Влада

Президент України Володимир Зеленський вважає, що за його каденцію вдасться завершити збройний конфлікт на Донбасі.

«Я впевнений, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну. Впевнений особисто. Я говорив, що я готовий чекати один рік, готовий працювати один рік. Якщо Мінський процес не буде працювати, то ми будемо міняти тактику. Ми до цього готові. Рік ще не пройшов», – сказав Зеленський у фільмі, присвяченому річниці його перемоги на виборах. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Члени Євросоюзу не обговорювали зняття з Росії санкцій, запроваджених через її агресію щодо України. Про це за підсумками відеоконференції міністрів закордонних справ ЄС, що відбулася 22 квітня, повідомив кореспондент Радіо Свобода.

«Наступного тижня відбудеться відеоконфереція міністрів закордонних справ у нормандському форматі. Жодна країна-член ЄС не говорила про зняття санкцій із Росії», – повідомив кореспондент.

Посилаючись на слова керівника зовнішньополітичної служби ЄС Жозепа Борреля, кореспондент також зазначив, що попри епідемію COVID-19 у Євросоюзі планують проведення 18 червня саміту «Східного партнерства».

Минулого тижня кореспондент Радіо Свобода повідомив, що Європарламент закликає створити «спільний економічний простір» між Євросоюзом та шістьма пострадянськими країнами, учасницями програми «Східне партнерство». В ЄС розглядають це як частину процесу «поступової інтеграції» цих країн із Євросоюзом, ідеться в проєкті звіту.

Документ прямо не згадує про Росію в контексті євроатлантичних прагнень союзників блоку, але Європейський парламент планує «підтвердити суверенне право східних країн-партнерів вільно обирати свій індивідуальний рівень співпраці чи інтеграції до ЄС».

Країни, згадані в документі, перебувають на різних стадіях співпраці з ЄС. Грузія, Україна та Молдова мають із союзом безвізовий режим, а частини їхніх міжнародно визнаних територій прямо або опосередковано контролює Москва. Натомість Білорусь намагається балансувати між Росією та Євросоюзом. Азербайджан та Вірменія мають давній територіальний спір, у якому Росія прагне виступати посередником.
…

З моменту запуску мобільний застосунок «Дія», який використовується для надання цифрових державних послуг, використовують 2,3 мільйона громадян України – таку цифру озвучив президент України Володимир Зеленський під час презентації цифрових паспорта та ID-картки 22 квітня.

«Зараз на порталі вже доступні 27 публічних послуг онлайн, серед них і повністю оновлені, на реєстрацію, внесення змін у КВЕД, закриття ФОП. Тепер ці послуги займають лише 10 хвилин часу наших громадян, та 12 порожніх полів для заповнення, замість 58 незрозумілих, які були раніше. З початку цього місяця порталом вже успішно скористалися більше 100 тисяч українців. Я впевнений особисто, що це тільки початок», – заявив Зеленський.

Як зазначив президент, Україна була десятою державою в світі, яка запровадила цифровий аналог водійського посвідчення і свідоцтва про реєстрацію та першою, де почали використовувати цифрові паспорти, надавши їм таку ж юридичну вагу, як і паперовим чи пластиковим.

«Ми й надалі будемо змінювати застаріле законодавство, що заважає просуванню цифрових реформ в Україні, боротися зі спротивом корумпованих чиновників, як у державних органах, так і на місцях», – сказав він.

Читайте також: Від діджиталізації до узурпації: що кажуть юристи про мобільний додаток для контролю обсервації і самоізоляції

22 квітня уряд презентував цифрову версію паспорта громадянина України та закордонного паспорту. 15 квітня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Каібнет міністрів схвалив постанову про електронні паспорти в мобільному додатку «Дія», прирівнявши їх до паперових документів.​

Застосунок «Дія» став доступним для загального користування на початку лютого 2020 року.
…

Офіс президента пообіцяв провести пресконференцію голови держави Володимира Зеленського після завершення карантину.

«Офіс президента звертає увагу представників ЗМІ, що після завершення карантину Володимир Зеленський неодмінно збере прес-конференцію, на якій журналісти наживо, а не через монітор комп’ютера зможуть поставити запитання щодо підсумків року президентства», – повідомили в ОП.

У президентській адміністрації анонсували прем’єру фільму «Рік президента Зеленського», який покажуть 22 квітня о 19:00 на офіційних сторінках Офісу президента в соціальних мережах та «на низці провідних українських телеканалів».

21 квітня 2019 року Зеленський переміг у другому турі виборів президента. 10 жовтня він зібрав журналістів на 14-годинний пресмарафон.

 
…

У Верховній Раді наразі немає офіційного розпорядження спікера Дениса Разумкова про позачергове пленарне засідання парламенту, повідомила Радіо Свобода представниця пресслужби Олена Мартиненко.

«Поки що розпорядження немає, як тільки буде… розпорядження, підписане головою Верховної Ради, тоді ми надамо офіційну інформацію», – сказала вона.

