Влада

Президент України Володимир Зеленський заявив, що 17 грудня біля Верховної Ради поліцейські і мітингувальники постраждали «через політичні гасла».

«Кожен має право на мирне зібрання. Кожен має право висловити думку. І кожен має нести відповідальність, якщо від його дій страждає інший. Дискусії про законодавчі ініціативи не повинні порушувати закон. Я поважаю думку українців, впродовж місяців ми слухаємо пропозиції стосовно реформ. Однак на мітингу щодо закону про землю звучать не голоси фермерів, а політичні гасла. Через них постраждали і мітингарі, і поліцейські», – йдеться в повідомленні у фейсбуці Зеленського.

Він додав, що влада «вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями».

«Якщо ми хочемо кращого життя, то маємо навчитися говорити, поважати одне одного і, зрештою, жити разом. Влада, як і обіцяла, вносить між першим і другим читанням правки в закон про землю на основі обговорень з українцями. Ми дослухаємося до людей. І саме так Україна буде рухатися до кращого життя, попри опір старих «еліт». Це я вам гарантую», – додав президент.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталися сутички між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

За даними поліції, внаслідок сутичок постраждали двоє цивільних, 17 правоохоронців і були затримані 26 осіб.

Як повідомив голова поліції Києва Андрій Крищенко, відкрите кримінальне провадження за статтею «опір працівнику поліції».

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні. 
…

Посольство США в Україні засудило насильство, що спалахнуло під час акцій протесту 17 грудня біля Верховної Ради.

«Сполучені Штати підтримують право на мирні протести. Ми засуджуємо насильство щодо поліції й журналістів, яке сталося сьогодні біля Верховної Ради», – йдеться в повідомленні посольства у твітері.

За даними поліції Києва, 17 правоохоронців і двоє цивільних постраждали внаслідок сутички між правоохоронцями й учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі.

В одного з військових Нацгвардії – травма голови, лікарі вирішують, чи робити йому трепанацію черепа, повідомили в поліції.

Фотокореспонденту Радіо Свобода Сергієві Нужненку силовики пошкодили камеру і розбили окуляри.

 
…

Вечірнє засідання Верховної Ради відкрили і одразу закрили. За словами спікера парламенту Дмитра Разумкова, це пов’язано з необхідністю продовжити консультації між фракціями щодо законопроєкту про ринок землі.

«Консультації триватимуть і сьогодні, і, я думаю, що і завтра вранці. Тому була пропозиція від усіх фракцій і депутатських груп сьогодні продовжити роботу не в пленарному режимі. Оскільки регламентом передбачено проведення вечірнього засідання Верховної Ради, пропоную відкрити його, а потім відразу достроково закрити вечірнє засідання. Після цього депутати повернуться до консультацій», – сказав Разумков.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.
…

Законопроєкт про внесення змін до статті 106 Конституції України, який дозволяє президенту призначати та звільняти голів Національного антикорупційного бюро та Державного бюро розслідувань, визнано таким, що не відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України та відповідає вимогам частини другої статті 157, статті 158 Конституції України. Про це мовиться у висновку Конституційного суду України.

«Системний аналіз положень законопроєкту вказує на те, що в разі ухвалення законопроєкту його положення можуть порушити баланс конституційних повноважень між президентом України та Кабінетом міністрів України, фактично створивши паралельну виконавчу владу, підпорядковану президенту України», – мовиться у повідомленні.

Стосовно статей, яким документ відповідає, то у статті 157 йдеться про те, що Конституцію не можуть змінювати в умовах воєнного або надзвичайного стану, а в 158-й, що закон про зміни до Конституції, якщо його не схвалила Верховна Рада, повторно можна подати лише через рік.

