політика, бізнес, народ

Верховний суд США ухвалив важливе для ЛГБТ-спільноти рішення, ухваливши, що давно чинний закон про захист від дискримінації на робочому місці захищає також і цю спільноту.

Як вирішив суд 6 голосами проти 3, стаття закону 1964 року, яка забороняє таку дискримінацію «на ґрунті статі», стосується і ЛГБТ-спільноти.

У згаданій статті Акту про громадянські права працедавцям забороняється дискримінувати працівників «на ґрунті статі, раси, кольору шкіри, національного походження і релігії».

Прямої згадки про сексуальну орієнтацію чи гендерне самовизначення в тому законі немає, тож дотепер працівники з лав ЛГБТ-спільноти, а їх у США близько 8,1 мільйона, фактично не були захищені ним від можливої дискримінації.

Рішення у справі за скаргами двох чоловіків-гомосексуалістів і жінки-трансгендерки, яких звільнили з роботи, підготував суддя Верховного суду Ніл Ґорсач, якого призначив на цю посаду президент Дональд Трамп 2016 року.

У цьому процесі адміністрація Трампа виступала проти позивачів, твердячи, що Конгрес, ухвалюючи 1964 року згаданий закон, не передбачав у ньому захисту прав ЛГБТ-спільноти.

Трамп, зокрема, наказував своїй адміністрації вживати заходів на підрив прав ЛГБТ-спільноти. Зокрема, минулого тижня було оголошено про скасування захисту від дискримінації трансгендерів у системі охорони здоров’я.

Також адміністрація Трампа підтримувала права деяких закладів відмовляти в обслуговуванні гомосексуалістам, якщо ці заклади виступають проти гомосексуальних шлюбів на релігійних підставах, більшості трансгендерів заборонили службу в війську США, а для учнів і студентів-трансгендерів у навчальних закладах міст чи штатів (тобто не приватних) скасували захист їхнього права на доступ до туалетів.
…

Державний секретар США Майк Помпео відреагував на вирок, оголошений у Росії американському громадянину Полу Вілану.

«Обурений сьогоднішнім рішенням засудити Пола Вілана на підставі рішення таємного суду, секретних доказів, без можливості виступити свідкам захисту. Поводження влади РФ із Полом продовжує залишатися жахливим, і ми вимагаємо його негайного звільнення», – написав Помпео у твітері.

Московський міський суд у Росії засудив громадянина Сполучених Штатів Пола Вілана до 16 років позбавлення волі, визнавшив його винним у шпигунстві. Про це повідомляє кореспондент російської служби Радіо Свобода з зали суду.

В останньому слові Вілан заявив про свою невинуватість. Він та його захист наполягали на виправдувальному вироку.

На судовому засіданні 25 травня сторона звинувачення вимагала для Вілана 18 років колонії суворого режиму. Це майже максимальний термін – російське законодавство передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.

Читайте також: Посол США: секретний суд над Віланом є «знущанням над правосуддям»​

Слухання справи Вілана по суті почалися 20 квітня. За словами його адвоката Володимира Жеребенкова, свідки захисту – близько 10 людей – в суді заявили, що американець нікого не вербував і не збирав секретну інформацію. За словами адвоката, захист надав суду докази того, що «в справі є ознаки провокації злочину зі сторони однієї особи, від якої йшла вся ініціатива».

Пола Вілана затримали в готельному номері в Москві в грудні 2018 року, його звинувачують в отриманні секретної інформації, максимальний термін ув’язнення за цими звинуваченнями становить 20 років.

Вілан заперечує звинувачення і каже, що справа сфабрикована. Родина американця повідомила, що на момент затримання він був у Москві за запрошенням на весілля. Американські високопосадовці закликали Москву звільнити Вілана і розкритикували російську владу за «ганебне поводження» з ним.
…

Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу щодо опозиційного політика Олексія Навального. Його підозрюють у наклепі проти ветерана Другої світової війни, що знявся в рекламі голосування за поправки до конституції, інформує сайт комітету 15 червня.

