Влада

Курс «Основи сім’ї» для учнів 10-11 класів необов’язковий, повідомило Міністерство освіти та науки України.

У відомстві пояснили, що викладання курсу можливе лише за згоди учнів або їхніх батьків. Крім того, закон забороняє залучати кошти батьків на придбання навчальних матеріалів курсів, які є складовою освітньої програми школи.

9 квітня 2020 року комісія вирішила відновити використання у закладах освіти курсу «Основи сім’ї» за умови перевидання відповідних посібників. Таким чином, посібники, схвалені у 2018 році, не можна використовувати в освітньому процесі. У перевиданих книжках мають бути враховані зауваження експертів.

У 2018 році науково-методична комісія з проблем виховання дітей та учнівської молоді вирішила схвалити освітній комплекс «Основи сім’ї». Наприкінці 2019 року це рішення вирішили зупинити після протестів.

Позаштатна радниця тодішнього міністра освіти Ганни Новосад у коментарі «theБабель» пояснила, що батьки були занепокоєні «серйозним християнським православним складником» у посібнику.

Автор курсу Адріан Буковинський, серед іншого, критикував статеві відносини до шлюбу та заявляв, що призначення жінки – «давати життя». Втім, Буковинський наполягав, що його курс відповідає всім вимогам.
…

Робота генерального прокурора Ірини Венедіктової відповідає вимогам президента Володимира Зеленського. Про це глава Офісу президента Андрій Єрмак заявив під час онлайн-виступу, який організувала американська неурядова організація Atlantic Council.

«Для команди президента Зеленського одним із пріоритетів було і залишається незалежність роботи правоохоронних органів. Ми вважаємо, що новий керівник Генеральної прокуратури пані Венедіктова повністю відповідає цим принципам», – зазначив Єрмак.

4 квітня стало відомо, що Національне антикорупційне бюро України відкрило кримінальне провадження проти генерального прокурора України Ірини Венедіктової. Справа стосується недекларування майна. 

30 квітня громадський активіст Сергій Стерненко повідомив, що Вищий антикорупційний суд за його скаргою зобов’язав Національне антикорупційне бюро України відкрити справу за повідомленням про недекларування генпрокуроркою Іриною Венедіктовою майна.

Раніше «Схеми» виявили, що генпрокурорка Ірина Венедіктова та її чоловік, полковник поліції Денис Колесник, у своїх деклараціях за минулий рік зазначили, що проживали поблизу Харкова і не вказали нерухомість, якою користувалися в столиці, хоча обидва у 2019 році перебралися до Києва, де отримали нову роботу. Натомість журналісти зафіксували, що подружжя наразі мешкає в центрі Києва в елітному старому будинку у квартирі, оформленій на інших людей. При цьому Ірина Венедіктова відмовилася повідомити на запит журналістів, як давно вони з чоловіком мешкають за цією адресою та на якій підставі, а також не пояснила, чому вони не вказали користування нерухомістю в Києві у декларації за 2019 рік, хоча обидва вже працювали у столиці.

Журналісти також зафіксували, що чоловік Венедіктової, заступник начальника Департаменту кіберполіції Національної поліції України Денис Колесник користується автомобілем Honda CR-V, який оформлений на його 69-річного батька. Автівки також немає в його декларації. Денис Колесник, якого «Схеми» зустріли біля згаданого будинку, не відповів на запитання про автомобіль, лише повідомив, що мешкає тут «недавно», але від більш розлогих коментарів відмовився, пояснивши що поспішає на роботу, і попросив надіслати запит. Однак відповіді на запит на його ім‘я, надісланий до кіберполіції, журналісти так і не отримали.

Ірина Венедіктова з серпня 2019 року була депутаткою від пропрезидентської партії «Слуга народу», з грудня 2019 року виконувала обов’язки директора Державного бюро розслідувань. 17 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада призначила її на посаду генерального прокурора.
…

«Зокрема йдеться про годинник вартістю понад $10 тисяч, якого немає в декларації» – Центр протидії корупції
…

Суд заочно заарештував Януковича
…

Унаслідок застосування скороченої процедури розгляду поправок до закону про банки, який, зокрема, має унеможливити повернення націоналізованих банків колишнім власникам, із 16 тисяч 586 поправок залишилися до розгляду в парламенті близько 230, повідомив народний депутат Ярослав Железняк (фракція «Голос»).

Як написав у фейсбуці депутат, який є першим заступник голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики, з авторів усіх тисяч поправок тільки одна-єдина депутатка скористалася своїм правом наполягти на одній своїй поправці – «усі інші або забули, або не наполягали».

Железняк нагадав, що після того, як 30 квітня в Верховній Раді відбулося голосування за спеціальну процедуру розгляду великих кількостей поправок кожна фракція чи позафракційний депутат мали можливість подати свої правки, на яких вони наполягають, протягом двох календарних днів.

Таким чином, додав він, фінальна таблиця з переліком поправок вийде в 72 рази менша від оригіналу.

У коментарях він спрогнозував, що розгляд цих поправок на пленарному засіданні Верховної Ради відбудеться, найімовірніше, 12 травня.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт про вдосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він має, зокрема, гарантувати неповернення націоналізованих банків колишнім власникам (у першу чергу мається на увазі нині державний «Приватбанк» і його колишній головний співввласник, олігарх Ігор Коломойський) і відшкодування ними витрат на порятунок таких банків, здійснених коштом платників податків, а також значно обмежити можливості повернення колишнім власникам сум активів націоналізованих банків у разі, якщо ті через українські суди доможуться визнання націоналізації незаконною.

