Світ

У столиці Чехії Празі після заворушень, які почалися з протесту футбольних і хокейних хуліганів проти обмежень через COVID-19, затримані понад 150 осіб, повідомила поліція країни. Керівництво держави підтримало дії правоохоронців.

Як повідомила речниця поліції Праги Ева Кропачова, понад сто демонстрантів затримали на місці акції на Староміській площі в історичному центрі чеської столиці. Їх підозрюють у порушенні громадського порядку, насильстві проти представників влади чи невиконанні вимоги владних органів. Ідеться про осіб, які нападали на працівників поліції при розгоні демонстрації, яка порушила правила проведення таких заходів.

Іще близько 50 осіб, які мали з собою «предмети, що могли завдати поранень», поліція затримала ще перед акцією.

Унаслідок сутичок потерпіли близько 20 працівників поліції, додала речниця. Три з них потрапили до лікарень.

За даними служби швидкої допомоги, загалом у перебігу сутичок потерпіли і потребували доставки до лікарень дев’ять осіб, із них згадані троє працівників поліції.

Демонстрація в Празі була скликана як протест проти урядових обмежень, пов’язаних із пандемією COVID-19. Але на неї прийшло в кілька разів більше людей, ніж 500, що дозволено нині чинними в країні протиепідемічними заходами. Більшість їх при цьому не мала на собі належних захисних масок і не дотримувалася визначених дистанцій між собою.

Як наголосив у твітері начальник поліції Чехії Ян Швейдар, для правоохоронців було б незаконним вдатися до дії лише через порушення демонстрантами протиепідемічних постанов уряду, бо Хартія засадничих прав і свобод людини гарантує право на зібрання, і його не можна обмежити під приводом порушення підзаконної правової норми. Тому, звернув увагу він, поліція почала діяти тільки в момент порушення закону з боку частини демонстрантів. А порушення постанови уряду було належно задокументоване і буде передане для розгляду відповідному органові.

Відтак правоохоронці вдалися до дії, з застосуванням, зокрема, подразливого газу і водомету, тільки після того, як після офіційного оголошення організаторів про закінчення акції частина її учасників почала нападати на правоохоронців.

Ян Швейдар висловив подяку всім працівникам і працівницям поліції, які були причетні до заходів у Празі, й заявив, що пишається ними.

Міністр внутрішніх справ Чехії Ян Гамачек назвав цілком професійними дії поліції після того, як після завершення акції її організатором через порушення постанови уряду «кількасот хуліганів напали на присутніх працівників поліції».

Він побажав швидкого одужання потерпілим працівникам поліції і подякував усім поліціянтам.

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш так само подякував поліції й заявив, що пишається її високопрофесійними діями.

Також і президент Чехії Мілош Земан підтримав дії поліції і розкритикував учасників акції. Як повідомив речник голови держави Їржі Овчачек, президент «рішуче підтримав дії поліції проти футбольних хуліганів і засудив тих демонстрантів, які не дотримувалися під час демонстрації противірусних заходів».

Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції, хоча вони значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…

В Україні – найкоротша в Європі очікувана тривалість здорового життя, йдеться в дослідженні, оприлюдненому в медичному журналі Lancet. Експерти розрахували, що вона становить 61,7 року.

Станом на 2019 рік очікувана тривалість життя (здорового та нездорового) в Україні становила 73,8 року (78,3 року для жінок і 69 років – для чоловіків).

Найдовшу очікувана тривалість здорового життя серед європейських країн має Ісландія (71,9 року).

Для світу середній показник становить 63,5 року.

Під час дослідження експерти проаналізували показники народжуваності, смертності, міграції та кількості населення в 204 країнах та територіях й у вибраних субанціональних регіонах у період з 1950 до 2019 року.
…

У Білорусі 18 жовтня відбудуться нові акції протесту проти правління Олександра Лукашенка.

Зокрема має відбутися марш у Мінську.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, у столиці Білорусі поліцейські перекрили вулицю Леніна. В районі вулиць Свердлова, Ульянівської, Леніна люди стікаються на Партизанський проспект. Також перекрито рух по вулиці Аранській у напрямку Партизанського проспекту.

У суботу, 17 жовтня, десятки жінок пройшли вулицями Мінська, вимагаючи змін. За даними правозахисної організації «Вясна», поліція затримала понад 30 учасників протесту.

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

У столиці Чехії Празі мітинг проти запроваджених обмежень через COVID-19 переріс у сутички зі спецзагонами поліції і затримання.

Футбольні і хокейні фанати вийшли на акцію протесту на Староміській площі в історичному центрі Праги. Їх зібралося понад дві тисячі, причому більшість була без необхідних на таких акціях захисних масок. Це порушило чинне наразі в Чехії обмеження на число учасників масових акцій: не більше ніж 500 осіб, причому поділених на групи не більш ніж по 20 із не менш ніж 2-метровими відступами між групами. Крім того, усі учасники мають бути з закритими ротом і носом.