Читайте також: 70 депутатів «Слуги народу» розуміють, що «той шлях, яким іде країна – дорога в нікуди» – видання (огляд преси)​

Раніше 22 квітня заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила інформаційній агенції «Інтерфакс», що наступне позачергове пленарне засідання може відбутися в п’ятницю 24 квітня. Вона припустила, що таких засідань може бути й два.

За порядком денним парламенту, в робочі дні з 21 по 24 квітня народні депутати працюють в комітетах, комісіях і фракціях.

Попереднє позачергове засідання відбулося 16 квітня.

 
…

Міністерство освіти і науки Естонії відкликає з обігу підручник англійської мови, в якому Крим вказаний як частина території Росії. Видавництво має виправити розміщену в підручниках два роки тому карту світу, яку автори знайшли в інтернеті, повідомляє естонський портал телерадіомовлення ERR.

Вказується, що в 2018 році видавництво Studium випустило підручник англійської мови в серії I Love English з картою світу, де анексований Крим визначений як частина території Росії.

Це виявили представники Конгресу українців Естонії, які в квітні цього року звернулися до видавництва і Міністерства освіти і науки.

«Дуже хотілося б, щоб Міністерство освіти поставилося до цього питання з усією серйозністю і провело розслідування з метою недопущення подібних ситуацій в подальшому. Можливо, була допущена помилка з боку видавництва, яке зобов’язане контролювати випуск друкованої продукції. Але зовсім незрозуміло, яким чином карта Європи з неправильними кордонами могла потрапити в підручник», – сказала виданню глава конгресу Віра Коник.

Директор видавництва Ааво Кеннік заявив, що шкодує про інцидент, і запевнив, що йдеться «про прикре непорозуміння без зловмисного наміру».

«І нас, і міністерство, й інші структури про це поінформував пильний громадянин, якому ми відразу відповіли. Через день-два ми зробили відповідні виправлення на своїй домашній сторінці і вибачилися за те, що сталося. Ми також збиралися відправити тим, хто отримав ці підручники, нові сторінки – замість тих, на яких були допущені помилки. Однак Міністерство освіти просить нас провести повну заміну підручників», – сказав представник видавництва.

Його інформацію підтвердив керівник Міносвіти Естонії Март Лайдметс.

«У даному випадку інформація в підручнику неправильно, тому що Естонія не визнає окупацію й анексію Кримського півострова», – пояснив він.

Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

 
…

«Із 49 релігійних громад Кримської єпархії ПЦУ залишилося всього 7, із 23 священнослужителів – лише 4»
…

Держави Євросоюзу досі не досягли остаточної згоди щодо амбіцій на членство з боку східних сусідів блоку, а також стривожені наслідками вже запровадженої візової лібералізації – про це свідчить документ, який опинився в розпорядженні Радіо Свобода.

Текст на сім сторінок наразі є предметом суперечок між дипломатами 27 країн-членів ЄС у Європейській Раді. Документ містить відповідь на комюніке Європейської комісії щодо Східного партнерства, презентоване минулого місяця. Очікується, що його схвалять найближчими днями.

Обговорюваний документ містить кілька висновків у дужках – це означає, що учасники дискусії ще не досягли єдності щодо формулювань.

Читайте також: Якою буде Європа після коронавірусу?

Чиновники ЄС на умовах анонімності повідомили Радіо Свобода, що Франція, підтримувана кількома східноєвропейськими членами блоку, наполягла на тому, щоб внести в дужки фразу «Рада визнає євроінтеграційні амбіції та європейський вибір причетних Східних партнерів, як це зазначено в угодах про асоціацію».

Водночас урядовці Євросоюзу заявляють, що, за їхніми очікуваннями, Франція все ж погодить це формулювання, адже протягом кількох останніх років воно було стандартним для визнання можливості для Грузії, Молдови та України вступити в Євросоюз у майбутньому.

Також у абзаці, який описує потребу в посиленні спрможності Східних партнерів протидіяти гібридним загрозам та шкідливій кіберактивності, деякі держави вимагали додати зауваження «водночас пам’ятаючи про неконфліктний підхід до Східного партнерства». Ця обмовка наразі в дужках.

Натомість схоже, що члени Європейської Ради дійшли повної згоди щодо можливості призупинення візової лібералізації. Хоча наразі воно не вважається неуникненним, документ свідчить, що держави-члени «зазначають, що велика кількість необґрунтованих заявок на отримання притулку від громадян деяких країн Східного партнерства в країнах ЄС викликає тривогу».

В минулому Німеччина і Швеція вже скаржилися на те, що представники кримінальних угруповань Грузії використовували візове послаблення для здійснення операцій на території цих європейських країн.

Обговорення цього документу триває в той же час, що в Європарламенті дебатують щодо попереднього варіанту звіту про майбутнє Східного партнерства.

Цей неформальний текст пропонує більш амбітні цілі, ніж документ Європейської Ради. Зокрема він передбачає створення спільного економічного простору між ЄС та Східним партнерством, а також поступову інтеграцію цих шести країн у енергетичний союз ЄС, транспортну мережу та Єдиний цифровий ринок.

