Світ

У міністерстві закордонних справ Росії відреагували на звернення прем’єр-міністра Вірменії Никола Пашиняна щодо допомоги у конфлікті в Нагірному Карабасі.

Йдеться про можливу допомогу, зокрема, у рамках «Договору про дружбу, співпрацю і взаємну допомогу між Російською Федерацією і Республікою Вірменія від 29 серпня 1997 р Ряд статей цього Договору передбачає конкретні дії в разі виникнення загрози збройного нападу або акту агресії в відношенні території один одного», зазначили у МЗС Росії.

«Відповідно до Договору Росія надасть Єревану всю необхідну допомогу, якщо зіткнення будуть перенесені безпосередньо на територію Вірменії», – мовиться у відповіді міністерства.

У МЗС Росії закликали обидві сторони конфлікту у Нагірному Карабасі припинити вогонь та повернутися до переговорів.

Напередодні дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Потужний землетрус вдарив по турецькому узбережжю Егейського моря та грецькому острову Самос 30 жовтня – щонайменше 14 людей загинули, сотні отримали поранення.

За даними турецької влади, у місті Ізмір – третьому за розміром місті Туреччини, де живе близько 3 мільйони людей – загинули 12 мешканців, 400 поранені.

Також двоє підлітків загинули через падіння стіни на Самосі, повідомляє влада Греції. Ще восьмеро людей потрапили до лікарень із пораненнями.

Землетрус спровокував невелике цунамі. Вода затопила один з районів Ізміра та порт у Самосі, пошкодивши кілька будівель.

Губернатор Ізміра Явуз Селім Косґер повідомив, що чотири будівлі в місті зруйновані, ще десять – обрушилися. Інші будинки зазнали менших пошкоджень.

Читайте також: В Ірані стався землетрус магнітудою 5,1

За даними Геологічної служби США, землетрус сягнув магнітуди в 7. Його можна було помітити і в столицях обох держав – Афінах і Стамбулі. Туреччина, своєю чергою, оцінює магнітуду землетрусу в 6,6, Греція – в 6,7.

Обидві країни розташовані на тектонічних зламах і часто потерпають від землетрусів.

В лютому 2020 року дев’ятеро людей загинули через землетрус у турецькій провінці Ван. Ще кілька людей отримали поранення.
…

Місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі вразив сильний землетрус, унаслідок якого наразі повідомляють про 19 загиблих і понад 700 поранених чи травмованих.

Магнітуда землетрусу, за оцінкою Геологічної служби США, що є одним із провідних у світі сейсмологічних моніторів, склала 7,0. Турецькі сейсмологи оцінили її як 6,6, грецькі як 6,7.

Додаткові руйнування після самого землетрусу спричинили на узбережжі високі припливні хвилі, що виникли внаслідок землетрусу на кшталт цунамі і затопили значні території.

У майже 3-мільйонному Ізмірі, третьому найбільшому місті Туреччини, повідомляють на цей час про 17 загиблих, із яких одна людина втонула, і 709 поранених чи травмованих. Там кажуть про 4 повністю зруйновані будинки і понад 10 значною мірою зруйнованих, іще багато будівель тією чи іншою мірою пошкоджені.

На острові Самос із його 45-тисячним населенням повідомляють про двох загиблих підлітків, яких завалила зруйнована стіна, і принаймні про 19 травмованих.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен. Одним із найбільш смертоносних був останнім часом землетрус 1999 року, який вразив турецьке місто Ізміт неподалік Стамбулу – тоді загинули близько 17 тисяч людей.
…

Дипломати Азербайджану та Вірменії почали зустрічі з міжнародними медіаторами в Женеві в спробі укласти угоду, яка зможе покласти край бойовим діям у спірному регіоні Нагірний Карабах після того, як попередні три домовленості про перемир’я провалилися.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 30 жовтня зустрівся з представниками Мінської групи медіації – Росії, Франції та Сполучених Штатів. Після цього голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов провів окрему зустріч з міжнародними дипломатами.

Наразі невідомо, чи Мнацаканян та Байрамов планують зустрічатися особисто.

