політика, бізнес, народ

Медіакорпорація Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода висловлює підтримку російській журналістці Світлані Прокоп’євій, якій загрожує 6 років позбавлення волі за звинуваченням у виправданні тероризму.

«Ми обурюємося того, що російська влада готова безжально розправитися з незалежною, добре відомою журналісткою, яка зробила щось прямо протилежне тому, у чому її обвинувачують. Думка Світлани було спробою розібратися у причинах трагедії; представляти її слова як «виправдання тероризму» – це навмисне, політично мотивоване спотворення істини, спрямоване на те, щоб заглушити критичний голос. Це нагадує найгірші приклади показових процесів, які проходили в одну з найпохмуріших епох в історії Росії», – йдеться у заяві виконуючої обов’язки президента корпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.

На захист Прокоп’євої раніше виступили міжнародні правозахисні та журналістські організації, російські політики та громадські активісти.

Кримінальну справу проти Прокоп’євої відкрили у лютому 2019 року через її висловлювання в ефірі «Эхо Москвы в Пскове» про можливі мотиви Михайла Жлобіцького, який підірвав себе у будинку архангельського управління ФСБ. Основні думки її виступу були переказані також в авторській колонці. Виступаючи у суді, Прокоп’єва заявила, що написала авторську колонку про вибух у будівлі архангельського ФСБ, щоб такі теракти не повторилися в майбутньому.

Процес у справі Прокоп’євої відбувається Пскові у 2-му Західному окружному військовому суді. У п’ятницю відбулися дебати сторін. Прокоп’єва виступила з останнім словом. Вона не визнала свою провину.

«Мені не страшно критикувати державу. Мені не страшно критикувати правоохоронну систему і говорити силовикам, що вони часом не мають рації. Тому що я знаю, що по-справжньому страшно стане, якщо я цього не скажу, якщо ніхто не скаже. Я прошу шановний суд, ухвалюючи рішення щодо моюї кримінальній справі, брати до уваги не тільки доповідні записки та протоколи, а й самі загальні принципи, на яких будується наше суспільство. Це свобода слова, це статус журналіста, це місія преси. Я виконувала свою роботу. Я не зробила нічого, що виходить за рамки мого професійного обов’язку. Ніякого складу злочину в цьому немає», – сказала, зокрема, Прокоп’єва.

Повний текст останнього слова можна прочитати російською тут.

Прокуратура просить для Прокоп’євої 6 років позбавлення волі та заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років.
…

Російські громадяни на дільницях в Чеській республіці переважно висловилися проти внесення змін і поправок до конституції Росії. Як повідомило посольство Росії в Чехії, у Празі 2325 росіян проголосували проти внесення змін, за висловилось 505 громадян.

На виборчій дільниці в місті Брно 297 росіян проголосували проти, а 56 громадян підтримали конституційні зміни. Лише на відомому курорті в Карлових Варах більшість – 114 російських громадян підтримали внесення змін до основного закону Росії, 53 громадян висловилось проти.

Голосування відбулось на виборчих дільницях у Празі в приміщенні Російського центру науки і культури, в містах Брно і Карлові Вари – в приміщеннях генеральних консульств Росії.

За даними ЦВК Росії, у Празі було видано 2835 бюлетенів для голосування, не підтримали поправки 82%.

Центрвиборчком відзвітував, що більшість росіян, які перебувають за кордоном і які взяли участь в голосуванні, все ж схвалили внесення поправок до конституції Росії: за проголосували 68,7%, проти – 30,64%. Всього у голосуванні за кордоном взяли участь 151 761 громадянин Росії. Майже 2 тисячі бюлетенів були зіпсовані учасниками голосування, вказали в ЦВК. Повідомляється, що росіяни в країнах Європи проголосували здебільшого проти конституційних змін.

Раніше сьогодні Центральна виборча комісія Росії затвердила підсумковий протокол голосування щодо конституційних змін – 77,92% підтримали їх, а 21,27% висловилися проти.
…

Центральна виборча комісія Росії 3 липня затвердила підсумковий протокол голосування щодо поправок до Конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Протокол затвердили одноголосно. Згідно з ним, явка на голосуванні склала близько 68 відсотків, 77,92 відсотка тих, хто взяли у ньому участь, (57 747 288) підтримали поправки. Проти були 21,27 відсотка виборців. Поправки відкинули виборці одного із суб’єктів Росії – Ненецького автономного округу.

