Влада

В Окружному адміністративному суді міста Києва оскаржують рішення комісії щодо визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників директора ДБР. Про отримання відповідного позову повідомила пресслужба суду.

«Позивач просить суд  визнати протиправним та скасувати рішення Конкурсної комісії Державного бюро розслідувань від 10 січня 2020 року про визначення переможців у конкурсі для призначення на посади першого заступника та заступників Директора ДБР. Окрім цього, позивач просить суд зобов’язати Комісію допустити його до участі у зазначеному конкурсі», – йдеться в повідомленні суду без вказування імені позивача.

Повідомляється, що суд відкрив провадження за цим адміністративним позовом.

«Розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами», – додали в суді.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. ​Першим заступником директора ДБР став Олександр Бабіков, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.​

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

28 січня Олександр Бабіков заявив, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану», і сказав, що його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича, вказавши, що «його інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Київський апеляційний суд 30 січня залишив в силі вирок суду попередньої інстанції, який визнав винним колишнього депутата Верховної Ради АР Криму Василя Ганиша в державній зраді, повідомила Прокуратура АРК у своєму Telegram-каналі.

«Щойно Київський апеляційний суд підтримав позицію прокуратури автономії і залишив в силі вирок Дніпровського районного суду міста Києва, яким колишнього депутата Верховної Ради АР Крим Василя Ганиша засуджено до 12 років позбавлення волі», – йдеться в повідомленні.

19 листопада 2018 року Дніпровський районний суд Києва визнав ексдепутата Верховної Ради Криму Василя Ганиша винним у державній зраді і засудив його до 12 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Засуджений також зобов’язаний виплатити 5389 гривень судових витрат. До вступу в силу рішення суду Ганиш має перебувати під домашнім арештом. Такий запобіжний захід діятиме, поки апеляційний суд не винесе рішення.

Ганиш просив суд визнати його невинуватим і виправдати.

Ексдепутата затримали в квітні 2015 року під час виїзду з Криму на материкову частину України співробітники СБУ спільно з українською Держприкордонслужбою. Колишній депутат перебував у розшуку, Генпрокуратура України винесла йому підозру в скоєнні державної зради.
…

США та Канада запровадили санкції щодо осіб, причетних до організації незаконних «виборів» в анексованому Росією Криму.

Міністерство фінансів США ухвалило таке рішення щодо семи чиновників і московської приватної залізничної компанії через російські виборів в Криму і початок залізничного сполучення по Керченському мосту.

Під обмеження потрапили тимчасовий виконувач обов’язків голови російського уряду Севастополя Михайло Развозжаєв, голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев, член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Албатаєва і троє голів виборчих комісій.

Крім того, під санкції потрапила компанія Grand Service Express. Вона здійснює пасажирські перевезення між Росією та анексованим півостровом через Керченський міст.

Санкції означають заморожування контрольованих США активів осіб і компаній з обмежувального списку.

У Канаді відповідний документ оприлюднив міністр закордонних справ Франсуа-Філіп Шампань.

«Постановою про спеціальні економічні заходи заморожуються активи і накладається заборона на співпрацю з певними особами шляхом заборони всім на території Канади і канадцям за межами Канади торгувати майном цих осіб, надавати їм фінансові та пов’язані послуги», – говориться в документі.

До списку санкцій потрапили: голова російського виборчого комітету Севастополя Сергій Даниленко, його заступник Лідія Басова і секретар виборчої комісії Катерина Пиркова, а також член Ради федерації Росії з Севастополя Катерина Алтабаєва, голова російського парламенту Севастополя Володимир Нємцев і в.о. голови російського уряду міста Михайло Развозжаєв.

29 січня Євросоюз оприлюднив прізвища сімох осіб, проти яких запроваджено санкції за організацію і проведення 8 вересня 2019 року незаконних місцевих «виборів» в анексованому Росією Криму.