Ухвалення цього закону є однією з умов для співпраці України з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали понад 16,5 тисяч поправок у сподіванні заблокувати чи значно затримати його ухвалення. Після цього Верховна Рада внесла зміни до свого регламенту і погодила розгляд документа за скороченою спеціальною процедурою.
…

Президент України Володимир Зеленський отримав би більшість голосів виборців, якби вибори відбулися найближчим часом, свідчать дані соціологічного дослідження Центру Разумкова, проведені в квітні 2020 року та оприлюднені 4 травня.

Опитування тривало з 24 по 29 квітня із залучення 2 056 респондентів з усієї України, окрім окупованих територій.

«Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би Володимир Зеленський (45% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 13% з-поміж них мають намір голосувати за Петра Порошенка, 11% – за Юрія Бойка, 6% – за Ігоря Смешка, 5% – за ЮліюТимошенко, 3,5% – за Анатолія Гриценка, 2% – за Олега Ляшка», – йдеться у висновках авторів дослідження.

Читайте також: Навколо Зеленського його оточення формує «хибне інформаційне поле» – експрем’єр Гончарук​

При цьому більшість опитаних – 49% – вважають, що події в Україні розвиваються в неправильному напрямку. З політичних інституцій найбільше довіряють президенту, найменше – Верховній Раді.

Ще одне дослідження сьогодні ж оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології. Згідно з ним, якби вибори відбулися наприкінці квітня, Зеленський мав би 42,6% голосів виборців, які визначилися з вибором. 149% голосів отримав би п’ятий президент Петро Порошенко, 12,2% – лідер «Опозиційної платформи – За життя» Юрій Бойко, 9,7% – Юлія Тимошенко.​

Обидва дослідження дійшли висновку, що, якби парламетські вибори відбулися найближчим часом, більшість голосів отримала б партія Зеленського «Слуга народу», з нею – «Опозиційна партія – За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина».

Читайте також: Перший рік Зеленського: від віртуального кандидата до скомпрометованого президента – світова преса

Крім того, дослідження КМІС включило в перелік партій «Партію Анатолія Шарія», яка могла б набрати 2,1% голосів.

На президентських виборах 2019 року Володимир Зеленський отримав 73,22% голосів виборців, Петро Порошенко – 24,45% голосів.
…

Поліція склала адміністративні протоколи через порушення правил карантину на ресторан «Велюр» та магазини мережі «Епіцентр», заявив на засіданні Кабінету міністрів голова Міністерства внутрішніх справ Арсен Аваков.

«Ми провели за останні три дні 162 будівельних супермаркетів, в тому числі «Епіцентр», «Нова лінія», інші суб’єкти. Зараз маємо протоколи про порушення, в тому числі 94 протоколи по супермаркетах, 29 протоколів мережі «Епіцентр», 140 протоколів по порушеннях об’єктів громадського харчування. В тому числі, як ви сказали, в торговельних центрах «Епіцентр» і «Нова лінія» були випадки, коли торгували меблями, предметами електроніки, іншим, що не передбачено умовами карантину. Тому буде відповідальність», – сказав міністр.

Читайте також: «Не розумію, чому «Епіцентр» може працювати, а перукарня – ні» – Гончарук​

Крім того, за даними Авакова, найбільше порушень в роботі закладів громадського харчування виявлено в Рівненській області – 26.

«Донецька область – 17 (випадків порушень – ред.), Харківська – 14, Запорізька – 12 і так далі. В тому числі і ресторани в місті Києві: «Виноградний хутір», «Моншер», «Велюр», «Фабіус», всі ці ресторани порушували, на наш погляд, вимогу карантину, мають місце адміністративні протоколи, вважаю, що суди нас підтримують в цьому. Зараз всі ці заклади зачинені і виконують наші вимоги», – заявив голова МВС.

Всього за останній час поліція склала 10 303 адміністративних протоколи про порушення карантинних норм, зазначив Аваков, хоча не уточнив, про який саме період йдеться.

На цьому ж засіданні уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль назвав пом’якшення карантину, які набудуть чинності 11 травня.

Читайте також: «Якби не політика, підтримка населення була б на рівні 90%» – головний санітарний лікар України про карантин і його наслідки для країни​

27 квітня журналісти програми «Наші гроші з Денисом Бігусом» опублікували матеріал, в якому стверджується, що відомі особи, зокрема і політики, в час запровадженого карантину відвідують ресторан «Велюр» у Києві, власником якого є депутат Микола Тищенко. Після публікації сюжету мережею почали ширитись критичні зауваження користувачів про вибірковість заборон і рівень відповідальності за їх порушення.

Сам Тищенко заявив, що його ресторан не порушує карантинні обмеження. За його словами, іноді там відбуваються особисті зустрічі. Депутат назвав ресторан «своєрідним штабом».

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявляє, що «точно залишається» у публічній політиці. Він сказав про це в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на питання щодо своєї подальшої кар’єри.

