Світ

Лідери країн Євросоюзу домовилися про загальний пакет економічної допомоги дл подолання наслідків коронавірусної пандемії – він сягнув 750 мільярдів євро (або 860 мільярдів доларів). Обговорення в Брюсселі тривало до раннього ранку 21 липня.

Загальний бюджет ЄС на гранти та позики країнам, які найбільше постраждали від пандемії, сягнув безпрецедентних 1,1 трильйона євро на наступні сім років.

«Домовилися!» – прокоментував завершення переговорів президент Європейської ради Шарль Мішель.

Пізно увечері 20 липня лідери ЄС подолали одну з найбільших перешкод для компромісу, дійшовши згоди щодо часток безповоротних субсидій та позик у фонді. Сума субсидій наразі становить 390 мільярдів євро, позик – 360 мільярдів.

Нідерланди намагалися ветувати допомогу країнам, які відступають від економічних реформ. Проте зрештою дипломати повідомили про бажання цієї держави застосувати механізм «зупинки годинника», який дозволяє зупинити виплати на три місяці та переглянути їх.

Крім того, Польща та Угорщина погодилися на прив’язку допомогу з фондів ЄС до того, наскільки їхні уряди дотримуються принципу верховенства права, зокрема захищають свободу висловлювань та незалежність судової системи.

Читайте також: Четвертий день переговорів ЄС щодо подолання коронавірусної кризи

За поточним планом, Європейська комісія може запропонувати країнам блоку вжити відповідних заходів, якщо помітить відхилення цих держав від демократичного курсу.​

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу. Брюссель пропонував створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів мали складати субсидії, а 250 мільярдів – кредити.

Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.
…

Парламент Єгипту дозволив розміщення військ за межами країни після того, як президент Абдель Фаттах ас-Сісі погрожував військовими діями проти підтримуваних Туреччиною сил у Лівії. Це рішення може поставити на межу прямого протистояння Єгипет і Туреччину, які є американськими союзниками, але підтримують протилежні сторони в конфлікті у Лівії.

Єгипетський парламент одноголосно схвалив розміщення військ за кордоном для «захисту національної безпеки Єгипту» та боротьби зі «злочинним озброєним ополченням та іноземними терористичними елементами», йдеться у рішенні, ухваленому 20 липня.

Єгипет разом із Об’єднаними Арабськими Еміратами, Францією та Росією підтримують сили Халіфи Хафтара, які є лояльними парламенту Лівії та контролюють схід країни.

Туреччина, Катар та Італія стоять на боці визнаного ООН уряду національної згоди в столиці Тріполі.

Президент ас-Сісі попередив, що Каїр може втрутитися, щоб захистити свій західний кордон із Лівією. Це відбувається за умов, коли сили уряду національної згоди просуваються до прибережного міста Сірт, стратегічного важливого для нафтовидобувного сектору Лівії.

За підтримки турецьких військових сили, лояльні міжнародно визнаному уряду, у червні відбили тривалий наступ сил Хафтара на Тріполі і перейшли в контрнаступ.
…

Шведська екоактивістка Ґрета Тунберґ отримала премію у 1 мільйон євро за гуманність від Португальського фонду Гюльбенкяна.

Винагороду 17-річна активістка отримала за боротьбу зі зміною клімату та екологічною кризою.

Тунберґ зазначила у твітері, що премія багато важить для неї. Активістка висловила сподівання, що це допоможе їх «зробити більше добра у світі».

У грудні минулого року журнал Time назвав Ґрету Тунберґ «людиною року».

Свої акції протесту Тунберґ, якій тоді було 15 років, почала влітку 2018 року. Щоп’ятниці вона замість уроків приходила до будівлі шведського парламенту з плакатом із написом «Шкільний страйк за клімат» і вимагала від політиків уваги до глобального потепління. Незабаром її приклад наслідували студенти і школярі в багатьох країнах світу.

23 вересня 2019 року Ґрета Тунберґ виступила на Генасамблеї ООН з промовою, що починалася словами: «Ви вкрали моє дитинство».

Шведські парламентарі висунули кандидатуру Тунберґ на Нобелівську премію миру за 2019 рік, втім вона її не отримала.
…

Вакцина від коронавірусу, розроблена в Оксфордському університеті, здається безпечною та викликає імунну відповідь. Про це повідомляє ВВС.

У випробуваннях брали участь 1077 людей. Вони показали, що ін’єкція провокує вироблення антитіл і Т-клітин, яка можуть боротися з коронавірусом.

Зазначається, що результати багатообіцяючі, та поки рано казати, чи достатньо цієї вакцини, щоб забезпечити захист від коронавірусу, наразі почалися більш масштабні випробування.

