політика, бізнес, народ

Число померлих від коронавірусу в США перевищило кількість американських солдатів, загиблих у Першій світовій війні. За даними університету Джонса Гопкінса, станом на 17 червня, кількість померлих у США склала майже 117 тисяч, заразилися понад 2,13 мільйона. Спалах у деяких штатах наростає.

Такі дані перевищують число людей, яких США втратили під час Першої світової війни – 116 516. Із них – понад 53 тисячі людей загинули в боях, а більше ніж 63 тисячі – через хвороби, в основному епідемію грипу 1918 року.

У США продовжують відновлювати роботу підприємства по всій країні, попри виявлення щодня близько 23 тисяч нових випадків COVID-19.

Близько 20 штатів повідомили про щоденні збільшення кількості нових випадків протягом останніх двох тижнів, у декількох росте число шпиталізованих, зокрема, у Флориді, Техасі й Арізоні.

Деякі з нових випадків можна пояснити збільшенням кількості проведених тестів, але експерти в галузі охорони здоров’я пов’язують зростання з відновленням економіки.

Президент Дональд Трамп зосереджений на відновленні економіки й заявляє, що нового локдауну не буде, навіть коли загальна кількість випадків перевищить 2,1 мільйона.

США, Мексика й Канада також погодилися тримати свої кордони закритими до 21 липня, продовживши обмеження на подорожі.

Натомість багато країн Європи відкрили свої внутрішні кордони для європейців після тримісячних обмежень.

У Парижі готуються до відкриття наступного тижня Ейфелевої вежі після того, як пандемія коронавірусу призвела до найдовшого закриття пам’ятки після Другої світової війни.

В Європі, яка раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу регіоном, кількість нових випадків COVID-19, число шпиталізованих і померлих різко знизилося. 

Одним із центрів пандемії зараз є Латинська Америка, де найгірша ситуація спостерігається в Бразилії, Колумбії і Перу.

В Азії сигнали про можливий новий спалах надходять із Китаю. У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

В усьому світі на даний час зафіксовано майже 8,2 мільйона випадків коронавірусної інфекції, майже 444 тисяч людей померли.

 
…

Китай заявив 17 червня, що прагне уникнути ескалації прикордонної суперечки з Індією, що спричинила перші за багато десятиліть смерті.

«Ми, звичайно, не хочемо бачити більше сутичок», – заявив речник міністерства закордонних справ Чжао Ліцзян. Він також закликав Індію уникати «провокаційних жестів», які можуть ускладнити прикордонну ситуацію.

16 квітня Індія повідомила про загибель 20 своїх військових унаслідок сутички з силами Китаю на спірному кордоні в регіоні Ладакх на півночі країни.

Спершу повідомляли, що в тій сутичці 15 червня загинули троє індійських військових; за новим повідомленням, пізніше ще 17 померли від тяжких поранень.

Індія також заявляє, що втрати є й на китайському боці; Китай своїх втрат не підтверджує.

Міністерство закордонних справ Індії звинуватило Китай у порушенні укладеної попереднього тижня домовленості дотримуватися фактичної лінії розмежування, яка склалася в долині Ґалван.

Китай, зі свого боку, звинуватив індійських військових у переході на китайський бік лінії.

Ця сутичка стала найсерйознішою за тривалий час, хоча останнім часом у тій місцевості наростала напруженість і вже ставалися менш серйозні сутички. А загибель людей унаслідок сутички на цій лінії сталася, як вважають, уперше за кілька останніх десятиліть протистояння Індії й Китаю в Ладакху.

1962 року дві країни провели там війну, яку Індія фактично програла. Китай нині займає майже 38 тисяч квадратних кілометрів історичного регіону Кашмір, на всю територію якого претендує Індія. Відтоді за 30 років між двома країнами відбулися кілька раундів переговорів про визначення прикордонних суперечок, але вони ні до чого не призвели.

Минулого року Індія, яка претендує на весь історичний Кашмір, але фактично контролює тільки його південну частину, ліквідувала свій напівавтономний штат Джамму і Кашмір на підконтрольній їй території і поділила його на дві «союзні території», які не мають власного регіонального самоврядування і керуються безпосередньо з Делі: зменшену більш ніж удвічі територію Джамму і Кашмір і новий високогірний регіон Ладакх, який межує з фактично контрольованою Китаєм територією.

