політика, бізнес, народ

У середу, 1 липня, до Сенату США внесли перший законопроєкт, який передбачає санкції проти російських громадян, причетних до виплати винагород за вбивство американських солдатів у Афганістані, якщо з’являться докази таких дій Росії. Одним з об’єктів санкцій стане президент Росії Володимир Путін.

Законопроєкт у вигляді поправки до щорічного Акту про оборонні витрати, внесений впливовим сенатором-демократом Робертом Менендес. Згідно з проєктом, після отримання звіту американської розвідки з підтвердженням причетності керівництва Росії або підзвітних йому служб про виплату грошей за атаки на військовослужбовців з міжнародного контингенту в Афганістані, президент США повинен буде ввести санкції проти президента Путіна, міністра оборони Росії Шойгу і інших російських офіційних осіб, що мають відношення до цих винагород. Пропонується заморозити американські активи цих людей і організацій, заборона на їх вїїзд до Сполучених Штатів. Об’єктами додаткових санкцій можуть також стати близькі до Володимира Путіна олігархи, російські політичні діячі та члени їх сімей.

У заяві сенатора Менедеса йдеться про те, що мета його ініціативи – змусити Росію розплачуватися за свої дії.

Поки невідомо, чи отримає цей законопроект достатню підтримку законодавців, але кілька чільних членів Конгресу в останні дні виступили з закликами до президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти Кремля, якщо повідомлення про те, що Росія оплачувала атаки на американських солдатів в Афганістані підтвердяться.

У середу спікер Палати представників Ненсі Пелосі в інтерв’ю телекомпанії MSNBC закликала запровадити санкції невідкладно: «Ми повинні ввести санкції проти Росії, і ми повинні зробити це зараз».

Тиск на Трампа посилився після публікацій, перша з яких з’явилася в The New York Times. Газета посилалася на кілька неназваних джерел, знайомих із ситуацією.

У повідомленні йшлося про те, що виплати бойовикам за вбивства солдатів міжнародної коаліції здійснювалися в період, коли США і представники талібів вели переговори по врегулювання конфлікту в Афганістані.

Трамп спочатку стверджував, що спецслужби його не інформували з цьому приводу. Представник Трампа відзначала, що серед співробітників розвідки не було впевненості в тому, що всі ці відомості про винагороди правдиві.

30 червня прессекретар Білого дому Кейлі Макінені заявила, що Трамп не був проінформований «особисто» про ситуацію. Чи отримував президент будь-яку письмову доповідь про ситуацію, речниця не уточнила. У статті The New York Times з цього приводу вказувалося, що Трампу в другій половині лютого чиновники надали свої висновки в письмовому вигляді.

Зараз демократи, а також деякі республіканці ставлять питання, чи читав президент цей звіт. І якщо він з ним ознайомився, то чому не було жорсткої реакції з його боку.

За відомостями журналістів, американцям вдалося перехопити інформацію, яка свідчить про великі перекази коштів талібам із рахунків, контрольованих російською військовою розвідкою (ГРУ). Були й інші свідчення, зазначає The New York Times.

Росія і представники талібів заперечують існування будь-яких схем винагород за вбивства американських військовослужбовців.
…

Франція запросила Україну розшифровувати «чорні скриньки» зі збитого біля Тегерана літака «Міжнародних авіаліній України», повідомило заступник міністра закордонних справ Євген Єнін ввечері 1 липня.

«Сьогодні Україна отримала запрошення від Франції направити наших експертів для участі в розшифровці «чорних скриньок» РS752, які (згідно з попередніми обіцянками Ірану) мають прибути до Ліона 20 липня», – повідомив Єнін у Facebook.

За його словами, завдання України – забезпечити максимальний рівень міжнародного визнання фактів незаконного втручання у випадку з рейсом PS752.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Лише вранці 11 січня після кількох днів заперечень Іран офіційно заявив, що літак помилково збили сили протиповітряної оборони.

Пізніше стало відомо, що Іран надіслав Україні проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мали б погодитися списати причину катастрофи на «людську помилку» і відмовитися від права позиватися до призвідників збиття літака в судах.
…

Регіональна філія екстремістського угруповання «Аль-Каїди» в Афганістані підтримує «тісні зв’язки» з талібами і має «постійний інтерес» до нападів на американських військових, йдеться в новій доповіді Пентагону.

За укладеною в лютому між талібами і Сполученими Штатами угодою, бойовики погодилися перешкоджати терористичним угрупованням, таким як «Аль-Каїда», використовувати Афганістан в якості притулку для планування нападів. Але в звіті, опублікованому 1 липня, Міністерство оборони США заявило, що бойовики «Талібану» продовжують працювати з «Аль-Каїдою» на Індійському субконтиненті.

«Аль-Каїда» регулярно підтримує і працює з нижчого рівня членами руху «Талібан» в його зусиллях із підриву афганського уряду, а також підтримує постійний інтерес до нападів на сили США і західні цілі в регіоні», – йдеться в повідомленні.

