01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Українці після звільнення з полону пройдуть обсервацію – Денісова

Громадяни України, які повернуться з місць несвободи в окремих районах Донецької та Луганської областей, пройдуть обов’язкову обсервацію/ Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова. 

«Черговий етап взаємного звільнення громадян в процесі підготовки. Він відбудеться на цьому тижні. Наразі перемовини тривають. Зокрема, здійснюється останнє узгодження дати, списків та логістики передачі», – підтвердила омбудсмен. 

 

Раніше 15 квітня в Офісі президента України повідомили, що черговий обмін утримуваних осіб відбудеться найближчим часом. 

Раніше повідомляли, що обмін має відбутися до Великодня, 19 квітня.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.

Read More

Україна вимагає від Росії забезпечити захист здоров’я населення Криму та ОРДЛО за умов COVID-19

Україна за умов поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 вимагає від Росії «як держави-окупанта вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на забезпечення захисту життя та здоров’я» населення Криму, Севастополя та окремих районів Донецької та Луганської областей. Про це йдеться в поширеній 15 квітня заяві українського зовнішньополітичного відомства. 

«Зокрема, згідно зі статтею 56 Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року, окупаційна держава зобов’язана забезпечити та підтримувати на окупованій території умови, задовільні з точки зору охорони здоров’я та санітарії, має вживати профілактичні та запобіжні заходи, необхідні для запобігання поширенню інфекційних захворювань та епідемій», – ідеться в заяві. 

Київ також вимагає від Москви «регулярно надавати вичерпну інформацію щодо ситуації із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 на тимчасово окупованих нею українських територіях, а також щодо заходів із надання допомоги населенню цих територій у зв’язку з пандемією». 

Відповідну ноту з вимогами до Російської Федерації як держави-окупанта було направлено російській стороні, інформує сайт МЗС України. 

В окупованому Криму 15 квітня повідомили про ще два випадки захворювання на коронавірусну інфекцію, всього хворих на COVID-19 на півострові понад 20, у Севастополі є чотири підтверджених випадки хвороби, під наглядом – понад 1300 людей. В окупованих районах Донецької та Луганської областей контрольовані Росією адміністрації повідомляють про одиничні випадки хвороби, але жодної незалежної верифікації цих даних немає. 

Read More

Кличко закликав НАБУ «оперативно розслідувати» справу Поворозника

Міський голова Києва Віталій Кличко закликав Національне антикорупційне бюро оперативно розслідувати справу першого заступника голови Київської міської держадміністрації Миколи Поворозника.

«Я звертаюся до НАБУ оперативно розслідувати цю справу і дати відповіді на питання, що хвилюють суспільство. Ми всі чекаємо об’єктивного і справедливого розслідування, яке розставить усі крапки над І. Та відповідальності винних за законом. Хтось повинен сісти – або корумпований чиновник, або ті, хто фабрикував цю справу», – заявив Кличко.

Він додав, що розслідування справи має бути відкритим і публічним.

За словами Кличка, повідомлення, які з’явилися напередодні ввечері у ЗМІ, про те, що першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника нібито спіймали на хабарі, його «сколихнули».

«Вчора в його кабінеті представники СБУ і Нацполіції проводили невідкладні слідчі дії. Я завжди говорив і попереджаю всіх чиновників: якщо слабкі до грошей і не розумієте своєї відповідальності, – краще тут не працювати. Головні принципи, за якими люди обирають владу, і за якими я став мером, – нульова толерантність до корупції та справедливість. І, якщо чиновник винен, – має відповідати за законом! Тут без варіантів. Я нікого не покривав і покривати не буду! Але. Якщо це чиїсь маніпуляції і політичні ігри, щоб дискредитувати міську владу, то однозначно повинні відповідати ті, хто за цим стоїть», – сказав мер.

Сам Поворозник 15 квітня у фейсбуці відкинув всі звинувачення на свою адресу і заявив, що підозру йому не оголошували, і він є свідком у справі.

Напередодні ввечері програма ТСН на телеканалі «1+1» й українські інформагенції з посиланням на власні джерела в правоохоронних органах повідомляли, що у приміщеннях Київської міськдержадміністрації відбулися обшуки після того, як співробітники СБУ нібито задокументували вимагання першим заступником голови КМДА Миколою Поворозником неправомірної вигоди від представника компанії-забудовника.

Read More

ДБР направило до суду справу про держзраду експрокурора з Криму

Державне бюро розслідувань України направило до суду обвинувальний акт відносно колишнього прокурора Автономної Республіки Крим, який обвинувачується у державній зраді. Про це повідомили у ДБР.

Як встановило слідство, після окупації Росією півострова український прокурор, нехтуючи присягою, вступив до «незаконно створеної так званої «прокуратури Республіки Крим» Російської Федерації».

«Діючи в інтересах країни агресора прокурор, перебуваючи на посаді старшого прокурора новоствореної прокуратури АР Крим, у якості сторони обвинувачення приймав участь у судових засіданнях відносно проукраїнськи налаштованих громадян. Такими діями він порушував права громадян на свободу і особисту недоторканість та справедливий суд. За його безпосереднього сприяння, заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, який активно виступав проти окупації півострова Крим, незаконно позбавили волі на строк понад 9 місяців», –  мовиться у повідомленні.

У разі доведення вини, обвинуваченому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 12 до 15 років з конфіскацією майна або без такої.

У січні цього року прокуратура АРК повідомила про підозру колишньому прокурору Роздольненського району у скоєнні кримінального злочину за статтею про державну зраду.