За словами вчених, небезпечних побічних ефектів у вакцини, яку назвали ChAdOx1 nCoV-19, поки не виявили, але у 70 відсотків учасників випробування виникали лихоманка та головний біль. Втім, цю проблему можна вирішити за допомогою парацетамолу, запевнили дослідники.

У наступному етапі випробувань братимуть участь 10 тисяч людей у Британії. Окрім того, цю ж вакцину випробовуватимуть у США (30 тисяч учасників), Південній Африці (2 000) та Бразилії (5 000)

Дослідники припускають, що розробку вакцини можна буде завершити до кінця року, але вона поки не буде широкодоступна. В пріоритеті будуть перш за все працівники медичної сфери, а також представники найуразливіших для вірусу груп за віком чи станом здоров’я.

ВВС зазначає, що такого успіху досягли не тільки в Оксфорді. Науковці з США та Китаю також перебувають на цій стадії розробки і публікують аналогічні результати.

 
…

Держави Європейського Союзу під час саміту у Брюсселі домовилися про розмір пакета допомоги для відновлення економіки країн, що постраждали від коронавірусу.

Згідно з домовленістю, виділять не 500 мільярдів євро, як вимагали Німеччина і Франція, а 390 мільярдів, повідомили європейські дипломати ввечері в понеділок, 20 липня.

За скорочення суми субсидій, які не потрібно повертати, виступали Австрія, Данія, Нідерланди, Фінляндія та Швеція. Спочатку вони наполягали на наданні тільки кредитів, а не субсидій, щоб схилити такі країни, як Італія, до більш сміливою політики реформ.

План допомоги критикували також через те, що ЄС вперше хоче у великому обсязі взяти на себе спільні боргові зобов’язання для програми інвестицій і стимулювання економіки.

Голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 27 травня представила план відновлення європейської економіки після пандемії коронавірусу. Брюссель пропонував створити фонд обсягом у 750 мільярдів євро, який додасться до вже запущених загальноєвропейських механізмів.

З цієї суми 500 мільярдів мали складати субсидії, а 250 мільярдів – кредити.

Скористатися допомогою зможуть всі країни блоку, якщо їхні плани з відновлення і реформ отримають схвалення.
…

20 липня у Франції розпочалася процедура дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України». З моменту катастрофи пройшло вже кілька місяців, однак в іранському суспільстві питання справедливості та відповідальності влади Ірану за збиття українського «Боїнга» не зникає. Хештег #ЧОМУвиЗБИЛИ, який адресується іранській владі, досі актуальний навіть під час пандемії коронавірусу. Чому катастрофа українського літака досі важлива для іранського суспільства? Про це розповідає Ханна Кавіані, журналістка Іранської служби Радіо Свобода.
…

Державний департамент США 20 липня запровадив додаткові санкції проти Рамзана Кадирова, голови Чеченської республіки в складі Росії, «за численні грубі порушення прав людини».

Як заявив Держдепаратмент, упродовж понад десятка років підтримуваний Москвою лідер російського регіону на Північному Кавказі несе відповідальність за зловживання, включаючи вбивства і тортури.

Санкції також поширюються на дружину чеченського лідера Медні Кадирову і його дочок – Айшат і Каріну Кадирових. Санкції передбачають, зокрема, заборону на в’їзд в США і ділові контакти, а також заморожування активів на території Сполучених Штатів. Раніше стосовно Кадирова були введені економічні санкції.

У повідомленні Держдепартаменту США є заклик до інших країн вжити схожих заходів щодо Рамзана Кадирова.

Також Держдепартамент висловив стурбованість тим, що Кадиров використовує пандемію коронавірусу як привід для здійснення нових порушень прав людини в Чечні.

Сам Кадиров відреагував на останні санкції у своєму Telegram-каналі словами:  «Помпео, ми приймаємо бій. Це буде цікаво».

Вашингтона вже застосував кілька рівнів санкцій проти Кадирова і його соратників.

Правозахисні організації та міжнародні спостерігачі пов’язують персону Кадирова із жахливими зловживаннями щодо ЛГБТІ, правозахисників, ЗМІ та будь-яких засобів інакомислення проти авторитарного і корумпованого правління чеченського лідера.
…

Король Саудівської Аравії Салман був госпіталізований до лікарні в столиці країни Ер-Ріяді, повідомив 20 липня Королівський суд.

84-річний правитель «прийнятий сьогодні в спеціалізовану лікарню короля Фейсала в Ер-Ріяді на кількох медичні аналізів через холецистит», ідеться в офіційному повідомленні для преси.

Саудівська Аравія рідко повідомляє про стан здоров’я монарха, який є керівником країни з 2015 року. У короткій заяві немає інших деталей.

Запланований візит прем’єр-міністра Іраку Мустафи аль-Кадімі до Саудівської Аравії, який мав розпочатися 20 липня, перенесений, повідомляє міністерство закордонних справ королівства. Саудівський монарх має абсолютні повноваження в країні, яка є одним із провідних світових виробників нафти та найбільшою економікою арабського світу.

