Влада

«Схеми» показали, як колишній народний депутат, друг Арсена Авакова та бізнес-партнер родини міністра внутрішніх справ Ігор Котвіцький під час карантину регулярно проводить зустрічі в готелі Hyatt, робота якого відповідно до постанови КМДА має бути обмежена, та приїжджає на територію бутику-ресторану Sanahunt, який начебто працює тільки «на винос».

Водночас в готелі офіційно кажуть, що зустрічі в них проводити заборонено. Також Котвіцький регулярно навідується в Міністерство внутрішніх справ, але відмовляється коментувати свої зустрічі, називаючи їх «приватними». Про це йдеться у розслідуванні «VIP-карантин» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Тричі у розпал карантину знімальна група спостерігала, як Ігор Котвіцький перебуває у 5-зірковому готелі​ Hyatt. 

Зокрема, 8 квітня, журналісти помітили, як на парковці готелю з’явилось спочатку авто, з якого вийшов народний депутат та член комітету ВР з питань бюджету Валерій Лунченко. Потім там же «Схеми» побачили Ігоря Котвіцького. 

Пізніше знімальна група зафіксувала, як машини, якими користуються Котвіцький та Лунченко, одразу з готелю попрямували в урядовий квартал і повернули до бутику Sanahunt, де розташовується також ресторан Sanahunt Lounge, але не зупинились на парковці, а заїхали на територію закритого двору закладу і за ними зачинились ворота. Охоронець закладу, який вийшов до журналістів, на уточнення відповів: «Sanahunt не відкритий».

Лунченко та Котвіцький перебували там близько двох годин після чого спочатку з воріт виїхало авто, яким користується Лунченко, потім, з вимкненими фарами та проти руху транспорту, територію закладу залишило авто Ігоря Котвіцького. 

Лунченко у коментарі «Схемам» підтвердив, що мав зустріч з Котвіцьким, але спочатку не зміг пригадав, чи це було у Sanahunt: «Я вже не пригадаю, можливо і в Sanahunt», а потім подумав і додав: «Ну, в Sanahunt я не заходив».

Про візит в Hyatt розповів, що був там з другом: «Це мій колега з Закарпаття, хлопчина мій, з яким ми товаришуємо років 15. Він також товаришує з Ігорем (Котвіцьким – ред). Вони мали свої справи, між собою спілкувались».

За словами Лунченка, питання, які обговорювались на зустрічі, були «приватні», а запросив його туди сам Котвіцький: «Я запитав, де зручно зустрітись, він сказав: «Якщо зручно – під’їзжай сюди». Ми там зустрілись в лобі, переговорили. І все».

Водночас у постанові Кабміну зазначено: «Заборонити (…) роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо) (…) крім (…) провадження діяльності закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації».

А у розпорядженні КМДА йдеться: «До окремого розпорядження максимально обмежується робота готелів, хостелів, кімнат відпочинку».

Коли журналісти спробували забронювати столик у закладі, їм відповіли, що ресторан працює «тільки з собою на винос». 

Офіційно Sanahunt не надав своїх пояснень до ефіру, але згодом розмістив повідомлення на сайті, де зазначив, що: «Приміщення ресторану Sanahunt Lounge та приміщення магазину Sanahunt Luxury Department Store зачинені з 17 березня 2020 року для приймання відвідувачів відповідно до вимог законодавства». І додали, що ці заклади «здійснюють торговельну діяльність виключно із застосуванням адресної доставки замовлень», що також передбачає «можливість одержання замовлення споживачами за місцем знаходження» Sanahunt.

Водночас, там відзначили, що «не можуть ані спростувати, ані підтвердити факт та мету перебування на прибудинковій території будівлі за адресою по вул. Грушевського 8/16 осіб, які зазначені у Вашому зверненні. Крім того, оскільки народні депутати України є суб’єктами владних повноважень, ми не є належним розпорядником інформації, яка їх стосується, у значенні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

У Hyatt «Схемам» повідомили, що зустрічі в готелі «не проводяться», але «постійні гості» можуть заселитись в готельний номер. На уточнення, чи можливо приїхати на зустріч до мешканця закладу, там відповіли: «Якщо ця людина заздалегідь нас повідомила про те, що в неї буде гість, сказала прізвище та ім’я, то ми ми перевіряємо температуру на вході обов’язково і пропускаємо цього гостя. Це не має бути більше як один гість».

