Влада

Офіційний представник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова повідомила у четвер, що відомство веде підготовку до візиту експертів міжнародної Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у зв’язку, як вона висловилася, «з так званим отруєнням» російського опозиціонера Олексія Навального.

На які дати запланований візит, хто саме приїде з експертів, а також яка програма їх перебування у Росії – Захарова не уточнила, додавши лише, що «це необхідно для визначення ознак складу можливого злочину на території РФ» і що відповідну пропозицію було направлено до секретаріату ОЗХЗ 1 жовтня.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

У четвер Європейський союз і Велика Британія запровадили санкції проти першого заступника глави Адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, глави департаменту внутрішньої політики АП Андрія Ярина, директора ФСБ Олександра Бортнікова, повноважного представника президента Росії в Сибірському федеральному окрузі Сергія Міняйла і двох заступників міністра оборони. Всім їм буде заборонено в’їжджати до Євросоюзу у туристичних цілях, а їхні активи у ЄС, якщо вони існують, будуть заморожені. Крім того, фізичним і юридичним особам Євросоюзу буде заборонено мати з людьми з санкційного списку фінансові відносини.

Представники ЄС вважають, що люди із санкційного списку могли знати про отруєння Навального або прямо брати участь у його підготовці. Сам Олексій Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що запровадження Європейським союзом санкцій проти російських чиновників через отруєння опозиціонера Олексія Навального є «недружнім кроком», який шкодить відносинам між Росією та ЄС.
…

Прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров ввечері 15 жовтня, виступаючи перед своїми прихильниками в центрі Бішкека, заявив, що повноваження президента перейшли до нього, пише киргизька служба Радіо Свобода.

«Все стало на свої місця. Колишній президент Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку. Спікер Канат Ісаєв сказав, що не вважає за можливе виконувати обов’язки, він написав заяву. Сьогодні обов’язки президента і прем’єр-міністра перейшли до мене», – сказав він.

Садир Жапаров офіційно був призначений прем’єр-міністром Киргизстану 14 жовтня. До 6 жовтня політик перебував в ув’язненні за звинуваченням у захопленні заручника, був звільнений із в’язниці своїми соратниками на тлі протестів, які почалися після парламентських виборів 4 жовтня.

У Киргизстані обов’язки президента в разі його відставки тимчасово переходять до спікера парламенту. Однак раніше ЗМІ повідомили про відмову спікера Каната Ісаєва виконувати повноваження президента. Офіційних підтверджень цьому наразі не було.

На сайті президента Киргизстану до цього з’явилося повідомлення про те, що Сооронбай Жеенбеков ухвалив рішення піти у відставку. «Я не прагнув влади. Для мене мир нашої країни, цілісність нашого народу, єдність нашого суспільства – понад усе. Я не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, який проливає кров, і як той, хто стріляв у своїх громадян. Тому я вирішив піти у відставку», – йшлося в заяві. 

У Киргизстані другий тиждень триває політична криза, яка почалася після парламентських виборів. ЦВК оголосила, що визнала їх недійсними. Парламент країни 14 жовтня обрав новим прем’єр-міністром Садира Жапарова, а президент Сооронбай Жеенбеков затвердив його на посаді.

Жапаров вимагав відставки Жеенбекова, проте президент заявляв, що піде у відставку тільки після нових парламентських виборів.

 
…

Європейський союз оприлюднив санкційний список через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Зокрема, під санкції потрапив директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков.

Також Європейський союз запровадив обмежувальні заходи проти Росії через ситуацію в Лівії. До санкційного списку потрапив бізнесмен Євген Пригожин, якого називають куратором так званої «Приватної військової компанії Вагнера». Сам він заперечує свою причетність до найманців, яких фіксують у різних зонах конфліктів, у тому числі і в Лівії. 

Санкції ЄС передбачають заборону на в’їзд та замороження активів.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про відставку.

«Для мене мир в Киргизстані, цілісність країни, єдність нашого народу і спокій в суспільстві понад усе. Немає нічого дорожчого для мене за життя кожного мого співвітчизника. Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, що пролив кров і той, хто стріляв у власних громадян. Тому прийняв рішення піти у відставку», – сказав Жеенбеков.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

14 жовтня Жеенбеков затвердив на посаді прем’єра Садира Жапарова, який близько трьох років провів у в’язниці в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.
…

Дружина президента США Меланія Трамп повідомила, що на COVID-19 хворів і її 14-річний син Баррон Трамп.

«На щастя, він міцний тінейджер і не показував симптомів», – заявила Меланія Трамп, яка теж перехворіла на COVID-19.