Наразі в санкційному списку ЄС 177 фізичних та 44 юридичних осіб.

8 вересня 2019 року на території анексованого Росією півострова пройшло «голосування» до російського парламенту Криму і в місцеві органи влади.

У МЗС України назвали «юридично нікчемними» російські вибори на півострові і закликали міжнародне співтовариство дати «принципову оцінку» незаконним діям Росії.

Європейський союз не визнав російські «вибори» в Криму і Севастополі.

11 вересня Верховна Рада України визнала нелегітимним голосування на півострові.

У грудні Євросоюз оголосив про продовження санкції проти Росії на наступні пів року.

Європейський союз після анексії Криму у 2014 році і початку бойових дій на Донбасі запровадив і щоразу продовжує санкції, пов’язані з порушенням територіальної цілісності, суверенітету та незалежності України. Втім, у Брюсселі є політичні сили і лідери, які лобіюють зняття обмежень з Кремля через його агресію проти України.

Секторальні економічні санкції обмежують доступ певних російських банків і компаній до первинних і вторинних ринків капіталу в ЄС, накладають заборону на експорт і імпорт у торгівлі озброєннями, встановлюють заборону на експорт товарів подвійного призначення для військового використання або для військових кінцевих отримувачів у Росії, а також обмежують доступ Росії до певних технологій і послуг, які можуть бути використані у видобуванні нафти і пошуку її покладів.
…

Італійський телеканал «RAI-1» визнав, що Україна – це не «Мала Росія», повідомило посольство України в Італії.

«Шановний пане посол, я ознайомився з вашим листом, в якому було зазначено про сприйняття вживання Мала Росія стосовно України як образи. У цьому зв’язку хотів би підкреслити, що це була прикра ненавмисна помилка. Україна – це прекрасна країна, і я хотів би передати вітання послу і всьому чудовому народу України», – цитує ведучого програми «l’Eredità» Флавіо Інсінна посольство.

Напередодні посольство висловило протест через те, що 26 січня ведучий шоу «L’Eredita» сказав: «Мала Росія – це друга назва України».

 
…

Парламентська асамблея Ради Європи підтримала повноваження делегації депутатів Державної думи Росії. За рішення проголосували 96 делегатів.

Резолюцію підготував нідерландський депутат Тоні Кокс. Згідно з рішенням, Росія повертається до ПАРЄ без будь-яких обмежень. Кокс відзначає певний прогрес: Москва почала платити внески до Ради Європи та звільнила українських військовополонених моряків.

Водночас ПАРЄ підтримала одну поправку до тексту резолюції, у якій Росії нагадали про позицію Асамблеї через анексію Криму.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.
…

Фігурантів першої сімферопольської групи «Хізб ут-Тахрір» Айдера Саледінова, Рустема Ісмаїлова та Еміля Джемаденова етапували із СІЗО в Ростовській області до Республіки Башкортостан, повідомили активісти «Кримської солідарності».

Їхній захист та родичі не мають точних даних про їхнє місцеперебування.

За словами адвоката Рустема Кямілева, чоловіків вивезли зі слідчого ізолятора 28 січня.

Саледінова, Ісмаїлова та Джемаденова були затримані 12 жовтня 2016 року. Їх засудили до 12-14 років колонії суворого режиму за участь в діяльності організації «Хізб ут-Тахрір». Згодом кожному скоротили термін ув’язнення на пів року.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об’єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об’єднань, названих «терористичними».
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби шість разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України, жоден український військовослужбовець не постраждав.

«Противник обстрілював наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 та 82 міліметри, а також гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» даних про обстріли поточної доби на своїх ресурсах не вказують.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У Службі безпеки України повідомили, що Дня пам’яті героїв Крут відомство ініціювало реабілітацію понад пів сотні воїнів армії УНР та бійців повстанських загонів.

«СБУ передала до Національної комісії з реабілітації архівні справи 53-х учасників українського визвольного руху, репресованих більшовиками», – заявив директор державного галузевого архіву СБУ Андрій Когут.