У 2017 році Саудівська Аравія спростувала повідомлення засобів інформації, що монарх планував зректися влади на користь свого сина, 34-річного принца Мохаммеда бін Салмана, якого вважають фактичним правителем.
…

Президент Білорусі Олександр Лукашенко призначив нинішнього заступника міністра закордонних справ Олега Кравченка головою білоруської дипломатичної місії в США. Ця посада залишалася вакантною протягом 12 років після вислання послів із столиць двох країн на прохання офіційного Мінська.

Раніше президент США Дональд Трамп призначив заступника помічника держсекретаря з питань європейських справ Джулі Фішер на посаду посла в Білорусі.

Про відновлення дипломатичних представництв на рівні послів у Мінську та Вашингтоні було оголошено минулого року, коли Олександр Лукашенко зустрівся із заступником держсекретаря США Девідом Гейлом.

Тим часом Державний департамент США висловив глибоку стурбованість повідомленнями про арешти мирних активістів та журналістів у Білорусі. Сполучені Штати вважають надзвичайно важливим забезпечити рівні умови для всіх охочих балотуватися на президентських виборах.

Також у понеділок Лукашенко призначив послів у Австрії (за сумісництвом – Словенії), Великобританії, Казахстані та Нідерландах.
…

Судова влада Ірану 20 липня заявила про страту чоловіка, якого визнали винним в передачі Сполученим Штатам та Ізраїлю інформації про генерала Касема Солеймані, вбитого американським авіаударом на початку року.

«Вирок Махмуду Мусаві-Маджду був виконаний вранці понеділка за звинуваченням у шпигунстві, відтак справу про його зраду власної країни закрито назавжди», – йдеться в заяві на сайті судової влади Ірану Mizan Online.

Читайте також: Дослідження «чорних скриньок» збитого літака МАУ розпочнеться в Парижі 20 липня – Канада​

В червні іранська влада заявила, що Мусаві-Маджд передав інформацію про місце перебування командира елітного підрозділу «Аль-Кудс» корпусу «Вартових ісламської революції» Касема Солеймані, який загинув у Багдаді в січні 2020 року.

14 липня Іран заявив про страту колишнього співробітника Міністерства оборони Рези Азґарі, якого визнали винним у продажі інформації американському Центральному розвідувальному управлінню.
…

Французьке Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації зранку 20 липня розпочне дослідження «чорних скриньок» збитого в Ірані літака «Міжнародних авіаліній України», повідомив у твітері міністр закордонних справ Франції Жан-Філіп Шампань.

«Ми отримали підтвердження, що «чорні скриньки» рейсу № PS752 прибули до Парижа, де їх, як очікується, доставлять у Бюро з розслідування і аналізу безпеки цивільної авіації завтра вранці на аналіз. Чиновники з Ради з транспортної безпеки Канади також будуть присутні», – наголосив пізно ввечері 19 липня керівник зовнішньополітичного відомства Канади, багато громадян і жителів якої стали жертвами трагедії поблизу Тегерана.

У суботу, 18 липня, передачу «чорних скриньок» Франції підтвердили офіційні особи Ірану. А в Національній авіаційній організації Ірану пояснили, чому понад шість місяців знадобилося для надсилання на міжнародну експертизу «чорних скриньок» збитого на початку січня 2020 року літака «Міжнародних авіаліній України».

2 липня країни міжнародної групи з координації допомоги жертвам збитого в Ірані українського літака, до якої входять Україна, Канада, Афганістан, Велика Британія і Швеція, підписали Меморандум про взаєморозуміння у співробітництві на переговорах щодо виплати компенсацій Іраном. Документ визначає Україну речником, що від імені групи буде вести перемовини з Іраном.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).
…

У столиці Білорусі Мінську та Дзержинську відбулися масові акції на підтримку Світлани Тихановської, суперниці чинного президента Олександра Лукашенка на майбутніх виборах.

Раніше опозиціонери Віктор Бабарико та Валерій Цепкало заявили, що підтримають Тихановську на виборах після відмови Центральної виборчої комісії реєструвати їх кандидатами в президенти.

Тихановська заявила кільком тисячам людей на акції, що Бабарика та Цепкала не зареєстрували через страх з боку влади.

«Вони бачать загрозу для влади, але вони не зрозуміли, що загроза не в кандидатах, а в самому народі, який стомився жити в приниженні та страху», – сказала Тихановська.

Мітинг був санкціонований. Поліція не втручалася в акцію.

Центрвиборчком Білорусі 14 липня зареєстрував кандидатів на президентську посаду. Ними стали чинний президент Олександр Лукашенко, Світлана Тихановська, Сергій Черачень, Андрій Дмитрієв, Ганна Конопацька.

