01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Китай повідомив, що їхній апарат зістикувався з кораблем на орбіті Місяця

Китайський апарат, який зібрав зразки місячної поверхні, успішно зістикувався з кораблем на орбіті Місяця, повідомили китайські державні ЗМІ.

Агентство Xinhua назвало маневр першим в історії Китаю «зістикуванням на місячній орбіті».

Капсула з близько двома кілограмами місячної породи і пилу має повернутися до Китаю в середині грудня.

Це мають бути перші зразки місячної поверхні, які отримували науковці, за останні чотири десятиліття. У 1960-х та 1970-х роках зразки збирали під час своїх місій Сполучені Штати Америки та Радянський Союз.

Китай двічі здійснював посадку на Місяць у 2013 та 2019 роках.

Read More

Усі виборчі дільниці Кривого Рогу відкрилися вчасно

Усі 294 виборчі дільниці Кривого Рогу відкрилися вчасно. Про це повідомила речниця поліції Кривого Рогу Оксана Лєсонєн.

На дільницях і в місті цього дня несе службу близько тисячі правоохоронців.

Під час передвиборчої кампанії в місті відкрили 8 кримінальних проваджень через порушення на виборах.

У неділю, 6 грудня, у Кривому Розі відбувається повторне голосування на виборах міського голови.

На посаду мера балотуються кандидат від партії «Слуга народу», гендиректор ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» Дмитро Шевчик та кандидат від «Опозиційної платформи – За життя», радник мера Кривого Рогу Костянтин Павлов.

Чинний міський голова, 71-рчний Юрій Вілкул, який працює на цій посаді впродовж 10 років, лідирував за підсумками першого туру виборів. Однак 17 листопада він заявив, що знявся з другого туру виборів через стан здоров’я.

За Юрія Вілкула на виборах 25 жовтня проголосували 44,96% виборців, за Дмитра Шевчика –25,94%, за Костянтина Павлова 9,15%.

Read More

Японська космічна капсула доправила на Землю зразки астероїда Рюґу

Капсула, що містить космічні зразки, виявлена у віддаленому районі Австралії. Таким чином космічний апарат «Хаябуса-2» завершив свою місію довжиною 5 мільярдів кілометрів.

Схожа на зірку вогняна куля увійшла в атмосферу Землі, згодом на капсулі відкрився парашут, а сигнали маяка допомогли науковцям знайти її.

Космічний зонд «Хаябуса-2» був запущений у 2014 році і прибув на астероїд Рюґу в 2018 році, оглядаючи його протягом півтора року, перш ніж здійснити дві посадки на його кам’янистій поверхні для збирання зразків. «Хаябуса-2» залишив астероїд рік тому.

Науковці сподіваються, що зразки допоможуть більше зрозуміти про походження життя та формування Всесвіту. Вони зацікавлені в аналізі органічних матеріалів у зразках, особливо тих, що взяті з-під поверхні астероїда, на які не впливає космічне випромінювання та інші фактори навколишнього середовища. Не виключено, що схожі астероїди впливали на Землю і могли приносити на її поверхню воду або органічні матеріали.

 

Read More

Міністр Уруський підтвердив зустріч в офісі бізнесмена Кауфмана, але «це ж не «договорняки»

Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський підтвердив, що зустрічався з бізнесменом Борисом Кауфманом в його офісі, але заперечив бажання приховати цю розмову.

«Проблем у цьому немає. Я можу зустрічатися там, тут. Тут – не завжди зручно. Є багато нюансів таких. Нічого страшного в цьому немає абсолютно. Це ж не якісь там «договорняки», як кажуть, що таємні. Нічого таємного», – сказав Уруський в інтерв’ю Радіо Свобода, уточнивши, що темою дискусії були «можливі інвестиції, які могли би бути вкладені».

 

Високопосадовці продовжують проводити непублічні зустрічі з впливовими бізнесменами попри обіцянку Володимира Зеленського, що за його президентства відносини між владою та представниками великого бізнесу стануть винятково прозорими. Низку таких таємних зустрічей вдалося зафіксувати журналістам «Схем» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший), йдеться у розслідуванні «Гра у хованки-2».

Зокрема, в офіс до бізнесмена Кауфмана 17 листопада навідувався чоловік, схожий на віцепрем’єр-міністра, міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського.