При поділі Британської Індії на нинішню Індію і Пакистан князівство Кашмір скористалося правом стати окремою державою, але скоро було змушене проситися вступити до складу Індії через підбурювані Пакистаном масові виступи переважно мусульманського населення Кашміру проти гіндуїстської владної верхівки князівства, з якими воно не могло впоратися. Тим часом північно-західну частину історичного Кашміру окупував Пакистан, а північно-східну Китай.
…

Міністерство юстиції США подало позов із метою не допустити публікації книжки спогадів колишнього радника з питань національної безпеки Джона Болтона, в якій ідеться про час його роботи в Білому домі та, зокрема, політику щодо України.

У позові, поданому 16 червня, стверджується, що розділи нової книжки містять секретну інформацію, яка могла б завдати «непоправної шкоди» національній безпеці США. Болтона звинувачують у «очевидному порушенні домовленостей, які він підписав як умову своєї роботи (в Білому домі – ред.) та як умову отримання доступу до надсекретної інформації».

Позов поданий через день після того, як президент Дональд Трамп заявив, що Болтон порушить закон, якщо книга буде опублікована.

Видавець планує, що книжка Болтона «Кімната, де це сталося: Спогад про Білий дім» вийде друком 23 червня.

Правозахисна група «Американський союз громадянських свобод» (The American Civil Liberties Union) заявила, що будь-які зусилля, спрямовані на заборону виходу книжки Болтона «приречені на провал».

Трамп звільнив Болтона у вересні 2019 року через 17 місяців роботи на посаді радника з національної безпеки.

Видавець, компанія Simon and Schuster, назвав спогади Болтонв «книжкою, яку Дональд Трамп не хоче, щоб ви читали». У книзі, згідно з опублікованим видавцем уривком, Болтон описує хаотичну адміністрацію, яка нібито вчинила численні порушення закону, які підпадають під імпічмент. У мемуарах ідеться не лише про тиск на Україну з метою розслідування щодо політичного конкурента Трампа, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена.

«Погрози Трампа в «українському» стилі існували в усій його зовнішній політиці – і Болтон саме документує, що вони (такі погрози –ред.) були, і висвітлює намагання його та інших людей в адміністрації підняти тривогу щодо них», – наголосив видавець.

Палата представників оголосила президентові Дональду Трампу імпічмент у пов’язаній із Україною справі, але відсторонення глави держави не допустив контрольований його однопартійцями з Республіканської партії Сенат.
…

Парламент Вірменії 16 червня задовольнив клопотання генпрокурора і позбавив депутатської недоторканності голову найбільшої опозиційної партії країни «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна. Тепер щодо нього може бути розпочато кримінальне переслідування за звинуваченням у хабарях на парламентських виборах 2017 року та за іншими статтями. Парламент також дозволив заарештовувати Царукяна.

Царукян вважається одним з найбагатших людей Вірменії. Під час виступу в парламенті він заявив, що його кримінальні справи сфабриковані «за політичним замовленням», тому що він критикує нинішній уряд Ніколи Пашиняна.

Щодо Царукяна відкрито справи за трьому статтями – про підкуп виборців, неліцензійну гральну діяльність і незаконну забудову.

Прихильники Царукяна вже кілька днів влаштовують масові акції протесту на вулицях Єревана. У вівторок вони зібралися біля будівлі парламенту, після чого було затримано понад 100 осіб. У вихідні на аналогічних протестах було затримано більш ніж 250 людей.
…

У столиці Китаю Пекіні з населенням у 21 мільйон людей посилили карантинні заходи в намаганні стримати новий спалах коронавірусної інфекції.

Влада міста перекрила 16 червня 29 менших адміністративних районів із понад 270 на підпорядкованій місту території. Всі входи й виходи з них перебувають під цілодобовою охороною, щодо всіх, хто прибуває чи відбуває, застосовують суворий контроль.

По всьому Пекіну припинені заняття в школах і переведені на дистанційний онлайн-режим. Підприємства й заклади можуть працювати, але влада заохочує запроваджувати гнучкі робочі режими і переходити на дистанційну роботу.

Виїзди з Пекіна без серйозної потреби заборонені. Ті, хто все ж мусить залишити місто, мають подати негативний результат тесту на коронавірус. Усі, хто прибуває в місто, мусять пройти тестування.

16 червня в Пекіні було зареєстровано 27 нових випадків COVID-19, а за останні п’ять днів – загалом 106.

Новий спалах пов’язують із пекінським гуртовим ринком Сіньфаді, який закрили минулих вихідних.