Через це міська влада вирішила завершити акцію, її організатори оголосили про офіційне закінчення демонстрації, але частина учасників не розійшлася навіть після закликів правоохоронців. Відтак за розгін узялися спецзагони поліції, які, серед іншого, застосували водомет за температури повітря близько 10 градусів.

Дехто з демонстрантів спробував прорватися крізь лави спецпризначенців, але поліція пересилила їх і почала затримувати найактивніших. Кілька осіб були травмовані.

Поліція діяла й на в’їздах до Праги і на підходах до місця акції: під час контролю осіб, які йшли на демонстрацію, приблизно в пів сотні випадків були вилучені предмети піротехніки, розсувні дубці і навіть вогнепальна зброя. Чеський закон про право на зібрання забороняє такі предмети на масових акціях.

За повідомленнями, затриманими наразі залишаються понад півтора десятка осіб, у яких були «предмети, що могли завдати поранень».

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш засудив демонстрацію. За його словами, він був шокований тим, наскільки безвідповідальними й егоїстичними можуть бути деякі громадяни, які своїми діями загрожують і собі, й іншим. Він виступив за суворе покарання порушників.

Міністр охорони здоров’я Чехії Роман Прімула, зі свого боку, розкритикував демонстрацію і заявив, що вона може принести додаткові сотні заражень коронавірусом.

Попереднього дня, 17 жовтня, футбольні фанати і прихильники ультраправих рухів влаштували схожу акцію в столиці сусідньої Словаччини Братиславі, вона теж закінчилася сутичками зі спецзагонами поліції.

Чехія, яка навесні вдалася до суворих карантинних заходів і уникла значного розмаху епідемії COVID-19, нині, навпаки, засвідчує одні з найгірших у світі показників нових заражень. Уряд запровадив стан надзвичайної ситуації і низку обмежень, серед них і обмеження на спортивні акції.

Водночас ці заходи значно менш суворі, ніж були навесні. Зокрема, міжнародні спортивні змагання можуть відбуватися тільки без глядачів, усі ж інші спортивні акції в Чехії наразі скасовані.
…

Вірменія та Азербайджан висунули взаємні звинувачення у порушенні перемир’я у Нагорному Карабасі, про яке було домовлено напередодні.

Представник міністерства оборони Вірменії заявила про ракетні та артилерійські обстріли з боку азербайджанських військ.

Незабаром міністерство оборони Азербайджану звинуватило вірменську сторону в артилерійському і мінометному обстрілі так званої контактної лінії, яка розділяє воюючі армії.

Напередодні Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах. Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

Останній спалах масштабних бойових дій у Нагірному Карабасі почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.
…

У суботу, 17 жовтня, в Польщі зареєстрували 9 622 осіб інфікованих COVID-19 – рекордна кількість захворювань за добу, 84 людини померло. 327 тисяч громадян Польщі перебувають на карантині.

Як зазначив міністр охорони здоров’я Адам Нєдзєльскі, у Польщі у шпиталях готують понад 1,2 тисячі додаткових ліжок для пацієнтів з COVID-19. Важливо також, на думку міністра, вміло використати ту інфраструктуру ліжок, якою країна володіє нині. Також удосконалюється система тестування з тим, щоб вчасно виявити інфікованих осіб серед населення. 

За інформацією міністерства охорони здоров’я, у Польщі від початку епідемії було інфіковано коронавірусом 167 230 людей, одужали понад 90 тисяч, померли 3 524 людини. 

Станом на 12 жовтня у Польщі зробили майже 3,7 мільйона тестів на коронавірус. 
…

Вірменія й Азербайджан заявили, що домовилися про нове перемир’я, щоб зупинити ескалацію боїв за Нагірний Карабах.

Міністерства закордонних справ обох країн оприлюднили однакові повідомлення про те, що припинення вогню має початися опівночі за місцевим часом (нині це 11-а вечора за Києвом; обидві країни не мають літнього часу).

«Рішення було ухвалене після заяви президентів Франції, Росії і США, які представляють країни-співголови Мінської групи ОБСЄ, 1 жовтня 2020 року, заяви співголів Мінської групи ОБСЄ 5 жовтня і відповідно до Московської заяви 10 жовтня», – мовиться в заявах.

Мінська група Організації з безпеки і співпраці в Європі є дипломатичною ініціативою на чолі з Францією, Росією і США з метою досягти вирішення конфлікту навколо Нагірного Карабаху, що спалахнув іще в радянські часи, 1988 року.

Останній спалах масштабних бойових дій почався 27 вересня, в його перебігу загинули наразі принаймні 600 людей – і військовослужбовців, і цивільних із усіх сторін. Його вважають найгіршим із часу перемир’я 1994 року, яке зупинило тодішню війну.

