Світ

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков заявив про відставку.

«Для мене мир в Киргизстані, цілісність країни, єдність нашого народу і спокій в суспільстві понад усе. Немає нічого дорожчого для мене за життя кожного мого співвітчизника. Я не тримаюся за владу. Не хочу залишитися в історії Киргизстану як президент, що пролив кров і той, хто стріляв у власних громадян. Тому прийняв рішення піти у відставку», – сказав Жеенбеков.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

14 жовтня Жеенбеков затвердив на посаді прем’єра Садира Жапарова, який близько трьох років провів у в’язниці в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.
…

Дружина президента США Меланія Трамп повідомила, що на COVID-19 хворів і її 14-річний син Баррон Трамп.

«На щастя, він міцний тінейджер і не показував симптомів», – заявила Меланія Трамп, яка теж перехворіла на COVID-19.

Перша леді розповіла, що вони разом із сином вже здали негативні тести на коронавірусну хворобу.

Меланія Трамп зазначила, що її симптоми були «мінімальними». Зараз вона готова повернутися до обов’язків першої леді.

«Я мала ломоту в тілі, кашель, головні болі й почувалася дуже стомленою більшу частину часу», – пригадала дружина президента.

Трамп на початку жовтня повідомив, що в нього і в його дружини COVID-19. Після цього Трамп провів три ночі в лікарні. 10 жовтня він вже виступав перед публікою.

 
…

Видання The New York Post із посиланням на неверифіковану електронну пошту повідомило, що син колишнього віцепрезидента США Джо Байдена представив свого батька чільному посадовцю української енергетичної компанії Burisma.

Речник президентської кампанії Байдена одразу заперечив публікації в ЗМІ, а Facebook та Twitter обмежили поширення статті на своїх платформах після запуску процедури фактчекінгу.

Речник Ендрю Бейтс нагадав, що розслідування журналістів та двох очолюваних республіканцями комітетів у Сенаті дійшли висновку, що Байден не здійснював жодних порушень.

«Ба більше, ми переглянули офіційні розклади Джо Байдена. Жодних зустрічей, про які пише New York Post, ніколи не відбувалося», – наголосив Бейтс.

The New York Post посилається на електронний лист чільного посадовця Burisma Вадима Пожарського до сина колишнього віцепрезидента Гантера Байдена, який працював у раді директорів компанії, попри відсутність досвіду роботи в газовому секторі.

У датованому квітнем 2015 року листі Пожарський згадує про свою зустріч з Джо Байденом.

«Дорогий Гантер, дякую за запрошення до округу Колумбія й надану можливість зустрітися з вашим батьком і провести якийсь час разом. Це справді честь і задоволення», – йдеться в опублікованому журналістами листі.

В іншому листі від травня 2014 року Пожарський цікавиться в Гантера Байдена: «Як ви можете використати свій вплив [на користь Burisma]?»

Джо Байден раніше неодноразово стверджував, шо ніколи не спілкувався зі своїм сином про його справи в Україні.

Чинний президент США Дональд Трамп розкритикував соціальні мережі за обмеження доступу до статті The New York Post. Він назвав листування «пістолетом, що димить». Речниця Білого дому Кейлі Макенані написала, що «цензура має бути засуджена».

Трамп неодноразово звинувачував свого конкурента на виборах президента Джо Байдена в тому, що той у часи роботи на посаді віцепрезидента тиснув на українську владу задля звільнення генерального прокурора Віктора Шокіна, щоб заблокувати розслідування стосовно Burisma.

The New York Post пише, що листи надійшли від власника магазину ремонту комп’ютерів у Делавері. Той нібито стверджує, що клієнт залишив пристрій у квітні 2019 року й з того часу не забрав його.

Власник магазину заявляє, що не може ідентифікувати клієнта як Гантера Байдена. Водночас на лептопі була наліпка Фонду Бо Байдена, який був братом Гантера Байдена. Він помер у 2015 році від раку.

Підприємець повідомив федеральну владу про комп’ютер. У грудні його нібито забрали представники Федерального бюро розслідувань. За даними журналістів, власник магазину зміг зробити копії даних та передав їх колишньому меру Нью-Йорка Руді Джуліані, який є персональним адвокатом Трампа.

