Влада

Водії зможуть оплачувати штрафи через урядовий додаток «Дія», повідомили на сторінці сервісу у Facebook.

«Водіям треба дотримуватися ПДР і не порушувати їх. Проте, якщо таке трапиться, – українці отримають шанс зручно понести покарання онлайн. Ви зможете: перевірити наявність штрафу; сплатити штраф. Які штрафи з’являться в «Дії»: виписані просто на місці зупинки; штрафи за правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки», – розповіли в «Дії».

Автори додатку обіцяють надсилати push-повідомлення та інформацію про штраф.

Зараз отримати інформацію про адміністративні порушення та сплатити штраф за них можна в електронному кабінеті водія.

У грудні 2019 року Кабінет міністрів почав тестувати мобільний додаток «Дія». Зокрема, з його допомогою можна буде використовувати цифрові документи замість пластикових.

 
…

У міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch звинуватили Росію в намаганні заглушити потік інформації з анексованого нею українського Криму, заборонивши українським журналістам туди їздити.

«Заборона незалежних журналістів з півострова допомагає придушити потік інформації про переслідування кримськотатарських активістів та про інші зловживання», – заявила заступник директора відділу Human Rights Watch у Європі і Центральній Азії Таня Локшина 21 січня, через кілька днів після того, як російська влада заборонила в’їзд на територію Росії й анексованого Криму журналістові Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода).

За її словами, «критичні репортажі з Криму є серйозним подразником для російської влади».

Раніше сьогодні представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір в контексті заборони в’їзду до Криму українському журналістові Тарасу Ібрагімову закликав «відповідальних людей поважати роль медіа-діячів та дозволяти журналістам їздити без обмежень для виконання їхньої роботи».

18 січня рішенням прикордонної служби ФСБ Росії українському журналісту Тарасу Ібрагімову, який співпрацює з редакцією проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, заборонили в’їзд на територію Росії і окупованого нею Криму на 34 роки – до кінця травня 2054 року.

За словами журналіста, чіткого пояснення, з чим пов’язана заборона, він не отримав ні у самій постанові, ні під час розмови з прикордонниками, вказавши, що пов’язує це зі своєю журналісткою діяльністю.

У Національній спілці журналістів України назвали заборону Ібрагімову на в’їзд у Росію і в анексований Крим «частиною репресивного арсеналу». Також заборону засудило представництво президента України в АР Крим. Українські правозахисники закликали міжнародну спільноту посилити тиск на Росію для припинення тиску на журналістів, блогерів та активістів в анексованому Криму.

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
…

Касаційний адміністративний суд Верховного суду України відмовив «Громадському» в задоволенні позову проти організації С14, повідомляє мовник на своєму англомовному сайті.

«Суд ухвалив це рішення під час слухань 21 січня. Тепер «Громадське» має намір оскаржити рішення в Європейському суді з прав людини», – ідеться в повідомленні.

Раніше кілька українських судів, включно із Верховним, залишили чинним рішення Господарського суду Києві від 6 серпня, яким задоволено позов праворадикальної організації через публікацію «Громадського», у якій С14 характеризувалася як «неонацистська» організація. Тоді суд зобов’язав мовника спростувати інформацію шляхом публікації рішення суду та стягнути на користь С14 3,5 тисячі грн судового збору.

«Це рішення несе в собі величезну загрозу свободі слова в Україні, воно фактично забороняє журналістам давати політичні характеристики, що є неприпустимим для європейської країни», – коментувала тоді шеф-редакторка «Громадського» Ангеліна Карякіна рішення Апеляційного суду.

С14 подала до суду проти «Громадського телебачення» «на захист честі, гідності та ділової репутації» у липні 2018 року. Причиною став твіт англомовної служби видання: у дописі від 4 травня 2018 року, коли представники С14 силоміць привели бразильського бойовика Рафаеля Лусваргі до СБУ, організацію охарактеризували як «неонацистська».

У березні 2019 року в своїй доповіді про права людини Державний департамент США звертав увагу на крайні праві організації в Україні, назвавши, зокрема, націоналістичні організації С14 і «Національний корпус» «групами ненависті».