10 жовтня в регіоні вже оголошували припинення вогню, але воно не було дотримане і невдовзі повністю провалилося.

 
…

У Франції встановили особу молодика, який 16 жовтня відрізав голову шкільному вчителеві в передмісті Парижу і невдовзі був убитий поліцією.

Як повідомив прокурор в антитерористичних справах Жан-Франсуа Рікар, це дійсно був 18-річний чеченець за національністю родом зі столиці Росії Москви, як раніше неофіційно повідомляла преса. За тими повідомленнями, він мав статус біженця.

За словами прокурора, після вбивства нападник оприлюднив у твітері фото тіла вбитого і повідомлення, що його вбив саме він.

Жертвою став 47-річний учитель історії і географії Самюель Паті, який раніше цього місяця показав учням на уроці карикатури на мусульманського пророка Магомета під час дискусії в класі про свободу висловлювання.

Як повідомляли французькі засоби інформації, та дискусія викликала скарги батьків деяких учнів – мусульмани вважають, що не тільки зневажливе, а й узагалі будь-яке зображення особи Магомета є блюзнірством.

За повідомленнями, невдовзі після вбивства в містечку Конфланс-Сент-Онорін під Парижем поліція помітила неподалік того місця чоловіка з ножем, який почав вигукувати «Аллах акбар», арабською «Бог великий», що є традиційним гаслом ісламістів під час їхніх нападів. При затриманні поліція застрелила молодика. При ньому було посвідчення особи, але спершу були сумніви, що воно дійсно належить йому.

Раніше 17 жовтня представники поліції повідомляли, що в зв’язку з убивством були затримані дев’ять осіб, серед них дідусь, бабуся і 17-річний брат убивці. Їх уже допитали.

У прокуратурі повідомляли, що розслідують напад як убивство з терористичних мотивів.

Президент Франції Емманюель Макрон, який через кілька годин після вбивства приїхав до містечка, заявив: «Одного з наших громадян убили, бо він вчив учнів свободі виловлювання, свободі віри чи відсутності віри… Наш співгромадянин став жертвою жахливого нападу, жертвою ісламістського терористичного нападу».

Убивство засудили й мусульманські лідери. Багато громадських діячів сприйняли його як напад на саму суть французької державності, на її цінності світськості, свободи віри і свободи висловлювання.

У парламенті Франції законодавці стоячи вшанували пам’ять учителя і теж засудили напад як терористичний.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню ісламістських бойовиків у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції і в єврейській крамниці в Парижі. Три нападники загинули в перестрілках із поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях і в постачанні зброї.

Через десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті і перестрілок ісламістів загинуло 130 людей і було поранено ще понад 400 осіб.
…

У білоруських містах 17 жовтня проходять жіночі марші і студентські акції протесту, силовики затримують учасників. 

Правозахисний центр «Весна» повідомляє про затримання щонайменше 36 людей.

За повідомленням, більшість затриманих брали участь у марші студентів у Мінську. Акцію розігнали співробітники ОМОНу. Під час жіночих маршів про затримання не повідомляли.

Також були затримані фотограф і кореспондент TUT.BY і БелаПАН – Вадим Замировський і Всеволод Зарубін, кореспондент Onliner Дарина Спєвак. Кореспондента «РИА Новости» відпустили незабаром після затримання.

У МВС Білорусі заявили, що про затримання журналістів не йдеться, їх нібито доправили до територіального РУВС для перевірки документів.

Тим часом, у Гродненській області пройшов провладний автопробіг. У Могильові – провладна хода «За мирну Білорусь», в якій взяли участь кілька сотень людей.

Протести в Білорусі тривають понад два місяці. Вони почалися 9 серпня, відразу після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК Білорусі, вшосте переміг Олександр Лукашенко.

Протестувальників жорстко затримував ОМОН, є сотні задокументованих свідчень побиття громадян у в’язницях та ізоляторах тимчасового утримання. Силовики нерідко використовують для розгону мирних демонстрацій водомети, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

 
…

Поліція Франції 17 жовтня допитувала дев’ятьох арештованих осіб у справі про обезголовлення вчителя на вулиці в передмісті Парижа, повідомили джерела в поліції.

За даними правоохоронців, жертва – 47-річний вчитель історії й географії Самюель Паті, який нещодавно в рамках дискусії про свободу слова показував учням карикатуру на пророка Магомета, що викликало скарги батьків.

Підозрюваний у вбивстві Паті – 18-річний уродженець Москви, виходець із Чечні, повідомили французькі ЗМІ.

Джерела в поліції повідомили, що серед дев’ятьох затриманих підозрюваних – бабуся і дідусь, а також 17-річний брат нападника.

Самого підозрюваного під час спроби арешту застрелила поліція, він помер від поранень.

Президент Франції Емманюель Макрон засудив напад, що стався 16 жовтня, як «ісламістський теракт».