За висунутою статтею Навальному загрожує штраф і обов’язкові роботи на строк до двохсот сорока годин.

Агітаційний ролик про голосування щодо поправок до конституції з’явився на телеканалі RT 2 червня. У ньому разом з хокеїстом В’ячеславом Фетисовим і актором Василем Лановим узяв участь ветеран Другої світової війни Гнат Артеменко.

Навальний розмістив цей ролик на своїй сторінці в твітері, де назвав його учасників «продажними холуями». Слідчий комітет вважає, що запис опозиціонера містить «завідомо неправдиві відомості, що порочать честь і гідність ветерана». Які саме відомості маються на увазі, в повідомленні не уточнюється.
…

Міністерство закордонних справ Росії викликав посла Чехії в цій країні Вітезслава Півоньку. Це сталося за кілька днів після того, як Прага надала двом працівникам російського посольства статус персон нон-ґрата та наказала їм залишити країну.

Речник посольства Чехії в Москві Ян Їндріх повідомив російському державному агентству ТАСС, що посол Півонька прибуде до російського МЗС 15 червня. Причини виклику він коментувати не став.

Раніше російські ЗМІ з посиланням на свої джерела заявили, що МЗС Росії планує викликати чеського посла.

Читайте також: Як чехи воювали за «Новоросію», а тепер, ймовірно, продають меблі в Донецьку​

Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш повідомив, що уряд цієї країни визнав двох працівників російського посольства в Празі персонами нон-ґрата. Він пояснив це неправдивим повідомленням про плани отруїти чеських політиків, спричиненим «внутрішньою боротьбою» в самому посольстві Росії.

Російське посольство назвало це видворення «недружнім кроком», яке нібито вказує на незацікавленість Праги у нормалізації напружених відносин між двома країнами.

Раніше чеські ЗМІ повідомили про те, що заступник директора Центру науки та культури при посольстві Росії Андрій Кончаков привіз до Праги з Росії в середині березня рицин, нібито призначений для отруєння мера Праги Зденека Гржиба та ще двох працівників муніципалітету Ондржея Коларжа та Павела Новотного. Москва заперечує цей інцидент.
…

Стокгольмський міжнародний інститут досліджень проблем миру (SIPRI) заявляє, що ядерні держави продовжували модернізувати свої ядерні арсенали, незважаючи на зменшення кількості ядерних боєголовок.

В оприлюдненому 15 червня звіті SIPRI зазначив, що дев’ять ядерних держав – США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Ізраїль і Північна Корея – разом на початку 2020 року володіли 13 400 одиницями ядерного озброєння.

Це на 465 одиниць менше, ніж було минулого року, коли дев’ять держав мали загалом 13 865 одиниць ядерної зброї, кажуть у SIPRI.

Таке зниження, пояснюють в інституті, «значною мірою було пов’язане з демонтажем застарілого ядерного арсеналу Росією та США», які разом досі мають понад 90 відсотків глобальної ядерної зброї.

Кількість ядерних боєголовок у США знизилася на 385, а Росії – на 125. Ці великі скорочення компенсувалися незначним збільшенням ядерних сил Китаю, Британії, Індії та Північної Кореї.

Скорочення стратегічних ядерних озброєнь США і Росії вимагає Договір про скорочення стратегічного озброєння (New START), термін дії якого має збігти в лютому 2021 року.

Продовження дії договору є предметом переговорів щодо озброєнь, які, за словами переговорника від США, мають початися в Росії пізніше цього місяця. США також запросили Китай взяти участь у переговорах.

«Тупикова ситуація з New START і розвал Договору про ракети середньої та малої дальності між Вашингтоном і Москвою в 2019 році свідчить, що ера двосторонніх угод щодо контролю над ядерною зброєю між Росією та США може закінчитися», – заявляє директор програми ядерного роззброєння SIPRI Шеннон Кайл.

