політика, бізнес, народ

В Офісі президента відреагували на розслідування «Королі доріг» програми «Схеми: корупція в деталях», у якому журналісти показали, як кортеж Володимира Зеленського неодноразово порушував правила дорожнього руху, повертаючись додому з роботи або їдучи в приватних справах (наприклад, на шляху до торговельного центру). В ОП заявили, що «немає жодних систематичних порушень ПДР», і назвали це «спекулятивним трактуванням подій».

«Безсумнівно, немає жодних систематичних порушень ПДР. Це виключно спекулятивне трактування подій», – мовиться у коментарі Офісу президента, наданому виданню «Українська правда».

Також там заявили, що будь-яке порушення ПДР, якщо воно сталося, фіксується і карається в установленому законом порядку спеціально уповноваженими представниками патрульної поліції. І додали, що «ніяких винятків для автомобілів співробітників Офісу президента немає і бути не може».

Раніше у коментарі «Схемам» в Офісі президента повідомили, що в них «відсутня будь-яка інформація щодо порушень правил дорожнього руху під час пересування кортежу президента України».

Напередодні «Схеми» показали, як протягом двох літніх місяців кортеж президента Володимира Зеленського неодноразово порушував правила дорожнього руху: перевищував допустиму швидкість, перетинав подвійну суцільну лінію, порушував «правила рядності» при повороті тощо. В усіх зафіксованих випадках президент повертався з роботи додому або їхав у приватних справах, зокрема, відвідував торговельний центр. Водночас, зазначали у розслідуванні журналісти, як кандидат у президенти, а потім як керівник держави Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що хоче «позбутися кортежів» і не хоче ніяких преференцій на дорогах.

Так, 10 червня за допомогою радара знімальна група зафіксувала, що президент рухався зі швидкістю 148 кілометрів за годину, коли повертався з роботи до свого маєтку в Іванковичах, де на той час мешкав. Водночас, за правилами дорожнього руху, допустима швидкість на цій ділянці становить 90 кілометрів за годину.

17 червня президентський кортеж, рухаючись тим же маршрутом, перевищив дозволену швидкість на 50 кілометрів за годину. 18 червня за допомогою радара журналісти знову зафіксували перевищення швидкісного режиму автівками голови держави.

Порушення швидкісного режиму президентським кортежем журналісти зафіксували і після переїзду Володимира Зеленського з родиною на державну дачу в Конча-Заспі. Зокрема, 13 липня президентські автівки рухались у бік держдач зі швидкістю 120 кілометрів за годину, показав радар. Водночас допустима швидкість на цій ділянці траси – 80 кілометрів за годину.

Також 6 липня «Схеми» стали свідками, як кортеж Зеленського з Офісу президента, повертаючи до торговельного центру «Арена», змушував інших учасників дорожнього руху його пропустити. Поки одна частина автівок з кортежу перебувала на паркінгу ТРЦ, інші чекали на дорозі, перекриваючи смугу для руху транспорту, – що також є порушенням ПДР, зазначають журналісти. Пізніше «Схеми» помітили, як кортеж президента виїжджав із торговельного центру, перетнувши подвійну суцільну лінію.

Після того, як державна охорона побачила знімальну групу, мовиться в матеріалі, кортеж президент більше не був помічений у порушенні правил дорожнього руху. Зокрема, 16 липня кортеж Зеленського рухався в бік держдач без проблискових маячків і поліцейського супроводу зі швидкістю 60 кілометрів за годину. Крім того, державна охорона почала фіксувати роботу знімальної групи, фотографуючи автівку і журналістів.

За оцінкою юриста Богдана Глядика, кортеж президента створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху: «Якщо траса перекрита, де немає інших учасників дорожнього руху, – це одне. А коли автомобіль їде в потоці і там не дотримується безпечної дистанції, на великій швидкості, – безумовно, це є порушення навіть для автомобілів, які везуть навіть президента чи прем’єр-міністра».

