політика, бізнес, народ

У Великій Британії в кількох містах другий день поспіль відбувалися 7 червня акції протесту проти расизму і жорстокості поліції і на підтримку аналогічних акцій, які останніми днями охопили США після смерті в тій країні затриманого афроамериканця внаслідок дій білого працівника поліції.

Зокрема, в місті Брістолі на марш вийшли близько 10 тисяч людей. Частина демонстрантів скинула з постаменту і викинула в річку пам’ятник відомому уродженцеві міста 17-го століття Едвардові Колстону – депутатові парламенту, підприємцеві й філантропові, який надавав значні кошти на підтримку шкіл, сиротинців, старечих домів, лікарень і церков – але багатства свої нажив значною мірою на работоргівлі й експлуатації рабської праці.

У Лондоні демонстранти зібралися біля будівлі посольства США і звідти рушили до резиденції прем’єр-міністра Британії Боріса Джонсона. На відміну від мирної демонстрації в центрі міста попереднього дня, 7 червня поліція повідомила про затримання 29 осіб.

Міністр охорони здоров’я Британії Матт Ганкок попередив про небезпеку того, що нинішні протести можуть призвести до нового спалаху коронавірусної інфекції. Він закликав демонстрантів вдягати маски і дотримуватися дистанції між собою.

Схожі акції відбуваються цими днями і в інших країнах світу.

У США протести спалахнули після того, як затриманий білим поліцейським підозрюваний афроамериканець помер через дії правоохоронця; мирні акції в деяких місцях супроводжувалися й проявами насильства, руйнувань, підпалів і мародерства, що змусило владу викликати на вулиці для забезпечення правопорядку воєнізовані формування Національної гвардії.

Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня афроамериканця на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні. Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, поліцейського, який давив загиблого коліном, узяли під варту і обвинуватили в неумисному вбивстві, а ще трьох поліцейських, які брали участь у затриманні, – у сприянні вбивству.
…

У Білорусі, на яку чекають президентські вибори 9 серпня, в кількох містах продовжили збирати підписи за потенційних кандидатів на посаду президента, які могли б виступити проти чинного голови держави Олександра Лукашенка, який іде на шостий термін.

У столиці Мінську на площі біля Комаровського ринку, де збирали підписи, за підрахунками правозахисного центру «Весна», в якийсь момент у чергах стояли одночасно близько 1350 осіб.

Присутні також висловлювали протест проти затримань попередніми днями низки активістів, зокрема блогера Сергія Тихановського, дружина якого Світлана Тихановська є тепер замість нього однією з претенденток на кандидування.

Цього ж дня в Мінську міліція затримала кількох членів ініціативних груп низки кандидатів, які збирають підписи за їхні кандидатури.

Також серед затриманих – співголова опозиційної партії «Білоруська християнська демократія» Павло Северинець, який спершу теж планував висуватися, але потім разом із групою інших опозиційних претендентів відмовився від участі в виборах. 7 червня він влаштував на площі в Мінську «вільний мікрофон» для виступів на підтримку Тихановського; після закінчення прихильники провели його до вагону метро, щоб не дати міліції затримати його, але врешті його все одно схопили вже біля дому.

Збирання підписів і пікети проти затримань опозиціонерів, зокрема Сергія Тихановського і Миколи Статкевича, лідера Білоруської соціал-демократичної партії «Народна громада», відбувалися і в інших містах країни, зокрема Вітебську, Могилеві чи Гомелі. У Гомелі теж повідомили про затримання принаймні одного активіста.

До виборів у Білорусі зареєстровані 15 ініціативних груп претендентів на боротьбу за президентську посаду, включно з групою на підтримку чинного президента, 65-річного Олександра Лукашенка, який завершує свій п’ятий п’ятирічний термін на посаді – свого часу на його наполягання з Конституції країни вилучили обмеження на кількість президентських термінів, що за умов слабкої внаслідок постійних переслідувань опозиції дає йому можливість переобиратися необмежено. Для того, щоб претендента зареєстрували кандидатом, за нього чи неї мають зібрати принаймні 100 тисяч підписів.

Крім президентських виборів 1994 року, коли Лукашенка обрали вперше, жодні наступні президентські вибори в Білорусі не були визнані міжнародною спільнотою за вільні і справедливі.