У документі відзначається, що «члени націоналістичних груп ненависті, такі як C14 і «Національний корпус», вчиняли довільні затримання людей з очевидною згодою правоохоронних органів, здійснювали напади на журналістів, представників нацменшин (ромів) та ЛГБТ-спільноти.
…

В Офісі генерального прокурора повідомили, що повідомили про підозру ще одній людині у справі про заволодіння майном Національної гвардії України.

«Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора вручили колишньому заступнику президента державної корпорації повідомлення про підозру у пособництві в заволодінні майном Національної гвардії (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України). Зважаючи на те, що вказана особа є чинним адвокатом, повідомлення про підозру особисто підписав Генеральний прокурор. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу», – йдеться в повідомленні.

У відомстві нагадали, що в травні 2019 року про підозру повідомлено екскомандувачу Нацгвардії, гендиректору компанії-забудовниці та оцінювачу; в липні – виконавчому директору компанії-забудовниці, в жовтні – народному депутату 8-го скликання, якого слідство вважає організатором корупційної схеми. Щодо останнього – йдеться про колишнього президента «Укрбуду» Максима Микатася, якому у грудні було продовжено запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.

Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Микитась – відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Найскандальніший проект «Укрбуду» – житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» на лівобережжі Києва.

Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень.

20 січня Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому.
…

51% українців вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО, йдеться в опитуванні фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова. Автори дослідження наголошують, що це – найвищий відсоток за весь час проведення опитувань.

Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД. 

Згідно з дослідженням, майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС. Вступ до Євразійського економічного союзу підтримують 13%, ще 23% певної думки з цього питання не мають.

Опитування проводили з 13 до 18 грудня в усіх регіонах України за винятком анексованого Росією Криму та непідконтрольних Києву територій Донецької та Луганської областей. У дослідженні взяли участь 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
…

Президент України Володимир Зеленсьский здійснить робочий візит до Ізраїлю 23-24 січня, повідомив Офіс президента України.

В Офісі заявили, що Зеленський поїде до Ізраїлю «з метою участі у пам’ятних заходах у межах Світового форуму Голокосту, присвяченого 75-й річниці звільнення концтабору Аушвіц».

Він планує також провести переговори з керівництвом Ізраїлю та представниками ізраїльських ділових кіл.

У таборі «Аушвіц-Біркенау» в роки Другої світової війни, за оцінками, загинули понад мільйон людей, більшість з яких становили євреї.

Загалом під час Голокосту нацисти і їхні спільники вбили шість мільйонів євреїв.

22 січня Зеленський планує поїхати до швейцарського Давоса на Всесвітній економічний форум.
…

Адвокат Айдер Азаматов 20 січня направив ряд скарг до Генеральної прокуратури Росії, прокуратури Ростовської області і в Головне управління ФСВП Росії у Ростовській області щодо бездіяльності співробітників СІЗО-4 Шахти в Ростовській області через ненадання належної медичної допомоги його підзахисному – фігуранту ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір» Арсену Джеппарова.

«Разом з цим, мною направлені звернення на адресу уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової, голові ОНК по Ростовській області Ігорю Омельченку для реагування на такі порушення, і заяву безпосередньо начальнику ФКУ СІЗО-4 ГУФСІН Росії по Ростовській області (місто Шахти) Єсауленку Олександру Олександровичу про негайне направлення Арсена Джеппарова на медичний огляд в медичну організацію державної чи іншої системи охорони здоров’я», – зазначив Азаматов.

За його словами, надати необхідну і належну медичну допомогу Джеппарова санітарна частина СІЗО не в змозі.

«Через недбале ставлення СІЗО-4 в цій ситуації, Арсен може втратити слух і є ймовірність зараження крові. Як я писав раніше, все це наслідки появи за правим вухом Арсена фурункула, який вже почав гноїтися, що викликало сильні головні болі, з’явилися болі в області серця, які також відображаються на його лівій руці», – додав адвокат.

Днями українська омбудсмен повідомила, що у Джеппарова з’явилася пухлина.

