Влада

Народна депутатка 8 скликання Тетяна Чорновол повідомляє, що в її будинку відбувається обшук за участі співробітників Державного бюро розслідувань. Про це вона заявила на своїй Фейсбук-сторінці вранці 10 квітня.

«Приїхав до мене спецназ ДБР по справі Майдану», – написала вона, виклавши фото, на якому видно кількох людей у формі, в тому числі з позначкою ДБР.

Згодом Чорновол оприлюднила фото ухвали, за якою обшук в її будинку відбувається у зв’язку зі справою про смерть Володимира Захарова 18 лютого 2014 року.

За даними видання «Цензор», 66-річний Захаров загинув під час пожежі в офісі «Партії регіонів», задихнувшись чадним газом. Відповідно до тексту оприлюдненої ухвали, саме ймовірна причетність Чорновол до пожежі стала причиною обшуку.

Радіо Свобода наразі не вдалося зв’язатися з ДБР, щоб перевірити цю інформацію. Публічних коментарів Бюро не робило.

25 лютого ДБР повідомило Чорновол про підозру через перешкоджання законній професійній діяльності журналіста, яке вона нібито вчинила восени 2019 року.
…

Міністри фінансів країн Євросоюзу 9 квітня дійшли згоди про план стимулювання на 500 мільярдів євро, який має підтримати паралізовані національні економіки в умовах кризи, спричиненої коронавірусною пандемією.

Після кількох тижнів суперечок, які виявили глибокі розбіжності всередині єврозони, міністри домовилися про заходи на підтримку працівників, підприємців та держав, які мусять реагувати на спалах.

Комісар ЄС з питань економіки Паоло Джентілоні у своєму Твітері описав угоду як «пакет безпецедентного обсягу підтримки системи охорони здоров’я, фондів допомоги безробітним, ліквідності бізнесу та фонду плану відновлення».

Основною складовою пакету є дешевий кредит на подолання наслідків надзвичайної ситуації на 240 мільярдів євро від фонду екстреної допомоги жврозони – Механізму європейської стабільності. Він спрямований на фінансування країн, обтяжених боргами, зокрема Італії та Іспанії.

Пакет також передбачає більше гарантій від Європейського банку інвестицій щодо збільшення позик компаніям та схему субсидіювання заробітних плат, щоб компаніям доводилося скорочувати години роботи, а не працівників.

Читайте також: Глава Єврокомісії: ЄС після епідемії коронавірусу необхідний «план Маршалла»​

Водночас в документі не згадується випуск так званих «коронабондів» – об’єднаних боргових зобов’язань Європи. До випуску таких бондів закликали Італія, Іспанія та Франція, які мають особливо великі борги, натомість проти цього виступали більш заможні країни на кшталт Німеччини, Нідерландів, Фінляндії або Австрії.​

Раніше 9 квітня канцлерка Німеччини Анґела Меркель вчергове повторила, що про випуск об’єднаних бондів наразі не йдеться. Натомість прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конта застерігає, що, якщо країни не розділять тягар кризи внаслідок пандемії, весь європейський проєкт опиниться під загрозою.

Читайте також: ЄС ніби взяв ініціативу в боротьбі з коронавірусом, а потім знову випустив її зі своїх рук – Рікард Юзвяк​

Натомість компромічна угода передбачає, що 27 лідерів країн-членів блоку можуть визначити, чи потрібно застосовувтати «інноваційні фінансові інструменти».

Пакет ледь не зірвала позиція Нідерландів – Гаага наполягала на умовах жорстких реформ, від чого відмовлялися Італія та Іспанія. Цей спротив вдалося подолати, коли Франція та Німеччина забезпечили мінімальний перелік умов для отримання грошей з фонду подолання надзвичайної ситуації.

Країни-члени ЄС та Європейська комісія вже виділили сотні мільярдів євро для економік, найбільш кражених пандемією коронавірусу.
…

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян повідомив, що суд зобов’язав НАБУ відкрити справу проти нього та інших тодішніх керівників міністерства за начебто незаконне звільнення керівництва Бердянського порту в 2017 році.

«Пікантна деталь – одна з політичних партій, яка була присутня в парламенті минулого скликання і працює в новому, була дуже незадоволена нашим рішенням у 2017-му. Але ми вважали і вважаємо, що інфраструктура – поза політикою», – прокоментував Омелян у фейсбуці.

Вищий антикорупційний суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України зареєструвати кримінальне провадження щодо колишнього міністра інфраструктури Володимира Омеляна, його заступника, державного секретаря відомства, а також чинних посадовців міністерства, повідомила 9 квітня пресслужба суду.

Заявник, громадська організація «Бердянський антикорупційний центр», стверджує, що ці посадові особи довели державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» до банкрутства через зловживання владою, службові підробки, грубе порушення законодавства про працю та невиконання судового рішення.
…

Тендерні чиновники часів президентства Віктора Януковича, які фігурували в кримінальних та журналістських розслідуваннях про завищення цін на ліки та лобіювання інтересів конкретних виробників, а також самі представники великого фармацевтичного бізнесу, який частково збудований на державних замовленнях, регулярно відвідують Міністерство охорони здоров’я у період карантину. При цьому, більшість із них робить це неафішовано та відмовляється пояснити мету свого візиту. Це дослідили журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») у розслідуванні «Гості з минулого».

Знімальна група два тижні спостерігала за відвідувачами МОЗу від початку карантину і зафіксувала серед них як «старі кадри» міністерства, коли ним керувала ще Раїса Богатирьова, так і колишніх радників Зоряни Скалецької, пов’язаних зі скандалом довкола законопроєкту щодо імпортозаміщення та яких підозрюють у лобіюванні інтересів приватних постачальників ліків. Серед візитерів знімальна група також помітила і фармбізнесменів, які фігурували в низці офіційних розслідувань щодо антиконкурентних дій та завищення цін на медпрепарати, а також у журналістських розслідуваннях щодо закупівлі медичного обладнання та ліків для онкохворих.