У прокуратурі повідомили, що розслідують напад як вбивство із терористичних мотивів.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів із боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант із Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Від 17 жовтня в Парижі й інших великих містах Франції починає діяти комендантська година в той час, як країна намагається взяти під контроль стрімке зростання нових випадків COVID-19.

Комендантська година, що діятиме від 21:00 до 6:00, торкнеться близько 20 мільйонів людей. Вона починає діяти після того, як медики зафіксували у Франції понад 25 тисяч нових випадків COVID-19 за добу – на додачу до понад 30 тисяч виявлених хворих за день до цього.

Чиновники кількох міст висловлювали занепокоєння через можливі соціальні й економічні збитки від комендантської години, запровадженої щонайменше на чотири тижні.

Власники ресторанів скаржаться, заявляючи, що комендантська година має мало сенсу з огляду на суворі правила соціального дистанціювання, до яких вони вже вдалися.

По всій країні весілля й інші святкування в громадських місцях, а також студентські вечірки заборонені, людей закликають обмежити зустрічі в приватних будинках до шести людей.

Кількість нових випадків коронавірусного захворювання продовжує зростати загалом у Європі. Зокрема, Німеччина за попередню добу зафіксувала 7830 нових хворих на COVID-19 – найбільший добовий приріст від початку пандемії.

В Італії міністр культури закликає до запровадження нових обмежень: у країні два дні поспіль фіксували рекордну кількість нових хворих: 8804 і 7332 випадки.

 
…

Влада Азербайджану заявила про ракетний обстріл другого за величиною міста країни – Гянджі, внаслідок чого вранці 17 жовтня загинули 13 людей, понад 50 – поранені. Дані наводить Міністерство з надзвичайних ситуацій країни.

У телезверненні президент Азербайджану Ільгам Алієв назвав ракетний удар воєнним злочином і попередив владу Вірменії про відповідальність за це.

«Азербайджан дасть відповідь і зробить це виключно на полі бою», – сказав Алієв.

Єреван заперечує відповідальність за ракетний удар.

У сепаратистському регіоні Нагірному Карабасі повідомили про новий обстріл своєї столиці Степанакерта й інших населених пунктів.

Вірменія заявила про азербайджанських безпілотники над своєю територією.

У кінці вересня різко загострився збройний конфлікт довкола Нагірного Карабаху. 

10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу регулярно звинувачують одна одну в порушенні угоди.

 
…

Російські чиновники можуть бути причетні до поширення страшних мемів і фейкових новин про вакцину від коронавірусу нового типу, яку розробляють у Великій Британії. Про це пише британське видання The Times, зазначаючи, що така дезінформація може вдарити по продажу вакцини на ринках, на які також націлена Росія зі своєю вакциною.

Мова йде про векторну вакцину від коронавірусу, яку розробляє Оксфордський університет разом із британським фармацевтичним велетнем AstraZeneca. Її робота заснована на доставці ділянки геному коронавірусу за допомогою аденовірусу шимпанзе. За інформацією газети, у Росії створили меми, які обігрують цей момент і створюють у користувачів інтернету відчуття, що використання такого препарату може перетворити людину на мавпу.

The Times зазначає, що меми про так зване «мавпяче походження» націлені на жителів Бразилії й Індії. За даними видання, саме на цих ринках Росія розраховує продавати свою вакцину. Вона працює за схожим принципом із оксфордського вакциною, але базується на аденовірусі людини. У матеріалі зазначається, що наразі не ясно, чи узгоджувалося поширення дезінформації безпосередньо з Кремлем і хто за це відповідальний. Втім, як вказано, жарти про мавп і вакцину звучали у підсумковому випуску програми новин на державному телеканалі «Росія-1».

На початку вересня відмінності між британською і російською вакциною коментував прессекретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков. За його словами, російські вчені вважають, що використовувати людський вірус – «більш надійно».

У коментарі газеті Пєсков заперечив інформацію, викладену в матеріалі. Він сказав, що саме припущення, ніби Москва має стосунок до такої дезінформації, є дезінформацією.
…

У Франції поліція застрелила підозрюваного у вбивстві вчителя, який, за інформацією місцевих ЗМІ, показував дітям карикатури на пророка Магомета.

Зазначається, що чоловік напав на жертву у передмісті Парижа 16 жовтня і перерізав йому горло.

За повідомленням французького телеканалу BFM, підозрюваний – 18-річний уродженець Москви, його ім’я не називається. Поки немає інформації про те, чи був він громадянином Росії. Le Monde повідомила, що знайдені у підозрюваного документи свідчать про «чеченське походження, але слідчі на даному етапі не впевнені, що це посвідчення особи належить убитому».

У багатьох повідомленнях зазначалося, що жертва була обезголовлена, але поліція не підтвердила цю інформацію.

