політика, бізнес, народ

Міністерство закордонних справ України заявило рішучий протест Росії, вимагаючи припинити археологічні розкопки в Альмінській долині під Бахчисараєм і в Севастополі в рамках проєкту «Кримська війна». 

У МЗС нагадали, що дії археологів в окупованому Росією Криму порушують міжнародне право і законодавство України.

«Росія має припинити всі незаконні археологічні розкопки та земляні роботи на території Альмінської долини та в місті Севастополь, а також забезпечити належне ставлення до усієї української історико-культурної спадщини на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, зокрема в частині неухильного виконання зобов’язань Росії відповідно до норм міжнародного права», – зазначили у відомстві.

У МЗС України вказали на те, що, згідно з положеннями Конвенції про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту від 14 травня 1954 року народження, Росія як держава-окупант повинна поважати культурні цінності України в Криму і вживати необхідних заходів для їх збереження.

Також у відомстві додали, що відповідно до рекомендацій ЮНЕСКО, Росія також повинна утриматися від археологічних розкопок в Криму.

У МЗС Росії поки не реагували на заяву дипустанови.

 
…

Вищий антикорупційний суд 22 жовтня не зміг провести судові засідання з обрання запобіжних заходів голові й одному із суддів Окружного адміністративного суду Києва, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.

«Засідання не відбулися, оскільки до суду не з’явились підозрювані та їхні захисники. Розгляд клопотань перенесено на 09:00 і на 13:00 28 жовтня 2020 року», – йдеться в повідомленні.

Прокурори САП і детективи Національного антикорупційного бюро України клопочуть про обрання суддям ОАСК запобіжного заходу у вигляді застави.

17 липня стало відомо про обшуки в Окружному адміністративному суді Києва, після чого детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про підозру голові ОАСК Павлові Вовку, його заступникові і ще п’ятьом суддям. Повідомлялося, що повідомлення про підозру отримав і голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк, якого пізніше відсторонили від посади.

За тим повідомленням НАБУ, всього у справі фігурують 12 людей, які, за даними слідства, «діяли у межах злочинної організації на чолі з головою ОАСК, яка мала на меті захоплення державної влади шляхом встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) і створення штучних перешкод у їхній роботі».

19 липня голова ОАСК Павло Вовк заявив, що йому ніяку підозру не вручали. 20 липня таку ж заяву зробив Зеновій Холоднюк.

26 липня 2019 року Національне антикорупційне бюро України оприлюднило записи розмов, імовірно, суддів Окружного адміністративного суду Києва, зокрема голови цього суду Павла Вовка і його заступника Євгена Аблова. Ці особи, за даними НАБУ і Генпрокуратури (нині Офісу генпрокурора), фігурують у справі про організацію винесення завідомо неправосудних судових рішень і втручання в діяльність судових органів із метою створення штучних перешкод у роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Того ж дня представники НАБУ і Генпрокуратури України провели обшуки в Окружному адмінсуді Києва і в Суворовському районному суді Одеси. В ОАСК назвали обшуки НАБУ і ГПУ тиском.

На початку вересня Вища рада правосуддя повернула генеральній прокурорці Ірині Венедіктовій три клопотання про тимчасове відсторонення суддів ОАСК і ще два відмовилася задовольнити. Раніше того ж дня ВРП відмовилася відсторонити голову Окружного адміністративного суду Києва Павла Вовка.

11 серпня НАБУ оголосило в розшук Вовка і ще кількох суддів ОАСК, яких підозрює в намірі захопити державну владу. У НАБУ заявили, що вдалися до такого кроку, бо підозрювані не прибували на допити, а місце їх перебування було невідоме. У відповідь Вовк заявив про тиск на суд.

Минулого місяця Вищий антикорупційний суд продовжив термін досудового розслідування у справі щодо суддів Окружного адміністративного суду Києва, його голови Павла Вовка та адвокатів до 17 січня 2021 року.
…

В анексованому Криму з 2014 року кількість російських військових збільшилася щонайменше в 2,5 рази, вважає військово-політичний оглядач Олександр Коваленко. Такі дані він озвучив 21 жовтня під час міжнародної конференції «Проблемні питання водопостачання та використання водних ресурсів на території Криму в умовах російської окупації», повідомляє кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«До окупації Криму російських військових на півострові було близько 10-12 тисяч. Наразі їх точна кількість невідома, вона засекречена, але, за найскромнішими підрахунками, вона становить приблизно 32,5 тисячі особового складу. Також на окупованому півострові розміщено близько 200 ББМ – це бронемашини тощо, не менше трьох десятків ОБТ – це танки, щонайменше 100 одиниць артилерійських систем, 34 гелікоптера, 63 літаки і 684 одиниці військової техніки різного призначення. Тобто фактично, за найскромнішими підрахунками, контингент російських військ з 2014 року – за 6 років – зріс у 2,5 рази», – повідомив Коваленко.

