01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Військові витрати у світі стали найбільшими за останнє десятиліття – SIPRI

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) 27 квітня повідомив, що військові витрати в світі в 2019 році зросли до 1,92 трильйона доларів, що є найбільшим зростанням за останнє десятиліття.

За даними SIPRI, на частку п’яти найбільших країн – США, Китаю, Індії, Росії та Саудівської Аравії – припадає 62 відсотки світових військових витрат за минулий рік. Повідомляється, що у порівнянні з 2018 роком, загальні світові військові витрати зросли на 3,6% і це найбільший річний приріст витрат із 2010 року.

Так, військові витрати США збільшилися на 5,3% – до 732 мільярдів доларів, що становить 38% світових витрат. Військові витрати Китаю досягли 261 мільярда доларів в 2019 році, або на 5,1 відсотка більше, ніж роком раніше.

Тим часом Росія продемонструвала тенденцію продовження протягом двох десятиліть збільшувати свої військові витрати – на рівні 65,1 мільярда доларів в 2019 році, що на 4,5% більше, ніж у 2018 році. Військові витрати Росії на 175 відсотків вищі, ніж у 2000 році, і наразі на них припадає 88% військових витрат у Східній Європі.

Дослідники кажуть, що військові витрати Росії, які складаєть 3,9% ВВП, стали одними з найвищих в Європі в 2019 році.

Тим часом, всі 29 країн-членів НАТО разом витратили 1,04 трильйона доларів США, значно збільшивши військові витрати за рахунок Німеччини (на 10% – до 49,3 мільярда доларів) та країн альянсу Центральної та Східної Європи.

«Зростання військових витрат Німеччини частково пояснюється сприйняттям наростання загрози з боку Росії, що поділяється багатьма державами-членами НАТО», – сказав Дієго Лопес да Сілва, дослідник з SIPRI.

У 2019-му Болгарія збільшила витрати на 127% через купівлю нових бойових літаків, а Румунія витратила на 17% більше, ніж позаторік. Польща, на яку в 2019 році припадало 38% від загального числа військових витрат країн Центральної Європи, збільшила ці витрати на 51 відсоток за останнє десятиліття.

На Близькому Сході військові витрати Ірану в 2019 році скоротилися на 15% до 12,6 мільярда доларів в порівнянні з роком раніше, попри загострення напруженості у відносинах зі США і суперниками в регіоні. У SIPRI заявили, що різке скорочення військових витрат Ірану збіглося з санкціями США після виходу Вашингтона з міжнародної ядерної угоди 2015 року. Скорочення військових витрат Ірану сталося також попри те, що його основний регіональний конкурент Саудівська Аравія витратила 62 мільярди доларів на свої збройні сили в 2019 році.

За даними звіту SIPRI, Україна у 2019 році витратила 5,2 мільярди доларів на військові потреби, що на 9,3% більше, ніж позаторік. У 2018-му Україна для нарощування оборонних сил витратила на 21% більше, ніж роком раніше (4,8 мільярда доларів).

Read More

Чубаров закликав обговорити становище в Криму в «нормандському форматі»

Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав обговорити становище з правами людини, зокрема з правами кримських татар в окупованому Росією Криму під час переговорів у «нормандському форматі», а також посилити міжнародні санкції щодо Росії через окупацію Криму.

Із таким закликом він виступив 26 квітня – в день роковин заборони діяльності Меджлісу російською владою.

«26 квітня 2016 року російський окупаційний «верховний суд Криму» оголосив Меджліс кримськотатарського народу екстремістською організацією і заборонив його діяльність на території Росії. Пізніше, 29 вересня 2016 року, Верховний суд Росії, вища судова інстанція держави-окупанта, підтримав це незаконне рішення», – нагадав Чубаров у фейсбуці. Цю заборону Росія насаджує і поза межами своєї території, в окупованому Криму.

«Заборона Меджлісу – вищого представницько-виконавчого органу кримськотатарського народу – є однією зі злочинних дій Москви, спрямованих на придушення волі і єдності корінного народу Криму, який відкрито виступив проти російського вторгнення до Криму та протидіє спробам його анексії, які тривають. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу продемонструвала відверте нехтування та порушення державою-окупантом фундаментальних норм міжнародного права, включаючи Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, Декларацію ООН про права корінних народів. Заборона Меджлісу кримськотатарського народу триває, а його члени в тимчасово окупованому Криму зазнають переслідувань», – наголосив Чубаров.

Крім того, додав він, Росія «демонстративно ігнорує наказ Міжнародного суду ООН від 9 квітня 2017 року, який зобов’язує Росію «утриматися від прийняття або підтримки обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інститути, включаючи Меджліс», а також забезпечити вільний в’їзд-виїзд на територію Криму керівництву і членам Меджлісу кримськотатарського народу».

За словами Чубарова, в умовах репресій, що посилюються стосовно кримських татар і українців за національністю в окупованому Росією Криму, категоричних відмов Росії звільнити кримських політв’язнів, а також ультимативних тверджень офіційних представників Росії про те, що, мовляв, «питання щодо належності Криму закрито», «закликаємо учасників відеоконференції «нормандського формату» на рівні міністрів, запланованої на 30 квітня 2020 року, обговорити ситуацію з правами людини і становищем кримськотатарського народу в тимчасово окупованому Криму».