Джерело у поліції повідомило, що вчитель показував дітям в своєму класі карикатури на пророка Магомета, які деякі мусульмани вважають блюзнірськими.

Прокурор Франції по боротьбі з тероризмом заявив, що розслідує напад.

За останні роки у Франції сталася серія жорстоких нападів з боку ісламістських бойовиків. Зокрема, минулого місяця емігрант з Пакистану поранив двох людей ножем біля колишнього офісу сатиричного журналу Charlie Hebdo.

Співробітники Charlie Hebdo стали мішенню бойовиків ісламізму у 2015 році. Озброєні ісламісти тоді застрелили 17 людей – працівників тижневика, а також людей поблизу редакції та у єврейській крамниці у Парижі. Три нападники загинули у перестрілках з поліцією, а у вересні цього року перед судом постали підозрювані спільники, яких обвинувачують у фінансуванні тероризму, членстві в терористичних організаціях та у постачанні зброї.

Десять місяців по тому, у листопаді 2015 року, в результаті скоординованих терористичних атак терористів-смертників і перестрілок ісламістів на культурні та розважальні центри в Парижі і прилеглому передмісті загинуло 130 осіб і було поранено ще понад 400 осіб.
…

Всесвітня організація охорони здоров’я заявляє, що ремдесивір, препарат, який, за попередніми дослідженнями, вважали таким, що може сприятливо впливати на перебіг тяжких випадків інфікування коронавірусною інфекцією COVID-19, майже не знижує смертності від хвороби. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому ввечері 15 жовтня.

Ремдесивір, який, зокрема, давали і президентові США Дональду Трампу після того, як у нього виявили COVID-19, був серед чотирьох препаратів, проаналізованих у великому дослідженні, в якому взяли участь понад 11 тисяч людей у 30 країнах.

Як виявилося, препарат мав «незначний ефект або взагалі не впливав на госпіталізованих із COVID-19, на що вказує загальна смертність, необхідність застосування ШВЛ і тривалість перебування в лікарні», зазначається в дослідженні.

Дані, які ще не були рецензовані і не опубліковані в науковому журналі, суперечать принаймні двом великим дослідженням у США, які показали, що ремдесивір може зменшити тривалість госпіталізації пацієнтів із COVID-19.

Уряд США дозволив екстрене використання ремдесивіру, виготовленого американською фармацевтичною компанією Gilead Sciences і спочатку призначеного для лікування Еболи, 1 травня. Після цього так само вчинили і низка інших країн та Європейський союз.

У своїй заяві компанія Gilead відкинула висновки дослідження ВООЗ, заявивши, що вони «не узгоджуються» з іншими, і висловила стурбованість тим, що результати ще не рецензували.

У Всесвітній організації охорони здоров’я зазначали, що низка лікарських засобів може сприяти поліпшенню самопочуття й полегшенню симптомів COVID-19, але наразі немає підтверджень, що який-небудь препарат дає змогу запобігти цьому захворюванню або лікувати його.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії у телезверненні закликав британців готуватися до виходу з Євросоюзу з 1 січня 2021 роки без торговельної угоди. Разом з тим Джонсон сподівається продовжити переговори з ЄС найближчими днями.

За словами Джонсона якщо угоду так і не буде підписано, Лондон буде працювати з ЄС як Австралія – за принципами вільної торгівлі.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель після заяви Джонсона зазначила, що Євросоюз готовий до продовження переговорів з Британією, але не за «будь-яку ціну».

За словами президента Франції Емманюеля Макрона, єдина сфера, де Сполучене Королівство може здобути перемогу без угоди, – це рибальство. Але при цьому Макрон зазначив, що питання рибної ловлі треба вирішити, якщо Британія хоче укласти торгівельну угоду. Для Франції воно важливе, адже французькі рибалки ведуть промисел у британських водах.

Британія вийшла з ЄС 31 січня. До 31 грудня діє перехідний період, під час якого відносини між Лондоном і Брюсселем регулюються колишніми правилами. До кінця року сторони повинні домовитися про нову торговельну угоду та щодо інших питань – інакше відбудеться «жорсткий Brexit», і безліч зв’язків між Сполученим королівством і ЄС виявляться розірваними.
…

У Білорусі з 9 серпня відкрили понад 400 кримінальних справ за порушення громадського порядку, повідомив державному телеканалу «Білорусь 1» генеральний прокурор країни Андрій Швед.

За його словами, багато з цих справ вже на стадії завершення попереднього розслідування. Швед також зазначив, що відзначається «радикалізація протестних настроїв».

«Йдеться, наприклад, про факти блокування дорожнього руху, перш за все – в столиці. Прокурори орієнтували органи дізнання, правоохоронців на те, щоб максимально підвищити оперативність затримання таких осіб, в кожному разі негайно порушувати кримінальні справи, вирішувати питання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, – сказав генпрокурор.