Президент України Володимир Зеленський подав законопроєкт до парламенту 29 серпня. 4 вересня комітет Ради визнав його таким, що не містить ризиків. Згодом документ направили на розгляд Конституційного суду.
…

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент призупинив оголошене ним 10 грудня безстрокове голодування. Про це він заявив 17 грудня на прес-конференції в Києві, повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«У неділю (15 грудня – ред.) блаженніший митрополит Єпіфаній (предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України – ред.) просив призупинити голодування. Я не можу піти проти волі блаженнішого і я пообіцяв, що я припиню голодування. Але тимчасово. Якщо я побачу, що питання не буде вирішуватися, тоді я продовжу це голодування. І я не буду дивитися ні на чиї обіцянки, тому що 6 років обіцянок і брехливих заяв від уряду», – сказав архієпископ Климент.

За його словами, 18 грудня уряд України має надати перші результати, які допоможуть вирішити ряд питань з кримської єпархією.

«Цього тижня відбулися зустрічі з міністром (у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України – ред.) Оксаною Колядою. Вона дала певні доручення профільним міністерствам до середи підготувати пропозиції для того, щоб до кінця тижня сформувати відповідну постанову і розпорядження, які будуть підписані прем’єр-міністром України», – додав Климент.

Архієпископ Кримської єпархії ПЦУ Климент оголосив голодування 10 грудня біля будівлі Кабінету міністрів України. Він вийшов із плакатом «Забезпечте права релігійної свободи українців в Криму» і заявив, що починає голодування.

Минулого тижня Климент повідомив, що написав заяву в російську поліцію про крадіжку церковного майна з Кафедрального собору святих рівноапостольних Володимира і Ольги в Сімферополі.

Голова Православної церкви України, митрополит Київський і всієї України Епіфаній просив президента Володимира Зеленського, Кабінет міністрів і правоохоронні органи вжити заходів для припинення тиску на ПЦУ в Криму.

24 вересня 2019 року в управлінні російського Міністерства юстиції анексованого Криму втретє відмовили в реєстрації українського православної єпархії на півострові.

Арбітражний суд Центрального округу російської Калуги 14 листопада відхилив касаційну скаргу представників Кримської єпархії Православної церкви України. Представники ПЦУ намагалися оскаржити рішення російського Міністерства майнових і земельних відносин анексованого Криму про розірвання договору оренди собору в центрі Сімферополя.

Чиновники пояснили вимогу до церкви залишити будівлю Кафедрального собору в Сімферополі закінченням терміну дії договору з єпархією УПЦ КП, яка перейшла в створену Православну церкву України.

Комітет ООН з прав людини двічі просив Росію не виселяти Кримську єпархію Православної церкви України з кафедрального собору Володимира та Ольги в Сімферополі.

Фактична влада Криму стверджує, що не отримувала рекомендацій ООН щодо храму ПЦУ в Сімферополі.
…

Правоохоронці розігнали частину мітингувальників і знесли намети, встановлені біля Верховної Ради в Києві, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Під час сутичок співробітники Національної гвардії та поліції розбили камеру й окуляри журналіста Радіо Свобода Сергія Нужненка.

Поліція Києва повідомила, що демонтувала військові намети та затримали «найбільш активних» учасників акції.

«Учасники заходу не виконували законних вимог правоохоронців, встановили на вулиці Грушевського військові намети та влаштували сутичку: двох поліцейських доставили у лікарню», – заявили поліцейські.

Правоохоронці не уточнили кількість затриманих громадян.

Зранку 17 грудня біля Верховної Ради сталася штовханина між правоохоронцями та учасниками акції протесту проти запровадження ринку землі. За даними кореспондента Радіо Свобода, активісти облили кількох поліцейських зеленкою та застосували проти них газовий балончик. Згодом демонстранти розпочали ставити намети на проїжджій частині поблизу будівлі парламенту.

19 грудня Верховна Рада планує розглянути законопроєкт про запровадження ринку землі в другому читанні.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби п’ять разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого поранень зазнав один військовослужбовець.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 мм, а також з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики обстріляли позиції ЗСУ неподалік Новолуганського з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї, втрат серед українських військових немає.

Бойовики угруповань «ДНР» та «ЛНР» на своїх ресурсах звинувачують українських військових у обстрілах сіл Набережне та Сміле.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Народний депутат, заступник голови фракції партії «Слуга народу» Євгенія Кравчук повідомила, що більшість готується до останнього в цьому році «турботижня» у Верховній Раді і серед ключових – земельна реформа в Україні.