Голова Меджлісу також закликав міжнародну спільноту до подальшого посилення санкцій щодо Росії «аж до відновлення державного суверенітету України над Кримом і прилеглими до нього водами Чорного і Азовського морів».

Меджліс кримськотатарського народу є представницьким органом кримських татар і виконавчим органом Курултаю кримськотатарського народу. Російські суди, називаючи Меджліс «екстремістським», при цьому забороняли його як «громадське об’єднання», хоча Меджліс ним не є.

Read More

СБУ закрила кримінальну справу проти ведучого каналу «Россия-1» Корчевнікова, який відвідував окупований Крим

Служба безпеки України закрила кримінальне провадження проти телеведучого «Россия-1», генерального директора релігійного телеканалу «Спас» Бориса Корчевнікова, який відвідував окупований Росією Крим.

Про це йдеться у відповіді СБУ на інформаційний запит проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Слідчими органів безпеки здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ознаками злочину, передбаченого частиною 1 статті 332-2 КК України, в рамках якого досліджувалися зазначені Вами обставини (відвідування анексованого Криму – ред.). Згадане кримінальне провадження закрито на підставі пункту 2 статті 284 КПК України (встановлено відсутність в діянні складу кримінального злочину, – ред.)», – мовиться у відповіді СБУ.

 

Раніше український громадський активіст Сергій Стерненко опублікував у «Фейсбуці» інформацію про те, що за рішенням суду СБУ відкрила кримінальне провадження проти Бориса Корчевнікова за незаконний перетин кордону.

 

Корчевніков відвідував Крим після окупації у 2014 році. Так, у липні минулого року він опублікував в Instagram фото на тлі аеропорту в Сімферополі, а також виклав фото з геолокацією «Кримські гори», і «Ореанда».

В середині жовтня 2019 року Корчевнвков приїхав до Києва. Він опублікував фотографію з фестивалю православного кіно «Покров», на якому нібито отримав нагороду. Пізніше Корчевніков оприлюднив фото з Києво-Печерської Лаври і монастирів УПЦ (МП). Тоді в СБУ заявили, що «даних щодо здійснення Корчевніковим дій, які можуть завдати шкоди національній безпеці, не отримано».

Позафракційний народний депутат Андрій Деркач заявив тоді, що запрошував на свій фестиваль «Покров» до Києва Бориса Корчевнікова – російського ведучого каналу «Россия-1», який, зокрема, називав українців «фашистами» та «хунтою», – виключно як церковного представника.

 

Read More

МЗС України у річницю заборони Меджлісу в окупованому Криму закликало посилити санкції проти Росії

Міністерство закордонних справ України у четверту річницю заборони Меджлісу кримськотатарського народу в окупованому Росією Криму закликало міжнародну спільноту посилити санкції проти Москви.

«Заборона вищого представницько-виконавчого органу кримських татар окупаційною владою стала черговим свідченням грубого порушення міжнародного гуманітарного права і прав людини, виявом расової дискримінації, елементом масштабної кампанії залякувань і переслідувань незгодних з окупацією півострова та фіктивними результатами так званого «референдуму» від 16 березня 2014 року, організованого фактично під дулами автоматів окупаційних військ і визнаного незаконним світовим співтовариством», – мовиться у повідомленні.

У міністерстві нагадали, що внаслідок репресій, що не припиняються, близько 120 громадян України, більшість з яких є кримськими татарами, незаконно утримуються або засуджені у Росії з політичних мотивів.

«Протягом останніх півроку окупаційна адміністрація виносить масові попередження про неприпустимість порушення «закону про мітинги та зібрання» членам Меджлісу кримськотатарського народу, активістам кримськотатарского національного руху, зокрема Еміне Авамілевій, Абдурешиту Джеппарову та іншим активістам», – зазначили у МЗС.

Як нагадали у відомстві, своїми діями щодо Меджлісу Росія порушила фундаментальні норми права, зокрема Міжнародну конвенцію про ліквідацію усіх форм расової дискримінації, Конвенцію Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод, а також право корінного народу України, Криму на представництво і самоврядування, яке надається Декларацією про права корінних народів ООН, ухваленою 13 вересня 2007 року.

 

«Порушення норм міжнародного права Росією стосовно кримських татар розглядаються зараз також і Міжнародним Судом ООН, який 19 квітня 2017 року своїм Наказом серед іншого зобов’язав Росію «утриматись від вжиття чи підтримання обмежень відносно можливості кримських татар зберегти власні представницькі інституції, включаючи Меджліс». Росія свідомо ігнорує цей припис Наказу МС ООН вже протягом трьох років. Питання невиконання Росією Наказу буде розглядатись Міжнародним Судом ООН вже під час розгляду справи по суті», – нагадали у МЗС.

Зовнішньополітичне відомство закликає світову спільноту продовжувати чинити тиск на Росію та посилювати санкції, щоб примусити Кремль виконати наказ Міжнародного суду ООН та припинити утиски кримських татар в окупованому Криму.