Після російської анексії в Криму заарештували заступника голови Меджлісу кримських татар Ахтема Чийгоза у так званій «справі 26 лютого». Він провів в СІЗО майже три роки. Чийгоза та його колегу Ільмі Умерова звільнили 25 жовтня 2017 року (за неофіційною інформацією, про передачу їх Києву домовилися президенти Туреччини і Росії Реджеп Таїп Ердоган і Володимир Путін).

Прокуратура АР Крим оголосила про підозру 25 особам, які переслідували заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза за нібито організацію масових заворушень під час мітингу 26 лютого 2014 року біля будівлі Верховної Ради АР Крим.

Read More

В’ятрович заявив, що його викликають на допит до ДБР

Колишній голова Інституту національної пам’яті, народний депутат України від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович повідомив, що його викликають на допит у Державне бюро розслідувань.

«Мене викликають на добит в ДБР. У якості свідка по справі, ініційованій Бужанським (народним депутатом «Слуги народу» Максимом Бужанським, – ред.) – за проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам’яті жертв Голодомору. У нас знову садитимуть за правду про злочини комуністів? P.S. Виклик підписав слідчий Амелін, той самий, на якого я подав у суд за «непомічання» державної зради Єрмаком (главою Офісу президент Андрієм Єрмаком) і Кучмою (представником України у Тристоронній контактній групі з врегулювання ситуації на Донбасі на переговорах у Мінську Леонідом кучмою, – ред.)», – написав В’ятрович у «Фейсбуці».

 

10 квітня народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович позвався до суду проти Державного бюро розслідувань і планує позов проти Служби безпеки України. За словами В’ятровича, таке рішення він ухвалив після того, як ДБР не зреагувало на його вимогу відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака та представника України в Тристоронній контактній групі Леоніда Кучму.

Народний депутат вимагав розслідувати дії Єрмака та Кучми, спрямовані на надання «державі-агресору або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України». Йдеться про домовленість щодо створення «консультативної ради» з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.

Read More

Іран пропонує Україні підписати меморандум про порозуміння у справі збитого літака МАУ

Іран підштовхує Україну до підписання меморандуму про взаєморозуміння у справі про збиття українського літака над Тегераном, який зобов’язує Україну і сім’ї загиблих відмовитися від права позиватися до судів. Про це повідомляє іранська служба Радіо Свобода, Радіо Фарда.

За повідомленням, Іран надіслав Міністерству закордонних справ України проєкт меморандуму про взаєморозуміння, згідно з яким Київ і родини загиблих мають погодитися з «людською помилкою» як причиною катастрофи. 

Згаданий документ також передбачає, що Україна і сім’ї загиблих не повинні ініціювати кримінальних справ і судових розглядів проти Ірану у відповідь на виплату компенсації Тегераном й оприлюднення даних бортових самописців літака після їх аналізу.

 

У МЗС України на запит пропоментувати ці дані поки що не відповіли.

Експерт з авіаційного права Андрій Гук на прохання Радіо Свобода прокоментувати документ заявив, що, пропонуючи такі окремі домовленості Україні, Іран може намагатися створити роз’єднаність між країнами, громадяни яких загинули в катастрофі.

Крім того, за його словами, те, що Іран вказує на людську помилку як причину катастрофи, не означає, що Тегеран бере на себе відповідальність за те, що сталося.

За словами Гука, питання про те, чи готовий Іран виплачувати компенсації сім’ям загиблих та авіаційній компанії, яка володіла літаком, залишиться без відповіді, якщо Україна прийме позицію Ірану, викладену в проєкті документа.

Іншими словами, каже експерт, Іран вважає розслідування «людської помилки», яка, можливо, призвела до трагедії, і всі відповідні судові процедури – внутрішньою справою, яку слід розслідувати виключно в Ірані.

 

Крім того, проєкт меморандуму передбачає, що Іран може дозволити участь міжнародних експертів в аналізі даних «чорних скриньок», але тільки якщо він визнає, що не може сам цього зробити. Але досі, за словами Гука, було зрозуміло, що Іран не співпрацює в цьому плані і не здатний або не бажає розшифровувати дані з бортових самописців.

У підготовленому Іраном документі не зазначено, хто є відповідальною стороною за виплату компенсацій, і немає чітких положень щодо ідентифікації зобов’язань Ірану і строків їх реалізації, а також будь-якої арбітражної процедури, якщо держави не досягнуть розуміння, наголосив експерт.

 

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

11 березня посол України в Канаді Андрій Шевченко повідомив, що влада Ірану погодилася передати Україні бортові самописці. Проте після того інформації про передачу Україні «чорних скриньок» не було.

 

Read More

Спільнота «Бізнес-100» вимагає ухвалити законопроєкт про банки

Представники українського бізнесу, об’єднані в спільноту «Бізнес-100», звернулися до Верховної Ради з вимогою терміново розглянути законопроєкт 2571-д, який «блокує можливість повернення націоналізованих банків старим власникам та відкриває шлях для отримання міжнародної фінансової допомоги». 

Члени спільноти вважають, що для подолання наслідків пандемії та глобальної економічної рецесії Україна потребує допомоги МВФ. 

«Український бізнес засуджує спроби штучно затягнути процес розгляду та ухвалення цього законопроєкту. Вважаємо, що персональну політичну відповідальність за деолігархізацію країни та вихід з кризи несе президент України Володимир Зеленський, вплив якого на фракцію «Слуга народу» є та має бути визначальним», – ідеться в заяві спільноти «Бізнес-100». 