«Засідання фракції проходило з одним питанням порядку денного – запровадження ринку землі. Дискусії тривають. Але не про те потрібен він, чи ні, а про параметри функціонування ринку. А значить ми дуже близько підійшли до оптимального рішення, яке найбільше підійде Україні. А саме: Комітет з питань аграрної та земельної політики фіналізує формулювання з приводу того, що іноземці не зможуть купувати землю, доки рішення про це не буде ухвалено на всеукраїнському референдумі; Щодо концентрації землі в одних руках, поріг буде значно зменшено. Розмови йдуть про цифру 10-20 тисяч гектарів, що вдесятеро менше, ніж було запропоновано в першому читанні», – написала Кравчук у фейсбуці за підсумками засідання фракції «Слуга народу» 16 грудня.

Водночас сьогодні перед засіданням парламенту депутати зібралися на позачергове засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики, повідомляє сайт парламенту. У порядку денному на сьогодні розгляд законопроєкту про земельну реформу в другому читанні поки не стоїть. Попередньо, це питання Рада має розглянути у четвер.

Верховна Рада 13 листопада проголосувала в першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.
…

«Вечірній квартал» присвятив новий номер колишній голові Національного банку України Валерії Гонтаревій. Відео виступу оприлюднила речниця фракції партії «Слуга народу» Юлія Палійчук у Facebook.

«У жінки прошу пробачення, знову збудуєм дачу вам, гроші зберем на карточку, на «Дельта банку» карточку. Те, що лунала пісня ця, вибачте лисого глупця во ім’я сина і отця, пресвята погорілиця», – заспівав актор Євген Кошовий зі сцени.

Згодом він додав, що «український політик повинен прожити своє життя так, щоб потім не соромно було дивитися в очі своїм колегам… в Лондоні».

У випуску «Вечірнього кварталу» за 19 жовтня на телеканалі «1+1» гумористи разом з хором Верьовки фактично висміяли підпал будинку колишньої голови Національного банку України Валерії Гонтаревої.

Остання назвала подію «соромом», вказавши, що у цивілізованому суспільстві неможливо уявити, щоб хтось «насміхався над людським горем». Український олігарх Ігор Коломойський, про якого у «пісні» теж неопосередковано згадували, прокоментував номер фразою «браво» і зазначив, що найдужче йому сподобалася фраза «Валерія думає на Валерича».

Генеральний директор – художній керівник Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки Зеновій Корінець визнав, що пісня – «некоректна».

У студії «Квартал 95» назвали номер «гострою сатирою».

Наприкінці серпня ексголову НБУ в столиці Великої Британії Лондоні збив автомобіль. Через тиждень вона повідомила, що в Києві підпалили машину її невістки – також Валерії Гонтаревої. Колишня голова Нацбанку вважає ДТП й інцидент з автомобілем її невістки «ланками одного ланцюга» й пов’язує їх зі своєю діяльністю на посаді голови регулятора.

Пізніше Гонтарева заявила, що вночі 17 вересня спалили її будинок в селі Гореничі під Києвом. Вона назвала «нісенітницею» слова своїх опонентів, які припускають, що вона сама організувала підпал будинку й автомобіля своєї невістки, щоб отримати політичний притулок у Великій Британії та уникнути слідства в Україні.
…

Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду.

«Наказ [про звільнення] є», – сказав Рябошапка в коментарі «Українським новинам».

За його словами, наказ підписаний 11 грудня. Агентство з посиланням на свої джерела пише, що Говда сам подав у відставку.

Він став прокурором столиці в липні 2016 року. До цього Говда працював заступником Генерального прокурора та прокурором Одеської області.
…

Заступник державного секретаря США Девід Гейл обговорив із віцепрем’єр-міністром України Дмитром Кулебою наступні кроки після зустрічі лідерів «нормандського формату», повідомила пресслужба Державного департаменту США 16 грудня.

Під час зустрічі у Вашингтоні 13 грудня вони також мали дискусію про важливість подальшого прогресу України на шляху реформ.