У статті не вказано, коли Джуліані отримав жорсткий диск. У 2019 році адвокат неодноразово спілкувався з українськими посадовцями про Burisma.

У вересні 2019 року в Сполучених Штатах почалося розслідування щодо Трампа через ймовірний тиск на президента України Володимира Зеленського під час телефонної розмови. Президент США нібито хотів, щоб в Україні почали розслідування стосовно опонента Трампа на виборах Джо Байдена через ситуацію навколо Burisma.

19 грудня 2019 року Дональд Трамп став третім президентом США після Ендрю Джонсона і Білла Клінтона, якому Палата представників оголосила імпічмент. Йому закидали зловживання владою і перешкоджання роботі Конгресу. 5 лютого Сенат США не підтримав імпічмент.

Вибори президента США заплановані на 3 листопада.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков піде в відставку тільки після того, як у країні відбудуться нові парламентські вибори, повідомила 14 жовтня речниця голови держави. Ця позиція може знову розпалити напруженість у цій країні.

Заява пролунала після того, як із президентом зустрівся новопризначений прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров, щоб нагадати йому про раніше висловлену обіцянку піти в відставку. При цьому, за повідомленнями засобів інформації, прем’єр заявляв президентові про обіцянку відставки «впродовж трьох днів», які, за словами прем’єра, спливали ввечері 14 жовтня.

Як наголосила речниця президента Толгонай Стамалієва, президент дійсно обіцяв піти в відставку, але ні про які три дні ніколи не говорив, як і взагалі не згадував терміну своєї відставки. За її словами, на зустрічі Жеенбекова з Жапаровим прем’єр вимагав від президента піти в відставку до вечора, на що той відповів, що за такої ситуації не готовий відійти.

Раніше, в ніч на 9 жовтня, Жеенбеков виступив зі зверненням, у якому заявляв, що готовий піти в відставку з посади президента «після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна встане на шлях законності». 14 жовтня Жапаров заявив, що після затвердження на посадах його і його нового уряду всі ці умови вже виконані.

Перед зустріччю з Жапаровим 14 жовтня Жеенбеков підписав указ про його призначення на посаду прем’єра після того, як парламент країни затвердив склад нового уряду на чолі з Жапаровим. Попереднього дня, 13 жовтня, президент відмовився підписувати такий указ і повернув до парламенту документи про призначення прем’єра, заявивши, що на засіданні парламенту 10 жовтня, де група парламентарів схвалила призначення Жапарова, не було належного кворуму. Таким чином, Жапаров був затверджений із третьої спроби – ще одна, так само без належного кворуму, відбулася в парламенті 6 жовтня. Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні».

Садир Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років у справі про організацію мітингу і захоплення заручника у 2013 році. При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політикові виправдувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно з місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

До 6 листопада Центральна виборча комісія Киргизстану має призначити дату перевиборів до однопалатного парламенту країни, Жогорку кенеша (Верховної ради).

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними результатами, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент. Тож 5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», у якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, щодо яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання. Тим часом ЦВК Киргизстану скасувала результати виборів.

Жеенбеков розцінив протести як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану, який чинний досі. Але він на практиці не завадив прихильникам Жапарова проводити свої демонстрації з вимогами негайної відставки президента і розпуску дотеперішнього складу парламенту.
…

У перебігу нинішнього спалаху конфлікту навколо Нагірного Карабаху Азербайджан завдав ракетного удару по території Вірменії, там заявили, що залишають за собою право так само вдаряти по території Азербайджану.

У Баку заявили 14 жовтня, що з азербайджанського боку йшлося про удар по позиції ракетних установок, які, як стверджується, були призначені для ударів по цивільних цілях в Азербайджані. Це був перший випадок за останній час, коли Азербайджан підтвердив свій удар по вірменській території; останнім часом про такі удари вже заявляли, але Баку заперечував причетність.

Як заявили в Міністерстві оборони Азербайджану, внаслідок його удару була знищена вірменська тактична балістична ракетна система в прикордонній із Азербайджаном місцевості, де не було ніякої цивільної інфраструктури.

У Міністерстві оборони Вірменії підтвердили такий удар, але відкинули твердження, що з тієї позиції обстрілювали територію Азербайджану, зокрема цивільні цілі.

