Влада

Три українських інформаційних сайти доступні тільки частково
…

Ігор Маслов, який тривалий час займав керівні посади в компаніях олігарха Ріната Ахметова, став позаштатним радником прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з питань енергетики. Про це повідомляють журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») з посиланням на дані від джерел у Міністерстві енергетики та компанії Ахметова ДТЕК.

«У п’ятницю (3 квітня – ред.) Ігор Маслов у статусі радника прем’єр-міністра брав участь у нараді щодо ситуації на ринку електроенергії у Міністерстві енергетики під головуванням Віталія Шубіна (т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля України – ред.)», – розповіло джерело «Схем» у міністерстві. 

Про те, що Ігор Маслов став позаштатним радником Дениса Шмигаля, також підтвердило інше джерело журналістів у компанії ДТЕК, яка належить Рінату Ахметову.

Ігор Маслов довгий час працював на керівних посадах у структурах холдингу СКМ Ріната Ахметова: почав ще з 2000-х років. У 2003-2005 роках працював у ТОВ «Сервіс-Інвест» (зараз «ДТЕК Високовольтні мережі»), потім, з 2005 по 2007 – у корпорації ДТЕК.

Пізніше, з 2012 по 2017 роки Маслов був директором з дистрибуції та збуту електроенергiї ТОВ «ДТЕК», у 2017-2019 роках – керівником офісу зі стратегічних проєктів «ДТЕК Енерго», у 2014-2019 роках – виконував обов’язки генерального директора ПАТ «ДТЕК Крименерго». Також Маслов працював у наглядових радах «ДТЕК Донецькобленерго», «ДТЕК ПЕМ – Енерговугілля», «Київенерго».

Водночас офіційно в Кабінеті міністрів та ДТЕКу призначення Ігоря Маслова не коментують. 

У пресслужбі уряду пообіцяли надати відповідь пізніше.

У ДТЕК також офіційно уникнули прямої відповіді на запитання щодо призначення колишнього топменеджера радником прем’єр-міністра, в той же час відзначили його професійність.

«Ігор Маслов має значний досвід в електроенергетиці і глибокі знання про роботу енергосектору. Він не працює в компанії з лютого 2019 року. Ми можемо коментувати тільки його діяльність в рамках групи ДТЕК», – повідомили у пресслужбі «ДТЕК Енерго».

Журналісти намагалися зв’язатися з самим Ігорем Масловим, але він не відповів на телефонні дзвінки та повідомлення. Його позиція буде додана, як тільки він надасть коментарі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль також раніше працював директором Бурштинської ТЕС зі структури компанії ДТЕК, якою володіє Рінат Ахметов.

Водночас президент України Володимир Зеленський заявляв, що вважає логічним те, що новий прем’єр працював у минулому в структурі, що належить найбагатшій людині України. «Вони (олігархи – ред.) володіють 70-80% активів в Україні. Кожен менеджер в Україні працював на когось із них або якимось чином пов’язаний з кимось із них. Адже вони наймають найкращих – ми повинні це розуміти», казав глава держави в інтерв’ю Bloomberg.
…

У Міністерстві оборони повідомили, що підтримувані Росією бойовики на Донбасі з початку поточної доби і до полудня тричі порушили режим припинення вогню.

«З 08:55 від Золотого-5 окупанти випустили 2 міни калібру 82 мм та вели вогонь зі протитанкових та автоматичних станкових гранатометів по нашим оборонцям Оріхового. О 09:20 з напрямку від окупованого села Сигнальне, ворог застосував великокаліберні кулемети по нашим захисникам селища Славне. З 09:30 також з великокаліберних кулеметів окупанти розпочали обстріл оборонців Водяного», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що втрат серед українських військових немає.

В угрупованні «ДНР» звинувачують ЗСУ в обстрілі окупованого Донецька, на ресурсах угруповання «ЛНР» інформація про обстріли упродовж поточної доби відсутня.

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».

За даними ООН, від березня 2014-го до 31 жовтня 2019 року унаслідок збройного конфлікту на Донбасі загинули 13 000 – 13 200 людей.

 
…

Колишній заступник генпрокурора Віктор Трепак висловив сумнів, що після його відставки у справі вбивства херсонської чиновниці та активістки Катерини Гандзюк можливий суттєвий прогрес. Про це Трепак сказав в інтерв’ю виданню «Українська правда». 

«Найоптимістичніша перспектива подальшого розслідування, на мій погляд, це утримати ті позиції, на які ми вийшли. Якщо прокурорам не будуть заважати, то вони належно їх процесуально закріплять і ухвалять відповідні процесуальні рішення. А ось на рахунок подальшого ривка у цій справі – у мене великі сумніви. Успіх у розслідуванні складних справ забезпечується поєднанням кількох моментів: вмінням скласти і тримати цілісну картину розслідування, професіоналізмом і наполегливістю оперативників, слідчих і прокурорів. У будь-якому разі замовники і організатори нападу на Катерину Гандзюк можуть уже «накривати стіл» тим, хто домігся таких змін в організації розслідування цієї справи», – сказав Трепак.

Він додав, що нині «справою Гандзюк» займається новий заступник генпрокурора Олексій Симоненко, який також веде справу про вбивство журналіста Павла Шеремета. Водночас інший заступник генпрокурора Андрій Любович здійснює нагляд за «справами Майдану».