Читайте також: Азербайджан передав Вірменії тіла 29 загиблих військових – міноборони Вірменії

Переговори мали початися днем раніше, але їх відтермінували після того, як у Нагірному Карабасі знову спалахнули сутички.

Попри передачу азербайджанською стороною тіл 29 загиблих вірменських військових, сторони продовжують обвинувачувати одне одного в порушенні перемир’я.

Мінська група заявила, що під час зустрічі в Женеві планується «обговорити, досягнути угоди і почати впроваджувати всі кроки, необхідні для досягнення мирного врегулювання в конфлікту в Нагірному Карабасі, відповідно до таймлайну, який ще належить узгодити».

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.

 
…

Європейський союз має розширити свої санкції на додаткову групу білоруських посадовців, а також особисто на Олександра Лукашенка, наступного тижня, повідомив редактор Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода з питань Європи Рікард Юзвяк, раніше багатолітній кореспондент радіо в Брюсселі, який і далі стежить за подіями в Євросоюзі.

Як написав він у твітері, посли країн-членів Євросоюзу в Брюсселі мають схвалити запровадження візових заборон і замороження активів Олександра Лукашенка і ще 14 білоруських громадян у середу, 4 листопада, а остаточно затвердити їх мають наприкінці наступного тижня, 6 листопада.

Розширення санкцій на подальших чільних посадовців Білорусі, а також на Лукашенка в ЄС принципово узгодили 12 жовтня, відтоді ці санкції готували робочі групи ЄС.

2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив перший пакет санкцій, наразі проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу. Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.

У переліку на цей час іще немає Олександра Лукашенка – але в Євросоюзі раніше наголошували, що нині чинний список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.

Про ці санкції в ЄС у принципі домовилися ще в серпні, але їхнє запровадження кілька разів відкладалося з різних причин, не пов’язаних із подіями в Білорусі. За той час список розширився з 12 осіб у перших його версіях до нинішніх 40.

Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.

Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.

Раніше свої власні санкції щодо значно ширшого кола представників влади Білорусі запровадили країни Балтії, не чекаючи на спільне рішення Євросоюзу, і вже далі розширили свої списки. Також про аналогічні санкції оголосили Велика Британія і Канада. В усіх цих списках, на відміну від списків ЄС, є і прізвище Лукашенка.

Крім того, про плани долучитися до санкцій ЄС проти представників влади Білорусі оголосила й Україна.

А після рішення ЄС також і США запровадили свої нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. У санкційних списках США Лукашенко вже перебуває ще з 2006 року.

І Європейський союз, і ще багато західних країн, а також Україна не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації на шостий термін поспіль.

Такої ж позиції дотримується й опозиція в Білорусі, яка від самого дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв влаштовує акції протесту; білоруські силовики жорстоко розганяють їх.
…

Олександр Лукашенко, якого ЦВК Білорусі проголосив переможцем президентських виборів, заявив про перехід учасниками протестів «червоних ліній». Про це він сказав на зустрічі з керівництвом Міністерства внутрішніх справ Білорусі 30 жовтня, інфіормує державна інформагенція «Белта».

«Від сьогодні, особливо в квартирах громадян, куди вони ховаються, ми в полон нікого не беремо… Якщо хтось доторкнеться до військовослужбовця, він повинен піти звідти щонайменше без рук», – сказав Лукашенко і додав, що відступати не збирається.

Лукашенко попередив про відрахування студентів, якщо вони далі виходитимуть на несанкціоновані акції.

Студенти щонайменше дев’яти білоруських вишів першими підтримали оголошений опозицією загальнонаціональний страйк із вимогою відставки Лукашенка, коли 26 жовтня закінчився термін так званого «народного ультиматуму».

30 жовтня, за інформацією незалежного порталу Tut.By, у багатьох вишах відбуваються акції на підтримку студентів та викладачів, яких відраховують і звільняють через громадянську позицію. Зокрема, понад 60 співробітників Академії мистецтв, у тому числі проректор із навчальної роботи Олена Бохан, вимагали відновити відрахованих студентів. У їхньому листі йдеться, що політична криза може бути вирішена тільки шляхом діалогу, який неможливий, якщо влада використовує методи жорсткого переслідування громадян.