До цього в Пекіні протягом семи тижнів випадки коронавірусного захворювання реєстрували тільки в прибульців із-за кордону.
…

Президент США Дональд Трамп підписав указ про реформу поліції, який передбачає надання більших коштів на поліпшення навчання поліції щодо застосування сили і створення загальнодержавної федеральної бази даних для відстежування неправильної поведінки працівників поліції.

«Ми маємо зламати старі шаблони схеми неуспіху», – заявив Трамп незадовго до того, як підписав указ 16 червня.

Документ передбачає надання коштів із держбюджету в першу чергу тим органам поліції, які будуть дотримуватися нових, вищих стандартів, сказав Трамп.

За його словами, серед іншого, утримання тиском на шию буде заборонене, за винятком випадків, коли життя працівника поліції перебуватиме під загрозою.

Як заявили в адміністрації Трампа, створювана за указом база даних має на меті відстежувати працівників поліції, на яких надходили скарги щодо надмірного використання сили, щоб вони не могли після звільнення з одного органу поліції влаштуватися в іншому місці. Крім того, документ має на меті створити систему фінансових заохочень для органів поліції шляхом надання ґрантів із державного бюджету на застосування найкращих принципів щодо застосування сили.

Указ був виданий у час, коли Конгрес збирається розробити законопроєкт про ширшу реформу поліції також на загальнодержавному рівні. Над своїми версіями працюють і контрольована демократами Палата представників, і контрольований республіканцями Сенат.

Тим часом більшість реформ, незалежно від рішень у Вашингтоні, мають здійснити на місцевому рівні. Кілька штатів і міст уже внесли зміни в діяльність своїх органів поліції чи перебувають у процесі здійснення таких змін.

Усе це спричинили масові протести по всіх США і деінде у світі проти надмірного насильства з боку поліції після того, як 25 травня в місті Міннеаполісі у штаті Міннесота загинув афроамериканець Джордж Флойде унаслідок застосування працівником поліції утримання тиском ноги на шию.
…

Уряд Франції направив нові сили правоохоронців до міста Діжона на сході країни після того, як там чотири ночі поспіль тривали заворушення, пов’язані зі з’ясуванням стосунків із участю чеченської іммігрантської громади у Франції.

До міста прибув заступник міністра внутрішніх справ Лоран Нюньєз, який пообіцяв «надзвичайно рішучу відповідь» на можливі нові заворушення. З ним до міста прибули ще 150 працівників поліції і жандармерії (воєнізованої поліції).

Унаслідок заворушень потерпіли принаймні 10 осіб.

За повідомленнями, вони спалахнули минулого тижня, коли на підлітка-чеченця здійснили напад у бідному районі Діжона Ґрезілі, де значну частку населення становлять вихідці з країн Північної Африки. Цей напад викликав помсту чеченців, які з’їхалися до Діжона не тільки з усієї Франції, а й із сусідніх Бельгії й Німеччини.

Увечері 15 червня в Ґрезілі зібралися чоловіки з натягнутими на голови капюшонами, з вогнепальною зброєю і палицями, які стріляли в повітря, нищили камери відеоспостереження і підпалювали смітниці й авта. Але цього разу, заявила поліція, учасниками заворушення були мешканці Діжона.

Через війни в Чечні минулих років і дії нинішньої влади цього північнокавказького регіону в складі Росії до інших країн, зокрема до Європи, втекли, за оцінками, десятки тисяч чеченців. Але точних даних про це немає – у статистиці іммігрантів їх як громадян Росії залічують разом із іншими росіянами.
…

Програма розширених можливостей не означає початку набуття членства в НАТО Україною, але і не означає, що країна ніколи не буде в НАТО. Про це під час телефонного брифінгу з Брюсселю заявила посол США в НАТО Кей Бейлі Гатчісон, повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

«Цим ми говоримо, що український народ дуже важливий для НАТО. Буде більше зусиль на досягнення спільних стандартів, буде більше навчань і військових маневрів. Немає сумнівів, що і США, і НАТО віддані суверенітету України на тлі того, що Росія продовжує шкідливо впливати на східну частину України, а також через незаконне вторгнення до Криму, який також є частиною України. Ми підтримуємо український народ. Але (приєднання до Програми розширених можливостей – ред.) не є початком Плану дій щодо членства, але також це і не означає, що Україна ніколи не буде союзником в НАТО. Я сподіваюсь, що буде, США сподіваються, що буде, коли для цього настане час. Тоді приєднання та ПДЧ будуть на порядку денному», – заявила Гатчісон.

При цьому посол наголосила, що у НАТО діє політика «відкритих дверей».

