Влада

Держсекретар США Майкл Помпео схвально відгукнувся на зусилля української дипломатії щодо врегулювання ситуації на Донбасі і наголосив на «рішучій підтримці» України з боку США. Про це зокрема йдеться в заяві Держдепартаменту за підсумками телефонної бесіди Помпео із мінстром закордонних справ України Дмитром Кулебою.

«Держсекретар позитивно оцінив дипломатичні зусилля України із врегулювання в умовах непоступливої та агресивної поведінки Росії. Держсекретар підтвердив рішучу підтримку США суверенітету і територіальної цілісності України і підкреслив, що Сполучені Штати надалі будуть залучати Росію до відповідальності, в тому числі через санкції, поки вона не виконає Мінські угоди і не припинить окупацію Криму», – йдеться у заяві.

Згідно з повідлмленням, сторони також обговорили результати онлайн-зустрічі глав МЗС у «нормандському форматі» 30 квітня.

Держсекретар Помпео засудив «зусилля Росії та її довірених осіб» щодо використання пандемії COVID-19 шляхом поширення дезінформації та подальшого обмеження руху спостерігачів ОБСЄ та гуманітарних організацій на сході України.

США, ЄС і чимало держав світу запровадили проти Росії кілька пакетів політичних і економічних санкцій, починаючи з весни 2014 року, коли Росія незаконно окупувала український Крим, а потім почала гібридну агресію на сході України, і відтоді регулярно продовжують їх і час від часу розширюють чи посилюють.
…

Надзвичайного і повноважного посла Грузії в Україні Теймураза Шарашенідзе відкличуть до Тбілісі для консультацій, повідомив голова МЗС Грузії Давид Залкаліані. Як передає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавкаху», причина такого рішення – призначення Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ України.

Залкаліані підкреслив, що наразі не йдеться про розрив дипломатичних відносин з Україною чи перегляд стратегічного партнерства між країнами.

Коментуючи призначення, Залкаліані заявив про «понижений рівень посади, спочатку запропонованої Саакашвілі». Він припустив, що це може бути пов’язано зі скептичним ставленням до персони Саакашвілі серед політикуму України.

7 травня президент України Володимир Зеленський своїм указом призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ, а його заступником – Олександра Ольшанського.

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ.

Проти можливого призначення Саакашвілі в уряд України виступила влада Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 
…

Президент України Володимир Зеленський призначив Міхеїла Саакашвілі головою Виконавчого комітету реформ, йдеться в указі голови держави.

«Щиро вітаю Міхеїла Ніколозовича з новим відповідальним викликом. Вірю, що він зможе надати імпульс Національній раді реформ та допоможе в здійсненні важливих змін у житті країни», – цитує Володимира Зеленського його пресслужба.

Також цим указом президент призначив Олександра Ольшанського заступником голови Виконавчого комітету реформ.

Документ вносить зміни до указів президента щодо єдиної державної політики реформ в Україні, забезпечення діяльності Національної ради реформ і Виконавчого комітету реформ і положення про Національну раду реформ. Указ, зокрема, передбачає, що виконавчий комітет реформ утворюється у складі голови та заступника голови, яких призначає президент. Досі положення про Виконавчий комітет реформ передбачало, що в ньому є троє співголів, посади голови не існувало.

Указ набирає чинності з дня його опублікування, уточнили в пресслужбі президента.

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ.

30 квітня лідер парламентської фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що Саакашвілі мав консультації з президентом Володимиром Зеленським. Вони нібито домовилися про нову посаду для колишнього президента Грузії.

Проти можливого призначення Саакашвілі в уряд України виступила влада Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.
…

Посли країн «Групи семи» (G7) – США, Великоританії, Канади, Франції, Італії, Німеччини та Японії – заявили про важливість виконання умов для отримання Україною нової програми Міжнародного валютного фонду. Про це йдеться у твіттері головування США у Групі підтримки послів G7 в Україні.

Згідно з повідомленням, під час зустрічі з головою Верховної Ради Дмитром Разумковим посли країн G7 відзначили важливість забезпечення нової програми МВФ та подальшого просування вперед щодо законодавства на підтримку реформ, які зміцнять економіку та демократію України.

Водночас на сайті Верховної Ради вказано, що учасники зустрічі обговорили хід реалізації реформ в Україні і спікер Дмитро Разумков наголосив на важливості продовження вже розпочатих змін.