Спільнота «Бізнес-100» називає себе «колективною платформою» національних інвесторів і «реальним інструментом впливу на відносини між відповідальним національним бізнесом та державними органами влади». Серед її учасників – колишній віцепрем’єр Сергій Тігіпко (ТАС Груп), керівник «Галнафтогаз» Віталій Антонов, Василь Хмельницький (UFuture), Філя Жебровська (Фармак) та інші українські бізнесмени.

 

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 

Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики завершить розгляд законопроєкту про банки до ранку 22 квітня, повідомив народний депутат від «Голосу» Ярослав Железняк

Read More

Запобіжний захід Чорновол: колишній депутат заявила про відвід судді

Колишній народний депутат Тетяна Чорновол заявила відвід судді Печерського районного суду Києва Сергію Вовку, який має обирати їй запобіжний захід, передає кореспондент Радіо Свобода.

За словами народного депутата від «Європейської солідарності» Іванни Климпуш-Цинцадзе, яка посилалася на адвокатів та Чорновол, «не має підстав вважати, що справу автоматично розподілили» й передали судді Вовку. Крім того, Климпуш-Цинцадзе заявила, що Чорновол звинуватила суддю в конфлікті інтересів.

«Запобіжний захід не обговорювався через те, що адвокати і сама Тетяна заявили про відвід судді. Тому наступне рішення вже буде з іншим суддею, в інший день, в інший час, який суддя зараз не оголосив. Суд закрився без ухвалення жодного рішення», – сказала депутатка.

Згодом до журналістів вийшла сама Тетяна Чорновол.

«Я була змушена заявити клопотання про відвід судді. Таке щастя, що під час карантину в цьому суді виявилися троє чергових суддів. Вони будуть розглядати цей відвід. [Запобіжний захід обиратимуть] після того, як розглянуть цей відвід», – зазначила Чорновол.

Вона не знає, чи засідання відбуватиметься сьогодні.

Минулого тижня співробітники ДБР провели обшук у будинку Чорновол. Їй повідомили про підозру в умисному вбивстві людини під час Революції гідності.

Зі свого боку, міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков назвав повідомлення Чорновол підозри у вбивстві неадекватним і закликав першого заступника директора ДБР Олександра Бабікова залишити державну службу.

Аваков зазначив, що Бабіков був адвокатом експрезидента-втікача Віктора Януковича.

Натомість у ДБР 14 квітня заявили, що перебувають поза політикою.

 

Read More

Чорновол відмовилася свідчити в ДБР

Чорновол: моя мотивація відмови від дачі свідчень – це те, щоби мої свідчення жодним чином не були використані проти активістів і лідерів Майдану

Read More

Суд у Москві залишив кримчанина Яцкіна під вартою до літа – адвокат

Житель окупованого Криму Іван Яцкін залишиться у Лефортовському СІЗО до 16 червня 2020 року. На засіданні Московського міського суду 14 квітня суддя Наталія Коновалова відхилила апеляційну скаргу захисту і залишила в силі рішення Лефортовського районного суду. Про це в коментарі кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії розповів адвокат Микола Полозов.

«Що стосується судового рішення, апеляція залишила в силі рішення суду першої інстанції. Незважаючи на те, що я сьогодні підготував доповнення до скарги, обумовлене ситуацією в зв’язку з коронавірусом і поточним станом здоров’я мого підзахисного Яцкіна», – сказав Полозов.

Як пояснив адвокат, існує указ мера Москви про те, що на території міста введено режим підвищеної готовності через загрозу поширення коронавірусної інфекції, а також є застереження для осіб, які найбільш схильні до зараження цією інфекцією.

«Відповідно до рекомендацій ВООЗ та МОЗ Росії до категорії осіб, яким найбільше загрожують захворювання на коронавірус (мається на увазі коронавірусна хвороба COVID-19, – ред.), входять громадяни з певним переліком захворювань. У довідці, поданій СІЗО щодо Івана Яцкіна, є такі захворювання. На жаль, суд не став на сторону захисту, хоча ми наполягали на зміні запобіжного заходу», – додав Полозов.

13 березня Лефортовський районний суд Москви залишив Яцкіна під вартою до 16 червня.

 

У грудні російське державне інформагентство ТАСС повідомило про затримання Івана Яцкіна, однак назвало його громадянином Росії. Тоді ж була заява про арешт чоловіка.

Російське слідство стверджує, що Яцкін, перебуваючи в Криму, передавав СБУ дані, які «становлять державну таємницю Росії».

20 січня російський адвокат Микола Полозов повідомив, що після арешту Яцкіна перевезли з Криму до Москви. За його словами, російські силовики чинили на Яцкіна «сильний психологічний тиск».

Read More

Т.в.о. голови «Укрзалізниці» відреагував на критику Криклія: враження, що міністра дезінформували

Тимчасовий виконувач обов’язків голови правління «Укрзалізниці» Желько Марчек відреагував на критику його роботи з боку міністра інфраструктури Владислава Криклія і заявляє, що того дезінформували з приводу реального стану справ у компанії. Заяву Марчека Радіо Свобода надали у пресслужбі компанії.

«Я дуже здивований нещодавнім інтерв’ю міністра інфраструктури для Радіо Свобода та наведеними прикладами, які викликали в нього недовіру до моєї роботи. Складається враження, що мала місце дезінформація щодо реального стану речей», – йдеться в заяві.

Т.в.о. голови «Укрзалізниці» наголосив, що ситуацію з необхідністю продажу непрофільних активів компанія вже вирішила й очікує подальших кроків із боку міністерства.