27 березня стало відомо, що Венедіктова відсторонила заступника генпрокурора Віктора Трепака від нагляду за справами Майдану і за справами щодо нападів на активістів, зокрема нападу, що призвів до загибелі херсонської активістки Катерини Гандзюк.

Того ж дня Венедіктова представила колективу Офісу генпрокурора двох своїх заступників: Андрія Любовича й Олексія Симоненка.

31 березня Трепак підтвердив у коментарі агенції «Укрінформ», що генпрокурор Ірина Венедікторва підписала його заяву про відставку за власним бажанням. Перед тим, вона запевняла, що за Трепаком «залишаються ті важливі справи, які він проводив», а рішення піти – є його особистим.

Чиновниця Херсонської міської ради, активістка Катерина Гандзюк померла 4 листопада 2018 року. Це сталося через три місяці після того, як її облили концентрованою сірчаною кислотою у Херсоні. У справі про замах на Гандзюк були затримані підозрювані у виконанні і організації нападу, але замовників офіційно не встановили.
…

«Приватбанк» подав новий позов до суду Кіпру з метою відшкодування збитків у розмірі 5,5 мільярда доларів США проти колишніх власників банку.

«ПриватБанк нещодавно подав новий позов до суду Кіпру з метою відшкодування збитків у розмірі 5,5 мільярда доларів США у зв’язку зі схемами, які мають усі ознаки шахрайства і відмивання коштів та які, як вважає Банк, було реалізовано його колишніми власниками – паном Ігорем Коломойським та паном Генадієм Боголюбовим, одним із колишніх посадових осіб – Тімуром Новіковим, та двома кіпрськими компаніями – PrimeCap (Cyprus) Limited та Duxton Holdings Limited», – повідомили у банку.

Зазначається, що позов вручили 3 квітня після винесення судом наказу проти PrimeCap щодо збереження документів.

«Позов Банку стосується двох серій трансакцій, які, як стверджує банк, було незаконно здійснено у період між 2013 та 2016 роками, за вказівкою його колишніх власників та при сприянні інших відповідачів, які передбачали сплату величезних сум компаніям, що належали та/або контролювалися паном Коломойським та паном Боголюбовим, відповідно до кредитних договорів, які, як вважає Банк, є удаваними та жоден з яких не був погашений. Такі трансакції включали схему, за якою 2,34 мільярда доларів США були направлені кіпрській компанії, пов’язаній із колишніми власниками банку – Duxton Holdings Limited, шляхом перерахування траншами по 30 мільйонів доларів США протягом чотирьох місяців у 2013 році», – мовиться я повідомленні.

Зазначається, що позов є складовою вимог «Приватбанку» проти Коломойського та Боголюбова, що розглядаються в Англії, на Кіпрі, у США та Ізраїлі на загальну суму понад 10 мільярдів доларів США.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Посольство України у США закликало американське видання The New York Times виправити карту поширення пандемії COVID-19, де Крим позначений як територія Росії.

«New York Times зробило неправильну карту коронавірусу! Це так безвідповідально! Команда NYT, ви справді підтримуєте всі звірства, тортури та навіть вбивства, які Кремль чинить в окупованому Криму? Якщо ні – виправте карту», – мовиться у повідомленні.

Раніше The New York Times вже публікувало карту України без Криму. Це зображення було в статті про українського бізнесмена Ігоря Коломойського. Пізніше видання виправило зображення.

Росія анексувала український півострів Крим у березні 2014 року. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією.

Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
…

За матеріалами Служби безпеки України прокуратури Донецької та Луганської областей зареєстрували провадження про приховування ватажками угруповання «ЛНР» фактів захворювання на COVID-19 на тимчасово окупованій території. Як повідомляє пресслужба СБУ, їхні дії кваліфіковані як «порушення законів та звичаїв війни».

«Оперативники спецслужби встановили, що представники окупаційної влади віддають злочинні накази щодо проведення політики замовчування і викривлення інформації про поширення коронавірусу серед мешканців тимчасово окупованої території Луганщини. Через засоби масової інформації так звані керівники псевдоутворення намагаються переконати місцеве населення, що на території «ЛНР» осіб із симптомами коронавірусу не виявлено. Також приховується кількість хворих з температурою в інфекційних  відділеннях лікарень», – йдеться в повідомленні.

У спецслужбі вказують, що самі мешканці окупованої Луганщини «свідчать про збільшення кількості померлих з діагнозами гострого респіраторного захворювання та повну відсутність захисних масок і противірусних ліків в аптеках».

За інформацією СБУ, на сьогодні в окупованому Луганську та Кадіївці померло 13 людей із ознаками захворювання на COVID-19, а хворих на «ГРВІ» у ТОТ нараховується близько 10 тисяч.

«Більшість з них не отримує належної медичної допомоги і перебуває вдома через брак ліжкомісць у медичних закладах. У той же час окупаційною адміністрацією РФ в Донецькій та Луганській областях всі сили кинуті на убезпечення розповсюдження хвороби серед військового контингенту, що знаходиться під управлінням командування країни-окупанта», – повідомили в СБУ.

Новина доповнюється…
…

Печерський районний суд Києва продовжив арешт підозрюваному у вбивстві журналіста Павла Шеремета Андрієві Антоненку без права внесення застави до 1 червня, повідомляє агенція «Українські новини».

Згідно з повідомленням, сам Антоненко під час оголошення рішення суду був присутнім на засіданні, яке проходило у закритому режимі.

