політика, бізнес, народ

США розривають відносини зі Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ), оголосив американський лідер Дональд Трамп, заяву якого цитує Reuters.

За словами Трампа, ВООЗ не змогла здійснити «необхідні реформи». Гроші, якими США спонсорували ВООЗ, Вашингтон передасть в інші організації, додав Трамп.

На його думку, організацію повністю контролює Китай, «попри те, що платить тільки 40 мільйонів доларів на рік», а США – 450 мільйонів щороку.

Трамп 19 травня вимагав, щоб ВООЗ «довела свою незалежність від Китаю», і погрожував позбавити організацію фінансування, якщо та не погодиться на структурні реформи.

На його думку, ВООЗ не впоралася зі своїми обов’язками під час епідемії COVID-19, а також не перевіряла дані про коронавірусну інфекцію, надані Китаєм. Фінансування ВООЗ Трамп заморозив у середині квітня.
…

Бойовики екстремістського угруповання «Талібан» напередодні вбили 14 військових у районі Данде Патан, провінція Пактія повідомило Міністерство оборони Афганістану 29 травня.

Натомість місцевий губернатор Ейд Мухаммад Ахмадзай повідомив про 15 загиблих і додав, що загинули також 20 бойовиків.

Угруповання «Талібан» взяло на себе відповідальність за напад у Пактії, назвавши його «оборонними діями».

Влада Афганістану звинуватила «Талібан» також ще в двох нападах на окремі блокпості 28 травня в провінціях Фара та Парван, внаслідок яких загинули ще 14 силовиків. Ці заяви таліби не коментували.

Читайте також: Перший вогонь після нетривалого перемир’я в Афганістані – загинули 7 військових​

Попри ці сутички, речник Національної ради безпеки Джавід Фейсал заявив, що домовленість про припинення вогню лишатиметься чинною.

«Режим перемир’я, який почав дію перед Ід аль-Фітр (мусульманське свято з нагоди завершення місяця Рамадан – ред.), триває попри повідомлення про окремі випадки, які вказують на зворотнє», – заявив Фейсал.

Останній напад талібів стався в той час, коли «технічна» делагація з п’ятьох представників угруповання перебувала в Кабулі, обговорюючи звільнення утримуваних владою бойовиків.

28 травня речник «Талібану» Сухейль Шагін повідомив, що бойовики звільнили 80 афганських солдатів та чиновників з місць утримання на півночі провінції Баглан та в Кундузі.

За час перемир’я Кабул вже звільнив близько 1 000 ув’язнених талібів.

Обмін в’язнями є частиною угоди США і Талібану від 29 лютого, поза участю афганського уряду. За ключовим пунктом угоди, Вашингтон погодився скоротити свою військову присутність в Афганістані з приблизно 13 000 до 8600 до середини липня на першому етапі, і аж до повного виведення військ – до травня наступного року.
…

Кореспондент CNN Омар Хіменес, затриманий поліцією раніше 29 травня, був відпущений з відділку. Він і двоє його колег, які вели репортажі з міста Міннеаполіс у штаті Міннесота, де тривають демонстрації проти поліцейського свавілля, певний час перебували під вартою. Хіменес, його продюсер Білл Кіркос і фоторепортер Леонел Мендес були затримані близько сьомої годині ранку за місцевим часом під час телетрансляції, яку вели з місця акцій протесту.

Президент телеканалу CNN Джефф Цукер терміново зв’язався з губернатором Міннесоти Тімом Уолцем відразу після арешту журналістів. Уолц вибачився за те, що сталося і заявив, що докладає всіх зусиль для звільнення журналістів. Губернатор назвав арешт репортерської бригади неприпустимим і запевнив CNN, що журналісти мають повне право висвітлювати події.

Президент США Дональд Трамп звинуватив керівництво міста Міннеаполіса в тому, що воно не може взяти ситуацію під контроль, і попередив, що може відправити туди Національну гвардію і армію для приборкання заворушень. Він написав у твітері, що погромники не поважають пам’ять покійного Джорджа Флойда, і попередив, що «коли починається мародерство – починається стрілянина». Від імені соцмережі під цим записом з’явився коментар, що такий запис порушує правила, але не буде видалений, оскільки становить суспільний інтерес.

 
…

Президент США Дональд Трамп відреагував на протести й заворушення в місті Міннеаполісі, назвавши їхніх учасників «головорізами» в соцмережі «Твіттер», але мережа закрила його допис як такий, що порушує політику щодо прославляння насильства.