 

Read More

Міністерство оборони замовить «Антонову» три літаки Ан-178 – Уруський

Міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський сподівається, що до кінця 2020 року держава замовить компанії «Антонов» нові близькомагістральні транспортні літаки Ан-178.

«Думаю, що буде підписаний контракт між Міноборони і ДП «Антонов» на три літаки Ан-178, що буде взагалі вперше в Україні за часів незалежності. Ми ще ніколи не замовляли нові літаки. Я сподіваюся, що така подія знаменна в певному сенсі цього слова все-таки відбудеться ще в цьому році», – сказав міністр в інтерв’ю Радіо Свобода.

 

За його словами, за рахунок цього замовлення, а також ремонту бронетанкової техніки і закупівлі артилерійських систем, вдасться виконати державне оборонне замовлення на 2020 рік, хоча нині «є проблеми з його виконанням».

 

Уруський додав, що наразі не йдеться про можливість виконання оборонного замовлення цього року за рахунок постачання корветів із Туреччини: «Про те, що саме корвет буде закривати ці проблеми, так питання взагалі не стоїть». Міністр твердить, що в цьому питанні Україна та Туреччина перебувають на «початковій стадії перемовин».

Згідно з постановою уряду, Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері державного оборонного замовлення, у сфері оборонно-промислового комплексу, у літакобудівній галузі та забезпечує формування і реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності.

 

Read More

У Парижі на акціях протесту сталися затримання

У Парижі поліція затримала частину учасників акцій протесту 5 грудня. Міністр внутрішніх справ Франції Жеральд Дарманен повідомив про арешт 22 людей. За його словами, зареєстровано численні акти вандалізму.

У Франції найбільша профспілка, Загальна конфедерація праці, проводить акції на підтримку малозабезпечених та безробітних. До цієї традиційної щорічної маніфестації приєдналися противники суперечливого законопроєкту про «глобальну безпеку». Одна зі документа забороняє громадянам знімати поліцейських на фото і відео під час застосування спеціальних засобів проти демонстрантів.

5 грудня організатори оголосили про протестні акції в 90 великих і середніх містах Франції. У Парижі «Марш свободи і солідарності» до площі Республіки розпочався в другій половині дня. У Бордо, Монпельє і Ліоні влада вирішила не допускати протестувальників у центральні частини цих міст, повідомило Міжнародне французьке радіо.

У відповідь на масові протести уряд оголосив про готовність змінити текст статті про заборону на зйомки поліцейських, які застосовують силу проти мирних демонстрантів. Центр координації протестних акцій зажадав повного відкликання законопроєкту.

Президент Франції Емманюель Макрон 4 грудня назвав помилковими заяви про утиски свобод у Франції, наголосивши: «Ми не Угорщина і не Туреччина».

Поліція, яка опинилася під вогнем критики після кількох інцидентів із необґрунтованим застосуванням сили, теж виступила з протестом. Слова президента про те, що якщо у людини колір шкіри не білий, то вона має шанси частіше піддаватися перевірці документів, викликали реакції протесту з боку двох головних поліцейських профспілок Франції.

 

Read More

«Нікол – зрадник»: у Єревані спалахнули нові протести проти прем’єра Пашиняна

У столиці Вірменії Єревані 5 грудня тисячі протестувальників знову вимагали відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна у зв’язку з підписанням у листопаді мирної угоди з Азербайджаном.

Маніфестанти, які зібралися на площі Свободи, скандували «Нікол – зрадник» і «Вірменія без Нікола». Протестувальники вимахували прапорами Вірменії та невизнаної жодною країною світу Нагірно-Карабаської республіки.

Пашинян підписав мирну угоду з Азербайджаном 9 листопада. Бої в Нагірному Карабасі та прилеглих районах Азербайджану тривали шість тижнів, з обох сторін загинули тисячі військовослужбовців і мирних жителів.

Згідно з угодою, Азербайджан повернув під свій контроль частину території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області та сім окупованих раніше районів.

У зверненні до народу 12 листопада Нікол Пашинян визнав, що підписаний ним документ був поганим для Вірменії. Водночас він наголосив, що це був єдиний вибір, який забезпечив виживання Карабаху.

Опозиція заявляє, що в разі відмови Пашиняна оголосити про відставку в усій країні будуть організовані акції громадянської непокори.