Читайте також: Європарламент хоче членства в ЄС для «східних партнерів» і критикує Росію – проєкт​

Програма Східного партнерства стартувала 2009 року і має на меті наблизити Україну, Вірменію, Білорусь, Гузію, Молдову та Азербайджан ближче до блоку. Водночас вона не містить чіткої пропозиції вступити до блоку.

З того часу Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Євросоюзом, в тому числі угоди про вільну торгівлю. Однак деякі країни-члени неохоче публічно обговорюють питання долучення нових держав до ЄС.

Москва неодноразово висловлювалася проти програми Східного партнерства, заявляючи, що зміцнення економічних зв’язків між Євросоюзом та її основними торговельними партнерами може нашкодити інтересам Росії.
…

Перший заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник попросив відсторонити його з посади на час розслідування, повідомив міський голова Києва Віталій Кличко. Про це він сказав на онлайн-брифінгу 21 квітня.

При цьому він заявив, що міська влада готова співпрацювати з правоохоронними органами, зокрема і в справі щодо Поворозника, якого звинувачують у корупції.

«Щоб розслідування було неупередженим, не було закидів у якомусь впливі чиновників високого рангу, яким є Поворозник, він написав заяву про відсторонення його від виконання обов’язків на час розслідування. Я вважаю це правильним кроком, тому відсторонив його від виконання обов’язків», – сказав Кличко.

Він додав, що надалі обов’язки першого заступника голови КМДА буде виконувати Валентин Мондриївський, який досі був заступником мера.​

«Ми розраховуємо на оперативне, об’єктивне, відкрите розслідування цієї справи, справедливо і без політики», – додав міський голова столиці.

17 квітня перший заступник голови КМДА Віталія Кличка Микола Поворозник заявив, що звернувся до мера столиці з проханням відсторонити його з посади на час слідства.

Читайте також: У Києві коронавірусом інфіковано майже 900 людей – Кличко​

Ввечері 14 квітня українські ЗМІ повідомляли, що у приміщеннях Київської міськдержадміністрації відбулися обшуки після того, як співробітники СБУ нібито задокументували вимагання першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником неправомірної вигоди від представника компанії-забудовника.

Згодом Поворозник відкинув всі звинувачення на свою адресу і заявив, що підозру йому не оголошували, і він є свідком у справі.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав Національне антикорупційне бюро оперативно розслідувати справу.
…

З початку дії карантинних заходів Служба безпеки України викрила 207 агітаторів, які поширювали в інтернеті фейки про коронавірусну хворобу COVID-19, йдеться в заяві правоохоронного органу.

«За період дії карантинних заходів Служба безпеки України викрила вже 207 інтернет-агітаторів, котрі поширювали різноманітні фейки про коронавірус. Також заблоковано понад 2 тисячі інтернет-спільнот із загальною аудиторією 800 тисяч  користувачів. Інформацію про 197 виявлених агітаторів СБУ спрямувала до Нацполіції», – заявляють у Службі.

Читайте також: Голова СБУ пропонує заборонити російські соцмережі ще на три роки

За даними відомства, половину порушників притягнули до адміністративної відповідальності «за поширення неправдивих чуток, які можуть викликати паніку або порушення громадського порядку».

При цьому, сверджують у СБУ, 10 з 207 виявлених агітаторів діяли за завданням представників Росії.

«Стосовно них СБУ розпочала кримінальні провадження за дії, що спрямовані на посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу чи захоплення державної влади (статті 109 і 110 Кримінального кодексу України)», – повідомляє орган.

Читайте також: Росія і теорії змови про коронавірус. Що спільного?

СБУ заявляє, що поширювачі фейків працювали зокрема в Києві, Одесі, Дніпрі, Львові, Херсоні, Полтаві та Кропивницькому, причому в Кіровоградській області займалися в тому числі вербуванням до контрольованих Росією угруповань «ЛНР» і «ДНР». Правоохоронці відкрили провадження за статтею про створення терористичної групи або участь у такій.

«Агітатор на Полтавщині адміністрував понад 10 спільнот, які поєднували майже 20 тисяч користувачів. На цих ресурсах він розміщував деструктивні публікації про перебіг пандемії COVID-19, заклики до сепаратизму та зміни меж території України, викривлені факти щодо Дня перемоги над нацизмом. Інформацію для своїх публікацій агітатор брав із пропагандистських інтернет-видань РФ. Для конспірації зловмисник виїжджав в іншу область, звідки «постив» фейкові новини», – йдеться в повідомленні СБУ.

13 квітня Служба безпеки повідомила про вісьмох «інтернет-агітаторів», які, за даними відомства, поширювали фейки про коронавірусну пандемію за завданням Росії.

 
…

Уряд Росії виключив зі свого санкційного списку двох українських підприємців – Вадима Новинського і Андрія Кісельова.

Постанова про це від 20 квітня оприлюднена на російському офіційному інтернет-порталі правової інформації і таким чином набула чинності.

Під згаданим у ній номером 216 у російському санкційному списку версії кінця 2018 року був Кісельов Андрій Миколайович, під номером 358 – Новинський Вадим Владиславович.

