичних в’язнів і притягнення до відповідальності винних у побиттях і катуваннях затриманих учасників протестів.

За час протестів, які тривають практично щодня з дня виборів 9 серпня, в Білорусі, за даними ООН, пройшли через затримання й арешти понад 27 тисяч людей. Активісти говорять про більш ніж 30 тисяч тих, хто був затриманий чи арештований. Серед них – 373 журналісти, принаймні 6 із них і нині перебувають за ґратами. Кілька людей унаслідок придушення протестів загинули.
…

Тисячі протестувальників вийшли на вулиці в столиці Молдови Кишиневі. Вони вимагають змінити склад уряду та провести дострокові парламентські вибори.

Демонстранти зібралися на площі біля будівлі парламенту в Кишиневі з гаслами «Ми – народ!» та «У тюрму!»

Мітинг скликала новообрана президентка Молдови Мая Санду, яка виступає за більш тісні відносини з Європейським союзом. Це сталося після того, як депутати ухвалили закон, який передає контроль над розвідкою від президента до парламенту.

Під час мінтингу Санду закликала уряд прем’єра Іона Чіку подати у відставку та провести нові парламентські вибори. Вона також звинуватила парламент у спробі саботажу її можливостей боротися з корупцією.

Очікується, що Конституційний суд визнає перемогу Санду над чинним президентом Ігорем Додоном 10 грудня. Інавгурація має відбутися впродовж двох наступних тижнів.

 
…

Білоруські силовики почали затримувати людей під час вуличних антиурядових протестів у різних містах, включно з Мінськом, Брестом та Гродно.

Демонстранти зібралися в Мінську та інших білоруських містах з вимогою змусити Олександра Лукашенка відмовитися від влади.

Серед затриманих у столиці – 79-річна жінка. У Гродно силовики схопили двох журналістів видання BelaPAN.

Це третій недільний протест, на який люди виходять під гаслом «Марш сусідів». Стратегію розробила опозиція, яка намагається децентралізувати протести й зробити складнішим для поліції оточити активістів.

У Мінську закрили кілька станцій метро. Силовики оточили щонайменше два сквери.

У кількох містах люди повідомляють про проблеми з доступом до телеграму.

 
…