«За час спостережень за відвідувачами МОЗ у період карантину та роботи міністра Іллі Ємця «Схеми» побачили там, зокрема, і візитерів без офіційних посад у відомстві, але із прямим доступом у владні кабінети МОЗ. Все це в той час, коли у міністерства зараз – ключова функція в координації боротьби країни з епідемією коронавірусу і на потреби системи охорони здоров’я перерозподіляються бюджети», – йдеться у розслідуванні.

Серед візитерів «Схеми», зокрема, зафіксували Ольгу Голубовську та Галину Довганчин. Обидві працювали у Міністерстві охорони здоров’я, коли ним керувала Раїса Богатирьова. 

Лікарка-інфекціоністка Ольга Голубовська була головним позаштатним спеціалістом, фігурувала у низці журналістських розслідувань.

«За даними журналістів «УП», Голубовська займалась просуванням ліків від гепатиту С від конкретного постачальника – компанії з орбіти відомого фармбізнесмена Петра Багрія, який лише на державних тендерах 2013–14 років, за даними Центру протидії корупції, заробив майже 700 мільйонів із бюджету», – зазначають журналісти.

Крім того, Голубовська, ймовірно, також лобіювала інтереси іншої фармацевтичної компанії, користуючись статусом радника вже міністра Зоряни Скалецької. Згодом у своїй декларації вона навіть вказала гонорар від фірми, яка виробляла саме цей препарат, але сама Голубовська в коментарі заявила, що не бачить у цьому конфлікту інтересів і не буде казати, за що саме отримала цей гонорар. Як з’ясували «Схеми», нині лікарка працює в оперативному штабі боротьби з коронавірусом, створеним ще прем’єр-міністром Олексієм Гончаруком. 

Говорити телефоном із журналістами Голубовська відмовилась.

Галина Довганчин, яка також часто відвідує МОЗ – була однією із відповідальних за закупівлі у міністерстві, коли ним керувала Богатирьова, і фігурувала у низці розслідувань щодо можливих порушень у той час. 

«Зокрема, тоді відбулася закупівля за завищеною ціною «швидких» на 1 мільярд гривень, коли третина автівок так і не доїхала до міністерства; чи випадок, коли МОЗ прозвітувало про закупівлю ліків для онкохворих, якої насправді не було. Тоді Довганчин, як одна з відповідальних за цей напрямок, запевняла – тендери «йдуть у поточному режимі», – зазначають «Схеми».

Довганчин розповіла журналістам, що відвідувала МОЗ як представниця державного підприємства «Нове життя», проте не пояснила, як це пов’язано з роботою Міністерства охорони здоров’я.

Серед відвідувачів МОЗ знімальна група зафіксувала також кількох фармбізнесменів. Серед них – Олександр Чумак, Петро Багрій, Ігор Сало із сином Володимиром та Дмитро Буряк. 

Чумак – директор торгового дому «Інтерхім», який реалізує фармацевтичну продукцію однойменного виробника, ексрадник міністра Скалецької. З його ім’ям пов’язані кілька скандалів – зокрема, щодо його погроз депутаткам на засіданні комітету ВР з питань здоров’я нації, які просували законопроєкт, що мав на меті знизити вартість медичних препаратів в Україні. 

«Бізнесмен також був помічником нардепа Олега Мусія, який після Революції гідності очолював МОЗ. І той, уже після звільнення, підтримував «Інтерхім», де працює Чумак.Тоді компанію підозрювали у випуску препарату з синтетичним наркотиком, через що вона потрапила під нагляд СБУ. У свою чергу «Інтерхім» називав це «тиском на бізнес». 

Петро Багрій – фігурант кількох кримінальних проваджень ГПУ та ДБР щодо продажу ліків державі за завищеними цінами. Втім, провадження Генпрокуратури вже закрите.

«Також на пов’язані з ним фірми, які займалися розповсюдженням ліків і отримували чималі гроші із регіональних закупівель, у 2019-му звернув увагу Антимонопольний комітет і навіть оштрафував за антиконкурентні дії на 2,5 мільйони гривень», – йдеться у розслідуванні. 

У розмові зі «Схемами» Багрій пояснив, що приходив до МОЗу, щоб поспілкуватися з Чумаком, якого очолювана ним «Асоціація виробників ліків України» делегувала до робочої групи з фармацевтичних питань при міністерстві. 

У свою чергу Олександр Чумак підтвердив, що відвідує МОЗ саме як представник цієї групи. Водночас офіційно у міністерстві повідомили, що робочі групи під час карантину не збираються. 

Ще один візитер – Дмитро Буряк, російсько-литовський бізнесмен, засновник компанії Vision, яка в Росії займалась «мережевим» розповсюдженням так званих БАДів.

«Однак основний його бізнес в Україні не медицина – а нерухомість. Втім, і інтересу до медицини Дмитро Буряк не втратив. Можливо, для нього відчинені двері до самого на той час міністра Ємця – адже раніше про них писали, як про співініціаторів створення «наукового парку медичного напрямку», де досліджують різноманітні хвороби серця?» – йдеться у матеріалі.

«Схеми» також помітили біля МОЗу бізнесмена Ігоря Сала з сином Володимиром.

«Родина Сало відома, перш за все, своїм бізнесом у сфері енергетики, а саме – торгівлі вугіллям. Сало-старший раніше займався і фармацевтичним бізнесом, зокрема, був дотичний до харківської групи компаній «Здоров’я», – зазначають журналісти. 

Пізніше, на той момент ще міністр, Ілля Ємець повідомив «Схемам», що Дмитро Буряк та Володимир Сало – його радники.

Ще один частий гість, помічений журналістами біля міністерства – Михайло Царенко.

«Громадськості Царенко відомий як керівник «Київзеленбуду», коли у 2012 році комунальники закупили начебто італійські каштани «Бріоті» по 6000 гривень за саджанець на 4 мільйони гривень. Але виявилось, що ці каштани були звичайного – кінського сорту. Царенко тоді наголошував, що «Зеленбуд» відповідальності за це не несе. Згодом Царенко став керівником апарату Київської облдержадміністрації, але після звільнення з ОДА наприкінці 2016-го, зник з інформаційного простору», – розповіли журналісти.

У коментарі «Схемам» мету візиту до міністерства у період карантину Царенко пояснив так: «Ємець Ілля Миколайович – це мій друг, заслужений лікар, з яким я товаришую і допомагаю йому». На уточнення, як саме, відповів: «В тому, що він рятує двох дітей на день».