Перша леді розповіла, що вони разом із сином вже здали негативні тести на коронавірусну хворобу.

Меланія Трамп зазначила, що її симптоми були «мінімальними». Зараз вона готова повернутися до обов’язків першої леді.

«Я мала ломоту в тілі, кашель, головні болі й почувалася дуже стомленою більшу частину часу», – пригадала дружина президента.

Трамп на початку жовтня повідомив, що в нього і в його дружини COVID-19. Після цього Трамп провів три ночі в лікарні. 10 жовтня він вже виступав перед публікою.

 
…

Видання The New York Post із посиланням на неверифіковану електронну пошту повідомило, що син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена представив свого батька чільному посадовцю української енергетичної компанії Burisma.

Речник президентської кампанії Байдена одразу заперечив публікації в ЗМІ, а Facebook та Twitter обмежили поширення статті на своїх платформах після запуску процедури фактчекінгу.

Речник Ендрю Бейтс нагадав, що розслідування журналістів та двох очолюваних республіканцями комітетів у Сенаті дійшли висновку, що Байден не здійснював жодних порушень.

«Ба більше, ми переглянули офіційні розклади Джо Байдена. Жодних зустрічей, про які пише New York Post, ніколи не відбувалося», – наголосив Бейтс.

The New York Post посилається на електронний лист чільного посадовця Burisma Вадима Пожарського до сина колишнього віцепрезидента Гантера Байдена, який працював у раді директорів компанії, попри відсутність досвіду роботи в газовому секторі.

У датованому квітнем 2015 року листі Пожарський згадує про свою зустріч з Джо Байденом.

«Дорогий Гантер, дякую за запрошення до округу Колумбія й надану можливість зустрітися з вашим батьком і провести якийсь час разом. Це справді честь і задоволення», – йдеться в опублікованому журналістами листі.

В іншому листі від травня 2014 року Пожарський цікавиться в Гантера Байдена: «Як ви можете використати свій вплив [на користь Burisma]?»

Джо Байден раніше неодноразово стверджував, шо ніколи не спілкувався зі своїм сином про його справи в Україні.

Чинний президент США Дональд Трамп розкритикував соціальні мережі за обмеження доступу до статті The New York Post. Він назвав листування «пістолетом, що димить». Речниця Білого дому Кейлі Макенані написала, що «цензура має бути засуджена».

Трамп неодноразово звинувачував свого конкурента на виборах президента Джо Байдена в тому, що той у часи роботи на посаді віцепрезидента тиснув на українську владу задля звільнення генерального прокурора Віктора Шокіна, щоб заблокувати розслідування стосовно Burisma.

The New York Post пише, що листи надійшли від власника магазину ремонту комп’ютерів у Делавері. Той нібито стверджує, що клієнт залишив пристрій у квітні 2019 року й з того часу не забрав його.

Власник магазину заявляє, що не може ідентифікувати клієнта як Гантера Байдена. Водночас на лептопі була наліпка Фонду Бо Байдена, який був братом Гантера Байдена. Він помер у 2015 році від раку.

Підприємець повідомив федеральну владу про комп’ютер. У грудні його нібито забрали представники Федерального бюро розслідувань. За даними журналістів, власник магазину зміг зробити копії даних та передав їх колишньому меру Нью-Йорка Руді Джуліані, який є персональним адвокатом Трампа.

У статті не вказано, коли Джуліані отримав жорсткий диск. У 2019 році адвокат неодноразово спілкувався з українськими посадовцями про Burisma.

У вересні 2019 року в Сполучених Штатах почалося розслідування щодо Трампа через ймовірний тиск на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Президент США нібито хотів, щоб в Україні почали розслідування стосовно опонента Трампа на виборах Джо Байдена через ситуацію навколо Burisma.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидали зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу. 5 лютого Сенат США не підтримав імпічмент.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков піде в відставку тільки після того, як у країні відбудуться нові парламентські вибори, повідомила 14 жовтня речниця голови держави. Ця позиція може знову розпалити напруженість у цій країні.

Заява пролунала після того, як із президентом зустрівся новопризначений прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров, щоб нагадати йому про раніше висловлену обіцянку піти в відставку. При цьому, за повідомленнями засобів інформації, прем’єр заявляв президентові про обіцянку відставки «впродовж трьох днів», які, за словами прем’єра, спливали ввечері 14 жовтня.

Як наголосила речниця президента Толгонай Стамалієва, президент дійсно обіцяв піти в відставку, але ні про які три дні ніколи не говорив, як і взагалі не згадував терміну своєї відставки. За її словами, на зустрічі Жеенбекова з Жапаровим прем’єр вимагав від президента піти в відставку до вечора, на що той відповів, що за такої ситуації не готовий відійти.