«Я – передовсім громадянин України. Я продовжую активно цікавитися тим, що відбувається в публічній політиці. Я точно залишаюся у публічній політиці… Десятки людей, які працювали з нами в уряді – всі ми залишаємося командою в широкому сенсі слова. Я кожного дня спілкуюся з багатьма колегами з багатьох дуже сфер. Я думаю, що ми з цим середовищем точно залишимося в тому числі на політичній карті», – сказав Гончарук.

Щодо того, чи формуватиме він нову політичну силу, Гончарук зауважив, що про це «рано говорити».

«Як тільки у нас будуть якісь деталі, чітке розуміння, ми про це скажемо. Зараз я говорив би про суть, про майбутнє. Це важливо. Важливо розуміти, що може бути в країні. А може бути добре», – сказав він.

Гончарук також заявив, що ще не ухвалював рішення про можливу участь у місцевих виборах, запланованих на осінь.

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. 4 березня його відправили у відставку.
…

Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявляє, що в нинішнього уряду прем’єра Дениса Шмигаля теж є «багато ворогів». Про це Гончарук заявив в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я думаю, що у цього уряду також багато ворогів. І, звичайно, можливо, їх також будуть намагатися зносити. Але це як є. Подивимося. Я не хочу давати якихось прогнозів. Мене цікавить, як будуть розвиватися ті реформи, які були започатковані», – сказав колишній голова уряду.

Гончарук заявив, що, на його думку, будь-якому уряду для того, щоб показати результати потрібен щонайменше рік.

За словами експрем’єра, взяти Шмигаля в уряд міністром було його рішенням.

«Він був очільником Івано-Франківської ОДА. І був одним із найкращих голів ОДА. Я, коли його представляв у парламенті, про це сказав. Зараз можу це підтвердити. З Денисом Анатолійовичем у нас була конструктивна, хороша співпраця. І в якийсь момент, коли стало очевидно, що Альона Бабак піде з посади міністра регіонального розвитку і потрібна людина, яка її замінить, ми подивилися на те, що у нас серйозно просідає реформа децентралізації. Потрібна була людина, яка добре розуміє, як це працює на місцях, щоб посилити з акцентом на децентралізацію. І саме з цією ідеєю зупинилися на кандидатурі Шмигаля», – заявив Гончарук.

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. 4 березня його відправили у відставку.

 
…

В України зараз немає фінансових передумов для дефолту, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

«Це питання взагалі з’явилося в публічному порядку денному тому, що з’явилися «адвокати дефолту» – люди, які почали пропонувати це серйозно публічно, як рішення. І багато розумних адекватних людей, які розуміють неприпустимість такого розвитку подій, просто публічно вийшли і сказали: дивіться, цього точно не можна. У нас немає фінансових передумов для дефолту. Тобто Україна зараз достатньо сильна для того, щоб адекватно, чесно, правильно обслуговувати свої зобов’язання», – сказав Гончарук.

За його словами, розмови про загрозу дефолту – «це просто маніпуляція для того, щоб підвищити градус».

«У нас кількість золотовалютних резервів зросла. Подивіться, наскільки навіть за останніх шість місяців. Тобто в принципі все рухається в правильному макроекономічному напрямку. Україна покращує свою ситуацію. Якщо не робити дурниць, не битися головою об стіну і просто зайти у співпрацю з МВФ, нормально побудувати кооперацію з ЄС, отримати звідти макрофіндопомогу, нормально будувати роботу зі Світовим банком, отримати звідти кошти, то все може бути абсолютно нормально», – наголосив він.

Водночас, за словами експрем’єра, шляхом до дефолту може стати відсутність співпраці з Міжнародним валютним фондом.

«Є креативні, екзотичні ідеї в окремих людей, які також не соромляться доносити ці ідеї до президента. І тому в публічній площині важливо пояснювати, що відсутність співпраці з МВФ – це шлях до дефолту. Це такий сценарій дефолтний. Тобто люди, які ратують за те, щоб відмовитися від МВФ, від співпраці з нашими міжнародними партнерами, ратують за цей сценарій. Це важливо розуміти», – додав Гончарук.

Україна вже кілька місяців веде переговори з МВФ про трирічний кредит у розмірі 5,5 мільярда доларів. Нацбанк прогнозував отримання двох мільярдів доларів від МВФ у 2019 році та ще по два мільярди у – 2020-му й 2021-му роках. Поки таких кредитів Києву не надали.

Міністр фінансів Сергій Марченко очікує щонайменше 3,5 млрд доларів від МВФ у 2020 році.

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук вважає непродуманою, як він висловився, «непропорційність карантину». Про це екскерівник уряду сказав в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

«Я не розумію, чому «Епіцентр» (мережа будівельних гіпермаркетів, яка з певними обмеженнями продовжила роботу за умов карантину – ред.) може працювати, наприклад, а перукарня – ні. Мені незрозуміло це. Я думаю, що багато таких непродуманих речей», – наголосив Гончарук.

Колишній прем’єр відзначив, що «якщо уряд найближчим часом не припинить або значно не послабить карантин, то він припиниться сам».

«Те, що я спостерігаю на вулицях і з розмов з моїми друзями, колегами, а я багато спілкуюся з різними людьми, з різних регіонів у тому числі, я бачу, що люди не те, щоб дуже втомилися, у них просто ресурси закінчуються сидіти на карантині. У цьому плані я думаю, що потрібно виходити з карантину якомога швидше», – вказав Гончарук, додавши, що «потрібно усвідомлювати всі ці ризики (спалаху захворюваності на COVID-19 – ред.), але важливо не перегнути палицю».