 

У 2016 році підконтрольний Росії Верховний суд Криму, а потім і Верховний суд Росії ухвалили заборонити представницький орган кримських татар – Меджліс. Його визнали екстремістською організацією, нібито через посягання на територіальну цілісність Росії і залякування людей.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

У ДБР заперечують заяву Ляшка та Сюмар про підготовку підозри у державній зраді Порошенку, Воронченку та Турчинову

У Державному бюро розслідувань заперечують заяву народного депутата від «Європейської солідарності» Вікторії Сюмар та колишнього депутата Олега Ляшка про підготовку підозри у державній зраді командувачу ВМС ЗСУ України адміралу Ігорю Воронченку, колишньому секретарю РНБО Олександру Турчинову та п’ятому президенту України Петру Порошенку, повідомляє «Українська правда».

«Держзраду хочуть «пришити» адміралу Воронченку, Олександру Турчинову, Петру Порошенку. Вдумайтеся. За прохід українських суден в українських територіальних водах…», – написала 25 квітня у «Фейсбуці» Сюмар, зазначивши, що підтверджує інформацію, озвучену Олегом Ляшком.

Вона наголосила, що подібні дії вигідні Росії та чинній українській владі.

 

В.о. директора Державного бюро розслідувань Олександр Соколов у коментарі «Українській правді» заявив, що інформація не відповідає дійсності і нібито ще два тижні тому було відомо, що «подібний сценарій хочуть використати для розгортання протестів у Києві».

За словами Соколова, таке кримінальне провадження вже є за заявою Андрія Портнова. Його відкрили ще коли ДБР очолював Роман Труба.

«Фейком» назвали оприлюднену інформацію і в Генпрокуратурі, пише «Українська правда». Там також підтвердили, що таке провадження розслідує ДБР, але ніяких процесуальних дій, пов’язаних з повідомленням про підозру чи обвинуваченням там наразі не відбувається.

 

Станом на 20 листопада 2019 року у ДБР було 13 проваджень проти п’ятого президента України Петра Порошенка.

Порошенко раніше заявляв, що справи, в яких він фігурує, інспіровані колишнім першим заступником голови адміністрації президента-втікача Януковича Андрієм Портновим і є «яскравим підтвердженням того реваншу, який сьогодні, як ракова пухлина, намагається поширюватися Україною».

Read More

Словаччина підтримує територіальну цілісність України

Міністр закордонних справ Словаччини Іван Корчок на відеоконференції Ради Європейського союзу із закордонних відносин підтвердив підтримку Словаччиною України. 

Зокрема, міністр наголосив, що «Словаччина підтримує територіальну цілісність України в її міжнародно визнаних кордонах. Також важливо, щоб Київ продовжував в реалізації неминучих реформ». На думку Івана Корчока, розвиток і стабільність України важливі для подальшого розвитку центрально європейського регіону.

Словацький міністр також звернув увагу на ситуацію на Донбасі, де особливу тривогу викликає коронавірусна епідемія COVID-19, а також відзначив важливість обміну полоненими, що «є позитивним гуманітарним сигналом».

Іван Корчок відзначив, що країни – члени «Вишеградської четвірки» (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина) підтримують динаміку політики Східного партнерства, що було б «додатковим мотивом для реалізації потрібних реформ у наших східних партнерів».

Read More

У «Європейській солідарності» прокоментували намір Росії відправити «допомогу» для УПЦ (МП)

«Кремлем через московську церкву в Україні проводилась спецоперація на наших теренах» – Ірина Фріз

Read More

Кабмін заявляє, що розблокував рахунки Суспільного мовника

Кабінет міністрів розблокував рахунки Національної суспільної телерадіокомпанії, повідомляє пресслужба уряду 25 квітня.

За цією заявою, напередодні Кабінет міністрів вніс зміни ухвалив зміни до порядку використання бюджетних коштів, передбачених на фінансування Суспільного мовника.

Читайте також: 80 науковців світу закликали владу України зберегти фінансування культурних і наукових інституцій​

«Документ, розроблений Міністерством культури та інформаційної політики України, дозволяє НСТУ погасити протягом 2020 року на підставі рішення суду заборгованість перед акціонерним товариством «Євроньюз», в тому числі сплатити виконавчий збір та інші витрати виконавчого провадження», – йдеться в заяві Кабінету міністрів.

Тимчасова виконувачка обов’язків міністра культури та інформаційної політики Світлана Фоменко назвала проблему з фінансуванням НСТУ «вирішеною».​

Текст постанови, про яку йдеться в повідомленні, наразі не оприлюднений. Водночас Кабмін не уточнює, якою конкретно буде процедура виплати боргу.

Читайте також: В ОБСЄ закликали владу України знайти рішення для розблокування рахунків «Суспільного»​

28 лютого 2020 року Суспільний мовник повідомив, що його робота заблокована через арешт рахунків за борги у понад 10,5 мільйонів євро. Йдеться про борг перед акціонерним товариством «Євроньюз», який з’явився ще до створення Суспільного мовника.

