01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Польські жінки вийшли на вулиці міст проти заборони абортів і скандували: «Це війна»!

У Польщі ввечері 23 жовтня близько 15 тисяч жінок і чоловіків лише у столиці Варшаві вийшли на вулиці з плакатами: «Моє тіло – моє діло», «Моє тіло – не інкубатор», «Пекло для жінок». Більшість ішла з чорними парасолями і зображенням вішалки, яка символізує неофіційні аборти.

Цей уже другий день протестів проти рішення Конституційного суду Польщі заборонити положення про дозвіл абортів за умови генетичної патології вивів на вулиці міст і батьків із дітьми, і людей похилого віку.

Організаторка протесту Марта Лемпарт закликала цього разу не виходити на роботу всіх, хто проти заборони абортів. Також і цього дня, як і попереднього, під час маршу протестувальники пішли до будинку голови владної партії «Право і справедливість» Ярослава Качинського, партія якого раніше підтримувала в Сеймі (нижній палаті парламенту Польщі) зміни до закону про дозвіл абортів.

Під час протестів під будинком Качинського демонстранти вимагали від нього вийти до народу і пояснити, чому, за їхніми словами, він так не любить жінок. Підхід до багатоповерхівки перекрили колони поліції, яка вимагала від мітингувальників розійтися через заборону зборів під час карантину. У відповідь поляки почали палити фальшфеєри і скандувати до правоохоронців: «Вимкніть мегафони!»

Дещо пізніше 15 тисяч демонстрантів, як і попереднього дня, пішли до офісу владної партії «Право і справедливість», під стінами якого почалися сутички з правоохоронцями. Як повідомляє пресслужба поліції Варшави, в одного з її службовців жбурнули фарбою, учасники масово використовують піротехнічні засоби. Крім того, як і попереднього дня, протестувальники почали жбурляти каміння у поліцейських.

Підтримати демонстрантів вийшов і колишній кандидат на посаду президента Польщі, мер міста Варшави Рафал Тшасковський. Він закликав людей до порядку і попросив рятувальні служби приєднатися до захисту громадян.

Протести почалися о 19-й годині за місцевим часом також у низці інших міст Польщі – крім Варшави, в Кракові, Лодзі, Катовицях, Вроцлаві, Щецині, Кельцях і Любліні.

Мітинги тривали 23 жовтня другий день поспіль після рішення Конституційного суду Польщі 22 жовтня визнати неконституційним і скасувати положення закону 1993 року «Про планування сім’ї, захисту людського плоду й умов можливого переривання вагітності», у якому, як один із трьох лічених винятків із загальної заборони на аборти, дозволялися й аборти при генетичних патологіях. Саме цей виняток використовувався найширше і становив близько 98 відсотків від усіх досі легальних абортів.

відео з першого дня протестів, 22 жовтня 2020 року

У Польщі діє один із найсуворіших законів щодо регулювання абортів у Європі, за яким аборт допускався досі в трьох випадках: якщо вагітність загрожує життю чи здоров’ю жінки, у випадку зґвалтування, а також у випадку великої ймовірності патології плоду.

Супротивники нинішнього рішення зазначають, що воно змусить іще більше жінок вдаватися до «абортного туризму» до сусідніх країн чи до нелегальних абортів у самій Польщі.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович теж засудила рішення Конституційного суду Польщі, назвавши його порушенням прав жінок. Це рішення, заявила вона, «означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти – сумний день для прав жінок».

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала владна партія «Право і справедливість», яка сама ж і номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський парламент не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які отримали назву «Чорний протест».

Read More

Аваков відкинув твердження Зеленського про «здачу Криму без бою»

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков відкинув твердження президента України Володимира Зеленського, що під час окупації Криму Росією 2014 року український півострів «здали без бою» і винні в цьому мають відповісти за це.

Як сказав він, виступаючи через відеозв’язок на на Спеціальному київському безпековому форумі, Україна зробила все можливе, щоб запобігти анексії Криму, але мала обмежені можливості й сили.

«Я розрізняю політичну риторику і факти. А факти того часу говорили про те, що Україна має межу своїх можливостей і сил, щоб іти на ті чи інші кроки. І, виходячи з цього, слід оцінювати той час. І вважаю, що такі речі не є предметом публічних дебатів, а є предметом серйозного розбору ситуації. І після цього серйозного розбору можна буде зробити висновки: що могли, що не могли. Вважаю, що тоді українці зробили все, що могли, захищаючи себе», – сказав Аваков, як його цитує агентство «Інтерфакс-Україна».

Зеленський заявив, що ті українські державні діячі, які, за його словами, 2014 року без бою віддали в Крим Росії, мають нести відповідальність, і наголосив, що «питання не в помсті, а в справедливості», востаннє наразі під час свого звернення до Верховної Ради про внутрішнє і зовнішнє становище України 20 жовтня.

І сам Зеленський, і його оточення вже не раз заявляли про бажання притягти до відповідальності тих в Україні, хто, на їхню думу, призвів до окупації і фактичної анексії Росією українського Криму – попри те, що широкі кола і в Україні, і за її межами називають винуватцем найвище керівництво Росії, на вказівку якої це було здійснено. Першим для такої «відповідальності» практично щоразу називають попередника Зеленського, п’ятого президента України Петра Порошенка – який на час захоплення Криму в лютому 2020 року був одним із народних депутатів, а президентську посаду обійняв тільки 7 червня 2014 року, коли окупація Криму вже була завершена і вже тривала гібридна агресія Росії на Донбасі.

Read More

Вирок апеляційного суду в Мілані щодо нацгвардійця Марківа оголосять 3 листопада

Вирок апеляційного суду в італійському Мілані у справі українського військового Віталія Марківа оголосять 3 листопада – про це, як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, стало відомо ввечері після затяжного четвертого засідання апеляційних слухань, присвяченого виступам адвокатів захисту. Вони заявили, що Віталій Марків має бути остаточно і беззастережно виправданий через його абсолютну непричетність до факту загибелі репортерів на Донбасі у травні 2014 року.

Засідання тривало від 10-ї ранку до 9-ї вечора за місцевим часом. Суд так і не оголосив очікуваного рішення, чи братиме до уваги клопотання захисту про долучення до справи нових виправдувальних доказів.

Сподівання на позитивне рішення в цьому плані, як і на виправдувальний вирок апеляції, висловив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, який 23 жовтня вдруге був присутній на засіданні в Мілані.

Першим виступав адвокат цивільного відповідача (України) Ніколо Бертоліні Клерічі. Він звернув увагу присяжних на небезпечну воєнну ситуацію біля міста Слов’янська в час, коли стався трагічний інцидент. Унаслідок стрілянини загинули італієць Андреа Роккеллі, росіянин Андрій Миронов і був поранений француз Вільям Руґелон. Захисник нагадав про повідомлення посольства Італії в Україні і свідчення італійського посла й журналістів, які тоді перебували на сході України. Ці свідки одностайно стверджували про перебіг збройного конфлікту на Донбасі і небезпеку для цивільних вирушати до згаданої зони, особливо поблизу зайнятого тоді бойовиками міста Слов’янська.