Повідомляється, що у списку, переданому СБУ комісії з реабілітації, є багато «знакових» для української історії постатей, зокрема командувач Південної групи військ УНР генерал-хорунжий Андрій Гулий-Гуленко, командувач Подільської повстанської групи полковник Семен Харченко, учасник бою під Крутами Семен Могила.

«На аркушах цих архівних справ не просто долі окремих людей, там викарбувана непроста історія нашого народу. Важливо знати і дослухатися до уроків минулого та пам’ятати про ту найвищу ціну, яку заплатили українські патріоти за нашу незалежність та право на вільний розвиток», – сказав Когут.

Через недосконалість законодавчої бази справи учасників Української революції 1917-1921 років та національного підпілля першої чверті минулого століття тривалий час лишались засекреченими, кажуть в СБУ. У 2018 році було розсекречено документи КДБ. Це дозволило дещо удосконалили процедуру перегляду цих справ.
…

У МВС Росії анонсували спрощення процесу набуття російського громадянства для громадян України, Білорусі, Казахстану і Молдови, повідомила 29 січня начальник головного управління з питань міграції МВС Росії Валентина Казакова, передає телеканал «Настоящее время».

«Уже розроблені законопроєкти, які дозволять спростити процедуру набуття громадянства нашим найближчим сусідам – громадянам Білорусі, громадянам України. Ми пропонуємо звільнити їх від проходження співбесіди на визнання носіями російської мови», – сказала Казакова.

Законопроєкт про скасування іспиту зараз на розгляді в Держдумі, його вже розглянули в двох читаннях.

Також для громадян Білорусі, України, Казахстану і Молдови буде передбачена можливість набуття громадянства Росії після отримання посвідки на проживання, заявила представниця російського МВС.

За словами Казакової, водночас планується зобов`язати всіх іноземних громадян при в’їзді в Росію проходити дактилоскопію, а також надавати медичні довідки про відсутність небезпечних захворювань. Як саме буде влаштоване медобстеження наразі невідомо.

Нині російські міграційні органи вимагають медичні довідки від іноземців лише при отриманні дозволу на тимчасове проживання в Росії,  посвідки на проживання або трудового патенту. Від мігрантів вимагають довідку про відсутність ВІЛ-інфекції, довідку про відсутність наркозалежності та інфекційних захворювань, флюорографічний знімок легенів на наявність туберкульозу.
…

Український режисер з Криму, колишній політв’язень Кремля Олег Сенцов сказав, що хоче залишатися вільною людиною, тому не планує йти в політику.

«Я не збираюся йти в політику або створювати якусь партію. Я буду робити те, що роблю на користь України, і говорити те, що думаю. На моїй улюбленій футболці є такий напис: «BORN FREE» (народжений вільним). Саме таким я намагаюся залишатися і нікому не вдасться мене, ні купити, ні залякати!», – написав він у «Фейсбуці».

Сенцов 28 січня виступив перед Гельсінкської комісією у Вашингтоні, де розповів про порушення прав людини в окупованому Росією Криму.

Після звільнення з російського ув’язнення у вересні 2019 року Сенцов сказав, що питання його появи у політичному житті «залишається відкритим». Пізніше режисер зізнавався, що приклади деяких молодих політиків не додають йому бажання занурюватися в українське політичне життя.
…

Українська влада не бачить «сигналів» про наміри Європейського союзу скасувати санкції щодо колишніх чиновників часів президентства Віктора Януковича, заявив віцепрем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба, передає «Європейська правда».

«Для того, щоб обговорювати скасування санкцій з окремих експосадовців, треба бачити відповідний запит з боку ЄС. На наших зустрічах у Брюсселі ми не побачили від них таких запитів, а вся інформація базується лише на повідомленні одного журналіста. Зі свого боку хочу додати, що ми не бачимо сигналів  ЄС, які б свідчили про можливість скасування санкцій щодо окремих осіб», – заявив Кулеба.