Разумков заявив, що після виходу з карантину Україні буде непросто повертатися до сталого економічного розвитку.

«З урахуванням тих проблем, що і так були, а також наслідків пандемії, це буде досить серйозним викликом для України. Буде збільшуватися показник безробіття, як і в багатьох інших країнах, тому лише об’єднавши зусилля наших держав, ми зможемо вийти з цієї ситуації», – сказав голова українського парламенту.

7 травня речник МВФ Джеррі Райс повідомив, що фокус переговорів між Україною і фондом змістився з трирічної програми співпраці EFF на 18-місячну програму stand-by. Розмір нової програми наразі невідомий. Наразі віртуальна місія обговорює параметри цієї угоди.

Влада України і менеджмент МВФ у грудні 2019 року попередньо домовилися про відкриття нової трирічної програми EFF на 5,5 мільярда доларів.

Для того, щоб рішення про нову програму затвердила Рада директорів МВФ, Україна має ще ухвалити закон, спрямований на вдосконалення системи врегулювання банківських проблем і земельної реформи, так званий «антиколомойський закон». Цей законопроєкт уже ухвалений у першому читанні, але депутати, зокрема із владної партії «Слуга народу», подали до нього понад 16 тисяч поправок, що могло заблокувати його ухвалення. Після застосування законодавчого механізму, що дає можливість розглянути таку кількість поправок прискорено, до розгляду залишилися близько 30 правок.

 
…

Заарештованому проукраїнському активістові з Криму Олегові Приходьку рідні передали ліки, які адміністрація російського слідчого ізолятора в Ростові-на-Дону забрала на перевірку, повідомив проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Сергій Легостов.

«Дні три тому Олег Приходько отримав від рідних посилку. Там були ліки для шлунку, які поки що забрали на перевірку. Його розмістили у восьмимісний камері, де також перебувають Сервер Мустафаєв (фігурант другої бахчисарайської справи Хізб ут-Тахрір – ред.), визнаний «Меморіалом» політв’язнем. Ніхто з вісьмох (арештантів – ред.) засобами індивідуального захисту не користується. Їх їм не видають», – сказав Легостов.

Олег Приходько залишиться під вартою до осені, раніше йому було продовжено арешт до 15 вересня. Російський суд 7 травня відхилив скаргу захисту кримчанина на продовження арешту.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Верховний суд відклав на 4 червня розгляд справи про звільнення Романа Труби з посади директора Державного бюро розслідувань, повідомила пресслужба суду.

«7 травня 2020 року Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду провів перше судове засідання з розгляду справи за позовом Романа Труби до президента України Володимира Зеленського, третя особа – Державне бюро розслідувань, у якому позивач просив визнати протиправним та нечинним указ президента України від 27 грудня 2019 року № 960/2019 про звільнення його (позивача) з посади директора Державного бюро розслідувань», – йдеться в повідомленні.

У суді зазначили, що «представник третьої особи» попросив про відкладення розгляду справи через карантин, про неможливість узяти участь у засіданні повідомили також з Офісу президента.

«Представник ДБР не заперечував проти відкладення розгляду справи. Суд ухвалив рішення задовольнити клопотання сторін у справі і відкласти її розгляд. Наступне судове засідання призначене на 10:00 4 червня», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що провадження у справі відкрили 10 лютого.

3 грудня 2019 року Верховна Рада ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення діяльності Державного бюро розслідувань». Відповідно до закону, чинного директора ДБР та його заступників повинні були звільнити. 27 грудня президент Володимир Зеленський звільнив Романа Трубу з посади директора ДБР. 5 лютого 2020 року до Окружного адмінсуду Києва надійшов позов Труби до ДБР, у якому він оскаржує звільнення з посади.
…

Вибори на Донбасі можливі лише за умов припинення вогню, виведення Росією військ та переходу до України контролю над її кордоном, заявив заступник помічника держсекретаря США Джордж Кент під час онлайн-дискусії у «Фонді Маршалла». Про це повідомляє «Голос Америки».

«Перед тим, як навіть почати говорити про умови для проведення місцевих виборів, необхідно гарантувати безпеку. Україна має отримати контроль над її міжнародним кордоном. Я думаю, президент Зеленський та його команда чітко визначила свою позицію. Вони чітко висловили свої наміри досягти мирного розв’язання конфлікту. Так що це залежить від того, чи мають бажання Путін та його команда припинити війну та припинити вбивати громадян іншої країни та території цієї країни», – сказав посадовець.