Захисник України Бертоліні Клерічі зачитав уривки звітів ОБСЄ і правозахисної організації Human Rights Watch і розтлумачив присяжним реальний зміст міжнародних документів про мінометні обстріли сепаратистами цивільних об’єктів. Адвокат нагадав, що й сам Андреа Роккеллі писав про численні дії сепаратистів проти цивільного населення Слов’янська. На попередньому засіданні генеральний прокурор Мілана й адвокати потерпілої сторони інтерпретували ці звіти на свій лад і вказували нібито на «злочинні дії ЗСУ» на війні.

Захист також заперечив твердження прокурора і наголосив, що спершу звуки пострілів лунали близько від репортерів, тобто з боку сепаратистів, а не з гори Карачун, де перебували українські військові. Захисниця бійця Донателла Рапетті зосередилася на аналізі, за її словами, необ’єктивних і непереконливих свідчень Вільяма Руґелона – провідного свідка на першому процесі в Павії в 2018–2019 роках. За висновками лише цього одного очевидця присяжні в Павії дійшли висновку, що «мінометна атака на журналістів була саме із українських позицій на Карачуні».

Захист особливо зосередив увагу міланських присяжних на відеозапису того ж Руґелона, на якому перед смертю Андрій Миронов говорить про перехресний вогонь із обох сторін конфлікту. За словами захисниці, на основі відомих фактів не можна встановити, звідки влучили постріли, які стали смертельними для Роккеллі й Миронова. «Прошу повного виправдання для підсудного, бо він не вчинив інкримінованого йому злочину», – заявила Донателла Рапетті.

Провідний захисник Раффаеле Делла Валле детально зупинився на проблемі, за його висловом, «надуманого вироку», бо обвинувачення не змогло надати чітких переконливих доказів провини підсудного. Правник відстоює свою позицію, що «павійські присяжні не знайшли винного, а призначили Марківа винуватцем».

Четвертий рік нацгвардієць Віталій Марків, який має громадянства і України, і Італії, перебуває в італійській в’язниці. Минулого року суд першої інстанції в Павії засудив його до 24 років позбавлення волі, заявивши, що він причетний до вбивства двох іноземних журналістів на окупованій території Донеччини.

Апеляційний суд присяжних у Мілані почав розглядати апеляційну скаргу української сторони на вирок суду в Павії 29 вересня 2020 року. Через коронавірусну пандемію засідання проходять у закритому для публіки режимі і без прямої трансляції. До висвітлення процесу допускають обмежене число представників медіа.

Судові дебати сторін почалися в міланському суді 15 жовтня виступом обвинувачення. Прокурорка Нунція Чароло наполягала на відповідальності засудженого українського солдата у груповому вбивстві двох журналістів і просила підтвердити вирок суду першої інстанції з терміном покарання в 24 роки неволі. Вона кваліфікувала загибель Роккеллі й Миронова 24 травня 2014 року як «воєнний злочин проти людяності», а саме «вбивство цивільних громадян українською стороною за відсутності збройного конфлікту на момент інциденту».

Обвинувачення представило присяжним попередню версію трагічного інциденту, відповідно до якої солдат Національної гвардії України Віталій Марків, озброєний автоматом АК-74 і маючи радіопередавачі, відіграв роль навідника для військових ЗСУ, які потім відкрили мінометний вогонь з української позиції на горі Карачун по цивільних жертвах біля керамічного заводу на окупованій сепаратистами території.

Щоразу за будь-якої погоди біля приміщення міланського суду збираються українські активісти з гаслами: «Солдат Марків не винен!», «Вимагаємо справедливого суду для Марківа». У залі суду двічі були присутні міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков і уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

У Міністерстві внутрішніх справ України з приводу нинішнього судового засідання заявили, що «захисники гвардійця представили беззаперечні докази його невинуватості». За словами Авакова, який перебував у залі суду, «справа Віталія Марківа – це одна із складових гібридної війни, яку розв’язала Росія проти України, але захист українського гвардійця в італійському суді не лише бореться з російською пропагандою у Європі, але і дає чітке бачення ситуації західним партнерам».

Read More

США активізували дипломатичні зусилля щодо Нагірного Карабаху

Державний секретар США Майк Помпео активізував дипломатичні зусилля з припинення бойових дій у Нагірному Карабасі – міжнародно визнаній частині Азербайджану, яка вже понад чверть століття перебуває під контролем підтримуваних Єреваном етнічних вірменських сил.

Уранці 23 вересня Помпео провів у Вашингтоні окремі переговори з міністром закордонних справ Азербайджану Джейхуном Байрамовим і  його вірменським колегою Зограбом Мнацаканяном.

23 жовтня в кількох районах Нагірного Карабаху відбулися нові бої між азербайджанською армією і вірменськими військовими загонами. Укладення за посередництва Росії двох угод про припинення вогню не привело до швидкого припинення боїв, які розпочалися 27 вересня.

Незадовго до початку переговорів у Вашингтоні президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив журналістам у Стамбулі, що Туреччина має таке ж право, як і Росія, брати участь в переговорному процесі для встановлення миру в Нагірному Карабасі.

У США, Франції та Росії наразі не відреагували на цю заяву.

Президент Азербайджану Ільгам Алієв охарактеризував перспективи досягнення мирного врегулювання як «дуже віддалені». Він вимагає від влади Вірменії «обіцянок», що Баку відновить контроль над Нагірним Карабахом.

Близько 30 тисяч людей загинули у війні за Нагірний Карабах у 1991–1994 роках. Відтоді Азербайджан не контролював не лише власне Нагірний Карабах, а й ще сім прилеглих районів, які вірменські сили називали «буферною зоною».

Read More

В МЗС нагадали Раді Європи про кризу довіри після безумовного повернення Росії до ПАРЄ

У Міністерстві закордонних справ України нагадали керівництву Ради Європи про кризу довіри до організації після повернення Росії до Парламентської асамблеї Ради Європи без виконання нею умов для такого повернення.

Як повідомили в МЗС, міністр Дмитро Кулеба в телефонній розмові з генеральною секретаркою Ради Європи Марією Пейчинович-Бурич вкотре наголосив, що безумовне повернення делегації Росії до ПАРЄ спричинило кризу довіри в рамках організації, підірвало довіру до ПАРЄ в Україні і Європі загалом.

Розмова відбулася після робочого візиту Пейчинович-Бурич до Москви, який відбувся 19–20 жовтня. Генсекретарка Ради Європи детально поінформувала голову МЗС України про результати того візиту, мовиться в повідомленні без подальших подробиць.

Напередодні того візиту, 17 жовтня, в МЗС України застерегли Раду Європи від політики умиротворення Росії. Як заявила тоді з приводу майбутнього візиту речниця МЗС Катерина Зеленко, в міністерстві попереджають генсекретарку Ради Європи, що попередня тактика умиротворення Росії лише посилювала її агресивну політику проти України. Вона звернула увагу, що «Росія не тільки не дослухалася і не пішла назустріч Раді Європи, а й посилила свою агресивну політику і злочинні засоби, які призводять до порушень прав людини і злочинів проти людяності не лише на території Росії, а й на територіях країн-членів Ради Європи».