Крім того, Гейл наголосив на підтримці територіальної цілісності та суверенітету України в часи російсько агресії.

9 грудня в Парижі відбувся саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Учасники домовилися про обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх та режим припинення вогню до кінця 2019 року.
…

Цей телеканал перебуває під санкціями РЕБО України
…

Голова Українського культурного фонду Марина Порошенко написала заяву про дострокове припинення своїх повноважень. Про це вона заявила у відеозверненні.

 Таким чином, як пояснила дружина п’ятого президента, вона хоче запобігти «тиску з боку чинної влади на членів команди Українського культурного фонду».

«Кілька днів тому від міністра культури молоді і спорту України на Наглядову раду Українського культурного фонду надійшла «пропозиція» достроково припинити мої повноваження як голови Наглядової ради. Зрозуміло, що цей крок ініційовано Офісом президента і про культуру в цій ситуації там явно не думали. Очевидно, що у нас різні погляди на культуру взагалі, і на політичну культуру зокрема», – заявила експерша леді України.

Марина Порошенко вважає, о єдина претензія до неї – «прізвище».

«Я ношу його понад тридцять років і пишаюся ним. Воно увійшло в історію України, і ніхто – ні нинішній президент, ні міністр культури, – викреслити його не зможе. Тож прізвище міняти не збираюсь. І боротися за посаду – також не буду. Я маю честь!» – наголосила Марина Порошенко.

Марина Порошенко очолила УКФ у 2018 році.
…

Після початку бойових дій на Донбасі Роман Зозуля регулярно допомагає українській армії
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої ночі сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого постраждали двоє бійців ЗСУ.

«Противник обстрілював позиції Об’єднаних сил з гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та іншої стрілецької зброї», – йдеться в повідомленні.

За даними штабу, від початку поточної доби бойовики вогневої активності не проявляли, втрат з боку ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Президент України Володимир Зеленський 16-17 грудня відвідає з офіційним візитом Азербайджан, повідомляє пресслужба Офісу президента.

«У рамках візиту заплановані переговори глави держави з президентом Азербайджану Ільгамом Алієвим та прем’єр-міністром Алі Асадовим. Передбачається підписання низки двосторонніх документів, спрямованих на поглиблення співпраці між Україною та Азербайджанською Республікою у пріоритетних сферах», – йдеться в повідомленні.

За даними президентської канцелярії, у планах Володимира Зеленського також участь в бізнес-форумі та зустріч з українською громадою Азербайджану.

Напередодні візиту влада Азербайджану підтвердила, що Україна депортувала опозиційного блогера Ельвіна Ісаєва, якого перед цим суд у Баку постановив взяти під арешт. За якою статтею наразі невідомо, як і немає офіційних коментарів від української сторони.
…

Міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявляє, що відмовився від державної охорони і скористався послугами приватних охоронців.

«Я коли звернувся за державною охороною, виявилося, що не просто тобі дають одного або двох людей, там якийсь взвод на мене планували виділити. Мені стало якось ніяково від того, що на мене держава буде витрачати такі ресурси. Тому я вирішив за свій рахунок найняти двох людей. Зараз зі мною ходять двоє приватних охоронців», – сказав Дубілет в ефірі телеканалу ICTV.

8 листопада міністр Кабінету міністрів України Дмитро Дубілет заявив, що 8 листопада звернувся до Управління державної охорони з проханням надати йому охорону.

«Коли я йшов у Кабмін, я був впевнений, що моя посада буде настільки технократичною, що кому-кому, а мені це точно не знадобиться. Але, мабуть, не в українській політиці. Зараз навколо мене раптом з’явилося дві зони напруги», – написав тоді Дубілет.

За його словами, по-перше, він координує проєкт по боротьбі з тіньовим алкоголем, а по-друге, є одним із координаторів проведення конкурсів на державні топпосади.

Дубілет висловив сподівання, що охорона йому буде потрібна тимчасово.

Колишній IT-директор «Приватбанку» й засновник Monobank Дмитро Дубілет 29 серпня був призначений міністром Кабінету міністрів у новому уряді.