«Укрзалізниця на 100% готова до продажу непрофільного майна: складено першочерговий перелік закладів та розроблено відповідній алгоритм для їх реалізації. Але без змін, а саме постанови КМУ №1054 про порядок розпорядження майном, у нас немає можливості це зробити ефективно та швидко. Наші фахівці надали пропозиції щодо необхідних змін, ця інформація знаходиться на розгляді міністерства інфраструктури з 20 лютого. Наступний крок очікується саме від МІУ», – заявив Марчек.

«Щодо реструктуризації кредитної заборгованості, в Укрзалізниці розроблена відповідна програма дій. Зокрема, вже відкриті додаткові кредитні лінії, заощаджено кошти під майбутні виплати. Міністерству інфраструктури це теж відомо. І що стосується оптимізації діяльності. Згідно з ухваленою у 2019 році Стратегією Укрзалізниці на 2019-2023 роки ведеться планова робота щодо формування чотирьох функціональних вертикалей: вертикалі вантажних перевезень та логістики, вертикалі пасажирських перевезень, вертикалі інфраструктури та вертикалі виробництва та сервісу», – йдеться в заяві.

Минулого тижня міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода пояснив рішення звільнити в.о. голови «Укрзалізниці» після двох місяців роботи тим, що Желько Марчек не виправдав довіру.

«Рішення, наскільки проінформувала нас наглядова рада, відповідне вже ухвалене. Ми чекаємо на формалізоване подання. Після чого це все буде вже вноситися до Кабміну. Якщо говорити про ті речі, які не виправдали довіру, то їх чимало. Це в першу чергу продаж непрофільних активів, тому що по них ставилися відповідні завдання», – сказав Криклій в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він наголосив, що в «Укрзалізниці» дуже багато непрофільних речей, «починаючи від якихось офісних приміщень, баскетбольних залів, спортивних майданчиків, того, чим не користуються, санаторії, багато-багато різноманітних речей».

«За приблизними підрахунками, можна вивільнити гроші від 8 до 12 мільярдів гривень. А це великі гроші навіть для «Укрзалізниці». І за рахунок них можна було і запланувати якраз придбання, у тому числі оновлення рухомого складу. У цій частині провалена відверто робота членами правління», – заявив Криклій.

Він додав, що «Укрзалізниця» зволікала з реструктуризацією низки кредитів.

«Це теж, я вважаю, велика проблема. Багато операційних питань виникало. По оптимізації діяльності вони теж не здійснили програму, яку декларували. Питань і зауважень дуже і дуже багато», – зазначив міністр.

29 січня Кабінет міністрів погодив звільнення з посади керівника «Укрзалізниці» Євгена Кравцова, який був призначений очільником компанії в січні 2019 року.

У лютому виконувачем обов’язків керівника компанії став Желько Марчек.

Read More

Зеленський заслухає звіт ДСНС про пожежі в зоні ЧАЕС: «висновки не забаряться»

Президент України Володимир Зеленський заявляє, що 14 квітня заслухає інформацію голови Державної служби з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна з приводу ситуації в Чорнобильській зоні, де майже два тижні триває гасіння масштабних пожеж.

«Уважно стежу за ситуацією в Чорнобильській зоні. Знаю, що вогнеборці роблять усе можливе. Я вдячний їм за мужність.  Завтра (14 квітня – ред.) заслухаю інформацію від голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Миколи Чечоткіна щодо пожеж. Висновки не забаряться. Суспільство має знати правду та бути в безпеці», – написав Зеленський у фейсбуці ввечері 13 квітня.

 

Чорнобильська зона продовжує горіти, попри намагання вогнеборців загасити займання сухої трави. Вітер і бездощова погода сприяли поширенню вогню.

ДСНС запевняє, що загрози для ЧАЕС та сховища радіоактивних вдходів немає. 

 

 

 

Read More

В уряді розповіли, чого чекають від Ради після схвалення змін до держбюджету

В уряді України вітають схвалення Верховною Радою законопроєкту про зміни до держбюджету на 2020 рік, але сподіваються, що тепер парламент схвалить необхідні для продовження співпраці з МВФ законопроєкти. Про це 13 квітня заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

За його словами, в цьому бюджеті закладено ресурс від міжнародних фінансових організацій, у тому числі пряма бюджетна підтримка МВФ.

«Підтримка наших міжнародних партнерів дуже важлива, бо дає нам можливість повністю профінансувати всі необхідні видатки, в першу чергу заробітні плати лікарів, соціальний захист, видатки на інфраструктуру. Ми очікуємо від парламенту позитивного голосування і за так званий банківський законопроєкт, який прискорить отримання допомоги МВФ», – сказав Марченко.

Народний депутат від «Слуги народу», голова комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев повідомив, що цього тижня навряд вдасться поставити так званий «антиколомойський закон» на голосування.

 

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності. Він, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Цей закон є однією з умов для співпраці з Міжнародним валютним фондом.

До проєкту закону подали пропозиції понад 16 тисяч поправок.

 

Read More

США прокоментували звинувачення Росії щодо Мустафи Джемілєва

Посольство Сполучених Штатів в Україні прокоментувало порушення Слідчим комітетом Росії кримінальних справ проти лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

«Росія вкотре вдається до фарсу з кримінальними звинуваченнями, цього разу проти кримськотатарського лідера Мустафи Джемілєва, щоб тримати його за межами Криму. Ми закликаємо Росію припинити незаконну окупацію Криму та звільнити всіх політичних в’язнів», – ідеться в повідомленні у фейсбуці дипломатичного представництва.