Раніше, в ніч на 9 жовтня, Жеенбеков виступив зі зверненням, у якому заявляв, що готовий піти в відставку з посади президента «після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна встане на шлях законності». 14 жовтня Жапаров заявив, що після затвердження на посадах його і його нового уряду всі ці умови вже виконані.

Перед зустріччю з Жапаровим 14 жовтня Жеенбеков підписав указ про його призначення на посаду прем’єра після того, як парламент країни затвердив склад нового уряду на чолі з Жапаровим. Попереднього дня, 13 жовтня, президент відмовився підписувати такий указ і повернув до парламенту документи про призначення прем’єра, заявивши, що на засіданні парламенту 10 жовтня, де група парламентарів схвалила призначення Жапарова, не було належного кворуму. Таким чином, Жапаров був затверджений із третьої спроби – ще одна, так само без належного кворуму, відбулася в парламенті 6 жовтня. Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні».

Садир Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років у справі про організацію мітингу і захоплення заручника у 2013 році. При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політикові виправдувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно з місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

До 6 листопада Центральна виборча комісія Киргизстану має призначити дату перевиборів до однопалатного парламенту країни, Жогорку кенеша (Верховної ради).

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними результатами, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент. Тож 5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», у якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, щодо яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання. Тим часом ЦВК Киргизстану скасувала результати виборів.

Жеенбеков розцінив протести як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану, який чинний досі. Але він на практиці не завадив прихильникам Жапарова проводити свої демонстрації з вимогами негайної відставки президента і розпуску дотеперішнього складу парламенту.
…

У перебігу нинішнього спалаху конфлікту навколо Нагірного Карабаху Азербайджан завдав ракетного удару по території Вірменії, там заявили, що залишають за собою право так само вдаряти по території Азербайджану.

У Баку заявили 14 жовтня, що з азербайджанського боку йшлося про удар по позиції ракетних установок, які, як стверджується, були призначені для ударів по цивільних цілях в Азербайджані. Це був перший випадок за останній час, коли Азербайджан підтвердив свій удар по вірменській території; останнім часом про такі удари вже заявляли, але Баку заперечував причетність.

Як заявили в Міністерстві оборони Азербайджану, внаслідок його удару була знищена вірменська тактична балістична ракетна система в прикордонній із Азербайджаном місцевості, де не було ніякої цивільної інфраструктури.

У Міністерстві оборони Вірменії підтвердили такий удар, але відкинули твердження, що з тієї позиції обстрілювали територію Азербайджану, зокрема цивільні цілі.

Натомість там наголосили, що, «за тією ж логікою», Єреван відтак залишає за собою праву здійснити удар по будь-якому військовому об’єкті чи іншій військовій цілі на території Азербайджану.

Того ж дня Росія, яка до певної міри підтримує Вірменію, і Туреччина, яка є союзником Азербайджану, однаково закликали сторони конфлікту повернутися до переговорів із міжнародним посередництвом задля вирішення статусу Нагірного Карабаху. Анкара при цьому наголосила на вимозі повернути Азербайджанові «окуповані» вірменами території.

Президенти Росії Володимир Путін і Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган мали на цю тему телефонну розмову, в перебігу якої, як заявили в Кремлі, Москва закликала до співпраці з метою покласти край бойовим діям. Це була перша розмова двох лідерів, які підтримують протилежні сторони карабаського конфлікту, від часу початку його останнього спалаху наприкінці вересня.

Росія закликає до негайного припинення поновлених бойових дій після заяв про перемир’я, що офіційно почалося 10 жовтня, і заявляє, що конфлікт можна вирішити дипломатичним шляхом.

Обстріл цілей на території Вірменії, що його визнав Азербайджан, теоретично може викликати виконання зобов’язань за Договором про колективну безпеку – членами Організації ДКБ є і Вірменія, і Росія, поруч із Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном. Стаття 4 цього договору передбачає, що в разі «агресії», тобто «збройного нападу, що загрожує безпеці, стабільності, територіальній цілісності і суверенітетові) проти будь-якої країни-учасниці», всі інші країни-учасниці на прохання держави, що зазнала «агресії», «негайно нададуть їй необхідну допомогу, включно з військовою».

Дотепер більшість бойових дій відбувалася на території Азербайджану, в першу чергу на непідконтрольній Баку території країни, де діє самопроголошена «республіка Нагірний Карабах», або «Арцах», як називають регіон вірменською мовою. Заяви Єревану про обстріли Азербайджаном території Вірменії досі лишалися непідтвердженими. Путін раніше заявляв, що зобов’язання за ДКБ не стосуються території Нагірного Карабаху, що є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану.