Голова правління НСТУ Зураб Аласанія заявив, що створений на базі Національної телерадіокомпанії України та обласних державних телерадіокомпаній у 2017 році Суспільний мовник отримав борг «у спадок» як правонаступник усіх прав та обов’язків колишньої державної Національної телекомпанії України, яка припинила свою діяльність.

Read More

Amnesty International закликає писати листи засудженому в Росії кримському правозахиснику

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International закликає писати листи в СІЗО засудженому в Росії кримському правозахиснику Емір-Усеїну Куку.

Зазначається, що зараз він перебуває в слідчому ізоляторі в російському Ростові-на-Дону після того, як кілька місяців провів один у спецблоці СІЗО в Новочеркаську.

«Листи зі словами підтримки – чи не єдиний спосіб зв’язку ув’язнених із зовнішнім світом. Вони допомагають їм не втрачати надію, дізнаватися новини про зовнішній світ», – вважають правозахисники.

За словами його дружини Мер’єм Куку, раніше Емір-Усеїн отримав лист від українців із Латвії, чому дуже здивувалася адміністрація російського СІЗО.

«Також надійшов лист від співвітчизників із Криму зі словами підтримки, побажаннями сили і терпіння, захопленням його стійкості! На останній суд у Сімферополі він приніс цей лист. Показує, очі горять від радості! Навіть не знаю, з чим порівняти його радість. Зрозуміла тільки, що це дуже важливо для них», – сказала Мер’єм Куку.

На сайті Amnesty International Ukraine опубліковані правила написання листів у російський слідчий ізолятор, а також необхідну адресу.

Раніше повідомлялося, що у Куку в СІЗО загострилися проблеми з нирками.

 

Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії суворого режиму шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Мусліма Алієва засудили до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров отримав 18 років, Емір-Усеїн Куку – 12 років, Вадим Сірук – 12 років, Арсен Джеппаров – 7 років і Рефат Алімов – 8 років.

Представник російського відділення Amnesty International Олександр Артем’єв назвав «політичним переслідуванням» цей вирок.

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест російській стороні через цей вирок.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої в Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

 

Read More

З нового навчального року для учнів 5-го і вищих класів 80% програми має бути лише українською – Мандзій

Із наступного навчального року для учнів 5-го і вищих класів 80% програми має бути тільки українською мовою, повідомила в інтерв’ю Радіо Свобода виконувачка обов’язків міністра освіти і науки України Любомира Мандзій.

«В Україні у 190 школах навчання відбувалося російською мовою. З наступного навчального року для учнів 5-го і вищих класів 80% програми має відбуватися тільки українською мовою. Для організації цього були проведені багато заходів щодо вивчення вчителями української мови. Ці навчання для вчителів відбувалися в різних куточках України. До цих навчань залучалися всі вчителі. Власне, ми можемо реалізувати норму закону про освіту, а також норму закону про повну загальну середню освіту», – сказала Мандзій.

Восени 2017 року набрав чинності новий український закон про освіту. Норма закону щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном. У липні 2019 року Конституційний суд України визнав конституційною мовну статтю закону «Про освіту».

У квітні 2019 року, Верховна Рада України ухвалила закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Закон набрав чинності, за винятком окремих положень, 16 липня.

Read More

Арахамія про застереження Грузії через Саакашвілі: тиску не допустимо

Голова владної фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляє, що жодна країна не може тиснути на Україну в питанні призначення на державні посади. Так він відреагував на критику з боку голови фракції владної партії і прем’єра Грузії на можливе призначенння колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі віцепрем’єром України з питань реформ.

«Коли будь-яка інша країна, велика, маленька, буде нам говорити, що вони будуть відкликати посла або чинити дипломатичний тиск через призначення будь-якої людини, громадянина України в уряд, то ми цього не будемо допускати. Я вважаю, що це політично взагалі неможливо. Ми суверенна країна, потрібно поважати суверенітет інших країн», – сказав Арахамія в ефірі програми «Свобода слова Савіка Шустера» ввечері 24 квітня.

Напередодні представники влади Грузії заявили, що вважають неприйнятним призначення засудженого в цій країні Міхеїла Саакашвілі на посаду віцепрем’єра в Україні.

 

Натомість грузинська партія Саакашвілі «Єдиний національний рух» 24 квітня вказала, що призначення Саакашвілі на посаду в українському уряді піде на користь і Україні, і Грузії.

22 квітня Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 24 квітня політик зустрівся із парламентською фракцією партії «Слуга народу».

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 

Read More

Міністр фінансів назвав тимчасових керівників ДМС і ДПС

Тимчасовим керівником Державної митної служби став керівник одного з департаментів ДМС Ігор Муратов, тимчасовим керівником Державної податкової служби – заступник голови ДПС Михайло Тітарчук. Про це 24 квітня за підсумками позачергового засідання уряду повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.

За словами Марченка, подання на звільнення попередніх керівників відомств зробив саме він, і члени Кабінету міністрів одноголосно підтримали це рішення.