 

Read More

Будівництво «Північного потоку-2» продовжить баржа «Фортуна» під російським прапором

Укладати труби для газопроводу «Північний потік-2» в водах Німеччини у Балтійському морі буде спеціалізована баржа «Фортуна», яка ходить під російським прапором, інформує російська служба Радіо Свобода.

Про це йдеться в навігаційному попередженні Федерального морського і гідрографічного агентства ФРН.

Зазначається, що «Фортуна» буде здійснювати підводні операції на трубопроводі з 5 по 31 грудня. Раніше інформацію про відновлення будівництва «Північний потік-2» в ці дати підтвердила німецька сторона. Однак потім агентство повідомило, що будувати нову ділянку буде трубоукладальне судно «Академік Черський». Воно, за даними порталу відстеження судів MarineTraffic, наблизилося до передбачуваної точки продовження будівництва газопроводу.

Інші кораблі, які беруть участь у будівництві, також збираються в районі проведення робіт, зазначає видання РБК.

Читайте також: Сертифікаційна компанія з Норвегії відмовилася працювати з «Північним потоком – 2»

У грудні 2019 року будівництво «Північного потоку-2» було зупинене через санкції США проти проєкту, який подвоїть обсяги постачання російського природного газу до Німеччини.​

Санкції спрямовані на будь-яке судно, яке будує трубопровід «Північний потік-2», змусивши швейцарську компанію Allseas припинити роботи незадовго до їх завершення.

Конгрес США розглядає ще один законопроєкт, який би розширив спектр дії, поширивши її на будь-яку фізичну або юридичну особу, яка надає страхові послуги, технічну сертифікацію або зварювальні роботи для проекту.

Наразі невідомо, яке судно з прокладання труб буде задіяне для закінчення «Північного потоку-2». Потрібно завершити ще 16 кілометрів у німецьких водах та 60 кілометрів у ділянці Данії.

Очікувалось, що газопровід «Академік Черський» закінчить будівництво, але, за даними служб відстеження морського руху, корабель під російським прапором залишив німецький проєктний центр Мукран і перебуває біля узбережжя російського анклаву Калінінград.

Читайте також: США запровадять санкції проти страхувальників «Північного потоку-2» – Bloomberg

За повідомленням NDR 1 Radio MV, незрозуміло, чи це судно отримало необхідну сертифікацію від уряду Данії. Норвезький сертифікатор вже оголосив про частковий вихід із робіт, пов’язаних із будь-якими кораблями, але не з самим трубопроводом.

Тим часом німецька земля Мекленбург-Передня Померанія, де трубопровід закінчується, цього тижня вирішила створити громадський трест під контролем офісу прем’єр-міністра землі для захисту компаній, що працюють на «Північному потоці-2», від санкцій США.

Санкції проти «Північного потоку-2» стали джерелом протиріччя в американсько-німецьких відносинах. Берлін звинуватив Вашингтон у застосуванні екстериторіальних обмежень щодо суверенного проєкту.

Американський уряд хоче запобігти завершенню газопроводу, заявляючи, що це посилить енергетичний тиск Росії на Європу і знизить роль України як транзитної країни для російського газу.

Читайте також: Коболєв у Вашингтоні закликав США запровадити більше санкцій проти «Північного потоку-2»

«Північний потік-2» – це проєкт на 10 мільярдів доларів, який веде російський газовий монополіст «Газпром». Половину фінансування забезпечують німецькі Uniper та Wintershall, що належить концерну BASF, англо-голландська нафтова компанія Shell, австрійські OMV та Engie.

Спочатку Росія очікувала завершити трубопровід на початку 2020 року. Після ухвалення санкцій проти кораблів президент Росії Володимир Путін висловив надію, що трубопровід буде завершений до початку 2021 року.

 

Read More

В ОПК України залишиться 60–65 підприємств зі 100 – міністр Уруський

Із понад 100 підприємств, які нині входять до складу «Укроборонпрому», в реформованому оборонно-промисловому комплексі України залишиться від 60 до 65 підприємств, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський.

«На сьогодні є понад 100 підприємств, які входять до складу «Укроборонпрому». Вони діляться на три категорії. Перша категорія – це ті, які повністю втратили всякий зв’язок з оборонною промисловістю, не мають активів, серйозних ніяких. Ця група сформована. І вона йде на передачу до Фонду держмайна з подальшою приватизацією чи ліквідацією», – вказав Уруський.