«За таких обставин пані генеральний секретар Ради Європи, яка має певні повноваження, мусить вжити всіх необхідних заходів у межах своєї компетенції, які б, щонайменше, створили передумови для повернення Росії на шлях виконання своїх зобов’язань. Йдеться насамперед про ті зобов’язання, які взяла на себе Росія як умову для запрошення до членства в Раді Європи, а також зобов’язання у рамках конвенційних механізмів», – сказала тоді Зеленко і додала, що в Україні чекають на доповідь Пейчинович-Бурич керівному органові Ради Європи, Комітетові міністрів, за підсумками її візиту до Москви».

Рада Європи, провідне правозахисне міждержавне об’єднання, що охоплює майже всі країни Європи і ще низку з-поза меж континенту, після незаконної окупації Росією українського Криму 2014 року позбавила Росію права голосу і участі в керівних органах Парламентської асамблеї цього об’єднання, хоча Росію не позбавляли права участі в роботі Комітету міністрів Ради Європи. Через це Росія з 2015 року взагалі не брала участі в роботі ПАРЄ і також не платила своїх значних членських внесків. Улітку 2019 року після тривалого опору української делегації ПАРЄ врешті змінила власні правила, значно ускладнила можливість застосування санкцій проти країн, які порушують правила Ради Європи, і повністю поновила права делегації Росії в асамблеї, знявши з Росії всі санкції, хоча Москва не виконала жодної з раніше визначених умов для цього. Відтак делегація Росії повернулася в ПАРЄ, натомість делегація від новообраної того року Верховної Ради України відмовилася від участі в осінній сесії, назвавши рішення ПАРЄ втратою авторитету цієї організації і її моральною капітуляцією перед Росією.

Read More

В. о. президента Киргизстану підписав зміни до виборчого закону. Вони затримають нове голосування

Тимчасовий виконувач обов’язків президента Киргизстану Садир Жапаров 23 жовтня підписав зміни до закону про вибори, які спричинять затримку парламентських та президентських виборів.

Це сталося на наступний день після того, як парламент схвалив поправки, які відкривають шлях для подальших юридичних змін із метою дозволити Жапарову балотуватися.

Згідно з чинним законом, Жапаров не може балотуватися на посаду глави держави, оскільки виконувачам обов’язків президента заборонено брати участь у президентських виборах.

Ухвалені 23 жовтня зміни дають законодавцям можливість до 10 січня 2021 року ухвалити конституційні реформи, які відкриють шлях для участі Жапарова. Конституційні реформи мають бути завершені до 21 січня, а нові парламентські вибори відбудуться після завершення реформи, але до 1 червня 2021 року.

Кілька законодавців, політиків та правозахисників назвали цей крок Жапарова спробою «узурпувати владу», але сам політик відкинув критику, заявивши, що всі реформи «будуть в інтересах народу», а президентські та парламентські вибори відбудуться до березня.

У Киргизстані раніше цього місяця відбулися заворушення – після звинувачень на адресу попередньої влади у фальсифікаціях під час парламентських виборів 4 жовтня.

Жапаров, засуджений у 2017 році за викрадення політичного опонента і засуджений до 11 з половиною років, був звільнений із в’язниці в Бішкеку протестувальниками 6 жовтня. Згодом про відставку оголосили уряд і президент Сооронбай Жеенбеков.

Read More

Сенатори США закликають запровадити санкції через отруєння Навального

Група американських сенаторів закликала адміністрацію президента США Дональда Трампа запровадити нові санкції проти Росії через отруєння опозиціонера Олексія Навального. Лист, адресований держсекретареві Майку Помпео і міністрові фінансів США Стівену Мнучіну, опубліковано на сайтах сенаторів від Республіканської партії Міта Ромні й Марка Рубіо.

Крім Ромні і Рубіо, лист підписали сенатор-республіканець Роджер Вікер, а також демократи Бен Кардін, Дік Дурбін і Кріс Кунс.

«Навальний на даний час є головним критиком Володимира Путіна в Росії. Його розслідування про високопоставлених російських чиновників надихнули покоління молодих росіян на мрію про країну, в якій панує верховенство права і де звичайний громадянин має право голосу», – йдеться в листі.

«Ті, кого Навальний таврує як «шахраїв і злодіїв», намагалися цим нападом змусити замовкнути один з останніх незалежних голосів у Росії», – відзначають сенатори і нагадують про отруєння Сергія і Юлії Скрипалів, Володимира Кара-Мурзи, Олександра Литвиненка. 

США не можуть мовчати, коли Росія намагається змусити замовкнути опонентів по всьому світу, наголошують сенатори.

Для запровадження санкцій автори листа пропонують використовувати «Акт Магнітського», а також американський закон про контроль над хімічною та біологічною зброєю і заборону її військового застосування.

Раніше Олексій Навальний в інтерв’ю CBS заявив, що вважає важливим, щоб президент США Дональд Трамп засудив використання бойової речовини групи «Новачок» для його отруєння.

Державний секретар США Майк Помпео заявляв, що до отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального можуть бути причетні високопоставлені російські чиновники.

Раніше США висловлювали стурбованість у зв’язку з отруєнням Навального і погрожували «фінансовими обмеженнями» відповідальним за це.

Президент США Дональд Трамп при цьому заявляв, що в нього немає причин сумніватися у висновках уряду Німеччини, який встановив, що Навальний був отруєний бойовою речовиною з групи «Новачок» російського виробництва.

За словами Трампа, Вашингтон поки що не отримав від Берліна документів про отруєння Навального. Вони надійдуть у найближчі кілька днів і будуть уважно вивчені, додав він. Президент заявив, що США «дуже уважно» поставляться до можливого отруєння російського опозиційного політика.

15 жовтня Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції за отруєння Олексія Навального проти шістьох російських посадовців і одного підприємства.

Раніше лабораторії трьох європейських країн та Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) знайшли в аналізах Олексія Навального сліди «Новачка».

У Росії звинувачення в причетності до отруєння Навального називають провокацією і пообіцяли дзеркальну відповідь на санкції ЄС.

 

Read More

Голова МВС назвав «коректною» форму опитування Зеленського

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав «коректною» форму опитування на місцевих виборах, яке влаштовує президент Володимир Зеленський.

«Таку форму опитування ми вважаємо коректною, але, якщо будуть порушення, ми будемо їх припиняти. Поліція буде діяти без огляду на політичну належність. Преференцій ніхто не матиме. Ми будемо діяти з точки зору закону», – сказав він, виступаючи на Спеціальному київському безпековому форумі.

Аваков додав, що в день голосування 25 жовтня біля виборчих дільниць будуть працювати кілька соціологічних компаній, і партійних у тому числі. «Вони будуть проводити екзит-поли на виході з виборчих дільниць. Однією з таких компаній буде проводитися опитування по запитаннях, озвучених президентом. Їх проводитимуть волонтери у вигляді екзит-полу», – заявив Аваков.

13 жовтня Володимир Зеленський, нині президент України, заявив, що одночасно з місцевими виборами в Україні буде проведене якесь «загальнонаціональне опитування», хоча такого поняття в українському законодавстві не існує. На нього має бути винесено п’ять питань, що їх критики називають суто популістськими. І Зеленський, і його оточення не раз заявляли, що це опитування не буде мати ніяких юридичних наслідків – хоча в партії Зеленського «Слуга народу» говорили, що зате будуть «політичні наслідки».

