політика, бізнес, народ

У столиці Франції Парижі відбувся переважно мирний, але несанкціонований протест проти поліційного насильства, який до того ж став порушенням суворої заборони, чинної у Франції, збиратися більш ніж по десять осіб через коронавірусну пандемію. Поліція застосовувала подразливий газ для розгону демонстрантів і застосувала силу до кількох груп учасників акції, які закидали її камінням.

Організатори збиралися пройти ходою всім містом, але поліція заблокувала їм шлях. На тому маршруті, де хода відбулася, власникам усіх крамниць і недавно відкритих після суворих обмежень ресторанів наказали закритися на час демонстрації і прибрати з вулиць усе своє майно, яке можна було б розтрощити, підпалити чи використати для кидання в поліцію.

Ходу проводили прихильники Адами Траоре, афрофранцуза, який помер у відділку поліції 2016 року. Обставини його смерті досі не з’ясовані.

Схожі протести проти поліційного насильства, які нині відбуваються в багатьох місцях світу після смерті у США афроамериканця внаслідок дій поліції при його затриманні, відбулися цього дня і в кількох інших містах Франції, зокрема, Марселі чи Ліоні. Вони були переважно мирними, але в перебігу їх теж сталося кілька сутичок учасників із поліцією.
…

Польща 13 червня відновила перетин кордонів із сусідніми країнами-членами Євросоюзу після майже тримісячної заборони.

До цього Варшава послабила контроль на кордоні з Литвою 12 червня. Відкриття кордонів із Німеччиною, Чехією, Словаччиною набуло чинності опівночі за празьким часом.

Деякі вимоги для в’їзду громадянам країн не з Євросоюзу також послаблені, проте заходи контролю на кордоні з Україною, Білоруссю та російським ексклавом Калінінградом продовжують діяти.​

Читайте також: Незважаючи на COVID-19 і економічну кризу, ЄС подовжив санкції проти Росії за Крим ще на рік​

Польща також не відновила залізничне сполучення з країнами поза ЄС. Громадяни Росії, Білорусі чи України можуть в’їхати на польську територію, якщо мають дружину чи подружжя з польським громадянством або дозвіл на роботу в цій країні.

Очікується, що повітряне сполучення між Польщею та іншими членами ЄС відновиться 16 червня. Наразі невідомо, коли почне роботу залізничне сполучення в межах блоку.

Читайте також: Росія та Китай причетні до кампаній дезінформації щодо COVID-19 – ЄС​

Потяг «Євросіті», який курсував між Варшавою та Берліном, на час карантину спрямований до західного польського міста Щецин.

Всередині березня уряд Польщі закрив в’їзд до країни для іноземців з-поза меж Євросоюзу. Винятками стали люди з дозволом на проживання в Польщі, водії вантажівок та дипломати.
…

Чотири конгресмени від Демократичної і Республіканської партії Конгресу Сполучених Штатів представили законопроєкт, який засуджує дії Євгена Пригожина, який вважається одним із наближених президента Росії Володимира Путіна, повідомляє «Голос Америки».

Законопроєкт містить пакет заходів для протидії діям Пригожина та його партнерів «за їх атаки, які тривають на Сполучені Штати та його союзників».

Читайте також: «Нова газета» опублікувала нові дані про вбивство цивільного в Сирії, в якому звинувачує «ПВК Вагнера»

Конгресмен-демократ, голова Комітету з іноземних справ Палати представників Конгресу США та один з авторів законопроєкту Еліот Енгель у своїй заяві назвав Пригожина «маріонеткою Путіна з давньої історією підриву безпеки та інтересів Сполучених Штатів у інтересах уряду Росії».

Як приклади Енгель навів втручання пригожинської «фабрики тролів» у американські президентські вибори 2016 та вибори Конгресу 2018-го, а також дії найманців з «групи Вагнера» в Україні, Сирії, Лівії та Африці.

Читайте також: Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі​

Законопроєкт зокрема передбачає переконання держав, які співпрацюють зі підконтрольними Пригожину структурами, у припиненні подібного співробітництва, запровадження додаткових санкцій, співпрацю з міжнародними партнерами США з метою переконати їх вдатися до аналогічних кроків.