 

В окупованому Криму російські слідчі висунули звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за трьома статтями в рамках попереднього слідства. Як повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Джемілєва Микола Полозов, який брав участь у слідчих діях управління російського Слідчого комітету, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

 

Полозов уточнив, що Джемілєва звинувачують за частиною 3 статті 322 Кримінального кодексу Росії – «Незаконне перетинання державного кордону Росії», за частиною 1 статті 222 – «Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів» і за частиною 1 статті 224 – «Недбале зберігання вогнепальної зброї, яка створила умови для його використання іншою особою, якщо це спричинило смерть людини або інші тяжкі наслідки».

Як пояснив адвокат, перша стаття стосується подій 3 травня 2014 року, коли Мустафа Джемілєв намагався потрапити в анексований Крим через російський пункт пропуску «Армянськ» на адмінкордоні з Херсонською областю. Тоді його не пропустили і він був змушений повернутися до Києва.

Read More

Апеляцію на арешт ексміністра Кожари перенесли на два тижні

Київський апеляційний суд переніс апеляцію на арешт колишнього міністра закордонних справ Леоніда Кожари на 28 квітня.

Рішення ухвалили у зв’язку з клопотанням сторони захисту про доставку підозрюваного на судове засідання.

Наприкінці лютого в будинку Кожари на Київщині знайшли тіло підприємця Сергія Старицького – колишнього керівника телеканалу «Інтер», ексгендиректора телеканалу «Тоніс» та одного з власників рекламного холдингу Atlantic group.

За даними МВС, Леонід Кожара та його дружина стверджували, що Старицький покінчив життя самогубством. Кожару затримали 25 березня, згодом його заарештували з правом 14 мільйонів гривень застави.

10 квітня дружині Кожари оголосили підозру в неправдивих свідченнях. За даними поліції, жінка заявила, що колишній міністр не вбивав товариша. До його смерті нібито була причетна вона сама.

Read More

Проти Джемілєва в окупованому Криму використовують українську справу його сина – адвокат

В окупованому Криму російські слідчі висунули звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву за трьома статтями в рамках попереднього слідства. Як повідомив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Джемілєва Микола Полозов, який брав участь у слідчих діях управління російського Слідчого комітету, проти Джемілєва зараз використовують матеріали української справи його сина Хайсера.

Полозов уточнив, що Мустафу Джемільова звинувачують за частиною 3 статті 322 Кримінального кодексу Росії – «Незаконне перетинання державного кордону Росії», за частиною 1 статті 222 – «Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів» і за частиною 1 статті 224 – «Недбале зберігання вогнепальної зброї, яка створила умови для його використання іншою особою, якщо це спричинило смерть людини або інші тяжкі наслідки».

Як пояснив адвокат, перша стаття стосується подій 3 травня 2014 року, коли Мустафа Джемілєв намагався потрапити в анексований Крим через російський пункт пропуску «Армянськ» на адмінкордоні з Херсонською областю. Тоді його не пропустили і він був змушений повернутися до Києва.

«Що стосується другої і третьої статті, за версією Слідчого комітету, вони стосуються справи сина Мустафи Джемілєва Хайсера, який у травні 2013 року у дворі свого будинку в Бахчисараї, випадково вистріливши з батьківської рушниці, вбив знайомого сім’ї. Спочатку суд у цій справі проходив на території України, проте після окупації Криму його перенесли в Краснодар. Ці статті зараз висуваються безпосередньо його батькові. Коли я почав вивчати документи, з’ясувалося, що частина з них українською мовою. Тобто це документація, яка зберігалася в архівах ще до окупації півострова і зараз співробітники російського Слідчого комітету використовують її в ініціюванні нових кримінальних справ», – зазначив Полозов.

 

За його словами, у справі Мустафи Джемілєва і глави Меджлісу кримськотатарського народу, Рефата Чубарова фігурує один і той же слідчий – Магомед Магомедов.

«По Джемілєву слідчий до початку слідчих дій запропонував дати мені підписку про нерозголошення. Я відмовився, вказавши на неточність формулювань у документації і в присутності двох понятих слідчий зафіксував мою відмову», – сказав Полозов. Він також повідомив, що з документами щодо проведення попереднього слідства щодо Чубарова йому ознайомитися не вдалося, «тому що слідчий був не готовий надати їх».

На сайті російського Следчго комітету і його управління по окупованому Криму і Севастополю інформація про слідчі дії щодо Мустафи Джемілєва відсутня, як і коментарі згаданого адвокатом слідчого.

 

Після окупації Криму Росією на початку 2014 року лідерам кримських татар Рефату Чубарову та Мустафі Джемілєву російська влада заборонили в’їзд на півострів на п’ять років.

20 січня 2016 кримський адвокат Джеміль Темиш повідомив про заочний арешт Мустафи Джемілєва за рішенням підконтрольного Росії Київського районного суду в Сімферополі. Цю інформацію пізніше підтвердила колишня російський прокурор Криму Наталія Поклонська.

За інформацією Темішева, у Росії Джемілєва звинувачують у незаконному перетині адмінкордону з окупованим Кримом 3 травня 2014 року в Армянську. Російське слідство посилається на те, що Джемілєву вже був заборонений російською владою в’’їзд на територію анексованого півострова.

У МЗС України засудили заочний арешт Мустафи Джемілєва російським судом.