Коментуючи протести, що вже три дні й ночі відбувалися в Міннеаполісі у штаті Міннесота після того, як затриманий білим поліцейським темношкірий мешканець міста на ім’я Джордж Флойд помер через дії правоохоронця, Трамп написав: «Ці головорізи (бандити, вбивці, громили – в англійському оригіналі thugs) ганьблять пам’ять Джорджа Флойда, і я цього не допущу. Щойно говорив із губернатором (штату Міннесота) Тімом Волцом і сказав йому, що військові весь час разом із ним. Якщо будуть якісь труднощі, ми візьмемо контроль на себе, але коли почнуть грабувати, то почнуть і стріляти. Дякую!»

Через якийсь час після публікації соцмережа «Твіттер» закрила цей допис від прямого перегляду у стрічці Трампа, хоча не видалила його і зберегла можливість доступу до нього. «Цей твіт порушив правила «Твіттера» щодо прославляння насильства. Проте «Твіттер» визначив, що залишити цей твіт доступним може відповідати громадським інтересам», – мовиться в супровідному тексті, яким закритий первісний допис Трампа.

На цей час (у США зараз ніч) Трамп іще не коментував цей крок соцмережі.

Президент США останніми днями різко критикує «Твіттер» після того, як соцмережа 26 травня вперше вказала на неточну інформацію у двох дописах Трампа і додала до них посилання на реальні факти. У відповідь Трамп звинуватив соцмережу у втручанні в президентську кампанію, утиску свободи слова і заявив, що не допустить цього, а 28 травня підписав указ, яким зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про можливість позбавити соцмережі юридичного імунітету – Білий дім назвав цей крок президента «заходом боротьби з онлайн-цензурою».

У Міннеаполісі і ще кількох містах три дні поспіль тривали протести, в перебігу яких учасники вдавалися до насильницьких дій, а поліція до застосування сили і спецзасобів. Причиною стали дії поліції під час затримання 25 травня темношкірого на ім’я Джордж Флойд, які потрапили на відеозапис. На ньому видно, як білий працівник поліції протягом кількох хвилин перетискає шию Флойда коліном, а той усе повторює прохання не робити цього, бо він задихається. Пізніше 46-річний Флойд помер у лікарні.

Федеральне бюро розслідувань США і правоохоронці штату почали розслідування, чотирьох поліцейських, які брали участь у затриманні, звільнили. Мер Міннеаполісу закликав до кримінального покарання поліцейського, який давив загиблого коліном.

28 травня губернатор Міннесоти Тім Волц наказав силам Національної гвардії штату (силова структура у США, підпорядкована Міністерству оборони) допомагати місцевій поліції у стримуванні протестів.
…

За минулу добу в Росії від COVID-19 померли 232 людини, свідчать офіційні дані з оперативного штабу. Це найбільше число летальних випадків у країні за весь час пандемії. Серед смертей за попередню добу – 76 – в Москві.

Напередодні в країні було зареєстровано 174 померлих від COVID-19, стільки ж було 26 травня, і цей показник був максимальним за весь час. Загалом у Росії через коронавірусну інфекцію померли 4 374 людини.

За останню добу в Росії зафіксували 8572 нових випадків COVID-19, за добу одужали 8 264 людини.

Офіційну статистику щодо COVID-19 в Росії регулярно критикують дослідники, які підозрюють, що вона може бути неповною, неточною і частково сфальсифікованою. Влада це заперечує.
…

Президент США Дональд Трамп видав розпорядження, метою якого є позбавлення юридичного імунітету таких гігантів соціальних мереж як Twitter і Facebook, щодо контенту, який вони поширюють.

Підписаний Трампом виконавчий указ від 28 травня зобов’язує органи виконавчої влади вивчити питання про те, чи можуть вони ввести нові правила для компаній.

«Президент Дональд Трамп щойно вжив заходів по боротьбі з онлайн-цензурою з боку технологічних корпорацій, в тому числі соціальних мереж», – повідомив Білий дім.

Сам Трамп заявив, що його розпорядження спрямоване на «захист свободи слова і прав американського народу». На його думку, компанії, що працюють в соціальних мережах, мають «неконтрольовану владу піддавати цензурі, обмежувати, редагувати, формувати, приховувати, змінювати практично будь-яку форму спілкування між приватними особами або великою суспільною аудиторією».

Експерти ж висловлюють сумнів, що будь-які зміни можуть бути здійснені без погодження Конгресу, і кажуть, що розпорядження може бути успішно оскаржене в суді.