У перші дні роботи вже новопризначеного міністра Максима Степанова «Схеми» зафіксували, що як і за його попередника до міністерства приїхали автівки тих же бізнесменів з фармацевтичного ринку: Олександра Чумака і Дмитра Буряка.

«Зараз як ніколи важлива прозорість в роботі одного з ключових відомств – МОЗ. З якою метою всі ці люди відвідують міністерство? Чи не переслідують свої приватні інтереси? Контроль громадськості, особливо в умовах карантину – лишається чи не єдиним цьому запобіжником», – йдеться у розслідуванні. 

 
…

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону відклав перше засідання по суті у справі проукраїнського активіста з окупованого Криму Олега Приходька. Як повідомив у коментарі проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії адвокат Приходька Назім Шейхмамбетов, засідання відклали за клопотанням сторони захисту.

«Ми подавали клопотання про перенесення засідання через наявну епідеміологічну обстановкою і карантинні заходи, суд це клопотання задовольнив. Самого засідання по суті не було. Суд відкрив засідання, розглянув наше клопотання, задовольнив його і засідання закінчилося», – розповів Шейхмамбетов.

Дата нового судового засідання у справі Приходька наразі невідома, адвокату повідомлять про це додатково.

7 квітня стало відомо, що Приходька доставили в СІЗО російського Ростова-на-Дону.

Олега Приходька затримали 10 жовтня 2019 року. Російська ФСБ звинуватила його в підготовці до терористичного акту і незаконному виготовленні вибухових речовин.

16 січня стало відомо, що Приходьку висунули нове звинувачення в «незаконному придбанні, передачі, збуті, зберіганні, перевезенні або носінні вибухових речовин або вибухових пристроїв».

Адвокат Назім Шейхмамбетов повідомив 5 лютого, що Олега Приходька також звинуватили в плануванні вибуху в будівлі генерального консульства Росії у Львові.

Наразі Приходьку продовжено арешт до 15 вересня.

Прокуратура Автономної Республіки Крим почала кримінальне провадження за статтею «незаконне позбавлення волі» через арешт активіста в анексованому Криму.
…

З 8 квітня в Мелітополі Запорізької області посилили карантин, на в’їздах у місто поставили п’ять контрольно-пропускних пунктів, повідомила Мелітопольська міська рада.

Право на проїзд матимуть п’ять категорій транспорту:

вантажні автомобілі, які перевозять продукти харчування, промислові товари, товари першої необхідності, сількогосподарську продукцію, будівельні матеріали;
автомобілі, які їхатимуть через місто транзитом;
автомобілі підприємств та організацій, які забезпечують життєдіяльність Мелітополя;
транспортні засоби фізичних осіб, які зареєстровані на території міста й повертаються додому;
транспортні засоби фізичних осіб, які працюють на об’єктах життєзабезпечення Мелітополя й живуть за його межами.

За даними Міністерства охорони здоров’я, у Запорізькій області виявили 47 випадків COVID-19. Сім людей одужали.

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. Він мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня.

Із 6 квітня в Україні Кабінет міністрів запровадив жорсткіші правила карантину: у громадських місцях не можна перебувати без маски чи респіратора на обличчі, ходити групами більше ніж по двоє та відвідувати парки, сквери або ж прибережні зони.

 
…

Стан деяких українських політв’язнень, яких утримує Росія, є критичним. Про це повідомили український омбусмен Людмила Денісова.

«Країна-агресор РФ, нехтуючи нормами міжнародного права, продовжує знущання з українських політв’язнів. Здоров’я та психологічний стан громадян України, яких незаконно утримують у місцях несвободи на території РФ та тимчасово окупованого Криму, суттєво погіршилося. Деякі з них перебувають у критичному стані», – мовиться у повідомленні.

Вона зазначила, що у Володимира Дудки не проходять висипи на тілі, але медики його не виглядали. Також у нього не брали аналізи і не надали відповідного лікування. Крім того, він скаржиться на підвищений артеріальний тиск, що може призвести до інсульту чи гіпертонічного кризу.

«Володимира Якименка з температурою 39 та сухим кашлем вчора помістили у ШІЗО. Рустема Сейтмеметова помістили до камери, в якій абсолютно непридатні умови для перебування. Громадянину України доводиться спати без постільної білизни на металевому ліжку. Через це у Рустема загострились проблеми з серцем та диханням, а також з’явився нестерпний біль у спині. Аналогічні умови тримання у незаконно засуджених Різи та Енвера Омерових та Рустема Ісмаїлова. Зокрема, Енвер Омеров потребує хірургічного втручання», – зазначила Денісова.

Вона наголосила, що попри постійні звернення до адміністрацій пенітенціарних установ, жодному з українських політв’язнів не надається належна допомога.

«На тлі пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 такі умови тримання та відмова у наданні належного медичного лікування громадянам України порушує норми Конвенції про захист прав людини і основних свобод та Мінімальних стандартних правил поводження з ув’язненими, схвалених Економічною і Соціальною Радою ООН, розцінюю як катування або нелюдське чи таке, що принижує гідність, поводження. Вимагаю від Уповноваженого з прав людини в РФ Тетяни Москалькової негайного реагування, а саме: забезпечити належні умови утримання і необхідну медичну допомогу, з урахуванням рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров’я та Підкомітету ООН з питань запобігання катуванням від 25 березня 2020 року», – сказала омбудсмен.

Вона також закликала міжнародну спільному посилити тиск на Росію, щоб якнайшвидше звільнити українських громадян.

 
…

Бельгія, Естонія, Франція, Німеччина і Польща зробили спільну заяву за підсумками обговорення в Раді безпеки ООН збиття літака рейсу MH17 в небі над Донбасом в 2014 році, повідомило 8 квітня у фейсбуці Представництво України в ООН.

«У той час як кримінальне розслідування JIT (Спільної слідчої групи) триває, ми закликаємо всі держави, зокрема Російську Федерацію, виконати свої зобов’язання за Резолюцією 2166 ООН і повністю співпрацювати з міжнародним розслідуванням», – йдеться у заяві.