Друга частина, яка має перейти до Фонду держмайна, це «ті, які також вже не мають стосунку до оборонної промисловості, державного оборонного замовлення, але мають активи серйозні… це приблизно група з понад 40 підприємств».

«Залишається кістяк, той, який буде в подальшому складати основу державну оборонної промисловості. Це десь 60–65 підприємств, які будуть розділені на холдингові компанії за напрямками. Всі ці підприємства підлягають корпоратизації. Усі. Зі збереженням 100% державою», – розповів міністр.

Раніше цього тижня новий генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Юрій Гусєв повідомив на брифінгу у Києві, що наступного року концерн буде ліквідовано. Він висловився за концепцію трансформації «Укроборонпрому» у два холдинги – «Оборонні системи України» та «Аерокосмічні системи».

 

Read More

Нагірний Карабах: як Степанакерт (Ханкенді) повертається до життя (фотогалерея)

Від 9 листопада діє угода про повне припинення бойових дій у Нагірному Карабасі

Read More

Журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США

Американський журнал Time назвав 2020 рік найгіршим у сучасній історії США. Однією з причин стала пандемія коронавірусної інфекції. США перебувають на першому місці за кількістю хворих на COVID-19. У країні з початку пандемії виявлено 15 мільйонів випадків заражень. Число померлих наближається до 300 тисяч.

За минулу добу Сполучені Штати встановили новий рекорд – зафіксовано понад 255 тисяч випадків інфікування. Обраний президент США Джо Байден заявив, що відновлення економіки сповільнюється, і закликав Конгрес ухвалити ще один закон для боротьби з коронавірусом.

Time також зазначає, що 2020 рік забрав життя важливих для США людей. У вересні померла член Верховного суду Рут Бейдер Ґінзбурґ. Дочка емігранта з Одеси стала другою жінкою, яка стала членом вищого суду країни. За її участю були ухвалені рішення, які підтверджують право жінок на аборти, конституційність одностатевих шлюбів, права расових меншин, вона була серед суддів, які підтвердили законність реформи системи медичного страхування.

Улітку пішов з життя Джон Льюїс, один із лідерів боротьби за заборону сегрегації та організатор Маршу на Вашингтон 1963 року. Від 200 до 300 тисяч людей пройшли маршем до меморіалу Лінкольна в центрі міста, де Мартін Лютер Кінґ виголосив промову, яка дістала назву «У мене є мрія».

У травні в Сполучених Штатах сталося вбивство поліцейськими при затриманні афроамериканця Джорджа Флойда, пише Time. Його запідозрили у використанні фальшивої банкноти. Поліцейський Дерек Шовін, намагаючись знешкодити афроамериканця, натиснув йому коліном на шию та ігнорував скарги на брак повітря. Флойд помер у лікарні Міннеаполіса. Відеозапис інциденту стрімко поширився соціальними мережами. Загибель Флойда стала причиною масових акцій у США з вимогою розслідувати цю подію і припинити поліцейське насильство в країні. Демонстрації переросли в заворушення і сутички з поліцією.

«Оптимізм – наша найбільш безглузда і найголовніша риса. В Америці не завжди буває ранок. Іноді перед ним нам потрібно пережити найтемніший час», – зазначає Time.

 

Read More

Керівництву австрійської компанії заборонять в’їзд в Україну через будівництво опери в анексованому Криму

«Міжнародне реноме цієї компанії зазнає серйозних втрат. Тепер при згадці цього бюро відразу буде згадуватися ганебне пособництво окупантам»

Read More

В Одесі суд визнав нечинним рішення про надання російській мові статусу регіональної

Відповідно до Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова

Read More

Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова»

Президент США Дональд Трамп підписав антидопінговий «закон Родченкова» 4 грудня.

Документ передбачає можливість переслідування з боку Сполучених Штатів будь-якої людини за причетність до допінгової змови на міжнародних змаганнях за участю американських атлетів і поширюється на порушення, вчинені навіть за межами США.

Порушникам закону загрожує до 10 років в’язниці і штраф у розмірі 250 тисяч доларів. Якщо порушення вчинить група осіб, то штраф становитиме один мільйон доларів.