Євген Пригожин перебуває під індивідуальними санкціями США через його роль, як кажуть у Вашингтоні, в підтримці російської анексії українського Криму 2014 року і воєнного втручання Москви на сході України проти української влади.
…

Підводний крейсер названий на честь князя Володимира
…

Російські компанії «Газпром» і «Газпромбанк» заявили 12 червня, що дії влади Білорусі порушують закони країни і договір про Євразійський економічний союз. Про це повідомив телеканал «Настоящее время».

Компаніям, які виступили із заявою, належить 99,6% акцій «Білгазпромбанку», в головному офісі якого в Мінську 11 червня вібдулися обшуки, відомо про 15 затриманих співробітників. Крім того, Нацбанк Білорусі змінив керівництво установи, призначивши виконувачем обов’язків голови правління банку Надію Єрмакову (до 2014 року очолювала Національний банк Білорусі, до призначення була пенсіонеркою).

Майже 20 років, до травня 2020 року, «Білгазпромбанк» очолював Віктор Бабарика. У травні він оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Білорусі, перед цим залишивши свою посаду.

Комітет держконтролю Білорусі 12 червня заявив, що на базі банку була створена організована злочинна група, яка виводила гроші за кордон.

Раніше 12 червня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто доручив перевірити роботу «Білгазпромбанку».

 
…

Уряд Вірменії оголосив, що вирішив використати лише 60% російського кредиту в розмірі 270 мільйонів доларів, призначеного для фінансування модернізації збудованої ще за часів СРСР атомної електростанції.

Єдиний реактор, який нині функціонує, був введений в експлуатацію в 1980 році і мав бути виведений з експлуатації до 2017 року. Однак колишній уряд Вірменії у 2014 році вирішив продовжити термін експлуатації реактора на 10 років. Це сталося після того, як не вдалося залучити іноземні інвестиції для будівництва нової АЕС.

У 2015 році російський уряд погодився надати Вірменії кредит у розмірі 270 мільйонів доларів США та допомогу на 30 мільйонів доларів США на модернізацію АЕС. Роботи з модернізації, здійснювані російським агентством атомної енергетики «Росатом», мали завершитись до кінця 2019 року, але графік виконання робіт був зірваний, що перешкоджало повному використанню російських коштів.

Міністр інфраструктури Вірменії Сурен Папікян 11 червня заявив, що країна використала лише 107 мільйонів доларів із російських грошей. Міністр вказав, що Москва запропонувала продовжити кредитну угоду на 2 роки за умови, що Вірменія погодиться використати 80% грошей на обладнання та послуги російських компаній.

Уряд прем’єр-міністра Ніколя Пашиняна підтримав пропозицію Папікяна і відхилив російську пропозицію. Уряд ухвалив рішення фінансувати решту робіт шляхом продажу державних облігацій.

Уряд Пашиняна заявив, що планує витратити 63 мільярди драмів (це близько 130 мільйонів доларів) на модернізацію об’єкта впродовж найближчих двох років.

Пашинян заявив, що уряд тепер буде вільний добирати постачальників для АЕС, що, за його словами, «істотно» знизить витрати.

Єдина у Вірменії АЕС розташована за 35 кілометрів на захід від Єревану, вона виробляє приблизно 40% електроенергії в країні. Європейський союз та Сполучені Штати давно наполягають на її закритті, заявляючи, що об’єкт не відповідає сучасним стандартам безпеки.

 
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

Виступаючи під час зустрічі з релігійними лідерами, правоохоронцями та підприємцями в техаському Далласі 11 червня, Трамп відкинув заяви протестувальників про поліцейський расизм, заявивши, що в цьому винні лише «кілька паршивих овець», і що несправедливо називати всіх поліцейських нетерпимими.

«Нам треба працювати разом, щоб протистояти упередженості й нетерпимості там, де вони проявляються, – сказав Трамп. – Але ми не матимемо прогресу і не залікуємо рани, помилково позначивши расистами десятки мільйонів порядних американців».