2 квітня той же Печерський райсуд продовжив нічний домашній арешт військовій медсестрі Яні Дугарь до 31 травня. 1 квітня суд також продовжив тримання під вартою до 30 травня дитячому хірургу Юлії Кузьменко, яка теж є підозрюваною у «справі Шеремета». 

Від моменту затримання 12 грудня минулого року фігуранти справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко перебувають під вартою, а ще одна підозрювана – Яна Дугарь – під нічним домашнім арештом.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».
…

Колегія суддів Касаційного кримінального суду (складова частина Верховного суду України) залишила без змін вирок першої та ухвалу апеляційної інстанції щодо учасників ДТП з шістьма загиблими у Харкові в жовтні 2017 року Олени Зайцевої та Геннадія Дронова. Трансляцію засідання у закритому режимі провів на YouTube-каналі портал «Судова влада України».

«Вирок Київського районного суду Харкова від 26 лютого 2019 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 14 серпня залишити без зміни, а касаційні скарги… без задоволення», – виголосила рішення колегія.

18 жовтня 2017 року в Харкові на перехресті вулиці Сумської і провулка Мечникова сталася аварія. За даними поліції, позашляховик, яким кермувала 20-річна Олена Зайцева, рухаючись на заборонений сигнал світлофора, зіштовхнувся з іншим автомобілем, яким кермував Геннадій Дронов. У результаті зіткнення позашляховик вилетів на тротуар, де були пішоходи. Загинули шестеро людей, ще п’ятеро були травмовані.

26 лютого 2019 року Київський райсуд Харкова засудив Олену Зайцеву і Геннадія Дронова до 10 років ув’язнення. Крім того, суд позбавив їх права керувати транспортними засобами на три роки і постановив відшкодувати потерпілим моральну шкоду. Також засуджені мають компенсувати постраждалим майнову шкоду на суму понад 7 мільйонів гривень. 14 серпня 2019 року Харківський апеляційний суд розглядав скарги на вирок Київського райсуду стосовно Зайцевої та Дронова, але не задовольнив апеляційні скарги та залишив вирок у силі.

 
…

Посольство США в Україні заявило про занепокоєння, що під приводом пандемії COVID-19 проросійські бойовики на Донбасі обмежують доступ Спеціальної моніторингової місії Організації з безпеки і співробітництва в Європі, агентств Організації Об`єднаних Націй, Міжнародного комітету Червоного Хреста та інших організацій на окуповані території.

«Разом із Францією та Німеччиною ми глибоко занепокоєні, що під приводом пандемії COVID-19 обмежується доступ СММ ОБСЄ, ООН, МКЧХ, інших організацій. Закликаємо Росію дотримуватися міжнародних домовленостей, здійснити припинення вогню і вивести свої сили з України», – йдеться в повідомленні посольства США у твіттері.

У посольстві зазначили, що 31 березня та 1 квітня місія СММ ОБСЄ повідомила, що її спостерігачі «вкотре не були допущені на територію поблизу Луганська, яку контролюють поплічники Росії».

31 березня Німеччина і Франція зробили спільну заяву про те, що стурбовані перешкоджанням у доступі на захоплені бойовиками території Донбасу спостерігачам ОБСЄ під прикриттям пандемії коронавірусу. Очільники зовнішньополітичних відомств цих країн вказували, що «спостерігачі повинні мати можливість безпечно і вільно пересуватися по всій території України». 

У ЄС також вимагали від Росії надати значний вплив на «збройні формування, які вона підтримує, для досягнення стійкого і мирного політичного врегулювання конфлікту на сході України».

21 березня штаб Операції об’єднаних сил повідомив про тимчасове закриття контрольних пунктів в’їзду та виїзду з окупованих територій на Донбасі в зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби. Однак для співробітників моніторингових місій ОБСЄ, ООН, МКЧХ доступ до перетину з українського боку не обмежувався.
…

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак для повернення із Мінська після засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання конфлікту на Донбасі скористався приватним літаком з бортовим номером OE-LEO, яким зазвичай літає олігарх Віктор Пінчук.

У коментарі журналістам Андрій Єрмак повідомив, що переліт чартером до Києва йому запропонував другий президент України, тесть Пінчука Леонід Кучма, і він не знає, хто саме оплатив цю поїздку.

Така безкоштовна послуга може вважатися незаконним подарунком в розумінні закону «Про запобігання корупції», йдеться в матеріалі «Хованки Єрмака» програми розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти зафіксували, як Андрій Єрмак прилетів бортом ОЕ-LEO «Гольфстрім» G650 із Мінська пізно ввечері 11 березня. Цим же літаком повернувся і другий президент України Леонід Кучма.

Цього дня там відбувалось засідання Тристоронньої контактної групи зі врегулювання конфлікту на Донбасі. У рамках цих переговорів був підписаний документ про створення консультаційної ради з представниками ОРДЛО, що викликало хвилю обурення в українському суспільстві. 

«Час закінчення зустрічі не збігався з графіком регулярних авіарейсів із Мінська до Києва. Тому Леонід Кучма запропонував полетіти до Києва разом із ним. Мені невідомо, хто оплачував переліт та кому саме належить цей літак», – пояснив у коментарі «Схемам» Андрій Єрмак. 