Головним інструментом розв’язання конфлікту на Донбасі залишаються Мінські угоди, додав відповідальний за політику США щодо України Джордж Кент.

«Це війна, яку розв’язала Росія. І Росія може її припинити. Російські сили продовжують вбивати українців на українській території. Вони порушували Мінські домовленості з моменту підписання. Це війна, в якій продовжують гинути люди. Українці гинуть на своїй власній території. І саме Росія повинна виконати зобов’язання, яка вона на себе взяла», – наголосив американський дипломат.

Раніше цього тижня голова Офісу президента України Андрій Єрмак висловив сподівання, що «нам вдасться провести місцеві вибори на всій території України, у тому числі на сьогодні непідконтрольних територіях».

Раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що проведення місцевих виборів на територіях, непідконтрольних українській владі, можливе відповідно до законодавства України та стандартів ОБСЄ на основі копенгагенських критеріїв.

 
…

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення на засіданні 7 травня повинна призначити перевірку телеканалу «1+1», прогнозує член Нацради Сергій Костинський.

За його словами, це слід зробити «через поширення в «Секретних матеріалах» (одна з програм телеканалу – ред.) від 27 квітня фейка про «секретні біологічні лабораторії США в Україні». «Держдеп США уже заявив, що «1+1» поширив фейк російської пропаганди», – відзначив Костинський.

Представник Державного департаменту США Джордж Кент 6 травня заявив, що телеканал «1+1» повторив російський фейк, показавши матеріал про нібито роботу «американських біолабораторій» в Україні.

Про це Кент, який є заступником помічника державного секретаря США в Бюро європейських і євразійських питань Державного департаменту США, сказав в онлайн-дискусії «Зміцнення відносин США зі Східною Європою під час пандемії».

27 квітня у програмі «Секретні матеріали» на телеканалі «1+1» йшлося про те, що в Україні нібито «секретно» працюють біологічні лабораторії США, які можуть бути причетні до розробки бактеріологічної зброї і спалахів хвороб.

Перед цим на сайті партії «Опозиційна платформа – За життя» з’явилося звернення лідера цієї політсили Віктора Медведчука до президента, а також до керівників МОЗ, Служби безпеки і голови уряду з вимогою надати інформацію про «роботу в Україні 15 військових біолабораторій США».
…

Владу на чолі з президентом Зеленським застерігають «від намірів наступу проти ідеалів Майдану та європейського вибору України»
…

«Це історія, яку запустив в Україні Віктор Медведчук, … українець, навчений у КДБ»
…

Президент України Володимир Зеленський закликав голів обласних державних адміністрацій найближчими днями повністю погасити заборгованість перед лікарями. Зеленський заявив про це у відеозверненні 6 травня і пригрозив очільникам регіонів позбавленням зарплати і звільненням.

«Ще в середині квітня уряд переказав кошти для виплати надбавок нашим медикам, які протидіють коронавірусу. Проте в окремих регіонах є випадки, коли ці кошти виплачені не були… Таке ставлення до українських лікарів є неприпустимим. Усім головам ОДА доручаю найближчими днями повністю погасити заборгованість перед лікарями. На наступному тижні ми отримаємо повну інформацію по кожній лікарні й кожному медичному працівнику щодо одержання ними заробітної плати та надбавок. У тих регіонах, де будуть невиплати, голови ОДА щонайменше будуть позбавлені зарплати, а можливо, і позбавлені своїх посад» – сказав Зеленський.

Влада пообіцяла українським медикам ще наприкінці березня заплатити 300% окладу за роботу з пацієнтами, хворими на COVID-19. Проте медпрацівники в багатьох регіонах заявили, що доплат не отримали. 

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов заявив, що надбавки медики отримають найближчим часом.

 
…

Дніпропетровська обласна рада заявляє, що не має юридичних відносин зі штабом «Руху опору капітуляції», навколо перебування якого в будівлі на балансі облради, виник конфлікт. Про це йдеться в заяві, отриманій Радіо Свобода з пресслужби облради.

В облраді визнали, що будівля перебувала в оренді ГО «Інфопростір», однак сесія обласної ради пів року тому скасувала договір оренди.