На зауваження журналістів, що вони фіксували, як до готелю приїжджали більші компанії, в Hyatt повідомили, що «не можуть сказати такої інформації». Стосовно зустрічі Котвіцького та Лунченка в готелі сказали: «Єдине, що я можу відповісти, що ніяких бізнес-заходів у нас немає в готелі. І перебувають гості тільки, які проживають тут вже дуже довгий період часу. Можливість у нас відпочивати, взагалі, зупинитись у готелі є, якщо це гість наш постійний, який, ми точно знаємо, що ніде не перебував за кордоном останні два тижні».

«Виходить, що Котвіцький і Лунченко у розпал карантину відвідували спершу готель, а потім заклад, робота яких має бути обмежена – і таким чином могли порушувати карантинні норми», – йдеться у розслідуванні. 

Котвіцький під час карантину також регулярно відвідував МВС – зокрема, 9, 14 та 22 квітня.

«Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та Ігоря Котвіцького пов’язують давні бізнесові стосунки. Вони обидва родом із Харкова і обидва були співзасновниками низки спільних компаній», – підкреслюють журналісти. 

Два рази «Схеми» бачили, як його кортеж від’їжджає від готелю Hyatt, звідти виходить Котвіцький без захисної маски, сідає в автівку і прямує до міністерства. 

На в’їзді до відомства, де всім відвідувачам співробітники міністерства вимірювали температуру, натомість Котвіцького та його охорону не перевіряли, а вартовий на воротах віддавав честь автівкам бізнесмена. 

9 квітня за пів години до візиту Котвіцького територію міністерства залишив автомобіль, яким користується Вілен Шатворян – голова Спілки вірмен України, засідання якої час від часу відвідує Арсен Аваков. 

У січні Шатворян відвідував ювілей Котвіцького. Там же «Схеми» тоді зафіксували і сина міністра – Олександра. 

А на святкування ювілею Котвіцького кількома днями раніше в одному з готельних комплексів Харкова завітав засуджений у резонансній справі так званих «рюкзаків» Авакова Володимир Литвин, який взяв провину на себе у справі, де фігурував син міністра. 

«Схеми» звернулися за коментарями до Ігоря Котвіцького – щодо його зустрічей під час карантину в готелі, ресторані та відвідин МВС, та до Арсена Авакова – стосовно відвідин Вілена Шатворяна, його взаємовідносин із Ігорем Котвіцьким і вибірковим ставленням до перевірок на в’їзді до міністерства.

«Голова Спілки вірмен Вілен Шатворян був з послом Вірменії – щодо організації евакуації наших громадян з Єревану. Всіх перевіряють – чи при вході в міністерство, чи при вході в будівлю. На поверсі у мене взагалі не пускають без масок і дезінфекції рук. Ігор Котвіцький – мій 30-річний товариш. Зараз – не депутат. Робочі питання не обговорюємо. Іноді як мій позаштатний радник розповідає мені про ситуацію в Харкові і проблеми», – відповів Аваков.

Ігор Котвіцький зазначив у коментарі журналістам: «Оскільки вже практично рік я не займаю ніяку посаду, пов’язану із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, вважаю, що мої зустрічі носять виключно приватний характер. Своє приватне життя, яке передбачає право на відносини з іншими людьми, і діяльність професійного і ділового характеру, я не коментую».
…

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова вважає «достатньо кваліфікованими» своїх радників, які не змогли пройти атестацію в органах прокуратури. Про це вона заявила в інтерв’ю Hromadske.

У відповідь на зауваження журналіста, що радниками генерального прокурора є колишні прокурори, яких комісія визначила «недостатньо доброчесними або кваліфікованими», Венедіктова сказала: «Це комісія так визнала, а я вважаю, що ці люди якраз достатньо кваліфіковані для мене. І я прислухаюся до їхньої думки».

Водночас вона запевнила, що продовжує реформу прокуратури.

«У мене зараз звітування, заслуховування прокурорів областей. До 30 квітня в областях мають бути звільнені прокурори, які не пройшли перший і другий етапи атестації. За моїми листами прокурори звітують про те, що це виконується. Прокурори, які не пройшли атестацію, вони звільнені. Як можу не підтримувати реформу? Я підтримую», – заявила генпрокурорка.

Журналіст повідомив, що у відповідь на свій запит отримав перелік 10 штатних радників Венедіктової. За його словами, серед них – п’ятеро прокурорів, які не пройшли атестацію.
…

Наразі визначати дату проведення наступного саміту у «нормандському форматі» зарано. Про це на брифінгу 30 квітня заявив Дмитро Кулеба після онлайн-конференція глав МЗС Нормандської четвірки.