Нинішні вибори призначені на 9 серпня, і Лукашенко заявляє, що не бачить підстав переносити їх, незважаючи на коронавірусну пандемію.
…

У Росії фінансований державою пропагандистський телеканал RT подав до суду на опозиційного політика і борця з корупцією Олексія Навального.

Позов «на захист ділової репутації», копію якого Навальний оприлюднив у твітері, спрямований також проти юриста заснованого ним Фонду боротьби з корупцією Любові Соболь і редакцію уральського видання Znak.com.

Як мовиться в оприлюднених документах, Арбітражний суд Москви залишив без руху через технічні порушення позов телеканалу, який іноді досі називають його колишньою назвою Russia Today, давши позивачеві термін на їхнє усунення.

Яка публікація обурила канал – не повідомляється.

Навальний і його Фонд боротьби з корупцією неодноразово публічно викривали деякі моменти діяльності телеканалу.

Серед іншого, вони звинувачували RT в накрутці переглядів в ютубі і неефективній роботі. Зокрема, Соболь в інтерв’ю Радіо Свобода в квітні, згадуючи про ведучих російських державних телеканалів, «Першого» Володимира Соловйова і «Росія-24» Дмитра Кисельова, а також про головного редактора RT Маргариту Симоньян, говорила: «В інших пропагандистів, Соловйова або Кисельова, хоча б є аудиторія на телебаченні. А, як ми з’ясували, в Маргарити Симоньян цієї аудиторії немає».

Крім того, в травні ФБК повідомляв про порушення каналом російського законодавства про некомерційні організації, якою формально і вважається RT.

Перед тим, у березні, ФБК також оприлюднив розслідування, стверджуючи, що сама Симоньян, її чоловік Тигран Кеосаян і ще деякі їхні родичі отримали з російського державного бюджету десятки мільйонів рублів за створення пропагандистсько-патріотичної комедійної мелодрами, дія якої розгортається на тлі будівництва мосту між Росією і окупованим нею українським Кримом, «Кримський міст. Зроблено з любов’ю». За даними розслідування, зокрема, Симоньян за роботу над фільмом заплатили 9,1 мільйона рублів (138 тисяч доларів), Кеосаянові 13,9 мільйона рублів (211 тисяч доларів).

Канал звинувачення в неефективності заперечує.
…

Російський журналіст та муніципальний депутат Ілля Азар вийшов на волю після 10 днів арешту. Його затримали після одиночного пікету.

Вранці 28 травня Тверський суд Москви заарештував спецкореспондента «Новой газеты» Іллю Азара на 15 діб за аналогічний одиночний пікет біля будівлі МВС Росії. 5 червня термін арешту скоротили до 10 днів.

Азар проводив пікет 26 травня на підтримку арештованого засновника пабліку «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

На підтримку журналіста й депутата відбувалися пікети.
…

Акції спостерігалися і в інших країнах. Зокрема, у столиці Німеччини Берліні під час коротких сутичок з поліцією заарештували близько 100 людей
…

Німецькі посадовці занепокоєні через повідомлення про наміри США вивести свої війська з території країни.

«Німецько-американські відносини можуть зазнати серйозного впливу через таке рішення президента США», – цитує агентство DPA Петера Бейера, чільного урядовця з питань відносин зі США та Канадою.

Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас заявив газеті Bild am Sonntag, що обидві країни зацікавлені в близькій співпраці.

«Якщо буде виведення якихось американських військових, ми візьмемо це до уваги. Ми близькі партнери в трансатлантичному альянсі. Але це складно», – сказав Маас.

Перед цим видання The Wall Street Journal та Der Spiegel повідомили, що президент США Дональд Трамп планує вивести американські війська з Німеччини.

За даними WSJ, американська сторона планує забрати до 9 500 своїх військових. Водночас Der Spiegel пише, що пізніше цьогоріч США можуть відвести від 5 000 до 15 000 своїх військ. Наразі на території Німеччини перебуває близько 34 000 американських солдатів.

Трамп неоднарозово скаржився, що Німеччина як член НАТО не виконує свої зобов’язання і не витрачає на оборону два відсотки свого ВВП. Уряд канцлера Анґели Меркель зобов’язався збільшити свої оборонні витрати, але цілі в два відсотки, ймовірно, не вдасться досягти до 2030 року.

Тим часом Польща висловила сподівання, що частину американських військ перекинуть з Німеччини на її територію.