Критики звертають увагу, що, за Конституцією, президент не має повноважень оголошувати якісь опитування, тож Зеленський це міг зробити тільки як приватна особа. Про фінансування акції офіційно заявила партія Зеленського «Слуга народу», що можна розглядати і як корупційну складову, і як порушення заборони політичної агітації в день виборів. Центральна виборча комісія не має права ділитися реєстрами виборців, тож не відомо, яким чином організувати «загальнонаціональне» опитування. Через те, що таке опитування нічим не врегульоване, його процес, а потім підрахунок голосів можуть відбуватися довільно, без спостерігачів, і результати можуть бути оголошені так само довільні. Тим часом у Зеленського всю критику відкидають.

Речниця Володимира Зеленського Юлія Мендель в ефірі Радіо Свобода не змогла пояснити, як буде відбуватися ініційоване президентом опитування, зокрема, хто і в який спосіб проводитиме це опитування, як буде здійснюватися підрахунок голосів тощо. За словами Мендель, президент не долучений до організації опитування.

Read More

Суд відмовився визнати протиправним ініційоване Зеленським опитування

Окружний адміністративний суд Києва 23 жовтня відмовився визнати протиправним оголошення президента Володимира Зеленського про проведення всенародного опитування громадської думки 25 жовтня 2020 року на виборчих дільницях.

«Обов’язковою умовою надання правового захисту судом є наявність реального порушення прав особи на момент звернення до суду. Оголошення будь-яким суб’єктом владних повноважень про свої наміри на вчинення будь-яких дій на майбутнє не може бути розцінене судом як дія, яка порушує право позивача. Виходячи з меж заявлених вимог та аналізу положень чинного законодавства суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та недоведеним достатніми доказами, і відмовив позивачу у його задоволенні», – ідеться в повідомленні на сайті суду.

З позовом щодо незаконності ініційованого Зеленським опитування до суду звернувся житель Івано-Франківщини. 23 жовтня сторони не прибули у судове засідання, і суд розглядав справу у письмовому провадженні.

13 жовтня Зеленський заявив, що 25 жовтня на виборчих дільницях під час місцевих виборів українцям поставлять «п’ять важливих питань» про те, що «раніше нас ніколи не питали». Він пообіцяв озвучити питання пізніше.

Читайте також: Opendatabot: більшість опитаних проти «створення вільної економічної зони на Донбасі»

Згодом в Офісі президента повідомили, що опитування не матиме юридичних наслідків.

Запропоновані питання звучать так:

Чи підтримуєте ви ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?
Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?
Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих?
Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?

 

Read More

США заявили про атаки пов’язаних із Росією хакерів на системи органів влади

Міністерство внутрішньої безпеки й Агентство з кібербезпеки і безпеки інфраструктури попередили про виявлення за останні тижні десятків хакерських атак на системи органів влади США, а також на сервери, пов’язані з авіаційною промисловістю, йдеться в спільній заяві цих відомств.

Федеральні агентства США повідомили, що доказів того, що російські хакери безпосередньо вплинули на будь-які підрахунки голосів або інформацію про зареєстрованих виборців, немає. Хакери проникли в комп’ютерні мережі, «не роблячи подальших дій».

Однак вони могли «шукати доступу для отримання майбутніх варіантів зривів, впливу на політику та дії США або делегітимізації» державних чи місцевих органів влади, зазначають агентства.

У заяві не згадувалось, на кого або на що були націлені кібератаки, вказано лише, що кампанія проводилась проти «широкого кола цілей».

Як йдеться в повідомленні, хакери, які називають себе Berserk Bear, Energetic Bear, Dragonfly та іншими іменами, викрали дані щонайменше зі двох серверів.

Попередження надійшло менш ніж за два тижні до виборів президента США, запланованих на 3 листопада, і в той час, як влада США перебуває в стані підвищеної готовності через спроби інших країн поширити неправдиву інформацію або іншим чином втрутитися у вибори.

США заявили, що Росія, яка втручалася у вибори 2016 року через злам електронної пошти демократів і через кампанію в соціальних мережах, намагається знову вплинути на вибори цього року.

21 жовтня директор національної розвідки США Джон Реткліф заявив, що Іран і Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні президентських виборів 3 листопада. 

Влади Ірану й Росії відкинули звинувачення. 

Read More

Аваков: рішення щодо апеляції Марківа суд в Італії може ухвалити на початку листопада

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков вважає, що рішення апеляційного суду Мілана у справі бійця Нацгвардії Віталія Марківа може бути ухвалене на початку листопада. Про це Аваков сказав під час відеовключення з Італії на Київському безпековому форумі 23 жовтня.

Міністр нагадав, що 23 жовтня в суді виступає сторона захисту. Наразі виступив захисник Марківа від України, згодом виступатиме його особистий адвокат.

«Ми сьогодні представили цілу купу доказів, сформували цілі системні, розкладені по фактах групи доказів, які підтверджують абсурдність звинувачення, яке було висунуте проти Віталія. Ми дуже розраховуємо на справедливе правосуддя і розраховуємо, що рішення, яке буде оголошено, мабуть, не сьогодні, а на початку листопада, буде на користь Віталія і черговий гібридний удар по Україні не відбудеться», – заявив Аваков.

 

За його словами, ця ситуація є елементом гібридної війни, і те, що було інспіровано у 2015 році російськими пропагандистами і підхоплено «деким у Франції й Італії», вилилося у процес проти українського солдата.

Аваков наголосив, що за останній рік ситуація в італійських засобах інформації змінилася.

«Вийшов документальний фільм про ситуацію зі справою Марківа, який був зроблений італійськими журналістами на основі висновків італійських експертів, і це дуже сильно похитнуло обстановку навколо цієї справи тут, в Італії. І ми бачимо увагу італійської преси, в тому числі тут сьогодні – кілька провідних видань, які були і на минулому засіданні. Думаю, те, що ми робимо і що доводимо свою позицію, – це дуже важливо і значуще», – наголосив Аваков і додав, що Україна «свого солдата не покине в будь-якому випадку».

На попередньому засіданні 15 жовтня у суді виступала сторона обвинувачення.

Понад три роки Марків перебуває в італійській в’язниці за обвинуваченнями в співучасті в убивстві італійського фоторепортера та його російського перекладача біля окупованого Слов’янська у травні 2014 року.

Минулого року суд першої інстанції у місті Павії виніс обвинувальний вирок у 24 роки ув’язнення.

Марківа заарештували в Болоньї 30 червня 2017 року. Суд присяжних і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам.

Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків.

Територію, де стався трагічний випадок, контролювали тоді банди Ігоря Гіркіна.

Сторона захисту солдата відстоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин.

На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані 1800 м, а єдина зброя у його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів чи людей на такій великій відстані.

Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.

Read More

Прем’єр Чехії: голова МОЗ має піти у відставку через порушення умов карантину

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш 23 жовтня поставив ультиматум перед міністром охорони здоров’я Романом Примулою: або він сам йде у відставку, або буде звільнений.

До такого кроку Бабіш вдався після того, як Примулу сфотографували пізно ввечері 21 жовтня в ресторані, який мав бути зачинений через жорсткий локдаун у Чехії, пов’язаний зі зростанням випадків захворювання на COVID-19.