Натомість там наголосили, що, «за тією ж логікою», Єреван відтак залишає за собою праву здійснити удар по будь-якому військовому об’єкті чи іншій військовій цілі на території Азербайджану.

Того ж дня Росія, яка до певної міри підтримує Вірменію, і Туреччина, яка є союзником Азербайджану, однаково закликали сторони конфлікту повернутися до переговорів із міжнародним посередництвом задля вирішення статусу Нагірного Карабаху. Анкара при цьому наголосила на вимозі повернути Азербайджанові «окуповані» вірменами території.

Президенти Росії Володимир Путін і Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган мали на цю тему телефонну розмову, в перебігу якої, як заявили в Кремлі, Москва закликала до співпраці з метою покласти край бойовим діям. Це була перша розмова двох лідерів, які підтримують протилежні сторони карабаського конфлікту, від часу початку його останнього спалаху наприкінці вересня.

Росія закликає до негайного припинення поновлених бойових дій після заяв про перемир’я, що офіційно почалося 10 жовтня, і заявляє, що конфлікт можна вирішити дипломатичним шляхом.

Обстріл цілей на території Вірменії, що його визнав Азербайджан, теоретично може викликати виконання зобов’язань за Договором про колективну безпеку – членами Організації ДКБ є і Вірменія, і Росія, поруч із Білоруссю, Казахстаном, Киргизстаном і Таджикистаном. Стаття 4 цього договору передбачає, що в разі «агресії», тобто «збройного нападу, що загрожує безпеці, стабільності, територіальній цілісності і суверенітетові) проти будь-якої країни-учасниці», всі інші країни-учасниці на прохання держави, що зазнала «агресії», «негайно нададуть їй необхідну допомогу, включно з військовою».

Дотепер більшість бойових дій відбувалася на території Азербайджану, в першу чергу на непідконтрольній Баку території країни, де діє самопроголошена «республіка Нагірний Карабах», або «Арцах», як називають регіон вірменською мовою. Заяви Єревану про обстріли Азербайджаном території Вірменії досі лишалися непідтвердженими. Путін раніше заявляв, що зобов’язання за ДКБ не стосуються території Нагірного Карабаху, що є міжнародно визнаною частиною території Азербайджану.

Вірменське за національністю населення Нагірно-Карабахської автономної області Азербайджану односторонньо проголосило «незалежність», досі ніким не визнану, ще наприкінці радянських часів після локальної війни, відтоді внаслідок подальших бойових дій вірмени захопили додатково значні території Азербайджану поза межами НКАО. Баку вважає всі ці території окупованими Вірменією. На лінії контакту між сторонами час від часу спалахують перестрілки й сутички, але бойових дій, порівнянних із нинішніми, не було вже давно.
…

У Росії повідомили про реєстрацію вже другої створеної в цій країні вакцини від коронавірусного захворювання COVID-19 – яка, так само як і перша, не пройшла необхідних за світовими нормами випробувань. Про готовність цієї вакцини заявив президент Росії Володимир Путін на відеонараді з членами уряду. При цьому, додав він, «на підході» вже й третя російська вакцина.

Другу вакцину, названу «ЕпіВакКорона», розробив Новосибірський державний науковий центр вірусології і біотехнології «Вектор», який свого часу був створений для розробки біологічної зброї.

Попередню російську вакцину «Спутнік V», яку створив московський Центр епідеміології і мікробіології імені Гамалії, в Росії зареєстрували ще в серпні.

В обох випадках була порушена міжнародно заведена норма про те, що вакцину можна реєструвати і масово застосовувати тільки після успішного завершення трьох фаз клінічних випробувань. Вакцина «Спутнік-V» іще не завершила третю фазу цих випробувань, вакцина «ЕпіВакКорона» перейде в третю фазу вже нині, після реєстрації. Обидві вакцини, за повідомленнями, вже застосовують у Росії для щеплень.

У світі, зокрема і в Україні, висловлюють застереження до такого підходу – фахівці попереджають про можливу значну небезпеку від використання неперевіреної речовини.