У доповіді йдеться про те, що регіональна філія «Аль-Каїди» також «допомагає місцевим талібам у деяких нападах». Попри «недавній прогрес» в мирному процесі в Афганістані, «Аль-Каїда» підтримує тісні зв’язки з талібами в Афганістані, ймовірно, для оборони і навчання», вказано у доповіді за період з 1 грудня 2019 року до 31 травня цього року.

Нинішня доповідь Пентагону фактично підтверджує дані звіту ООН, опублікованого минулого місяця, де йшлося, що відносини «Аль-Каїди» і «Талібану» досі «залишаються близькими, заснованими на дружбі, історії спільної боротьби, ідеологічній симпатії і змішаних шлюбах». У повідомленні йшлося також, що таліби «регулярно консультувалися» з «Аль-Каїдою» під час переговорів з США і «пропонували гарантії того, що вони будуть дотримуватися зв’язків, що історично між ними склалися».

Спецпосланець США в Афганістані Залмай Халілзад заявив, що доповідь ООН в основному охоплює період до лютневої угоди з талібами.

Відповідно до угоди, Сполучені Штати погодилися скоротити свої сили в Афганістані з 12 000 військовослужбовців до 8600 до середини липня. Якщо інша частина угоди реалізована, всі американські та інші іноземні війська залишать Афганістан до середини 2021 року.
…

Рада безпеки ООН одноголосно схвалила резолюцію, що закликає до негайного припинення збройних конфліктів, щоб полегшити боротьбу з коронавірусною пандемією.

Резолюція, складена Францією і Тунісом, «закликає всі сторони в збройних конфліктах негайно вступити в тривалу гуманітарну паузу протягом не менш ніж 90 днів поспіль, щоб гарантувати безпечну, безперешкодну і стійку доставку гуманітарної допомоги».

Резолюція стосується війн у Сирії, Ємені, Лівії та інших збройних конфліктів, що перебувають на порядку денному Ради безпеки, але не військових операцій проти екстремістських угруповань «Ісламська держава», «Аль-Каїда» та їхніх філій.

«Через 100 днів після заклику генсекретаря ООН до глобального припинення вогню на час пандемії COVID-19 Радбез сьогодні нарешті схвалив довгоочікувану резолюцію», – повідомив у фейсбуці речник місії України при ООН Олег Ніколенко.

Постійний представник Німеччини при ООН Крістоф Гойзґен привітав резолюцію як «знак надії для всіх людей, які нині живуть в зонах конфліктів по всьому світу». Але експерти поставили під сумнів, чи матиме резолюція хоч якийсь вплив. Документ фактично підтримує заклик генерального секретаря ООН Антоніу Ґутерріша від 23 березня до глобального припинення вогню для боротьби з пандемією.

Як свідчать дані на сайті Центру системних досліджень при Університеті Джонса Гопкінса у США, у червні кількість виявлених випадків COVID-19 у світі зросла більш як на 65%. На сьогодні у світі зафіксували 10,5 мільйона осіб, які хворіли чи досі хворіють на коронавірусну хворобу.
…

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив 1 липня, що уряд запропонував запровадити в країні жорсткий карантин на два тижні, починаючи з 5 липня.

«Уряд представив план введення карантину з 5 липня строком на 14 днів (можливе продовження). Завтра після засідання міністр охорони здоров’я виступить із роз’ясненнями», – написав президент Казахстану у твітері.

Два дні тому Токаєв на відеоконференції з членами уряду доручив у дводенний термін подати йому пропозиції щодо запровадження жорсткого карантину в країні. Ідея такого карантину виникла через різке зростання числа хворих на COVID-19 після ослаблення карантинних заходів, які діяли в країні в травні. За словами Токаєва, з 11 травня (день зняття карантину) число хворих в країні збільшилося в сім разів.

Нещодавно призначений новий голова МОЗ Казахстану Олексій Цой підтримав ідею карантину і заявив, що тільки чотири тижні повного локдауну «врятують країну від катастрофи».

За його словами, якщо в Казахстані запровадять чотиритижневий карантин, то на кінець серпня ситуація з COVID-19 у країні стабілізується.

За даними на 1 липня, в Казахстані захворіли через коронавірус вже більше ніж 41 тисяча людей.

За останню добу в Казахстані були виявлені 1604 хворих.

В Алмати завантаженість лікарень на 24 червня становила 95%. Щоб впоратися з нестачею ліжок, 29 червня стало відомо, що влада розгорне інфекційний госпіталь в палаці спорту «Халик Арена» в Алмати, а також розгорнуть 500 ліжко-місць для хворих на COVID-19 у готелі «Рамада Плаза» в Нур-Султані.

 
…

Двох громадян Швеції заарештували в Ірані під час спецоперації з викриття міжнародної мережі торгівлі наркотиками, повідомило агентство Tasnim, пов’язане з «Корпусом вартових Ісламської революції».

«Члени міжнародної мережі торгівлі наркотиками були заарештовані, і двоє громадян Швеції є серед них», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що «величезна» кількість наркотиків була вилучена владою, зокрема «небезпечні синтетичні наркотики». Коли саме відбулася спецоперація не вказується.

Іран лежить на великому транзитному маршруті наркотиків, що переправляють з Афганістану в Європу.