Андрій Кісельов, зокрема, є одним із двох кінцевих бенефіціарів (разом із Наталією Кісельовою) ТОВ «Укртрейд компані ЛТД», його також пов’язують із компанією ТОВ «Укр мет», у якій він був записаний як комерційний директор до 2014 року. В попередньому скликанні Верховної Ради Кісельов, офіційно зареєстроване постійне місце проживання якого – в нині окупованому Донецьку, був народним депутатом від «Опозиційного блоку», він досі записаний як уповноважена особа Донецької міської організації всеукраїнської молодіжної громадської організації «Молоді регіони», створеної свого часу тодішньою Партією регіонів.

Вадим Новинський, родом із Росії (громадянство України йому надав 2012 року тодішній президент України Віктор Янукович), і нині є народним депутатом (позафракційний, член «Опозиційного блоку»). У довгому переліку його активів головні – ПрАТ «Смарт-холдинг» і збудована навколо нього група компаній, у якій він є кінцевим бенефіціаром, і значна частка в групі компаній «Метінвест», у якій бенефіціаром є Рінат Ахметов. Він також відомий своєю активною позицією на підтримку українського підрозділу Російської православної церкви – УПЦ (МП).

Обидва потрапили до другої, значно розширеної редакції санкційного списку в грудні 2018 року. Первісно Росія запровадила свої санкції проти великої групи українських фізичних і юридичних осіб у листопаді 2018 року, мотивуючи їх «недружніми діями України» стосовно громадян і юридичних осіб із Росії, тобто у відповідь на українські санкції проти російських фізичних і юридичних осіб, причетних до агресії Москви проти України. Російські заходи передбачали заморожування активів підсанкційних на території Росії і заборону їм виводити капітал із цієї країни.

До російських списків, крім проукраїнських діячів, потрапила й група громадян України відносно чи й відверто проросійського спрямування. В Україні це коментували як «операцію прикриття», маючи на увазі, що внесенням до списку Росія «прикривала агентів впливу Москви в Україні».
…

Національна гвардія почала антидиверсійну операцію через лісові пожежі, повідомив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков у Facebook.

За його словами, 19 квітня під час облету на площі в сто метрів виявили чотири «феномени» – невеликі ділянки вогню в лісі.

«Створив спеціальну групу МВС, Нацгвардія почала антидиверсійну операцію в лісі… Але які ж негідники… Тисячі наших не сплять на пожежі цілодобово, хапають пил і радіацію, а хтось з-за рогу… Ох попадетеся! А попадетеся точно! І штрафом вже не відбудетеся», – написав Аваков у Facebook.

Пожежі в Чорнобильській зоні спалахнули 4 квітня. 14 квітня влада повідомила, що вогонь вдалося загасити, зокрема, завдяки дощу. Триває гасіння окремих тліючих ділянок.

16 квітня Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила, що в Чорнобильскій зоні внаслідок шквальних поривів вітру у другій половині дня відбулося ускладнення ситуації. Там з’явилися нові три осередки тління, «які не є масштабними та не мають загрозливого характеру».

Рятувальники продовжують гасити три осередки пожежі в Чорнобильській зоні та ще два – у Житомирській.

 
…

Україна почала головувати у Форумі безпекового співробітництва ОБСЄ, повідомило Міністерство закордонних справ. Вперше держава очолює форум в онлайн-режимі.

«Українське головування зосередить увагу держав-учасниць на необхідності відновлення повного та сумлінного дотримання основоположних принципів ОБСЄ та норм міжнародного права, важливості подальшої спільної роботи над удосконаленням політико-військового інструментарію Організації в умовах нових викликів та загроз, стрімкого технологічного розвитку у військовій сфері», – заявили в МЗС.

У відомстві розповіли, що до пріоритетних питань розгляду пленарних засідань увійдуть сучасні виклики регіональній та міжнародній безпеці, насамперед, гібридні загрози, мілітаризація та перешкоджання судноплавству в Азово-Чорноморському басейні, та низка інших питань у рамках мандату Форуму, зокрема, легких озброєнь та стрілецької зброї, виконання резолюцій РБ ООН 1540 (нерозповсюдження зброї масового знищення) та 1325 (роль жінок у питаннях миру та безпеки).

Форум безпекового співробітництва ОБСЄ був створений у 1992 році. Це ключова організація ОБСЄ, яка підтримує роботу організації. 57 країн-учасниць головують по черзі впродовж чотирьох місяців. До України повноваження голови у Форумі мала Туреччина.
…

Засуджений російською владою у «справі «українських диверсантів» севастополець Володимир Дудка вірить, що «Україна звільнить його» – Про це в інтерв’ю Крим.Реалії розповіла близька подруга Дудки Марина Колдіна.

«Надія на українську владу залишилася зовсім маленька, але поки ще є. Я знаю, що Володимир вірить у державу Україна і в те, що вона його все-таки поверне на батьківщину», – сказала вона.

За словами Колдіної, український омбудсмен Людмила Денісова говорила, що Дудка перебуває «у всіх списках на обмін».