Загалом на цей час у світі близько десятка вакцин-кандидатів перебувають у третій фазі клінічних випробувань. Деякі з аналізів, присвячених рівням готовності цих вакцин-кандидатів, навіть не залічують «Спутнік V» до тих, які перебувають у третій фазі, посилаючись на відсутність надійних наукових публікацій про це.
…

У Мінську, столиці Білорусі, де 14 жовтня, в день свята Покрови Богородиці за юліанським календарем, також вшановують День матері (цей день не є вихідним), відбулися «Марш матерів» на підтримку опозиції до нинішньої влади, а пізніше провладна хода.

Учасниці «Маршу матерів», понад сотня жінок, під дощем пройшли містом, не перешкоджаючи рухові, з квітами й символікою біло-червоно-білих кольорів національного прапора, який після фактичної заборони з боку нинішньої влади став символом опозиції. Вони скандували традиційні останнім часом опозиційні гасла, такі, як «Віримо, можемо, переможемо!», і заклики до фактичного керівника країни Олександра Лукашенка йти геть.

Пізніше містом пройшов і провладний марш на підтримку Лукашенка. Його учасники, під нині офіційними прапорами Білорусі, висловлювали подяку міліції за її дії проти опозиції і на закінчення акції заспівали нинішній державний гімн.

Тим часом у різних районах Мінська протягом дня і головним чином увечері відбулася ще низка менш численних акцій: люди в багатьох місцях ставали в імпровізовані ланцюги солідарності з опозицією, тримаючи біло-червоно-білі прапори.

Про нечисленні акції цього дня повідомляють і з деяких інших міст Білорусі.
…

Європейський союз погодив санкції проти російських посадовців та структур через отруєння російського опозиційного політика Олексія Навального, повідомляють західні інформаційні агентства.

За даними агентства dpa, ЄС може запровадити заборони на в’їзд та заморозити активи впродовж кількох днів.

Під санкції потенційно можуть потрапити російські силові структури.

6 жовтня Організація із заборони хімічної зброї дійшла висновку, що Навального отруїли речовиною з групи «Новачок». Міністерство закордонних справ Росії звинуватило в упередженості результати експертиз.

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині. Політика вже виписали зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

 
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков підписав указ про призначення Садира Жапарова тимчасовим прем’єром й затвердив склад його уряду.

Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років в справі про організацію мітингу й захоплення заручника у 2013 році.

При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політику виправдовувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно із місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні». Це була третя спроба депутатів призначити Жапарова головою уряду. Попередні рішення були визначені нелегітимними.

13 жовтня Жеенбеков відмовився підписувати указ про призначення Жапарова й повернув документи до Жогорку Кенеша. За його словами, 10 жовтня на позачерговому засіданні парламенту не було кворуму.

До 6 листопада ЦВК Киргизстану має призначити дату перевиборів до парламенту.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

Росія несе відповідальність за злам пошти Стортіґу (норвезького парламенту) – таку заяву міністерки закордонних справ країни Іне Еріксен Сорейде оприлюднило МЗС Норвегії 13 жовтня.

В дипломатичній установі уточнили, що Стортіґ виявив кібератаку 24 серпня.

«Це дуже серйозний інцидент, який впливає на нашу найбільш важливу демократичну інституцію. Безпекові та розвідувальні служби тісно співпрацюють у цій справі на національному рівні. Судячи з інформації, яку має уряд, ми вважаємо, що Росія відповідальна за ці дії», – цитує МЗС Сорейде.

Як зазначають у міністерстві, розслідування інциденту курує Норвезький об’єднаний центр кіберкоординації. МЗС вказує на дедалі ширше застосування цифрових інструментів, яке означає, що загрози безпеці також зміщуються в цифрову площину.

«Уряд продовжує докладати зусиль для зміцнення національної кібер безпеки та розширення міжнародної співпраці в цьому полі. Бізнеси, організації та приватні особи мають долучатися до превентивних заходів, аби запобігти прогалинам у цифровій безпеці», – йдеться в заяві відомства.

МЗС Росії наразі не коментувало публічно цю заяву.