Вірменське за національністю населення Нагірно-Карабахської автономної області Азербайджану односторонньо проголосило «незалежність», досі ніким не визнану, ще наприкінці радянських часів після локальної війни, відтоді внаслідок подальших бойових дій вірмени захопили додатково значні території Азербайджану поза межами НКАО. Баку вважає всі ці території окупованими Вірменією. На лінії контакту між сторонами час від часу спалахують перестрілки й сутички, але бойових дій, порівнянних із нинішніми, не було вже давно.
…

У Росії повідомили про реєстрацію вже другої створеної в цій країні вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19 – яка, так само як і перша, не пройшла необхідних за світовими нормами випробувань. Про готовність цієї вакцини заявив президент Росії Володимир Путін на відеонараді з членами уряду. При цьому, додав він, «на підході» вже й третя російська вакцина.

Другу вакцину, названу «ЕпіВакКорона», розробив Новосибірський державний науковий центр вірусології і біотехнології «Вектор», який свого часу був створений для розробки біологічної зброї.

Попередню російську вакцину «Спутнік V», яку створив московський Центр епідеміології і мікробіології імені Гамалії, в Росії зареєстрували ще в серпні.

В обох випадках була порушена міжнародно заведена норма про те, що вакцину можна реєструвати і масово застосовувати тільки після успішного завершення трьох фаз клінічних випробувань. Вакцина «Спутнік-V» іще не завершила третю фазу цих випробувань, вакцина «ЕпіВакКорона» перейде в третю фазу вже нині, після реєстрації. Обидві вакцини, за повідомленнями, вже застосовують у Росії для щеплень.

У світі, зокрема і в Україні, висловлюють застереження до такого підходу – фахівці попереджають про можливу значну небезпеку від використання неперевіреної речовини.

Загалом на цей час у світі близько десятка вакцин-кандидатів перебувають у третій фазі клінічних випробувань. Деякі з аналізів, присвячених рівням готовності цих вакцин-кандидатів, навіть не залічують «Спутнік V» до тих, які перебувають у третій фазі, посилаючись на відсутність надійних наукових публікацій про це.
…

У Мінську, столиці Білорусі, де 14 жовтня, в день свята Покрови Богородиці за юліанським календарем, також вшановують День матері (цей день не є вихідним), відбулися «Марш матерів» на підтримку опозиції до нинішньої влади, а пізніше провладна хода.

Учасниці «Маршу матерів», понад сотня жінок, під дощем пройшли містом, не перешкоджаючи рухові, з квітами й символікою біло-червоно-білих кольорів національного прапора, який після фактичної заборони з боку нинішньої влади став символом опозиції. Вони скандували традиційні останнім часом опозиційні гасла, такі, як «Віримо, можемо, переможемо!», і заклики до фактичного керівника країни Олександра Лукашенка йти геть.

Пізніше містом пройшов і провладний марш на підтримку Лукашенка. Його учасники, під нині офіційними прапорами Білорусі, висловлювали подяку міліції за її дії проти опозиції і на закінчення акції заспівали нинішній державний гімн.

Тим часом у різних районах Мінська протягом дня і головним чином увечері відбулася ще низка менш численних акцій: люди в багатьох місцях ставали в імпровізовані ланцюги солідарності з опозицією, тримаючи біло-червоно-білі прапори.

Про нечисленні акції цього дня повідомляють і з деяких інших міст Білорусі.
…

Європейський союз погодив санкції проти російських посадовців та структур через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, повідомляють західні інформаційні агентства.

За даними агентства dpa, ЄС може запровадити заборони на в’їзд та заморозити активи впродовж кількох днів.

Під санкції потенційно можуть потрапити російські силові структури.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про призначення Садира Жапарова тимчасовим прем’єром й затвердив склад його уряду.

Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.

При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політику виправдовувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно із місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні». Це була третя спроба депутатів призначити Жапарова головою уряду. Попередні рішення були визначені нелегітимними.

13 жовтня Жеенбеков відмовився підписувати указ про призначення Жапарова й повернув документи до Жогорку Кенеша. За його словами, 10 жовтня на позачерговому засіданні парламенту не було кворуму.

До 6 листопада ЦВК Киргизстану має призначити дату перевиборів до парламенту.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

Росія несе відповідальність за злам пошти Стортіґу (норвезького парламенту) – таку заяву міністерки закордонних справ країни Іне Еріксен Сорейде оприлюднило МЗС Норвегії 13 жовтня.