Південний окружний військовий суд в Ростові-на-Дону 12 листопада засудив до ув’язнення в колонії шістьох фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір». Згідно з рішенням суду, Муслім Алієв засуджений до 19 років ув’язнення, Інвер Бекіров – до 18 років, Емір-Усеїн Куку – до 12 років, Вадим Сірук – до 12 років, Арсен Джеппаров – до 7 років і Рефат Алімов – до 8 років.

Відбувати ці терміни вони будуть в колонії суворого режиму.

Обвинувачені у цій справі були затримані в лютому-квітні 2016 року в Ялті. Їх звинувачують у причетності до забороненої у Росії ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір».

Міністерство закордонних справ України вимагає від Росії звільнити фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

Першим заступником директора Державного бюро розслідувань став колишній адвокат експрезидента України Віктора Януковича Олександр Бабіков, повідомив сайт ДБР. За цією ж інформацією, посаду заступника директора бюро обійняв Олександр Соколов.

Раніше 20 січня тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства. Вона не уточнювала прізвищ, але відреагувала на обурення багатьох активістів.

«Щодо маніпуляцій – «заступник голови ДБР, адвокат Януковича буде розслідувати справи Майдану» – я неодноразово наголошувала і підкреслюю ще раз, щоб спільнота була впевнена в неупередженості: підрозділ по справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР, обов’язки якого на сьогодні виконую я. Вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів. Вбачаю прямий зв’язок між активізацією розслідування резонансних справ проти зловживань високопосадовців та інформаційною атакою, яка за останні декілька днів активно спрямована на дискредитацію кадрових призначень керівництва ДБР», – сказала Венедіктова.

Днями низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР. «Призначення Олександра Бабікова не є можливим. І не лише тому, що це взагалі морально неприпустимо і страшно звучить. Адвокат Януковича буде курувати розслідуванням справ Майдану. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», йшлося у листі.

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. 

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, зігдно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

«Британська влада глибоко поважає офіційні символи української державності, зокрема Державні Прапор, Герб і Гімн України»
…

Тимчасова виконувачка обов’язків директора Державного бюро розслідувань Ірина Венедіктова повідомила, що підписала накази про призначення заступників керівника відомства.

«Як тільки ми почали чітко виконувати вимоги закону, формувати підрозділ про розслідування справ Майдану з неупереджених слідчих, кожному з яких я подивилась у вічі, активізували хід розслідування важливих справ, почалась хвиля бруду. Спочатку щодо самих слідчих в справі Майдану, потім щодо призначеного керівника  підрозділу зараз така ж сама ситуація відбувається і з заступниками директора. Кожен хоче поставити свого і ставки зросли. Повідомляю: комісія з відбору заступників закінчила свою роботу, кандидати пройшли спецперевірку, накази на призначення заступників підписано», – сказала Венедіктова у відеозверненні на сайті ДБР.

Вона не вказала конкретних прізвищ людей, які стали її заступниками, вказавши лише, що вони «пройшли конкурс за участі міжнародних спостерігачів і відповідно до законодавства України».

«Щодо маніпуляцій – «заступник голови ДБР, адвокат Януковича буде розслідувати справи Майдану» – я неодноразово наголошувала і підкреслюю ще раз, щоб спільнота була впевнена в неупередженості: підрозділ по справах Майдану підпорядкований виключно директору ДБР, обов’язки якого на сьогодні виконую я. Вжито всіх передбачених законом заходів, спрямованих на недопущення конфлікту інтересів. Вбачаю прямий зв’язок між активізацією розслідування резонансних справ проти зловживань високопосадовців та інформаційною атакою, яка за останні декілька днів активно спрямована на дискредитацію кадрових призначень керівництва ДБР», – сказала Венедіктова.

Днями низка громадських організацій звернулася до президента, керівництва ДБР, Офісу генпрокурора, НАБУ та народних депутатів з відкритим листом, в якому закликала не призначати Олександра Бабікова заступником директора ДБР. «Призначення Олександра Бабікова не є можливим. І не лише тому, що це взагалі морально неприпустимо і страшно звучить. Адвокат Януковича буде курувати розслідуванням справ Майдану. Це вже нищить довіру до ДБР на друзки, як з боку потерпілих, з боку слідчих, так і довіру суспільства в цілому», йшлося у листі.