«Автівки президентського кортежу мають номерні знаки прикриття – офіційно їх називають ідентифікованими (поміченими) або несправжніми (імітаційними) засобами. Такі номерні знаки не закріплені за жодним транспортним засобом у базі МВС. А це означає, що штрафи за порушення швидкісного режиму не отримує ані президент, ані його офіс, ані Державне управління справами», – пояснюють журналісти.

Стосовно потреби використання номерів прикриття в Офісі президента зазначили, що керуються законом про «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», і додали, що «необхідність посилення охорони державних діячів обґрунтована також новітніми факторами ризику: бойовими діями на сході України, значним зростанням незаконного обігу та використання вогнепальної зброї і боєприпасів, активізацією на території України диверсійно-терористичної діяльності».

Також в ОП повідомили, що інформація про заходи, які вживаються «для упередження можливої протиправної діяльності стосовно осіб, щодо яких здійснюється державна охорона, належать до державної таємниці, а їхнє розголошення створює загрозу національній безпеці України»

«Використання «номерів прикриття» у складі заходів державної охорони – для президента і чітко визначеного переліку інших високопосадовців – справді передбачене законом. Але розслідування «Схем» встановило, що насправді цією опцією користується значно ширше коло осіб, на яких заходи держохорони не розповсюджуються», – мовиться в матеріалі.

Наприклад, номерні знаки прикриття, як виявили «Схеми», має і найближче оточення президента Зеленського, і низка колишніх високопосадовців.

Під час другого туру президентських виборів Володимир Зеленський заявляв: «Щоб не було ніяких там кортежів. Я хочу позбавитись у цілому від кортежів».

У липні 2019 року він також опублікував пост у фейсбуці, в якому заявляв: «Останнім часом у соцмережах багато «зради» на тему того, що я обіцяв відмовитися від кортежів і не зробив цього. Повідомляю для всіх. Під час пересування президента дорогами України їде два автомобілі: президентський і автомобіль охорони. Іноді буває третій – із супроводжувальними особами, членами команди, охороною. Ці автомобілі зупиняються на всіх світлофорах, стоять у заторах, ніхто не вмикає «мигалок» тощо. Мабуть, тому фейсбук-спільноті так важко вивчити питання. Президент – такий самий учасник руху, як і всі».
…

Україна звернулася до Білорусі з запитом про арешт і видачу 28 із 33 затриманих там підозрюваних бойовиків приватної російської військової компанії «Вагнера», які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на сході України у складі російських гібридних сил.

«Офіс генерального прокурора на підставі Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах 1993 року звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про тимчасовий арешт осіб, які 29 липня були затримані правоохоронними органами цієї держави. 28 особам, із яких 9 громадян України, оголошено про підозру за фактом участі в терористичній організації (ст. 258-3 КК України). Таким чином, українська сторона висловила намір вимагати видачі цих осіб в Україну для притягнення до кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з незаконною участю у збройному конфлікті на Донбасі», – повідомили в Офісі генерального прокурора.

За цим повідомленням, нині триває підготовка документів, необхідних для притягнення до кримінальної відповідальності за «злочини, пов’язані з незаконною участю у збройному конфлікті на Донбасі».

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, зі свого боку, повідомив, що правоохоронні органи України передадуть білоруським колегам інформацію, яка підтверджує злочинну, за його словами, діяльність бойовиків ПВК «Вагнер» на території України.

«МВС та інші правоохоронні органи України мають достатню кількість матеріалів за цими злочинами. Весь масив інформації буде нами переданий білоруській стороні. Ми сподіваємося, що це допоможе незалежній Білорусі захиститися від загрози тероризму і диверсійних дій найманців ПВК «Вагнер». Україна також зацікавлена в екстрадиції на нашу територію частини затриманих в Білорусі найманців, які вчинили злочини в Україні, про що повідомлено компетентним органам Білорусі», – сказав голова МВС.