У документі вказується, що як держава-учасник Спільної слідчої групи Україна закликає Росію виконати відповідну резолюцію Ради безпеки ООН і «повною мірою співпрацювати із кримінальним розслідуванням, що триває».

П’ять країн вказали, що вітають початок процесу у справі MH17 нідерландським судом і висловлюють цілковиту впевненість в його незалежності, неупередженості та професійності».

«Яким би тернистим не був шлях, істина трагедії буде встановлена, а причетні – як виконавці, так і замовники – будуть притягнуті до відповідальності», – йдеться в повідомленні Представництва України при ООН.

9 березня в місцевості Схіпгол біля Амстердама почався перший судовий процес над першими чотирма обвинуваченими в збитті літака рейсу MH17. Це троє громадян Росії: Ігор Гіркін, відомий на прізвисько «Стрєлков», який у час збиття літака називав себе «міністром оборони» угруповання «ДНР», Сергій Дубинський, відомий на прізвисько «Хмурий», відставний полковник ГРУ Росії, а на час тих подій «генерал-майор» в угрупованні «ДНР», що очолював його власне «ГРУ», Олег Пулатов, відомий на прізвисько «Гюрза», полковник, колишній російський спецпризначенець, який на окупованій частині Донбасу був тоді заступником Дубинського, – а також громадянин України Леонід Харченко, відомий на прізвисько «Крот», який перебував у той час у лавах угруповання «ДНР» під командуванням Дубинського.

Їм висунені попередні обвинувачення в убивстві 298 людей і в спричиненні катастрофи літака, що призвела до загибелі всіх на борту. Всі обвинувачені на процес не з’явилися.

Чергове слухання справи має відбутися 8 червня.

Пасажирський літак «Малайзійських авіаліній», що виконував рейс МН17 із Амстердама до Куала-Лумпура, був збитий над окупованим Донбасом 17 липня 2014 року. На борту лайнера перебували 283 пасажири і 15 членів екіпажу. Всі загинули.
…

Підконтрольний Росії Верховний суд Криму на закритому засіданні 8 квітня відхилив апеляцію на продовження арешту фігуранту другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Білялу Аділову. Про це об’єднанню «Кримська солідарність» повідомив адвокат кримчанина Айдер Азаматов. Він також зазначив, що суддя не врахувала зауваження захисту щодо умов утримання Аділова в СІЗО.

«В камері, де він зараз перебуває, є 17 осіб. Камера площею 30 квадратних метрів. У тій ситуації, в якій зараз перебуває весь світ з цим коронавірусом, з цієї пандемією, перебування людини в такому маленькому приміщенні, при такій кількості людей, робить величезною загрозу людині – загрозу захворіти цією інфекцією. Про це я сказав судді», – розповів адвокат.

Він також зазначив, що Білял Аділов розповів про смерть одного зі співкамерників, поки він був відсутній в СІЗО, перебуваючи на медичному обстеженні протягом 28 днів. Коментарі керівництва сімферопольського СІЗО щодо інформації про смерть ув’язненого, відсутні.

Попри доводи адвоката, суд залишив Біляла Аділова в СІЗО.

У березні підконтрольний Росії Київський райсуд Сімферополя продовжив термін утримання під вартою ще п’ятьох фігурантів другого сімферопольського «справи Хізб ут-Тахрір», серед яких був і Білял Аділов.

Співробітники ФСБ Росії, МВС Росії і Росгвардіі 27 березня 2019 року провели в Криму обшуки в будинках кримськотатарських активістів, в тому числі активістів громадського об’єднання «Кримська солідарність». Всього було затримані 24 активісти за звинуваченням в участі у забороненій в Росії і анексованому нею Криму організації «Хізб ут-Тахрір».

Раніше представник ОБСЄ зі свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів «Кримської солідарності». У Міністерстві закордонних справ Росії заявили, що заклики Дезіра звільнити заарештованих активістів «викликають подив».
…

У Кабміні кажуть, що найімовірніше, карантин продовжать до початку травня
…

В Офісі президента України у середу повідомили, що в рамках засідання Тристоронньої контактної групи у форматі відеоконференції були досягнуті «принципові домовленості» щодо списків для взаємного звільнення утримуваних осіб і дати такого звільнення.

«Під час відеоконференції ТКГ були досягнуті принципові домовленості щодо списків для взаємного звільнення утримуваних осіб, а також дати – не пізніше Великодня. Крім того, на сьогоднішньому засіданні ТКГ обговорили питання гуманітарного розмінування територій. Сторони мають надати ОБСЄ список таких об’єктів для розмінування та гарантувати безпеку на всіх ділянках. Під час відеоконференції сторони ТКГ продовжили переговори щодо визначення наступних ділянок розведення сил та засобів на Донбасі», – йдеться в повідомленні.

Водночас підтримувані Росією бойовики на своїх ресурсах теж пишуть про домовленість із Києвом щодо обміну. В угрупованні «ДНР» стверджують, що було «погоджено проведення обміну полоненими за формулою «10 на 8» до Великодня». Угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах повідомило, що обмін мають провести не пізніше 17 квітня за формулою «11 на 8».

31 березня 2020 року голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що обміни утримуваними особами з підтримуваними Росією бойовиками можуть початися за два тижні.

Останній обмін утримуваними між Україною й угрупованнями «ЛДНР» відбувся 29 грудня 2019 року. З території ОРДЛО був звільнений 81 українець: 76 із них повернулися на підконтрольну українському уряду територію, ще п’ятеро вирішили залишитися на території, що контролюється російськими гібридними силами. Із 76 звільнених: 12 – тепер уже колишні військовополонені, 64 – цивільні. Протилежній стороні передали 124 особи.
…

Міністерство закордонних справ України висловило протест через вирок українцю Денису Кашуку, якого в окупованому Росією Криму засудили до 3 років та 8 місяців позбавлення волі за звинуваченнями у нібито купівлі та зберіганні вибухівки.

«Окупаційна влада позбавила Кашука належного права на захист, зокрема допустила до справи незалежного адвоката лише на стадії судового розгляду, а також чинила психологічний тиск на затриманого у вигляді погроз на адресу його родичів. Окремі члени родини внаслідок таких погроз були змушені залишити окупований півострів», – мовиться у повідомленні.