З появою у Криму нових підрозділів збільшується потреба в додатковому обладнанні інфраструктури – житла для військових, військових містечок, нових військових частин і баз, а також збільшується потреба і в водних ресурсах, вважає військово-політичний оглядач. За його словами, «фактично неконтрольоване і значно збільшене використання водних ресурсів Криму окупаційними військами призвело до того, що річка Кача поблизу села Суворове практично повністю пересохла».

«З урахуванням регулярного збільшення угруповання окупаційних військ, появи нових підрозділів, родів військ, можна констатувати незмінний курс на погіршення ситуації в Криму, в першу чергу, з водними ресурсами, які спрямовуються не на потреби населення, а на угруповання російських військ, які постійно збільшуються з року в рік. А також зростанням регіональної небезпеки як для країн Чорноморського регіону, так і інших, оскільки на сьогодні Крим перетворюється зовсім не в туристичну Мекку, а саме в повноцінну військову базу», – зазначив Коваленко.

Раніше заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ігор Яременко заявив, що Росію не цікавить населення анексованого нею Криму, їй потрібна безпосередньо територія півострова з військової точки зору – як військова база.

 
…

Окружний адміністративний суд Києва отримав позов через «бездіяльність» Міністерства юстиції. Про це суд повідомляє 21 жовтня.

«До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов щодо визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України щодо не прийняття рішення про звернення до суду з адміністративним позовом про заборону діяльності політичної парті «Партія Шарія». Позивачем зазначений Віктор Шарій, відповідачем – Міністерство юстиції України», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: У «БРСМ-Нафта» заявили, що не мають «жодного стосунку» до Шарія

Як уточнює ОАСК, поміж іншого позивач вимагає зобов’язати Мін’юст подати позов про заборону цієї партії.

«Позивач зазначив, що він не є членом партії, не працює в ній та не входить до складу керівних органів партії і вважає, що використання його прізвища в назві партії не повинно відбуватись без його згоди», – зазначають у суді.

Зараз суд вирішує питання про відкриття провадження в адміністративній справі за цим позовом.

Міністерство юстиції наразі публічно не коментувало цей позов.

Читайте також: Житель Івано-Франківщини через суд вимагає заборонити Зеленському проводити опитування

Анатолій Шарій – колишній журналіст, який втік з України у 2012 році та отримав політичний притулок у Литві. Веде політичний блог на відеосервісі YouTube, який має понад 2 мільйони підписників.

Улітку 2019 року блогер оголосив про створення політичної сили, «Партії Шарія». Вона взяла участь у парламентських виборах, але прохідного бар’єру не подолала. Реєстрацію самого Анатолія Шарія на чолі списку партії Центральна виборча комісія скасувала, оскільки Шарій не проживає в Україні з 2012 року. Нині його однопартійці беруть участь у місцевих виборах.
…

Неля Штепа, яку українська влада звинувачувала у сепаратизмі, знову може стати мером Слов’янська. Нині серед її конкурентів на місцевих виборах – люди, які у 2014 році також голосували за проведення так званого «референдуму» про незалежність від України, хоча кажуть, що робили це під тиском. Шість років тому Слов’янськ став головним форпостом російських гібридних сил. Саме з цього міста почалися бойові дії, які поширилися на велику частину Донбасу. Про виборчу кампанію у Слов’янську – репортаж телеканалу «Настоящее время».
…

Українське слідство очікує отримати від Тегерана документальне підтвердження перебування під вартою шести осіб, яких підозрюють у збитті літака авіакомпанії МАУ у січні 2020 року. Про це 21 жовтня повідомив Офіс генерального прокурора України.

ОГП інформує, що домовленості були досягнуті на двосторонніх переговорах за участю заступника генпрокурора Гюндуза Мамедова в Тегерані.