Міжнародне антидопінгове агентство (WADA) критикувало цей документ, вважаючи, що через екстериторіальність він може підірвати міжнародну систему антидопінгового контролю. Однак представник американського антинаркотичного управління при Білому домі Ентоні Джонс заявив, що реакція WADA на російський допінговий скандал підірвала віру в глобальну систему антидопінгового контролю.

Закон названий ім’ям Григорія Родченкова, який очолював антидопінгову лабораторію в Москві. Родченков виявив масштабне, підтримуване російською владою застосування допінгу російськими спортсменами на найбільших змаганнях, включно з Олімпіадою 2014 року в Сочі.

Read More

У Москві почали вакцинацію від коронавірусу серед груп ризику

У столиці Росії Москві почали вакцинацію від коронавірусу препаратом «Спутнік V» серед груп ризику. Безкоштовні пункти вакцинації працюватимуть на базі міських поліклінік.

Записатися на щеплення можуть співробітники установ освіти, соцзахисту та охорони здоров’я у віці від 18 до 60 років без хронічних захворювань, які не вагітні і не годують грудьми. Як стверджують в мерії, за перші п’ять годин на вакцинацію зареєструвалися п’ять тисяч людей.

У Росії за останню добу зафіксовано 28 782 заражень COVID-19. Це максимум з початку пандемії. Померли за день 508 осіб. Всього від коронавірусу у Росії померли понад 42,5 тисячі пацієнтів.

 

Багато фахівців піддають офіційні дані про кількість померлих від COVID-19 у Росії під сумнів: по-перше, сама влада визнає, що в них включаються тільки ті випадки, коли коронавірус був визнаний головною причиною смерті, по-друге, так звана надлишкова смертність цього року в порівнянні з минулим у більшості регіонів Росії істотно вище, ніж офіційні цифри померлих від COVID-19.

У серпні Росія повідомила, що першою у світі розробила вакцину від COVID-19.

11 листопада творці російської вакцини «Спутнік V» відзвітували про перші результати третьої фази клінічних випробувань. Вони стверджують, що ефективність становила 92 відсотки.

Згодом Росія подала до Всесвітньої організації охорони здоров’я заявку на сертифікацію вакцини «Спутнік V».

 

Read More

Представник Зеленського розповів, коли Рада може ухвалити законопроєкти про діяльність КСУ

Верховна Рада може ухвалити законопроєкти про діяльність Конституційного суду вже наступного пленарного тижня за скороченою процедурою. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів представник президента Володимира Зеленського в Конституційному суді, «слуга народу» Федір Веніславський.

«Не виключено, що законопроєкти, які стосуються діяльності Конституційного суду України, будуть розглянуті на наступному пленарному тижні (в тому числі з можливим застосуванням процедури ad hoc). Вже є певні напрацювання, однак ідуть консультації між комітетом правової політики, антикорупційним комітетом, з Венеційською комісією. Представники Венеційської комісії попросили, щоб до того, поки вони не нададуть свій висновок щодо діяльності КСУ і щодо рішення від 27 жовтня, Верховна Рада утрималась від ухвалення будь-яких законопроєктів», – зазначив він.

За прогнозом Веніславського, висновки Венеційської комісії парламентарі можуть отримати вже 10-11 грудня.

«Я думаю, що ймовірність ухвалення цих законопроєктів до кінця року достатно велика», – додав представник Зеленського у КСУ

Наступний пленарний тиждень Верховної Ради запланований з 15 по 18 грудня.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

Після цього у Верховній Раді зареєстрували низку законопроєктів, спрямованих, як на відновлення електронного декларування, так і на регулювання діяльності самого Конституційного суду.

 

Read More

МВС: за прояви ксенофобії на Закарпатті поліція розпочала ще два кримінальні провадження

За прояви ксенофобії на Закарпатті поліція розпочала ще два кримінальні провадження, повідомило Міністерство внутрішніх справ України.

За даними МВС, 4 грудня в Закарпатській області на електронні адреси громадських організацій угорської національної меншини почали масово надходити листи з вимогою терміново покинути територію України. В іншому разі на них нібито чекатиме фізична розправа.

За фактом погроз слідчі поліції Закарпаття розпочали два кримінальні провадження за ч. 1 ст. 161 (Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками) та ч. 2 ст. 129 (Погроза вбивством) Кримінального кодексу Україну. Винним особам загрожує до п’яти років позбавлення волі.