 
…

«Понад п’ять років Росія незаконно окуповує Крим і контролює частину Донбасу збройними формуваннями, якими вона командує» – Вілсон
…

Російський державний телеканал «Россия-1» 15 грудня в ефірі програми «Москва. Кремль. Путін» показав коментар президента України Володимира Зеленського, який раніше на каналі анонсували як «інтерв’ю».

У сюжеті вказано, що розмова відбулася вночі, після саміту «нормандської четвірки» в Парижі.

Автор сюжету вказує, що коли російські журналісти поставили запитання Зеленському, охоронець намагався перешкодити, «але сам Зеленський дав повноцінну розгорнуту відповідь».

Автори сюжету наголошують, що «за останні шість років це було перше нормальне повноцінне спілкування президента України з російськими журналістами».

«Я вважаю, що головне – що ми почали всі спілкуватися. Це найголовніше», – прокоментував Зеленський переговори.

12 грудня телеканал «Россия-1» повідомив, що президент України Володимир Зеленський дав інтерв’ю його журналістам, яке пообіцяли оприлюднити в ефірі 15 грудня.

Президент України заявив в ефірі телеканалу «1+1», що не давав інтерв’ю російському державному телеканалу.

«Журналістка щось запитала у коридорі, я щось відповів. Таке інтерв’ю», – сказав Зеленський.

9 грудня після першого за три роки «нормандського саміту» Зеленський запропонував російським журналістам приїхати до України, на Донбас, щоб побачити все на власні очі.

 
…

Мати фігуранта другої Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір» Сейрана Салієва змогла отримати дозвіл на побачення з сином після дзвінка українському консулу в російському Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Про це Зодіє Салієва розповіла в коментарі громадському об’єднанню «Кримська солідарність».

«У листопаді ми не потрапили. 5 грудня мені сказали, що дозвіл за листопад вже не підходить, його термін вийшов, за ним потрібно було в листопаді приходити. Я їм сказала, що там не вказані ні дата, ні час –терміну давності немає, до якого числа можна потрапити на побачення. Мені довелося зателефонувати генеральному консулу України в Ростові-на-Дону Тарасу Малишевському. Він сказав, що постарається допомогти. Дали дозвіл. Після обіду потрапила до сина», – розповіла мати Сейрана Салієва.

Зодіє Салієва додала, що її син «сильно схуд», тому що не завжди їсть ту їжу, яку дають в СІЗО.

«Він сказав: «Ми не хочемо тут багато їсти, кожен день їжу не беремо, так як один день дають їжу зі свининою, в інший день без неї», – розповіла Зодіє Салієва.

15 листопада Південний військовий окружний суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати по суті другу бахчисарайську «справу Хізб ут-Тахрір».

У жовтні 2017 року російські силовики заарештували шістьох жителів Бахчисарая. Це Тимур Ібрагімов, Марлен Асанов, Мемет Бєлялов, Сейран Салієв, Сервер Зекір’яєв і Ернес Аметов. ФСБ Росії інкримінує їм участь у забороненій в Росії та анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

21 травня 2018 року року в Криму затримали координатора «Кримської солідарності» Сервера Мустафаєва і житель села Долинне Бахчисарайського району Едема Смаїлова. Звинувачення проти них долучили до Бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков прокоментував зустріч у «нормандському форматі», яка відбулася на початку поточного тижня в Парижі, заявивши про відсутність «прориву»

«Зустріч не призвела до доленосного прориву. Чи відновився «нормандський формат» після значної перерви? – Так. Чи досягнуто доленосного прориву? – Ні», – цитують слова Пєскова російські ЗМІ з посиланням на «Первый канал», якому прессекретар Путіна дав інтерв’ю.

Напередодні Дмитро Пєвсков на запитання, за яких умов Кремль погодиться провести додаткові переговори для модернізації Мінських угод, заявив, що це справа Києва і «самопроголошених республік», вчергове назвавши збройний конфлікт на Донбасі «внутрішньоукраїнським».