28 січня кореспондент Радіо Свобода в Брюсселі Рікард Юзвяк повідомив у Twitter, що, ймовірно, Європейський союз зніме санкції за незаконне присвоєння державних коштів із колишнього прем’єра Миколи Азарова, ексміністра енергетики Едуарда Ставицького та Олександра Януковича, сина колишнього президента Віктора Януковича.

ЄС запровадив санкції за незаконне присвоєння українських державних коштів у березні 2014 року.
…

Державне бюро розслідувань заперечує, що чоловік виконувачки обов’язків директора ДБР Ірини Венедіктової впливає на роботу бюро.

«Державне бюро розслідувань повідомляє, що зазначена інформація підлягає спростуванню, оскільки є недостовірною, не відповідає дійсності, негативно впливає на ділову репутацію Державного бюро розслідувань та честь, гідність і ділову репутацію його посадових осіб. Розцінюємо публікацію такої недостовірної інформації як умисну спробу дискредитації правоохоронного органу», – заявили в ДБР.

28 січня «Українська правда» з посиланням на свої джерела написала, що чоловік Венедіктової Денис Колесник, який є співробітником департаменту кіберполіції Національної поліції, «має неабиякий вплив на роботу ДБР». За даними журналістів, Венедіктова бере його на важливі зустрічі, також він впливає на кадрову політику відомства.

Наприкінці грудня народний депутат від «Слуги народу» Венедіктова призначена на посаду в.о. директора ДБР. Згодом вона написала заяву про складання повноважень парламентаря.
…

Вищий антикорупційний суд 28 січня обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном 45 днів із правом внесення застави у майже 6 мільйонів гривень для колишнього заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України часів президента Віктора Януковича, якого 27 січня екстрадували з Грузії, повідомила пресслужба ВАКС.

«Застава може бути внесена у будь-який момент до закінчення дії ухвали, у такому випадку вважається, що до підозрюваного застосовано запобіжний захід у вигляді застави. Крім того, ексзаступник міністра зобов’язаний за першою вимогою прибувати до правоохоронців і суду, не змінювати місце проживання, утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у справі, здати закордонні паспорти та носити електронний засіб контролю», – повідомили у суді.

У ВАКС зазначили, що експосадовця підозрюють у причетності до розкраданні майна ПАТ «Укрнафта» та ПАТ «Укргазвидобування» на загальну суму понад 2 мільярди гривень.

У відомстві не вказують імені затриманого. Водночас обставини справи у викладі САП вказують на Ігоря Кірюшина, який був заступником міністра ПЕК у період 2009-2011 років. У березні 2017 року тодішній генпрокурор Юрій Луценко повідомляв, що Кірюшина затримали у Грузії.

За даними САП, учасники злочинного угруповання до складу якого входив і ексзаступник міністра ПЕК, у 2010-2014 роках продавали приватним компаніям скраплений газ, видобутий ПАТ «Укрнафта» та «Укргазвидобування» за пільговими цінами, встановленими для реалізації газу населенню. Однак насправді перепродували його іншим суб’єктам господарювання, а ті вже випускали у вільний обіг.

 
…

На майбутніх ділянках розведення сил та засобів на Донбасі не передбачається створення «сірої зони», повідомив в ефірі проєкту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії керівник пресцентру штабу ООС Віталій Саранцев. За його словами, це планується зробити для того, щоб в населених пунктах, які потраплять у ділянки розведення продовжували працювати державні установи.

«На тих ділянках, які плануються для розведення, там не передбачається, що якісь населені пункти попадуть в сіру зону… Там буде продовжуватися життя, там будуть функціонувати всі державні інституції, там буде забезпечений правопорядок», – сказав Саранцев.

Про чергові точки розведення на Донбасі Тристороння контактна група повинна домовитися до кінця березня цього року.