За декілька днів до цього в інтернеті з’явилося відео, на якому невідома особа в балаклаві та військовій формі погрожувала громадянам України угорського походження фізичною розправою. Поліцейські заявили, що встановили особу, котра, ймовірно, причетна до цього злочину.

«Нам достеменно відомо, що це громадянин сусідньої держави. Ми відслідкували, що на території Західної України він перебував винятково в період запису ролика, а в день опублікування відео покинув межі України. І ще цікавий факт, який вдалося встановити поліцейським: вперше провокативне відео, на якому нібито український активіст погрожує представника угорської національної меншини, з’явилося на Ютуб-каналі блогерки із Сербії. А після того, як ролик поширився в Україні, вона його видалила», – сказав голова поліції Ігор Клименко.

Міністерство внутрішніх справ повідомляло, що наприкінці листопада низка закарпатських інтернет-ресурсів опублікували відеоролик із зображенням неідентифікованої особи в масці, яка на тлі начебто покажчика населеного пункту Берегове Закарпатської області із символікою «Правого сектору» погрожує українцям угорського походження.

Міністр Арсен Аваков після цього заявив, що українська держава жорстко переслідуватиме нацистів та екстремістів.

Тим часом, у відносинах між Україною та Угорщиною відбувається нове загострення. 30 листопада Служба безпеки України повідомила про обшуки в одному з благодійних фондів на Закарпатті. У відомстві повідомили, що «наразі перевіряється інформація про причетність іноземного фонду до діяльності, спрямованої на порушення державного суверенітету України».

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто розкритикував обшуки. У своєму відеозверненні на фейсбуці він заявив, що 1 грудня буде зустрічатися із відповідальним з питань НАТО, щоб обговорити питання членства України в Альянсі. Сіярто також повідомив, що через обшуки до МЗС Угорщини викликали посла України в Угорщині Любов Непоп, «щоб висловити своє незадоволення діями керівництва України в Києві».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба наголосив, що слідчі дії на Закарпатті проводяться в межах повноважень Служби безпеки України та не спрямовані проти угорської національної меншини. «Будь-які твердження про те, що в Україні нібито має місце «залякування» угорської громади або її частини, є безпідставною спекуляцією. В Україні як правовій державі діє принцип індивідуальної, а не колективної відповідальності», – наголосив міністр.

За даними місцевих журналістів, обшуки відбувалися в Товаристві угорців Закарпаття.

 

Read More

Болгарія заявляє, що закриє 28 установ для людей з психічними розладами після критики ЄС

Болгарія заявляє, що закриє 28 установ для людей з психічними розладами після критики Ради Європи.

Генеральна прокуратура повідомила, що установи закриють до 2027 року через погані умови, включно з жорстокістю до пацієнтів та неправильне використання медикаментів.

2 грудня комітет Ради Європи закликала Болгарію зупинити використання ланцюгів в установах для людей з психологічними розладами, щоб утримувати їх. У Раді Європи назвали це «тотально неприйнятним».

У своєму звіті комітет зазначив, що делегація відвідала кілька установ і отримала повідомлення, що персонал «штовхає, б’є руками і ногами» пацієнтів.

Read More

Брюссель очікує, що Угорщина і Польща скасують вето на новий бюджет ЄС

Уряду Європейського союзу 4 грудня заявили про готовність схвалити спільний бюджет на 2021 рік. Для цього потрібно, щоб Польща та Угорщина зняли своє вето з семирічного проєкту спільного бюджету (на період з 2021 до 2027 рік).

Бюджет на 2021 рік для всіх учасників ЄС уже розроблений з урахуванням прогнозованих фінансових показників на сім років. Однак Будапешт і Варшава відмовляються схвалити його, оскільки розподіл коштів із цього бюджету пов’язаний із дотриманням верховенства закону в кожній із країн союзу. Угорщина і Польща стали об’єктами уваги з боку інших союзників через заходи із обмеження незалежності судів, тиск на засоби інформації та неурядові організації. Як зазначає агенція Reuters, політика польської та угорської влади може обійтися цим країнам у десятки мільярдів євро зі спільних європейських фондів.

Якщо рамковий бюджет 2021–2027 років не буде схвалений через позицію Будапешта і Варшави, то і бюджет ЄС на 2021 рік не буде мати законної сили.