Після цього, за інформацією облради, невідомі самочинно захопили будівлю.

«Будівля, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Дніпропетровської області, була захоплена невідомими людьми. На фасаді вони розмістили рекламу Штабу опору капітуляції, яка не має жодного відношення до «Інфопростору», – заявили в облраді.

За даними облради, сама будівля має дефекти й потребує ремонту.

Водночас Радіо Свобода поки не отримало відповіді на питання, чи справді в споруді тепер працюватиме штаб протидії коронавірусу, як про те свідчить банер, вивішений у середу.

Між тим, у штабі «Руху опору капітуляції» заявляють, що ГО «Інфопростір» є законним орендарем будівлі. Як поінформував громадський активіст Владислав Мельничук, під час вивішування банера в середу сталась штовханина з правоохоронцями, у результаті синці та забиття отримали троє активістів. Радіо Свобода перевіряє цю інформацію.

Раніше 6 травня невідомі закрили символіку штабу «Руху опору капітуляції», який діяв у будівлі громадського хабу «Медіапростір», банером з інформацією про те, що в цьому приміщенні перебуває штаб боротьби з COVID-19. На банері вказано, що штаб з протидії з COVID-19 працює під егідою Червоного Хреста. 
…

Розгляд апеляційної скарги адвоката на постанову про продовження запобіжного заходу проукраїнському активістові з анексованого Криму Олегові Приходьку суд у Росії розгляне 7 травня, повідомив активістам «Кримської солідарності» повідомив адвокат Назім Шейхмамбетов.

«Завтра, о 1-й ранку в апеляційному військовому суді міського округу Власіха Московської області, пройде розгляд апеляційної скарги захисту Приходька Олега Аркадійовича на постанову про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, винесене Південним окружним військовим судом 27 березня поточного року. Захист братиме участь за допомогою відеоконференції із Кримського гарнізонного військового суду. Олег Аркадійович братиме участь також по відеоконференцзв’язку зі слідчого ізолятора, або з Південного окружного військового суду міста Ростов-на-Дону», – повідомив адвокат.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Наразі Приходьку продовжено арешт до 15 вересня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

Колишній генеральний прокурор України Руслан Рябошапка у коментарі Радіо Свобода заявив, що провадження Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо нього безперспективне.

«Ця вся історія з точки зору кримінального права й кримінального процесу безперспективна. Вона спостерігається в інформаційному просторі відколи мене призначили генеральним прокурором. Це історія з нібито погашеним кредитом, яка роздувалася з різних сторін. Я її вже десятки разів пояснював і нібито вона вже заглохла, всі про неї забули. Заява цього звільненого нами прокурора, ображеного, мабуть, на нас, стосується того факту, про який багато разів говорили в засобах масової інформації», – сказав Рябошапка у розмові з Радіо Свобода.

Він зазначив, що декларував цей кредит, починаючи з 2016 року. Його продовжують виплачувати. На думку колишнього генерального прокурора, провадження прокуратури використовують для медійних атак на нього.

«Використовується просто, щоб медійно атакувати мене. Сама Спеціалізована прокуратура відмовилася ж відкривати провадження, тому пішли у Вищий антикорупційний суд і через нього зобов’язали прокуратуру зареєструвати провадження. Ці медійні атаки не припинялися з того моменту, коли мене звільнили в березні. Постійно десь там то Бужанський, то Дубінський (народні депутати зі «Слуги народу» Максим Бужанський та Олександр Дубінський – ред.), то ще хтось згадує, то медіа такої російської направленості», – заявив Рябошапка.

Він припускає, що «ця нова історія» виникла через його незгоду з тим, що зараз відбувається у владі, критику президента та його оточення і заяви щодо можливої участі в політиці.

Рябошапка додав, що правоохоронці наразі не зверталися до нього через це провадження.

Згідно з декларацією Руслана Рябошапки, у грудні 2016 року його дружина Олеся Бартовщук отримала у власність житловий будинок у Франції площею у 145 квадратних метрів і вартістю у майже 12,4 мільйона гривень. Крім того, Бартовщук придбала у Франції земельну ділянку на 440 квадратних метрів. Упродовж 2016-2017 років дружина Рябошапки взяла у французькому банку три кредити на 606 тисяч євро.