Двосторонній Договір 1988 року про ліквідацію ракет середньої і малої досяжності, відомий за скороченням РСМД чи ДРСМД, а англійською INF, забороняв США і тодішньому Радянському Союзові розробляти, виробляти чи розгортати крилаті і балістичні ракети наземного базування з досяжністю від 500 до 5 500 кілометрів. Небезпека такого типу озброєнь у тому, що короткий час польоту цих ракет позбавляє протиракетну оборону протилежної сторони можливості належно відреагувати.

Критики попереджають, що зрив цього договору може спричинити нові перегони озброєнь між США і Росією, яка стала в ньому наступницею СРСР, а також далі загострити відносини з Китаєм. Пекін, який не був зв’язаний договором, має багато типів таких ракет, що потрапляли б під заборону, але тепер аналогічні ракети і США, і Росії можуть опинитися неподалік китайських кордонів.

 
…

Суд на Філіппінах визнав журналістку, голову критичного до президента Родріго Дутерте сайту Марію Рессу винною в «кібернаклепі». Таке рішення суд Маніли ухвалив 15 червня.

Резонансна справа Ресси вважалася тестом на рівень свободи пресси в цій країні.

Суд засудив Рессу та її колишнього автора Рейналдо Сантос-молодшого терміну ув’язнення до шести років у в’язниці. Мінімальний термін складатиме не менше, ніж шість місяців та один день.

«Ми плануємо протидіяти будь-яким атакам на свободу слова», – сказала Ресса після оголошення вироку, пообіцявши продовжити боротьбу.

Обох журналістів звільнили під заставу до апеляції.

Групи з захисту свободи слова вважають справу політично вмотивованою атакою на медіа, спрямовану на придушення критики уряду.

Вона стосується матеріалів, які 2012 року оприлюднив сайт Ресси Rappler. Стаття, оновлення якої з’явилося 2014-го, посилалася на звіт розвідки, який пов’язував філіппінського підприємця з вбивством, торгівелю людьми та наркотиками.

Матеріал з’явився до того, як влада ухвалила закон проти «кібернаклепу», але прокурори наполягали на тому, що невелике редагування робить його таким, що підлягає засудженню.

Сайт Rappler наразився на гнів уряду через критику методів Дутерте у боротьбі з наркоторгівлею. За даними правозахисників, сувора політика влади в цій сфері призвела до понад 10 тисяч смертей.

Ця справа – одна з кількох проти колишньої журналістки CNN Марії Ресси та її вебсайту.

Ліцензія Rapper на роботу була відкликана в 2018 році через звинувачення в порушенні обмежень щодо закордонних власників. Редакцію також звинувачують в ухиленні від сплати податків.
…

Частина європейських країн з 15 червня відкривають кордони для інших європейців після трьох місяців локдауну, карантинних заходів, запроваджених для боротьби з коронавірусом.

Серед тих, хто сьогодні відриває кордон, – Німеччина, Бельгія, Франція, Греція, Чехія. Австрія відновить роботу прикордонних пунктів пропуску 16 червня.

Минулого тижня Європейська комісія рекомендувала країнам ЄС відкрити кордони якнайшвидше.

Рішення стосується здебільшого країн ЄС і Великої Британії. При цьому кожна країна встановлює різні правила, зокрема вимоги до тестування, карантини і конкретні поради щодо подорожей або обмеження для окремих країн і регіонів.

На даний час відвідувачам з-поза меж континенту доведеться почекати, щоб приїхати до Європи.

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що його країна повністю відновлює роботу економіки, зокрема всіх ресторанів, від 15 червня.

Франція знову відкриє свої кордони з іншими європейськими країнами 15 червня, а 1 липня почне приймати відвідувачів з інших континентів.

Уряд Іспанії оголосив, що відкриє свої кордони для більшості європейських відвідувачів із 21 червня. Відкриття кордонів збігається зі скасуванням надзвичайного стану.