Read More

Зеленський: під час ймовірного локдауну кордон закривати не будуть

Україна не закриватиме кордон під час ймовірного локдауну, заявив президент України Володимир Зеленський у своєму відеозверненні.

За його словами, обійтися без локдауну буде складно, але уряд має попередити про нього заздалегідь.

«Ймовірний локдаун у січні не означає, що вам треба скасувати заплановану відпустку, здавати авіаквитки. Для громадян України державний кордон буде відкритим – і для виїзду, і для в’їзду», – сказав Зеленський.

4 грудня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ пропонуватиме повний локдаун у січні. За словами прем’єра Дениса Шмигаля, нові карантинні обмеження оприлюднять 9 грудня.

 

Read More

У Туреччині затримали співробітників російського телеканалу

Росіяни вели зйомку біля офісу компанії, що виробляє турецькі безпілотні літальні апарати

Read More

Шмигаль обіцяє оприлюднити нові карантинні обмеження 9 грудня

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль обіцяє оприлюднити нові карантинні обмеження 9 грудня.

«Повний перелік вже узгоджених заходів ми оприлюднимо під час засідання Кабінету міністрів наступної середи, 9 грудня», – сказав Шмигаль.

Під час онлайн-наради з міськими головами Шмигаль повідомив, що уряд розробляє перелік можливих протиепідемічних обмежень, зокрема, враховуючи відповіді та пропозиції, які в опитуванні надали голови міст та обласних державних адміністрацій.

За даними уряду, очільники міст та ОДА спільні в думці щодо обмеження на час посиленого карантину діяльності дискотек і нічних клубів, закладів громадського харчування з організацією дозвілля, хостелів. Також понад 90% підтримують обмеження в роботі святкових ярмарків, ТРЦ, ресторанів, кінотеатрів і театрів.

Прем’єр-міністр нагадав, що на період дії карантину в Україні продовжує діяти мораторій на перевірки бізнесу контролюючими органами.

«Важливо, що всі перевірки бізнесу на цей час, зокрема Державною податковою службою та іншими контролюючими органами, заборонені. Можуть здійснювати лише перевірки на дотримання протиепідемічних заходів», – підкреслив Шмигаль.

4 грудня міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив, що МОЗ пропонуватиме повний локдаун у січні.

 

Read More

Генеральним секретарем ОБСЄ вперше стала жінка

Німецька дипломатка та ключова учасниця переговорів про ядерну угоду з Іраном Хельга Шмід стала генеральною секретаркою Організації безпеки та співробітництва в Європі. Вона стала першою жінкою на цій посаді.

59-річна Шмід працювала генеральним секретарем Європейської служби з зовнішніх справ з 2016 року. У 1990-х вона була речницею посольства Німеччини у Вашингтоні.

Штаб-квартира ОБСЄ розташована у Відні. Її мандат включає посередництво під час конфліктів, спостереження за виборами, моніторинг дотримання прав людини та просування принципу свободи преси.

Шмід змінить на посаді генсекретаря ОБСЄ Томаса Гремінгера, який очолював організацію з 2017 року. Вона працюватиме в складний час для інституції, яка намагається врегулювати конфлікти в Білорусі, Україні та Нагірному Карабаху.

 

Read More

Верховна Рада ухвалила компромісний законопроєкт про покарання за неправдиве декларування

Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт 4460-д за основу і в цілому, ініційований комітетом з правоохоронної діяльності.

Назва законопроєкта передбачає «внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення відповідальності за декларування недостовірної інформації та неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Документ підтримали 289 парламентарів, проти – жодного. Четверо парламентарів утрималися.

Читайте також: У «Слузі народу» пояснили, чому вирішили відмовитися від ув’язнення за недостовірне декларування

Законопроєкт підтримали фактично всі парламентські партії.

Максимальне покарання, яке цей документ передбачає за недостовірне декларування чи неподання декларації – це обмеження волі.

Вранці 4 грудня цей законопроєкт розкритикувало Національне агентство з протидії корупції. У відомстві звернули увагу, що документ не передбачає позбавлення волі за умисне недостовірне декларування чи неподання декларації.

При цьому обмеження волі (замість штрафу) передбачене за подання недостовірних даних на 8,4 мільйона гривень чи більше. У НАЗК наголосили, що за недостовірне декларування на понад 1 мільйон гривень повинно бути передбачене ув’язнення.