Колишній генеральний прокурор пояснював, що в цьому будинку живуть його дружина з дітьми. За його словами, вона заробляє достатньо, щоб виплачувати кредит.

6 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила Радіо Свобода, що на вимогу суду відкрила провадження стосовно Руслана Рябошапки за «декларування недостовірної інформації» та «прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою».
…

Українські боксери Олександр Усик, Василь Ломаченко та митрополит УПЦ (МП) Онуфрій знялися у документальному фільмі «Здрастуй, брате! Христос воскрес», знятому російським чоловічим монастирем у селі Корсунь в Орловській обасті (Корсуньска Князь-Володимирська чоловіча пустинь) та Києво-Печерською лаврою.

В анотації картини, розміщеної на Youtube-каналі російського монастиря, йдеться: «Фільм розповідає про віру, дружбу, братів у Христі відомих українських боксерів чемпіонів світу Василя Ломаченка, Олександра Усика і російських спортсменів. У нелегкі часи для канонічної православної церкви України бійці залишаються відданими Богу, вірі, вітчизні!»

Ломаченко у фільмі розповідає, що у нього багато друзів в Росії і він не може з ними припинити спілкуватися. «Сказали, що це країна, яка воює з нашою країною…це не вкладається у моїй голові. По суті ми є одним народом», – твердить Ломаченко.

Усик каже, що він не припинить дружити з росіянами, попри війну на Донбасі та окупацію Криму: «З хлопцями, які живуть, приміром, у Москві, ми тренувалися і пили чай з однієї чашки і їли кашу з однієї миски, коли ми маленькими були, а тепер, бачте, хтось ділить портфелі, а я маю ділити дружбу з цією людиною? Та я буду продовжувати з ним дружити. Мене не обходить, те що мене хейтять (ненавидять – ред.) або обзивають, у мене є своя думка».

Митрополит Онуфрій у фільмі заявив про необхідність прощення: «Треба змусити себе пробачити один одного… І тоді, якщо ми пробачимо один одного, у нас з’являться зовсім інші почуття один до одного, не ворожі, а братерські, людські почуття».

Українське законодавство називає датою початку тимчасової окупації Росією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя 20 лютого 2014 року. Після цього, в квітні 2014 року, на Донбасі розпочалися бойові дії, які тривають і досі. Москва контролює частини Донецької та Луганської областей разом із обласними центрами, Донецьком та Луганськом.
…

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив, що Київ розробляє стратегію деокупації Криму, при цьому, за його словами, є три важливі кроки, які Київ повинен виконати. Про це Кулеба заявив в інтерв’ю Радіо НВ.

«Перша задача – як ми утримуємо окупований Крим на стратегічному порядку денному, щоб це питання не забувалося. Друге – як ми забезпечуємо ефективність санкційного режиму стосовно Криму. Третє – які додаткові міжнародні інструменти ми можемо задіяти для того, щоб здійснювати тиск на Росію. І декілька інших. А стратегічна задача – це як Крим буде повернений до України. Я абсолютно переконаний, що це так і відбудеться. Це не дипломатична фантазія, а цілком прагматичний розрахунок», – сказав Кулеба.

За його словами, команда Міністерства закордонних справ й інші відомства «постійно працюють» над цим.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Посли Європейського союзу погодили висновки щодо «Східного партнерства», в яких визнають «європейські прагнення» України, Грузії і Молдови, повідомляє кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк.

«Посли ЄС погодили висновки щодо «Східного партнерства». Найважливіше, що вони досі визнають «європейські прагнення» асоційованих країн, зокрема України, Грузії й Молдови, і поступову економічну інтеграцію. Проте опір був значним, що непокоїть», – написав він у твітері.

Минулого місяця кореспондент Радіо Свобода з посиланням на документ, що опинився в його розпорядженні, повідомляв, що держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації.

Програма «Східного партнерства» стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.

 
…

Бюро фінансових розслідувань – новий орган, який мав би опікуватись фінансовими злочинами і діяти за західним зразком
…

Конституційний суд отримав подання від групи народних депутатів України з проханням розтлумачити преамбулу Конституції в тій її частині, де йдеться про забезпечення «гідних умов життя» громадян України. Про це суд повідомив 5 травня.