Раніше міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявляв, що «зараз на столі в Мінську є дев’ять фактично ділянок», але завдання переговорної групи – звести їх до трьох. Нові точки розведення, які пропонує Україна, Радіо Свобода підтвердили в штабі ООС –  контрольний пункт в’їзду та виїзду «Гнутове», залізничний міст в Станиці Луганській і Новоселівку Другу (в районі Авдіївки). 

Наприкінці минулого року відбулося розведення сил біля Золотого на Луганщині та в районі Петрівського і Богданівки на Донеччині.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

У прокуратурі Автономної Республіки Крим прокоментували закриття судом кримінальної справи щодо члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого. Як повідомили проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії в пресслужбі прокуратури, севастополець повністю визнав свою провину.

«Щодо Кучерявого, він визнав свою провину в повному обсязі. Однак в судовому засіданні сторона захисту заявила клопотання про звільнення від відповідальності у зв’язку із закінченням термінів давності. В результаті, суд задовольнив клопотання адвоката», – повідомили в пресслужбі прокуратури.

Також адвокат Кучерявого Ігор Мокін повідомив, що його підзахисний зараз перебуває в Херсоні, чи збирається Кучерявий повертатися в анексований Крим йому невідомо.

27 січня Дніпровський районний суд Києва закрив справу стосовно члена партії «Единая Россия» та організації «Автоканал Севастополя» Ігоря Кучерявого.

Херсонський міський суд 10 грудня 2019 року відправив під домашній арешт на 60 діб «єдинороса» із Севастополя Ігоря Кучерявого. Про його затримання співробітниками СБУ на адміністративному кордоні між анексованим Росією Кримом і Херсонщиною, на пункті пропуску «Каланчак» стало відомо 3 грудня 2019 року. Наступного дня в СБУ повідомили, що чоловік прямував на материкову Україну за українським паспортом.

6 грудня 2019 року представники СБУ і прокуратури АРК повідомили Кучерявому про підозру за статтею 110 «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».

Ігор Кучерявий є секретарем первинного відділення владної партії Росії партії «Единая Россия», входить до складу політради регіонального відділення партії «Единая Россия» в анексованому Севастополі.
…

Перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков запевняє, що за жодних обставин не втручатиметься у розслідування «справ Майдану».

«Я не можу мати до них (кримінальних проваджень у «справах Майдану» – ред.) доступ. Як тільки-но я ознайомлюсь із матеріалами кримінального провадження, що стосуються подій на Майдані, або кримінальними провадженнями, де мої колишні колеги здійснювали захист або представництво інтересів клієнтів, я втрачу свою роботу на підставі закону України про засади запобігання та протидії корупції», – сказав Бабіков на брифінгу у Києві.

Також, за словами Бабікова, його не варто називати адвокатом експрезидента Віктора Януковича.

«Я його (Януковича – ред.) інтереси не представляв, ніколи не був із ним знайомий», – сказав Бабіков, додавши, що як співробітник одного з адвокатських об’єднань (раніше Бабіков працював у юридичній фірмі «Аверлекс», яка представляла інтереси Януковича в судах – ред.) лише підписував технічні документи.

Бабіков також заявив, що з тимчасовою виконувачкою директора ДБР Іриною Венедіктовою знайомий з часів роботи в органах прокуратури Харківської області у 2010 році, про конкурс на посади заступників директора бюро дізнався із сайту ДБР, а сам конкурс, в якому переміг, за його словами, не був формальністю.

Крім того, перед брифінгом Бабікова до пресцентру ДБР прийшла ексдепутат Тетяна Чорновол, яку після того, як вона увімкнула телефон у режимі зйомки двоє осіб вивели із зали для преси.

20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова підписала накази про призначення заступників керівника відомства, в тому числі Олександра Бабікова – першим заступником голови ДБР.

Перед тим низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР, називаючи його «адвокатом Януковича», який буцімто після призначення «буде курувати розслідуванням «справ Майдану».