Вибори президента Білорусі заплановані на 9 серпня. Лукашенко перебуває на президентській посаді з 1994 року.
…

Майбутній кандидат в президенти США від Демократичної партії Джо Байден продовжує збільшувати відрив від чинного президента США та свого опонента на виборах Дональда Трампа, свідчать дані соціологічного опитування, яке провели на замовлення ABC News та Washington Post.

На виборах Байдена готові підтримати 55 відсотків зареєстрованих виборців, Трампа – 40 відсотків.

У березні різниця в рейтингу кандидатів була мінімальною – 49 проти 47 відсотків на користь Байдена. Уже через два місяці демократа готові були підтримати 53 відсотки виборців, Трампа – 43 відсотки.

Опитування проводили 12-15 липня. У ньому взяли 1006 респондентів, включно з 845 зареєстрованими виборцями. Похибка в результатах опитування зареєстрованих виборців сягає 3,5%.

На початку червня віцепрезидент США Джо Байден здобув понад 1991 голос делегатів, що дозволило йому гарантувати перемогу на праймеріз Демократичної партії. Національний з’їзд його партії має відбутися 17-20 серпня в Мілуокі в штаті Вісконсин.

Чинний президент США Дональд Трамп також здобув необхідну кількість голосів делегатів для перемоги на праймеріз.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.
…

У російському місті Хабаровську, що на Далекому Сході, 19 липня люди зібралися на протест проти арешту місцевого губернатора Сергія Фургала. Протести тривають вже дев’ятий день.

Тисячі людей вийшли на вулиці сьогодні у Хабаровську, Владивостоку, Комсомольську-на-Амурі і Біробіджані.

Акції не були узгоджені з місцевою владою. Після них поліцейські затримали декілька активістів в Біробіджані і у Владивостоці.

18 липня у Хабаровську, за офіційними даними, на вулиці вийшли понад 9 тисяч протестувальників. Організатори стверджують, що в акції взяли участь кілька десятків тисяч осіб. Протести також не були узгоджені з владою, про затримання не повідомлялося.

Напередодні ФСБ заявила, що на мітингу в Хабаровську нібито готували теракт. Крім того, влада Хабаровського краю повідомила, що розглядає можливість повернення до жорсткого карантину.

Губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала затримали 9 липня і доставили в Москву. Слідство вважає, що він причетний до організації вбивств і замахів на бізнесменів в 2004-2005 роках. Московський суд відправив Фургала в СІЗО на два місяці. Провину він не визнає.

За однією з версій, причиною арешту Фургала могло стати його небажання продавати свою частку власності заводу «Амурсталь». За інформацією місцевих ЗМІ, 25% акцій підприємства належать Ларисі Стародубовій, колишній дружині Фургала. 75% належать Павлу Бальскому, якого пов’язують з братами Ротенбергами.

11 липня почалися протести на підтримку політика. У минулі вихідні акції стали наймасовішими на Далекому Сході за кілька років. Тоді на центральну площу Хабаровська вийшли від 10 до 12 тисяч людей. Після цього менші за кількістю учасників акції тривали весь тиждень.
…

Колишній операційний директор німецької фінтех-компанії Wirecard Ян Марсалек, який перебуває в розшуку, зараз у Білорусі або Росії, пише німецьке видання Der Spiegel.

Точне місцеперебування Марсалека невідоме з 18 червня. Саме тоді його бачили востаннє.

Використовуючи дані про подорожі, видання Der Spiegel та розслідувачі Bellingcat 18 липня повідомили, що Марсалек прибув приватним літаком до Мінська 19 червня, незабаром після півночі.

Журналісти Der Spiegel пишуть, що в базах даних про подорожі немає інформації про те, що Марсалек не вилітав з Мінська. На їхню думку, це свідчить, що він залишається в Білорусі чи Росії, оскільки контроль на кордоні між цими країнами є пом’якшеним.

Після колапсу Wirecard – платіжного оператора та постачальника фінансових послуг – були чутки, що Марсалек втік на Філіппіни, а звідти – до Китаю. Водночас Bellingcat вважає, що таку інформацію поширювали спеціально.

Криза навколо Wirecard виникла в червні, коли аудитори виявили «діру» на рахунках компанії в розмірі 1,9 мільярда євро.

Німецька та австрійська влада розшукує австрійця Марсалека за підозрою в шахрайстві та привласненні чужого майна. Після колапсу Wirecard правоохоронці почали досліджувати інші бізнеси Марсалека та його політичні інтереси.

Британська газета Financial Times 10 липня писала, що Марсалек – у фокусі щонайменше трьох західних розвідувальних агентств через його зв’язки з громадянами та мережами, пов’язаними з російською розвідкою.

Російська та білоруська влада наразі не коментували інформацію про можливе перебування Марсалека на території їхніх країн.
…