До страйку продовжують приєднуватися працівники білоруських підприємств. Число протестувальників поповнили працівники БМЗ і «Білоруськалій». Керівництво заводів за це загрожує звільненням. Влада стверджує, що роботу великих підприємств страйк не зупинив.

Масові протести в Білорусі тривають із 9 серпня, коли в країні відбулися президентські вибори, переможцем яких був оголошений Лукашенко. Учасники виступів вважають, що результати були сфальсифіковані на його користь і називають переможцницею голосування колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську.

За час протестів щонайменше четверо людей загинули, шестеро вважаються зниклими безвісти. Точна кількість постраждалих і затриманих досі невідома, але ідеться про тисячі людей.
…

У Таджикистані 30 жовтня відбулася церемонія інавгурації новообраного президента Емомалі Рахмона, повідомляє таджицька служба Радіо Свобода.

Рахмону вручили президентські символи – штандарт, знак, орден «Зірка президента Таджикистану» першого ступеня і посвідчення президента, після чого він уп’яте склав присягу президента.

Рахмон у своїй програмній промові пообіцяв, що в найближчі сім років Таджикистан досягне повної енергетичної незалежності і стане транзитною країною. Інший стратегічним завданням, за його словами, залишається гарантування продовольчої безпеки країни.

Після цього Рахмон прийняв парад, у якому брали участь понад 7 тисяч військовослужбовців, співробітників силових структур і курсантів військових навчальних закладів.

Вибори президента Таджикистану відбулися 11 жовтня. У них, за даними ЦВК країни, Емомалі Рахмон набрав понад 90% голосів. Єдина опозиційна Соціал-демократична партія традиційно вирішила бойкотувати вибори, заявляючи, що за нинішньої влади в Таджикистані голосування не може бути чесним.

Рахмон править Таджикистаном із 1992 року. Парламент Таджикистану в грудні 2015 року затвердив законопроєкт «Про засновника миру і єдності і Лідера нації», офіційно проголосивши Рахмона довічним лідером таджиків. Цей статус дає Рахмону право балотуватися на посаду глави держави без обмеження числа термінів.

Крім того, згідно з цим законом, його родина і майно отримують право недоторканності. Зокрема, законопроєкт назавжди звільняє Емомалі Рахмона від притягнення до відповідальності за дії, вчинені ним у період президентства.
…

Космічна станція Osiris-Rex успішно помістила на зберігання зразки поверхні астероїда Бенну, який розташований у 330 мільйонах кілометрів від Землі, повідомило Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA).

29 жовтня вперше в американській історії космічний корабель забрав «чисельні» зразки з астероїда.

Хоча операція була успішною, у NASA визнають, що під час операції були певні напружені моменти, коли одна зі скель заклинила кришку контейнера.

Протягом наступних трьох років вчені не знатимуть точно, скільки зразків вдалося зібрати. Osiris-Rex не повернеться на Землю до вересня 2023 року. Наступним великим маневром буде відправлення станції з околиць астероїда, але цього не станеться принаймні до березня. У цей час астероїд та Земля повинні оптимально вирівнятися, щоб станція могла почати дорогу додому.

Osiris-Rex розпочав свою подорож на Бенну у 2016 році з космічного центру імені Кеннеді в американському штаті Флорида. Він перебував на орбіті астероїда близько двох років, готуючи свій маневр.

21 жовтня Osiris-Rex зібрав зразки з поверхні астероїда Бенну. Станції знадобилося 4,5 години, щоб спуститися з орбіти до маленького району посеред кратера Найтінґейл.

У зв’язку з тим, що 500-метровий астероїд має невелику гравітацію, Osiris-Rex не мав змоги приземлитися. Натомість він використав свою понад триметрову «руку», щоб загребти принаймні 60 грамів зразків поверхні астероїда.

Вчені вважають, що карбоновмісний матеріал з поверхні Бенну може надати дані про структурні елементи сонячної системи й навіть про формування життя на Землі.

Сполучені Штати Америки вперше збирали зразки астероїда. До цього таке робила лише Японія. У грудні повинна повернутися друга японська астероїдна місія, яка має доставити на Землю міліграми космічного пилу.
…

Франція за останній місяць вислала 14 радикально налаштованих іноземців, повідомив міністр внутрішніх справ країни Жеральд Дарманен в інтерв’ю радіостанції RTL. За його словами, найближчим часом будуть депортовані ще 18 осіб.