«Міжнародне право, зокрема, Монреальська конвенція, яку ратифікував Іран, зобов’язує об’єктивно розслідувати причини авіакатастрофи та надавати повну та неупереджену інформацію. Факт збиття цивільного літака та вбивство 176 пасажирів та членів екіпажу, які були громадянами України, Канади, Великобританії, Ірану, Афганістану та Швеції, не може бути державною військовою таємницею, до чого постійно апелює Іран, пояснюючи ненадання інформації», – цитує слова Мамедова Офіс генпрокурора.

У Міністерстві закордонних справ України 19 жовтня привітали позицію Ірану щодо катастрофи літака «Міжнародних авіаліній України».

В Ірані 19 і 20 жовтня відбувся новий етап переговорів щодо авіакатастрофи літака «Міжнародних авіаліній України» неподалік Тегерану на початку року. У рамках цього раунду переговорів було заплановано три технічні наради.

Літак Boeing 737-800NG із реєстраційним номером UR-PSR авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака з зенітно-ракетного комплексу своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність. Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах. Україна відкидає таку пропозицію.

30 липня в Києві за участі іранської делегації розпочалися переговори щодо компенсацій за збиття Іраном літака авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752.

Заступник генпрокурора також висловив сподівання, що за результатами переговорів уже найближчим часом Україна отримає усю необхідну інформацію.
…

Посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас взяв участь у засіданні Комісії з координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, яке відбулося 21 жовтня.

На засіданні Маасікас виступав українською мовою.

Посол ЄС назвав створення Комісії з питань координації виконання Угоди про асоціацію добрим знаком. Він звернув увагу на те, що за чотири роки дії євроінтеграції угоди торгівля між Україною і блоком зросла на 65%.

Звертаючись до тих, хто скептично налаштований щодо євроінтеграції України, Маасікас згадав рядки з вірша українського поета і дисидента Василя Стуса, який загинув у радянських таборах 1985 року.

«Іноді цими днями лунають голоси в Україні та поза її межами, які ставлять під сумнів стратегічну орієнтацію України та її європейський вибір: нібито Угода про асоціацію зв’язує руки українській економіці. Можу сказати на це лише одне: українському народу видніше. За словами Василя Стуса, «немає більше вороття до давнього, минулого, старого». Задля майбутнього України як стабільної, демократичної та заможної європейської держави ми продовжуємо працювати на цьому обраному шляху», – заявив європейський дипломат.

Комісію з координації виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Кабінет міністрів створив у вересні 2020 року.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про розвідку», ухвалений минулого місяця Верховною Радою.

Як повідомляє пресслужба президента, підписання відбулося під час відвідування Зеленським управління інформації Державної прикордонної служби України з нагоди 17-ї річниці створення розвідки Держприкордонслужби.

«Сьогодні я підписую ухвалений Верховною Радою закон України «Про розвідку». Реалізація положень цього закону дасть змогу створити ефективну систему української розвідки, яка відповідатиме характеру та масштабним актуальним загрозам національній безпеці України», – сказав президент.

Верховна Рада 17 вересня ухвалила закон «Про розвідку». Закон визначає, що розвідувальними органами України є Служба зовнішньої розвідки, розвідувальні органи Міністерства оборони і органу виконавчої влади з охорони державного кордону.

 
…

Політична партія «Слуга народу» профінансує опитування, ініційоване президентом України Володимиром Зеленським у день місцевих виборів 25 жовтня. Як йдеться в заяві партії у фейсбуці, таке рішення ухвалили на засіданні Вищої ради партії 20 жовтня.

«Чи це законно? Так. «Слуга народу» не буде проводити дослідження власними силами, а укладе договір із компанією, що проводить соціологічні опитування. Громадяни, які будуть проводити дослідження, перебуватимуть за межами виборчих дільниць. Фактично це загальноприйнятий в світі формат екзит-полу. Опитування в цьому форматі проводитимуть 25 жовтня також і на замовлення інших політичних сил», – йдеться в заяві.

У «Слузі народу» додали, що всі витрати, пов’язані з опитуванням, будуть відображені в звіті партії, який подається в НАЗК.

«Підкреслимо, що не йдеться про гроші платників податків, оскільки у 2020 році партія «Слуга народу» відмовилася від державного фінансування та передала ці кошти на боротьбу з COVID-19», – заявили в СН.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, майже 54,6% українців мають намір взяти участь в опитуванні президента України Володимира Зеленського 25 жовтня. При цьому результатам опитування готові довіряти 43,4%, не довірятимуть – 40,7%.