«Ніхто не сумнівається в тому, що берлінський саміт має бути проведений. Але при цьому ніхто не сумнівається в тому, що ми маємо підійти до нього з конкретними напрацюваннями, з виконаними тими завданнями, які були поставлені під час паризького саміту, і з розумінням того, якими будуть результати берлінського саміту», – зазначив Кулеба.

Востаннє лідери країн «Нормандської четвірки» зустрічалися у грудні 2019 року у Парижі.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

В Україні засудили двох росіян, які намагалися підірвати авто українського розвідника, повідомив Офіс генерального прокурора. Їм призначили покарання у вигляді 7 та 8 років позбавлення волі.

«Доведено, що 4 квітня 2019 року засуджені, виконуючи завдання спецслужб країни-агресора, здійснили спробу закласти під припаркований автомобіль співробітника української розвідки вибуховий пристрій. Проте вибухівка здетонувала в момент встановлення», – повідомили в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, один із засуджених раніше проходив службу в особистій охороні голови Республіки Інгушетія, що входить до складу РФ, а також обіймав посаду заступника керівника його адміністрації.

«Вчиненню замаху на теракт передувала ретельна та багатомісячна підготовка, яка, зокрема, включала використання підроблених паспортів і водійських посвідчень громадян Киргизької Республіки, слідкування за можливими місцями перебування та маршрутами пересування потерпілого, виготовлення саморобного вибухового пристрою, придбання вогнепальної зброї і боєприпасів», – заявили в прокуратурі.

4 квітня 2019 року поліція Києва повідомила про вибух автомобіля в Голосіївському районі Києва, внаслідок якого постраждав чоловік, що закладав вибухівку. Згодом він помер.

Автомобіль належав співробітнику Головного управління розвідки Міністерства оборони Кирилу Буданову.
…

Верховна Рада на засіданні 30 квітня підтримала президентський законопроєкт про приєднання України до Другого протоколу до Гаазької конвенції про захист культурних цінностей під час збройного конфлікту.

Відповідне рішення підтримав 321 народний депутат.

«Ратифікація зазначеного протоколу дозволить Україні звертатися до ЮНЕСКО з проханнями про надання технічної допомоги в організації належного захисту власних культурних цінностей, підготовчих, профілактичних, організаційних заходів на випадок надзвичайних ситуацій, а також отримати додаткові інструменти в організації здійснення моніторингу та охорони культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях», – мовиться у пояснювальній записці до законопроєкту.

Серед іншого даний протокол передбачає захист культурних цінностей на окупованих територіях, зокрема ним заборонений незаконний експорт, передача права власності на культурні цінності, археологічні розкопки.

У жовтні на сесії Виконавчої ради ЮНЕСКО було ухвалене рішення про продовження моніторингу ситуації в окупованому Криму.
…

Верховна Рада 30 квітня підтримала постанову зі зверненням до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей щодо засудження російської агресії.

На підтримку документу висловилися 309 народних депутатів, проти – 28. Четверо людей утрималися, 41 парламентар не голосував.

Читайте також: Віртуальна конференція глав МЗС. Чого очікувати від міністрів «Нормандії-4» стосовно Донбасу?​

«Верховна Рада України звертається до парламентів іноземних держав та парламентських асамблей міжнародних організацій із закликом: засудити дії Російської Федерації, спрямовані проти територіальної цілісності та суверенітету України, як такі, що суперечать загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права, посилювати політико-дипломатичний і санкційний тиск на державу-окупанта до повного припинення нею збройної агресії та відновлення суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних державних кордонів», – йдеться в проєкті постанови поміж іншого.

Крім того, документ пропонує іноземним державам і надалі не визнавати анексію Криму, тиснути на Росію з вимогою припинити окупацію часини Донбасу.

Читайте також: Новий, ширший і суперечливіший погляд на війну в Україні від Міжнародної кризової групи​

Постанова також передбачає засудження порушень прав людини на окупованих територіях, вимогу на виконання рішення Міжнародного суду від квітня 2017 року скасувати заборону діяльності Меджлісу кримськотатарського народу та забезпечити доступ до освіти українською мовою в анексованому Криму.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський «зрозуміє через декілька місяців» помилковість звільнення керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та Державної податкової служби Сергія Верланова. Про це в інтерв ‘ю Радіо Свобода заявив колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук.