1 вересня парламент Норвегії повідомив, що став ціллю «значної» кібератаки впродовж тижня перед тим. Були зламані електронні пошти кількох депутатів та співробітників парламенту.
…

Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков 13 жовтня повернув до Жогорку кенеша (Верховної ради, однопалатного парламенту країни) постанову про затвердження програми, визначенні структури і складу нового уряду на чолі з Садиром Жапаровим. На його думку, 10 жовтня на позачерговому засіданні Жогорку Кенеша не було кворуму депутатів, повідомляє Радіо Азаттик, Киргизька служба Радіо Свобода.

«Кворум засідань Жогорку Кенеша, комітетів, комісій означає присутність більшості від загального числа депутатів Жогорку Кенеша, членів комітетів, комісій. Згідно зі статтею 1 Закону Киргизької Республіки «Про Регламент Жогорку Кенеша», число присутніх на засіданні депутатів – кількість депутатів Жогорку Кенеша, що перебувають у залі засідань і зареєструвалися перед проведенням голосування. З цього випливає, що наявність кворуму означає фізичну присутність 61 депутата. Наявність довіреностей дає право на голосування, але не на формування кворуму», – мовиться в повідомленні президента на його офіційному сайті.

Читайте також: Віцеспікер парламенту Киргизстану назвала незаконним призначення нового прем’єра

У ньому наголошується, що, за наявною інформацією, на позачерговому засіданні парламенту 10 жовтня офіційно було озвучено про присутність 51 депутата і додатково про наявність 10 довіреностей від інших депутатів. Тим самим кворум не забезпечено, рішення, ухвалені без кворуму, вважаються незаконними і не мають юридичної сили.

Відтак апарат президента повернув надані документи в парламент.

10 жовтня частина депутатів парламенту зібралася на позачергове засідання в державній резиденції «Ала-Арча», де схвалила склад уряду на чолі з Садиром Жапаровим. Але вже наступного дня, 11 жовтня, низка депутатів, суспільно-політичних діячів і юристів заявила, що на цьому засіданні не було кворуму, тому ухвалені там рішення нелегітимні і що необхідно провести засідання парламенту повторно.

Сам Садир Жапаров на пресконференції після постанови парламенту про його обрання заявив, що офіційно вступив на посаду і приступає до роботи.

Це було друге «обрання» прем’єром Жапарова, якого звільнили з в’язниці в ніч на 6 жовтня. Раніше те ж саме відбулося на зборах депутатів 6 жовтня, але на тому засіданні кворум не був зібраний.

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які пройшли 4 жовтня. Згідно з офіційними підсумками, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент.

5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», в якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, на яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання.

Жеенбеков протести розцінив як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану.
…

У Нагірному Карабасі тривають бойові дії між азербайджанськими та вірменськими силами, попри заклики міжнародної спільноти дотримуватися умов укладеного наприкінці минулого тижня перемир’я.

Міністерство оборони Азербайджану заявило 13 жовтня, що ситуація в кількох секторах зони конфлікту залишалася напруженою впродовж ночі і звинуватило вірменські збройні сили в обстрілі району Татар уранці.

Міністерство оборони Вірменії відкинуло ці звинувачення, заявивши, що азербайджанська сторона «відновила свої дії в супроводі активного ракетно-артилерійського вогню в південному, північному та північно-східному» секторах.

Натомість речник міністерства оборони Азербайджану наполягає, що військові країни «не завдають жодних ударів і не здійснюють наступу» і «повністю дотримуються гуманітарного припинення вогню».

Угода про припинення вогню, досягнута в Москві 10 жовтня, мала на меті дозволити етнічним вірменським силам та Азербайджану обміняти полонених та тіла сотень солдатів та цивільних, загиблих упродовж двох тижнів боїв.

Однак Міжнародний комітет Червоного Хреста 13 жовтня заявив, що Вірменія та Азербайджан ще не досягли домовленостей щодо здійснення обміну полоненими та обміну тілами загиблих, як це передбачає угода.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Експретендент на посаду президента Білорусі Віктор Бабариков не вважає зустріч із Олександром Лукашенком у слідчому ізоляторі КДБ діалогом. Про це він сказав адвокатом Олекандру Пильчанку, Наталії Мацкевіч та Дмитрові Лаєвському, передає білоруське видання Tut.by.

За словами Бабарика, він вважає діалог із Лукашенко можливим, але лише за дотримання умов, першою з яких є звільнення опозиціонерів, які були присутні на зустрічі, з в’язниці.