Один з американських посадовців на умовах анонімності повідомив The Wall Street Journal, що згортання сил США планувалося впродовж кількох місяців, і воно не має нічого спільного з напругою у відносинах між Трампом та Меркель.
…

Влада Польщі висловила надію, що деякі Сполучені Штати переведуть частину своїх військових до цієї країни з Німеччини. Таку заяву зробив 6 червня польський прем’єр-міністр Матеуш Моравецький після повідомлень про те, що президент США Дональд Трамп наказав Пентагону скоротити кількість військових, розміщених у Німеччині.

«Я щиро сподіваюся, що в результаті багатьох переговорів, які в нас були… частина військових, розміщених наразі в Німеччині, яких переміщують звідти США… дійсно приїде до Польщі», – сказав Моравецький в ефірі радіостанції RMF24. Він, втім, додав, що рішення лишається за Вашингтоном.

5 червня видання Wall Street Journal повідомило, що кількість американських військових у Німеччині скоротиться на 9 500 людей. Наразі на території цієї держави-члена НАТО перебувають 34 500 військових США.

Читайте також: Надії на мир на сході України мало – світова преса з нагоди переговорів у Берліні​

Також, за даними видання, Пентагон планує обмежити максимальну кількість особового складу, який може бути розміщений в Німеччині, вдвічі – до 25 тисяч.

Офіційні представники Білого дому та Пентагону відмовилися підтвердити чи заперечити дані Wall Street Journal. Речник Ради національної безпеки Білого дому Джон Улліот заявив водночас, що Трамп постійно переглядає закордонну присутність американських військ.

«Сполучені Штати і надалі рішуче налаштовані співпрацювати з нашим сильним союзником Німеччиною, аби забезпечити взаємну оборону та вирішення інших важливих питань», – сказав Улліот.

Міністерство оборони або Міністерство закордонних справ Німеччини наразі не коментували ситуацію.

Німецьке онлайн видання Der Spiegel повідомляло, що американська влада може затвердити таке рішення до осені 2020 року, скоротивши контингент у цій країні на 5-15 тисяч людей.

Читайте також: У Польщі тривають масштабні двотижневі навчання НАТО

Президент США Дональд Трамп неодноразово скаржився на те, що Німеччина не виконує свої зобов’язання як член НАТО і не витрачає 2% ВВП на оборону.

Агенція Reuters повідомила з посиланням на неназваного американського високопосадовця, що США планує відкликати частину своїх військових додому, а частину – відправити до Польщі. За словами чиновника, потреби у великому американському контингенті в США більше немає, адже НАТО загалом збільшив видатки на оборону.

У вересні 2019 року президент США Дональд Трамп підписав угоду про співпрацю зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою, яка передбачає розширення військової присутності Сполучених Штатів у Польщі.
…

Міністерство закордонних справ Афганістану 6 червня заявило, що влада Ірану взяла на себе відповідальність за смерть трьох людей на кордоні між двома країнами.

Інцидент стався кілька днів тому. Іранська поліція відкрила вогонь по машині, що проїхала через блокпост, не зупинившись. За повідомленням, ще четверо людей отримали поранення.

Читайте також: Американець, якого утримували в Ірані близько двох років, повертається додому​

Через вогонь, відкритий іранськими силовиками, автомобіль загорівся. Соцмережами поширилося відео, на якому видно афганського хлопчика, який вибігає за палаючої автівки і просить води. МЗС заявляє, що відео справжнє, а його кадри викликали обурення в Афганістані.​

Посол Афганістану в Тегерані Абдул-Гафур Левал відвідав чотирьох поранених, яких госпіталізували до лікарні в іранській провінції Язд.

Заступник губернатора провінції Ахмад Тарагомі повідомив іранському державному медіа, що поліція відкрила вогонь по автомобілю після того, як він прорвався через блокпост. Правоохоронці підозрювали, що в машині можуть перевозити наркотики чи нелегальних мігрантів.

Читайте також: Заборонити польоти над Іраном через збитий український літак? Що про це думають іранці​

За повідомленням афганського МЗС, урядовці провінції запевнили Кабул, що притягнуть до відповідальності порушників. Міністерство додає, що афганський уряд вдасться до подальших кроків після завершення розслідування.

Напередодні іранська влада заперечувала, що автомобіль із громадянами Афганістану загорівся через дії поліції, стверджуючи, що водій автомобіля, тікаючи від правоохоронців, втратив управління і потрапив у аварію.
…

Десятки опозиційних активістів були затримані поліцією в Казахстані 6 червня. Це сталося до початку запланованих двома опозиційними партіями мітингів у кількох містах із вимогою проведення демократичних реформ.