«Посада, яку обіймає Андрій Єрмак, підпадає під дію антикорупційного законодавства. Тобто, якщо він здійснив переліт на літаку, що належить олігарху, такий переліт може вважатися подарунком в розумінні закону «Про запобігання корупції». І закон забороняє отримувати подарунки вартістю більше ніж один прожитковий мінімум – зараз це 2027 гривень. Якщо цей переліт коштує більше від цієї суми, то це заборонений законодавством подарунок. Це порушення законодавства, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу», – пояснює юристка «Центру протидії корупції» Олена Щербан. 

Раніше «Схеми» неодноразово спостерігали, що цим приватним літаком регулярно користується олігарх Віктор Пінчук і члени його родини.

2 липня 2015 року депутати Верховної Ради України відправили у відставку міністра екології Ігоря Шевченка після скандалу, який розгорівся після оприлюднення доказів, що він літав із Ніцци до Києва літаком депутата, великого газового підприємця Олександра Онищенка. Шевченко у відповідь підтвердив, що летів із Ніцци літаком Онищенка, але не вбачає в цьому корупції.

Раніше «Схеми» показали, як близький соратник і бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойський» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Міндіч у коментарі спочатку свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». 

Також журналістам вдалося встановити основних учасників переговорів та особу, яка здійснювала відеозаписи прихованою камеру – так звані «плівки Єрмака» – на яких фігурує брат голови Офісу президента Денис Єрмак і які оприлюднив депутат із парламентської фракції «Слуга народу» Гео Лерос. Це, можливо, зможе у подальшому допомогти зрозуміти, чому і як з’явилися ці відеозаписи, а також чи справді брат Андрія Єрмака «продавав посади» у владі.
…

Близький соратник та бізнес-партнер олігарха Ігоря Коломойського Тімур Міндіч тричі за тиждень напередодні голосування за так званий «антиколомойськи» законопроєкт відвідував Офіс президента, де зустрічався із керівником ОП Андрієм Єрмаком. Сам Тімур Міндіч у коментарі «Схемам» спочатку назвав свій візит «недержавними» справами, а пізніше – «допомогою у боротьбі з коронавірусом». Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») – «Хованки Єрмака».

Журналісти зафіксували, як Тімур Міндіч відвідував Офіс президента 20, 23 та 27 березня цього року – якраз у той період тривало обговорення та підготовка до голосування Верховною Радою законопроєкту, який унеможливлює повернення націоналізованих банків колишнім власникам і ухвалення якого є вимогою Міжнародного валютного фонду. 

Спочатку, 20 березня, журналісти звернули увагу, як з арки, де розташований боковий заїзд до Офісу президента, виїхав автомобіль Skoda.

Цю ж машину знімальна група раніше фіксувала біля офісу олігарха Ігоря Коломойського. Skoda рушила за чоловіком, у якому «Схеми» розпізнали Тімура Міндіча.

Коли журналісти, одразу на місці, поцікавились, з якою метою він відвідує ОП, бізнесмен відмовився про це розповідати, пославшись «на шабат». Водночас на уточнення, чи стосується його візит державних питань, відповів, що ні.

Skoda, якою користується Міндіч, журналісти помітили на Банковій також 23 березня: вона залишила ту саму арку з боковим заїздом до ОП ще до завершення робочого дня. 

Такі саме маневри відбулися і 27 березня.

Тоді, щоб виявити, хто відвідував ОП, «Схеми» вирушили за автівкою: пізніше вона заїхала у двір будинку і з неї вийшов Тімур Міндіч.

«Виходить, Тимур Міндіч, близький товариш та бізнес-партнер олігарха Коломойського, під час карантину лише за 6 днів тричі таємно відвідував офіс президента Зеленського. Саме в цей період вирішувалась доля так званого «антиколомойського» законопроєкту. Якщо закон остаточно ухвалять, то олігарх не зможе повернути націоналізований «Приватбанк», – йдеться у розслідуванні. 

Пізніше, у телефонній розмові Тімур Міндіч заявив, що його візит на Банкову пов’язаний з бажанням допомогти в боротьбі з поширенням коронавірусу: «Я прийшов туди з приводу того, щоб допомогти і надати свою допомогу, як людина, як товариш, як громадянин у зв’язку з коронавірусом. У мене є досвід організації доставки пакетів, продуктів і так далі», – сказав він. 

Водночас, соратник Коломойського заперечив, що обговорював будь-які питання, окрім благодійності: «Як я міг говорити з паном Єрмаком щодо питань Ігоря Валерійовича?… Я, крім питання допомоги і благодійності, ніякі питання не обговорював і не буду обговорювати». 

Свої стосунки із керівником Офісу президента Міндіч описав як «давні і дружні»: «Завжди одна компанія. Він займався кіновиробництвом, я займаюсь. Тому… Дуже дружні завжди стосунки. Були, є і, дай боже, будуть».

Андрій Єрмак, у свою чергу, відповів «Схемам»: «З Тімуром Міндічем я знайомий декілька років. Ми познайомились в той період, коли я займався продюсуванням фільмів, а він співпрацював з каналом «1+1». Він за власною ініціативою, як представник бізнесу, запропонував допомогти державі в боротьбі з розповсюдженням коронавірусу».

Тімур Міндіч, йдеться у розслідуванні, – людина із найближчого оточення Коломойського. 

У 2018-му році «Схеми» фіксували його в офісі Ігоря Коломойського в Женеві, коли олігарх мешкав у Швейцарії на постійній основі, в 2019-му – в офісі Коломойського в Ізраїлі, куди той перебрався, вірогідно, через розслідування американських правоохоронців. Також торік журналісти зняли, як Міндіч бачився із Коломойським у перший же день повернення олігарха в Україну після майже двох років життя в екзилі. Міндіч прилетів до Києва одним літаком з Коломойським напередодні. 