«Навіть у докризовий час керівництво цих служб виявилося нездатним виконувати покладені на них завдання. А в нинішніх умовах їхнє перебування на посадах було ризиком забезпечення фінансової безпеки. Вони втратили довіру людей і мали піти… Кадрові рішення – найбільш помітна, але не єдина площина реформування ДМС і ДПС. Паралельно ми готуємо інституційні зміни в обох відомствах. Формуємо нові управлінські команди. Визначаємо внутрішні структури і функціонал. Ідеться про рестарт обох служб. Прозорість – найкращий аргумент проти корупції і тіньових схем», – цитує Марченка Урядовий портал.

 

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 

Read More

Путін дозволив жителям ОРДЛО не платити за російський паспорт

Частина країн ЄС уже оголосила, що підтримує Україну, і ці документи не визнаватиме

Read More

У 2020 році дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза – Офіс президента

У першому кварталі 2020 року дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза, повідомила заступниця голови Офісу президента Юлія Ковалів в інтерв’ю «Укрінформу».

«Якщо порівнювати статистику першого кварталу 2019 року з 2020-м, ми побачимо, що дохід від малої та середньої приватизації збільшився у 6,3 раза. Зросли зацікавлення і конкуренція за об’єкти малої приватизації, стартова ціна об’єктів приватизації в середньому збільшувалася на 28%, хоча ще минулого року цей показник був на рівні 12%. З початку року до квітня проведено 111 успішних аукціонів із загальною сумою продажу – 410,7 млн грн», – сказала Ковалів.

У 2019 році Україна виконала план приватизації на 3%. Фонд державного майна повідомив, що Україна отримала 536,5 мільйона гривень.

У 2020 році Україна хоче отримати від приватизації 12 мільярдів гривень.

Read More

Уряд планує призначити ефективних керівників у митну і податкову служби – Шмигаль

У Кабінеті міністрів України офіційно підтвердили звільнення керіваників Державної митної служби і Державної фіскальної служби.

«Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль відзначив, що уряд планує найближчим часом призначити нових ефективних керівників у ці відомства», – передає слова керівника Кабміну Урядовий портал.

Як ідеться в повідомленні, уряд звільнив:

– Голову Державної митної служби України Максима Нефьодова;

– Заступника Голови Державної митної служби України Роберта Зелді;

– Заступника Голови Державної митної служби України Сергія Петухова;

– Заступника Голови Державної митної служби України Дениса Шендрика;

– Голову Державної податкової служби України Сергія Верланова;

– Заступника Голови Державної податкової служби України Дмитра Венцковського.

 

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 

Read More

В Мінфіні не стали коментувати інформацію щодо кандидатури Цушка

Міністерство фінансів не підтвердили і не спростували інформацію про те, що Василь Цушко претендує на посаду заступника міністра. Про це представник пресслужби Мінфіну сказав Радіо Свобода.

«Ми не підтверджуємо і не спростовуємо», – сказав він, уточнивши, що інформацію про кандидатуру Цушка пресслужба міністерства отримала зі ЗМІ.

Крім того, в комітеті Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики не обговорювали можливе призначення Василя Цушка заступником міністра фінансів, повідомив Радіо Свобода голова комітету Данило Гетьманцев.

Читайте також: Арахамія про Саакашвілі: у виконавчій владі «нові обличчя» можуть нашкодити

«Я про це не знаю. Ну як не знаю – знаю, але із засобів масової інформації, що він декларацію подав», – сказав він.

24 квітня стало відомо, що державний службовець часів Віктора Ющенка та Віктора Януковича Василь Цушко подав декларацію кандидата на посаду заступника міністра фінансів України.

Read More

Поліція погрожує кримінальною відповідальністю за масові акції до річниці 2 травня в Одесі 

Одеська поліція погрожує кримінальною й адміністративною відповідальністю за масові акції на річницю подій 2 травня в Одесі, повідомляє кореспондент Радіо Свобода. 

Шість років тому під час вуличних сутичок і пожежі в Будинку профспілок в Одесі загинули близько пів сотні людей. Кожного року в місті проходять поминальні заходи – окремо на честь загиблих проукраїнських активістів і окремо в пам’ять про загиблих членів проросійського руху «Куликове поле». 

У 2020 році масові заходи будуть заборонені, наголосив начальник головного управління національної поліції в Одеській області Олег Бех. 

«Будь які мирні зібрання заборонені на час карантину, і щодо організаторів таких масових заходів будуть вживатися найсуворіші заходи впливу, перш за все відкриття кримінальних проваджень і оголошення підозр. Проти учасників будуть складатись адміністративні протоколи за масовий збір громадян», – заявив Бех. Під час травневих свят поліція працюватиме в підсиленому режимі. 

 

Минулого року в акціях 2 травня взяли участь кілька тисяч громадян – на Куликовому полі провели поминальну акцію на честь загиблих проросійських активістів, а в центрі міста на Грецькій площі – молебень за загиблими проукраїнськими активістами і «Марш українського порядку». 

2 травня 2014 року у протистоянні українських і проросійських активістів на Грецькій вулиці і Грецькій площі в Одесі загинули шість людей. Ще 42 стали жертвами пожежі в Будинку профспілок на Куликовому полі.