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової.

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, згідно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

Запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт «Про протидію дезіеформації» спрямований на встановлення контролю влади над українськими медіа, заявляє від імені Національної спілки журналістів України її голова Сергій Томіленко.

«Пропонуємо уряду припинити обговорення і просування настільки конфліктного законопроекту, який піддається критиці як українськими журналістами, національними медійними організаціями, так і міжнародною спільнотою. Закликаємо журналістські та інші громадські організації не брати участі в доопрацюванні шкідливого для медіа документу», – ідеться в заяві, поширеній 28 січня.

НСЖУ наводить кілька аргументів на користь відкликання законопроєкту. Зокрема, журналлістське об’єднання вказує, що законопроект пропонує розділити співробітників засобів інформації «на два сорти – так званих «професійних журналістів» і просто журналістів» та «скасовує право бути акредитованими в органах влади та інші закріплені в законодавстві права журналістів для тих, хто не увійде до провладної АПЖУ (Асоціації професійних журналістів)».

Спілка журналістів також вносить свої пропозиції для боротьби з дезінформацією і вказує, що «відкритість української влади і політиків – це найкращий інструмент для боротьби з фейками». «Влада має розповідати, що і навіщо вона робить, з якою метою. Тоді зміцниться довіра як журналістів, так і суспільства до влади, а вплив російських фейків нівелюється», – вважають в НСЖУ.

17 січня Міністерство культури, молоді та спорту опублікувало основні положення законопроєкту про протидію дезінформації, заявивши про другий етап громадського обговорення документа. Він, зокрема, пропонує запровадити адміністративну та кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації.

Представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір висловив занепокоєння з приводу окремих положень документа.

Український уряд має поважати саморегуляцію та автономію журналістів і не втручатися в цей процес, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (ЄФЖ) Рікардо Гутьєррес, коментуючи пропозиції Міністерства культури, молоді та спорту до законопроєкту про протидію дезінформації.

Докладніше про запропонований Міністерством культури, молоді та спорту законопроєкт читайте в статті «Мінкульт проти фейків: що не так із законопроєктом» (частина 1 і частина 2).

 
…

У справах про вбивства активістів на Інститутській 20 лютого 2014 року повернули попередній склад групи прокурорів. Про це повідомляє Адвокатська дорадча група.

«Змінено групу прокурорів у справі по вбивствам на вул. Інститутській 20.02.2014 р. Після задоволення відводу фейковим прокурорам 14.01.2020 Святошинським районним судом, Генеральний прокурор 27.01.2020 своєю постановою повернув «оригінальний» склад групи прокурорів – Олексія Донського, Ігоря Земского, Яніса Симонова і підсилив групу», – мовиться у повідомленні.

15 січня Святошинський районний суд Києва відвів групу нових прокурорів у справі колишніх беркутівців, підозрюваних у розстрілі людей на Майдані в 2014 році.

Адвокати родин Небесної сотні вимагали відводу групи прокурорів, посилаючись на їхню заангажованість і поведінку в Апеляційному суді наприкінці грудня. Захист постраждалих вказував на те, що нові прокурори не підтримували державне обвинувачення, а виступали фактично на стороні підсудних, підтримуючи сторону їхнього захисту.

Адвокати ексберкутівців, зі свого боку, виступили проти відводу прокурорів, бо вважають їх чесними і професійними.

29 грудня відбувся обмін утримуваними особами між Україною та підтримуваними Росією бойовиками за формулою «76 на 124». Україна отримала 76 людей (12 військових, 64 цивільних​)!

За день до цього Київський апеляційний суд звільнив колишніх беркутівців під особисте зобов’язання. Під час засідання Генпрокуратура змінила групу прокурорів у цій справі.

Вони підтвердили, що ексберкутівці були включені до списку на обмін утримуваними особами між Києвом та бойовиками «ЛДНР».