Раніше МВС Франції повідомило, що під наглядом влади знаходяться понад чотири тисячі іноземців, підозрюваних у поширенні радикальних ідей. Понад 200 з них очікують на депортацію.

Дарманен також повідомив, що виходець із Тунісу, який убив трьох людей у Ніцці 29 жовтня, не був у полі уваги французьких і європейських правоохоронних органів і не просив у влади про статус біженця. За даними агентства AFP, він прибув до Італії морем наприкінці вересня. У жовтні він отримав припис залишити країну і переїхав до Франції.

Ще одна атака 29 жовтня сталася в Авіньйоні. Зловмисник із ножем погрожував поліцейським і перехожим. Його вбили під час затримання.

У Франції оголошений максимальний рівень терористичної загрози.

Атаки в Ніцці та Авіньйоні відбулися через два тижні після жорстокого вбивства неподалік Парижа вчителя Самюеля Паті. Викладач обговорював із учнями свободу слова і показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. Підозрюваний у вбивстві – етнічний чеченець із Москви Абдулах Анзоров заявив, що «стратив» педагога за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. Заяви Макрона викликали обурення і протести серед деяких мусульман.
…

Чи вплинула пандемія коронавірусу на святкування Геловіна?
…

У Франції оголошено максимальний рівень терористичної загрози після двох ножових атак у Ніцці та Авіньйоні. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Жан Кастекс.

Поліція і армія будуть мобілізовані для забезпечення безпеки. У п’ятницю, 30 жовтня в країні відбудеться засідання ради з оборони.

За словами Кастекса, Франція зіткнулася з «боягузливим і варварським» нападом, який занурив у траур всю країну.

Напади сталися вдень у четвер. У Ніцці чоловік напав на базиліку Нотр-Дам, убивши двох людей всередині і одного зовні. Стверджується, що під час нападу він кричав «Аллах акбар», що в перекладі з арабської означає «Господь великий». Мотиви нападника поки не повідомляються, у місті закриті всі церкви, злочин розслідують як теракт.

Через дві години в Авіньйоні на південному сході Франції чоловік з ножем намагався напасти на поліцейських. Він погрожував перехожим і вигукував: «Аллах акбар». Його застрелили поліцейські. У Саудівській Аравії затримано місцевого жителя, який напав на охоронця консульства Франції в Джидді. Охоронець отримав легкі поранення.

В Ніццу прилетів президент Франції Еммануель Макрон. «Якщо на нас знову напали, то це через наші цінності, свободи, можливість вільного віросповідання і прагнення не піддаватися терору», – заявив Макрон.

Він додав, що влада мобілізує до 7 тисяч військових. У країні посилять охорону храмів.

У неділю, 1 листопада, католики святкуватимуть день всіх святих – християнське свято, присвячене поминанню покійних. Мусульмани 29 жовтня відзначають день народження засновника своєї релігії – пророка Магомета.

Нові напади сталися невдовзі після вбивства в передмісті Парижа вчителя Самюеля Паті.

Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий.
…

У другій половині дня 29 жовтня від громадян, які повертаються із України, Польщі, Литви, Латвії до Білорусі почала надходити інформація про неможливість в’їхати на територію Бідлорусі. Як повідомляє у четвер Білоруська служба Радіо Свобода, а також портали Onliner.by і TUT.BY, до Білорусі пропускають тільки вантажівки та автомобілі з дипломатичними номерами.

На сайті Державного прикордонного комітету Білорусі з’явилося повідомлення, що «низка суміжних пунктів пропуску в умовах COVID-19 не функціонує».

У Державний прикордонний комітет Білорусі журналістам додзвонитися не вдалося. У МЗС Білорусі повідомили, що не володіють інформацією про закриття кордону, але повідомили про консультації із Держприкордонкомітетом.

Новина доповнюється…
…

Колишньому лідеру британських лейбористів Джеремі Корбіну тимчасово припинили членство у партії через його реакції на доповідь, щодо випадків антисемізму у політичній силі. Про це повідомляє ВВС.