«Як всі знають, ми недавно прийняли Північну Македонію до наших лав. І ми також прийняли Україну як партнера з розширеними можливостями, яким вже є Грузія. Це означає, що ми надаємо особливої уваги та звертаємо увагу на зусилля щодо посилення взаємосумісності з Грузією та Україною. Ми розглядаємо їх як найтісніших партнерів. Ми вважаємо, що ці дві країни протистоять російській агресії. Росія намагалася незаконно забрати частини територій Грузії та України. НАТО рішуче підтримує суверенітет обох цих країн і ми будемо й надалі це робити», – зазначила дипломат.

12 червня стало відомо, що Україна стала учасницею програми НАТО «Партнерство розширених можливостей». Приєднання до програми не передбачає перспективи членства в альянсі.

Таке приєднання дає Україні можливість забезпечити оперативне планування на ранніх стадіях кризи та розширити діалог в обміні розвідувальними даними. Також програма передбачає участь у спільних навчаннях та можливість для українських військових обіймати посади в Міжнародному військовому штабі НАТО та інших командних структурах альянсу.

Україна вже співпрацює з НАТО в межах Комплексного пакету допомоги, а також виконує Річну національну програму, яка містить набір реформ, що наближують країну до стандартів НАТО.
…

У Новій Зеландії виявили два нових випадки коронавірусу – вперше за 24 дні. Про це повідомляє ВВС.

Хворі, дві жінки, які є родичками. До Нової Зеландії вони прибули з Великої Британії, отримавши спеціальний дозвіл на відвідини батька, який помирає.

Міністр охорони здоров’я Девід Кларк заявив, що необхідні перевірки не були проведені, і він скасовує попереднє пом’якшення карантинних обмежень.

8 червня, влада Нової Зеландії заявила, що у країні більше немає інфікованих коронавірусом. Останній пацієнт, який лікувався від COVID-19, 7 червня був оголошений видужалим. Нових випадків на той час не виявляли уже два тижні. Тоді були скасовані всі обмеження, пов’язані з епідемією, за винятком одного – кордони поки що залишаться закритим.

Карантин у країні був запроваджений 25 березня, в кінці квітня обмеження почали поступово знімати.

Всього в Новій Зеландії було виявлено 1506 інфікованих коронавірусом. 22 з них померли. 
…

Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода і Міністерство закордонних справ Чехії оголосили про старт прийому заявок на стипендію Вацлава Гавела для журналістів на 2020-2021 академічний рік.

Заявки приймаються до 11 серпня 2020 року включно. Стажування триватиме з 4 січня по 30 липня 2021 року.

Мета програми полягає в тому, щоб допомогти журналістам із країн, у яких бракує свободи преси, реалізуватися з дотриманням професійних стандартів. Програма ґрунтується на вірі колишнього президента Чехії Вацлава Гавела в визначальну роль журналістики в опорі тиранії. Крім Радіо Свобода та МЗС Чехії, програму підтримує також Фонд Дагмар та Вацлава Гавела VIZE97.

Учасниками можуть стати журналісти з України, Вірменії, Азербайджану, Білорусі, Грузії, Молдови та Росії.

Стипендіатів спершу на два тижні направлять до місцевого бюро Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода, де вони отримають уявлення про місцеву роль і редакційну практику Радіо Свобода і познайомляться з колегами. Наступні півроку стипендіати проведуть у штабквартирі у Празі, де у своїй мовній редакції навчатимуться в процесі спільної роботи з досвідченими професіоналами Радіо Свобода. Після перебування в столиці Чехії стипендіати повернуться до бюро у своїй країні, де продовжать роботу ще протягом місяця.

Очікується, що після цієї програми стипендіати покращать свої журналістські навички, розширять професійний кругозір і поглиблять розуміння проблем і завдань, з якими стикається їхня країна. Також вони краще зрозуміють роль незалежних ЗМІ у своєму регіоні.

На час програми переможець отримуватиме щомісячну стипендію – розмір відповідатиме шкалі заробітної плати конкретного бюро. Також покриватимуться кошти на дорогу і проживання для поїздки в Прагу. 

У різні роки стипендіатами програми ставали: Наталія Седлецька, Ольга Мальчевська, Сафіє Абляєва, Ярослава Куцай, Гліб Жаворонков.

 
…

Директорка «Голосу Америки» Аманда Беннетт та її заступниця Сенді Суґавара оголосили про відставку внаслідок незгоди з Білим домом у питанні висвітлення подій навколо Китаю. Високопосадовці заявили, що правильно обрали момент відставки – коли на посаду керівника агенції, що здійснює нагляд за американським закордонним мовленням, президент США Дональд Трамп призначив Майкла Пака.