Він також додав, що провів низку консультацій про взаємодію з офіційними представниками Білорусі.

29 липня білоруські державні ЗМІ повідомили про затримання 33 бойовиків російської приватної військової компанії «Вагнера». За повідомленнями, вони прибули до Білорусі в ніч із 24 на 25 липня «для дестабілізації ситуації в період виборчої кампанії». Слідчий комітет Білорусі підозрює затриманих у підготовці масових заворушень напередодні президентських виборів. Президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав усе це «надзвичайною подією», зібрав Раду безпеки країни і звинуватив Росію у «брудних намірах». Секретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равков 30 липня повідомив, що на території країни триває пошук іще близько 200 бойовиків. Росія такі версії білоруської сторони заперечує.

Усі затримані мали російські паспорти. Дехто з них, вихідці з України, головно з Донецької і Луганської областей, також є українськими громадянами (раніше називали сім прізвищ, нині в ОГП заявили про дев’ятьох). Центр «Миротворець», який, зокрема, документує дані про учасників російських незаконних збройних формувань на українському Донбасі, раніше реєстрував 24 із затриманих нині в Білорусі як учасників таких формувань у різні часи (нині в ОГП говорять, що таких серед затриманих 28).
…

Український інститут – це установа при МЗС, що відповідає за просування «української м’якої сили у світі» – Кулеба
…

Арбітражний суд у Парижі почав розгляд справи про незаконне захоплення Росією об’єктів національної енергетичної компанії «Укренерго» в анексованому Криму. Про це повідомляє пресслужба компанії 31 липня.

За повідомленням, розгляд почався ще 16 липня. В його рамках «Укренерго» вимагає в Росії виплатити компенсацію за порушення Угоди між Кабінетом міністрів України та російським урядом про заохочення та взаємний захист інвестицій від 1998 року, а також відшкодувати збитки від незаконного вилучення інвестицій підприємства на півострові.

Читайте також: Суд у Гаазі може винести рішення щодо кримських активів «Нафтогазу» до кінця року – Зеркаль​

«Станом на сьогодні арбітражний суд відмовив російській стороні у клопотанні щодо можливості подати запит на розділення провадження на етап визначення юрисдикції справи та етап розгляду по суті до того, як НЕК «Укренерго» буде подано до суду свою розгорнуту позовну заяву. Процесуальний календар для решти арбітражу буде встановлений після того, як суд ухвалить рішення про необхідність розділення справи на етапи», – повідомляє компанія.

За повідомленням, інтереси «Укренерго» в цій справі представляє юридична компанія Lalive, що базується в Швейцарії.

Національна енергетична компанія «Укренерго» почала судовий спір з Росією з приводу втрачених активів в окупованому Криму в квітні 2018 року.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №3658, який дозволяє знизити тариф на сонячну та вітрову електростанцію, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль 31 липня.

«Цей закон дасть змогу зменшити тариф для сонячних електростанцій на 15%, а для вітрових електростанцій — на 7,5%.На практиці це означатиме, що держава та всі українці заощадять майже 7 мільярдів гривень щорічно. До 2030 року меморандум дасть можливість зменшити об’єм виплат «зеленій генерації» приблизно на 2 мільярди євро», – повідомив він.

На сайті Верховної Ради також з’явилося повідомлення про підпис президента під цим документом.

21 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроєкт № 3658, який передбачає зниження «зеленого» тарифу.
…

В.о. директора Державного бюро розслідувань Олександр Соколов повідомив, що справу щодо скасування реєстрації Української православної церкви Київського патріархату закрили. Як повідомила пресслужба ДБР, він сказав про це на брифінгу 30 липня.

Як заявив очільник ДБР, кримінальне провадження, на яке у своїх публічних заявах посилався колишній президент України, насправді стосувалося не томосу, а скасування реєстрації Української православної церкви Київського патріархату. Воно було зареєстроване на підставі рішення суду ще за керівництва Романа Труби і наразі закрито, йдеться в повідомленні.