Раніше британська комісія з питань рівності і прав людини визнала лейбористів відповідальними за «незаконні» утиски та дискримінацію у роки, коли їх очолював Корбін.

Корбін же заявив, що масштаби антисемітизму у Лейбористській партії «різко перебільшені» її опонентами.

Як зазначили у партії, Корбіна відсторонили «за відмову забрати назад» свої слова.

Рішення однопартійців колишній лідер лейбористів назвав «політичним» і пообіцяв «рішуче оскаржити» його.

Сер Кір Стармер, який у квітні змінив Корбіна на посаді очільника партії, зазначив, що день, коли вийшов звіт комісії, став «днем ганьби» для партії. Він пообіцяв взяти до уваги рекомендації комісії та виправити недоліки.

У листопаді 2019 року головний рабин британських об’єднаних єврейських громад Єфраїм Мірвіс заявив, що серед членів Лейбористської партії, зі схвалення її вищого керівництва, поширюється «нова отрута» у вигляді антисемітизму. У зв’язку з цим, Мірвіс назвав лідера британських лейбористів Джеремі Корбіна невідповідною фігурою для роботи на вищих політичних посадах.
…

У місті Ніцца на півдні Франції озброєний ножем чоловік напав на групу людей у місцевому католицькому соборі і біля нього.

За офіційними повідомленнями, одна людина померла безпосередньо під час нападу, інша – через деякий час. Ще кілька перехожих зазнали поранень.

Підозрюваний у нападі був затриманий, повідомило джерело агенції France-Presse у поліції. Міністр внутрішніх справ Жеральд Дарманен заявив у твітері, що скликав кризову нараду після нападу.

Мер міста Ніцца Крістіан Естрозі назвав інцидент терактом. Розслідування веде антитерористична прокуратура.

Новий напад стався через кілька днів після вбивства в передмісті Парижа вчителя Самюеля Паті.

 
…

За президентськими виборами у США пильно стежать і в Україні.Згідно з опитуваннями, у виборчих перегонах поки що лідирує Джо Байден. Втім, вибори 2016 року засвідчили: прогнози можуть бути хибними, тож інтрига зберігатиметься до оприлюднення офіційних результатів.(Автор:Оксана Лігостова).
…

Президент Туреччини Реджеп Ердоган у своїй країні позивається до французького журналу Charlie Hebdo, який опублікував на нього карикатуру. Прокурори в Туреччині можуть порушити кримінальну справу за заявою його адвоката Ердогана, повідомляє агентство «Анадолу».

За словами адвоката, публікація журналу є наклепом, який «не має жодного стосунку до свободи вираження думок». Крім того, прокурори вже розпочали розслідування за статтею про образу президента.

Charlie Hebdo опублікував карикатуру на Ердогана на обкладинці в середу, 28 жовтня. На ній напіводягнений Ердоган сидить у кріслі з банкою напою в руці, а іншою рукою підіймає поділ жінці в ісламському вбранні і вигукує: «Ох, Пророк!» Підпис до карикатури є таким: «Ердоган у приватному житті дуже грайливий».

Публікація в Charlie Hebdo з’явилася на тлі кризи у відносинах між Парижем і Анкарою після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті. Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і закликав до захисту світських цінностей Французької республіки. Після цього Ердоган звинуватив Макрона в ісламофобії й порадив «обстежитися щодо психічного стану». Париж відкликав посла з Анкари.

Влада Туреччини засудила публікацію карикатури, назвавши її спробою «поширити культурний расизм і ненависть».
…

Франція посилює карантинні заходи через новий спалах пандемії коронавірусу – з 30 жовтня країна повертається до режиму самоізоляції. Про це заявив президент Емманюель Макрон у своєму зверненні до нації 28 жовтня.

Всіх, хто в’їжджає з-за кордону зобов’яжуть проходити тестування на коронавірус. Виїзд за межі домашнього регіону заборонять. З будинку можна буде виходити тільки на роботу, до лікаря, за продуктами або на коротку прогулянку.

Обмежувальні заходи триватимуть як мінімум до 2 грудня, але раз у два тижні уряд планує переглядати їх у бік пом’якшення або посилення.