«Нічого не змінюється щодо вас, вашої пристрасті, вашої місії чи цілісності», – написали колишні керівники в листі до співробітників компанії.

«Майкл Пак поклявся перед Конгресом поважати та шанувати правила, які гарантують незалежність «Голосу Америки», яка, в свою чергу, відіграє найважливішу роль у приголомшливій довірі, яку має до нас наша аудиторія у всьому світі», – вказали Аманда Беннетт та Сенді Суґавара.

Американська агенція з глобальних медіа (USAGM), яке керує «Голосом Америки», також здійснює контроль за своїми підрозділами, якими є Радіо Вільна Азія, Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода та Радіо Марті, орієнтоване на Кубу.

Цього місяця Сенат США, де більшість мають республіканці, схвалив призначення консервативного кінорежисера Майкла Пака. За його призначення проголосував лише один демократ.

Трамп різко критикував повідомлення «Голосу Америки» про поширення коронавірусної інфекції, що суперечили позиції адміністрації президента США щодо реакції Китаю на спалах.

Білий дім навіть вдався до незвичного кроку з критики «Голосу Америки» в офіційних пресрелізах та наказав Центру контролю та профілактики захворювань (CDC) не співпрацювати з журналістами цього мовника. Електронний лист від 30 квітня, отриманий та опублікований Knight First Amendment Institute, показав, що CDC доручив своїм співробітникам преси відхиляти всі запити щодо інтерв’ю від будь-кого, пов’язаного з «Голосом Америки».

Статут «Голосу Америки» вимагає, щоб повідомлення, спрямовані на іноземну аудиторію в Росії, Ірані, Китаї та інших країнах, де засоби інформації не є вільними та незалежними, були «точними, об’єктивними та всебічними», а також «представляли (всю) Америку, а не будь-який один сегмент американського суспільства».
…

Президент США Дональд Трамп планує 16 червня видати розпорядження про збільшення фінансування для поліпшення підготовки співробітників поліції в частині застосування сили і створити федеральну базу даних для відстеження неправомірних дій поліції.

Очікується, що виконавчий указ не буде відповідати широким вимогам руху Black Lives Matter і активістів, що виступають проти жорстокості поліції і расової нерівності, в частині повного перегляду системи кримінального правосуддя в країні.  

Чиновники адміністрації Трампа повідомили, що розпорядження створить базу даних для відстеження поліцейських, щодо яких є скарги на надмірне застосування сили в їхніх анкетах, щоб запобігти переміщенню з одного поліцейського управління в інше. Передбачається також створення системи надання поліцейським департаментам фінансового стимулу через федеральні гранти для впровадження більш досконалої практики застосування сили поліцейськими.

«Ми хочемо, щоб закон і порядок були дотримані справедливо і безпечно», – заявив Трамп у понеділок.

Розпорядження президента має з’явитися на тлі початку напрацювання Конгресом США всеосяжного законопроєкту про реформу поліції на федеральному рівні, при цьому Палата представників, контрольована демократами, і Сенат, контрольований республіканцями, працюватимуть над окремими законопроєктами.

Крім президентського розпорядження і законопроєктів від американських законодавців, влада штатів також робить власні кроки для подолання загальнонаціональних масових протестів, викликаних смертю Джорджа Флойда. Кілька міст і штатів уже внесли зміни в свою поліцейську діяльність або перебувають у процесі змін, в тому числі в Міннеаполісі, де Флойд був убитий офіцером поліції 25 травня.

Так, мер Атланти оголосив 16 червня про негайну реформу поліції в частині застосування сили після того, як поліція у вихідні застрелила ще одного темношкірого чоловіка Рейшарда Брукса, що викликало нові заворушення в місті.

Міська влада Сіетла ухвалила рішення про заборону поліції використовувати сльозогінний газ, перцевий аерозоль та інші засоби впливу на натовп, зокрема, коли йдеться про мирних протестувальників.

Поліцейське управління Нью-Йорка 15 червня оголосило, що розформовує підрозділ поліції із боротьби зі злочинністю, що працював не у формі, а в цивільному одязі, і на дії якого було поданно численні скарги від громадян, зокрема щодо застосування зброї.