«Коли Володю відправили в «лікарню», я того дня була на зустрічі з Людмилою Денісовою. Ми з нею спілкувалися приблизно сорок хвилин. Для мене це було дивно, що ми особисто говорили стільки часу. Вона мене переконала, що в усіх списках на обмін Володимир є, що робота відбувається, що через пертурбації у «верхівці» процес прискориться, і до кінця березня обмін відбудеться. Березень пройшов. Обіцянки залишилися обіцянками», – додала вона.

Раніше повідомлялося, що Володимир Дудка лежить у медичному блоці, де його лікують від корости. У севастопольця, який відбуває покарання в колонії у Ставропольському краї в Росії, діагностували коросту і виразку дванадцятипалої кишки.

Наприкінці січня український омбудсмен Людмила Денісова повідомила, що Володимир Дудка скаржиться на значне погіршення стану здоров’я. У зв’язку з цим вона звернулася до її російської колеги Тетяни Москалькової.

Російські силовики затримали в листопаді 2016 року в Севастополі співробітників аналітичного центру «Номос» Дмитра Штиблікова й Олексія Бессарабова, а також їхнього близького друга Володимира Дудку. Всіх трьох громадян України звинуватили в «підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки».

У квітні 2019 року підконтрольний Росії Севастопольський міськсуд засудив Дудку і Бессарабова до 14 років позбавлення волі. Суд також призначив їм штраф: Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів, а Бессарабову – в розмірі 300 тисяч рублів. У жовтні того ж року Верховний суд Росії відхилив скаргу захисту і затвердив вирок. Захист Дудки подав касаційну скаргу на вирок.

Штиблікова той же суд засудив у листопаді 2017 року до 5 років колонії суворого режиму і до штрафу в розмірі 200 тисяч рублів.

Влада України заперечує російські звинувачення на адресу українців і називає їх провокацією російських спецслужб.
…

В Офісі президента Володимира Зеленського назвали ситуацію зі святкуванням Великодня в Україні в умовах карантину «спокійною та контрольованою». За повідомленням пресслужби Офісу, голова адміністрації Андрій Єрмак контактує з голова обласних державних адміністрацій.

«За даними очільників ОДА, у більшості храмів дотримуються домовленостей з керівництвом областей та Національною поліцією щодо недопущення великого скупчення людей. Богослужіння у більшості церков відбувалися або в присутності незначної кількості прихожан, або взагалі за зачиненими дверима», – йдеться в заяві.

Читайте також: Вербна неділя і більше ПЛР-тестів – у МОЗ пояснили зріст кількості нових випадків COVID-19​

Крім того, Офіс президента посилається на дані Нацполіції, за якими виявлено порушення карантинних обмежень у 19 храмах.

«Найбільше порушень – на Донеччині, там розпочато кримінальне провадження. У Запорізькій, Рівненській та Чернігівській областях поліцейські склали три адміністративні протоколи. Президент України вдячний головам ОДА та поліції за сумлінну роботу, а також духовенству й вірянам за громадянську свідомість і дотримання карантинних обмежень, що є справжнім проявом любові до ближнього», – повідомляє Офіс.

Напередодні предстоятель Православної церкви України Епіфаній закликав усіх православних християн України утриматися від відвідування храмів і святкувати Великдень вдома, переглядаючи трансляції богослужінь.

19 квітня християни східного обряду відзначають свято Великодня. Через пандемію коронавірусної хвороби COVID-19 свято пройшло в умовах карантинних обмежень, в тому числі заборони масових зібрань.

Кількість хворих на COVID-19 в Україні станом на ранок 19 квітня становить 5 449 людей, з них 141 померла, 347 одужали.
…

Міністерство юстиції України планує зробити камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах, повідомив голова відомства Денис Малюська у Facebook.

За його словами, українська пенітенціарна система має проблеми з інфраструктурою, однак коштів на вирішення цього питання в бюджеті немає. Тому гроші планують залучати з альтернативних джерел.

«Першим таким джерелом стане те, що ми зробимо платні камери підвищеного комфорту в слідчих ізоляторах. Там історія яка? З об’єктивних причин є камери ліпшої якості і є камери гірші… Відповідно, ходять вперті чутки, що ліпші камери дістаються за хабарі. Ми цю історію толерувати абсолютно не хочемо. Відповідно ми зробимо, щоб ці кошти офіційно направлялися в спеціальний фонд, за рахунок якого ми зможемо робити ремонти й поліпшувати якість та умови безкоштовних камер», – зазначив міністр.

Він розраховує, що Кабінет міністрів уже 22 квітня ухвалить постанову, яка дозволить робити камери платними.

«Друге джерело наше для фінансування нового будівництва – це те, що ми почнемо міняти наші старі будівлі слідчих ізоляторів, розташовані в центральних частинах міст, на нові будівлі, розташовані на околицях. Першим таким проєктом стане СІЗО й наші кілька установ у Львові. Ми плануємо, що цей проєкт ми розпочнемо десь наприкінці травня – на початку червня», – сказав Малюська.

Третім джерелом має стати продаж заморожених в’язниць.

«Їх є чимало по всій території України. Ми їх будемо продавати, а всі вилучені кошти чи принаймні більшу їхню частину направляти на капітальне будівництво. Для цього нам потрібні зміни в бюджетний кодекс. Ми їх ініціюємо вже також на цьому тижні й вже залежатиме від Верховної Ради, наскільки швидко вона зможе їх розглянути», – повідомив Малюська.