9 грудня в Парижі пройшов саміт у «нормандському форматі» – зустріч лідерів Франції, Німеччини, України і Росії. Головною темою зустрічі стали пошуки шляхів мирного врегулювання збройного конфлікту на Донбасі. Учасники домовилися про забезпечення режиму припинення вогню до кінця 2019 року, а також обмін утримуваними особами за форматом всіх на всіх. За підсумками зустрічі ухвалили декларацію, в якій сторони висловили прихильність Мінським угодами як базі для подальших переговорів.
…

Екіпажі російських літаків Су-27СМ і Су-30м2 під час льотно-тактичних навчань провели повітряний бій в небі над окупованим Кримом. Про це повідомила прес-служба Чорноморського флоту Росії.

«За задумом навчань, ланки чергових літаків Су-27СМ і Су-30м2 підняли по тривозі і направили на перехоплення військових літаків умовного противника, які порушили повітряний кордон Російської Федерації. Під час повітряного бою і умовного застосування ракетного і стрілецько-гарматного озброєння порушники повітряного кордону були знищені», – мовиться у повідомленні.

За інформацією російських військових, пілоти відпрацювали взаємодію з зенітно-ракетними і радіотехнічними підрозділами, питання аеронавігації, пілотування за заданим маршрутом і уникнення засобів ураження умовного противника.

Повідомляється, що в ролі противника виступили літаки зі складу іншого авіаційного підрозділу, дислокованого на військових аеродромах Криму. За інформацією відомства, всього у навчаннях взяли участь близько десяти військових літаків.

Після анексії Криму у 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові. У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.
…

У штабі Операції об’єднаних сил повідомили, що від початку поточної доби підтримувані Росією бойовики на Донбасі п’ять разів обстріляли позиції Збройних сил України, в результаті чого один український військовий загинув і ще один зазнав поранення.

«Противник обстріляв наші підрозділи із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 82 міліметри, гранатометів різних систем та кулеметів великого калібру. Зафіксовано також вогневу активність ворожих снайперів», – йдеться в повідомленні.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі села Староласпа та околиць Горлівки. В угрупованні «ЛНР» зведених даних про бойові дії не наводять.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У фігуранта другого сімферопольського «справи Хізб ут-Тахрір» Шабана Умерова, який перебуває у СІЗО Сімферополя, стався напад. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність» з посиланням на адвоката Назіма Шеіхмамбетова.

«У слідчому ізоляторі вже тривалий час він відчуває біль в області серця, це супроводжується головними болями, пересиханням у роті, ознобом, ускладненим диханням. Кілька тижнів тому у нього був досить серйозний напад. Завдяки сусідам по камері йому вдалося відновити трошки свій стан, тобто вийти з критичного становища», – розповів адвокат.

Він повідомив, що направив заяви на ім’я начальника медсанчастини та на адресу адміністрації СІЗО, щоб вони вжили відповідних заходів і надали Умерову медичну допомогу.

«Загалом Шабан аг’а виглядає наскільки можна так сказати, непогано, але схуд. Передав усім слова подяки за підтримку і за підтримку його сім’ї», – додав адвокат.

Співробітники ФСБ, МВС Росії і Росгвардії 27 березня провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримано 24-х активістів.

Обвинуваченими у цій справі проходять 25 кримських татар, 23 з яких вивезено в СІЗО Ростова-на-Дону, Таганрога і Шахти, один – Раім Айвазов – перебуває в СІЗО Сімферополя, ще один – Едем Яячіков – зник, його місце перебування невідоме з 27 березня.

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності» після масових обшуків 27 березня в анексованому Криму, закликавши до їх негайного звільнення з російського СІЗО. У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики Дезіра викликають «подив».
…

14 грудня ПЦУ проводить розширений архієрейський собор з нагоди річниці створення єдиної помісної церкви
…

Печерький суд Києва вночі 14 грудня взяв під варту без можливості внесення застави сержанта Сил спеціальних операцій, музиканта Андрія Антоненка.

Антоненка заарештовано на два місяці – до 8 лютого.

Вдень 13 грудня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури та відправив одну з підозрюваних – військового медика Яну Дугарь – під цілодобовий домашній арешт.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.
…

Лауреатами нагороди «Світло справедливості» у 2019 році стали громадські активісти Дмитро Карабчук та Юлія Мельник-Пашковська.