 

Read More

Зустріч Міхеїла Саакашвілі з фракцією «Слуга народу» – трансляція

Міхеїл Саакашвілі, колишній президент Грузії й ексголова Одеської ОДА, 24 квітня зустрічається із депутатами фракції «Слуга народу». Він спробує переконати депутатів підтримати його кандидатуру на посаду віцепрем’єра з питань реформ.

Раніше Саакашвілі заявив, що президент Володимир Зеленський запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 

 

24 квітня о 13:00 Верховна Рада проводитиме позачергове засідання. Питання про кандидатуру Саакашвілі у порядку денному поки що немає.

Як заявила Радіо Свобода заступниця голови фракції «Слуга народу» Євгенія Кравчук, ця політсила планує визначитися щодо кандидатури Саакашвілі після зустрічі з ним перед позачерговим засіданням парламенту.

22 квітня видання «НВ» та «Українська правда» повідомили з посиланням на свої джерела, що фракція «Слуга народу» розглядає призначення Міхеїла Саакашвілі на посаду віцепрем’єр-міністра з питань реформ. Згодом цю інформацію підтвердив сам Саакашвілі.

Колишній президент Грузії та ексголова Одеської обласної державної адміністрації Міхеїл Саакашвілі 29 травня 2019 року повернувся в Україну, де він не був з лютого 2018-го. 28 травня президент України Володимир Зеленський повернув Саакашвілі українське громадянство, яке той втратив у липні 2017 року, що було зафіксовано указом тодішнього президента Петра Порошенка.

 

 

Read More

Росія повернула Україні дві ноти протесту – речниця МЗС

Російські дипломати повернули МЗС України дві ноти протесту, які стосувалися подій в контрольованих Росією українських регіонах. Про це 23 квітня повідомила речниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова.

У своїй традиційній манері Захарова закликала українських дипломатів «економити на папері», а українській владі («київській» у версії речниці) вона закинула існування «в паралельній реальності».

Представниця МЗС Росії повторила тезу про те, що Москва «не є стороною конфлікту на південному сході України (так усупереч географії в Росії називають частини двох окупованих східних областей України – ред.)» і «не здійснює контроль над територією Донбасу».

Також Захарова знову заявила, що «питання приналежності Криму закрите» і що «Крим і Севастополь у 2014 році добровільно возз’єдналися з Росією». Через це, сказала речниця офіційної Москви, «всі ноти протесту щодо дій російської влади… будуть і надалі повертатися українській стороні у зв’язку з відсутністю підстав для їхнього розгляду».

 

МЗС України раніше цього тижня надіслав до Москви дві ноти. В першій зовнішньополітичне відомство висловило протест у зв’язку з археологічними розкопками і земляними роботами в окупованому Криму, в другій вимагало від Москви звіту про заходи, які вживаються Росією для боротьби з поширенням коронавірусної інфекції в Криму та окремих районах Донецької та Луганської областей.

Read More

Генпрокурорка Венедіктова не задекларувала, де проживала торік у Києві. «Схеми» знайшли її столичну адресу

Генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість «Схеми» зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший).

У своїх деклараціях, поданих у березні 2020 року, Ірина Венедіктова та її чоловік-держслужбовець Денис Колесник зазначили, що їхнім фактичним місцем проживання у 2019 році було селище міського типу Високий під Харковом, і не вказали, яким нерухомим майном користувались у Києві. 

При цьому, Колесник отримав роботу в столиці ще в листопаді 2019 року, Ірина Венедіктова стала народним депутатом у серпні 2019-го, а до того брала активну участь у роботі штабу як на президентських виборах навесні, так і на парламентських улітку. 

«Складно уявити, як, працюючи в Києві, вони могли проживати за півтисячі кілометрів від столиці», – йдеться у матеріалі. 

«Якщо особа мешкала у місті Києві і не відобразила нерухомість, якою вона користується (незалежно на якій це угоді було – чи це право оренди, чи це право користування, чи інше безоплатне право) – то має починати перевірку НАЗК і встановлювати, чому в декларації відсутня нерухомість», – зазначає юрист, виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик.

Журналісти зафіксували, що станом на квітень 2020 року Венедіктова та Колесник проживають у будинку на вулиці Круглоуніверситетська в центрі Києва, неподалік від Офісу президента. 

Будинок, де мешкає подружжя високопосадовців, зведений у стилі сталінського неокласицизму, всього на три десятки просторих квартир. 

За даними кількох сайтів агентств нерухомості, деякі квартири виставлені на продаж вартістю 500 та 750 тисяч доларів США. Орендувати квартиру можна за ціною від 2,5 тисяч доларів США на місяць.

Квартира, в якій мешкає подружжя, оформлена на інших непублічних людей. Але звертає на себе увагу той факт, що вони родом із Харкова – звідки й Ірина Венедіктова.

Сама генпрокурорка, яку журналісти зустріли біля будинку, не відповіла на пряме запитання, як давно там мешкає та на яких умовах. «Зі всіма журналістами, з якими я спілкуюся вже більше року, знають що є розуміння публічного і приватного життя. Тому все, що приватне, – будь ласка, запитом на публічну інформацію відповім», – повідомила вона.