У жовтні 2019 року Державна кримінально-виконавча служба повідомила, що в українських колоніях та слідчих ізоляторах перебуває понад 50 тисяч людей.
…

Раніше штаб «Руху опору капітуляції» заявив про силове захоплення їхнього приміщення у Дніпрі групою невідомих осіб
…

Заступник голови Київської міської державної адміністрації Микола Поворозник просить мера Києва Віталія Кличка відсторонити його на час слідства.

«Я готовий на співпрацю зі слідством. І щоб не було думок, що якимось чином можу впливати на слідство, я прийняв рішення і звернувся до міського голови з проханням відсторонити мене від виконання обов’язків першого заступника голови КМДА на час проведення слідства. Сподіваюся, що ця історія закінчиться швидко і справедливо», – написав Поворозник у Facebook.

Ввечері 14 квітня українські ЗМІ повідомляли, що у приміщеннях Київської міськдержадміністрації відбулися обшуки після того, як співробітники СБУ нібито задокументували вимагання першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником неправомірної вигоди від представника компанії-забудовника.

Згодом Поворозник відкинув всі звинувачення на свою адресу і заявив, що підозру йому не оголошували, і він є свідком у справі.

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав Національне антикорупційне бюро оперативно розслідувати справу.
…

У Нідерландах оприлюднили дані про тісні контакти ультраправого політика, голови партії «Форум за демократію» Тьєррі Боде з Росією. Як повідомляє 17 квітня видання EU Observer, раніше цього тижня сайт розслідувань Zembla та радіостанція De Nieuws BV повідомили про зміст внутрішнього листування керівництва партії в месенджері WhatsApp.

В Україні Тьєррі Боде став відомий у 2016 році, коли він на чолі своєї організації (тоді ще не партії) став ініціатором проведення референдуму щодо угоди про асоціацію України та Євросоюзу.

У текстах, написаних чотири роки тому, Боде повідомляв про свої контакти з Володимиром Корніловим, якого сам Боде описував як «росіянина, який працює на Путіна», а також «дуже впливового діяча».

Після того як Боде заявив у нідерландських ЗМІ, що Україна відправляє агентів для втручання у голосування на референдумі, колеги по «Форуму за демократію» запитали його про докази. «Інформація походить від Корнілова», – відповів на ці питання Боде.

Також Боде натякав на фінансову допомогу від Корнілова. Коли його організації бракувало грошей, Боде написав колегам: «Можливо, Корнілов заплатить?» Це та інші аналогічні повідомлення він супроводжував смайликами. 

Володимир Корнілов є колишнім директором української філії російського Інституту країн СНД. В Україні за президентів Ющенка та Януковича він позиціонував себе як політолога та історика. У період референдуму 2016 року Корнілов відвідував Нідерланди, представляючи себе нейтральним експертом, але виступаючи проти ратифікації угоди між Україною та ЄС.

Боде назвав свої тексти 2016 року іронічними. Так само відреагував на повідомлення в нідерландських ЗМІ і Корнілов, опублікувавши твіт із запитанням «Хлопці, ви це серйозно?» В інтерв’ю російському виданню Украина.Ру Корнілов сказав, що «справді давав йому якісь поради», тому логічно сприйняв би оплату від самого Боде.

Громадяни Нідерландів у 2016 році проголосували проти ратифікації угоди про асоціацію. Результати голосування не мали зобов’язувального характеру. Зрештою уряд Нідерландів ратифікував угоду, але додав позицію про те, що договір не гарантує Україні військової допомоги або майбутнього членства в Євросоюзі.

Згодом організація Боде, «Форум за демократію», стала політичною партією і здобула два місця на виборах до парламенту Нідерландів у 2017 році.
…

Комітет Верховної Ради з питань фінансів розгляне закон про банки 21 квітня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк у Facebook.

«Вже офіційно: 21 квітня, у вівторок, відбудеться засідання нашого Комітету з єдиним питанням порядку денного – законом про банки», – заявив Железняк.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 
…

Продовження карантину залежатиме від того, чи не відбудеться в Україні стрімкий стрибок кількості захворювань після святкування Великодня. Про це в ефірі Радіо Свобода повідомив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко.

За його словами, якщо кількість нових хворих зростатиме більше ніж на 2% від усіх інфікованих, то карантинні заходи продовжать, адже в такому випадку система охорони здоров’я може не впоратися. 

«Щодо продовження карантину ми будемо комунікувати ближче до наступної середи, після Великодня. Подивимося, що відбуватиметься у великодні свята і як люди будуть дотримуватися карантинних заходів. Тим часом ми розробляємо різні сценарії виходу з карантину. Буде відбуватися пом’якшення», – зазначив Ляшко. 

За словами Віктора Ляшка, Україна нині тестує на COVID-19 усіх, хто цього потребує і лише за алгоритмами ВООЗ. Станом на зараз проводяться 5 тисяч тестів на добу.