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні 30 грудня заявила, що обмін ексберкутівців «суттєво ускладнить» розгляд справи Майдану.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що видача угрупованням «ЛДНР» п’яти колишніх беркутівців була умовою обміну.
…

Українські правозахисники задокументували понад 300 фактів тиску на журналістів і блогерів у Криму від початку анексії. Про це під час заходу «Ситуація в окупованому Криму та дорожня карта вимог до Росії у сфері прав людини» в рамках зимової сесії ПАРЄ розповіла керівник Кримської правозахисної групи (КПГ) Ольга Скрипник.

Серед зазначених фактів є кримінальні й адміністративні справи, тортури, фізичні напади, затримання і обшуки, допити, випадки захоплення або пошкодження журналістського обладнання, заборони на в’їзд до Криму, випадки цензури, DDoS-атаки на незалежні засоби масової інформації.

«Дії російської влади в Криму призводять до усунення плюралізму думок і заміни незалежних ЗМІ офіційними російськими пропагандистськими джерелами. Кримчани не мають змоги отримувати інформацію про Україну і з питань прав людини в Криму, оскільки контрольовані Росією ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів Криму», – зазначила керівник Кримської правозахисної групи.

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня в Страсбурзі.

Після анексії Криму в 2014 році російські силовики заборонили в’їзд на півострів і в Росію кільком українським журналістам.

Українські правозахисники вважають такі заборони тиском на журналістів у Криму. Вони неодноразово закликали світове співтовариство посилити тиск на Росію для того, щоб вона припинила утиски свободи слова на анексованому півострові.

 
…

Йдеться про пам’ятну дошку з іменами вояків УПА, які загинули у боях із НКВС у 1945 році, на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві
…

Офіційний Київ і країни Заходу не визнали проведених Росією виборів в окупованому Криму
…

Депутат Верховної Ради від владної партії «Слуга народу» Олександр Мережко обраний віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи, повідомила його колега по українській делегації в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

«Олександр – доктор юридичних наук, відомий вчений та фахівець у галузі міжнародного права, нещодавно він став головою комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва. Досвід викладання у США, Польщі, Індії, Азербайджані та Вірменії, знання специфіки цих країн також стане в нагоді при виконанні повноважень у рамках ПАРЄ», – поінформувала Кравчук, додавши, що «20 віцепрезидентів від держав-учасниць ПАРЄ обираються щороку на початку чергової сесії і залишаються на посаді до відкриття наступної сесії».

Зимова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи розпочалася 27 січня у Страсбурзі. У сесії бере участь нова українська делегація, яка пропустила осінні засідання на знак протесту проти повернення Росії до ПАРЄ.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.
…

Парламентська асамблея Ради Європи 27 січня не підтримала проведення термінових дебатів на зимовій сесії Асамблеї щодо відсутності демократії в Росії. Ця пропозиція не була підтримана на засіданні зимової сесії асамблеї в Страсбурзі.

Після відкриття зимової сесії понад 30 депутатів ПАРЄ запропонували провести термінові дебати щодо «відсутності демократії у політичному процесі» в Російській Федерації, повідомив раніше член української делегації Олексій Гончаренко.

Така пропозиція мала набрати дві третини голосів від більшості присутніх у сесійній залі ПАРЄ депутатів, але її підтримали лише 54 депутати. Проти проголосували 134, ще 21 депутат утримався.

Гончаренко також повідомив, що оскаржені повноваження російської делегації, а також обрання російського політика Петра Толстого віцепрезидентом ПАРЄ. Асамблея ухвалила, що питання повноважень делегації Росії буде розглянуто в середу, 29 січня.