Соколов наголосив, що в рамках досудових розслідувань ДБР не оспорювало і не перевіряло питання про отримання Україною томосу про автокефалію.

«Вказане провадження було відкрито за заявою вірян цієї громади і порушувало питання, що вони позбавлені можливості вільного користування храмами цієї громади. Після проведення досудового розслідування, оцінки всіх можливих фактів й проведення всіх необхідних розшукових дій ця справа наразі закрита. Слідчими не встановлено ознак кримінального правопорушення, яке підпадає під статтю 161 КК України, а саме порушення рівноправності громадян залежно від їх релігійних переконань», – сказав Соколов.

За його словами, скасування реєстрації Української православної церкви Київського патріархату повинно розглядатися у рамках адміністративного або цивільного судочинства. Керівник бюро також застеріг від політизації роботи ДБР і спекуляцій на релігійні теми.

«ДБР діє виключно в межах чинного законодавства і не втручається у питання релігії. З цього приводу нами проведені консультації з представниками різних релігійних громад, до яких доведено позицію Державного бюро розслідувань», – додав Соколов.

18 червня народний депутат, п’ятий президент України Петро Порошенко заявив, що правоохоронні органи порушили проти нього кримінальну справу за «розпалювання міжрелігійної ворожнечі» шляхом отримання томосу і створення Православної церкви України.

Пізніше агенції «Укрінформ» у ДБР підтвердили, що така справа порушена, згідно із розпочатим СБУ ще у листопаді 2019 року розслідуванням «за заявою прихожан Київського патріархату УПЦ».

За президентства Петра Порошенка створена у грудні 2018 року на об’єднавчому соборі Православна церква України отримала 6 січня 2019 року від Вселенського патріарха Варфоломія і Священного синоду Вселенського патріархату томос про автокефалію, того ж дня документ прибув до Києва. Цей документ затвердив існування ПЦУ як єдиної в Україні канонічної помісної православної церкви.

Головним противником автокефалії ПЦУ виступили Російська православна церква (РПЦ) та пов’язана із нею УПЦ (Московського патріархату). Синод УПЦ (МП) навіть звертався до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням відкликати томос, який ніби то завдає «шкоди українському православ’ю». 

 
…

Біля посольства Білорусі у Києві відбулася акція «Місце жінки всюди: акція солідарності з Білоруссю», в якій взяло участь близько 20 людей

«Напередодні президентських виборів 9 серпня у Білорусі триває мізогінна кампанія проти політично активних жінок та родичок активістів, яка проявляється у переслідуваннях, загрозах сексуального насильства чи погрозах позбавити батьківських прав. Вона є частиною репресій проти інакомислення та опозиційних політичних активістів та активісток, а також мізогінії, яка транслюється зокрема на державному рівні, встановлює чіткі гендерні ролі для жінок та обмежує їхнє право на вільну самореалізацію», – заявляють організатори акції.

Вони наголошують, що у «сучасному світі не має бути місця безпідставним переслідуванням, тиску та гендерно обумовленому насильству щодо активісток, як і сексизму та гендерним стереотипам».

Наприкінці травня президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що білоруське суспільство не готове до того, щоб президентом країни стала жінка.

Лукашенко і раніше допускав сексистські заяви щодо жінок у білоруській політиці.

У 2015 році під час виборів Лукашенко, говорячи про своїх опонентів, так висловився про першу в Білорусі жінку-кандидата на посаду голови держави Тетяну Короткевич: «У нас у президента повноважень купа – від безпеки до економіки, які поки що людина в спідниці, напевно, не зможе виконувати».

Вибори президента Білорусі призначені на 9 серпня. Чинний президент Олександр Лукашенко балотується на них на шостий термін поспіль. Крім нього, кандидатами зареєстровані Світлана Тихановська, а також Ганна Конопацька, Сергій Черечень і Андрій Дмитрієв.