Крім того, додав політик, діалог повинен супроводжуватися рівним доступом його учасників до інформаційного поля, що також неможливо, коли особа перебуває під вартою. І третє – за столом має бути значно ширше коло представників громадянського суспільства, зазначив Віктор Бабарика. Відтак під час зустрічі домовленостей не було досягнуто, стверджує він.

Читайте також: У Чехії привітали внесення Лукашенка до санкційного списку ЄС

«Віктор Бабарико наголошує, що «ми пам’ятаємо всіх інших політичних в’язнів», і без їх звільнення також неможливо ведення діалогу. Позиція Віктора Бабарика щодо політичних питань попри тривале ув’язнення, не змінилася», – кажуть захисники ексбанкіра.

Олександр Лукашенко 10 жовтня відвідав слідчий ізолятор Комітету державної безпеки. Там він зустрівся з Віктором Бабариком і його сином Едуардом, Лілією Власовою, Юрієм Воскресенським та іншими політв’язнями.

Після зустрічі двох опозиціонерів – Юрія Воскресенського та Дмитра Рабцевич – звільнили. 

 
…

Уряд Чехії через коронавірусну пандемію запроваджує вже третій протягом кількох днів пакет обмежувальних заходів.

Як повідомили після засідання уряду Чехії, що затягнулося до пізніх годин 12 жовтня, він має діяти впродовж нині чинного в країні режиму надзвичайної ситуації, запровадженого до 3 листопада. При цьому уряд заявляє, що ще до того можливі зміни в бік як посилення, так і послаблення, залежно від епідемічної ситуації.

Відтак від 14 жовтня в Чехії мають закритися заклади громадського харчування, з можливістю працювати тільки на винос – як то вже було навесні. Дотепер кілька останніх днів вони могли працювати до 20-ї години.

Також буде заборонене публічне споживання алкоголю. Цей крок має унеможливити становище останніх днів, коли після 20-ї години люди продовжували отримувати спиртні напої через віконце і розпивали їх на хідниках перед пивницями, таким чином формально не порушуючи ніяких норм.

Крім того, мають закритися і перейти на дистанційне навчання всі школи, починаючи з молодших класів (дитсадки продовжують працювати). А студенти, які мають місце проживання в Чехії, зобов’язані залишити гуртожитки. Останніми днями дистанційно навчалися старші класи й виші, середні класи мали частинами по тижню ходити до школи чи навчатися з дому, а молодші школярі продовжували звичне навчання.

Серед інших нових заходів – заборона збиратися групами більш ніж по шість осіб і вимога носити маски не тільки в приміщеннях і в громадському транспорті, як досі, а й на зупинках транспорту.

Попередні пакети обмежень уряд Чехії запроваджував із 12 жовтня, а перед тим із 9 жовтня.

Режим надзвичайної ситуації уряд Чехії запровадив із 5 жовтня терміном на 30 днів через різке зростання захворюваності на COVID-19. Зокрема, одного дня Чехія виявилася третьою найгіршою у світі за кількістю нових виявлених випадків захворювання за день у перерахунку на 100 тисяч населення. Для можливого продовження цього режиму буде потрібна вже згода парламенту, як то вже ставалося навесні.
…

Адміністратори соціальної мережі Facebook видалятимуть «будь-який контент» про заперечення Голокосту і перекручені факти про нього, ідеться в офіційній заяві.

Крім того, з кінця 2020 року користувачів, які шукатимуть у фейсбуці «терміни, пов’язані з Голокостом або його запереченням», платформа перенаправить «на достовірну інформацію».

Компанія ухвалила рішення, виходячи з «документально підтвердженого зростання антисемітизму в усьому світі», а також через «тривожний рівень необізнаності про Голокост, особливо серед молоді».

Компанія Facebook посилається на опитування, чверть учасників якого визнали Голокост міфом або перебільшенням. Опитування, як уточнює соцмережа, проводили серед жителів США у віці 18–39 років.

Засновник Facebook Марк Цукерберґ на своїй сторінці розповів, що, з одного боку, він підтримує свободу слова, з іншого – усвідомлює «шкоду, яку завдають запереченням або спотворенням фактів про Голокост».