«142 народних депутати звертаються до Конституційного суду з письмовим клопотанням щодо офіційного тлумачення положень абзацу 4 преамбули Конституції України, а саме слів «гідних умов її життя» в їх системому зв’язку з положеннями частини другої статті 3, частини четвертої статті 13, частини п’ятої статті 17 Конституції України», – йдеться в поданні.

Читайте також: До Конституційного суду надійшло подання щодо конституційності «земельного закону»​

Зокрема депутати просять суд розтлумачити, «які умови життя людини слід вважати гідними, що є показником гідних умов життя». Вони також просять залучити до участі в цьому конституційному провадженні представників «народного депутата України Третьякова Г.М.». Вочевидь, йдеться про першу підписантку звернення, представницю «Слуги народу» Галину Третьякову.

Згідно з зазначеною частиною преамбули Конституції, Верховна Рада ухвалює її, «дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя».

Статті, зазначені в поданні, передбачають захист прав і свобод людини державою, захист прав власності, равність усіх суб’єктів господарювання перед законом, а також соціальних захист військових та їхніх сімей.
…

Поки що уряд не бачить можливості відкрити міжміський транспорт, повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль в інтерв’ю «Українському радіо».

«Поки що ми не бачимо можливості відкрити міжміський транспорт. Міський транспорт працюватиме й надалі в тих режимах, в яких працював. Мери прийматимуть рішення про збільшення кількості транспорту, про зміну його графіку роботи», – сказав Шмигаль.

Станом на ранок 5 травня в Україні підтвердили 12 697 випадків захворювання на COVID-19. Унаслідок викликаних хворобою ускладнень померли 316 людей. Ще 1 875 пацієнтів одужали.

Через загрозу COVID-19 в Україні Кабінет міністрів запровадив карантин з 12 березня. Тепер його планують продовжити до 22 травня, але з низкою послаблень.

 
…

Наступне засідання у справі родини Суркісів проти Національного банку, уряду України та «Приватбанку» відбудеться 18 травня, повідомив Нацбанк.

«Сьогодні стало відомо, що розгляд процесу продовжиться о 10:30 18 травня. Нагадаємо, що від рішення у цій судовій битві залежить, чи повинен буде державний «Приватбанк» виплатити кошти особам, пов’язаним із Коломойським», – повідомляє пресслужба регулятора.

Як зазначає НБУ, члени родини Суркісів намагаються довести в суді, що не пов’язані з колишніми акціонерами «Приватбанку» і скасувати процедуру bail-in, в ході якої їхні кошти стягнули на користь держави в обмін на акції банку.

«Також від рішення залежить хід всіх інших судових процесів про націоналізацію Приватбанку. Це ті справи, у яких Ігор Коломойський хоче визнати незаконною націоналізацію ПриватБанку та повернути його собі», – йдеться в повідомленні центробанку.

Велика палата Верховного Суду 27 квітня відклала розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України та «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів, поскаржившись на «тиск на суд».

Читайте також: Коломойський планує звертатися до ЄСПЛ через «Приватбанк» і співпрацювати з Портновим​

У 2017 році суд першої інстанції задовольнив позов Суркісів щодо визнання їх не пов’язаними з банком особами і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Банк оскаржує це рішення.​

У процесі націоналізації «Приватбанку» вклади родини Суркісів обміняли на акції, а саму родину визнали пов’язаними з банком особами. Проведення операції дозволило державі надалі придбати акції банку за 1 гривню та націоналізувати фінансову установу.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Читайте також: «Банківський закон»: із більш ніж 16,5 тисяч поправок лишилось близько 230 – депутат​

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Державній фіскальній службі, більшість працівників якої сьогодні є податковими міліціонерами, подвоїли фінансування, попри те, що команда Володимира Зеленського обіцяла ліквідувати цей орган, називаючи це своїм «програмним пунктом». Збільшення бюджету на податкову міліцію Рада затвердила під час перегляду бюджету України на 2020 рік, тоді ж коли урізали витрати на Український культурний фонд, підтримку української книги, фінансування Суспільного мовника та наукові дослідження. Про це йдеться у матеріалі «Наглядачі за бізнесом» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

На позачерговому засіданні Верховної Ради 13 квітня депутати проголосували за зміни до бюджету на 2020 рік і, таким чином, збільшили, з-поміж іншого, фінансування Державної фіскальної служби і податкової міліції в її складі – на майже 450 мільйонів гривень додатково. Загалом бюджет нереформованої структури тепер становить близько мільярда гривень.