«Щодо масового тестування, то за один день 40 мільйонів українців ми не протестуємо. Проведення тестування людям, які не були в контакті з хворими, або не мають симптомів, буде робити оманливе відчуття безпеки. Людина протестується в перші 3-4 дні інкубаційного періоду, буде відчувати, що повністю здорова і порушуватиме режим самоізоляції», – сказав Ляшко. 

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. Він мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня.

 
…

Україна діятиме скоординовано з партнерами у справі про збиття літака Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», повідомив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Так керівник зовнішньополітичного відомства прокоментував повідомлення, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів.

«Наша позиція не змінилася. Ми працюємо на результат у тісній співпраці з колегами з Міжнародної групи з координації допомоги жертвам катастрофи. Це міністри закордонних справ Канади, Швеції, Афганістану та Великої Британії – всіх країн, чиї громадяни загинули 8 січня. Лише вчора ми всі вп’ятьох знову розмовляли на телефонній конференції, координували наші подальші кроки. Мета залишається незмінною: встановлення справедливості, виплата компенсацій родинам, повне, незалежне і прозоре розслідування та відповідальність за збиття літака згідно з нормами міжнародного права… Нікому навіть на думку не може спасти якось зрадити цих людей чи діяти нескоординовано з іншими партнерами», – наголосив Кулеба.

За словами міністра, його новий заступник Євген Єнін «координуватиме роботу МЗС щодо цієї справи». 

Дмитро Кулеба додав, що пандемія COVID-19 нині ускладнює роботу. «Але… суттєво на переговори саме з цього питання вона не впливає… Десь просто доведеться придумати більш креативні способи вирішення логістичних завдань», – додав міністр закордонних справ.

16 квітня минає 100 днів з дня авіакатастрофи українського літака в Ірані, яка забрала життя 176 громадян різних країн. Міністри закордонних справ цих країн виступили зі спільною заявою. Раніше цього тижня з’явилися повідомлення ЗМІ, що Україна може обговорювати з Іраном меморандум щодо виплати компенсацій та надання доступу до бортових самописців в обмін на відмову родичів загиблих від позовів.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 
…

Уряд призначив виконувачку обов’язків міністра енергетики та захисту довкілля. Нею стала Ольга Буславець.

«Нині ми переживаємо одну з найбільших криз за всю історію України і криза в енергетичній галузі є невід’ємною її складовою. Цілком очевидно – термінове вирішення системних проблем в енергетиці є питанням національної безпеки і я усвідомлюю ключову роль посади міністра у такий час. Протягом тижня буде сформовано перелік заходів, яких потребує енергетика, як невідкладних. Ці заходи будуть спрямовані на технічне, паливне та економічне збалансування сектору енергетики», – заявила Буславець.

Кандидатуру Ольги Буславець на посаду голови Міністерства енергетики мала розглядати Верховна Рада на своєму засідання 30 березня. В останній момент питання зняли з голосування на вимогу президента Володимира Зеленького.

Буславець працювала директором департаменту енергетичних ринків Міністерства енергетики.

 
…

«Ми доможемось покарання не тільки виконавців, а й організаторів і замовників» – Андрій Денисенко
…

Російський Військовий апеляційний суд залишив без змін вирок у вигляді 17 років колонії суворого режиму севастопольцеві, фігуранту «справи Хізб ут-Тахрір» Енверу Сейтосманову. Про це проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Еміль Курбедінов.

«Не дивлячись на те, що стороною захисту було подано ряд клопотань, що стосуються IV Женевської конвенції і стану здоров’я мого підзахисного ( Сейтосманов має ряд хронічних захворювань, – ред.), суд не взяв це все до уваги», – зазначив адвокат.

Він пояснив, що засідання проходило у форматі тристоронньої відеокнференції. Через пандемією COVID-19 Еміль Курбедінов знаходився в суді в Сімферополі, Енвер Сейтосманов – в Ростові-на-Дону, а суддя з Апеляційного військового суду – у російському місті Власіха (Московська область – ред.).

«Взагалі, згідно з реформою 2019 року, окремий апеляційний військовий суд був створений саме для того, щоб зробити більш чистою і прозорою судову систему Росії, проте, як показав сьогоднішній процес, Сейтосманову не зменшили термін ні на один місяць. Це говорить про абсолютну політизованість російських судів», – пояснює Курбедінов.

Він зазначив, що Сейтосманов брав участь в судовому засіданні в футболці з написом: «Кримські татари знову під прицілом».

Засідання проходило у закритому режимі, до зали суду у Сімферополі слухачів не пускали.

Судді Південного окружного військового суду російського Ростова-на-Дону 5 грудня оголосили вирок севастопольцю Енверу Сейтосманову, фігурантові севастопольської «справи Хізб ут-Тахрір».

Його засудили до 17 років колонії суворого режиму з обмеженням свободи на рік.

Саме таке покарання раніше просив прокурор Ігор Надолинський для Сейтосманова.

Братів Ернеса та Енвера Сейтосманових російські силовики затримали 10 травня 2018 року в селі Тилове Балаклавського району Севастополя після проведених обшуків.

Ернеса згодом відпустили. Енверу вручили постанову про порушення кримінальної справи. Його звинувачували в «організації діяльності терористичної організації».