«У нас було багато розмов… Але я так думаю, що вирішальним все рівно є вплив людей, які частіше пояснюють… Тому що багато груп впливу хочуть, щоб президент мав якусь інформацію і доносять її через телеграм-канали, через якісь… Тобто створюють навколо нього інформаційне поле», – сказав Гончарук, додавши, що «достойні, правильні люди звільнені».

Невдачі Нефьодова та Верланова на посадах експрем’єр пояснює тим, що «ти не можеш прийти у митницю і за півроку повністю побороти систему, особливо, якщо тобі у цілій низці регіонів прямо заважають правоохоронні органи».

Гончарук вказав, що Зеленський досі не реалізував передвиборчу обіцянку, що СБУ має бути позбавлена повноважень в економічній сфері.

«Цього і досі не відбулося. І якщо це було би зроблено, то я впевнений, що проблем з митницею і з корупцією на митниці було би значно менше. Тому що, я думаю, для багатьох не секрет, що працівники, на жаль, СБУ роками кришували окремі потоки на митниці і в сфері податків», – відзначив колишній голова уряду.

24 квітня уряд України на позачерговому засіданні вирішив звільнити керівників Державної митної служби Максима Нефьодова та Державної податкової служби Сергія Верланова. Міністр фінансів Сергій Марченко назвав перебування цих чиновників на посадах «ризиком забезпечення фінансової безпеки».

29 квітня Кабінет міністрів України призначив головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

Наприкінці 2018 року Кабінет міністрів України розділив Державну фіскальну службу на податкову і митну служби й повідомив про намір провести конкурс на керівників новоутворених відомств.

Сергій Верланов очолив Податкову службу в травні 2019 року. Нефьодов став керівником Митної служби в липні.

 
…

30 квітня, вдруге за час карантину, поновлюється робота низки ринків. За рішенням Кабінету міністрів, право на відновлення роботи отримують 872 ринки.

Напередодні прем’єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що ринки мають працювати «з дотриманням жорстких санітарних норм, порушення яких будуть суворо каратися, аж до закриття ринків на певний період».

Наприкінці березня в Україні вже намагалися відкрити ринки, але згодом рішення скасували. Де працюють ринки, а де тільки готуються до відкриття, досліджують кореспонденти Радіо Свобода у Києві, Харкові, Львові, Одесі, Вінниці, Херсоні.

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Читайте також: Продовольчі ринки у Львові можуть запрацювати з 1 травня​

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його продовжили до 11 травня.
…

Відвідувати адмінбудівлі органів державної влади можна з цифровими паспортами в застосунку «Дія», повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров у Telegram.

«Раніше для отримання перепустки у КМУ, міністерства, відомства, місцеві державні адміністрації та інші держоргани був потрібен фізичний документ, що посвідчує особу. Натомість тепер таку перепустку можна отримати, пред’явивши один з цифрових паспортів у «Дії»: ID-картку або ж закордонний біометричний паспорт», – написав Федоров.

22 квітня уряд презентував цифрову версію паспорта громадянина України та закордонного паспорту. Перед цим уряд прирівняв цифрові документи до паперових.
…

Вищий антикорупційний суд стягнув у державний бюджет 30 мільйонів гривень застави, яку призначили для колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася, повідомив Офіс президента України.

В установі нагадали, що раніше суд стягнув 35 мільйонів гривень застави з одеського бізнесмена Вадима Альперіна.

«Це перші в історії нашої країни випадки стягнення застав такого розміру», – зазначили в Офісі президента.

Максим Микитась є фігурантом справи про заволодіння квартирами Національної гвардії. Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд.

Згодом підприємець вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень. За даними правоохоронців, 20 січня Микитась намагався вилетіти з України.
…

Підтримувані Росією угруповання обмежують роботу моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода) повідомив заступник командувача штабу Операції об’єднаних сил Богдан Бондар. Він зазначив, що моніторингова місія наразі не може допомагати в переміщені людей через лінію розмежування в умовах карантину.

«Місія ОБСЄ не може нам допомагати в переміщенні цих осіб. Можливості ОБСЄ разом зі ЗМІ, які цю ситуацію висвітлюють, дозволять нам покращити стан з переміщенням людей через КПВВ», – заявив Бондар.

За словам заступника командувача штабу ООС, моніторингова місія перевіряє, чи здійснюються карантинні заходи на непідконтрольній Україні частині Донбасу і яка там ситуація з захворюваністю на коронавірус.

«Ми не знаємо, наскільки відповідає дійсності інформація звідти. Такий моніторинг дозволив би нам більш ефективно працювати, у тому числі по КПВВ», – зазначив військовий.