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють продуктові магазини та аптеки, а також, із певними застереженнями, магазини будівельних матеріалів (такі, як мережа гіпермаркетів «Епіцентр»), інтернет-магазини тощо.

Наприкінці квітня уряд дозволив відновити роботу продовольчих ринків. Представники малого бізнесу також вимагають від уряду скасування обмежень на свою роботу.

 
…

Голова Berkshire Hathaway, мільярдер Воррен Баффет повідомив, що його холдинг через пандемію коронавірусної інфпекції продав усі наявні в нього акції авіаперевізників США. Баффет повідомив про це на телеконференції за участю інвесторів 2 травня.

Ідеться про акції American Airlines, Southwest Airlines, Delta Airlines і United Airlines. У перших двох холдингу на кінець 2019 року належало по 10 відсотків, в Delta Airlines і United Airlines – 11 і 9 відсотків відповідно.

Підприємець вказав, що «для авіакомпаній світ змінився», і цій сфері завдано серйозної шкоди. Чинні обмеження пов’язані з подіями, які ми не можемо контролювати, додав Баффет, одночасно висловивши надію, що ситуація виправиться досить швидко.

Також була представлена корпоративна звітність Berkshire Hathaway за перший квартал. За підсумками цього періоду чисті збитки американського холдингу перевищили 49 мільярдів доларів. За такий же період 2019 року компанія мала прибуток, який оцінювався в більш ніж 21 мільярд доларів.

Berkshire Hathaway має великі пакети акцій у десятках компаній. Серед них провідні американські банки і виробники техніки. Воррен Баффетт, згідно з останніми оцінками агентства Bloomberg, обіймає п’яте місце в списку найбагатших людей світу. Його статки оцінюються в 72 мільярди доларів.

Поширення коронавірусу завдало серйозної шкоди економіці США, які за числом заражень і померлих від COVID-19 обійшли всі країни світу. Курс акцій багатьох компаній значно знизився. Особливо тяжка ситуація склалася для авіаперевізників. З 21 березня загальне число запитів на допомогу з безробіття зросло до 30 мільйонів 300 тисяч. Як зазначає Reuters, це 18 відсотків від усього працездатного населення країни. Такого рівня не було з часів Великої депресії 30-х років минулого століття.
…

Партія «Батьківщиина» вимагає від президента України Володимира Зеленського припинити тиск на мера Черкас Анатолія Бондаренка. На місцевих виборах він висувався саме від «Батьківщини».

«Ми не дозволимо Володимиру Зеленському зробити місцеву владу та всенародно обраних міських голів відповідальними за провали у боротьбі з епідемією коронавірусу та економічною кризою, до якої призвели некомпетентність та безхребетність команди президента», – заявили в партії.

«Батьківщина» звинувачує Зеленського в тому, що він «не має ні найменшого уявлення ані про законність, ані про поведінку глави держави».

«Кого і за що сьогодні збирається карати президент? Можливо, власників і відвідувачів елітного ресторану «Велюр», де «слуги народу» насолоджувалися вишуканими стравами та життям у час, коли народу забороняли торгувати на базарах та ходити туди? Можливо, крадіїв із податкової та митниці, що позбавляють державний бюджет 120 мільярдів гривень щороку? Чи може чиновників, які, отримуючи кількасоттисячні зарплати, досі не забезпечили медиків захисними костюмами й так і не виплатили їм обіцяних надбавок?» – заявили в партії.

24 колишнього квітня Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію після заяв міністра фінансів Ігоря Уманського про можливу корупцію на митниці та в податковій службі на 10 мільярдів гривень щомісяця. Того ж дня Кабінет міністрів звільнив голів Державної митної служби та Державної податкової служби Сергія Верланова та Максима Нефьодова. Їм закидали неефективну роботу. Самі посадовці це заперечували.
28 квітня поліція перевірила ресторан «Велюр» народного депутата зі «Слуги народу» Миколи Тищенка, де, за даними ЗМІ, порушують правила карантину. Правоохоронці не виявили відвідувачів у закладі.

«Батьківщина» закликала президента не перекладати на місцеву владу власні провали». Наразі Зеленський та його адміністрація не реагували на заяву партії.

З 1 травня Черкаська міська рада пом’якшила карантин у місті. При цьому центральна влада збирається послаблювати карантин після 11 травня.

У зв’язку з цим президент Володимир Зеленський передав мерові Анатолію Бондаренкові «полум’яний привіт» і пообіцяв «юридичні наслідки».

Сам Бондаренко заявив, що не боїться погроз про відкриття проти нього кримінальних справ й пообіцяв, що «Черкаси будуть чинити опір».

На 4 травня мера Черкас поліція викликала на допит у в рамках відкритого кримінального провадження про «порушення санітарних правил і норм щодо запобігання інфекційним хворобам та масовим отруєнням».

 
…

За словами Коломойського, закон про банки закриває для нього можливості судитися в Україні «на певний час»
…

У Міністерстві закордонних справ України повідомили, що посол України у Німеччині Андрій Мельник відмовився від участі у церемонії вшанування завершення Другої світової війни у Берліні сьогодні, 2 травня, спільно з представниками Росії.