За так званий «антиколомойський закон» Верховна Рада проголосувала в першому читанні 30 березня. Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№2571-д) підтримали 267 народних депутатів. Закон має унеможливити повернення «Приватбанку» бізнесмену Ігорю Коломойському. 

 
…

Печерський районний суд Києва продовжив нічний домашній арешт військовій медсестрі Яні Дугарь, яка є однією з підозрюваних у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, передає агенція УНІАН.

Згідно з повідомленням, арешт з 22-ї до 6-ї години наступної доби продовжено до 31 травня.

Напередодні той же суд продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 травня дитячому хірургу Юлії Кузьменко, яка теж є підозрюваною у «справі Шеремета». У ще одного фігуранта Андрія Антоненка запобіжний захід про тримання під вартою спливає 4 квітня.

Від моменту затримання 12 грудня минулого року фігуранти справи про вбивство журналіста Павла Шеремета Андрій Антоненко та Юлія Кузьменко перебувають під вартою, а ще одна підозрювана – Яна Дугарь – під нічним домашнім арештом.

Журналіст «Української правди» Павло Шеремет загинув 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля в центрі Києва. Нині серед підозрюваних у причетності до його вбивства – сержант Сил спеціальних операцій Андрій Антоненко (Riffmaster), військовий медик Яна Дугарь та волонтер Юлія Кузьменко. За даними МВС, також подружжя Грищенків – Інна та Владислав – «становлять оперативний інтерес для слідства у справі Шеремета».

 
…

В Офісі президента України заявили, що жодна особа, яка фігурувала на оприлюднених записах із братом голови ОПУ Андрія Єрмака, не отримала посади.

«Теперішня влада України має нульову толерантність до корупції, незалежно від структури, Офіс президента це чи парламент. Ситуація з оприлюдненими записами, у яких фігурує брат очільника Офісу президента, продемонструвала, скільки людей звикли до афер, коли вирішувати державні справи можна за хабарі. Розмови на оприлюднених плівках не мають стосунку до реального життя, ніхто з названих людей не був призначений на посади, які обговорювалися», – йдеться в повідомленні Офісу президента у Telegram.

В ОПУ зазначили, що всі викладені факти мають бути ретельно перевірені, «так само, як і джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження».

Служба безпеки України проводить допити обох сторін: і брата очільника Офісу президента, і народного депутата, котрий виклав отримані плівки в публічну площину. НАБУ відкрило справу за заявою народного депутата, ДБР – за заявою керівника ОП. Офіс Президента чекає на офіційні результати розслідування від правоохоронців. Ніхто не уникне покарання за протиправні дії, однак і звинувачувати будь-яку зі сторін до офіційних результатів розслідування було б необачно», – додали в президентській канцелярії.

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак звернувся до правоохоронних органів із заявою через оприлюднені записи і запевнив, що влада не втручатиметься у розслідування.

Брат голови ОПУ Денис Єрмак заявив, що є «вільним громадянином, який має право зустрічатися з ким завгодно», а на плівках зустрічається «із різними людьми, які пропонують різноманітні проєкти та ідеї».

1 квітня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що до нього додому приїхали співробітники Служби безпеки України.  У СБУ пізніше уточнили, що Лерос є свідком у кримінальному провадженні про незаконне використання спеціальних технічних засобів.

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уродженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.
…

Понад 80 науковців з усього світу, які досліджують Україну, підписали відкритого листа Американської асоціації українознавчих студій на захист українських культурних і наукових інституцій, яким загрожує скорочення фінансування у той час, як уряд формує стабілізаційний фонд для протидії епідемії коронавірусу.

«Ми – фахівці з різних дисциплін, що охоплюють від політики, енергетики й економіки до медій, літератури й історії України, тож глибоко розуміємо складну ситуацію, в якій Україна опинилася внаслідок поширення коронавірусу і стрімкого економічного спаду, спричиненого пандемією. Проте ми звертаємося до вас із проханням переглянути запропоновані скорочення бюджету, оскільки вони непропорційно вдарять по культурних та наукових інституціях і призведуть до колапсу їхньої діяльності в Україні та за кордоном, що матиме нищівні наслідки для здатності України захистити себе від багатьох глобальних загроз, з якими вона зіткнулася сьогодні», – йдеться в листі.

Документ підписали представники провідних університетів і наукових центрів Північної Америки, Великої Британії, Австралії, Польщі, Угорщини.

«Як експерти, які присвятили своє життя вивченню України та Східної Европи, ми гостро наголошуємо на тому, що культура, освіта, мистецтво і наука є ключем до міжнародного визнання суверенності будь-якої держави. Вони захищають країну проти зовнішньої агресії та мобілізують міжнародну підтримку в момент необхідності так само ефективно, як армія захищає її на полі бою», – йдеться у зверненні.

Підписанти листа закликали президента Володимира Зеленського і представників уряду України «змінити рішення про непропорційне зменшення бюджету культурних інституцій і почати роботу з їхніми керівниками над тим, щоб визначити розумні зменшення, які дадуть змогу зберегти якнайбільшу кількість ключових проєктів».