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації.

Read More

Палата представників вимагає від Росії звільнити «громадян України з незаконно анексованого Криму»

Палата представників Конгресу США схвалила резолюцію з вимогою до Росії

Read More

Пандемія COVID-19: 65 мільйонів людей у світі заразилися, 1,5 мільйона – померли

Від початку пандемії COVID-19 у світі заразилися 65 мільйонів людей, 1,5 мільйона – померли станом на 3 грудня.

Протягом останнього тижня щодня фіксували понад 10 тисяч смертей від коронавірусної хвороби, але, як вважають, справжнє число може бути більшим, бо багато випадків не враховують у загальну статистику.

Голова ООН попередив, що соціальний й економічний вплив пандемії – «величезний і зростає», і що будь-яка вакцина не зітре шрамів, які можуть залишатися протягом років.

«Майже через рік пандемії ми стикаємося з людською трагедією та надзвичайною ситуацією у сфері охорони здоров’я, гуманітарної допомоги й розвитку», – заявив генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш світовим лідерам під час спеціального засідання Генеральної асамблеї, присвяченого пандемії, що відбувалося в онлайн режимі.

Поки світ готується до поширення вакцини від COVID-19, Ґутерріш знову закликав вважати вакцини «глобальним суспільним благом» і попросив багаті країни гарантувати, щоб щеплення були доступні і для найуразливіших і найбідніших людей у світі.

Очікується, що США, Європа й деякі інші розвинені країни розпочнуть випуск розроблених на Заході вакцин вже наприкінці грудня.

Однак поставки на ранніх стадіях будуть обмежені, що означає, що кожній країні доведеться розставляти пріоритети на основі факторів ризику.

Read More

В Латвії затримали кількох журналістів, які співпрацюють із російськими медіа

Служба державної безпеки Латвії у четвер 3 грудня затримала кількох журналістів, які співпрацюють з виданнями Sputnik і Baltnews. Про це повідомила низка медіа та самі затримані.

Видання Sputnik і Baltnews пов’язані з російським інформаційним агентством «Росія сьогодні». У шести з журналістів, а також політичного активіста Володимира Ліндермана пройшли обшуки.

Серед затриманих були колишній головний редактор Baltnews Андрій Яковлєв, журналіст Андрій Солопенко, журналістка Baltnews Алла Березовська. Після допитів їх відпустили під підписку про невиїзд. Вони є підозрюваними в кримінальній справі.

Як повідомили в правоохоронних органах Латвії, справу порушено за статтею про порушення режиму санкцій Євросоюзу.

Читайте також: У Кремлі існує «молдовський відділ», пов’язаний із розвідкою – розслідування RISE Moldova

У пресслужбі СГБ виданню Delfi повідомили, що затримання і обшуки були пов’язані з підозрами в порушенні міжнародних санкцій. Слідство у справі, як стверджують в СГБ, почалося в січні.

«Отримана в ході слідства інформація дає підстави підозрювати, що мала місце передача господарських ресурсів особі, проти якого спрямовані санкції ЄС у зв’язку з діями, спрямованими на руйнування територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України», – йдеться в повідомленні. Ім’я цієї особи не називається.

Санкції ЄС були запроваджені проти гендиректора агентства «Росія сьогодні» Дмитра Кисельова. Самі журналісти – позаштатні автори пов’язаних з агентством видань – стверджують, що до їхньої роботи санкції проти Кисельова ніякого відношення не мають. Такої ж думки в МЗС Росії, який звинуватив Латвію в «кричущому нехтуванні свободи ЗМІ».

Read More

У першому півріччі українським дітям не давали імен, пов’язаних із COVID-19 – Мін’юст

У першому півріччі українським дітям не давали імен, пов’язаних із COVID-19, повідомило Міністерство юстиції України у відповідь на запит Радіо Свобода.

«Інформуємо, що за І півріччя 2020 року при державній реєстрації народження дітям не надавалися імена, пов’язані з коронавірусною хворобою (COVID-19)», – розповіли Радіо Свобода у відомстві.

Звіт за друге півріччя 2020 року Міністерство юстиції має отримати до кінця січня 2021 року.

За даними Мін’юсту, упродовж 11 місяців 2019 року склали 294 557 актових записів про народження. За 11 місяців 2020 року таких актів склали 274 075.

 

Read More