У МЗС зазначили, що подібні дії розцінюються як продовження політичних репресій проти українців, які живуть в окупації.

Підконтрольний Росії Вірменський міський суд в окупованому Криму засудив до 3 років і 8 місяців позбавлення волі кримчанина Дениса Кашук, обвинуваченого в зберіганні вибухівки.

У грудні 2019 року російські силовики затримали Кашука за підозрою в придбанні і зберіганні зброї. Його дружина каже, що він не виходив на зв’язок з 17 грудня, а в їхньому будинку відбувся обшук.

Підконтрольний Росії Київський районний суд Сімферополя 20 грудня обрав Кашуку запобіжний захід у вигляді утримання в СІЗО до 18 лютого. Сторона захисту оскаржила арешт.

Пізніше стало відомо, що Кашук відмовився від незалежних захисників. Рідні арештованого підтвердили, що Кашук був він змушений це робити заради безпеки близьких.

Прокуратура Автономної Республіки Крим відкрила кримінальне провадження за статтею про незаконне позбавлення волі.
…

В окупованому Росією Криму співробітники російського Слідчого комітету збираються 10 квітня висунути звинувачення лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву. Цю інформацію він підтвердив проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Дружина подзвонила і сказала, що прийшли ФСБшники, дали якусь повістку і просять під її розписку це повідомлення. Я сказав, щоб ніяких розписок не давала. Якщо хочуть, то нехай так дадуть. Вони давно порушували це. Просто в порядку залякування через майбутній марш (на Крим – ред.)», – розповів Джемілєв.

Видання «Українська правда» опублікувало фотографію повідомлення, яке принесли рідним Джемілєва в Криму. У ньому зазначено, що лідер кримськотатарського народу звинувачується за частиною 3 статті 322 Кримінального кодексу Росії «Незаконне перетинання державного кордону Росії», частиною 1 статті 222 «Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення або носіння зброї, його основних частин, боєприпасів» і частиною 1 статті 224 «Недбале зберігання вогнепальної зброї, яка створила умови для його використання іншою особою, якщо це спричинило смерть людини або інші тяжкі наслідки».

Джемілєву запропонували надіслати замість себе адвоката в управління Слідчого комітету у Сімферополі.

Після окупації Криму Росією на початку 2014 року лідерам кримських татар Рефату Чубарову та Мустафі Джемілєву російська влада заборонили в’їзд на півострів на п’ять років.

20 січня 2016 кримський адвокат Джеміль Темиш повідомив про заочний арешт Мустафи Джемілєва за рішенням підконтрольного Росії Київського районного суду в Сімферополі. Цю інформацію пізніше підтвердила колишня російський прокурор Криму Наталія Поклонська.

За інформацією Темішева, у Росії Джемілєва звинувачують у незаконному перетині адмінкордону з окупованим Кримом 3 травня 2014 року в Армянську. Російське слідство посилається на те, що Джемілєву вже був заборонений російською владою в’’їзд на територію анексованого півострова.

У МЗС України засудили заочний арешт Мустафи Джемілєва російським судом.

 
…

Найімовірніше, карантин продовжать до травня, повідомив прем’єр Денис Шмигаль під час засідання уряду.

«Ми не відступимо від того карантинного режиму, який запроваджено і триватиме до встановленого 24 квітня, і можливо, швидше за все, буде продовжено до початку травня», – сказав Шмигаль.

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. Він мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня.

Із 6 квітня в Україні Кабінет міністрів запровадив жорсткіші правила карантину: у громадських місцях не можна перебувати без маски чи респіратора на обличчі, ходити групами більше ніж по двоє та відвідувати парки, сквери або ж прибережні зони.

 
…

Кабінет міністрів України спростив процедуру отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на період карантину, повідомляє пресслужба уряду.

За повідомленням, постанову схвалили на засіданні уряду 8 квітня.

«Відтак, у разі, якщо закінчення поточного шестимісячного строку виплати грошової допомоги відбулося в період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), і протягом 30 днів з дня його відміни, призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк здійснюється без подання відповідної заяви і документів, які були передбачені раніше, у такому ж розмірі, в якому вона виплачується в поточному шестимісячному строці», – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Переселенці і карантин: чи законні перевірки вдома? (рос.)

Як повідомили у Кабміні, визначені строки не зараховуються у період перебування на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і в анексованому Криму.

На цей період також забороняється ухвалювати рішення про скасування дії довідки ВПО.

12 березня в Україні розпочався карантин через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. Він мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня.

Із 6 квітня в Україні Кабінет міністрів запровадив жорсткіші правила карантину: у громадських місцях не можна перебувати без маски чи респіратора на обличчі, ходити групами більше ніж по двоє та відвідувати парки, сквери або ж прибережні зони.

 
…

Ексдепутат від партії «Слуга народу», а нині позафракційний народний депутат Антон Поляков готовий відкликати частину зі своїх понад шести тисяч правок до так званого «антиколомойського» законопроєкту. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

«Я готовий тільки в тій ситуації їх відкликати, якщо буде зроблено три кроки. Перший крок – ​скасування відкриття ринку землі. Другий крок – це перегляд, перенесення другого етапу медреформи. І третій – скасування антиФОПівських законопроєктів. Займайтесь, чим хочете, тільки не чіпайте наш бізнес. Наш народ і нашу державу. Тому що ось такі ігри з МФВ ні до чого хорошого фактично не приводять», – зазначив Поляков.

Загалом, за його словами, таку кількість правок усього за тиждень часу йому вдалося підготувати завдяки команді з близько 20 осіб. 

«Ми працювали увесь тиждень: я повністю зі своєю командою. Плюс додатково консультувались з юристами, зі спеціалістами з банківської сфери. І навіть довелося елементарно з викладачами української мови, тому що там дуже багато правок справді технічних, тобто вони стосуються самого тіла законопроєкта», – розповів Поляков у коментарі Радіо Свобода.

Як він, так і олігарх Ігор Коломойський, якого називають зацікавленим у неприйнятті законопроєкту № 2571-Д, заперечують знайомство одне з одним. 

7 квітня кількість правок, внесених до так званого «антиколомойського» законопроєкту № 2571-Д, склала 16 тисяч 335.