Днями прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що у зміненому бюджеті будуть збережені видатки на культуру та освіту. Він сказав про це після критики на адресу уряду, який у першому оприлюдненому цього тижня проєкті змін до бюджету планувало позбавити фінансування низку інституцій у сфері культури через карантин: Держкіно – на 750 мільйонів гривень, Український культурний фонд – на 500 мільйонів гривень, Інститут книги – на 150 мільйонів гривень, напрямок туризму – 240 мільйонів гривень. 

 
…

Виконувач обов’язків директора ДБР Олександр Соколов заявив про необхідність врахування слідчими підрозділами бюро рекомендацій Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні у розслідуванні «справ Майдану», повідомляє пресслужба ДБР.

Згідно з повідомленням, Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні надала свої рекомендації і, як вказується у повідомленні ДБР, наголосила, «що у розслідуванні 98 вбивств, відсутній прогрес у провадженнях про вбивства 43 осіб».

«Моніторингова місія рекомендує Україні забезпечити незалежне та неупереджене розслідування всіх без виключення вбивств, скоєних під час протестів на майдані Незалежності у Києві; змінити процедуру заочного провадження, дозволивши переглядати вирок суду після затримання обвинуваченого; скасувати «закон про недоторканність»; забезпечити явку в суд підозрюваних та обвинувачених, звільнених з-під варти», – повідомили у ДБР.

Соколов заявив, що для ДБР головним завданням є встановлення всіх осіб, причетних до злочинів, які мали місце під час масових акцій протестів Революції гідності.

«Тому бюро не може ігнорувати рекомендації міжнародної організації такого рівня і врахує їх у подальшій роботі», – сказав він.

1 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.

За даними Генпрокуратури, всього під час Євромайдану постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.

 
…

У процесі реформи в Збройних силах України скоротять 17 генеральських посад, заявив головнокомандувач ЗСУ, генерал-полковник Руслан Хомчак.

«Припускаю, що зараз здивую багатьох наших критиків. У процесі нинішньої реформи в нашому війську скорочується 17 генеральських посад», – сказав Хомчак в інтерв’ю інформаційному агентству Міноборони України АрміяInform, опублікованому 1 квітня.

Він додав, що до Верховної Ради поданий законопроєкт про реформу генеральських звань. 

«Отже, звання «бригадний генерал», або однозірковий, запровадять після того, як відповідний проєкт схвалять народні депутати… Ми запропонували нашим законотворцям запровадити генеральські звання з національними особливостями, а саме: однозірковий, як у НАТО, бригадний генерал, двозірковий – генерал-хорунжий, тризірковий – генерал-поручник, і чотиризірковий-генерал. На жаль, не всі депутати до військових готові дослухатися, але ми продовжуємо переконувати: ця пропозиція базується як на нашій історичній спадщині, так і на світовій практиці», – сказав головнокомандувач ЗСУ.

Минулого року керівництво Міноборони визначило 11 пріоритетів, за якими реформуватимуть Збройні сили України. Вони охоплюють майже всі нюанси, важливі для армії: від стратегії оборони на суходолі та на морі й розбудови територіальної оборони до інтеграції з НАТО, запровадження найсучасніших технологій та вирішення соціальних проблем бійців. 

 
…

Адвокат Назім Шейхмамбетов направив запити в СІЗО Сімферополя і ФСВП Росії з проханням перевірити, чи забезпечені фігуранти кримських «справ Хізб ут-Тахрір» Шабан Умеров, Рустем Сейтмеметов, проукраїнський активіст Олег Приходько засобами захисту від коронавірусу. Про це повідомляє «Кримська солідарність».

«Мене цікавить, чи забезпечені мої підзахисні індивідуальними засобами захисту від зараження COVID-19, медичними виробами, які закривають рот і ніс людини, і забезпечують бар’єр для прямої передачі інфекційних частинок. Чи проводиться антисептична обробка камер, чи проводиться огляд медичними працівниками? Вимірюється чи температура тіла? Чи проводиться тестування на предмет наявності симптомів інфекційного захворювання, в тому числі COVID-19?», – розповів Шейхмамбетов.

Адвокат стурбований тим, що в антисанітарних умовах сімферопольського ізолятора, про які раніше неодноразово заявляли правозахисні організації та адвокати політв’язнів, неможливо гарантувати безпеку людей.

«Чи перебувають разом у камерах особи, які мають симптоми інфекційного захворювання, зокрема «коронавірусу», чи є умови для ізоляції та лікування осіб, у разі їх інфікування цим небезпечним захворюванням, я не знаю. І хочу прояснити для себе, своїх підзахисних і їх сімей. Це питання життя людини, якщо враховувати нинішню епідеміологічну ситуацію і швидкість поширення даної інфекції на території Криму», – резюмував адвокат.

1 квітня рідні арештованого проукраїнського активіста Олега Приходько повідомили, що його етапували з анексованого Криму до сусідньої Росії. Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив проєкту РадіоСвобода Крим.Реалії, що поки не має офіційного підтвердження етапування Приходька. Він з’ясовує інформацію в адміністрації СІЗО. Раніше Приходьку продовжили арешт до 15 вересня.

Шабан Умеров є фігурантом сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір», Рустем Сейтмеметов – бахчисарайської «справи Хізб ут-Тахрір».
…

24 березня президент Росії долучив до переліку територій, де землею не можуть володіти «іноземці», більшість районів окупованого Криму та низку міст
…

Уряд створив Комісію з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, повідомляє у середу пресслужба Кабінету міністрів.