Американське законодавство захищає соціальні мережі від відповідальності за розміщений у них контент, оскільки вони розглядаються як платформи, а не як видавці.

Відповідне розпорядження американського президента з’явилося після того, як Twitter застосував функцію перевірки фактів щодо двох твітів президента раніше цього тижня.

Виконавчий директор Twitter Джек Дорсі 27 травня написав у твітері, що компанія «продовжить вказувати на хибну чи суперечливу інформацію про вибори у всьому світі». Він додав, що це не робить Twitter «арбітром істини», але дає змогу користувачам соцмережі робити самим висновки.

Генеральний директор Facebook Марк Цукерберг сказав Fox News, що його платформа відрізняється від політики Twitter і таклж додав, що «Facebook не повинен бути арбітром істини всього, що люди говорять в Інтернеті».
…

У Росії помер правозахисник і громадський активіст Сергій Мохнаткін. Про його смерть повідомили письменник Віктор Шендерович, правозахисник Григорій Міхнов-Вайтенко та інші люди, які його знали. Мохнаткіну було 66 років.

Мохнаткін помер після тривалої хвороби. У квітні його дружина Анна Кречетова писала, що він перебуває у тяжкому стані після операції в московській лікарні. 3 квітня завідувачка реанімаційним відділенням сказала, що можливий будь-який розвиток, оскільки «дуже багато ускладнень». «Сергій при тямі, дихає сам. Отримує спеціальне харчування», – вказала дружина.

Наприкінці 2019 року 66-річний Сергій Мохнаткін був госпіталізований до лікарні в тяжкому стані. У нього почалися ускладнення після травми, отриманої під час перебування у виправній колонії №4 міста Архангельська. Російські тюремники зламали йому хребет. За словами близьких, домогтися госпіталізації вдалося лише за допомогою правозахисників.

31 грудня 2009 року Сергій Мохнаткін був заарештований під час участі в протестній акції «Стратегія 31» на Тріумфальній площі в Москві. Він був звинувачений у побитті співробітника 2-го оперативного полку міліції і засуджений на 2 роки 6 місяців ув’язнення в колонії загального режиму.

Перебуваючи в колонії, активно захищав свої права і права інших ув’язнених, за що неодноразово піддавався репресіям. Російська правозахисна спільнота визнала його політичним в’язнем.
…

Число американців, які звернулися по допомогу з безробіття з моменту початку епідемії коронавірусної інфекції, перевищило 40 мільйонів.

За останні сім днів по допомогу звернулися 2,1 мільйона громадян США. Це дещо менше, ніж у попередні тижні, коли фіксувалися рекордні значення, понад 6 мільйонів людей за тиждень.

Число нових звернень багаторазово перевищує всі показники, встановлені з моменту, коли статистичні служби почали відстежувати ці дані. Загальний рівень безробіття в країні вже можна порівняти з часом Великої депресії. У квітні він становив понад 14 відсотків, за підсумками травня, як очікується, безробіття перевищить 20 відсотків.

Абсолютне число безробітних, однак, почало знижуватися: вперше з середини березня. Якщо минулого тижня допомогу отримували 25 мільйонів американців, то поточного – 21 мільйон.

Головна причина того, що мільйони американців втратили роботу, – обмеження на роботу перш за все підприємств сфери послуг, запроваджені в межах карантинних заходів.

Штати США почали запроваджувати карантин у другій половині березня. З кінця квітня почалося поступове скасування обмежень. Адміністрація Дональда Трампа сподівається на швидке відновлення робочих місць після виходу з карантину.

Сполучені Штати перебувають на першому місці в світі за кількістю виявлених випадків інфекції та за кількістю смертей від COVID-19. 27 травня, за підрахунками американського інституту Джонса Гопкінса, число жертв епідемії в США перевищило 100 тисяч (всього в світі – близько 360 тисяч).
…

У місті Міннеаполіс в американському штаті Міннесота третю добу поспіль тривають заворушення після смерті затриманого поліцією темношкірого жителя міста Джорджа Флойда. Демонстрації протесту пройшли і в інших штатах, зокрема в Каліфорнії.

46-річний Флойд помер 25 травня в лікарні, куди був доправлений незабаром після затримання. На відео, поширеному в соцмережах, Флойд лежить у наручниках на землі, а його шия придавлена до землі білим поліцейським. Флойд кілька разів повторює, що йому важко дихати. Точна причина смерті поки не встановлена.