За даними Університету Джонса Гопкінса, у Франції станом на 28 жовтня виявили майже 1,3 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли 35 820 людей, одужали 118 тисяч.

 
…

Парламент Сербії, в котрому вперше в історії немає опозиції, обрав новий уряд. Його очолює Ана Брнабич, котра займала цю посаду від 2016 року, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Більшість міністерських посад отримали члени Сербської прогресивної партії, яку очолює глава держави Александар Вучич. Його партія має абсолютну більшість депутатських місць. Вни уклали коаліцію з давніми партнерами – Соціалістичною партією, яку заснував колишній президент Сербії Слободан Мілошевич. Згадані партії керували країною в час війн у девʼяності роки минулого століття.

Премʼєр Брнабич основними завданнями нового уряду назвала боротьбу за здоровʼя нації, політичну боротьбу за Косово, збереження добрих відносин з сусідніми країнами, розвиток відносин із Сполученими Штатами Америки, Росією та Китаєм. Вона зокрема наголосила на тому, що жінки отримали 11 з-поміж 23 міністерських посад.

Міністром внутрішніх справ став колишній міністр оборони Александар Вулин. Посаду міністра оборони посів Небойша Стефанович, котрий досі очолював міністерство внутрішніх справ.  Зовнішньополітичне відомство очолив Нікола Селакович, котрий в минулому був генеральним секретарем глави держави.

В сербському парламенті немає опозиції, оскільки більшість опозиційних партій бойкотувала вибори, котрі відбулися 21 червня, а ті, котрі взяли участь в них, не подолали 3-відсотковий барʼєр.

Президент Вучич заявив, що новообраний уряд буде керувати державними справами до квітня 2022 року та, що нові парламентські вибори будуть проведені разом з президентськими. На думку оглядачів, глава держави виступає за скорочення мандату виконавчої влади тому, що більшість західних партнерів піддає критиці факт, що Сербія стала єдиною країною в Європі без парламентської опозиції.
…

Німеччина запровадить на місяць частковий локдаун, а Франція планує запровадити нові обмеження на фоні подальшого зростання кількості інфікованих коронавірусом у Європі.

28 жовтня канцлер Німеччини Ангела Меркель провела переговори з главами 16 держав, щоб узгодити єдиний підхід у боротьбі з коронавірусом до Різдва. «Ми повинні вжити заходів зараз», – сказала Меркель, охарактеризувавши ситуацію як «дуже серйозну».

У рамках надзвичайних заходів у Німеччині з 2 по 30 листопада будуть закриті всі бари, ресторани, розважальні центри, концертні зали, театри і тренажерні зали. Магазинам буде дозволено залишатися відкритими з дотриманням суворих обмежень та соціального дистанціювання. Жителів країни просять не подорожувати з особистих причин, а зупинятися в готелях можна буде тільки тим, хто здійснюватиме необхідні робочі поїздки. Очікується, що в більшості регіонів залишатимуться відкритими школи.

За попередню добу у Німеччині виявили майже 15 тисяч нових випадків COVID-19. Це вдвічі більше ніж минулого тижня. «Якщо ми дочекаємося заповнення відділень інтенсивної терапії, буде занадто пізно», – наголосив міністр охорони здоров’я Німеччини Єнс Спан, який сам був інфікований на початку жовтня.

Щоб пом’якшити наслідків часткового локдауну, міністерство фінансів Німеччини виділить до 10 мільярдів євро (11,82 мільярда доларів) у вигляді допомоги і збільшить державні запозичення.

У Європі посилюють обмеження в останні тижні у відповідь на другу хвилю пандемії.

Читайте також: В Україні за минулу добу виявили 7474 випадки COVID-19 – РНБО

Останні дані Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) від 27 жовтня показали, що в Європі зареєстровано 1,3 мільйона нових випадків за останні сім днів, що становить майже половину від 2,9 мільйона зареєстрованих у всьому світі. Смертність також зросла на 37 відсотків у порівнянні з попереднім тижнем – до 11 700 осіб.