«Рішення, ухвалене на засіданні Кабінету міністрів, дозволить забезпечити ефективну взаємодію органів державної влади для своєчасного виконання рішень ЄСПЛ. Крім того, належне виконання Україною своїх міжнародних зобов’язань позитивно вплине на імідж держави та дозволить суттєво зменшити видатки державного бюджету на виконання рішень ЄСПЛ», – йдеться в повідомленні.

Як повідомив міністр юстиції Денис Малюська, в Україні при взаємодії всіх гілок влади мають бути напрацьовані рішення, щоб «виплатити відшкодування у встановлені строки».

Станом на 20 березня 2020 року Європейський суд з прав людини ухвалив 1434 рішень, якими констатував порушення Україною положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї.
…

Народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос заявив, що до нього додому приїхали співробітники Служби безпеки України.

«Приїхала СБУ за адресою мого проживання. Єрмак (голова Офісу президента Андрій Єрмак – ред.), коли мені чекати ДБР і прокуратуру? І скажи нехай бахіли візьмуть», – написав Лерос у Facebook.

Радіо Свобода намагається отримати коментар представників Служби безпеки.

Згодом адвокат Масі Найєм повідомив, що співробітники СБУ прийшли вручити Леросу три повістки на допит на різні дати, починаючи з 3 квітня. Оскільки вони з клієнтом не можуть прибути на місце подій, повістки мають вручити ввечері в будівлі Служби безпеки.

29 березня народний депутат від «Слуги народу» Гео Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких брат голови Офісу президента проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижіть державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі».

Сам голова Офісу президента Андрій Єрмак пообіцяв звернутися до Служби безпеки та Державного бюро розслідувань, «щоб було проведено всебічне розслідування обставин здійснення цих записів, передусім їх достовірності, всіх фактів, а також хто і на чиє замовлення це робив, як ці записи опинилися у Гео Лероса».

Програма журналістських розслідувань «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший») отримала від народного депутата копію записів на день раніше. Журналісти встановили ключових фігурантів записів та особу того, хто записував розмови. Це 39-річний уроженець Харкова Дмитро Олександрович Штанько. Він закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ.

На «плівках», які є у розпорядженні «Схем», немає чітко зафіксованої передачі грошей безпосередньо самому Денисові Єрмаку. Водночас помічник Єрмака та автор зйомки між собою детально обговорюють, скільки коштуватиме кандидатові та чи інша посада і як розподіляється отриманий прибуток між учасниками схеми, включно з часткою брата нинішнього голови ОП.

 
…

Заарештованого проукраїнського активіста Олега Приходька етапували з анексованого Криму до сусідньої Росії. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії повідомила його дочка Наталя Швецова.

«Батька в понеділок етапували в Краснодар. Дали в СІЗО дві години на збори і відвезли. Сьогодні (1 квітня – ред.) він зміг зателефонувати мамі і сказати, що вже в Краснодарі. Втомився за час етапування, довгий час провів у «стакані» розміром пів метра», – розповіла Швецова.

Адвокат Назім Шейхмамбетов, у свою чергу, повідомив, що поки не має офіційних підтверджень про етапування і з’ясовує інформацію в адміністрації СІЗО.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.

 
…

У Верховній Раді загалом зареєстрували п’ять проєктів постанов, які передбачають скасування рішення парламенту щодо ринку землі.

Авторами документів є депутати від фракції «Батьківщина» і позафракційні депутати. 

Голова Верховної Ради зможе підписати ухвалений законопроєкт тоді, коли депутати розглянуть всі проєкти постанов щодо його скасування і відхилять їх.

Парламент на позачерговому засіданні у ніч на 31 березня проголосував за відкриття ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року.

Рішенню про ухвалення закону передували два місяці розгляду понад чотирьох тисяч поправок. У першому читанні документ підтримали 13 листопада 2019 року.

Закон про ринок землі є однією з умов отримання Україною нової програми МВФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що після виконання умов фонду Україна протягом 15 днів отримає перший швидкий транш на 1,75−2 мільярдів доларів відразу в бюджет країни.

 
…

«Марш на Крим» перенесли на невизначений час через пандемію COVID-19. Про це повідомив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Штаб міжнародної ненасильницької акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності» – організованої пішої ходи з території материкової України на територію тимчасово окупованого Російською Федерацією Криму – оголошує про перенесення дати її проведення, раніше призначеної на 3 травня 2020 року. При цьому нова дата проведення міжнародної ненасильницької акції «Світ проти насильства і окупації. Марш гідності» буде визначена з урахуванням епідеміологічної ситуації в Україні», – мовиться у повідомленні.

Чубаров запевнив, що штаб продовжить підготовку до акції у «режимі віддаленого спілкування та у форматі локальних зустрічей».

22 січня Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров повідомив, що 2 травня цього року кримські татари планують масово перетнути адмінкордон із анексованим Кримом в пункті пропуску «Чонгар».

6 грудня 2019 року Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення ходи з материкової частини України до анексованого Росією Криму. За словами голови Меджлісу, організатори мають намір також звернутися до низки країн і міжнародних організацій, щоб вони взяли участь в марші. Чубаров додав, що вже створено штаб, склад якого назвуть після консультацій, а дата акції буде відома пізніше, бо підготовка «може зайняти не один і не два місяці».
…

Посли країн «Групи семи» привітали ухвалення Верховною Радою України законодавства про ринок землі.