У той же день «Схеми» направили запит до Офісу Генпрокурора із запитанням, чому Венедіктова не декларує користування нерухомістю в Києві. Управління інформаційної політики Офісу Генпрокурора відповіло, що «у зв’язку із завантаженістю робочого графіка Генпрокурора Венедіктової І.В. наразі провести інтерв’ю не виявляється можливим».

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації.

Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім’я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.

Денис Колесник до листопада 2019-го працював заступником начальника Слобожанського управління кіберполіції – начальником відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У листопаді 2019-го він пішов на підвищення та був переведений до Києва, де отримав посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції та був підвищений у званні до полковника.

 

Read More

Шарія зняли з розшуку за рішенням суду – поліція

Блогера Анатолія Шарія зняли з розшуку, повідомила Національна поліція України.

«Ухвала Солом’янського суду міста Києва про припинення розшуку Анатолія Шарія надійшла до Солом’янського управління поліції. Відповідно співробітники поліції припинили його розшук, а інформація про розшукуваного була знята із сайту МВС», – розповіли поліцейські.

За даними джерел «Української правди», Шарія зняли з розшуку 14 квітня за рішенням суду від 18 вересня 2019 року.

Шарія обвинувачували в тому, що він вночі 13 липня 2011 року інсценував замах на себе, власноруч обстрілявши свій автомобіль Nissan Note на вулиці Петра Радченка у Києві з мисливської рушниці, пише видання. 

За даними «Української правди», правоохоронцям Шарій повідомив, що на нього нібито здійснили замах. 

Блогера обвинувачували у вчиненні завідомо неправдивого повідомлення про вчинення злочину, поєднаного із штучним створенням доказів обвинувачення.

У 2013 році Міністерство безпеки і юстиції Нідерландів поінформувало Україну, що Шарій отримав статус біженця і не може бути виданий українським правоохоронцям відповідно до Женевської конвенції 1951 року і Директиви Європейського союзу.

10 квітня 2019 рок Шевченківський районний суд Києва скасував розшук і заочний арешт Анатолія Шарія в іншій справі – про застосування ним зброї в McDonalds 1 травня 2011 року.

Read More

Справу «плівок Єрмака» перекваліфікували зі «зловживання впливом» на «шахрайство» – юристи

29 березня парламентар Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов

Read More

Шмигаль представив на Закарпатті нового голову ОДА

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль представив у Закарпатсткій області нового голову обласної державної адміністраці – ним став Олексій Петров.

Указ президента Володимира Зеленського про призначення Петрова був оприлюднений 22 квітня.

41-річний Олексій Петров з 2017 по 2019 рік очолював Департамент контррозвідки Служби безпеки України, потім – був начальником Управління СБУ в Кіровоградській області.

На питання від журналістів щодо того, чому обласну держадміністрацію доручили очолити колишньому очільнику управління СБУ, заступник голови Офісу президента Сергій Трофімов назвав його людиною «ефективною у кризових умовах».

Попередника Петрова на посаді голови Закарпатської ОДА Ігоря Бондаренка Зеленський звільнив у грудні 2019 року.

Read More

НАЗК таки з’ясує, чи порушив Баканов законодавство на ювілеї Суркіса, який зняли «Схеми»

У Національному агентстві з питань запобігання корупції здійснюють моніторинг щодо можливого порушення головою СБУ Іваном Бакановим антикорупційного законодавства на ювілеї народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя» і соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса. При цьому раніше в НАЗК відмовилися проводити перевірку, оскільки не побачили для неї «об’єктивних і достовірних відомостей» у розслідуванні журналістів «Схем».

Раніше програма «Схеми: корупція в деталях» (проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») оприлюднила інформацію, що на святкуванні свого ювілею Суркіс дарував гостям, серед яких був глава СБУ, фоторамки за 15 тисяч гривень.

«Нацагентство на підставі пункту 6 частини частини 1 статті 11 закону України «Про запобігання корупції» здійснює моніторинг і контроль за виконанням актів законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, а також контроль за дотриманням інших обмежень щодо запобігання корупції у діяльності голови СБУ Баканова І.Г.», – про це йдеться у відповіді НАЗК на звернення «Центру протидії корупції». Як відзначають у ЦПК, відповідь агентства змінилася з приходом нового керівництва.

«За попереднього керівництва НАЗК ми завжди отримували формальні відписки, агентство не реагувало на звернення громадськості. Сподіваємося після перезавантаження НАЗК надалі користуватиметься законом, а не посадами. Як і в цій справі, НАЗК має надати оцінку діям Баканова та у разі підтвердження порушення, направити до суду протокол», – відзначає юрист «Центру протидії корупції» Андрій Савін.

Раніше «Схеми» виявили, що голова СБУ Іван Баканов міг порушити статті закону України «Про запобігання корупції» через отриманий ним подарунок на ювілеї соратника Віктора Медведчука Григорія Суркіса.

Журналісти зафіксували, що 4 вересня гості Григорія Суркіса, в тому числі голова СБУ Баканов, залишали свято в «Інтерконтиненталі» з жовтими пакетами елітного бренду Fendi.