Тегеран часто звинувачують в арешті громадян країн Заходу за псевдозвинуваченнями та використанні їх як предмет торгів у переговорах. Влада країни це заперечує.
…

1 липня Німеччина почала головувати в Раді Європейського союзу.

За два дні до цього канцлер Німеччини Анґела Меркель прийняла французького президента Емманюеля Макрона.  

Вони домовилися створити план на 500 мільярдів євро, щоб допомогти європейській економіці оговтатися від наслідків пандемії COVID-19. Водночас Європейська комісія говорила про плани створити фонд на 750 мільярдів євро.

Гроші мають допомогти країнам, які зазнали найбільшого удару, на кшталт Італії та Іспанії. Усередині Європейського союзу деякі країни виступають проти того, щоб надавати гроші без зобов’язань.

17-18 липня під час саміту ЄС Меркель сподівається досягти угоди про створення фонду.

Німеччина буде головувати в Європейському союзі упродовж шістьох місяців.
…

У Гонконгу, де 1 липня набув чинності новий закон про національну безпеку, поліція затримала близько 70 учасників протестних акцій. Поліцейські застосували водомети і перцевий спрей проти тисяч демонстрантів, які вийшли на акцію з нагоди 23-ї річниці з дня, коли Велика Британія передала Китаю управління Гонконгом.

Поліція раніше розмістила на вулицях знаки, які попереджають активістів, що за новим законом вони можуть бути арештовані як прихильники сепаратизму.

Першим затриманим виявився чоловік, який тримав плакат із написом «Незалежність Гонконгу». Відтепер за такі дії загрожує тривалий тюремний термін.

Закон про нацбезпеку був ухвалений з ініціативи Китаю і викликав хвилю протестів з боку багатьох жителів Гонконгу – спеціального адміністративного району КНР, який британці повернули під управління Пекіна в 1997 році. Передбачалося, що Китай гарантує жителям території певні свободи протягом не менше, ніж півстоліття. Противники поправок у законодавство заявляють, що вони підривають ці домовленості.

1 липня активісти зібралися на акції з нагоди 23-ї річниці передачі суверенітету. Такі виступи проходять щорічно. Але цього року прокитайська влада Гонконгу масові мітинги заборонила, пославшись на карантинні заходи через епідемію коронавірусу. Не можна збиратися групою більше ніж 50 осіб.

Закон про національну безпеку передбачає покарання аж до довічного позбавлення волі за тероризм, сепаратизм, змову з іноземними силами і підрив державної влади.

Серед тих, хто засудив поправки, – правозахисні організації, Велика Британія і Сполучені Штати Америки. 
…

Кількість загиблих внаслідок вибуху у клініці на півночі Тегерану (Іран) зросла до 19. Про це повідомляють іранські ЗМІ.

Спочатку повідомлялося про 13 загиблих.

Пізніше представник місцевої пожежної частини заявив, що рятувальники знайшли під завалами ще шість тіл.

Серед загиблих – 15 жінок та четверо чоловіків. Пожежникам вдалося врятувати 20 людей.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомляв державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.
…

США затвердили плани вивести з Німеччини 9,5 тисяч американських військових, повідомив речник Пентагону Джонатан Гоффман 30 червня.

За його словами, затверджений президентом США Дональдом Трампом план «підвищить рівень стримування Росії, посилить НАТО, запевнить союзників, покращить стратегічну гнучкість США та операційну гнучкість Командування США в Європі».

Тепер кількість американських військових у Німеччині має знизитися із 34 500 до 25 000. Наразі США не повідомляли, коли і куди виведуть частину своїх військ із німецької території.

Під час візиту до Вашингтона президент Польщі Анджей Дуда пропонував Трампу перекинути частину військових до Польщі.

Посадовці Пентагону говорили, що частину військ можуть перенести до Східної Європи. При цьому деякі з них можуть передислокувати на постійні основі, але більшість – на короткий термін, щоб дати знак Росії.

Німеччина висловлювала занепокоєння рішенням вивести американські війська з її території.
…

Внаслідок потужного вибуху в клініці на півночі столиці Ірану Тегерану загинули щонайменше 13 людей і були поранені ще шестеро, повідомляють іранські медіа 30 червня.

Вони цитують прокурора Тегерану Алі Алькасімегра, який стверджує, що внаслідок вибуху загинули 10 чоловіків і троє жінок у медичному центрі «Сіна Атгар». Постраждалих, за словами Алькасімегра, доправили до лікарні Таджріш, щоб надати медичну допомогу.

Заступник губернатора Тегерану Хамідреза Ґударзі повідомив державному телеканалу, що вибух і пожежу спричинив витік із балонів для медичного газу.

Рятувальники боролися з вогнем до пізнього вечора. Поліція оточила місце події.

На відео, які поширюються соцмережами, видно, що в лікарні сталося кілька вибухів поспіль.

Державне телебачення Ірану повідомило, що вибухи можуть повторюватися, тому що в лікарні лишаються кисневі балони.

26 червня у Тегерані стався вибух газового резервуара біля військової бази. Тоді ніхто не постраждав.
…