Виступаючи на засіданні, багато членів комісії заявили, що під час голосування були «провокації» і спроби його дискредитувати, але з цих спроб «нічого не вийшло». Члени комісії запевняють, що голосування пройшло чесно, а його підсумки легітимні. За словами глави ЦВК Елли Памфілової, порушень «було мінімум».

Незалежні спостерігачі і опозиційні організації дотримуються іншої думки про хід голосування, стверджуючи, що воно супроводжувалося як порушеннями, так і прямими фальсифікаціями.

Після затвердження протоколу, схвалені поправки до Конституції може підписати президент Росії Володимир Путін. Тоді вони офіційно набудуть чинності.

 
…

У російському Пскові державний обвинувач Наталія Мелещеня запросила для журналістки Світлани Прокоп’євої 6 років в’язниці і заборону на право займатися журналістикою протягом 4 років. Про це повідомляє «Север.Реалии».

Адвокати Прокоп’євої Тумас Місакян, Віталій Черкасов і Тетяна Мартинова під час дебатів відзначили, що у захисту викликають питання експертизи, які провели психолог Ольга Якоцуц і лінгвіст Юлія Бойкова. Раніше адвокати просили виключити експертизу Якоцуц і Бойкової, пославшись на факти підроблених документів. Однак суд відмовився.

Черкасов нагадав, що кілька незалежних фахівців не побачили «мовних засобів позитивної оцінки терактів». Захист зазначає, що у тексті Прокоп’євої немає ознак виправдання тероризму.

Адвокат Тетяна Мартинова зазначила, що ніякого умислу у діях Прокоп’євої немає. «Під час усього процесу державний обвинувач не поставив жодного питання експертам, а самі експерти не відповіли на питання, чи є в діях Прокоп’євої виправдання тероризму. А, між тим, під час попереднього слідства слідчий зібрав 12 томів кримінальної справи, і все тому, що комусь щось здалося»,   сказала Мартинова.

Адвокати попросили суд виправдати журналістку.

Кримінальну справу про виправдання тероризму порушили проти Світлани Прокоп’євій у лютому 2019 року, після того, як вона в ефірі «Эха Москвы в Пскове» розмірковувала про теракт в управлінні ФСБ по Архангельській області, де в жовтні 2018-го року влаштував вибух 17-річний Михайло Жлобіцький.

Прокоп’єву підтримали журналісти, міжнародні правозахисні організації, політики та громадські діячі у Росії та інших країнах.

Союз журналістів Петербургу вимагає припинити кримінальну справу Прокопьевой. Союз заявив, що за їхньою ініціативою провели додаткові експертизи висловлювань журналістки.

Незалежні експерти не знайшли у словах Світлани Прокоп’євої виправдання тероризму. У грудні 2019 року суд повернув кримінальну справу проти журналістки на дорозслідування. Слідчі засумнівалися у результатах першої експертизи, тому нові фахівці провели повторну експертизу
…

Індія вирішила купити 33 російські винищувачі та оновити 59 інших літаків, повідомило індійське Міністерство оборони. Угоду оцінюють у 2,4 мільярда доларів.

Індія хоче придбати 21 «МіГ-29» та модернізувати вже наявні в неї літаки цієї ж моделі. Крім того, Індія хоче закупити 12 літаків марки «Су-30МКІ».

Перед цим відбулася телефонна розмова прем’єр-міністра Індії Нерендра Моді та президента Росії Володимира Путіна.

Нью-Делі та Москва були партнерами під час Холодної війни. Зараз багато військової техніки в Індії має російське походження.

За даними Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), у 2019 році Індія була третьою у світі за витратами на оборону (71,1 мільярда доларів).
…

В американському Ричмонді прибали пам’ятник морському офіцеру-конфедерату Меттью-Фонтейну Морі.

За день до цього за розпорядженням мера з вулиць міста в штаті Вірджинія прибрали пам’ятник одному з найвідоміших командирів армії конфедератів генералу Томасу Джексону.