Примулу сфотографували, коли він мав зустріч із чільним представником партії Бабіша ANO.

Зустріч відбулася буквально через кілька годин після того, як Примула оголосив про нову серію обмежень для країни, зокрема, щодо пересування і закриття майже всіх роздрібних торгових точок. Ресторани, бари та інші розважальні заклади вже були закриті попередніми заходами.

«Коли наш медичний персонал бореться на передовій, щоб врятувати життя наших співгромадян, це абсолютно неприпустимо», – сказав Бабіш 23 жовтня.

За останні два тижні в Чехії різко зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію. За останню добу їх виявили понад 14 тисяч.

З урахуванням того, що населення Чехії складає трохи більше ніж 10 мільйонів людей, це один із найвищих рівнів поширення хвороби в ЄС.

На всій території Чехії від 22 жовтня почав діяти локдаун: закриті магазини, крім продовольчих і аптек, не працюють школи, виші і багато бізнесів, людям рекомендували залишатися вдома, на вулицях запровадили масковий режим.

Read More

Фігурант сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» повідомив про велику кількість хворих у СІЗО – адвокат

У четвер, 22 жовтня, підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя частково задовольнив клопотання старшого слідчого ФСБ Сергія Махнева і обмежив ще одному фігуранту другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Енверу Аметову час на ознайомлення з матеріалами справи до 20 листопада. Тим часом, Аметов повідомив своєму адвокату Емілю Курбедінову про «нелюдські умови в слідчому ізоляторі, в зв’язку з чим там з’явилося дуже багато хворих».

«Адміністрація СІЗО не реагує на скарги, швидку допомогу не викликає, в тому числі при наявності температури хворому не надається лікування», – повідомляє зі слів Курбедінова «Кримська солідарність».

Крім цього наголошується, що графік слідчих заходів є виснажливим.

«Один раз на тиждень їм дають привести себе в порядок в слідчому ізоляторі, 6 днів на тиждень їх вивозять у ФСБ для ознайомлення. О 5:00 ранку встав, в 10-11 годин ночі тільки повернувся в свою камеру. Це виснажливий графік, і я думаю, суд повинен був звернути на це увагу», – додав Курбедінов.

 

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Read More

Путін вперше висловився про отруєння Навального

Президент Росії Володимир Путін, виступаючи на форумі «Валдай» 22 жовтня, вперше прокоментував отруєння російського опозиціонера Олексія Навального. Путін, як і раніше не вимовляв ім’я політика, назвавши його «фігурантом» і «громадянином».

Як заявив Путін, якби влада дійсно хотіла отруїти Навального, то його б не випустили на лікування до Німеччини. Президент Росії заявив, що особисто дав доручення Генпрокуратурі перевірити можливість відправлення опозиціонера за кордон.

«Відразу ж, як тільки дружина цього громадянина звернулася до мене, я тут же дав доручення прокуратурі перевірити можливість його виїзду за кордон на лікування. Могли і не випускати, бо у нього були обмеження, пов’язані з судовим слідством і кримінальною справою», – цитує Путіна телеканал «Дождь».

Навального отруїли в Росії в кінці серпня. Зараз політик проходить реабілітацію в Німеччині. За даними німецької влади, Навального отруїли бойовою отруйною речовиною «Новачок» російської розробки.

Лабораторії трьох європейських країн й Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) знайшли в аналізах Олексія Навального сліди цієї речовини.

Москва будь-яку причетність до замаху категорично заперечує.

Сам Навальний в інтерв’ю, які він дав після того, як виписався з клініки, заявляв, що переконаний в причетності до його отруєння особисто президента Володимира Путіна. Опозиціонер вважає, що організувати отруєння могли спецслужби – він говорив про ФСБ або Службу зовнішньої розвідки. 

15 жовтня Євросоюз і Велика Британія запровадили санкції через отруєння Олексія Навального. 

 

Read More

Парламент Киргизстану відклав вибори до проведення конституційної реформи

У Киргизстані депутати Жогорку Кенеш (парламенту) 22 жовтня на засіданні без обговорення відразу в трьох читаннях ухвалили поправки до конституційного закону «Про вибори президента Киргизької Республіки і депутатів Жогорку Кенеш Киргизької Республіки».

Законопроєктом пропонується призупинити дію статей 38 і 63, які стосуються термінів проведення президентських і парламентських виборів, до завершення конституційної реформи.

Також визначені терміни конституційної реформи – не пізніше ніж 10 січня 2021 року. Після проведення конституційної реформи, але не пізніше ніж 1 червня 2021 року, мають відбутися повторні або нові вибори депутатів парламенту, зазначено в проєкті закону.

Один з авторів поправок – депутат Акилбек Жапаров – сказав, що проводити за три місяці парламентські, президентські вибори і референдум неможливо «через труднощі у фінансовому плані», тому пропонується провести вибори після конституційної реформи. Чинний парламент буде працювати до проведення цієї реформи.

Законопроєкт підтримали 83 зі 120 депутатів парламенту.

Підсумки попередніх парламентських виборів від 4 жовтня викликали невдоволення партій, що не набрали достатню кількість голосів. У ході масових протестів, які розпочалися 5 жовтня, демонстранти зайняли «Білий дім», в якому засідає парламент і розташований апарат президента, і випустили з-під варти низку політиків, у тому числі Садира Жапарова, який на даний час є прем’єр-міністром і виконує обов’язки президента Киргизстану.

6 жовтня ЦВК визнала вибори недійсними. 15 жовтня президент країни Сооронбай Жеенбеков заявив, що подає у відставку.

17 жовтня члени ЦВК запропонували Жогорку Кенеш у найкоротші терміни розглянути зміни до законодавства, в тому числі про зниження виборчого бар’єру і застави, щоб призначити повторні парламентські вибори на 20 грудня. 21 жовтня ЦВК призначив на цей день дату виборів.

Напередодні в парламенті низка депутатів запропонували провести спочатку конституційну реформу, однак інша частина депутатів виступила проти. 22 жовтня стало відомо, що в парламент все-таки внесли законопроєкт, який передбачає зміну термінів проведення парламентських виборів.

Садир Жапаров раніше заявив, що готовий брати участь у виборах президента, якщо будуть ухвалені поправки в закони, які дозволять йому це зробити. Згідно з чинною конституцією, особа, яка виконує обов’язки президента, не може бути кандидатом на посаду президента.

 

Read More

«Слуга народу», «сірий кардинал» Києва, учасник «бурштинової» перестрілки – «Схеми» показали гостей свята Медведчука

Серед гостей, які приїхали на святкування весілля пасинка кума президента Росії, народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука журналісти програми «Схеми» зафіксували його близьких соратників – братів Суркісів та однопартійця Тараса Козака, нардепа від «Слуги народу» Андрія Холодова, колишнього «сірого кардинала» Києва Вадима Столара та учасника так званої «бурштинової» перестрілки Володимира Продивуса.

Зйомкам журналістів перешкоджала охорона Медведчука. Про це йдеться у спецрепортажі програми «Схеми» (проєкт Радіо Свобода та UA:Перший) – «Бал у Медведчука».