«За нинішнього стану справ в світі я вважаю, що ми дотрималися правильного балансу», – написав Цукерберґ.

Голокост – масове винищення нацистами мільйонів європейських євреїв під час Другої світової війни. Один із таких злочинів проти людяності відбувся і в українській столиці.

29–30 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня до 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисячі людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч людей.

Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру загинуло понад 100 тисяч людей – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали «зайвими». Розстріли в Бабиному Яру тривали аж до визволення Києва від нацистських окупантів.
…

Після жорстокого розгону недільної акції протесту в Мінську 12 жовтня пенсіонери зібралися на акцію протесту. Колона учасників «Маршу пенсіонерів» рушила центральними вулицями. Силовики під’їхали до учасників маршу в автобусах біля міської лікарні. Невідомі в балаклавах почали затримувати людей у білих халатах, які стояли по той бік проспекту, біля клінічної лікарні №1, і вітали учасників маршу. Пенсіонери кинулись відбивати затриманих, перекривши проїжджу частину проспекту. Після цього силовики застосували спецзасоби. Пролунали постріли, вибухнули петарди, застосували перцевий газ. «Марші пенсіонерів» пройшли і в інших містах Білорусі – Бресті, Гомелі, Гродно, Могилеві, Ліді. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода)
…

Між Вірменією та Азербайджаном спалахнули нові сутички в спірному регіоні Нагірному Карабасі, повідомили оборонні відомства країн 12 жовтня.

Міністерство оборони Азербайджану 12 жовтня звинуватило вірменську сторону в порушенні угоди про припинення вогню, стверджуючи, що Вірменія «неодноразово намагалася атакувати позиції азербайджанської армії».

Натомість прессекретарка міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян заявила, що Азербайджан «наразі інтенсивно обстрілює південний фронт».

Читайте також: Війни дронів: використання безпілотників під час бойових дій у Нагірному Карабасі

Тим часом чиновники вірменського походження в Нагірному Карабасі заявили 12 жовтня, що внаслідок боїв із Азербайджаном загинули ще 45 військовослужбовців. Відтак офіційна кількість загиблих з початку загострення 27 вересня військових зросла до 525 людей.

11 жовтня Азербайджан заявив, що завдав повітряних ударів проти вірменських сил, завдавши значних втрат. За твердженням Баку, цьому передував ракетний напад Вірменії на цивільний житловий будинок в Ґянджі – другому за величиною місті Азербайджану.

Читайте також: Кім Кардаш’ян заявила, що передала 1 млн доларів для постраждалих через конфлікт в Нагірному Карабасі

Вірменська сторона заперечила обидва твердження Азербайджану.

Міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян 12 жовтня відвідав Москву для переговорів зі співголовами Мінської групи – Францією, Росією та США.

Згідно з домовленістю про припинення вогню, досягнутою в Москві, відновлення мирних переговорів має здійснюватися за посередництвом Мінської групи, яка була створена в 1990-х роках під егідою Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) для посередництва у конфлікті.

Протистояння в регіоні знову спалахнуло 27 вересня. З того часу з обох боків загинули сотні солдатів та невідома кількість цивільних. Це найбільша ескалація в Нагірному Карабасі з 1994 року.

Вночі проти 10 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Вірменія і Азербайджан за підсумками переговорів в Москві домовилися про тимчасове припинення вогню. Згодом країни звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, проте формально режим тиші триває.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах», яку не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.
…

Міністерство закордонних справ Литви вирішило відкликати ще шістьох дипломатів з Мінську та Гродно через ультиматум білоруської влади, повідомляє литовська інформаційна агенція BNS.

«Враовуючи ультимативні вимоги та відкликаючи ще шістьох дипломатів з Мінська та Гродно, ми намагаємося зупинити процес обмеження дипломатичних контактів», – заявила BNS речниця МЗС Литви Раса Якілайтене.

За словами представниці литовського дипломатичного відомства, Мінськ не взяв до уваги пропозиції щодо компромісу.

«Якби ми не погодилися, дипломатів, які працюють у Білорусі, мали намір оголосити персонами нон-грата, що значно обмежило б можливості дипломатів працювати в майбутньому», – додала вона.