Італія та Іспанія також увійшли до числа європейських країн, які були змушені ввести нові масштабні обмеження. Посилення обмежень запланували і у Франції. Президент Франції Емманюель Макрон виступить зі зверненням до нації увечері 28 жовтня, щоб представити нові заходи, оскільки лікарі попереджають, що багато лікарень знаходяться на межі заповнення, оскільки в країні щодня реєструють десятки тисяч нових випадків COVID-19 щодня. За останню добу у Франції зареєстрували 523 летальних випадки, пов’язані з коронавірусом.

 
…

У боротьбі з епідемію коронавірусу уряд Чехії ухвалив нові надзвичайні заходи, які запроваджуються від 28 жовтня. Зокрема, громадянам забороняється виходити з дому після 21:оо і до 5:оо.

Заборона не стосується працівників охорони здоров’я, міського транспорту, поліції, а також людей, які йтимуть на роботу, до аптеки за ліками, до лікаря, чи зустрітися з родиною. Власники домашніх тварин можуть прогулюватись з ними ввечері і поза визначеними годинами, але не далі, ніж 500 метрів від місця проживання.

Метро в Празі скорочує свій час роботи, зокрема, останній рейс виїде о 22:оо. Крамниці працюватимуть до 20:оо,  а в неділю будуть закриті. Поліція уповноважена перевіряти виконання заходів, наголосив міністр охорони здоров’я Роман Примула. Він звернувся до співгромадян із закликом максимально використовувати можливості праці вдома.

Нові заходи в боротьбі з епідемією COVID-19 будуть чинними до 3 листопада. Однак 30 жовтня в парламенті розглядатимуть можливість продовження надзвичайного стану в країні ще на місяць.

«Без надзвичайних заходів ми не можемо дати собі раду з нинішньою  пандемією», – наголосив чеський прем’єр Андрей Бабіш.

Як повідомляють ЗМІ, епідемія COVID-19 також обмежить проведення різдвяних і новорічних заходів, зокрема, традиційний  ярмарок на відомій Старомєстській площі в центрі Праги проводитись не буде. Натомість площу, як і зазвичай, прикрасить ялинка.

За повідомленням міністерства охорони здоров’я, у Чехії протягом 27 жовтня число інфікованих COVID-19 зросло на 15 663 людей і нині становить 284 033 людей. У шпиталях перебуває 6 191 людина. Від початку епідемії найбільше смертей за одну добу – 139 людей – зафіксували в понеділок, 26 жовтня.
…

На одній з центральних площ столиці Чехії зібралися противники обмежень, що їх ввів уряд для запобігання поширенню коронавірусу в країні. Організатори акції встановили невелику сцену, з якої критикували дії прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша та міністра охорони здоров’я Романа Примули під час боротьби із розповсюдженням COVID-19.

Зокрема, протестувальники виступили проти запровадження комендантської години, яка вступає в силу у країні з сьогоднішнього дня – мова про заборону з’являтися на вулиці з 9 вечора до 5 ранку.

«Політики руйнують наші права та нашу країну. Вони не кажуть, як заходи впливають коронавірус, але ми знаємо, що вони нас знищують. Цими заходами ви навмисно знищуєте нашу психіку, наш стан і нашу свободу. Ми хочемо повернути нормальне і вільне життя», – сказав один із організаторів демонстрації.

На площу прийшло більше людей, аніж дозволено нині епідеміологічними обмеженнями. Поліції довелося оточити місце проведення акції, не допускаючи туди більше протестувальників. Дехто з учасників акції намагався прорватися через кордон. Їх затримали правоохоронці.

Акція протесту пройшла у день національного свята у Чехії – річниці створення Чехословаччини у 1918 році. Раніше усі масові святкування з цієї нагоди були скасовані через стрімке збільшення нових випадків коронавірусу у країні. За останню добу в Чехії зафіксували 15 663 нові випадки, що є новим антирекордом.

Два тижні тому антиковідна акція протесту у центрі Праги переросла у жорстке протистояння між протестувальниками та поліцією. Правоохоронцям довелося застосовувати водомети, кийки та подразливий газ. Понад 150 учасників акції протесту були затримані.

 
…

Французький сатиричний тижневик Charlie Hebdo вийшов 28 жовтня з карикатурою на президента Туреччини Реджепа Ердогана на обкладинці. На ній напіводягнений Ердоган сидить у кріслі з банкою напою в руці, а іншою рукою піднімає поділ жінці в ісламському вбранні і вигукує: «Ох, Пророк!» Підпис до карикатурі є таким: «Ердоган у приватному житті дуже грайливий».