За словами міського голови Левана Стоуні, рішення забрати статуї конфедератів «прискорить процес зцілення міста», яке під час Громадянської війни 1861-1865 років було столицею конфедератів. Загалом у Річмонді близько десятка таких пам’ятників.

Губернатор Ральф Нортем, зі свого боку, наказав прибрати в Ричмонді пам’ятник генералу Роберту Едварду Лі, який є власністю штату. Наразі рішення заблоковане через позов.

25 травня у Міннеаполісі 46-річний темношкірий чоловік Джордж Флойд помер після того, як його затримали, закували в наручники і поклали на землю обличчям вниз, а поліцейський притискав його шию коліном у той час, як Флойд казав, що не може дихати.

Поліцію викликав власник магазину, який заявив, що Флойд розплатився фальшивою банкнотою.

Відео затримання викликало протести в США та світі. Під час однієї з акції протестувальники завалили статую президенту конфедератів Джефферсону Дейвісу в Ричмонді.

Через чотири дні поліцейському Дереку Шовіну, який затримував Флойда, висунули звинувачення у вбивстві третього ступеня і ненавмисному вбивстві другого ступеня. Він і троє інших поліцейських, які стояли поруч і не втручалися, були звільнені.

9 червня відбувся похорон Джорджа Флойда.

 
…

Колишній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вилікувався від коронавірусної інфекції, повідомив його речник.

За словами Айдоса Укібая, останній тест Єлбаси (тобто лідера нації, як називають Назарбаєва) на COVID-19 показав негативний результат. За рекомендаціям лікарів, Назарбаєв продовжить зберігати режим самоізоляції і працювати дистанційно, додав речник.

Про те, що перший президент Казахстану заразився коронавірусом, стало відомо 18 червня. Наступного тижня Нурсултану Назарбаєву, лідеру владної партії «Нур Отан», який зберігає вплив на ухвалені в країні політичні рішення, виповниться 80 років.

З 16 березня по 11 травня в Казахстані через коронавірус діяв режим надзвичайного стану, при цьому в низці регіонів карантинні заходи досі зберігаються.

Цього тижня влада повідомила, що в зв’язку з погіршенням епідемічної ситуації вирішили з 5 липня запровадити на 14 днів додаткові обмеження, з можливістю їх продовження. За останніми даними, в Казахстані з початку епідемії зареєстровано понад 42,5 тисячі випадків заражень коронавірусною інфекцією. Померли від COVID-19, за даними Міністерства охорони здоров’я, 188 хворих. 

 
…

Конгрес США схвалив нові санкції проти Китаю після того, як Пекін ухвалив критикований Заходом закон про національну безпеку для Гонконгу.

2 липня Сенат одноголосно підтримав законопроєкт про санкції, на наступний день після того, як це зробила Палата представників.

Тепер документ відправили президентові Дональду Трампу на підпис.

Законопроєкт, зокрема, вводить обмежувальні заходи щодо банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками. Під санкції потрапляють представники Комуністичної партії Китаю, відповідальні за ухвалення закону, а також представники поліцейських підрозділів, що застосовували силу до протестувальників.

Після того як закон вступив в силу 1 липня поліція Гонконгу застосувала силу проти тисяч демонстрантів – понад 70 людей, за офіційними даними, були затримані за різними звинуваченнями, від незаконних зібрань до порушення нового закону.

Закон про нацбезпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону. Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Вищий адміністративний суд Туреччини завершив слухання щодо можливої зміни статусу собору Святої Софії в Стамбулі. Чи буде Айя-Софія і далі музеєм, чи стане мечеттю, суд оголосить протягом 15 днів.

Протягом довгого часу за повернення собору статусу мечеті виступає турецький лідер Реджеп Ердоган, який обіймає нині посаду президента країни. Але офіційно із запитом до адміністративного суду звернулася маловідома асоціація. Вона домагається скасування декрету засновника сучасної турецької держави Кемаля Ататюрка, який і зробив Айю-Софію музеєм.