«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад шість років веде цинічну і криваву війну на Сході України. Станом на сьогодні 14 тисяч українців було вбито у ході все ще триваючої російської агресії», – цитує МЗС позицію українського посла в Німеччині Андрія Мельника.

Як повідомили в МЗС з посиланням на берлінську газету Tagesspiegel, кілька тижнів тому три посли в Німеччині – України, Росії і Білорусі – отримали запрошення Бургомістра Берліна Міхаеля Мюллера 2 травня 2020 року вшанувати завершення Другої світової війни покладанням вінків. Але, як повідомляється, церемонію було вирішено провести «не поряд із одним з поважних меморіалів міста, а перед непомітним на перший погляд житловим будинком на вулиці Шуленбурґринґ у районі Берлін-Темпельгоф, де у квартирі на першому поверсі цього будинку в останні дні війни був розташований штаб командування 8-ї гвардійської армії СРСР».

Виданню Tagesspiegel Андрій Мельник пояснив, що цінує запрошення очільника Берліна, але не може прийняти його через нинішню агресію Росії проти України.

Збройний конфлікт на Донбасі почався після анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
…

Колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що не зустрічався з президентом Володимиром Зеленським після своєї відставки.

Водночас колишній голова уряду впевнений, що нормальні людські відносини збереглися.

«Декілька разів обмінялися повідомленнями. Не більше», – сказав Гончарук в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він відкинув думку, що якщо Зеленський з кимось прощається, то «відрізає всі кінці».

«Я такого не помітив. І взагалі в особистому спілкуванні Володимир Олександрович приємна, розумна, я хочу вірити, порядна людина. Я не бачу підстав для того, щоб «палити мости». Більше того, я думаю, що це набагато краще, ніж те, що у нас було до цього. Тобто тут є з чим порівнювати. Але, на жаль, останнім часом дуже багато помилок. І я це пов’язую з тим, що навколо президента часто формується хибне інформаційне поле», – вважає Гончарук.

На його думку, якщо раніше адвокатів співпраці з «тим самим МВФ» навколо Зеленського було більше, «то зараз, очевидно, їх менше».

29 серпня 2019 року Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів на чолі з Олексієм Гончаруком. Уже 4 березня його відправили у відставку.

2 травня вийшла перша частина інтерв’ю Радіо Свобода з колишнім прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. Друга частина буде оприлюднена 3 травня. У ній читайте про спілкування з Зеленським, Шмигаля, Саакашвілі, Цушка та про особисте політичне майбутнє.

 
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що у багатьох сферах корупція повертається в український уряд.

«Я бачу, що по багатьох сферах корупція повертається в уряд. І це дуже сумно. Я думаю, що це питання до правоохоронних органів щось доводити, звинувачувати когось. Але ці сигнали, які я бачу з багатьох ринків, – невтішні», – сказав Гончарук в програмі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода.

Для подолання корупції, на його думку, потрібно, серед іншого, очистити правоохоронну систему в країні.

«Вичистити, навести порядок в правоохоронних  органах і вичистити правоохоронні органи – це задача №1. Тому що боротьба з корупцією це і про невідворотність покарання. Тобто, якщо ніхто нікого не карає, то як ти можеш побороти корупцію, особливо за 6 місяців?», – додав Гончарук.

Експрем’єр зазначив, що все ж те, що зараз відбувається, має і позитивну, і негативну сторону.

«Якщо з позитиву, то я бачу, що всі ті політики, які були започатковані нашим урядом, продовжуються», – заявив Олексій Гончарук.

Олексій Гончарук був призначений прем’єр-міністром України 29 серпня 2019 року, пішов у відставку 4 березня. Його наступником став Денис Шмигаль.
…

У штабі операції Обєднаних сил повідомили, що через вогневу активність проросійських бойовиків на Донбасі поранень біля Гнутова зазнав український військовий.

«Противник з безпілотного літального апарату скинув постріл ВОГ-17 над позиціями Об’єднаних сил. Внаслідок вибуху один український військовослужбовець отримав осколкове поранення. Воїна оперативно доставлено до лікувального закладу, де йому було надано належну медичну допомогу», – йдеться в повідомленні штабу ООС.

Раніше українські військові повідомляли, що на початку доби через обстріли бойовиків також був поранений військовий ЗСУ.

Бойовики на своїх ресурсах традиційно звинувачують українських військових в обстрілах окупованих сепаратистами територій.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У Білому домі повідомили, що президент США Дональд Трамп вніс кандидатуру генерал-лейтенанта у відставці Кейта Дейтона на посаду посла в Україні.

«Він отримав численні нагороди за свою військову службу, в тому числі від Державного департаменту і урядів Канади, Німеччини та Австрії. Розмовляє російською і німецькою мовами», – йдеться на сайті Білого дому.

Згідно з повідомленням, наразі Дейтон є директором Центру імені Джорджа Маршалла в Німеччині і старшим радником з питань оборони США в Україні.

Наразі США мають в Україні тимчасову повірену ­– Крістіну Квін.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що з початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі дев’ять разів відкривали вогонь, в результаті обстрілів поранень зазнав один український військовослужбовець.