Церемонія вручення відбулася 13 грудня в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Організатором заходу виступив Інститут лідерства та управління Українського католицького університету.

Юлія Мельник-Пашковська – співзасновниця і керівниця екологічної громадської організації «Еколтава». Як сказано на сайті проєкту, це незалежне об’єднання експертів та екологічних активістів, яке базується у Полтаві, але діє по всій Україні, допомагаючи будувати громади, в яких сміття сортується та переробляється, а енергія споживається ощадно.

Мельник-Пашковська також є кампейнеркою 350.org з відновлюваних джерел енергії у регіоні Східної Європи, Кавказу та Центральної Азії, організатором екологічних акцій та представником на світових заходах з кліматичних питань.

«Працювати в кліматичному русі складно, бо іноді тяжко любити людей, які знищують природу, а ще зміни відбуваються повільно. Це забирає багато енергії. Тому ми всі часто вигораємо, але я бачу активістів такими феніксами, які вмирають і вкотре народжуються, щоб знову нести своє світло справедливості. Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього», – сказала активістка.

Дмитро Карабчук – координатор напрямку охорони лісів у Всесвітньому фонді природи (WWF) в Україні. Працюючи у природоохоронних неурядових організаціях, у співпраці з US Forest Service та Інтерполом займався питанням виявлення та протидії незаконним вирубкам, розвитком громадського контролю за діяльністю лісової галузі, покращенням комунікації між лісівниками та громадськістю, а також – впровадженням сучасних закордонних підходів у лісівництві України.

«Ця нагорода – це визнання важливості теми охорони довкілля, його раціонального використання, не тільки для сьогодення, але і для майбутнього. Це показник того, що наша непроста спільна праця багатьох людей у сфері екології є побачена, почута і, сподіваюся, знайде відгук у серці кожного небайдужого», – зазначив Карабчук.

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник і вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні» в пам’ять про її батька Михайла Шкільника, громадського і політичного діяча часів Української Народної Республіки.

«Ця нагорода відзначає особливих людей за їхню здатність запалити світло справедливості у темних щілинах людської душі та вказати шлях до більш людяного суспільства», – сказала про премію Анастасія Шкільник.

У 2017 році лауреаткою премії стала Наталка Седлецька – авторка і ведуча програми журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

У 2018-му премією був відзначений дослідник і соціолог Леонід Фінберг. До цього премії отримували Надія Савченко, Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

Для визначення переможця нагороди «Світло справедливості» впродовж року збирається капітула, яка спочатку визначається зі сферою, з якої буде обрано лауреата, а потім визначає претендентів. До складу капітули входить Владика Борис (Ґудзяк), Мирослав Маринович, Данило Білак, Джим Кінгем, Василь Мірошниченко, Марта Коломиєць, представник Української Католицької фундації з Чикаго Олександр Кузьма.
…

Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід Юлії Кузьменко, підозрюваній у вбивстві журналіста Павла Шеремета – арешт до 8 лютого наступного року. Рішення оголосили близько 23:00 за київським часом.

Присутні в залі кричать «Юлі – волю!»,«Ганьба» та інші гасла проти очільників силових відомств та судді, також чути погрози і нецензурщину щодо прокурорів та журналістів.

Адвокат Владислав Добош заявив про намір подавати апеляцію. 

Прокуратура просила взяти Кузьменко під варту без права застави. За версією слідства, саме вона підкладала вибухівку під машину загиблого журналіста.

Адвокат Добош заявляв про те, що у його підзахисної є алібі, яке може підтвердити її чоловік, а також наполягав на тому, що Кузьменко не можна обирати запобіжний захід у вигляді арешту, оскільки у неї наступного тижня заплановано декілька операцій.

Юлія «Лиса» Кузьменко – дитячий хірург, що також надавала допомогу військовим під час АТО.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Вдень 13 грудня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк задовольнив клопотання прокуратури та відправив одну з підозрюваних – військового медика Яну Дугарь – під цілодобовий домашній арешт.
…