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Сейтосманова політичним в’язнем.
…

Верховна Рада змінила регламент для протидії зловживанню правом вносити поправки.

Рішення підтримали 242 народні депутати.

204 голоси дала фракція «Слуга народу», 15 – «Опозиційна платформа – За життя», 13 – група «Довіра», ще 10 – позафракційні народні депутати.

Згідно з текстом закону, якщо перед другим читанням подали поправки в кількості, що в п’ять або більше разів перевищує кількість статей законопроєкту чи кількість пунктів проєкту про внесення змін до первинних законодавчих актів, але не менш як 500 пропозицій, поправок, такий законопроєкт може розглядатися за особливою процедурою.

Таку процедуру має запропонувати не менш як третина народних депутатів. Згодом її має підтримати парламентська більшість.

Тоді кожна депутатська фракція (депутатська група) має право визначити не більше п’яти пропозицій, поправок, не врахованих головним комітетом, на яких вона наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням номерів та ініціаторів таких пропозицій, поправок у порівняльній таблиці законопроєкту, підготовленого до другого читання.

Кожний позафракційний народний депутат, пропозиції, поправки якого не враховані головним комітетом, має право визначити не більше однієї своєї неврахованої пропозиції, поправки, на якій він наполягає, та надіслати на адресу головного комітету лист із зазначенням її номера у порівняльній таблиці законопроекту, підготовленого до другого читання.

На самому засіданні має відбутися виступ голови комітету або представника головного комітету – до 2 хвилин, обговорення пропозицій з «можливим наступним голосуванням щодо врахування відхилених або щодо підтвердження врахованих головним комітетом пропозицій» та голосування.

Деякі народні депутати критикували зміни до регламенту, заявляючи, що документ обмежує права опозиції.

У лютому й березні Верховна Рада розглядала понад 4 тисячі поправок до законопроєкту про ринок землі.

Тепер парламент має розглянути законопроєкт про банки, необхідний для співпраці з Міжнародним валютним фондом. До нього подали понад 16 тисяч пропозицій поправок.

 
…

В Україні практично ніколи не розслідують регулярні насильницькі напади на журналістів. По це йдеться у доповіді Amnesty International щодо прав людини у Європі та Центральній Азії у 2019 році.

В доповіді наголошується, що в усіх країнах Східної Європи та Центральної Азії фіксуються посягання на свободу слова.

При цьому в організації відзначили, що «Марш рівності» в Києві завдяки ефективному захисту поліції «більше не був просто проявом мужності, а справжнім святом для його учасників».

Як зазначає Amnesty, вибори в Україні призвели до мирної передачі влади.

«У випадку з Україною у президентських виборах взяли активну участь всі верстви населення на тлі триваючого збройного конфлікту на Донбасі, що призвело до майже повного перегляду політичних еліт», – мовиться у повідомленні.

Amnesty International у своєму регіональному огляді зазначає, що багато урядів у Східній Європі та Центральній Азії проводять «широкомасштабний наступ» на права людини, застосовуючи «драконівський тактику» і інструменти держави для придушення протестів, свободи вираження думок і громадянського суспільства.

Зазначається, що на фоні зростаючого тиску на правозахисників, журналістів, неурядові організації та учасників протестів, зростає активність мирних демонстрантів, які закликають уряди нести відповідальність за свої дії

Даніель Балсон, директор з питань адвокації в Європі і Центральній Азії в Amnesty, назвав надзвичайний стан, оголошений у регіоні через пандемію, «добривом» для порушень прав людини.
…

Черговий обмін утримуваними особами на Донбасі почався, повідомляє Офіс президента України.

«Україна повертає 19 своїх громадян, які перебували в неволі на тимчасово окупованих територіях. З огляду на карантинні обмеження, які наразі діють у державі, після повернення звільнені українці направляться на обов’язкову обсервацію», – йдеться в повідомленні.

В ОП заявляють, що взаємне звільнення утримуваних осіб відбувається у рамках формату «всіх на всіх». 

«Тривають переговори про звільнення українців, яких утримують на території окупованого Криму та в Росії. Слід пам’ятати, що оприлюднення у ЗМІ імен тих, кого Україна намагається повернути, ускладнює процес їхнього включення до списків на звільнення», – йдеться в повідомленні.

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова додала, що обмін почався «у першій локації – КПВВ Майорськ».

«Безумовно, карантині обмеження суттєво вплинули на переговорний процес. Він був важким. Але, як бачимо, спільні зусилля всіх, хто був залучений до цієї важливої роботи дали свій результат. Наші громадяни пройдуть обов’язкову обсервацію у спеціально визначеному для цього місці. Вони будуть забезпечені всім необхідним, зокрема, медичним контролем, харчуванням, одягом і засобами зв’язку», – додала омбудсмен. 

Денісова уточнила, що з окупованої території Донецької області буде повернуто дев’ятьох громадян України. «Зокрема, серед них – Віктор Шайдов. Він військовослужбовець ЗСУ. Потрапив у полон та незаконно утримувався на тимчасово окупованій території Донецької області з 2019 року», – написала омбудсмен.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.
…