Країни відкривають кордони, незважаючи на побоювання, що коронавірус може повернутися і, очікуючи, що багато європейців можуть залишитися відпочивати вдома замість того, щоб кудись їхати.

Європа раніше була найбільш постраждалим від коронавірусу континентом, але нові випадки, число шпиталізованих і померлих різко скоротилися.

На даний час найбільша кількість випадків коронавірусу (2,1 мільйона) і смертей від нього (115 тисяч) зафіксована у США.

Центром пандемії зараз, за даними ВООЗ, є країни Латинської Америки. Зокрема, Бразилія перебуває на другому місці серед найбільш уражених країн з 850 тисячами виявлених випадків COVID-19 і 43 тисячами смертей.

У Китаї на вихідних виявили найбільшу за день кількість нових випадків хвороби за кілька місяців. Влада країни повідомила про 49 інфікованих станом на 15 червня на тлі побоювань, що новий спалах може призвести до відновлення обмежень.

Рекордні дані по захворюванню за добу повідомили також у щільно населених Індії, Пакистані та Єгипті.

Зокрема, в Індії починає зазнавати труднощів система охорони здоров’я через заповнення лікарняних ліжок. За останній тиждень число інфікованих зросло більш ніж на 100 000 до 320 000. 

У всьому світі зафіксовано понад 7,8 мільйона випадків COVID-19 і понад 430 000 смертей, згідно з підрахунками університету Джонса Гопкінса.
…

Вірменська поліція затримала понад 100 осіб у Єревані після того, як Служба національної безпеки обшукала будинок і офіс лідера опозиції Гагіка Царукяна за звинуваченням в економічних злочинах. Затримання відбулися після того, як сталися сутички з поліцією протестувальників, які прийшли під будівлю Служби нацбезпеки Вірменії на захист Царукяна. Масові зібрання нині заборонені у Вірменії через введений до 13 дипня надзвичайний стан у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Зранку силовики провели обшук в будинку лідера партії «Процвітаюча Вірменія» Гагіка Царукяна в селі неподалік від Єревана, а також у офісах його партії в рамках розслідування «фінансових злочинів». Бізнесмен, зокрема, підозрюється в проведенні неліцензійної гральної діяльності.

Царукян стверджує, що звинувачення є політично мотивованими і спрямовані на те, щоб змусити його припинити критику дій прем’єр-міністра Ніколи Пашиняна щодо боротьби з коронавірусом.

Партія Царукяна «Процвітаюча Вірменія» має 25 з 132 місць в парламенті Вірменії, і є найбільшою опозиційною партією.

Повідомляється, що Царукяна викликали на допит, алк як депутат він має імунітет від судового переслідування.

У Вірменії на сьогодні підтверджено 16 667 випадки COVID-19, 269 людей померли.
…

Лауреати Нобелівської премії з літератури Герта Мюллер та Світлана Алексієвич, а також лауреат Гонкурівської премії Джонатан Літтелл написали відкритого листа комісару Ради Європи з прав людини Дуні Міятович з підтримкою на адресу російського історика, директора карельського відділення правозахисного центру «Меморіал» Юрія Дмитрієва, якого звинувачують у виготовленні порнографії і насильницьких діях щодо прийомної дочки. Текст звернення російською мовою опублікувала «Новая газета».

Мюллер, Алексієвич і Літтелл пишуть, що кримінальна справа проти Дмитрієва – це спроба переписати історію Росії та СРСР.

«Здається, що на вибір огидної кримінальної статті сильно вплинув укорінений в масовій свідомості негативний стереотип: батько-одинак – це потенційний насильник. Судячи з того, що ми читали про цю справу, грунтується вона, як і перша, на бажанні заглушити пам’ять про репресії і розправитися з Дмитрієвим, витягнувши назовні незаперечні свідчення чорних сторінок радянської історії. Російська влада прагне переписати історію Сандармоху, обмовити його першовідкривача, безпідставно звинувативши Дмитрієва в огидному злочині», – пишуть автори листа.