Затримання відбулися в комерційній столиці Казахстану Алмати та щонайменше в чотирьох інших містах. 

У Казахстані 6 червня набрав чинності більш ліберальний, ніж раніше, закон про демонстрації. Він не вимагає попереднього дозволу і передбачає сповіщення влади організаторами за п’ять днів до планованої акції.

Правозахисні групи розкритикували президента Касима-Жомарта Токаєва за те, що він не продемонстрував повагу до прав людини після формального відходу від влади Нурсултана Назарбаєва, який у 2019 році склав із себе повноваження президента після 30 років при владі.

Казахстан, багата на нафту країна з населенням близько 19 мільйонів людей, сильно постраждала від падіння цін на сировину, а також від наслідків пандемії коронавірусної інфекції. Понад 4 мільйони людей втратили джерела доходу під час двомісячного карантину.
…

57 співробітників поліцейського загону швидкого реагування в американському місті Баффало, штат Нью-Йорк, залишили підрозділ після відсторонення двох їхніх колег, підозрюваних у побитті демонстранта, передає канал WGRZ. Фактично зі служби пішов весь активний склад міських сил спецпризначення.

Вони вважають, що їхні колеги були відсторонені від роботи за виконання наказів, заявив каналу голова міської профспілки співробітників поліції. При цьому співробітники залишилися на службі в поліції, зазначає канал CNN, посилаючись на неназване джерело.

Двоє спецпризначенців у Баффало були відсторонені від роботи без збереження зарплати. Це сталося після того, як у мережу потрапило відео, на якому один із поліцейських вдарив кийком, а другий відштовхнув під час акції протесту 75-річного демонстранта Мартіна Гуджино, який впав на асфальт і отримав травму.

Потерпілого госпіталізовано в тяжкому стані. Відеоролик викликав обурення в соціальних мережах і звинувачення поліції в надмірному застосуванні сили до демонстрантів.

Протести у великих містах США розпочалися наприкінці травня після загибелі чорношкірого жителя Міннесоти Джорджа Флойда. У деяких випадках демонстрації переросли в сутички з поліцією, частина учасників грабувала магазини і вдалася до вандалізму.

У кількох містах США влада заборонила використовувати проти демонстрантів спецзасоби для розгону натовпу, наприклад, сльозогінний газ. У Денвері розпорядження про заборону на використання сльозогінного газу, світлошумових гранат і гумових куль ухвалив місцевий суд. За деякими повідомленнями, в сутичках із демонстрантами постраждали понад 100 поліцейських.

 
…

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) 5 червня заявило, що Іран продовжує нарощувати свої запаси збагаченого урану далеко за межі, встановлені в ядерній угоді 2015 року зі світовими державами.

Крім того, МАГАТЕ висловило «серйозне занепокоєння» з приводу відмови Ірану дозволити міжнародним інспекторам розслідувати можливі факти ядерної діяльності у двох місцях.

Станом на кінець травня загальний запас низькозбагаченого урану Ірану склав 1571,6 кілограма, що майже у вісім разів перевищує межу, встановлену в ядерній угоді 2015 року, йдеться в доповіді МАГАТЕ 5 червня.

США вийшли з ядерної угоди в травні 2018 року і відтоді застосували низку санкцій, які завдали відчутного удару по іранській економіці.

У відповідь Тегеран поступово порушує обмеження, встановлені в угоді, і каже, що може відмовитися від своїх дій, якщо інші учасники угоди – Великобританія, Франція, Німеччина, Китай та Росія – посилять економічні стимули для Тегерана.

І хоча Іран заявляє, що продовжує надавати інспекторам МАГАТЕ доступ до об’єктів для спостереження за операціями, агенство стверджує, що протягом більш ніж чотирьох місяців Іран «відмовляв у доступі» на два із трьох місць, які агенство визначило як такі, де країна, можливо, зберігала неоголошений ядерний матеріал або здійснювала ядерну діяльність без відома міжнародних спостерігачів. МАГАТЕ заявило, що на третьому місці була здійснена «ретельна санітарна обробка в 2003-2004 роках», і перевірка не матиме сенсу. Передбачається, що діяльність на всіх трьох об’єктах мала місце до підписання ядерної угоди зі світовими державами.
…

Американські військові повідомили, що завдали ударів з повітря по об’єктах талібів, вперше після припинення вогню, оголошеного бойовиками і афганськими силами минулого місяця.