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Міжнародний валютний фонд схвально оцінив це голосування, а також ухвалення в другому читанні земельної реформи.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. Наразі він домагається в судах скасування націоналізації банку.
…

Олігарх і колишній власник «Приватбанку» Ігор Коломойський заперечує повідомлення про те, що він через низку депутатів, міг впливати на кількість правок, поданих до законопроєкту 2571-д щодо банківської діяльності. Про це він заявив у коментарі Радіо Свобода.

«Коли торгують Конституцією і країною за 30 срібників, я намагаюсь не впливати. Влаштували маніпуляцію, що цей закон або – ​Коломойський, або – ​Україна. І президента в цю теплу ванну посадили, якщо вона тепла… Написала його Рожкова разом зі своєю бригадою і через МВФ запустила це в уряд, адміністрацію президента. Сказали: «Тисніть на них, тому що грошей не буде, якщо не буде цього закону». Але гроші закінчаться, а Конституцією ви уже знехтуєте», – заявив Коломойський. 

При цьому він заперечує свої зв’язки з депутатами, кожен з яких вніс до законопроєкту 2571-д більш ніж тисячу правок (окрім нардепів Олександра Дубінського («Слуга народу») та Віктора Бондара (співголова групи «За майбутнє»), з якими, за словами Коломойського, він часто спілкується, але «не впливає на їхню депутатську діяльність».

Щодо нині позафракційного депутата Антона Полякова, який вніс понад 6 тисяч правок до законопроєкту 2571-д, Коломойський зазначив, що особисто з ним не знайомий, але знає, що той «пристойний і чесний хлопець, якого вигнали зі «Слуги народу» за правду». 

Сам Поляков у коментарі Радіо Свобода теж відкинув знайомство з Коломойським. 

Загалом олігарх вважає понад 16 тисяч правок нормальною кількістю для такого документа і не погоджується з характеристикою «антиколомойський», яку вживають щодо законопроєкту 2571-д.

«Це закон не антиколомойський, а антиукраїнський і антиконституційний», – зазначив він у коментарі Радіо Свобода. 

7 квітня клькість правок, внесених до так званого «антиколомойського» законопроєкту № 2571-Д, склала 16 тисяч 335. 

30 березня Верховна Рада проголосувала в першому читанні за законопроєкт, який, зокрема, унеможливлює повернення «Приватбанку» колишньому власникові Ігорю Коломойському. Міжнародний валютний фонд схвально оцінив це голосування, а також ухвалення в другому читанні земельної реформи.

Читайте також: «Приватбанк» подав новий позов проти Коломойського​

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.

Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані. Наразі він домагається в судах скасування націоналізації банку.
…

Виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко заявляє, що його команда подала на розгляд наглядової ради компанії пропозиції з подання нових позовів до російського «Газпрому» на 17,3 мільярда доларів.

«Моя команда чітко сформулювала і представила на узгодження Наглядовій раді «Нафтогазу» додаткові «питання» до «Газпрому» на суму ще 17,3 млрд доларів. У разі погодження – попереду також багато роботи», – написав Вітренко у фейсбуці.

Вітренко також прокоментував поширену у ЗМІ інформацію про те, що його нібито збираються звільнити.

«Що стосується Отто Ватерландера, нібито з ініціативи якого «мені шукають заміну», то у нас чудові стосунки. І власне разом із ним ми два роки тому розробляли програму трансформації «Нафтогазу», яку потрібно втілити в життя, чим зараз і займається Отто», – написав Вітренко.

30 грудня 2019 року Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» і російський газовий монополіст «Газпром» підписали контракт про транзит російського газу до Європи з використанням української газотранспортної системи за правилами Європейського союзу на п’ятирічний термін із можливістю продовження.

Термін раніше чинного контракту 2009 року на транзит, як і контракту на постачання російського газу до України, збіг вранці 1 січня 2020 року.

Підписанню цього контракту передувало укладення між сторонами мирової угоди – договору про врегулювання претензій.

Цю угоду уклали після того, як «Газпром» виконав рішення Стокгольмського арбітражу сплатити «Нафтогазові» компенсацію в розмірі 4,6 мільярда доларів плюс 400 мільйонів доларів відсотків на дату остаточного розрахунку і погодився продовжити транзит газу.

 
…

Урядовий застосунок «Дія» починає тестувати електронні паспорти, повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у Facebook.

«Електронні паспорти активно тестуються, сьогодні всі бета-тестувальники отримають доступ», – заявив Федоров.

Крім того, у застосунку вже доступні електронні студентські квитки.

6 лютого українська влада презентували мобільний застосунку «Дія». У ньому працюють електронне посвідчення водія та свідоцтво для реєстрації автомобіля.
…

Сьогодення і майбутнє Україні – це євроатлантична інтеграція й послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО, заявив міністр оборони Андрій Таран, який раніше казав про «недосяжність» найближчим часом стандартів НАТО для Збройних сил України.

Як повідомляє пресслужба МОУ, про це йдеться у вітанні міністра з нагоди 71 річниці формування Організації Північноатлантичного договору. 

«За весь цей час НАТО надійно зберігає безпеку в євроатлантичному регіоні. Всі 30 союзників Альянсу об’єднані системою колективної оборони на засадах спільних демократичних цінностей та воєнних стандартів. Для України історія відносин з НАТО – це шлях особливого та взаємовигідного партнерства, яке ми щиро цінуємо», – заявив Таран.

«Наше сьогодення і майбутнє – це євроатлантична інтеграція та послідовна оборонна реформа в Україні за стандартами НАТО. Це дасть можливість підвищити нашу бойову готовність та взаємосумісність з військами Альянсу для захисту національних інтересів та забезпечення стабільності в регіоні. Ми і надалі йтимемо цим шляхом разом з нашими друзями – всіма країнами-членами НАТО для досягнення стратегічної мети України, яка закріплена в Конституції держави», – наголосив міністр.

Читайте також: «Такі заяви викликають стурбованість» – ексміністр оборони щодо слів Тарана про ЗСУ і стандарти НАТО​

11 березня міністр оборони Андрій Таран заявив, що головним завданням Міністерства оборони «замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО» має бути мета максимального забезпечення здатності ЗСУ взаємодіяти з силами Альянсу.