 
…

Єдиний одномандатний міський виборчий округ з виборів Київського міського голови на виборах 25 жовтня поділяється на 10 територіальних виборчих округів, межі яких збігаються з межами районів у столиці. Відповідне роз’яснення щодо окремих питань організації підготовки та проведення чергових місцевих виборів 25 жовтня 2020 року у містах з районним поділом з кількістю виборців 2 мільйони і більше осіб ЦВК затвердила на засіданні 30 липня, повідомляє пресслужба комісії.

«Оскільки у законодавстві були суперечності щодо формування районних виборчих комісій у містах з кількістю виборців 2 млн і більше, а також утворення територіальних виборчих округів у таких містах, ЦВК з метою забезпечення однакового застосування деяких положень законодавства України прийняла вище згадане роз’яснення», – ідеться в повідомленні.

Зокрема, у документі зазначено, що єдиний одномандатний міський виборчий округ з виборів Київського міського голови поділяється на 10 територіальних виборчих округів, межі яких збігаються з межами районів у місті Києві. Рішення про утворення таких виборчих округів не приймається.

У ЦВК розповіли, що територіальні виборчі округи з виборів депутатів Київської міської ради утворюються Київською міською виборчою комісією у порядку та строки, визначені Виборчим кодексом.

Верховна Рада 15 липня призначила чергові місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року.
…

Перший президент України Леонід Кравчук погодився очолити українську делегацію в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі замість Леоніда Кучми.

«Звісно, я думав про це, але коли я усвідомив уже так безпосередньо, що відбувається там на Донбасі, коли там наші молоді хлопці й дівчата вмирають, захищаючи нашу землю, проливаючи кров, захищаючи суверенітет України, я при всьому тому, що у своєму житті бачив, і можна було б відпочивати, але час для відпочинку не настав. Я прийняв рішення, якщо я зможу, а я хочу цього, щось зробити, щоб прискорити мир на Донбасі, я це робитиму до останнього подиху», – сказав він у відеокоментарі, поширеному для ЗМІ.

Напередодні президент Володимир Зеленський підтвердив, що розглядає, серед інших, кандидатуру першого президента Леоніда Кравчука на голову української делегації в ТКГ.

28 липня в Офісі президента повідомили, що другий президент України Леонід Кучма, який був представником України в ТКГ, вирішив залишити роботу в групі.

Леонід Кучма вдруге став головою української делегації в Тристоронній контактній групі з мирного врегулювання ситуації на Донбасі 3 червня 2019 року. До того, Кучма представляв Україну в ТКГ у 2014-2018 роках.

Тристороння контактна група – уповноважена група представників України, ОБСЄ та Росії з мирного врегулювання ситуації на сході України.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули від 13 000 до 13 200 людей.
…

Обласна рада Дніпропетровщини просить змінити план нового районування області. Про це йдеться у зверненні Дніпропетровської облради до Верховної Ради та Кабінету міністрів, повідомив голова облради Святослав Олійник.

Так, облрада пропонує два варіанти змін до нового районування. Вони стосуються створення сьомого – Синельниківського – району, проти якого раніше протестували в кількох громадах області. Перший пропонує виключити з меж новостворюваного Синельниківського району території 8 громад та віднести їх до території Павлоградського району. Другий варіант – перенести центр Синельниківського району з міста Синельникова до міста Першотравенська. Відповідно Першотравенський район має включати території 19 громад.

У коментарі Радіо Свобода керівник регіонального відділення Всеукраїнської асоціації громад, голова Межівської селищної громади Володимир Зражевский сказав, що прийнятнішим виглядає перший варіант – входження його та сусідніх громад до району з центром у місті Павлограді.