Журналісти зазначають, що фіксували автівки гостей, перебуваючи у публічному місці, на в’їзді в столичний ресторан «Маячок» 10 жовтня, де відбувалося святкування, а також аналізували відео з Instagram-сторіз, які викладали гості того дня. Таким чином вони склали список відомих публічних гостей святкування.

«Така, здавалося б, світська подія не потрапила б в об’єктив камери програми журналістських розслідувань, якби не суспільний інтерес, який становлять зв’язки Віктора Медведчука – одного з лідерів проросійського політичного руху в Україні», – йдеться у спецрепортажі.

Серед них «Схеми» зафіксували близьких соратників Віктора Медведчука. Його сусідів-олігархів Ігоря та Григорія Суркісів, який також є народним депутатом від ОПЗЖ. Вони фігурували у розслідуванні «П дав добро» про аферу в енергетиці часів президента Порошенка, Григорій Суркіс свою участь у ній заперечує.

На відео гостей журналісти впізнали депутата від ОПЗЖ Тараса Козака разом із Наталією Лавренюк – його цивільною дружиною та бізнес-партнеркою Оксани Марченко у нафтовому бізнесу в Росії, майно якої народний депутат не вносить до декларації.

На територію ресторанного комплексу, зазначають журналісти, заїжджало авто екс-«регіонала», голови Федерації боксу України і фігуранта «бурштинової стрілянини» на Рівненщині Володимира Продивуса.

На відео гостей потрапив Вадим Столар, відомий за часів Порошенка як «сірий кардинал Києва», а нині – народний депутат від ОПЗЖ та керівник столичної організації цієї політсили. На прохання журналістів про коментар Вадим Столар не відреагував.

На відео гостей журналісти помітили Андрія Холодова – народного депутата від «Слуги Народу». Раніше Холодов уникав запитань про те, які має відносини із Віктором Медведчуком і чи товаришують вони родинами, пояснюючи лише, що його дружина і Оксана Марченко – куми. На питання, що він робив на весіллі пасинка Медведчука, Андрій Холодов «Схемам» не відповів.

Із території ресторану виїжджало авто ексдержсекретаря Міністерства закордонних справ Андрія Заяця. Втім, дипломат заявив журналістам, що саме в той день давав своє авто в користування, не відповівши, кому.

Крім того, журналісти зафіксували, як із території «Маячка» вийшов Сергій Коровченко – ексміністр юстиції Криму, фігурант так званих «плівок Глазьєва» як «людина Медведчука» у супроводі Владислави Молчанової – довіреної особи Юлії Тимошенко на президентських виборах 2019 року. Втім, вони обоє були одягнуті в спортивний одяг. Молчанова пояснила журналістам, що вони з Коровченком приїжджали туди «збирати гриби», Сергій Коровченко теж озвучив цю версію, додавши, що з Віктором Медведчуком не знайомий і не є його людиною. «Схеми» надіслали запитання до ГО «Український вибір», яку очолює Віктор Медведчук. Відповідей поки що не отримали.

 

Read More

Мінекономіки розкритикувало київську владу за закупівлі білоруських автобусів

Міністерство економічного розвитку і торгівлі 22 жовтня прокоментувало рішення Київської міської державної адміністрації закупити в лізинг 200 автобусів виробництва білоруського заводу «МАЗ».

Згідно з заявою, відомство не підтримує закупівлю автобусів «без оголошення тендеру і без залучення вітчизняних виробників».

«Такий підхід є дискримінаційним, суперечить національним інтересам та принципам вільної прозорої конкуренції. З огляду на те, що органи місцевого самоврядування самостійно приймають рішення про здійснення закупівель, Мінекономіки вже опрацьовує питання врегулювання на законодавчому рівні неможливості повторення такої ситуації», – заявляють у міністерстві.

Читайте також: «Полководець без армії»: Лукашенко втрачає підтримку робітників

У Мінекономіки вказали на важливість підтримки національних виробників «в умовах пандемії та економічної нестабільності, коли весь світ притримується принципів здорового протекціонізму».

20 жовтня КМДА повідомила з посиланням на міського голову столиці Віталія Кличка, що Київ отримав 50 нових автобусів виробництва Мінського автомобільного заводу. За словами мера, решту 150 із закуплених білоруських автомобілів місто отримає до кінця року. Рішення закупити автобуси великої пасажиромісткості міська влада ухвалила через брат автобусів на маршрутах київського громадського транспорту.

Read More

Конституційний суд Польщі заборонив робити аборти через несумісні з життям дефекти плоду

Конституційний суд Польщі 22 жовтня ще більше обмежив перелік ситуацій, в яких жінки можуть легально зробити аборт. Суд ухвалив рішення, за яким аборти через захворювання чи нежиттєздатність ембріону вважаються неконституційними.

Це означає, що жінка не матиме права перервати вагітність попри ризик народити дитину із серйозними вадами або ж узагалі без шансів на виживання.

Під цю категорію підпадала більшість абортів, які досі були законними в Польщі. Відтак легальними лишається переривання вагітності, яка настала внаслідок згвалтування, інцесту або ж загрожує життю матері. Ці випадки становлять близько 2% від загальної кількості абортів, які робили в Польщі щорічно останні кілька років.

Читайте також: Папа Франциск не говорить про підтримку одностатевих шлюбів – релігійні експерти

Законодавство щодо абортів у Польщі і до цього рішення вважалося одним із найбільш суворих в Європі.

Противниці нового обмеження протестували біля будівлі Конституційного суду в костюмах героїнь серіалу-антиутопії «Оповідь служниці». Цей серіал, базований на однойменному романі Маргарет Етвуд, зображає світ, у якому жінки не мають майже жодних прав, у тому числі права розпоряджатися своїми тілами.

Натомість рішення суду вітали прихильники заборони абортів.

«Сьогодні Європа є прикладом для Європи, прикладом для світу», – цитує агенція Reuters активістку руху «Стоп аборти» Кацю Ґодек.

Комісарка Ради Європи з прав людини Дуня Міятович засудила рішення Конституційного трибуналу Польщі, назвавши його порушенням прав жінок.

«Сьогоднішє рішення Конституційного суду означає підпільні або закордонні аборти для тих, хто може це собі дозволити, і навіть серйозніші випробування для решти. Сумний день для прав жінок», – написала Міятович у своєму твітері.

Запит на перегляд закону 1993 року, який дозволяв аборти в разі серйозних дефектів плоду, подала правляча партія «Право і справедливість», яка також номінувала більшість суддів, які брали участь в ухваленні рішення.

У жовтні 2016 року польський Сейм не став затверджувати повну заборону абортів на тлі масових протестів жінок, які дістали назву «Чорний протест».

Read More

«Верніться додому!» – президент Словацької лікарської палати звернувся до колег за кордоном

З огляду на складну ситуацію, викликану епідемією коронавірусу в Словаччини, президент Словацької лікарської палати Маріан Коллар звернувся до словацьких лікарів, які працюють закордоном, із закликом повернутись додому.

«Прошу вас, щоб ви негайно повернулися додому, до країни, яка вас не тільки виховала, дала вам освіту, але й цієї хвилини вас потребує, ви для неї незамінні», – написав Маріан Коллар у зверненні на своїй Фейсбук-сторінці.