Тоді влада офіційно не давала публічної реакції на таку заяву. Чи було в результаті призначено Олександра Бабікова заступником директора ДБР наразі невідомо – офіційні накази щодо заступників директора відомства не оприлюднені.

29 грудня минулого року на сайті ДБР з’явилася інформація про те, що у центральному апараті є вакантні посади одного першого заступника і двох заступників директора відомства. У зв’язку з цим було повідомлено, що кандидатам надається п’ять днів з 30 грудня по 3 січня (при наявності святкових) для подачі документів із 13 пунктів для участі в конкурсі. Повідомлення про відповідний конкурс з’явилося, зокрема, через два дні після призначення тимчасової виконувачки обов’язків директора відомства Ірини Венедіктової. 

Громадськість висловлювала обурення щодо «стислих» термінів для подачі документів кандидатами на конкурс. На що у ДБР відповіли, що втратив чинність порядок проведення конкурсу, зігдно з яким «інформація про проведення конкурсу на посади в бюро оприлюднюється на сайті ДБР «не пізніше як за 15 робочих днів до дня завершення прийому документів для участі в конкурсі».
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку доби сім разів відкривали вогонь в бік позицій Збройних сил України.

«Противник обстріляв наші позиції із заборонених Мінськими домовленостями мінометів калібру 120 міліметрів, а також гранатометів різних систем та іншої стрілецької зброї», – повідомили у штабі.

За даними військових, втрат серед військовослужбовців Об’єднаних сил немає.

В угрупованннях «ДНР» та «ЛНР» не повідомляють про обстріли з боку ЗСУ упродовж дня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…

Колишній президент «Укрбуду» й екснародний депутат Максим Микитась намагався вилетіти з України, але правоохоронці завадили цьому, підтвердили Радіо Свобода у Державній прикордонній службі.

«Дана особа перебувала в аеропорту «Бориспіль», коли намагалася відлетіти з України. Усі обставини я назвати не можу, бо вони стосуються діяльності інших правоохоронних органів», – сказав помічник голови Державної прикордонної служби України, прессекретар ДПСУ Андрій Демченко.

Про які саме правоохоронні органи йдеться, він не уточнив, додавши лише, що їх «декілька».

У грудні колишньому президенту «Укрбуду» й екснародному депутату Максиму Микитасю продовжили запобіжний захід до 14 лютого 2020 року.

Він має носити електронний браслет, прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває без дозволу правоохоронців чи суду.

Микитасю інкримінують махінації із житлом Національної гвардії на понад 81 мільйон гривень. Його підозрюють у привласненні, розтраті майна або заволодінні ним шляхом зловживання службовим становищем.

Максим Микитась – відомий столичний забудовник. Він є екскерівником державної корпорації «Укрбуд». Найскандальніший проект «Укрбуду» – житловий комплекс «Сонячна Рів’єра» на лівобережжі Києва.

Протягом жовтня 2019 року його двічі заарештовував Вищий антикорупційний суд. Востаннє він вийшов під заставу у 80 мільйонів гривень.
…

Перше судове засідання по суті у Південному окружному військовому суді Ростова-на-Дону (Росія) у красногвардійській «справі Хізб ут-Тахрір» перенесли на невизначений термін, повідомив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Рустем Кямілєв.

«Судом ухвалене рішення відкласти початок судового процесу по суті у зв’язку з тим, що одного з фігурантів красногвардійської групи – Рустема Емірусеінова – ще не доставили в СІЗО Ростова-на-Дону, через що він наразі не може взяти участь в судовому процесі», – розповів адвокат.

Раніше стало відомо, що Рустем Емірусеінов, Арсен Абхаіров і Ескендер Абдулганієв були вивезені з анексованого Криму.

У грудні 2019 року суд в Росії продовжив на пів року арешт фігурантів червоногвардійської «справи Хізб ут-Тахрір» – до 13 червня 2020 року.