Пізніше у коментарі Радіо Свобода на уточнювальне запитання, чому за стандартами НАТО зараз українська армія не може розвиватись, міністр Андрій Таран сказав: «Я саме так і казав, що поки що. Тому що навіть країни НАТО на теперішній час не мають всіх стандартів НАТО, втілених в життя в кожній країні».

 
…

Радіаційний фон у Києві та Київській області в межах норми, повідомила Державна служба України з надзвичайних ситуацій.

За даними рятувальників, радіаційний фон не перевищує природних фонових значень (Київ – 0,013 мР/год, Київська область – в межах 0,011 мР/год при допустимому фоні 0,05 мР/год).

У Чорнобильській зоні відчуження потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання не змінилися (Чорнобиль – 0,2 мР/год при контрольно допустимому рівні до 0,55 мР/год, пункт пропуску Дитятки 0,1 мР/год при контрольно допустимому рівні до 0,2 мР/год).

Станом на 7:00 7 квітня в Чорнобильській зоні горить понад 10 гектарів трав’яного настилу та лісової підстилки. Рятувальники запевняють, що ситуація «повністю контрольована».

 
…

Активісту Сергію Стерненку оголосять підозру «в будь-якому разі», повідомила генеральний прокурор Ірина Венедіктова в інтерв’ю «Українській правді».

«Дивіться, по Стерненку підозра буде в будь-якому разі, кваліфікація йде або 115-та стаття, або 118-та, але і так, і так це підозра. 115-та – це вбивство, 118-та – це вбивство по самозахисту. Різниця – у кваліфікації, і це зроблять слідчі і прокурори, а явно не генеральний прокурор. Це справа для мене як генерального прокурора резонансна як справа стосовно активістів і ситуації з захисту активістів», – зазначила Венедіктова.

За її словами, зараз прийшла експертиза, «будуть з нею розбиратися, будуть кваліфікувати».

«А чи буде підозра? Звичайно, підозра буде, просто розуміння, по якій статті, і це не від мене ініціатива буде відходити і ні від кого. Тому що справа розслідується 2 роки, ви ж розумієте, що вона рано чи пізно завершиться? Питання кваліфікації», – наголосила генеральний прокурор.

Наприкінці травня 2018 року в Одесі на Фонтанській дорозі двоє невідомих напали на активіста Сергія Стерненка, коли той повертався додому із дівчиною. Зав’язалася бійка, Стерненко отримав численні удари по голові, а також ножове поранення руки, а сам встиг вдарити одного із нападників ножем у живіт. Від отриманої травми чоловік помер до прибуття швидкої допомоги. Його спільник з місця події втік.

Це був уже третій замах на Стерненка за три місяці. 1 травня в нього стріляли, влучили гумовою кулею в шию. Нападника за допомогою перехожих затримав сам Стерненко.

Перший напад стався 7 лютого, тоді активіст отримав декілька ударів по голові, а також різану рану руки.

 
…

Міністерство закордонних справ України 6 квітня виступило із заявою, в якій вимагає від Москви скасувати весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію.  У відомстві зазначили, що в умовах, коли весь світ бореться з пандемією COVID-19, оголошення весняного призову «виглядає особливо брутально».

«З території Кримського півострова цієї весни планується направити для проходження «військової служби» майже 3,3 тисячі осіб. Очікується, що більшість з них буде проходити її за межами Кримського півострова, зокрема в Південному військовому окрузі, військові частини і командування якого безпосередньо задіяні в здійсненні збройної агресії проти України на Донбасі», – йдеться в заяві.

В МЗС України вчергове нагадали, що Росія порушує міжнародне право, забираючи кримчан в армію.

«Такі дії Російської Федерації є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, яке забороняє Росії, як державі-окупанту, змушувати осіб служити в її збройних або допоміжних силах. Так само заборонено чинити тиск і вести пропаганду на користь добровільного вступу до армії, а також переміщати осіб, які перебувають під захистом, за межі окупованої території», – йдеться у заяві.

Раніше Постійне представництво України при ООН також закликало генсекретаря організації відреагувати на весняний призов жителів анексованого Криму в російську армію.

Напередодні в Міністерстві оборони Росії повідомили, що мають намір закликати на військову службу 3300 кримчан.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу наказав відкласти регулярний весняний призов до збройних сил, який мав розпочатися 1 квітня. Новобранців у війська призовні комісії відправлятимуть не раніше 20 травня, додав російський міністр.

Київ вимагає від Росії припинити призов до збройних сил жителів анексованого Криму. Прокуратура АРК просить кримчан реєструвати звернення, в разі отримання повісток для проходження служби в російській армії.

У Міжнародній правозахисній організації Human Rights Watch повідомили, що близько 85% кримчан, покликаних на військову службу навесні 2019 року, відправили на бази сусідньої Росії.

США висловлювали стурбованість, що Росія відкриває кримінальні справи проти кримчан, які не хочуть служити в російській армії.
…

Державний секретар США Майк Помпео назвав доброю сьогоднішню свою розмову у телефонному режимі із президентом України Володимиром Зеленським. У твітері Помпео висловив вдячність, що офіційний Київ допоміг дістатися додому громадянам США, зокрема понад двом сотням добровольців «Корпусу миру».

«Разом ми продовжуємо зосереджуватись на реформах і залученні Росії до відповідальності за гуманітарні умови на Донбасі», – повідомив Помпео.

Раніше сьогодні Офіс президента України повідомив, що Володимир Зеленський мав телефонну розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Майком Помпео. Повідомлялося, що бесіда головним чином стосувалася ротидії поширенню коронавірусної інфекції. Крім того, Зеленський, за заявою Офісу, подякував Помпео за 1,2 мільйона доларів, які США вирішили виділити для України на боротьбу з коронавірусом. Також Зеленський проінформував Помпео про ситуацію на Донбасі.
…

Президент України Володимир Зеленський мав телефонну розмову з державним секретарем Сполучених Штатів Майком Помпео, повідомляє Офіс президента.

Розмова зокрема стосувалася протидії поширенню коронавірусної інфекції COVID-19. Зеленський, за повідомленням, висловив співчуття США, де від хвороби померло вже понад 9 600 людей.