Голова Лікарської палати звертає увагу колег за кордонами країни на тисячі нових інфікованих COVID-19 у Словаччині щоденно, на кількість хворих в шпиталях, яка зростає, і що «в бою проти цього тяжкого ворога нам недостає найважливіших – лікарів з достатніми професійними знаннями і досвідом».

 

Коллар у своєму зверненні торкнувся і теми невисокої заробітної платні лікарів у Словаччині. Попри це, він наполегливо попросив колег повернутися додому, щоб допомогти словацькій системи охорони здоров’я.

Як повідомляє міністерство охорони здоров’я Словаччини, всього в країні інфіковано коронавірусом 35 330 людей, 21 жовтня позитивний тест на COVID-19 підтверджений у ще 1 728 осіб, померло 115 людей.

У Словаччині, яка переживає спалах епідемії коронавірусу, однією з головних проблем є брак медичних працівників – лікарів і медичних сестер. Вже кілька років поспіль багато з них з огляду на вищі заробітки виїжджає працювати за кордон, переважно до сусідньої Чехії.

 

Read More

Зеленський назвав причини затримки траншу МВФ: «є люди, які працюють проти держави»

Президент Володимир Зеленський визнає, що Україна сьогодні не може обійтися без західних грошей, і стверджує, що Київ виконав усі вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ) для отримання другого траншу за програмою stand-by.

«Я вважаю, що ми всі (вимоги – ред.) виконали… Але я вважаю… що і всередині країни, і зовні є люди, які працюють проти держави. І вони, повірте мені, лобіюють свої інтереси, свою зацікавленість, щоб стабільності в Україні не було», – сказав Зеленський в інтерв’ю чотирьом телеканалам, яке показали в ефірі 22 жовтня.

Зеленський не став називати цих людей, але додав, що вони є в політиці. «Я не хочу перед виборами називати їхні прізвища. Я розумію, що вони роблять, і які кошти вони вкрали у держави і зараз їх витрачають на лобізм на Заході», – заявив Зеленський.

Ще на початку вересня голова Національного банку Кирило Шевченко висловлював сподівання, що Міжнародний валютний фонд передасть Україні новий транш до кінця 2020 року. З аналогічними заявами виступали й інші представники української влади.

Читайте також: НБУ повідомив про зустріч свого голови з тимчасовою повіреною у справах США в Україні

7 травня після багатомісячних переговорів із Україною щодо трирічної програми розширеного фінансування МВФ урешті відмовився від неї і запропонував вужчу програму stand-by через «безпрецедентну невизначеність щодо економічних і фінансових перспектив і необхідність зосередити політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні й стабілізації» в Україні. 9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів, яка буде виконана в разі виконання Україною низки умов. Перший транш у 2,1 мільярда доларів Україна отримала вже 12 червня.

Але 1 червня голова Національного банку України Яків Смолій подав у відставку, заявивши про «систематичний політичний тиск». Його відставка, а потім і призначення на його місце Кирила Шевченка викликали значне занепокоєння у світі, зокрема в фінансових установах, у тому числі і в МВФ, і в бізнесових колах, щодо незалежності Нацбанку і подальшого перебігу реформ в Україні. Новий голова Нацбанку заявив про продовження партнерства з МВФ.

 

Read More

Юридичний комітет Сенату схвалив кандидатуру Трампа до Верховного суду

Юридичний комітет Сенату Сполучених штатів 22 жовтня проголосував за просування кандидатури Верховного суду від президента США Дональда Трампа Емі Коні Баррет до слова Сенату.

Голова комітету сенатор Ліндсі Грем та ще 11 республіканців у комітеті підтримали кандидатуру Баррет, відкривши шлях до голосування на рівні Сенату. Голосування виявилося одностайним, адже всі 10 демократів у комітеті бойкотували слухання, попередивши про це напередодні.

У разі схвалення її кандидатури на цю пожиттєву посаду, Барретт змінить баланс сил у суді на користь консервативної більшості, що може змінити ідеологічний напрямок установи на десятиліття.

Читайте також: США: Трамп і Байден зустрінуться на останніх перед виборами дебатах

Бойкот демократів підкріплює політичне послання, яке вони вважають її висування незаконним безпосередньо перед виборами 3 листопада, і їх твердження, що республіканці хочуть, щоб Барретт сидів у суді, перш ніж він розгляне важливу справу щодо реформи охорони здоров’я США, призначеної на незабаром після виборів.

Вони також звинуватили республіканців у лицемірстві за блокування висуванця колишнього президента Барака Обами до суду.

Республіканці звинуватили демократів у «відході» від процесу.

«Це все шоу, це спроба перехопити наратив і приховати їхні справжні наміри», – сказав сенатор-республіканець Джон Корнін.

Республіканці заявляють, що демократи планують додати нових членів до Верховного суду, створивши більшість ліберальних суддів, якщо їх кандидат, колишній віце-президент Джо Байден, переможе на виборах 3 листопада.

Повне голосування в Сенаті заплановане на 26 жовтня.

Баррет працювала судовим клерком у судді Верховного суду Антоніна Скаліа, який помер у 2016 році. Вона є поборницею текстуалістського підходу Скаліа до Конституції США, згідно з яким основний закон має трактуватися суто за оригінальним текстом, без врахування поточного контексту.

Трамп і республіканці в Сенаті вирішили швидко знайти наступника судді Верховного суду, ікони ліберального руху Рут Бейдер Гінзбург, яка померла 18 вересня у віці 87 років. Її смерть дала Республіканській партії можливість розширити консервативну більшість у Верховному суді.

Натомість демократи, в тому числі головний опонент Трампа Джо Байден, стверджують, що нового суддю має обрати новообраний президент після виборів у листопаді.

Вони апелюють до того, що в лютому 2016 року Сенат відмовився розглядати номінанта до Верховного суду від тодішнього президента Барака Обами, пославшись на те, що вже за кілька місяців мають відбутися президентські вибори.

Read More

Уряд призначив нового тимчасового керівника Державної митної служби

Кабінет міністрів на позачерговому засіданні звільнив Андрія Павловського з посади виконувача обов’язків голови Державної митної служби, повідомляє 22 жовтня Урядовий портал.

«Уряд  визнав таким, що втратило чинність, розпорядження про тимчасове виконання обов’язків голови Державної митної служби України Андрієм Павловським та прийняв розпорядження про звільнення Андрія Павловського з посади заступника Голови Державної митної служби України».

Тимчасове виконання обов’язків голови ДМС покладено на заступника голови Держмитслужби з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Євгенія Єнтіса.

19 серпня уряд призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови Державної митної служби Андрія Павловського, який був раніше заступником голови відомства.

Read More

Іран та Росія відкидають звинувачення США у втручанні у вибори

Росія та Іран відкинули заяви влади США, що ці дві країни втручаються у заплановані на 3 листопада президентські вибори.

22 жовтня Іран заявив, що викликав швейцарського посла в Тегерані, який представляє інтереси США в країні. Дипломату був висловлений протест проти «безпідставних» звинувачень США.

«Для Ірану не має значення, хто саме переможе на виборах у США», – сказав представник МЗС цієї країни Саїд Хатібзаде.

Москва також назвала звинувачення «абсолютно безпідставними».