Влада Туреччини засудила публікацію карикатури, назвавши її спробою «поширити культурний расизм і ненависть».

Речник президента Туреччини Фахреттін Алтун назвав карикатури «плодами антимусульманської програми» президента Франції Емманюеля Макрона. «Расистські, ксенофобські, ісламофобські і антисемітські підбурювання не зможуть спровокувати Туреччину на дії у відповідь», – написав він у твітері.

Публікація в Charlie Hebdo з’явилася на тлі кризи у відносинах між Парижем і Анкарою після вбивства шкільного вчителя Самюеля Паті. Викладач, обговорюючи з учнями свободу слова, показав на уроці карикатури на пророка Мухаммеда. 16 жовтня він був убитий. Підозрюваним був народжений у Москві етнічний чеченець Абдулах Анзоров. У 2018 році його родина попросила у Франції про притулок. Анзоров виклав у твітер фотографію обезголовленого Паті, заявивши, що «стратив» його за образу пророка.

Президент Франції Емманюель Макрон назвав напад «ісламістським терактом» і заявив, що іслам перебуває в стані кризи. Макрон також закликав до захисту світських цінностей Французької республіки від радикального ісламу. «Ми не станемо відмовлятися від карикатур і малюнків», – додав він.

Після цього Ердоган звинуватив Макрона в ісламофобії, назвав його «хворим» і порадив «обстежитися щодо психічного стану». Крім того, лідер Туреччини звернувся до своїх співгромадян із закликом бойкотувати французькі товари. Євросоюз засудив заклик до бойкоту.

 
…

Президент Росії Володимир Путін і його турецький колега Реджеп Ердоган 27 жовтня обговорили розвиток подій навколо Нагірного Карабаху, де місяць тому, 27 вересня, загострився тривалий конфлікт між Азербайджаном і Вірменією. Це вже друга розмова російського і турецького лідерів на цю тему.

За повідомленням Кремля, Путін розповів Ердогану про контакти з керівництвом Азербайджану та Вірменії та «кроки, які робляться для якнайшвидшого досягнення режиму припинення вогню та деескалації кризи».

Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу та міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров також обговорили ситуацію на Південному Кавказі у телефонному дзвінку. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров порушив питання про використання найманців у зоні конфлікту. Обидва дипломати наголосили на необхідності гарантувати якнайшвидше тривале припинення вогню і наголосили, що альтернативи мирному вирішенню ситуації немає.

Туреччина є союзницею Азербайджану і підтримує дії Баку з відновлення територіальної цілісності країни. Росію пов’язує з Вірменією військовий пакт, хоча Москва упродовж останніх десятиліть продавала зброю як Вірменії, так і Азербайджану.

Від часу поновлення бойових дій у Нагірному Карабасі сторони вже двічі досягали домовленостей про припинення вогню за посередництва Росії. Ще одна така угода була досягнута після окремих переговорів міністрів закордонних справ Вірменії та Азербайджану з держсекретарем США Майком Помпео, але всі ці домовленості порушувалися через лічені години після укладення.
…

Керівники Facebook, Twitter і Google 28 жовтня свідчитимуть на слуханнях у Сенаті США. Сенатори-республіканці вважають, що соціальні платформи, керовані технологічними гігантами, мають антиконсервативний ухил.

Критика з боку республіканців та президента США Дональда Трампа стала гучнішою минулого тижня, коли Facebook і Twitter обмежити поширення неперевіреної публікації видання New York Post про кандидата в президенти від демократів Джо Байдена.

У цій публікації, яку не підтвердили інші інформаційні ресурси, цитуються неперевірені електронні листи від сина колишнього віцепрезидента, Гантера Байдена, коли він був членом правління української енергетичної фірми Burisma.

Трамп звинуватив соціальні мережі в спробі не допустити поширення цих повідомлень. Facebook і Twitter відкинули звинувачення в упередженості.

Очікується, що слухання також охоплюватимуть пропозиції щодо перегляду правового захисту висловлювань в інтернеті.
…