Речник американських військових в Афганістані Сонні Леггет повідомив, що 4-5 червня в двох різних афганських провінціях були завдані два повітряні удари.

Леггет повідомив у твітері, що повітряний удар США здійснили по 25 збройним бойовикам руху «Талібан», що «здійснювали скоординований напад» на контрольно-пропускний пункт афганських сил в західній провінції Фарах. За словами речника військових, ще один удар був завданий по неоголошеній кількості бойовиків-талібів, що атакували контрольно-пропускний пункт в південній провінції Кандагар.

Екстремістський рух «Талібан» поки на цю інформацію не реагував.

«Всі сторони повинні зменшити насильство, щоб закріпити мирний процес», – заявив Леггет.

Тим часом в іншому районі, у південній провінції Забул, 10 афганських силовиків загинули під час атаки талібів, які підірвали придорожну бомбу. Повідомляється, що також знищено кілька поліцейських автомобілів. Поліція заявила, що вбила чотирьох талібів. Останні за напад відповідальності на себе не взяли.

Бойовики угруповання «Талібан» раніше заявили про триденне перемир’я з афганськими силами, яке закінчилося 26 травня, і було оголошене з нагоди закінчення посту священного місяця Рамадан.

Відтоді в країні відбулося загальне зниження рівня насильства, і Кабул заявив, що готовий почати тривалі мирні переговори з бойовиками.

У лютому Вашингтон підписав угоду з талібами, в якій зобов’язався вивести всі війська США в обмін на гарантії безпеки, прагнучи прокласти шлях до переговорів між ворогуючими сторонами в Афганістані.
…

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що настав час зняти санкції Європейського союзу проти Білорусі та оточення Олександра Лукашенка. Про це угорський прем’єр сказав 5 червня під час візиту до Мінська

«Неможливо побудувати партнерство із санкціями. Тому для Європейського союзу настав час скасувати чинні санкції щодо Білорусі», – передає слова Орбана офіційна білоруська інформагенція БЕЛТА.

Європейський союз раніше запровадив санкції проти самої Угорщини: у 2018 році вперше об’єднання вдалося до санкцій проти держави-члена. Це було зроблено через «систематичні» порушення урядом Орбана основних цінностей ЄС у сфері прав людини, демократії та боротьби з корупцією. Нині у Брюсселі Орбану погрожують новими санкціями за захоплення надзвичайних повноважень у зв’ззку з коронавірусом.
…

Уряд Чехії визнав двох працівників російського посольства Праги персонами нон-ґрата, повідомив прем’єр-міністр Андрей Бабіш. Про це він повідомив 5 червня на пресконференції.

Виступаючи разом із міністром закордонних справ Томашем Петршічеком, Бабіш пояснив, що таке рішення ухвалили через так званий «рициновий скандал».

Читайте також: Росія попросила охорону для свого «агента з рицином»: чеські ЗМІ​

Ані Бабіш, ані Петршічек не відповідали на питання репортерів та не назвали імен російських дипломатів.

Раніше чеські ЗМІ повідомили про те, що заступник директора Центру науки та культури при посольстві Росії Андрій Кончаков привіз до Праги з Росії в середині березня рицин, нібито призначений для отруєння мера Праги Зденека Гріба та ще двох працівників муніципалітету Ондрея Колара та Павела Новотного.

Москва заперечує цей інцидент, який загострив і без того напружені відносини між Росією та Чехією.
…

У Росії Московський міський суд зменшив з 15 до 10 діб термін арешту журналісту видання «Новая газета» і муніципальному депутату Іллі Азару, повідомляє російська служба Радіо Свобода.

28 травня Тверський районний суд призначив арешт на 15 діб журналісту, який вийшов на одиночний пікет на підтримку автора телеграм-каналу «Омбудсмен поліції» Володимира Воронцова.

Тепер Азар має вийти на свободу 7 червня.

Арешт Азара став приводом для одиночних пікетів, які кілька днів відбувалися в Москві біля будівлі головного управління МВС, а також у кількох інших російських містах. Десятки їхніх учасників, у тому числі журналісти і муніципальні депутати, теж були затримані, їх звинуватили в порушенні так званого режиму самоізоляції і в незаконних публічних заходах.

 
…