Ці реакції надійшли на наступний день після того, як представники спецслужб США заявили, що Іран і Росія отримали інформацію про американських виборців та намагаються вплинути на громадську думку напередодні виборів.

Ця заява демонструє стурбованість уряду США з приводу зусиль іноземних країн щодо поширення неправдивої інформації, призначеної для зменшення явки виборців та підриву американської довіри до виборів.

Спецслужби США раніше заявляли, що Іран, Росія і Китай намагаються втрутитися у президентські вибори 2020 року.

Read More

МЗС України вимагає від Росії припинити археологічні розкопки в анексованому Криму

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Росії, вимагаючи припинити археологічні розкопки в Альмінській долині під Бахчисараєм і в Севастополі в рамках проєкту «Кримська війна». 

У МЗС нагадали, що дії археологів в окупованому Росією Криму порушують міжнародне право і законодавство України.

«Росія має припинити всі незаконні археологічні розкопки та земляні роботи на території Альмінської долини та в місті Севастополь, а також забезпечити належне ставлення до усієї української історико-культурної спадщини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, зокрема в частині неухильного виконання зобов’язань Росії відповідно до норм міжнародного права», – зазначили у відомстві.

 

У МЗС України вказали на те, що, згідно з положеннями Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року народження, Росія як держава-окупант повинна поважати культурні цінності України в Криму і вживати необхідних заходів для їх збереження.

Також у відомстві додали, що відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, Росія також повинна утриматися від археологічних розкопок в Криму.

У МЗС Росії поки не реагували на заяву дипустанови.

 

Read More

ВАКС не зміг обрати запобіжний захід для суддів ОАСК, бо вони не прийшли на засідання – САП

Вищий антикорупційний суд 22 жовтня не зміг провести судові засідання з обрання запобіжних заходів голові й одному із суддів Окружного адміністративного суду Києва, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Засідання не відбулися, оскільки до суду не з’явились підозрювані та їхні захисники. Розгляд клопотань перенесено на 09:00 і на 13:00 28 жовтня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Прокурори САП і детективи Національного антикорупційного бюро України клопочуть про обрання суддям ОАСК запобіжного заходу у вигляді застави.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

11 серпня НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме. У відповідь Вовк заявив про тиск на суд.

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.

Read More

Киргизстан: у Бішкеку затримали «злодія в законі» Колбаєва

Правоохоронці в Киргизстані затримали в столиці Бішкеку «злодія в законі» Камчі Колбаєва, якого США додали до списку головних підозрюваних у незаконному обігу наркотиків у 2011 році. Про це повідомляє киргизьска служба Радіо Свобода.

Державний комітет національної безпеки Киргизстану заявив 22 жовтня, що 46-річний Колбаєв був затриманий за підозрою в організації злочинної групи та участь у діяльності організованої злочинної групи.

Наприкінці 2012 року Колбаєв був виданий Киргизстану з Об’єднаних Арабських Еміратів на прохання Бішкека і засуджений до п’яти з половиною років ув’язнення за звинуваченням у вимаганні, але згодом термін був скорочений до трьох років без будь-яких пояснень.

У червні 2014 року Колбаєв був достроково звільнений. Киргизькі чиновники пояснили це тим, що кожний день, проведений ув’язненим в ізоляторі, дорівнює двом дням у колонії.

За кілька тижнів до дострокового звільнення в’язня Державний департамент США запропонував винагороду до 1 мільйона доларів за інформацію, яка допомогла б зруйнувати фінансові механізми злочинної мережі Колбаєва.

Read More

Мер Праги заявив, що буде волонтером у лікарні для хворих на COVID-19

Мер Праги Зденек Гржиб оголосив, що з наступного тижня піде працювати волонтером в одну з місцевих лікарень, де лікують людей, які заразилися COVID-19.

«З вівторка буду допомагати в одній із празьких лікарень як волонтер. Як і багато інших, я хочу простягнути руку допомоги в ці важкі часи. Людям у лікарнях зараз потрібна вся наша підтримка, – написав він у фейсбуці. – Я і далі буду брати участь у зустрічах кризового штабу і міськради. Але особливо зараз я хочу допомогти і використати свою медичну кваліфікацію. Ми всі в цій біді разом».

До того, як піти в політику, Гржиб закінчив медичний факультет Карлового університету за спеціалізацією в радіології і променевій хворобі.

За останні два тижні в Чехії різко зросла кількість хворих на коронавірусну інфекцію. За останню добу їх виявили майже 15 тисяч, майже 4,5 тисячі – госпіталізовані. 

З урахуванням того, що населення Чехії складає трохи більше ніж 10 мільйонів людей, це один із найвищих рівнів поширення хвороби в ЄС.

На всій території Чехії від 22 жовтня почав діяти локдаун: закриті магазини, крім продовольчих і аптек, не працюють школи, виші і багато бізнесів, людям рекомендували залишатися вдома, на вулицях запровадили масковий режим.

У мільйонній Празі, якою керує Гржиб, на COVID-19 хворіють понад 17 тисяч людей, і тільки за останню добу до них додалися майже півтори тисячі хворих.

У місті вже розгортають польовий госпіталь, наданий військовими: в ньому на додаток до празьких лікарень зможуть лікуватися 500 хворих.

 

Read More

За роки анексії кількість російських військових у Криму збільшилася в 2,5 рази – експерт

В анексованому Криму з 2014 року кількість російських військових збільшилася щонайменше в 2,5 рази, вважає військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. Такі дані він озвучив 21 жовтня під час міжнародної конференції «Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«До окупації Криму російських військових на півострові було близько 10-12 тисяч. Наразі їх точна кількість невідома, вона засекречена, але, за найскромнішими підрахунками, вона становить приблизно 32,5 тисячі особового складу. Також на окупованому півострові розміщено близько 200 ББМ – це бронемашини тощо, не менше трьох десятків ОБТ – це танки, щонайменше 100 одиниць артилерійських систем, 34 гелікоптера, 63 літаки і 684 одиниці військової техніки різного призначення. Тобто фактично, за найскромнішими підрахунками, контингент російських військ з 2014 року – за 6 років – зріс у 2,5 рази», – повідомив Коваленко.

З появою у Криму нових підрозділів збільшується потреба в додатковому обладнанні інфраструктури – житла для військових, військових містечок, нових військових частин і баз, а також збільшується потреба і в водних ресурсах, вважає військово-політичний оглядач. За його словами, «фактично неконтрольоване і значно збільшене використання водних ресурсів Криму окупаційними військами призвело до того, що річка Кача поблизу села Суворове практично повністю пересохла».

 

«З урахуванням регулярного збільшення угруповання окупаційних військ, появи нових підрозділів, родів військ, можна констатувати незмінний курс на погіршення ситуації в Криму, в першу чергу, з водними ресурсами, які спрямовуються не на потреби населення, а на угруповання російських військ, які постійно збільшуються з року в рік. А також зростанням регіональної небезпеки як для країн Чорноморського регіону, так і інших, оскільки на сьогодні Крим перетворюється зовсім не в туристичну Мекку, а саме в повноцінну військову базу», – зазначив Коваленко.

Раніше заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко заявив, що Росію не цікавить населення анексованого нею Криму, їй потрібна безпосередньо територія півострова з військової точки зору – як військова база.

 

Read More