21 березня штаб Операції об’єднаних сил повідомив про тимчасове закриття контрольних пунктів в’їзду та виїзду з окупованих територій на Донбасі в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Однак для співробітників моніторингових місій ОБСЄ, ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста доступ до перетину з українського боку не обмежувався.

25 березня представники моніторингової місії ОБСЕ повідомляли про те, що члени незаконних збройних угруповань не дозволяють патрулям місії перетинати лінію розмежування.

29 квітня заступник командувача штабу ООС Богдан Бондар повідомив, що з 22 березня більш ніж 200 осіб пропустили через лінію розмежування на Донбасі.

Заступник командувача зазначив, що штаб дозволяє переміщення осіб, але тільки тим, хто найбільше цього потребує.

За даними Радіо Донбас.Реалії, частина людей змушені знімати житло у населених пунктах біля лінії розмежування, через те, що їх не пропускають на окуповану територію Донбасу.

За інформацією МОЗ, станом на ранок 29 квітня в Україні зафіксували 9 866 випадків захворювання на COVID-19. Зокрема, 52 випадки на підконтрольній Україні частині Донецької області та 33 – у Луганській.

Угруповання «ЛНР» та «ДНР» на своїх інформаційних ресурсах повідомляють про 215 випадків зараження на коронавірус на підконтрольних їм частинах Донеччини та Луганщини.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його пролонгували до 11 травня.

 
…

Адвоката лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва викликають до Слідчого комітету Росії в окупованому Криму. Про це повідомив захисник Джемілєва Микола Полозов.

Він уточнив, що його викликали для участі у слідчих діях на 5 травня.

Полозов припускає, що це пов’язано з завершенням слідства.

«Планується пред’явлення звинувачення в остаточній редакції», – зазначив адвокат.

Раніше Полозов повідомив, що Слідчий комітет Росії в окупованому Криму дозволив йому бути офіційним захисником лідера кримських татар Мустафи Джемілєва.

В окупованому Криму російські слідчі висунули звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за трьома статтями в рамках попереднього слідства. Як повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Джемілєва Микола Полозов, який брав участь у слідчих діях управління російського Слідчого комітету, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.
…

Кабінет міністрів України призначив головою Державної податкової служби Олексія Любченка.

Таке рішення уряд ухвалив на засіданні 29 квітня, повідомив представник уряду у Верховній Раді Василь Мокан.

«Кабмін сьогодні на засіданні ухвалив низку кадрових рішень: призначити (за контрактом) Любченка Олексія Миколайовича головою ДПС, Олейнікова Євгена Володимировича – заступником голови ДПС, Пліса Геннадія Васильовича головою Держаудитслужби», – написав Мокан у фейсбуці.

У 2009-2011 роках Любченко обіймав посаду заступника голови Державної податкової адміністрації.

24 квітня на позачерговому засіданні уряд усунув Максима Нефьодова від керування митницею, а Серігя Верланова від керування податковою службою без попереднього обговорення.

Пізніше прем’єр Денис Шмигаль пояснив: найближчим часом Кабмін призначить на їхні місця нових, ефективних керівників.

Низка ЗМІ, як, наприклад, «Економічна правда», поширили інформацію про те, що їх наступниками можуть стати Василь Цушко й Олексій Любченко –​ кадри часів Віктора Януковича з неоднозначним політичним шлейфом.

Декларації обох як кандидатів на посади заступників міністра фінансів вже з’явились на сайті НАЗК.

Утім, ці припущення у Мінфіні не підтверджували, хоча і не спростовували.

 
…

Кабінет міністрів після 11 травня використовуватиме інструмент адаптивного регіонального карантину, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду 29 квітня.

За його словами, це означає, що в разі спалахів інфекції в окремих регіонах карантинні обмеження будуть посилюватися саме там, а не по всій країні. «Але це наступні наші кроки після 11 травня», – зазначив голова уряду.

За його словами, Україна сьогодні має порівняно невелику кількість тих, хто захворів на коронавірусну інфекцію COVID-19 завдяки тому, що вчасно були введені обмежувальні заходи.

«Я хочу звернутись до всіх українців та особливо до представників бізнесу. Те, що у нас менше хворих у порівнянні з іншими країнами, – це завдяки вчасно вжитим карантинним заходам та вашій відповідальній позиції по цих заходах. Ми вчасно зайшли в карантин і вчасно з нього вийдемо», – заявив прем’єр-міністр.

Шмигаль нагадав, що дорожню карту по виходу з карантину, яка складається з п’яти етапів, презентували минулого тижня.