Флойд при затриманні не був озброєний, причиною його затримання була підозра в тому, що він підробив фінансовий документ.

Четверо поліцейських, які затримували Флойда, були звільнені з поліції після того, як ФБР почала розслідування смерті афроамериканця. Притягнути поліцейських до кримінальної відповідальності вимагає також мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей. Дії поліції засудили громадські діячі та політики. Колишній віцепрезидент і ймовірний кандидат у президенти Джо Байден закликав притягнути поліцейських до відповідальності за їхні «обурливі дії».

Заворушення в місті розпочалися увечері у вівторок, 26 травня. Демонстранти зібралися біля будівлі поліцейської дільниці, деякі з них стали закидати поліцію камінням, поліція застосувала сльозогінний газ. Також повідомляють про випадки вандалізму, підпалу магазинів і розграбування.

Міністерство юстиціі США заявило 28 травня, що вважає розслідування загибелі Джорджа Флойда головним пріоритетом

Загибель темношкірих від рук білих поліцейських в останні роки нерідко ставала причиною масових акцій протесту і заворушень. Нинішні події в Міннеаполісі нагадали коментаторам про вбивство Еріка Гарнера в 2014 році в Нью-Йорку. Після цього вбивства активно став діяти рух Black Lives Matters, головною вимогою якого є припинення безконтрольного застосування зброї поліцією проти афроамериканців.
…

Міністерство закордонних справ Німеччини пригрозило санкціями ЄС «тим, хто відповідальний» за хакерську атаку 2015 року на німецький парламент, зокрема громадянину Росії. Заява з’явилася в той час, як відносини між двома країнами загострилися.

У своїй заяві від 28 травня міністерство повідомило, що викликало посла Росії в Берліні.

У МЗС наголосили, що докази свідчать про те, що Дмитро Бадін працював на російську розвідку в час здійснення атаки.

Прокуратура Німеччини на початку цього місяця видала ордер на арешт Бадіна, якого розшукує і влада США і якого вважають учасником хакерської групи, відомої як APT28 або Fancy Bear.

«Російському послу повідомили, що на підставі ордеру на арешт, виданого (німецькою) федеральною прокуратурою 5 травня щодо російського громадянина Дмитра Бадіна, уряд Німеччини буде домагатися в Брюсселі використати режим кіберсанкцій ЄС проти осіб, відповідальних за атаку на німецький Бундестаг, включаючи пана Бадіна», – йдеться у повідомленні міністерства.

Раніше цього місяця канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що існують «серйозні докази» участі «російських сил» у кібератаці проти німецького парламенту.

Москва 27 травня заперечила причетність до кібератаки.

Хакерська атака на Бундестаг тривала з 30 квітня по 20 травня 2015 року. В результаті зловмисники отримали доступ до щонайменше 16 гігабайтів даних, у тому числі до масштабного архіву листування депутатів німецького парламенту.

 
…

Законодавчі збори Китаю в четвер схвалили закон про національну безпеку Гонконгу, який загострив відносини КНР із Заходом.

Схваленням суперечливого документа китайські законодавці завершили щорічну сесію, яка проходила на тлі пандемії корорнавірусу.

Закон про нацбезпеку в Гонконзі фактично зобов’язує змінити законодавство автономної території.

21 травня Пекін виступив з ініціативою ухвалення закону про національну безпеку Гонконгу, який заборонив би зраду, відділення, підривну діяльність, заколот та іноземне втручання. Такий намір був озвучений після кількох місяців масових, часто насильницьких виступів громадян, які почалися торік і об’єднали мільйони людей на вулицях з протестами проти посиленого впливу Китаю на Гонконг.

24 травня поліція розігнала тисячі демонстрантів-противників закону, застосовуючи до них сльозогінний газ і водомети.

Новий закон про національну безпеку в автономії надає Китаю право застосовувати в Гонконзі національні закони і відкривати там представництва спецслужб. Пекін стверджує, що закон дозволить стримати акти сепаратизму в місті. Протестувальники, в свою чергу, – що документ суперечить принципу «одна країна, дві системи».

США засудиди КНР за «одностороннє нав’язування» Гонконгу нового закону. Вашингтон пригрозив Пекіну санкціями. Китай звинуватив США у втручанні в його внутрішні справи.

Гонконг як автономія у складі Китаю досі значною мірою зберігав відсутній у решті Китаю демократичний лад із часів, коли ця територія була британською колонією до 1997 року.
…