Read More

Кернес закликає провести акцію «Безсмертний полк» на балконах

Мер Харкова Геннадій Кернес закликає провести акцію «Безсмертний полк» 9 травня на балконах.

«Я закликаю вас 9-го травня рівно о 12:00 вийти на балкони ваших квартир з фотографіями ваших дідів і прадідів і провести загальноміську хвилину Мовчання, Пам’яті та Подяки їхньому подвигу. Якщо ситуація з карантином і надзвичайною ситуацією в країні зміниться на краще до Дня Перемоги, впевнений, що ми встигнемо організувати і провести ходу «Полку Безсмертної Перемоги» так, як ми планували», – заявив Кернес у Facebook.

У Росії «Безсмертний полк» – це, за ідеєю, хода з портретами родичів, які брали участь у Другій світовій війні. Вона розпочиналася як громадська ініціатива, але впродовж останніх кількох років набрала більш офіційного змісту.

Пізніше акції набули прокремлівського характеру. Портрети для участі в акції у Росії можна придбати в магазинах, тобто йдеться вже не про вшанування родичів, а про віддання шани будь-яким учасникам тієї війни.

Росія також сприяє організації акції «Безсмертний полк» у деяких країнах колишнього СРСР.

 

Read More

Мінінфраструктури про єдиний електронний квиток: цього року зробимо цифрову революцію

Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявляє про намір здійснити цього року «цифрову революцію» в питанні запровадження єдиного електронного квитка.

«Єдиний електронний квиток стосується того, щоб взагалі спростити переміщення між різними видами транспорту. Розпочнемо ми, звісно, з себе. Ми зможемо при цьому авіацію, залізницю об’єднати. У тому числі вже з деякими міськими органами влади відпрацьовуємо можливість об’єднання цього з їхніми електронними квитками. В першу чергу ми з Києвом розпочали подібний проєкт, теж об’єднання», – сказав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

 

«Тому ви зможете практично з єдиним електронним квитком йти, якщо ви з іншого міста їдете залізницею, потім – громадський транспорт, а потім доїхали до аеропорту і літаком кудись летите, то це все зможе бути єдиний квиток. І це суттєво, звісно, спрощує планування, логістику. Власне, не загубите тоді квиток. Тому що все це в електронному форматі завжди можна відновити. І важко загубити», – додав міністр.

Коли саме запровадять нововведення, він не повідомив.

Минулого тижня пресслужба Мінінфраструктури повідомляла, що відомство разом із держпідприємством «Галузевий центр цифровізації та кібербезпеки» працюють над запуском SmartTicket – єдиного електронного квитка, який дозволить пасажирам користуватися всіма видами транспорту (залізничний, міський, авіа) всіх перевізників на території України. 

Read More

«Про існування брата дізнався після плівок»: Криклій прокоментував «плівки Єрмака»

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій заявив, що дізнався про існування брата голови Офісу президента Андрія Єрмака після публікації записів, на яких той начебто «торгує посадами» у владі.

«Якщо говорити про плівки, то, чесно кажучи, про існування брата я дізнався тільки після плівок. Тобто я його особисто не знаю. Більше того, не дивився весь матеріал, але я там не чув ні про себе, ні про когось. Всі ті прізвища, які лунали, там можна подивитися, що ніхто і ніде в нас точно не працює. Тому, що це було – я не знаю. Мені важко коментувати. Нехай займаються правоохоронці і вивчають ситуацію більш досконало», – сказав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

 

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до Служби безпеки та Державного бюро розслідувань, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

 

Денис Єрмак заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно, знайомитися із ідеями громадян, проєктами». Він наголосив, що в нього є громадська організація «Українське бюро національного розвитку», яке «займається розробками, науковими адаптаціями проєктів, пов’язаних з економікою, соціонікою».

«Той факт, що мій брат працює в Офісі президента не має обмежувати мої законні права на трудову діяльність. Я український громадянин і свої права знаю. На плівках я зустрічаюсь із різними людьми, які пропонують різноманітні проекти та ідеї, а також висвітлюють існуючі проблеми і корупційні схеми, які є в відповідних структурах», – пояснив Денис Єрмак.

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

 

Read More

В українських морських портах спостерігається зростання вантажообігу – міністр

В українських морських портах спостерігається невелике зростання вантажообігу, повідомив міністр інфраструктури Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода.

«1%-1,5%. Але це все одно позитивна динаміка. Нагадаю, минулого року у нас були рекордні показники – понад 160 мільйонів тонн було перевезено через порти. Власне, якщо буде така сама динаміка спостерігатися, то, не дивлячись на цю кризу, карантинний період, вантажообіг не впаде, тоді у нас по портах буде, можливо, одна з найкращих ситуаціях. Тому що вони фактично свою економіку і свої інвестиційні плани зможуть виконувати», – розповів Криклій в ефірі програми «Суботнє інтерв’ю».

Він визнав, що водночас в Україні є маленькі порти, в яких зовсім немає вантажообігу або він суттєво впав. Низку таких портів передадуть на приватизацію. Мова йде, зокрема, про Усть-Дунайський, Скадовський та Білгород-Дністровський порти. Ренійський порт, найімовірніше, передадуть у концесію

 

Read More

Український військовий загинув на Донбасі внаслідок обстрілу у Вербну неділю – ООС

Український військовий загинув на Донбасі внаслідок обстрілу у Вербну неділю, повідомив штаб української воєнної Операції об’єднаних сил. Ще один отримав бойове ураження.