Спочатку собор, зведений у 30-х роках шостого століття нашої ери при візантійському імператорі Юстиніані I, вважався протягом майже тисячоліття найбільшим у світі християнським храмом. Після захоплення Константинополя османами в 1453 році собор переробили на мечеть, добудувавши навколо нього чотири мінарети. Музеєм Айя-Софія стала в 1934 році. З 1985 року собор включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Багато хто в самій Туреччині називає нинішній музейний статус Айі-Софії символом світського характеру держави. Опозиційні партії заявляють, що Ердоган, повертаючись до дискусії навколо собору, намагається відвернути увагу людей від кризи в економіці і проблем, пов’язаних з епідемією коронавірусу. Одночасно він сподівається на підтримку консервативної ісламської частини суспільства, яку сам представляє.

Щороку собор Святої Софії відвідують мільйони туристів. Тільки в минулому році їх було близько трьох мільйонів 700 тисяч.

 
…

Кандидата в президенти Білорусі, ексголову «Белгазпромбанку» Білорусі Віктора Бабарика звинувачують у відмиванні грошей, ухилянні від сплати податків і у хабарництві.

Це випливає з переліку кримінальних справ апеляційної інстанції, які розглядає судова колегія Мінського міського суду. Список сфотографувала пресслужба Бабарика, який перебуває в СІЗО.

Сина Бабарика Едуарда звинувачують в ухилянні від сплати податків.

У список по так званій справі «Белгазпромбанку» включили ще двох осіб. Особистого помічника і координатора ініціативної групи Віктора Бабарика звинувачують в ухилянні від сплати податків. Антона Морозова, який працював в юридичному відділі «Белгазпромбанку», звинувачують у відмиванні доходів і в ухилянні від сплати податків.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка і ймовірним переможцем виборів, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах.

11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку».

18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали. Наступними днями обом оголосили кримінальні обвинувачення, але не повідомляли, за якою саме статтею.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.
…

Палата представників США схвалила нові санкції, пов’язані з ситуацією навколо Гонконгу.

Одноголосно схвалений американськими конгресменами проект про санкції вводить обмежувальні заходи відносно банків, які ведуть справи з китайськими чиновниками.

Тепер документ має схвалити Сенат, після чого його передадуть на підпис президенту США Дональду Трампу.

1 липня у Гонконзі вступив в силу закон про нацбезпеки. Його ухвалення ініціював Пекін, і воно викликало чергову хвилю масових протестів, учасники яких заявляють про загрозу їх громадянським правам.

30 червня лідер Китаю Сі Цзіньпін підписав безпековий закон для Гонконгу, який перед цим підтримав Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників.

Документ передбачає, що Китай запровадить у місті агентство зі своїми власними офіцерами та прокурорськими силами. Вони мають займатися «дуже серйозними» злочинами проти національної безпеки.

Підривну діяльність, сепаратизм, тероризм та співпрацю з іноземними силами каратимуть щонайменше 10 роками в’язниці. В окремих випадках передбачене довічне ув’язнення.

Закон також дозволяє спостереження та прослуховування телефонних розмов підозрюваних у порушенні закону.

Гонконг перебував під владою Великої Британії до 1997 року, поки не був переданий Китаю за умови збереження в місті особливих адміністративних правил. В останні роки місто відчуває тиск із боку Пекіна, гонконгська опозиція заявляє, що владна Комуністична партія Китаю відходить від задекларованого принципу «одна країна – дві системи».
…

Іран заявив, що ядерні об’єкти в Натанзі не зазнали пошкоджень після ранкового «інциденту».

Речник Іранської атомної енергетичної організації Бегруз Камалванді заявив, що неназваний інцидент трапився зранку 2 липня на території заводу зі збагачення урану. Пошкоджень зазнала промислова будівля, яка перебуває над землею. Центрифуга не постраждала.

На заводі в Натанзі існують підземні об’єкти, які захищені від авіаударів бетоном завширшки у 7,6 метра. Об’єкт перебуває під моніторингом Міжнародного агентства з питань атомної енергетики за умовами ядерної угоди 2015 року.

Камалванді зазначив, що на місце подій відправили експертів для розслідування. Він запевнив, що «хвилюватися не варто».
…