«Мені здається прийнятнішим перший варіант – приєднання наших громад до Павлоградського району. Щодо другого варіанту, то Першотравенськ – не наскільки розвинутий як регіональний центр, як Павлоград, у нього слабша інфраструктура, це буде слабкий район. Павлоград – потужніший», – сказав Володимир Зражевский.

Раніше на Дніпропетровщині жителі об’єднаних територіальних громад Петропавлівського та Межівського районів, а також міста Першотравенська протестували проти нового районування. За словами протестувальників, вони невдоволені віднесенням їхніх населених пунктів до новостворюваного району з центром в Синельниковому, з яким вони, як кажуть, не пов’язані ані економікою, ані інфраструктурою. Мешканці провели попереджувальний протест під облрадою та акцію протесту на трасі.

17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136. Зокрема, Дніпропетровську область мають поділити на 7 районів замість 22-х: Дніпровський, Кам’янський, Криворізький, Нікопольський, Новомосковський, Павлоградський та Синельниківський. 

Раніше планувалося, що на Дніпропетровщині буде 6 районів (без Синельниківського). 
…

У правозахисній організації Human Rights Watch закликають Верховну Раду захистити українських працівників і відкликати законопроєкт, що передбачає зміни в законі про профспілки.

«Український парламент розглядає законопроєкт про внесення змін до закону про профспілки, прийняття якого призведе до суттєвого та необґрунтованого обмеження свободи об’єднань. Положення цього законопроекту також порушують міжнародні зобов’язання України дотримуватися стандартів праці. У своєму листі від 16 липня 2020 року організація Human Rights Watch звернулася до  депутатів з наполегливим проханням відкликати цей законопроект і гарантувати, що будь-які подальші заходи щодо профспілок не лише зважатимуть на національні та міжнародні стандарти в галузі охорони праці й захисту прав людини, але й сприятимуть цілковитому дотриманню Україною цих стандартів», – йдеться на сайті правозахисників 29 липня.

Директор Human Rights Watch із питань Європи та Центральної Азії Г’ю Вільямсон заявив, що положення цього законопроєкту порушують право працівників на організацію та послаблюють повноваження профспілок.

«Профспілки мають надважливе значення для захисту інтересів працівників в Україні й уряд повинен захищати їхнє право на організацію та ведення колективних переговорів», – зазначив Вільямсон.

У HRW вважають, що в разі ухвалення законопроєкту, будуть порушені зобов’язання України за  Угодою про асоціацію з ЄС.

В організації повідомили, що отримали від Галини Третьякової , голови Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, який є головним комітетом із опрацювання цього законопроєкту, відповідь.

«Третьякова заявила, що комітет підтримує розвиток профспілкового руху в Україні та створення умов для ефективного захисту інтересів спілок та їх членів. У листі також зазначається, що комітет «одностайний щодо необхідності забезпечення відповідності законодавства України взятим нашою державою зобов’язанням згідно [Угоди про асоціацію], а так само і відповідності трудового законодавства України конвенціям Міжнародної організації праці», – йдеться в повідомленні.

Правозахисники наголошують, що законопроєкт передбачає скорочення кількості первинних профспілкових організацій на підприємствах (до двох), створення «контрольних комісій» над профспілками, запроваджується автоматична передача у держвласність всього майна профспілок тощо.

«У разі ухвалення законопроєкту, будь-яке із цих положень важко узгоджуватиметься з вимогами Конституції України, яка гарантує свободу об’єднань», – заявляє Human Rights Watch. 

Повідомляється, що раніше також занепокоєння щодо ймовірності ухвалення змін до закону про профспілки висловили Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав, Глобальна профспілка IndustriaALL Global Union, Міжнародна мережа юристів для надання допомоги працівникам, громадська організація «Трудові ініціативи»  та кілька парламентських комітетів.

Наприкінці травня цього року Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів запропонував парламенту ухвалити за основу проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо окремих питань діяльності професійних спілок). Тепер законопроєкт очікує розгляду.
…