У листі йдеться, що історику загрожує до 20 років позбавлення волі, це, на їхню думку, «буде кінцем не тільки його дослідницької роботи, а й життя». Автори також закликали Міятович заступитися за Дмитрієва на рівні керівництва ЄС. Хоча раніше ЄС вже закликав російську владу переглянути кримінальну справу проти Дмитрієва та звільнити його з-під варти.

На початку травня Верховний суд Карелії залишив без змін запобіжний захід, яку призначив історику Дмитрієву суд Петрозаводська. Він залишиться під вартою до 25 червня.

Юрій Дмитрієв був затриманий у грудні 2016 року за підозрою у виготовленні дитячої порнографії. Приводом для цього стали знімки його оголеної прийомної дочки, які були виявлені в домашньому комп’ютері. Сторона захисту пояснювала, що Дмитрієв робив ці знімки для контролю фізичного розвитку дитини, яка на час усиновлення мала хронічну хворобу.

Навесні 2018 року міський суд Петрозаводська повністю виправдав Дмитрієва. У червні того ж року Верховний суд Карелії скасував це рішення і направив справу Дмитрієва на повторний розгляд, а через два тижні керівник Карельського відділення «Меморіалу» був знову затриманий і взятий під варту за підозрою в насильницьких діях сексуального характеру відносно прийомної дочки.

Раніше колективні листи за Дмитрієва вже підписували понад 150 російських діячів культури і понад 400 іноземних вчених. На його захист також виступили численні правозахисники, журналісти і політики. Вони вважають, що проти Дмитрієва організована «брудна» кампанія, за допомогою якої у суспільства намагаються створити ненависть до дослідника сталінських репресій.
…

Речниця президента Білорусі Олексадра Лукашенка Наталія Ейсмонт прокоментувала заяви, зроблені опозиційним політиком і колишнім головою правління «Білгазпромбанку» Віктором Бабариком. Раніше він назвав обшуки в банку 12 червня рейдерським захопленням.

«Вилучено величезні суми грошей, цінних паперів, золото, картини. 15 осіб затримано. І людина, у якої ви брали інтерв’ю, можливо, не знає, що всі вони дають свідчення, у тому числі і проти неї», – повідомила Ейсмонт сайту РБК.

Потенційний кандидат у президенти Віктор Бабарико заявив раніше також в інтерв’ю РБК, що готовий до затримання й записав на цей випадок відеозвернення. Бабарико сказав, що був готовий до провокаційних дій під час виборів, але не думав про такі масштаб та страх, які «ці вибори наведуть на чинну владу».

«Ми зробили все можливе, щоб досягти 9 серпня (на цей день у Білорусі заплановані вибори президента – ред.), навіть якщо я буду поза доступом. У нас є законодавство, і воно чітко визначає, хто не може бути допущений до виборів, і навіть затриману особу можна допустити, тому ми маємо все підготовлене у випадку, якщо я раптом зникну», – зазначив колишній банкір.

Майже 20 років, до травня 2020 року, «Білгазпромбанк» очолював Віктор Бабарика. У травні він оголосив про свій намір балотуватися на пост президента Білорусі, перед цим залишивши свою посаду.

Комітет держконтролю Білорусі 12 червня заявив, що на базі банку була створена організована злочинна група, яка виводила гроші за кордон.

Раніше 12 червня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто доручив перевірити роботу «Білгазпромбанку».
…

Начальник поліції американського міста Атланта подав у відставку, на тлі заворушень у цьому місті. Протести з новою силою спалахнули після того, як поліцейський застрелив 27-річного чорношкірого чоловіка на ім’я Рейшард Брукс.

Цу сталося на парковці ресторану швидкого харчування. Відвідувачі повідомили поліцейським про автомобіль, який заважав заїзду на територію закладу інших учасників руху. Поліцейські, які розбудили водія, встановили у нього стан алкогольного сп’яніння. Брукс став погрожувати поліцейським електрошокером і був застрелений.