«Незважаючи на велике християнське свято – Вербну неділю, ворог відкрив вогонь з ручних протитанкових гранатометів по позиціях підрозділів Об’єднаних сил на Луганщині. На жаль, внаслідок обстрілу Україна втратила одного свого мужнього захисника, ще один воїн отримав бойове ураження», – інформує штаб.

В угрупованні «ЛНР» наразі не повідомляють про бойові дії 12 квітня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року внаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

Read More

Євросоюз застерігає Росію від військового призову в Криму

Примусовий військовий призов на території анексованого Криму – це порушення міжнародного гуманітарного права з боку Росії, заявляє Служба зовнішніх зв’язків Євросоюзу.

Як нагадують у службі, Росія здійснює примусове залучення мешканців нелегально анексованого Криму та Севастополя до служби в російській армії.

«Це порушення міжнародного гуманітарного права. Російська Федерація обмежена вимогами міжнародного права та зобов’язана забезпечити захист прав людини на півострові», – йдеться в заяві.

Читайте також: «Глава» окупованої Керчі поскаржився, що містяни уникають призову до російської армії

Зовнішньополітична служба ЄС нагадує, що блок не визнає анексію Криму Росією і «лишається непохитним у підтримці незалежності України, її суверенітету, територіальної цілісності в межах її міжнародно визнаних кордонів».​

Раніше з вимогою до Москви скасувати весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію​ виступило Міністерство закордонних справ України.

Член Кримської правозахисної групи Олександр Сєдов восени 2019 року повідомив в ефірі проекту Радіо Свобода Радіо Крим.Реалії, що з 2014 року в російську армію призвали 18,9 тисячі кримчан.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан звертатися телефоном або електронною поштою в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

 

У березні 2014 року Росія анексувала український півострів Крим. Міжнародні організації визнали анексію Криму незаконною і засудили дії Росії, країни Заходу запровадили проти неї економічні санкції. Кремль заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».

Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Read More

Шмигаль назвав радників щодо виходу з карантину

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль розкрив імена фахівців, які обговорюють з урядовцями стратегії та ідеї виходу країни з карантину. Крім міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігоря Петрашка, до цієї групи увійшли

▪️Ярослав Жаліло — заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

▪️Елла Лібанова — директорка Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

▪️Андерс Аслунд — старший науковий співробітник Атлантичної ради США

▪️Олег Устенко — радник Президента України

▪️Ерік Найман — керуючий партнер Capital Times

▪️Віллем Буітер — професор Колумбійського університету

▪️Євген Пенцак — викладач економіки та фінансів Києво-Могилянської бізнес-школи.

«Повторю, що наразі в нас є лише напрацювання й бачення цього плану (виходу з карантину – ред.), які ми щодня оновлюємо, залежно від поведінки шкали захворюваності», – вказав голова уряду.

Днем раніше Шмигаль заявляв, що «у травні Україна має йти на роботу». «У яких умовах, у яких нових соціальних стандартах, у яких часових рамках — це ті питання, над якими уряд працює разом з аналітиками. Ми створили Раду з питань економічного розвитку України, куди ввійшли найкращі вчені та економісти зі світовими іменами», – писав прем’єр-міністр.

 

Раніше цього місяця міністр внутрішніх справ Арсен Аваков припустив, що початок скорочення карантинних обмежень в Україні можливий не раніше 15 травня, назвавши це «припущеннями оптиміста».

25 березня Кабінет міністрів продовжив карантин і заппровадив режим надзвичайної ситуації у всіх регіонах до 24 квітня. Карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції розпочався в Україні 12 березня.

 

Read More

Криклій «вперше чує» про справу щодо нього в НАБУ

Міністр інфраструктури України Владислав Криклій в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував справу щодо колишніх і теперішніх топ-посадовців міністерства, яку на вимогу суду відкрило Національне антикорупційне бюро України, за начебто незаконне звільнення керівництва Бердянського порту в 2017 році.

На прохання Радіо Свобода підтвердити чи спростувати інформацію про деталі справи і те, що він є її фігурантом, міністр відповів: «Ні, не чув». Також він уточнив причину відкриття провадження і додав: «Вперше чую від вас. Добре, що дізнаюся так, через ефір».

У пресслужбі Вищого антикорупційного суду прізвища фігурантів справи назвати відмовилися. При цьому джерело Радіо Свобода у ВАКС підтвердило, що міністр Криклій є серед них. Клопотання про відкриття справи надійшло до НАБУ від громадської організації ще у лютому, але тоді його відхилили.

Радіо Свобода звернулося за коментарем до Національного антикорупційного бюро, утім у відомстві не підтвердили і не спростували цю інформацію.

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян, повідомляючи про нову справу проти нього, звернув увагу на «пікантну деталь». За його словами, одна з політичних партій, що працювала у минулому скликанні і присутня у новому, «була дуже незадоволена» рішенням міністерства у 2017 році.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України зареєструвати кримінальне провадження щодо Омеляна, його заступника, державного секретаря відомства, а також чинних посадовців міністерства.

Заявник, громадська організація «Бердянський антикорупційний центр», стверджує, що ці посадові особи довели державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» до банкрутства через зловживання владою, службові підробки, грубе порушення законодавства про працю та невиконання судового рішення.

На сайті Вищого антикорупційного суду зазначили: «Серед заявлених осіб – ексміністр інфраструктури (2016-2019 рр.), його заступник, Державний секретар Міністерства інфраструктури, а також топ-посадовці діючого складу Міністерства інфраструктури України».