Згідно з повідомленням, обстріли тривали в районі Хутора Вільний, Кримського, Оріхового, Південного та Авдіївки.

Водночас за минулу добу, кажуть у штабі, було зафіксовано 24 обстріли з боку бойовиків, троє українських військових зазнали поранень.

Бойовики на своїх ресурсах звинувачують українських військових в обстрілі напередодні окупованого Донецька.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Київська міська психіатрична лікарня № 1 імені Павлова має «діру у бюджеті» у 145 мільйонів гривень
…

Колишній прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що історія із обвинуваченням його уряду у буцімто службовій недбалості під час вжиття заходів з протидії коронавірусу в контексті «дозволу на експорт» захисних засобів не мала жодного продовження.

«Продовження не було і бути не могло. Тому що це був хайп і маніпуляції, звичайно. Очевидно, у нас є багато людей, які люблять ловити хайп на подібних подіях. Я думаю, що в тому випадку правоохоронні органи вчергове зробили погану послугу президенту та показали, що вони можуть бути інструментом політичних переслідувань. Але це навіть смішно називати якимись переслідуваннями. Це якесь непорозуміння. Звичайно, український уряд нічого не експортував. Звичайно, навіть й мови не могло бути про те, щоб ми продавали маски за кордон. Але в чому була суть тих претензій, які висловлювалися? У тому, що ми нібито ще у січні не відреагували на листа секретаря РНБО. Це неправда. Це відверта брехня», – сказав експрем’єр в інтерв’ю Радіо Свобода.

Гончарук додав, що очолюваний ним уряд ще з середини січня працював над тим, щоб підготувати систему для проходження епідемії.

«Люди, які зараз працюють в уряді, наприклад, Віктор Ляшко, ще  тоді відповідали, ще тоді почали готувати систему до проходження пандемії. Звичайно, що тоді ще не було зрозуміло масштабів, яких набуде ця пандемія. Звичайно, тоді ще зовсім інакше все це виглядало. Тому що, очевидно, навіть у світі це були поодинокі ще тоді випадки. І ми тоді координували свою діяльність з ВООЗ для того, щоб всі її рекомендації були виконані», – сказав експрем’єр.

23 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила про кримінальне провадження за фактом «службової недбалості» посадовців Кабінету міністрів періоду  прем’єрства Олексія Гончарука, вказуючи, що його уряд буцімто не зреагував на листа від РНБО про обмеження експорту та реекспорт продукції, придатної для «реалізації протиепідемічних, профілактичних та лікувальних заходів на території України з метою недопущення поширення випадків захворювання на короновірус COVID-19».

Того ж дня експрем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив будь-яку «помилковість рішень» його уряду на початковому етапі епідемії коронавірусу і запропонував «не шукати крайніх».

Олексій Гончарук пішов у відставку 4 березня.

Повністю інтерв’ю з експрем’єр-міністром України Олексієм Гончаруком дивіться у програмі Радіо Свобода «Суботнє інтерв’ю» 2 травня.
…

В уряді України пообіцяли дозволити випускати українських громадян для працевлаштування за кордон після низки скандалів, коли охочим виїхати на заробітки чинилися перешкоди.

Як заявив віцепрем’єр-міністр із європейської і євроатлантичної інтеграції Вадим Пристайко, уряд не буде чинити перепон для виїзду, хоча хотів би, щоб ці люди працювали в Україні, хоч і не змогли б отримувати платню європейського рівня, але висуває цілу низку вимог для того, щоб такий виїзд дозволити.

«Уряд, звісно, розраховує на тих українців, які останнім часом працювали за кордоном, на їхню допомогу в розбудові країни. Ми свідомі того, що запропонувати найбільш активній частині цієї робочої сили європейський рівень зарплат ми наразі не можемо, але і штучні перепони не будемо створювати. Наше завдання – надати цьому процесові максимальну організованість», – наводить слова Пристайка його пресова служба.

За його словами, буде дозволено виїжджати на заробітки за кордон українцям, щодо яких буде виконана ціла низка вимог.

«Ми бачимо це таким чином: за можливості, централізоване звернення урядів тих країн, які зацікавлені в праці наших громадян. Ми очікуємо також гарантованого офіційного працевлаштування не менше від трьох місяців, що приїзд і від’їзд цих груп буде максимально скоординований і організований, можливо, чартерними рейсами. Обсервація та інші необхідні заходи медичної безпеки будуть забезпечені як в країні, куди приїжджають наші робітники, так і при поверненні їх в Україну. Також ми очікуємо належний рівень соціального страхування, в першу чергу медичного, та гідний рівень утримання і заробітної плати. Ми розраховуємо, що цей процес буде максимально прозорим, спокійним, без зайвих бюрократичних перепон», – сказав посадовець.

Попередніми днями низка інших чільних українських посадовців заявляла, що уряд не бачить необхідності для українських громадян виїжджати на заробітки за кордон, твердячи, що це, мовляв, наражає їх на небезпеку заразитися новим коронавірусом.

Зокрема, заступник голови офісу президента Кирило Тимошенко заявляв в інтерв’ю виданню «Ліга.нет» 30 квітня, що, мовляв, не йдеться про заборону виїзду для заробітчан – «просто зараз, за версією влади, краще для українців бути тут (в Україні – ред.) незалежно від того, заробітчани вони чи ні». «Ми не можемо заборонити людям вилітати. Але можемо обмежити», – заявив він.