У лютому 2019 року в будинках кримських татар в селищі Октябрське Красногвардійського району російські силовики провели обшуки. Пізніше в управління ФСБ в Сімферополі відвезли Ескендера Абдулганієва, Арсена Абхаірова і Рустема Емірусеінова.

ФСБ Росії стверджує, що затримані жителі Красногвардійського району причетні до діяльності забороненої в Росії і в анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».
…

Поліція Дніпропетровщини повідомила про відкриття провадження за фактом псування пам’ятника жертвам Голокосту у Кривому Розі.

За цими даними, розслідування ведеться за статтею «умисне знищення або пошкодження майна». 

«Проводяться слідчі дії, спрямовані на встановлення всіх обставин злочину, а також затримання причетних до його скоєння осіб», – зазначається на сайті відомства.

19 січня посол Ізраїлю в Україні Джоел Ліон повідомив, що невідомі замалювали фарбою текст на пам’ятнику жертвам Голокосту в Кривому Розі та опублікував у своєму твіттері фотографію, звернувши увагу на те, що пошкоджений пам’ятник розташований неподалік від дому батьків президента України Володимира Зеленського.

14 січня Міністерство закордонних справ України заявило, що збереження історичної пам’яті про трагедію Голокосту в Україні і відновлення історичної справедливості і надалі «залишатимуться важливими напрямами державної політики України».

Читайте також: Концтабір «Береза Картузька» і «важкі питання» відносин між поляками, євреями та українцями​

Таким чином Київ відреагував на заяву МЗС Ізраїлю, яке звинуватило Україну у «вшануванні» людей, «відповідальних за вбивство євреїв під час Голокосту».
…

Зеленський додав, що було б справедливо, якби йому дозволили виступити на заходах в Єрусалимі
…

За чотири роки кількість державного оборонного замовлення, яке виконують державні компанії, скоротилася вдвічі, повідомив в ефірі Радіо Свобода заступник генерального директора оборонного концерну «Укроборонпром» Мустафа Найєм . 

За його словами, раніше державні компанії виконували 60% замовлень, а тепер – 30%. 

«За чотири роки обсяг державного оборонного замовлення – частка державних компаній зменшилася вдвічі. За чотири роки війни, просто уявіть собі. Було 60%, а зараз 30%. Так, є приватні компанії, які добросовісно виконують свою роботу і ми їх дуже поважаємо і  з ними співпрацюємо. Але є компанії, які виникли на тлі корупції і за рахунок блату чи зв’язків отримали замовлення, не виготовляючи продукцію або знищуючи при цьому державні компанії. Зараз результат дуже простий: було 60%, зараз 30%», – розповів Найєм. 

Також він зазначив, що є багато випадків, коли «штучно підвищувалася ціна продукції держаних компаній для того, щоб вигравали приватні компанії».  

«Всі ці речі не могли відбутися без контролю з боку РНБО, комітету національної безпеки і оборони Верховної Ради, міністерств економіки і оборони – ці чотири відомства, їхні керівники і ті люди, які були причетні до формування державного оборонного замовлення», – зазначив він. 

Найєм додав, що його метою і завданням цього року є збільшити кількість оборонного замовлення для державних заводів. 

«Цьогоріч вперше за десять років, коли частка державного оборонного замовлення для «Укроборонпрому» не буде зменшуватися, а ми спробуємо її збільшити. Навіть 5%, навіть 7% – це буде величезний прорив. Я вже не кажу, що ми розблокуємо декілька заводів: і Харківський, і Миколаївський, і декільк Київських, які почнуть виготовляти зброю, військову техніку і ми почнемо її експортувати і поставляти в нашу армію, що є першочерговим для нас завданням», – сказав він. 

Читайте також:  Мустафа Найєм: Якщо люди мають справу з мільярдами і низьку зарплату, вони працюють «на дядю»
…

Депутати Чорний і Ларін, як зафіксував рух «Чесно», кнопкодавили одне за одного за допомогою спеціальної конструкції
…

У ніч з 18 на 19 грудня на засіданні аграрного комітету через штовханину Киви та Мотовиловця довелося оголосити переву
…

Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт про забезпечення персонального голосування народними депутатами України. Рішення підтримав 261 народний депутат.