Читайте також: В МВС Білорусі заявляють про готовність застосувати бойову зброю проти протестувальників

Якілайтене звернула увагу на те, що міністри закордонних справ країн Євросоюзу підтримали рішення збільшити список підсанкційних білоруських високопосадовців на 10 людей, включивши туди і Олександра Лукашенка.

2 жовтня білоруське МЗС зажадало у посольств Польщі та Литви скоротити кількість дипломатів. Там також повідомили, що посли Білорусі в Польщі і Литві з 5 жовтня відкликані до Мінська для консультацій, і запропонували Варшаві і Вільнюсу вчинити так само. 9 жовтня ці країни скоротили свої дипломатичні представництва в Білорусі.

Польща і Литва вже відкликали своїх послів із Мінська для консультацій. На знак солідарності з ними відкликали або оголосили про відкликання своїх послів із Білорусі ще кілька країн ЄС – Латвія, Естонія, Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія, Німеччина.

Після оголошення результатів виборів у Білорусі люди почали виходити на вулиці, протести в країні тривають уже два місяці. Канада, Велика британія і кілька країн ЄС, включно з Литвою і Польщею, не визнали результатів останніх виборів у Білорусі.
…

Під російським містом Нижній Новгород невідомий відкрив стрілянину з рушниці по автобусу. Про це повідомляє видання «Коммерсант» з посиланням на кілька джерел.

Внаслідок інциденту чотири людини загинули, ще троє поранені. Їх госпіталізували в стані середнього ступеня тяжкості.

Стрілець зник, його розшукують, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

За даними телеграм-каналу Baza, нападнику 18 років, у Нижньогородській області він гостював у своєї бабусі. Повідомляється також, що у нього було з собою дві рушниці.
…

Підконтрольна РФ Рада Євразійського фонду стабілізації та розвитку (ЄФСР) надала Білорусі кредит на 500 мільйонів доларів на термін до 10 років. Про це 12 жовтня повідомили у сайті Мінфіну РФ.

Зазначається, що рішення було ухвалене 9 жовтня.

У міністерстві наголосили, що кошти Мінську потрібні для фінансування «дефіциту консолідованого бюджету».

«Обмеження, пов’язані з пандемією, негативно позначаються на економічній активності Республіки Білорусь, створюють серйозні ризики: кредит дасть змогу уряду країни забезпечити якісну медичну допомогу, збалансувати бюджетну політику і забезпечити стабільність банківського сектора», – прокоментував міністр фінансів Росії Антон Сілуанов.

Ще 1 мільярд доларів кредиту Білорусь отримає безпосередньо від Росії: перші 500 мільйонів цього року, наступний транш – у 2021 році.

Президент Росії Володимир Путін на зустрічі з президентом Білорусі Олександром Лукашенком у Сочі у вересня заявив, що Росія надасть Білорусі кредит у 1,5 мільярда доларів. Тоді механізм видачі кредиту, зокрема про участь ЄФСР, не було оголошено.

 
…

Міністри закордонних справ країн Євросоюзу досягли політичної домовленості щодо запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка та ще кількох білоруських чиновників, повідомляє 12 жовтня кореспондент Радіо Свобода.

«Це питання розглянуть тепер робочі групи Євросоюзу», – відзначив він.

Раніше в жовтні ЄС оголосив про санкції щодо 40 білоруських чиновників за їхню роль у жорстокому придушенні акцій протесту, а також за ймовірні фальсифікації під час виборів 9 серпня. Лукашенка в тому списку не було.

Після оголошення офіційних підсумків виборів президента Білорусі, згідно з якими главою держави вшосте поспіль був переобраний Олександр Лукашенко, розпочалися масові протести проти фальсифікації підсумків голосування. Міліція і спецпризначенці жорстко розганяли акції, застосовуючи спецзасоби і затримуючи їх учасників. За час протестів постраждали сотні людей, кілька учасників протестів загинули або зникли безвісти. Затриманих були тисячі, багато людей згодом заявили про тортури і знущання в слідчих ізоляторах.

Євросоюз, США та інші країни засудили насильство і порушення під час голосування і підрахунку голосів. Особисто проти Олександра Лукашенка запровадили санкції країни Балтії, Велика Британія і Канада.
…