А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 28 квітня заявляв, що, на думку уряду, «нелогічним є… організовувати масові чартери на вивезення українців до країн, де триває пандемія з тією чи іншою мірою інтенсивності», паралельно з зусиллями, що спрямовані на повернення до України тих українців, хто через карантинні обмеження застряг за кордоном і прагнув би повернутися.

В уряді вже не раз заявляли, що хотіли б залишити в Україні її громадян, які через коронавірус нині повернулися з заробітків за кордоном додому, щоб вони надалі працювали в Україні за українські зарплати.

Останнім часом у низці європейських країн заявляють, що вкрай потребують іноземних працівників із таких країн, як Україна, які через пандемію приїхали додому, щоб ті знову повернулися до своєї роботи в цих країнах, у першу чергу на збиранні врожаїв у сільському господарстві, але й на інші роботи.

Тим часом в Україні повідомляли вже про кілька випадків, коли влада не дозволяла вильоти чартерних авіарейсів із такими робітниками за кордон.
…

Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов засудив, на його думку, невиправдане пом’якшення карантину, ініційоване Черкаською міською радою.

«Таке рішення ставить під загрозу життя і здоров’я людей, а також може призвести до катастрофічних наслідків щодо поширення коронавірусу», – сказав Степанов.

У відомстві нагадали, що у Черкаській області з початку пандемії зафіксовано 296 випадків коронавірусної хвороби, 9 людей померли.

Крім того, кримінальне провадження за фактом рішення влади Черкас про послаблення карантинних обмежень з 1 травня відкрила Нацполіція.

«Керівництво міської ради зухвало ігнорує вимоги уряду України та свідомо у період пандемії наражає на небезпеку містян і жителів області… 1 травня Черкаським відділом поліції відомості за фактом прийняття виконкомом відповідного рішення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за статтею 325 Кримінального кодексу України», – йдеться в повідомленні поліції.

Відреагував на рішення черкаської влади щодо послаблення карантину і очільник МВС Арсен Аваков.

«Пане голово міста Черкас, ви загралися. Припиніть ризикувати здоров’ям і життям людей заради політичних ігор. Реагування буде жорстким», – написав Аваков у твіттері.

30 квітня міська рада Черкас ухвалила рішення про пом’якшення картину з 1 травня. 

12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонена роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежений рух транспорту. Працюють магазини продуктів, побутових товарів та аптеки.

Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня. Відтак термін карантину пролонгували до 11 травня.

 
…

США засуджують широке використання Росією каральної психіатрії в анексованому Криму проти незгодних з анексією жителів півострова, заявив голова місії США при ОБСЄ, посол Джеймс Гілмор 30 квітня на засіданні Постійної ради ОБСЄ, повідомляє агенція «Укрінформ».

«Ми засуджуємо те, що Росія продовжує широко використовувати каральну психіатрію щодо кримчан, які виступають проти окупації», – сказав Гілмор.

Американський дипломат заявив, що щонайменше двоє кримськотатарських політв’язнів – Яшар Муедінов і Раїм Айвазов – перебувають у багатотижневому психіатричному ув’язненні.

Він додав, що тактика каральної психіатрії «мала місце в минулому і була залишена позаду, але зараз її застосування знову відновлюється проти політичних опонентів».

Раніше захист фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Яшара Муедінова повідомляв проєктові Радіо Свобода Крим.Реалії, що чоловіка відправили в Кримську клінічну психіатричну лікарню для проходження судово-психіатричної експертизи і чинять там на нього психологічний тиск.

Суди в Росії і анексованому Криму продовжили термін утримання під вартою 18-м фігурантам другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір». Відтак Руслан Сулейманов, Асан Яніков, Сейран Муртаза, Іззет Абдуллаєв, Ерфан Османов, Сеітвелі Сейтабдієв, Алім Карімов і Аким Бекіров перебуватимуть у слідчому ізоляторі до 14 червня.

Водночас Рустем Шейхалієв, Риза Ізетов, Сервет Газієв, Яшар Муедінов, Шабан Умеров, Меджит Абдурахманов, Енвер Аметов, Владлен Абдулкадиров, Раїм Айвазов і Ремзі Бекіров перебуватимуть у СІЗО до 15 червня.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій у Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, де він перебуває невідомо. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.

 
…

Генеральний прокурор України Ірина Венедіктова заявила, що очолюване нею відомство вивчить ситуацію з компанією «Епіцентр» депутата Олександра Гереги. Про це Венедіктова заявила 30 квітня в ефірі Hromadske, відповідаючи на запитання щодо «спекуляцій» «Епіцентру».  

«Оскільки це питання, яке реально для громадськості актуальне, резонансне, звичайно ми також будемо його досліджувати і вивчати. Воно повз нас не пройде», – сказала Венедіктова.

Тим часом «Епіцентр» у фейсбуці повідомив, що компанія оплатила авіарейс з Китаю, який здійснював літак «Мрія».