Від гостей, які також були на святі, «Схеми» дізналися, що було в пакетах. Зокрема, візитерам подарували книжку про життєвий шлях іменинника під назвою «Епоха Суркіса». А також – фоторамку бренду Fendi, в яку гості мали помістити оперативно роздруковану спільну з іменинником світлину.

Журналісти дізнались: саме таку фоторамку з натуральної шкіри продають за 540 євро – це близько 15 тисяч гривень. Водночас, відповідно до окремих статей закону України «Про запобігання корупції», голова СБУ не може прийняти подарунок, який коштує більше, ніж прожитковий мінімум для працездатних осіб (близько 2 тисяч гривень).

Таким чином, якщо Іван Баканов також отримав у подарунок світлину з ювіляром Суркісом у рамці Fendi, яка коштує близько 15 тисяч гривень, він порушив окремі статті цього закону. За порушення цих правил очільник СБУ може отримати штраф від 1700 до 3400 гривень та конфіскацію дорогої фоторамки.

Також журналісти звернулися за коментарем до Баканова із запитанням, чи буде організована внутрішня перевірка факту отримання головою СБУ подарунка на предмет того, чи він не перевищує граничну допустиму вартість, вказану у статті 23 закону «Про запобігання корупції». Однак відповіді редакція так і не отримала.

Раніше «Схеми» показали, як на святкування 70-го дня народження Григорія Суркіса 4 вересня до готелю «Інтерконтиненталь» з’їхалися представники різних політичних поколінь, включно з представниками нової влади. Серед гостей були колишній голова СБУ, три колишні президенти, олігархи та народні депутати, а також наближені до Володимира Зеленського нинішній голова СБУ Іван Баканов і перший помічник президента Сергій Шефір.

За чотири дні до того президент Зеленський анонсував «гучну історію, яка дуже погано закінчиться», про фінансування партії «ОПЗЖ», одним із лідерів якої є кум російського президента Володимира Путіна Віктор Медведчук, а офіційним спонсором цієї політсили і обраним депутатом є Григорій Суркіс.

Сам Іван Баканов пояснив, що на ювілеї народного депутата він «вивчав оперативну обстановку». Згодом сам ювіляр Григорій Суркіс заявив, що запросив голову СБУ на свято як друга.

Read More

Глава МЗС Німеччини анонсував наступного тижня переговори у «нормандському форматі»

Міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас заявив 22 квітня, що наступного тижня він братиме участь у переговорах зі своїми колегами з України, Франції та Росії, які будуть спрямовані на відновлення зусиль з припинення бойових дій на сході України.

Востаннє лідери країн «Нормандської четвірки» зустрічалися у грудні 2019 року у Парижі.

 

Маас сказав, що він говорив з колегами в останні дні і вони дійшли висновку, що ключові пункти досягнутих у Парижі домовленостей не виконані.

«Ось чому важливо надати нового імпульсу рішенням і їх реалізації», – сказав він.

Зустріч проведуть у режимі відеозв’язку.

Після зустрічі у Парижі Україна та Росія двічі провели обмін утримуваними.

 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

Read More

Апеляцію на запобіжний захід Чорновол розглянуть 24 квітня

Київський апеляційний суд призначив засідання, на якому мають розглянути апеляцію на запобіжний захід колишнього народного депутата Тетяни Чорновол, на 24 квітня.

«Розгляд апеляційної скарги сторони захисту, поданої на  ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної Ч., призначено на 24 квітня 2020 року (12 год. 00 хв)», – повідомляє пресслужба суду.

16 квітня Печерський районний суд Києва відправив Чорновол під домашній арешт.

10 квітня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час підпалу офісу Партії регіонів у дні Революції гідності в лютому 2014 року. Вона відкидає звинувачення.

 

Зі свого боку, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав повідомлення Чорновол підозри у вбивстві неадекватним і закликав першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова залишити державну службу.

Аваков зазначив, що Бабіков був адвокатом експрезидента-втікача Віктора Януковича.

Натомість у ДБР 14 квітня заявили, що перебувають поза політикою.

Read More

Зеленський призначив Машовця заступником керівника свого офісу

Президент України Володимир Зеленський призначив Романа Машовця заступником керівника Офісу президента. Свого нового заступника на нараді представив голова офісу Андрій Єрмак, інформує офіційний сайт глави держави.

«Одним із найголовніших завдань, поставлених перед Романом Машовцем, є завершення роботи над підготовкою Стратегії національної безпеки та оборони країни та іншими важливими документами. Це питання планується розглянути на нараді під головуванням секретаря РНБО Олексія Данілова», – ідеться в повідомленні.

Іншим указом Зеленський звільнив попереднього заступника керівника офісу Ганну Коваленко.

Роман Машовець народився 1976 року. Закінчив Воєнно-дипломатичну академію. Ветеран воєнної розвідки і спеціального призначення. З липня 2014 року займався організацією військово-технічної допомоги для української армії. Стояв біля витоків створення Сил спеціальних операцій ЗСУ.

Read More

Українська сторона в ТКГ говорила про відновлення контролю над кордоном на Донбасі

Раніше, голова Офісу президента Єрмак заявив, що ідея «консультативної ради» розглядатиметься після консультацій з партнерами із Франції, Німеччини й ОБСЄ

Read More