Він додав, що державні обвинувачі «по цих справах й інших справах, пов’язаних із порушенням громадського порядку», проситимуть суди «призначати максимальні покарання».

Коментуючи подачу заяв від громадян, які постраждали від дій силовиків, Швед зазначив, що Білорусь – «правова держава».

«Немає жодного факту, щоб заяву-повідомлення громадянина про скоєння стосовно нього протиправних дій не було зареєстровано і розглянуто в установленому порядку. Всьому свій час, є процесуальні строки, будуть ухвалені законні рішення по кожному з повідомлень», – зазначив він.

Експертам ООН і правозахисникам відомо про 450 задокументованих випадків катувань і жорстокого поводження з людьми, затриманими в Білорусі в ході протестних акцій після президентських виборів 9 серпня. Поки що жодної кримінальної справи за цими фактами відкрито не було.

Тим часом, міліція Білорусі вкотре заявляє, що готова застосовувати на протестах зброю. 

Як заявив в ефірі телеканалу ОНТ начальник ГУВС Мінського міськвиконкому Іван Кубрак, силовики мають «досить спеціальних засобів, табельної зброї на озброєнні, яку готові застосувати».

Кубрак уточнив, що застосування зброї – це «крайній захід, якщо вже неможливо виконати поставлене завдання – захистити наших громадян, у тому числі і під час нападу на співробітників ОВС, іншим способом».

Протести в Білорусі тривають понад два місяці. Вони почалися 9 серпня, відразу після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК Білорусі, вшосте переміг Олександр Лукашенко.

Протестувальників жорстко затримував ОМОН, є сотні задокументованих свідчень побиття громадян у в’язницях та ізоляторах тимчасового утримання. Силовики нерідко використовують для розгону мирних демонстрацій водомети, світлошумові гранати і сльозогінний газ.

 
…

Білорусь оголосила лідерку опозиції Світлану Тихановську в міждержавний розшук за статтею про заклики до повалення конституційного ладу. Російське державне агентство «РИА Новости» отримало відповідь від Міністерства внутрішніх справ Росії на відповідний запит.

«У розшукових обліках Міждержавного інформаційного банку є відомості щодо Тихановської С.Г., оголошеної в міждержавний розшук МВС Республіки Білорусь за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 361. Це «заклики до повалення або зміни конституційного ладу Республіки Білорусь або до вчинення злочинів проти держави», – наводить агентство відповідь МВС Росії.

7 жовтня МВС Росії оголосило Світлану Тихановську в розшук. У відомстві тоді пояснили, що російські правоохоронні органи не порушували жодних кримінальних справ проти Тихановської, а в базу розшукуваних осіб вона внесена з ініціативи іншої держави, найімовірніше, Білорусі.

У МВС Білорусі тоді підтвердили, що опозиціонерку оголосили в міждержавний розшук, але подробиць не повідомили.

13 жовтня Світлана Тихановська оголосила «народний ультиматум» Олександрові Лукашенку: до 25 жовтня він повинен піти у відставку. Вона вказала, що якщо до цього терміну вимоги не будуть виконані, то «вся країна мирно вийде на вулиці», а 26 жовтня почнеться національний страйк всіх підприємств, блокування всіх доріг, обвал продажів у державних магазинах. 

У Білорусі від 9 серпня тривають протести, вони почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, виграв Олександр Лукашенко. Його основна опонентка Світлана Тихановська виїхала з країни через кілька днів після виборів.

Європейський союз, США, Україна і ще низка західних країн не визнають легітимності Лукашенка як білоруського президента після того, як він таємно провів церемонію своєї інавгурації.

 
…

Верховний представник Євросоюзу із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель прокоментував події в Киргизстані, де після відставки президента спікер парламенту передав його повноваження прем’єр-міністру. У заяві на сайті представництва Євросоюзу в Киргизстані йдеться, що ЄС взяв до уваги відставку президента Сооронбая Жеєнбекова після нещодавнього визнання недійсними висновків парламентських виборів.

«Вкрай важливо, щоб повноваження і обов’язки президента виконувалися в правових рамках Конституції Киргизької Республіки з дотриманням міжнародних зобов’язань держави, в тому числі в областях верховенства закону, прав людини і основних свобод. У зв’язку з цим викликає серйозні питання передача спікером (парламенту Киргизстану – ред.) Жогорку Кенеша президентських повноважень прем’єр-міністру Садиров Жапарова, оскільки Киргизька Республіка є парламентською демократією, в якій розподіл повноважень має дотримуватися і зберігатися», – сказав Боррель.

Представник Євросоюзу закликав всі політичні сили в країні вступити в конструктивний, всеохоплюючий діалог за повноцінної участі громадянського суспільства для організації нових, вільних, справедливих парламентських і президентських виборів у відповідності до міжнародних стандартів і під наглядом Бюро з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ.