«З початку розповсюдження коронавірусної інфекції компанія «Епіцентр» відгукнулася на ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо забезпечення закладів охорони здоров’я необхідними засобами захисту та обладнанням для боротьби з СОVID-19. У межах цієї співпраці національна мережа «Епіцентр» оплатила авіарейс з Китаю, який здійснював літак Ан-225 «Мрія» авіакомпанії «Антонов». 23 квітня літак привіз до України засоби індивідуального захисту для лікарів. Компанія може надати фінансовий звіт про оплату, яку було здійснено авіакомпанії «Антонов», – йдеться в повідомленні компанії.

23 квітня український транспортний літак Ан-225 «Мрія» доставив до України з Китаю черговий медичний вантаж: засоби дезінфекції та гігієни, маски, захисні костюми. У міжнародному вантажному аеропорту «Антонов» (селище міського типу Гостомель, Київська область) літак зустрічав президент України Володимир Зеленський. Повідомлялося, що борт доправив з китайського міста Тяньцзінь понад 100 тонн «гуманітарного вантажу».

Через деякий час після прибуття літака низка депутатів звернулась до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Нацагентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з проханням вивчити ситуацію із засобами захисту із цього вантажу, які опинилися у компанії «Епіцентр» і пропонуються в продажу. Мер Києва Віталій Кличко також підтвердив, що столична мерія отримала від народного депутата Олександра Гереги пропозицією придбати захисні маски у «Епіцентру».

 
…

Начальник військової розвідки генерал-полковник Василь Бурба одразу після візиту в Офіс президента 17 квітня мав неафішовану зустріч з Костянтином Куликом, колишнім прокурором сил АТО, якого НАБУ та САП обвинувачували у незаконному збагаченні, і який восени зрештою був звільнений з органів прокуратури, не з’явившись на переатестацію. Зустріч відбулась на парковці одного з заміських ресторанів під Києвом. Про це йдеться у розслідуванні «VIP-карантин» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Під час спроби журналіста «Схем» поспілкуватись із учасниками зустрічі, Костянтин Кулик поводився агресивно і не відповідав на запитання стосовно мети зустрічі з чинним високопосадовцем військового відомства.

«Костянтина Кулика у політичних колах відносять до орбіти олігарха Ігоря Коломойського – відколи Кулик у розпал президентських виборів пішов проти Петра Порошенка, оголосивши підозри людям з його оточення після візиту в Ізраїль, де на той час перебував олігарх. А наприкінці 2019 року видання «Українська правда» писало про те, що Коломойський «намагається влаштувати скандального експрокурора Костянтина Кулика на роботу в СБУ, аби той займався справами проти його конкурентів» – йдеться в матеріалі «Схем». В свою чергу, олігарх та прокурор спростовували цей зв’язок.

У третьому учаснику зустрічі журналісти впізнали Володимира Вільчинського – це колишній високопосадовець СБУ за президентства Януковича, очолював один з відділів економічної контррозвідки спецслужби. Згодом був був призначений заступником голови Держспоживінспекції, але через скандал із тиском на великі торгові мережі після Революції Гідності був звільнений за статтею «за порушення присяги держслужбовця».

«Тож чого насправді могла стосуватись ця зустріч і наскільки вона була випадковою? Навіщо начальник розвідки Міноборони Василь Бурба проводить зустрічі з колишнім прокурором та експрацівником СБУ, які втратили владу після того, як потрапили у низку скандалів та були звільнені?», – ставлять питання журналісти.

У Головному управлінні розвідки Міноборони, що очолюване Василем Бурбою, журналістам відповіли так: «Зустрічі, про які ви запитуєте, носили приватний характер, про що, зокрема, може свідчити той факт, що вони відбувалися на шляху прямування від Офісу президента України до місця проживання».

Також журналісти звернули увагу, що голова військової розвідки Василь Бурба пересувається на броньованому позашляховику Mercedes Gelandewagen та, оскільки він публічний військовослужбовець, попросили Міністерство оборони надати його декларацію про майно та доходи. 

Однак там відповіли, що не можуть надати запитувану інформацію: «Надання запитуваних вами декларацій неможливе, оскільки при поданні декларацій за 2018 рік на начальника ГУР МОУ поширювався визначений статтею 52-1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціальний порядок здійснення заходів фінансового контролю, а термін подання декларацій за 2019 рік не завершився».

Всі три учасники зустрічі, як зауважила знімальна група, були без захисних масок в публічному місці – в порушення «карантинної» постанови Кабміну.

В 2016 році Костянтину Кулику висунули обвинувачення у незаконному збагаченні на суму 2,8 мільйона гривень. Кулик відкидав свою провину. Але саме цю статтю торік прибрали з Кримінального кодексу України, тому справу закрили і Кулику вдалось уникнути можливого покарання. 

У листопаді минулого року Кулика було звільнено з органів прокуратури через те що він не з’явився на переатестацію.

Видання New York Times повідомляло, що український прокурор Кулик був одним із тих, від кого виходила інформація про нібито корупційні оборудки енергетичної компанії Burisma та неправомірні виплати одному з членів ради директорів – синові віцепрезидента США Хантерові Байдену. На підставі цієї інформації президент США Дональд Трамп переконував президента України Володимира Зеленського спонукати прокуратуру до розслідування проти Burisma, до якої має стосунок син можливого конкурента Трампа на президентських виборах 2020 року Джо Байдена. 

Василь Бурба був призначений начальником Головного управління розвідки Міноборони ще президентом Петром Порошенком у 2016 році. Раніше працював у Службі безпеки України.
…