Документ, зокрема, передбачає внесення змін до Кримінального кодексу, який доповнять статтею про кримінальну відповідальність за здійснення народним депутатом України голосування замість іншого народного депутата на засіданні парламенту.

«Кнопкодавство» каратиметься штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (орієнтовно від 51 до 85 тисяч гривень).

Досудове розслідування таких кримінальних правопорушень здійснюватимуть слідчі органів Державного бюро розслідувань – передбачає законопроєкт.

29 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні цей документ.

На початку вересня Верховна Рада надіслала до Конституційного суду України законопроєкт про дострокове припинення повноважень народного депутата у випадку доведеного судом «кнопкодавства» та відсутності парламентаря на певній кількості засідань Ради.
…

Щороку від куріння помирає близько 1,2 мільйона пасивних курців, йдеться в дослідженні Всесвітньої організації охорони здоров’я. Загалом від куріння помирає понад вісім мільйонів людей.

За даними ВООЗ, з 2018 до 2020 року кількість курців знизиться на 10 мільйонів і ще на 27 мільйонів – до 2025 року. Вона становитиме 1,299 мільярда.

З 2010 року рівень паління знизився у близько 60% країн. При цьому світові уряди не встигають знизити загальну кількість курців до запланованих 30% до 2025 року.

Згідно зі звітом, у 2018 році курили майже 43 мільйони дітей у віці 13-15 років. Серед них – 14 мільйонів дівчат і 29 мільйонів хлопців.

У грудні 2012 року в Україні почала діяти заборона куріння в усіх громадських місцях. Заборона стосується куріння в приміщеннях і на території закладів охорони здоров’я, навчальних закладів, на дитячих майданчиках, спортивних, фізкультурно-оздоровчих спорудах, у під’їздах житлових будинків, у підземних переходах, у приміщеннях ресторанів.

 
…

Представники праворадикальної партії «Національний корпус» перекрили рух транспорту на Хрещатику в Києві, протестуючи проти ухвалення закону про відкриття ринку землі сільськогосподарського призначення.

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, близько 200 учасників акції стоять на дорозі біля перехрестя Хрещатика з вулицею Богдана Хмельницького.

Вони тримають у руках плакати з гаслами «Ні продажу землі», «Ні знищенню села», «Земля належить українському народу», «Продамо землю – продамо майбутнє» і прапори «Національного корпусу».

Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, рух Хрещатиком паралізований. Сутичок немає.

На місці перебувають представники поліції, поліції діалогу, Нацгвардії.

Акції проти запровадження ринку землі почалися зранку 17 грудня біля Верховної Ради, тоді сталася штовханина і сутички між правоохоронцями та учасниками акції. Постраждали 23 людини.

«Нацкорпус» оголосив протести безстроковими.

Верховна Рада планувала цього тижня розглянути в другому читанні проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

13 листопада парламент проголосував у першому читанні за проєкт закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запроваджений у 2001 році. Його дія має завершитися 1 січня 2020 року, якщо Верховна Рада знову його не продовжить.

Відкриття ринку землі підтримують західні організації, зокрема Міжнародний валютний фонд та Європейський суд із прав людини. Продаж сільськогосподарської землі в Україні наразі офіційно заборонений.

 
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі минулої доби сім разів обстрілювали позиції українських військових, в результаті чого один Український військовий був поранений.

«Окрім цього, у населеному пункті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї загинув цивільний мешканець», – додали у штабі.

За даними українських військових, з початку цієї доби проросійські бойовики вогневої активності не проявляли, втрат у ЗСУ немає.

На ресурсах угруповань «ДНР» та «ЛНР» інформація про обстріли захоплених бойовиками територій відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

У непідконтрольні урядові України райони Донецької та Луганської областей 19 грудня в’їхав 96-й так званий «гуманітарний конвой» із Росії.

Міністерство з питань надзвичайних ситуацій Росії повідомило, що це останній цього року вантаж для «жителів Донбасу», у ньому буцімто – «медикаменти та новорічні подарунки».