Відзначається, що Європейський союз через свого спеціального представника з Центральної Азії і представництво в Киргизстані перебуває в контакті з усіма політичними силами країни і міжнародним співтовариством.

15 жовтня президент Сооронбай Жеенбеков подав у відставку з посади президента. У своєму зверненні він сказав про загрозу зіткнень між силами безпеки і учасниками протестів, та заявив, що не хоче залишитися в історії Киргизстану як «президент, що пролив кров».

Згідно з конституцією, обов’язки президента має виконувати спікер парламенту. Натомість 15 жовтня прем’єр-міністр Садир Жапаров заявив про перехід до нього обов’язків президента країни.

У Бішкеку з 5 жовтня не припиняються акції протесту. Після захоплення будівлі парламенту і звільнення Садира Жапарова з-під варти його прихильники стали вимагати призначення його прем’єр-міністром. 14 жовтня парламент схвалив структуру, програму і склад уряду на чолі з Садиров Жапаровим, які президент згодом затвердив. Після цього Сооронбай Жеенбеков заявив про готовність подати у відставку після проведення парламентських виборів. Однак прихильники Жапарова зажадали його негайної відставки.
…

Засновника та генерального директора іранської фірми з фінансових послуг Сайеда Саджада Шахідіана засудили в США до майже двох років в’язниці за ведення бізнесу, який допомагав людям в Ірані уникати санкцій США, заявило Міністерство юстиції Сполучених Штатів.

33-річний Шахідіян визнав свою провину за звинуваченням у керуванні Інтернет-компанією Payment24. За твердженням Міністерства юстиції, компанія стягувала плату за надання послуг, які дозволяли іранцям здійснювати онлайнпокупки в США.

«Шахідіан був засновником та генеральним директором фірми фінансових послуг, яка застосовувала шахрайські тактики, спрямовані на обхід санкцій США, законно запроваджених проти уряду Ірану. Такі дії є злочинними та загрожують нашим інтересам національної безпеки», – заявила федеральна прокурорка Еріка Макдональд у пресрелізі.

Читайте також: США запровадили санкції проти фінансового сектору Ірану

Законодавство США забороняє несанкціонований американський експорт до Ірану. Міністерство юстиції заявило, що Payment24 допомагала громадянам Ірану здійснювати такі фінансові операції, в тому числі купувати комп’ютерне програмне забезпечення, ліцензії на програмне забезпечення та комп’ютерні сервери.

У червні Шахідіан визнав свою провину за пунктом змови з метою обману та вчинення злочинів проти США.

Чоловік зізнався, що використовував підроблені паспорти для створення сотень рахунків PayPal, які, як видавалося, належали людям, що живуть поза межами Ірану.

Прокурори заявили, що Шахідіан брехав американським постачальникам, незаконно перераховував кошти з Ірану та використовував підроблені паспорти та інші документи, щоб обійти санкції.

Читайте також: У США російського хакера засудили до 7 років позбавлення волі

«В Ірані завдяки своєму нелегальному бізнесу містер Шахідіан був високостатусним керівником та мільйонером. Зараз він – засуджений злочинець, який усе втратив», – сказала Макдональд.

За даними Міністерства юстиції, Pay24 мав близько 40 співробітників та офісів у Тегерані, Ширазі та Ісфахані, Іран.

Шахідіана заарештували в Лондоні 2018 року, цього року його екстрадували до США.
…

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн залишила засідання Європейської ради через годину після її початку, оголосивши, що йде на самоізоляцію.

«Мене щойно поінформували, що член мого офісу отримав позитивний тест на СOVID-19 цього ранку. Сама я отримала негативний результат тесту. Водночас як перестороги, я негайно залишаю Європейську раду, щоб піти на самоізоляцію», – написала вона у твітері.

За даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 15 жовтня у світі виявили понад 38,7 мільйона інфікованих коронавірусом. Померли 1 094 591 людина, одужали більш ніж 26,7 мільйона людей.
…

70 відсотків росіян вважають США головним ворогом Росії, йдеться в опитуванні «Левада-Центру». Аналогічні результати показувало опитування центру у листопаді 2018 року, повідомляє «Настоящее время».

На другому місці у списку ворогів знаходиться Україна з 14 відсотками, тоді як у 2018-му ворогом Україну вважали 34 відсотки опитаних. Третє місце посіла Велика Британія з 10 відсотками, у 2018 році цю країну ворогом вважали 14 відсотків опитуваних. По 7 відсотків голосів отримали Євросоюз та Польща.

За даними центру, загалом 82 відсотки респондентів вважають, що у Росії є вороги. Соціологи зазначили, що питання про конкретних ворогів ставили тільки тим, хто позитивно відповів на це питання. «Респонденти самі називали ворогів, без картки зі списком відповідей, і могли назвати більше одного», – зазначає «Левада-Центр».

Як з’ясували соціологи у лютому цього року, майже 80 відсотків росіян впевнені, що Росію і Захід повинні пов’язувати партнерство і дружба, і всього 3% бачать у ньому ворога.