Заклик до встановлення національного стандарту використання сили став першою конкретною пропозицією Трампа щодо реформи поліції у відповідь на масштабні протести після смерті Флойда в Міннеаполісі.

Проте подробиць свого рішення, яке ще має бути формалізоване, він не навів.

Трамп, який знову балотується у президенти в листопаді, також заявив, що його адміністрація буде сприяти економічному розвитку в громадах меншин, протистояти нерівності в охороні здоров’я, вкладаючи «значні суми» в медичні заклади, що обслуговують меншини, та покращувати варіанти вибору школи.

Водночас він розкритикував протестувальників у Сіетлі, які створили імпровізований табір, а також міського голову і губернатора, обоє демократи.

«Заберіть зараз же своє місто. Якщо ви цього не зробите, зроблю я», – написав Трамп у твітері.

Мер Сіетла Дженні Даркан попередила, що будь-який крок Трампа до використання військових був би незаконним. «Повертайтеся у бункер», – відповіла вона.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон виступив проти знесення пам’ятників історичним діячам, до якого закликає частина учасників акцій протесту проти расизму, що тривають у різних країнах після загибелі в США афроамериканця Джорджа Флойда від рук поліції.

Джонсон написав у фейсбуці, що пам’ятники є нагадуванням про історію: «Вони вчать нас нашого минулого, з усіма його помилками. Зносити їх – значить брехати про нашу історію і позбавляти майбутні покоління знань про неї».

З усіх пам’ятників суперечливим історичним діячам Джонсон виділив статую Вінстона Черчілля в Лондоні, на якій минулого тижня демонстранти зробили напис «був расистом». Чинний прем’єр відзначив внесок свого попередника в перемогу над нацизмом, хоча і визнав, що той «іноді висловлював думки, неприйнятні для нас сьогодні». Осквернення пам’ятника Джонсон назвав «абсурдним і ганебним».

Перед призначеними на найближчі дні новими протестами статую Черчілля закрили захисним екраном.

Про масові протести Джонсон сказав, що, хоча і поділяє обурення людей із приводу загибелі Флойда і проблеми расизму, нинішні акції протесту були «взяті під контроль екстремістами, схильними до насильства». Він закликав не брати участь у протестах.

У минулі вихідні в акціях протесту в різних містах Британії брали участь сотні тисяч людей. У Лондоні відбулися сутички з поліцією, а в Брістолі натовп повалив і втопив пам’ятник підприємцеві Едварду Колстону, який був работорговцем.

Мер Лондона лейборист Саддік Хан підтримав вимоги протестуючих. Він створив спеціальну комісію з переоцінки пам’ятників, що перебувають у міському публічному просторі. Хан виступив, зокрема, за те, щоб були прибрані пам’ятники, пов’язані з работоргівлею. У Лондоні вже демонтували статую купця Роберта Мілліґана.

Усунення пам’ятників, пов’язаних із прославлянням работоргівлі і расизму, вимагає і рух «Життя чорношкірих мають значення». В опублікованому британською пресою списку пам’ятника Черчиллю немає, але є, наприклад, пам’ятники мореплавцям Христофору Колумбу і Джеймсу Куку, яких вважають символами колонізаторської політики.

Найбільше пам’ятників у зв’язку з останньою хвилею протестів було знесено в США. Ідеться насамперед про пам’ятники діячам рабовласницької Конфедерації південних штатів.
…

Британська економіка впала на рекордні 20,4% у квітні, першому повному місяці карантину через коронавірус у Великій Британії.

За офіційними даними, опублікованими 12 червня Офісом національної статистики, таке скорочення відбулося після падіння на 5,8 відсотка у березні, тобто економіка Великої Британії скоротилася приблизно на одну чверть лише за два місяці.

Значного зниження очікували, оскільки значна частина економіки закрилася під час карантинних заходів, які розпочалися 23 березня.

Офіс національної статистики повідомив, що протягом квітня були уражені всі сфери економіки, але найбільше постраждали паби, освіта, охорона здоров’я і продаж автомобілів. Падіння у квітні було утричі більшим за спад під час світової фінансової кризи 2008-2009 років, йдеться в повідомленні.