 
…

Президент США Дональд Трамп підтвердив, що Вашингтон скоротить кількість військовослужбовців, розміщених у Німеччині, до 25 тисяч. Виступаючи в Білому домі 15 червня Трамп звинуватив Німеччину у невиконанні зобов’язань із оборонних витрат НАТО і заявив, що присутність американських військ у країні є занадто дорогою.

Це перше офіційне підтвердження планованого виведення частини американських військ у Німеччині після того, як про це минулого тижня повідомили американські та німецькі ЗМІ.

У Німеччині нині розміщено більше американських військ, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Оголошене Трампом скорочення може стосуватися близько 9 500 військових, які постійно дислоковані в цій країні. Очікується, що частина американських військ, які будуть виведені з Німеччини, вирушать до Польщі та інших країн-союзників, а частина повернеться додому.

Бази США в Німеччині сприяють європейській безпеці та використовуються американськими військовими для операцій на Близькому Сході та в Азії. Трансатлантичні зв’язки стали напруженими за правління Трампа, який неодноразово критикував Німеччину та інші європейські країни за невиконання зобов’язання витрачати щонайменше 2% ВВП на оборонні витрати.

Деякі законодавці США, включно з однопартійцями Трампа, республіканцями, попередили, що зменшення присутності американських військ може зашкодити національній безпеці США та зміцнить позиції Росії в Європі.
…

Церемонію вручення премій Американської кіноакадемії, відомих як «Оскар», 2021 року відклали на два місяці через те, що коронавірусна пандемія перервала роботу над низкою фільмів, які мали вийти до кінця цього року й тим отримати право на номінацію.

Урочистість, яка планувалася було на 28 лютого, тепер має відбутися 25 квітня.

Організатори так само перенесли й останній термін виходу фільмів, які матимуть право претендувати на номінацію – з 31 грудня цього року на кінець лютого 2021-го.

Номінації, правила яких Американська кіноакадемія теж змінила на 2021 рік, тепер мають оголосити до 15 березня наступного року.

Наразі ще не вирішено, чи буде церемонія з присутністю нагороджуваних, чи лише віртуальною.

Вручення «Оскарів» раніше переносили вже тричі: після повені в Лос-Анджелесі, де відбувається церемонія, 1938 року, після вбивства Мартіна Лютера Кінга 1968-го і після замаху на президента США Рональда Рейгана 1981-го – але досі її жодного разу не відкладали більш ніж на тиждень.
…

Провідна нафтогазова компанія Польщі PGNiG повідомила, що уклала з російським газовим монополістом «Газпромом» додаток до раніше укладеного контракту, за яким російська компанія погоджується на змінену формулу ціни на газ відповідно до березневого рішення Стокгольмського арбітражу і до 1 липня поверне польській компанії близько 1,5 мільярда доларів, що їх Польща переплатила за газ у 2014–2020 роках.

За повідомленням польської сторони, додаток до так званого «ямальського контракту» був підписаний електронним способом 5 червня, і до 15 червня сторони обмінялися оригіналами документів із підписами.

«Газпром» наразі не коментував цієї події.

У березні 2020 року PGNiG, власником контрольного пакету акцій якої є держава Польща, перемогла в Стокгольмському арбітражі в арбітражній справі, рішення в якій має обов’язкову силу, проти «Газпрому». Цим рішенням суд наказав російському монополістові змінити формулу ціноутворення для зниження ціни на природний газ, який Росія експортує до Польщі за довготерміновим контрактом, підписаним спершу ще 1996 року і чинним до 2022 року. Минулої осені PGNiG заявляла, що далі не буде продовжувати цей контракт, за яким вона наразі отримує близько двох третин споживаного в країні газу. Надалі країна планує перейти на інші джерела постачання енергоносіїв, зокрема зріджений газ зі США і Близького Сходу, для чого на її балтійському узбережжі вже відкритий термінал для отримання зрідженого газу.

Арбітражне рішення стосується також цін, що їх російська компанія правила в Польщі з 2014 року. Таким чином, від березня польська сторона платить російській менші суми, а російська має повернути кошти, що були переплачені за минулі роки порівняно з попередньою формулою ціни.

Тим часом іще в квітні польська компанія скаржилася, що «Газпром» і попри рішення арбітражу продовжував виставляти їй стару завищену ціну за газ.

У 2014 році Польща почала переговори з «Газпромом» щодо зміни формули ціноутворення на імпорт природного газу, коли ціни на зріджений природний газ змінили ситуацію на глобальних енергетичних ринках. Після кількох років безуспішних переговорів PGNiG подала позов до арбітражного суду проти російської компанії.
…