В дипломатичній установі уточнили, що Стортіґ виявив кібератаку 24 серпня.

«Це дуже серйозний інцидент, який впливає на нашу найбільш важливу демократичну інституцію. Безпекові та розвідувальні служби тісно співпрацюють у цій справі на національному рівні. Судячи з інформації, яку має уряд, ми вважаємо, що Росія відповідальна за ці дії», – цитує МЗС Сорейде.

Як зазначають у міністерстві, розслідування інциденту курує Норвезький об’єднаний центр кіберкоординації. МЗС вказує на дедалі ширше застосування цифрових інструментів, яке означає, що загрози безпеці також зміщуються в цифрову площину.

«Уряд продовжує докладати зусиль для зміцнення національної кібер безпеки та розширення міжнародної співпраці в цьому полі. Бізнеси, організації та приватні особи мають долучатися до превентивних заходів, аби запобігти прогалинам у цифровій безпеці», – йдеться в заяві відомства.

МЗС Росії наразі не коментувало публічно цю заяву.

1 вересня парламент Норвегії повідомив, що став ціллю «значної» кібератаки впродовж тижня перед тим. Були зламані електронні пошти кількох депутатів та співробітників парламенту.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 13 жовтня повернув до Жогорку кенеша (Верховної ради, однопалатного парламенту країни) постанову про затвердження програми, визначенні структури і складу нового уряду на чолі з Садиром Жапаровим. На його думку, 10 жовтня на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша не було кворуму депутатів, повідомляє Радіо Азаттик, Киргизька служба Радіо Свобода.

«Кворум засідань Жогорку Кенеша, комітетів, комісій означає присутність більшості від загального числа депутатів Жогорку Кенеша, членів комітетів, комісій. Згідно зі статтею 1 Закону Киргизької Республіки «Про Регламент Жогорку Кенеша», число присутніх на засіданні депутатів – кількість депутатів Жогорку Кенеша, що перебувають у залі засідань і зареєструвалися перед проведенням голосування. З цього випливає, що наявність кворуму означає фізичну присутність 61 депутата. Наявність довіреностей дає право на голосування, але не на формування кворуму», – мовиться в повідомленні президента на його офіційному сайті.

Читайте також: Віцеспікер парламенту Киргизстану назвала незаконним призначення нового прем’єра

У ньому наголошується, що, за наявною інформацією, на позачерговому засіданні парламенту 10 жовтня офіційно було озвучено про присутність 51 депутата і додатково про наявність 10 довіреностей від інших депутатів. Тим самим кворум не забезпечено, рішення, ухвалені без кворуму, вважаються незаконними і не мають юридичної сили.

Відтак апарат президента повернув надані документи в парламент.

10 жовтня частина депутатів парламенту зібралася на позачергове засідання в державній резиденції «Ала-Арча», де схвалила склад уряду на чолі з Садиром Жапаровим. Але вже наступного дня, 11 жовтня, низка депутатів, суспільно-політичних діячів і юристів заявила, що на цьому засіданні не було кворуму, тому ухвалені там рішення нелегітимні і що необхідно провести засідання парламенту повторно.

Сам Садир Жапаров на пресконференції після постанови парламенту про його обрання заявив, що офіційно вступив на посаду і приступає до роботи.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

У Нагірному Карабасі тривають бойові дії між азербайджанськими та вірменськими силами, попри заклики міжнародної спільноти дотримуватися умов укладеного наприкінці минулого тижня перемир’я.

Міністерство оборони Азербайджану заявило 13 жовтня, що ситуація в кількох секторах зони конфлікту залишалася напруженою впродовж ночі і звинуватило вірменські збройні сили в обстрілі району Татар уранці.

Міністерство оборони Вірменії відкинуло ці звинувачення, заявивши, що азербайджанська сторона «відновила свої дії в супроводі активного ракетно-артилерійського вогню в південному, північному та північно-східному» секторах.

Натомість речник міністерства оборони Азербайджану наполягає, що військові країни «не завдають жодних ударів і не здійснюють наступу» і «повністю дотримуються гуманітарного припинення вогню».

Угода про припинення вогню, досягнута в Москві 10 жовтня, мала на меті дозволити етнічним вірменським силам та Азербайджану обміняти полонених та тіла сотень солдатів та цивільних, загиблих упродовж двох тижнів боїв.

Однак Міжнародний комітет Червоного Хреста 13 жовтня заявив, що Вірменія та Азербайджан ще не досягли домовленостей щодо здійснення обміну полоненими та обміну тілами загиблих, як це передбачає угода.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…