Обмеження у Великій Британії поступово знімають. 15 червня можуть знову відкритися магазини з товарами не першої необхідності, якщо вони зможуть дотримуватись вимог соціального дистанціювання.

 
…

Корпорація Twitter розкрила подробиці про більш ніж 32 тисячі акаунтів, які вона раніше заблокувала, вважаючи їх такими, що мають відношення до скоординованих «інформаційних операцій» іноземних держав.

Йдеться про три групи акаунтів, пов’язаних із Китаєм, Росією і Туреччиною. Заблоковані вони були раніше. 12 червня Twitter пояснив причини блокування, опублікував архів із назвами акаунтів, а також повідомив про те, що їх вміст було назавжди видалено з соцмережі.

Найбільша група видалених акаунтів пов’язана з Китаєм.

До Росії, за твердженнями Twitter, мали відношення 1152 аккаунти. Вони були пов’язані з прокремлівським медіапроектом «Актуальна політика» і займалися скоординованою діяльністю, порушуючи правила соцмережі, серед іншого, як сказано в повідомленні, «пропагуючи партію «Єдина Росія» і атакуючи політичних інакодумців».

Твітер «Актуальної політики» був заблокований минулого року. Був заблокований і резервний акаунт проєкту.

 
…

Політика США щодо Пхеньяну доводить, що Вашингтон залишається довгостроковою загрозою для Північної Кореї, заявив міністр закордонних справ Північної Кореї Лі Сон Гвон.

За його словами, Пхеньян буде розвивати «більш надійні військові сили» для протидії цій загрозі.

У наведеній державним інформаційним агентством KCNA 12 червня заяві також сказано, що особисті стосунки президента США Дональда Трампа з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином, здається, зосереджені виключно на отриманні політичних балів і навряд чи приведуть до дипломатичного прориву.

Заяву оприлюднили до другої річниці першої зустрічі Кіма і Трампа, коли президент США взяв курс на те, щоб Північна Корея відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на скасування санкцій.

Трамп вітав свою дружбу з Кімом, і обидва лідери заявляли про успіхи у своїх двосторонніх переговорах щодо денуклеаризації Корейського півострова. Однак практичного прогресу досягнуто мало.

Вашингтон вимагає від Пхеньяна відмовитися від ядерної зброї до скасування санкцій, тоді як Північна Корея хоче, щоб санкції були зняті першими.

Прессекретар Державного департаменту США заявив 11 червня у коментарі південнокорейському інформаційному агентстві Yonhap, що Сполучені Штати залишаються прихильними до діалогу з Північною Кореєю і відкриті до «гнучкого підходу для досягнення збалансованої угоди».
…

Україна збирається віддати на приватизацію «Центренерго» та «Президент-Готель», йдеться в меморандумі з Міжнародним валютним фондом.

Станом на кінець березня 2020 року галузеві міністерства передали до Фонду державного майна 530 підприємств.

«До кінця грудня 2020 року ФДМ оголосить тендери на продаж принаймні 2 великі державні підприємства залежно від ситуації на ринку, і принаймні ще 3 на кінець червня 2021 року, у тому числі підприємства з наступного переліку: «Одеський припортовий завод», «Об’єднана гірничо-хімічна компанія», «Центренерго», «Електроважмаш», «Вугільна компанія «Краснолиманська» та «Президент-Готель», – йдеться в документі.

Згідно з меморандумом, до кінця листопада Україна зобов’язується внести зміни до закону про приватизацію для того, щоб подовжити той період, під час якого підприємства можна продавати відповідно до законодавства Великобританії, принаймні на три роки.

Крім того, Україна збирається позбавитися часток держави в державних банках. Зокрема, Київ зобов’язався забезпечити, щоб до кінця жовтня 2020 року були виконані всі умови для входження Європейсього банку реконструкції та розвитку до капіталу «Ощадбанку».

9 червня Рада директорів Міжнародного валютного фонду схвалила 18-місячну програму співпраці з Україною на п’ять мільярдів доларів. Україна очікує отримати перший транш у розмірі 2,1 мільярда доларів у червні.
…