«У 2019 автоколони МНС Росії доставили до Донецька і Луганська області понад 5,3 тисячі тонн гуманітарної допомоги», – йдеться в повідомленні.

Українська сторона не має змоги перевірити вантаж, який Росія везе на захоплені бойовиками території. Міністерство закордонних справ України після кожного такого порушення державного кордону висловлює протест. Офіційний Київ вимагає припинити вчинення міжнародно-протиправних діянь проти суверенітету української держави.

Росія з серпня 2014 року направляє в зону бойових дій на Донбас так звані «гуманітарні конвої». Митну та прикордонну служби України до огляду цих вантажівок не допускають.
…

Вони оприлюднили спільну заяву
…

Національна поліція України опублікувала відео, на якому показано, як знайшли міну, яку, за даними силовиків, один із підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко нібито просив забрати з його квартири.

«Боєприпас вилучили в офісному приміщенні, розміщеному на першому поверсі будинку, де мешкав Андрій Антоненко разом із дружиною та її братом. Призначена комплексна експертиза», – йдеться в повідомленні поліції, оприлюдненому 18 грудня.

У поліції заявляють, що встановили хронологію подій і в рамках розслідування кримінального провадження отримали інформацію про те, що підозрюваний попросив забрати із шафи пакунок: «скориставшись своїм правом зателефонувати адвокату, Андрій Антоненко о 15:10 надіслав повідомлення невідомій особі із проханням забрати пакунок у шафі, о 15:12 написав пост у соціальній мережі про своє затримання, а о 15:14 зателефонував родичу, щоби впевнитися, чи він забрав річ із квартири».

«13 грудня 2019 року слідчі провели невідкладні слідчі дії. У результаті під час обшуку в офісі, що розміщений на першому поверсі будинку, де мешкав підозрюваний, виявили предмет, схожий на протипіхотну міну МОН-50. Очевидці у своїх поясненнях вказали, що сусід із третього поверху (брат дружини Антоненка, який проживає спільно із ним) залишив на зберігання предмет, назвавши його роутером. Вказаний предмет був захований у купюроприймач терміналу», – йдеться в повідомленні.

За даними поліції, призначена комплексна експертиза, «у тому числі молекулярна».

Раніше про вилучення згаданої міни заявляв міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

12 грудня голова МВС написав у соцмережах, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних, зокрема, сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко, а також ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.

Антоненко, Кузьменко і Дугарь відкидають звинувачення і заявляють про невинуватість.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

 
…

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії
…

Адвокати двох підозрюваних у справі про вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета подали апеляції на арешт Андрія Антоненка та Юлії Кузьменко.

Адвокат Антоненка Костянтин Татарченко вказав, що Антоненко не вчиняв дій, у яких його підозрюють, а слідство не надало «жодного документального підтвердження вчинення злочину».

Адвокат Кузьменко Добош зазначив, що ухвала суду щодо його підзахисної є «необґрунтованою та невмотивованою».

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва.

12 грудня міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков написав, що поліція затримала й оголошує підозру фігурантам провадження про вбивство Шеремета в липні 2016 року.

Згодом заступник голови Національної поліції – начальник кримінальної поліції Євген Коваль назвав серед підозрюваних сержанта Сил спеціальних операцій Андрія Антоненка, військового медика Яну Дугарь, волонтера Юлію Кузьменко та ветеранів збройного конфлікту на Донбасі Інну і Владислава Грищенків.
…

У штабі операції Об’єднаних сил повідомили, що через обстріли підтримуваних Росією бойовиків на Донбасі сьогодні загинув цивільний.

«Сьогодні близько 12:00 у місті Мар’їнка в результаті вогню збройних формувань Російської Федерації зі стрілецької зброї, було поранено цивільного мешканця. Військовослужбовцями зі складу Об’єднаних сил було оперативно організовано евакуацію пораненого з під щільного ворожого вогню у секторі обстрілу. Проте, на жаль, врятувати чоловіка не вдалося, він помер дорогою до лікарні», – йдеться в повідомленні.

Ніяких повідомлень з цього приводу на сайтах бойовиків немає. 

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.
…