Ці додаткові півмільярда спочатку були передбачені на Бюро фінансових розслідувань – орган, який мав замінити податкову міліцію і створення якого було програмним пунктом президента Володимира Зеленського та партії «Слуга народу». Але ще 17 січня Верховна Рада відхилила відповідний законопроєкт про створення Бюро. 

Одразу після цього голосування Державна фіскальна служба попросила подвоїти їй фінансування. Зокрема, у листах до Міністерства фінансування йшлося про збільшення зарплат з 6 тисяч гривень до 21 тисячі – у центральному апараті та до 13 з половиною тисяч – в територіальних органах. 

Також у ДФС просили ще додати їм 51 мільйон за бюджетною статтею «оплата послуг, крім комунальних» – це здебільшого транспортні послуги. 

Хоча ще торік на цю ж статтю просили вп’ятеро меншу суму – понад мільярд гривень. Зрештою, Мінфін подав пропозицію до парламенту – 18 мільйонів гривень за цією статтею. 

Не всі народні депутати України підтримували таке збільшення. 

«Сама ДФС зараз збором доходів не займається. Тобто, це той орган, який просто мав реформуватись в дві частини. Ну, і відповідно, сенс збільшувати фінансування того органу, який вже умовно не існує, в якому залишилось якихось пару функцій, які там історично, всі ми знаємо, були не дуже успішними. Але чому збільшили – мені Мінфін так і не пояснив», – розповів депутат від «Голосу», секретар комітету з питань бюджету Володимир Цабаль. 

Збільшення фінансування податкової міліції Кабінет Міністрів підтримав у день призначення в.о. голови ДФС Сергія Солодченка, колишнього податкового міліціонера.

На початку 2020 року йому довелося пояснювати на співбесіді на посаду першого заступника голови ДФС, звідки у нього будинок під Києвом, готівка та цінності. Під питанням залишається і те, чи має він право обіймати державну посаду. Ще у 2016 році апеляційний суд Києва визнав, що посади, які він обіймав за часів президента Януковича – підпадають під люстрацію. Тоді Сергій Солодченко був керівником слідчого відділу податкової міліції, згодом заступником керівника управління податкової міліції – керівником слідчого управління Державної податкової служби у Луганській області.

«Під час карантину, кризи, коли іншим скорочують витрати, податковій міліції значно збільшили фінансування. Зробили це під призначення нового очільника Сергія Солодченка – податкового міліціонера, який займав високі посади в часи Януковича. Тож майже пів мільярда додаткових коштів піде на орган, на роботу якого є чимало скарг від підприємців і який мав бути взагалі ліквідований», – йдеться у розслідуванні.

У офісі бізнес-омбудсмена повідомили: щороку чверть скарг, які надходять до них на правоохоронців – припадає саме на податкову міліцію. А значна кількість кримінальних проваджень, за словами заступника бізнес-омбудсмена Ярослава Грегірчака, які податкові міліціонери відкривають – не доходять до суду чи розсипаються там.

«З точки зору статистики Офісу генерального прокурора. У 2019-му році було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень по ухиленню від сплати податків. У тому ж році було закрито 262 кримінальні провадження – з них 259 за відсутністю складу злочину. І це було зроблено ще до того часу, як обставини потрапили до суду – це власне було зроблено на етапі досудового розслідування», – розповів «Схемам» Грегірчак.

Після Революції Гідності представники влади хотіли ліквідувати ДФС і податкову міліцію у її складі – разом з економічними департаментами в СБУ та МВС. А натомість планували створити нову фінансову службу розслідувань. З такою ж ініціативою вийшов і президент Володимир Зеленський з новою командою.

Податкова міліція – це по своїй суті правоохоронний орган в середині органу виконавчої влади (ДФС). Її працівники відкривають кримінальні провадження, в рамках яких проводять розслідування щодо ймовірної несплати податків. І мають у своєму арсеналі ті ж інструменти що у інші правоохоронці: можуть приходити на обшук, проводити оперативно-розшукову діяльність та передавати справи до суду, йдеться у розслідуванні.

ДФС знаходиться на етапі реорганізації. У 2018 році було прийнято рішення про її розподіл на Державну податкову та Державну митну служби. 

 
…