Читайте також: Відповіді українців на 5 запитань від президента Зеленського матимуть політичні наслідки – «слуга народу» Качура

13 жовтня Зеленський заявив, що 25 жовтня на виборчих дільницях під час місцевих виборів українцям поставлять «п’ять важливих питань» про те, що «раніше нас ніколи не питали». Він пообіцяв озвучити питання пізніше.

Згодом в Офісі президента повідомили, що опитування не матиме юридичних наслідків.

Запропоновані питання звучать так:

Чи підтримуєте ви ідею довічного ув’язнення за корупцію в особливо великих розмірах?
Чи підтримуєте ви створення вільної економічної зони на території Донецької та Луганської областей?
Чи підтримуєте ви скорочення кількості народних депутатів до 300?
Чи підтримуєте ви легалізацію канабісу в медичних цілях – для зменшення болю у важких хворих?
Чи підтримуєте ви право України на використання гарантій безпеки, визначених Будапештським меморандумом, для відновлення її державного суверенітету і територіальної цілісності?

…

Так зване «МДБ» контролює ситуацію із захворюваністю на COVID-19 на підконтрольній угрупованням «ДНР» та «ЛНР» території Донецької та Луганської областей. Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкт Радіо Свобода) заявив представник уповноваженого Верховної Ради з прав людини у Луганській і Донецькій областях Павло Лисянський.

«Вони проводять зріз в усіх напрямках, які важливі для контролю суспільно-політичної ситуації на цій території. І тому вони в курсі всього, скільки людей хворіє… Вони закріплені за кожною лікарнею», – зазначив Лисянський.

Представник омбудсмена нагадав, що угруповання «ЛДНР», незважаючи на зростання захворюваності на COVID-19, продовжують возити жителів ОРДЛО в Росію для отримання російського громадянства.

«Те, що ми зараз бачимо, це злочин, який ще раз показує, що для них вище кількість оформлених російських паспортів, ніж кількість збережених життів жителів ОРДЛО», – заявив представник.

20 жовтня уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова заявила, що за даними правозахисників, загальна кількість захворювань на COVID-19 на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей становить щонайменше 14 тисяч осіб.

При цьому угруповання «ЛДНР» повідомляють про понад 5 тисяч захворілих на підконтрольній їм частині Донецької області та понад тисячу – на окупованій частині Луганщини.

24 квітня 2019 року президент Росії Володимир Путін підписав указ, що дає жителям ОРДЛО право отримати російське громадянство у спрощеному порядку.

Станом на січень 2020 року близько 200 тисяч жителів окремих районів Донецької та Луганської областей, підконтрольних російським гібридним силам, отримали російські паспорти.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

 
…

Раніше депутат Андрій Деркач запрошував на свій фестиваль «Покров» до Києва Бориса Корчевнікова, який, зокрема, називав українців «фашистами» та «хунтою»
…

Третій апеляційний суд загальної юрисдикції міста Сочі своїм рішенням залишив під арештом громадянського журналіста з окупованого Росією Криму, фігуранта другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Ремзі Бекірова. Про це повідомляє громадське об’єднання «Кримська солідарність».

«Апеляційну скаргу ми написали на 14 аркушах, де вказали, що Верховний суд Республіки Крим неправильно застосував кримінальне законодавство, а саме не врахував і не застосував 4-ю Женевську конвенцію щодо Ремзі Бекірова. Не врахував те, що Ремзі під час судового процесу перебуває в акваріумі, хоча Європейський суд неодноразово вказував на те, що це принижує людську гідність. У нього елементарно немає столу», – розповів адвокат Едем Семедляєв.

За словами захисника, засідання відбулося у закритому режимі через тяжкість статті, за якою звинувачують журналіста.

«Ми клопотали, щоб збільшили охорону, поліпшили решітки на вікнах, роздали співробітникам ОМОНу і ФСВП ще автоматів, якщо вони так турбуються. Сьогодні у Третьому апеляційному суді засідання проходило у відкритому режимі, але в той же час у Верховному суді Криму його закрили», –прокоментував Семедляєв.

27 березня 2019 року російські силовики провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, у тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Загалом було затримано 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії та анексованому Криму організації «Хізб ут-Тахрір». Едем Яячиков – зник, його місцеперебування невідоме з 27 березня. Пізніше був затриманий ще один підозрюваний Раїм Айвазов.
…