«Ми також маємо усвідомити, що навіть після відкриття всіх закладів та транспорту – маски, дезінфектори та соціальне дистанціювання – нікуди не дінуться. Відтепер це норма», – додав він.

Станом на ранок 29 квітня в Україні виявили 9 866 випадків COVID-19. 250 людей померли, понад тисяча – одужали.

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак його продовжили до 11 травня.

 
…

Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі виступила зі спеціальною заявою через можливе призначення на посаду віцепрем’єра України колишнього президента Грузії Міхеїла Саакашвілі.

«Як глава держави, я добре знаю, що в міжнародних відносинах неприпустимо втручатися у внутрішні справи та кадрову політику іншої держави, однак також неприпустимо і абсолютно незрозуміло обирати цю особу на будь-яку публічну посаду в український уряд, особу чиї кримінальні дії знайшли відображення не лише у вироку грузинської судової влади, а й у відповідному рішенні Європейського суду з прав людини. Не кажучи вже про те, що його звинувачують у тяжких корупційних злочинах», – йдеться у заяві Зурабішвілі від 28 квітня.

Глави держави Грузії також у своїй заяві висловила сподівання, що інтереси України та Грузії «будуть більш цінними і захищеними, ніж вузькі політичні амбіції і розрахунки».

22 квітня експрезидент Грузії Міхеїл Саакашвілі повідомив, що президент України запропонував йому посаду віцепрем’єра з питань реформ. 24 квітня політик зустрівся із парламентською фракцією партії «Слуга народу».

Представники влади Грузії заявили, що вважають неприйнятним призначення Саакашвілі на державну посаду в Україні, тоді як грузинська партія Саакашвілі «Єдиний національний рух» вказала, що таке призначення буде корисним і Україні, і Грузії.

У червні 2018 року в Грузії заочно засудили Саакашвілі до шести років позбавлення волі в справі про побиття колишнього опозиційного депутата Валерія Гелашвілі у 2005 році.

Тбіліський міський суд визнав експрезидента Грузії винним за звинуваченням в умисному нанесенні тяжкої шкоди здоров’ю і в зловживанні владою із застосуванням насильства. Саакашвілі назвав вирок незаконним.

 
…

Під будівлею уряду України 29 квітня відбувається акція протесту представників малого бізнесу, які вимагають за умов карантину рівних умов для всіх бізнесменів.

Під час акції, яка розпочалася о 9:00, підприємці також вимагають зняття карантину вже з 1 травня, щоб мати можливість «годувати свої сім’ї».

Учасники акції приїхали на автомобілях і цим заблокували рух на вулиці Грушевського, де розташована будівля Кабінету міністрів. Поліцейські намагалися відтіснити протестувальників від урядової будівлі і відкрити проїзд по вулиці Грушевського.

Раніше цього тижня урядовці оголосили про плани відновлення роботи продовольчих ринків. Це сталося після серії протестів підприємців.

 
…

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна. Про це йдеться в копії судового рішення, яке активіст Сергій Стерненко оприлюднив у Facebook.

«Скаргу Стерненка Сергія В’ячеславовича на бездіяльність службової особи НАБУ щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань задовольнити. Зобов’язати службову особу НАБУ внести відомості за заявою Стерненка Сергія В’ячеславовича від 13 квітня 2020 року до ЄРДР», – йдеться в оприлюдненому документі.

Як відзначив сам Стерненко, він подав заяву щодо можливого недекларування генпрокурорко Іриною Венедіктовою годинника імовірною варістю в 10 тисяч євро та членства у ГО з ознаками прибутковості.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці. 

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.

Денис Колесник до листопада 2019-го працював заступником начальника Слобожанського управління кіберполіції – начальником відділу протидії кіберзлочинам у Харківській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України. У листопаді 2019-го він пішов на підвищення та був переведений до Києва, де отримав посаду заступника начальника Департаменту кіберполіції Нацполіції та був підвищений у званні до полковника.

 
…

«Арманов, який не був присутній на допиті, вирішив пофантазувати…»
…

Підконтрольний Росії Верховний суд окупованого Криму розгляне апеляційну скаргу адвоката Миколи Полозова на відмову проводити перевірку за фактом загибелі ветерана кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Про це у «Фейсбуці» повідомив сам Полозов.

Він додав, що засідання призначене на 15:30 6 травня.

14 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд окупованого Сімферополя відмовив адвокату Полозову у скарзі на відмову слідчого проводити перевірку за фактом загибелі Веджіє Кашка. Суддя Ольга Кузнєцова заявила, що Кашка «була старенькою і від цього померла.