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, яка дозволила Російській Федерації повернути свою делегацію в цю європейську структуру. Делегати ПАРЄ внесли зміни до регламенту, які можуть ускладнити або заблокувати накладання санкцій на делегацію Росії та забезпечити її повернення без виконання міжнародних зобов’язань, пов’язаних із війною на Донбасі та анексією Криму.
…

Президент України Володимир Зеленський і президент Росії Володимир Путін мають зустрічатися, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Якщо ми знаємо, що в Росії вирішує президент Путін, у них немає демократії, там усе вирішує одна людина, то немає іншого шляху вирішення питання, як розмова з президентом Путіним. Боятися потрібно не розмов з Путіним. Боятися потрібно, з чим ти ідеш на розмову з Путіним. Я думаю, що вся країна побачила – президент Зеленський іде на розмову з Путіним із сильною українською позицією», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Зеленський і Путін зустрічалися одного разу – на полях саміту лідерів «нормандської четвірки» в Парижі 9 грудня. Друга їхня зустріч могла відбутися 23 січня в Ізраїлі, але цього не сталося: речник Кремля Дмитро Пєсков називав серед причин відмову Зеленського взяти участь у Всесвітньому форумі пам’яті Голокосту.
…

Україна має повернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Тепер що відбулося? Із січня відбулося перезавантаження керівництва Парламентської асамблеї Ради Європи. Так само ще минулого року пішов з посади генеральний секретар Ради Європи. Усі ці люди безпосередньо керували, смикали за струни для того, щоб зробити те, що сталося, повернути так ганебно Росію. Усі ці люди пішли, а значить, настав зручний момент, щоб перезавантажитися в ПАРЄ, повернутися і вибудовувати нову політику, захищати українські інтереси», – сказав Кулеба в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

У червні 2019 року Парламентська асамблея Ради Європи змінила процедуру застосування санкцій, і Росія повернулася до повноцінної роботи в ПАРЄ після чотирьох років перерви.

У відповідь на це делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України в ПАРЄ залишили зал засідань. Україна офіційно відмовилася від участі в осінній сесії ПАРЄ.

16 січня Верховна Рада ухвалила заяву про повернення постійної делегації України до Парламентської асамблеї Ради Європи.

Найближча сесія ПАРЄ розпочнеться 27 січня в Страсбурзі
…

Наразі в Україні не зафіксований жоден випадок зараження новим вірусом. Виявлені випадки, про які повідомляли ЗМІ, були звичайним грипом – очільниця МОЗ
…

Президент України Володимир Зеленський почав дводенний робочий візит до Польщі.

«Глава держави візьме участь у пам’ятних заходах в Освенцимі, приурочених до 75-ї річниці звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау. Програмою візиту також передбачена зустріч Володимира Зеленського з Президентом Польщі Анджеєм Дудою», – повідомив Офіс президента.

В Аушвіці у роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї. Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

 
…

У кількох містах Чечні затримали 25 людей за поширення колажу із зображенням чоловіка, схожого на Рамзана Кадирова, в одязі православного священика, повідомляє проєкт Радіо Свобода Кавказ.Реалії.

За цими даними, затримання відбулися 24 січня, серед затриманих є школярі та пенсіонери. При цьому силовиків цікавили не тільки ті люди, хто розсилав колаж, а й ті, хто отримував.

Затриманих перевезли до райвідділу, де побили і протримали ніч без складання протоколів або оформлення будь-яких документів.

На початку листопада був оприлюднений відеозапис засідання уряду у Чечні, під час якого Рамзан Кадиров закликав спецслужби, поліцію, регіональну владу і громадські організації виявляти тих, хто «ображає честь», «порушує згоду між людьми, бреше, влаштовує розбрат» в інтернеті і переслідувати їх, «навіть якщо для цього будуть порушені всі закони».

Пізніше прес-секретар Кадирова Альва Карімов заявив, що BBC, які першими переклали виступ глави республіки із чеченської,спотворили його слова.

Водночас, журналісти проєкту Радіо Свобода і «Голосу Америки» «Настоящее время», які знають чеченську мову, підтвердили, що переклад слів Кадирова правильний.

Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив у свою чергу, що заяви Рамзана Кадирова силовики перевіряти не будуть.

 
…