Розділивши Захід на Америку і Євросоюз, соціологи дізналися, що росіяни ставляться до ЄС краще, ніж до США. Так, про хороше і дуже добре ставлення до Євросоюзу заявили 49 відсотків опитаних, до США – 42. Про негативне ставлення до ЄС повідомили 37 відсотків респондентів, до Сполучених Штатів – 46 відсотків учасників опитування.

Більшість росіян (52 відсотки) вважають, що є всі підстави побоюватися західних країн, що входять до складу НАТО. У той же час 35 відсотків опитаних вважають, що Заходу самому слід побоюватися Росії. Про те, що учасників альянсу боятися не треба, заявили 44 відсотки респондентів, а про те, що не треба побоюватися Росії, – 61 відсоток учасників опитування.
…

Офіційний представник міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова повідомила у четвер, що відомство веде підготовку до візиту експертів міжнародної Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) у зв’язку, як вона висловилася, «з так званим отруєнням» російського опозиціонера Олексія Навального.

На які дати запланований візит, хто саме приїде з експертів, а також яка програма їх перебування у Росії – Захарова не уточнила, додавши лише, що «це необхідно для визначення ознак складу можливого злочину на території РФ» і що відповідну пропозицію було направлено до секретаріату ОЗХЗ 1 жовтня.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

У четвер Європейський союз і Велика Британія запровадили санкції проти першого заступника глави Адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, глави департаменту внутрішньої політики АП Андрія Ярина, директора ФСБ Олександра Бортнікова, повноважного представника президента Росії в Сибірському федеральному окрузі Сергія Міняйла і двох заступників міністра оборони. Всім їм буде заборонено в’їжджати до Євросоюзу у туристичних цілях, а їхні активи у ЄС, якщо вони існують, будуть заморожені. Крім того, фізичним і юридичним особам Євросоюзу буде заборонено мати з людьми з санкційного списку фінансові відносини.

Представники ЄС вважають, що люди із санкційного списку могли знати про отруєння Навального або прямо брати участь у його підготовці. Сам Олексій Навальний вважає, що за замахом на нього стоїть особисто президент Росії Володимир Путін.

Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що запровадження Європейським союзом санкцій проти російських чиновників через отруєння опозиціонера Олексія Навального є «недружнім кроком», який шкодить відносинам між Росією та ЄС.
…

Прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров ввечері 15 жовтня, виступаючи перед своїми прихильниками в центрі Бішкека, заявив, що повноваження президента перейшли до нього, пише киргизька служба Радіо Свобода.

«Все стало на свої місця. Колишній президент Сооронбай Жеенбеков пішов у відставку. Спікер Канат Ісаєв сказав, що не вважає за можливе виконувати обов’язки, він написав заяву. Сьогодні обов’язки президента і прем’єр-міністра перейшли до мене», – сказав він.

Садир Жапаров офіційно був призначений прем’єр-міністром Киргизстану 14 жовтня. До 6 жовтня політик перебував в ув’язненні за звинуваченням у захопленні заручника, був звільнений із в’язниці своїми соратниками на тлі протестів, які почалися після парламентських виборів 4 жовтня.

У Киргизстані обов’язки президента в разі його відставки тимчасово переходять до спікера парламенту. Однак раніше ЗМІ повідомили про відмову спікера Каната Ісаєва виконувати повноваження президента. Офіційних підтверджень цьому наразі не було.

На сайті президента Киргизстану до цього з’явилося повідомлення про те, що Сооронбай Жеенбеков ухвалив рішення піти у відставку. «Я не прагнув влади. Для мене мир нашої країни, цілісність нашого народу, єдність нашого суспільства – понад усе. Я не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, який проливає кров, і як той, хто стріляв у своїх громадян. Тому я вирішив піти у відставку», – йшлося в заяві. 

У Киргизстані другий тиждень триває політична криза, яка почалася після парламентських виборів. ЦВК оголосила, що визнала їх недійсними. Парламент країни 14 жовтня обрав новим прем’єр-міністром Садира Жапарова, а президент Сооронбай Жеенбеков затвердив його на посаді.

Жапаров вимагав відставки Жеенбекова, проте президент заявляв, що піде у відставку тільки після нових парламентських виборів.

 
…

Європейський союз оприлюднив санкційний список через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Зокрема, під санкції потрапив директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков.

Також Європейський союз запровадив обмежувальні заходи проти Росії через ситуацію в Лівії. До санкційного списку потрапив бізнесмен Євген Пригожин, якого називають куратором так званої «Приватної військової компанії Вагнера». Сам він заперечує свою причетність до найманців, яких фіксують у різних зонах конфліктів, у тому числі і в Лівії. 

Санкції ЄС передбачають заборону на в’їзд та замороження активів.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.
…