Мер Атланти Кейша Ленс Боттомс заявила, що 13 червня прийняла відставку керівника поліції Еріка Шилдса. «Я не вірю, що це було виправданим застосуванням смертельної сили, і я закликала негайно звільнити офіцера (який стріляв у Брукса – ред.)», – сказала Боттомс на пресконференції.

Після настання темряви протестувальники перекрили шосе та підпалили ресторан, біля якого був убитий Брукс.

Понад два тижні у Сполучених Штатах та у всьому світі відбуваються протести проти жорстокості поліції та расової нерівності. Їх спричинила смерть Джорджа Флойда, 46-річного чорношкірого чоловіка, загиблого в Міннеаполісі, коли поліцейський майже дев’ять хвилин тримав коліно на шиї затриманого.
…

Президент Росії Володимир Путін уперше прокоментував протести, які спалахнули в США після загибелі чорношкірого Джорджа Флойда, назвавши це «проявом якихось глибинних криз».

«З моменту приходу до влади чинного президента (Дональда Трампа – ред.), коли він переміг, переміг абсолютно очевидно, в демократичний спосіб. А сторона, що програла, придумала всякі небилиці, тільки щоб поставити під сумнів його легітимність», – сказав Путін у програмі російського телебачення «Москва. Кремль. Путін», яка вийшла в ефір 14 червня.

Російського лідера також здивувала реакція губернаторів деяких штатів на розпорядження Дональда Трампа.

«Що таке демократія? Це влада народу, це правильно. Але якщо народ обирає вищі органи, то і вищі органи влади, наділені довірою народу, мають право вибудувати роботу виконавчих органів влади таким чином, щоб гарантувати інтереси більшості населення країни. Ну а що там? Президент каже: «Треба зробити так-то і так-то», а на місцях губернатори кажуть: «та пішов ти подалі», – зазначив Путін.

Президент США Дональд Трамп заявив 11 червня, що видасть розпорядження про необхідність дотримання професійних стандартів поліцією при застосуванні сили на тлі протестів проти расизму, що спалахнули в країні після смерті афроамериканця Джорджа Флойда під час затримання поліцією.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати. Відео затримання викликало протести в США та світі.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.
…

У столиці Великої Британії Лондоні всупереч поліційним обмеженням і закликам залишатися вдома через коронавірус мітингували 13 червня ультраправі активісти й футбольні «ультрас», які заявляли, що виступають на захист історичних пам’ятників, які ставали об’єктами нападів демонстрантів проти расизму.

У кількох випадках між ними й поліцією виникали сутички, юрбу відтискали назад спецзагони кінної поліції.

Багато з демонстрантів, які з’їхалися з різних міст, зібралися біля пам’ятника прем’єр-міністрові країни часів Другої світової війни Вінстонові Черчиллю і біля воєнного меморіалу «Кенотаф».

Ці й інші пам’ятники в Лондоні ще напередодні захистили щитами, щоб захистити їх від вандалізму. Існували також побоювання, що вони можуть потерпіти й від того, що ультраправі могли влаштувати сутички з учасниками планованої було демонстрації проти расизму.

Але організатори акції проти расизму скасували її, заявивши, що присутність учасників акції протилежного спрямування робить ситуацію небезпечною.

Тож лише незначні кількості демонстрантів проти расизму зібралися в лондонському Гайд-парку.

Поліція запровадила суворі обмеження на пересування обох супротивних груп, щоб вони не перетнулися. Керівник лондонської поліції Бас Джавід закликав людей не збиратися великими групами через коронавірус, а якщо вони все ж рушать, то дотримуватися планованого маршруту і розійтися до 17-ї години місцевого часу (19-ї за Києвом).

Мер Лондона Садік Кан раніше попереджав, що пам’ятники і пам’ятки в місті, зокрема й пам’ятник Черчиллеві на Парламентській площі, можуть стати осередками насильства.
…