Read More

Зеленський пропонує парламенту «подумати» про кримінальне покарання за підпал сухої трави

Президент України Володимир Зеленський пропонує Верховній Раді «подумати» про кримінальне покарання за підпал сухої трави.

«Я вітаю рішення про збільшення штрафів за спалювання сухостою до 6 тисяч гривень. У той же час я пропоную парламенту подумати про можливість більш жорсткого кримінального покарання за такі бездумні дії», – заявив Зеленський у своєму відеозверненні.

Він наголосив, що цього року кількість пожеж у природних екосистемах збільшилася на 30%.

«Ваше «байдуже» – це пожежі на території у 20 тисяч гектарів. Це в чотири рази більше пожеж в українських лісах. Через ваше «байдуже» цілодобовим гасінням пожеж займається 3,5 тисячі людей та тисяча одиниць техніки ДСНС. Результати вашого «байдуже» були помітні навіть із супутників NASA», – зазначив президент.

На сьогодні штраф за підпал сухої рослинності становить від 170 до 340 гривень. Кабінет міністрів пропонує збільшити штрафи, щоб вони становили від 850 до 6 120 гривень для громадян та від 2 040 до 17 000 гривень для посадовців.

 

Read More

Із квітня зарплати державних службовців не перевищуватимуть 47 тисяч гривень – президент

Із квітня зарплати державних службовців не перевищуватимуть 47 тисяч гривень, повідомив президент України Володимир Зеленський.

«Затягти паски мусять усі державні службовці. Вже з квітня незалежно від рангу та посади їхня зарплата не перевищує 47 тисяч гривень. Це стосується всіх: суддів, народних депутатів, прокурорів, працівників Національного банку України, ЦВК та багатьох інших чиновників. Такі ж обмеження стосуються і членів наглядових рад. Мільйонні зарплати та премії пішли в минуле», – сказав Зеленський.

За даними Державної служби статистики, у лютому середня зарплата у сфері державного управління й оборони становила 14 550 гривень.

Read More

Консультативна рада: В’ятрович повідомляє про судовий позов на «бездіяльність ДБР»

Народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Володимир В’ятрович позвався до суду проти Державного бюро розслідувань і планує позов проти Служби безпеки України – про це він повідомив 10 квітня.

За словами В’ятровича, таке рішення він ухвалив після того, як ДБР не зреагувало на його вимогу відкрити кримінальне провадження проти голови Офісу президента Андрія Єрмака та представника України в Тристоронній котактній групі Леоніда Кучму.

Народний депутат вимагав розслідувати дії Єрмака та Кучми, спрямовані на надання «державі-агресору або її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України». Йдеться про домовленість щодо створення консультативної ради з представниками окремих районів Донецької та Луганської областей.

 

«Днями отримав від ДБР відповідь, що слідчий відмовив у внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом. Така відмова – незаконна. Вважаєте, що всі громадяни рівні, але є рівніші? Вважаєте, що вказівки – вищі за закон? Будемо вас вчити жити у правовій державі через суд. Якщо потрібно – не через один», – заявив В’ятрович.

Він додав, що отримав аналогічну відповідь від СБУ, відтак планує позиватися і проти цього органу теж.

11 березня на зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську було домовлено на зустрічі 25 березня підписати рішення про створення так званої «консультативної ради». Офіційно документи зустрічі не були оприлюднені. Ці документи 13 березня опублікувало видання «Дзеркало тижня. Україна».

Читайте також: Не втрапте у капкан, в якому б’ється Молдова: Оазу Нантой про консультативну раду з ОРДЛО (рос.)

В опублікованому документі, зокрема, йшлося про те, що в так званій «консультативній раді» мають вести переговори повноважні представники України, з одного боку, і її окремих районів у Донецькій і Луганській областях, із іншого, а Росія стає спостерігачем разом із Німеччиною, Францією та ОБСЄ. На думку критиків, це означає визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», підтримуваних і скеровуваних Росією і визнаних в Україні терористичними, а також визнання кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні, бо Росія зі сторони переговорів із Україною перетворюється лише на стороннього спостерігача.

25 березня засідання ТКГ відбулося у форматі відеоконференції, і рішення про створення «консультативної ради» все ж не ухвалювалося.

Голова офісу президента України Андрій Єрмак 31 березня заявив, що ідея створення «консультативної ради» розглядатиметься після консультацій з партнерами із Франції, Німеччини та ОБСЄ.

З вимогами до президента Володимира Зеленського доручити представникам України в ТКГ «повернутися в рамки законодавства України» і не допустити підписання рішення про «консультативну раду» виступили не лише численні активісти і група громадських організацій, а й низка народних депутатів із владної фракції «Слуга народу».

 

Read More

Пристайко очолив Комісію з євроатлантичної інтегації замість Кулеби – указ

Колишній міністр закордонних справ Вадим Пристайко став головою Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції – відповідний указ президента Володимира Зеленського був оприлюднений 9 квітня.

«Увести до складу Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України Пристайка Вадима Володимировича – Віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, голову Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України; вивести зі складу Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України Дмитра Кулебу», – йдеться в документі.

Читайте також: США і НАТО підтримують майбутнє членство України і Грузії в альянсі – заява місії США при НАТО​

4 березня Верховна Рада схвалила відставку уряду Олексія Гончарука. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко став віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. До нього цю посаду обіймав Дмитро Кулеба, який натомість очолив МЗС.

Основною задачею Комісії з євроатлантичної інтеграції є сприяння заходам, які спрямовані на наближення України до членства в НАТО.

Read More