 
…

Раніше Володимир В’ятрович подав позов до суду проти ДБР після того, як установа не зреагувало на його вимогу відкрити провадження проти Єрмака і Кучми
…

Перший заступник керівника прикордонної служби ФСБ Росії генерал-полковник Андрій Бурлака міг керувати діями боойвиків і російських військових на сході України. Таке твердження міститься в розслідуваннях Російської служби Бі-бі-сі, дослідницької групи Bellingcat і російського видання The Insider.

В записах, опублікованих слідчими в справі про катастрофу пасажирського «Боїнга» над Донбасом у 2014 році, представники угруповання «ДНР» між собою говорили, що командиром усієї російської операції на сході України був якийсь «Володимир Іванович». Колишній ватажок бойовиків «ДНР» Ігор Гіркін (Стрєлков) згадував, що підкорявся його наказам. Журналістам незалежно один від одного вдалося довести, що під цим псевдонімом з великою часткою ймовірності йдеться про Бурлаку.

Для цього журналісти Бі-бі-сі вивчили переміщення Бурлаки по Росії за допомогою державних баз даних і з’ясували, що він регулярно літав до кордону Росії з контрольованою бойовиками частиною території України – і час цих перельотів збігається з інформацією, отриманою з перехоплених розмов бойовиків. Як розповіло Бі-бі-сі джерело, що має доступ до персональних баз даних, згодом дані про перельоти генерала за 2014 рік були видалені з бази, і інформація про його переміщення залишилася тільки в архівній копії.

Одне джерело, яке назвало Бі-бі-сі ймовірне ім’я «Володимира Івановича», уточнило, що після завершення активної фази бойових дій на сході України в 2014¬2015 роках генерал Бурлака отримав підвищення, а також найвищу державну нагороду, звання героя Росії.

Фоноскопічна експертиза (звірка голосу), зроблена за запитом Бі-бі-сі, показала як схожіть, так і деякі відмінності в голосі генерала Бурлаки і «Володимира Івановича», чиї переговори були перехоплені Службою безпеки України. Аналогічна експертиза, зроблена за запитом The Insider, показала, що голос належить одній людині.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.

 
…

Онлайн-конференція міністрів закордонних справ України, Німеччини, Франції та Росії в «нормандському форматі» відбудеться 30 квітня, повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Давно назріла необхідність у розмові міністрів «нормандського формату», адже ми бачимо, що рішення нормандського паризького саміту пробуксовують, і ми маємо дати імпульс на шляху до їх виконання для того, щоб відкрити шлях до наступного саміту в Берліні, де треба буде досягати нових домовленостей і рухатися до припинення війни, деокупації українських територій і, врешті-решт, до припинення російської агресії загалом», – сказав Кулеба.

Він додав, що сторонам наразі треба оцінити те, що вже було зроблено з моменту Паризького саміту, встановити причини, чому на певних напрямках переговорів «відбувається стагнація» і напрацювати «нариси рішень для наявних проблем», а також надати імпульс Тристоронній контактній групі.

Раніше і міністр закордонних справ Німеччини Хейко Маас анонсував на цей тидждень переговори зі своїми колегами з України, Франції та Росії, які будуть спрямовані на відновлення зусиль з припинення бойових дій на сході України.​

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.

 
…

Захист фігурантів алуштинської «справи« Хізб ут Тахрір» на попередньому засіданні в Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону 27 квітня заявив низку клопотань, в тому числі про припинення кримінальної справи через «відсутність складу злочину». Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Айдера Азаматова.

Повідомляється, що захисники і підсудні брали участь в засіданні у режимі онлайн, а рішення про щодо заявлених клопотань захисисту суд має оголосити сьогодні.

3 лютого підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя продовжив арешт фігурантів алуштинської «справи Хізб ут-Тахрір».

Кримчан затримали російські силовики після обшуків 10 червня 2019 року. ФСБ Росії заявила, що слідчі заходи проходять в рамках кримінальної справи про «організацію або участь в діяльності терористичної організації» і стосуються релігійної організації «Хізб ут-Тахрір», що заборонена в Росії і на анексованій нею території Криму.

Захисники заарештованих і засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їхнє переслідування мотивованим за релігійною ознакою.
…

Під Офісом президента протестували через розслідування справи про вбивство активістки Катерини Гандзюк.

Вони вважають передчасним рішення завершити досудове слідство в цьому провадженні. До них вийшли заступник голови Офісу генерального прокурора Олексій Симоненко, прокурор Андрій Сенюк та речниця президента Юлія Мендель.