«Ми вітаємо ухвалення законодавства про запуск ринку землі в Україні. Це важливий перший крок у досягненні ключової реформи, до якої прагнула державна влада протягом десятиліть. Ми також вітаємо крок вперед, який зробила Україна з реформування банківського сектору, і сподіваємося на його остаточне ухвалення, що зміцнить фінансовий сектор України і дасть змогу рухати вперед співпрацю з міжнародними фінансовими інституціям», – мовиться у повідомленні.

На позачерговому засіданні в ніч на 31 березня Верховна Рада підтримала законопроєкт про обіг земель сільськогосподарського призначення.

Перед фінальним голосуванням парламент підтримав низку поправок. Зокрема, тепер ринок землі має запрацювати 1 липня 2021 року замість 1 жовтня 2020-го.

Купувати землю зможуть громадяни України, територіальні громади, держава та юридичні особи, «створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади». У першій редакції документа юридичним особам достатньо було бути створеними за законодавством України. Крім того, юридичні особи зможуть купувати землю лише з 2024 року.

Рішенню про ухвалення закону передували два місяці розгляду понад чотирьох тисяч поправок. У першому читанні документ підтримали 13 листопада 2019 року.

Закон про ринок землі є однією з умов отримання Україною нової програми МВФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що після виконання умов фонду Україна протягом 15 днів отримає перший швидкий транш на 1,75−2 мільярдів доларів відразу в бюджет країни.
…

Російський слідчий комітет заочно висунув «звинуваченн» голові Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, повідомило контрольоване Кремлем управління Слідкому в анексованому Криму.

«Чубаров звинувачується в організації масових заворушень і публічних закликах до здійснення дій, спрямованих на порушення територіальної цілісності Росії», – йдеться в повідомленні.

Слідком звинувачує Чубарова в тому, що він навесні 2015 року в ефірі одного з українських телеканалів «висловлював заклики до здійснення екстремістської діяльності проти інтересів Росії», а також до деокупації Криму.

23 березня стало відомо, що у Криму російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу проти голови Меджлісу кримськотатарського народу Рефата Чубарова за статтею російського Кримінального кодексу – «Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством». Йдеться про події 26 лютого 2014 року.

Сам голова Меджлісу Рефат Чубаров в коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії пов’язав порушення «справи» із планами кримських татар щодо організації акції «Марш гідності».

Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова назвала відкриття «справи» проти Чубарова незаконним. А Прокуратура АРК через це відкрила кримінальне провадження.

6 грудня 2019 року голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров анонсував підготовку і проведення міжнародної ненасильницької мирної акції «Світ – проти насильства та окупації. Марш гідності». Під час акції активісти мають намір потрапити маршем до Криму через адміністративний кордон. Попередня дата проведення акції – 3 травня.

5 липня 2014 року, коли Рефат Чубаров повертався в анексований Росією Крим з виїзного засідання Меджлісу на Херсонщині, російські силовики заборонили йому в1їзд на 5 років. 5 липня 2019 року п’ятирічний термін російської заборони на в’їзд закінчився. Але, як пояснив Чубаров, він досі не може поїхати в анексований Крим через заочний арешт через нібито вчинення ним певних «злочинів проти основ конституційного ладу і безпеки Російської держави».

 
…

У Верховній Раді України зареєстрований проєкт закону, який пропонує заборонити мітинги й акції протесту біля будівель судів на відстані ближче ніж 50 метрів. Автором документу є народний депутат із фракції «Слуга народу» Сергій Демченко.

Згідно з повідомленням на сайті ВРУ, законопроєкт зареєстрований 30 березня, а 31 березня переданий на розгляд комітету.

У документі передбачається, що служба судової охорони буде припиняти проведення таких акцій або дій без ухвалення будь-яких додаткових рішень або додаткових вказівок, із залученням у разі потреби представників Національної поліції чи Нацгвардії.

Як йдеться в пояснювальній записці до законопроєкту, його ухвалення «надасть змогу суддям можливість реалізувати закріплені на рівні Основного Закону України права. Крім того, в разі ухвалення законопроєкту буде вирішена одна з проблем втручання в роботу суддів, намагання фізичного та психологічного тиску на суддів, будуть визначені єдині підходи для розуміння нормативних рамок регулювання відносин у сфері проведення мирних зібрань».

 
…

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак дає онлайн-брифінг на своїй фейсбук-сторінці.

В ОП тему брифінгу не повідомили, але заявили, що поставити запитання представники ЗМІ можуть у коментарях.

Керівник Офісу президента України відповідатиме на запитання впродовж 40 хвилин, з 15:00 до 15:40.

Напередодні Державне бюро розслідувань України відкрило кримінальне провадження щодо народного депутата від «Слуги народу» Гео Лероса, який раніше звинуватив голову Офісу президента Андрія Єрмака і його брата в корупції.

29 березня депутат Лерос опублікував у фейсбуці відеокадри, на яких людина, схожа на брата голови офісу президента (Андрій Єрмак фактично підтвердив, що це його брат), проводить кілька розмов. Законодавець називає ці зйомки «відеодоказами», як «Єрмак через свого брата барижить державними посадами, впроваджує свою програму до правоохоронних структур та оборонки (привіт з РФ), ну і, звичайно, заробіток на державі». 

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак відреагував на публікації зі звинуваченнями з боку Лероса й оприлюдненого ним відео.
…