Згодом розпочалася акція біля будинку голови Офісу генерального прокурора Ірини Венедіктової. На думку активістів, вона «зливає справу».

27 квітня Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі.

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

 
…

Батько загиблої активістки Катерини Гандзюк Віктор Гандзюк розкритикував заяву Офісу генерального прокурора про завершення слідства у справі про вбивство його дочки.

«Я не вірю Генеральній прокуратурі (Офіс генерального прокурора – ред.). Цей їхній брифінг було боляче дивитися, було соромно дивитися, було бридко дивитися. Ще місяць тому з усіх сил Генеральна прокуратура старалася продовжити терміни слідства, а зараз слідство не завершене… Власне, Генеральна прокуратура зробила те, чого чекали адвокати Мангера. Тобто незавершену справу передати в суд – це зняти з себе відповідальність, зняти відповідальність зі Служби безпеки України, перекинути все на суд. А для суду явно буде недостатньо доказів», – сказав Віктор Гандзюк у коментарі Радіо Свобода.

«Я не знаю, чому це сталося. Не хочеться думати, що Мангеру вдалося якимось чином вплинути на Генеральну прокуратуру. Я вважаю – це злочин. Злочин – в такому стані все передати до суду. Тому я підтримую заклики до того, щоб вийти і запитати у президента: хто замовив Катерину Гандзюк? І чому слідство розвалюється, хоч президент не раз обіцяв, що справа буде розслідувана до кінця?», – додав він.

При цьому Віктор Гандзюк сказав, що не буде сьогодні присутній на Банковій, де біля Офісу президента ввечері 27 квітня планують зібратися активісти громадського руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», які заявляють, що справу Гандзюк навмисне «злили».

Раніше сьогодні Служба безпеки України повідомила, що під процесуальним керівництвом Офісу генпрокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї самої ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, що призвів до її смерті.

В Офісі генпрокурора під час онлайн брифінгу заявили, що прокурори в суді доводитимуть, «що саме цей чиновник замовив вчинення злочину, визначив об’єкт посягання, залучив до скоєння злочину іншого організатора, здійснював фінансове забезпечення».

«На переконання слідчих і прокурора, саме у нього (Мангера) виник умисел провчити потерпілу. До цього його підштовхнула особиста неприязнь, яка у нього виникла у зв’язку з громадською діяльністю Катерини Гандзюк», – повідомив на брифінгу заступник начальника департаменту Офісу генпрокурора Роман Романчук.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.
…

Служба безпеки України під процесуальним керівництвом Офісу генерального прокурора завершила досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою голови Херсонської облради Владислава Мангера і помічника-консультанта депутата цієї ж ради Олексія Левіна в організації нападу на Катерину Гандзюк, повідомляє пресслужба СБУ.

«Усі матеріали готові, співробітники СБУ фахово зробили свою роботу й зібрали доказову базу, яка дасть можливість чітко довести позицію обвинувачення в суді. Сподіваюся, що ця справа буде розглянута першочергово. Виконавці й замовники вбивства Катерини Гандзюк отримують заслужене покарання», ‒ заявив голова СБУ Іван Баканов. 

За версією слідства, Мангер підозрюється у тому, що за попередньою змовою з Левіним організував нанесення тяжких тілесних ушкоджень Катерині Гандзюк, які призвели до її смерті. 

Слідчі СБУ повідомили підозрюваним, їхнім захисникам, потерпілим і їхнім представникам про завершення досудового розслідування. Всім сторонам надали доступ до матеріалів слідства. Після того, як сторона захисту ознайомиться з матеріалами кримінального провадження, їх направлять до суду для розгляду по суті.

Тим часом адвокат Мангера Дмитро Ільченко заявив, що «жодних доказів вини Мангера так і не з’явилося».

У СБУ нагадали, що в справі Гандзюк уже винесено вирок п’ятьом особам: безпосередньому організатору злочину Сергію Торбіну і його співучасникам – Микиті Грабчуку, Володимиру Васяновичу, В’ячеславу Вишневському і Віктору Горбунову. Їм призначено покарання від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. 

Голові Херсонської обласної ради Владиславу Мангеру повідомили про підозру у вчиненні злочину.

Олексія Левіна у січні цього року затримали в Болгарії. 16 березня його екстрадували в Україну.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні.
…

«Ця абсурдна справа – складова тиску проти людей, що системно відстоюють українські національні інтереси України і протидіють русскому міру…»
…