«Було також обговорено можливості отримання Україною від Сполучених Штатів кредитних гарантій, необхідних для стабілізації економіки – на додаток до ресурсів, які наша держава планує отримати від МВФ, Світового банку та інших іноземних партнерів», – зазначають у пресслужбі президена.

Крім того, Зеленський, за заявою Офісу, подякував Помпео за 1,2 мільйона доларів, які США вирішили виділити для України на боротьбу з коронавірусом.

«Глава держави проінформував про ситуацію на Донбасі та виконання домовленостей після зустрічі у Нормандському форматі, яка відбулася торік у грудні», – йдеться в повідомленні.

Пресслужба Майка Помпео не коментувала зміст переговорів.

Раніше Міжнародний валютний фонд заявив, що готовий мобілізувати 1 трильйон доларів кредитних ресурсів, щоб допомогти країнам, що постраждали внаслідок епідемії. 50 мільярдів може бути виділено країнам з економіками, що розвиваються. Саме до таких країн належить і Україна.
…

Дружини фігурантів першої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Фера і Аліме Абдуллаєви повідомили, що отримали повідомлення, датовані 16 березня 2020 року, про прибуття їхніх чоловіків у російські колонії в Салават. Згідно з повідомленнями, Узеїр Абдуллаєв потрапив у російську виправну колонію ІК-16, а Теймур Абдуллаєв – у ІК-2. Про це повідомляє громадська організація «Кримська солідарність» у фейсбуці.

«Повідомляється, що ваш чоловік, Абдуллаєв Узеїр, прибув для відбування терміну покарання в ФКУ ІК-16 УФСІН Росії у Республіці Башкортостан. Відповідно до закону, засуджений має право протягом року отримати чотири передачі по 20 кг, чотири бандеролі по 2 кг, три короткострокових і три довгострокових побачення», – йдеться в повідомленні Фери Абдуллаєвої.

Уточнюється, що про час прибуття на побачення сім’ю повідомлять заздалегідь, але нарізі на території всіх пенітенціарних установ діє карантин.

Також Фера Абдуллаєва розповіла про те, що отримала перший лист чоловіка з колонії в Салаваті, в якому він написав, що умови утримання допустимі. Але при цьому адвокат, який кілька днів тому відвідав Абдуллаєва в колонії, розповів їй, що Узеїру неодноразово погрожували штрафним ізолятором.

«Судячи з того, що троє фігурантів «першої сімферопольської групи» вже перебувають в штрафному ізоляторі, включаючи молодшого брата Узеїра, я побоююся, що і мій чоловік перебуває там же», – повідомила Фера Абдуллаєва.

Раніше стало відомо, що фігуранти першої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Айдер Саледінов, Теймур Абдуллаєв і Еміль Джемаденов потрапили в штрафні ізолятори (ШІЗО) після етапування в російські виправні колонії ІК-2 і ІК-16 міста Салават у Росії. Мати Абдуллаєва розповідала, що Теймур переніс у російському слідчому ізоляторі інсульт, а у його брата Узеїра проблеми з серцем і нирками.

Верховний суд Росії 24 грудня 2019 року змінив вирок фігурантам «справи Хізб ут-Тахрір» (перша сімферопольська група). Терміни ув’язнення для кримчан зменшилися на шість місяців.

Таким чином, Узеїр Абдуллаєв отримав 12 років і 6 місяців ув’язнення, Рустем Ісмаїлов – 13 років і 6 місяців, Еміль Джемаденов – 11 років і 6 місяців, Айдер Саледінов – 11 років і 6 місяців. Теймур Абдуллаєв після перегляду вироку отримав 16 років і 6 місяців колонії, при цьому для нього передбачений адмініністратівний нагляд терміном на 1 рік і 4 місяці.

Південний окружний військовий суд Ростова-на-Дону оголосив вирок фігурантам цієї справи в червні 2019 року.

 
…

Ніхто з військових не був заарештований у зв’язку зі збиттям українського літака в січні 2020 року, заявив 5 квітня член комісії з питань законодавства та юстиції парламенту Ірану Хассан Норузі. Він також назвав це збиття вірним кроком з боку іранських військових, повідомляє іранська служба Радіо Свобода з посиланням на місцеве ЗМІ.

«Іранські військові вчинили добре, збивши пасажирський літак. Всупереч офіційним заявам, через збиття не було жодних арештів», – сказав політик та клірик середнього рангу Норузі в коментарі місцевому щоденному виданню Hamdeli.

Ультраконсервативний речник парламентської комісії додав, що літак нібито «вже не був під контролем диспетчерської вежі, а опинився під контролем Америки». 

Більше того, Норузі наполягав на тому, що літак «Міжнародних авіаліній України» нібито був в Ізраїлі за тиждень до атаци і там «його систему безпеки було зламано та перехоплено управління».

Депутат заявив, що, оскільки пасажирський літак конролював «хтось інший», іранські військові не мали іншого варіанту, окрім як збити його.

«Враховуючи, що інші країни контролювали літак, наші військові зробили свою роботу добре», – повторив Норузі, додавши, що вважає позбавленим сенсу заарештовувати відповідальних за збиття.

Натомість іранська влада неодноразово заявляла, що літак «МАУ» збили внаслідок «людської помилки».

Президент країни Хасан Роугані та командири Корпусу вартових Ісламської революції наразі не коментували заяви Норузі. Однак Організація судоустрою збройних сил Ірану 6 квітня заперечила його слова щодо арештів та заявила, що «певна кількість людей була заарештована та притягнена до відповідальності», не вдаючись у деталі.​

Водночас Іран наразі не виконав вимоги кількох країн віту і не передав «чорні скриньки» збитого Боїнгу для професійного дослідження.

Читайте також: Посол Шевченко розповів про співпрацю України і Канади після збиття літака МАУ​

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 з Тегерану до Києва був збитий невдовзі після вильоту з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – громадяни семи країн, у тому числі 11 українців (усі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів). Лише вранці 11 січня в Ірані після кількох днів заперечень офіційно визнали свою вину за збиття українського літака силами своєї протиповітряної оборони, яке назвали помилковим, і взяли на себе відповідальність.​

Світова спільнота, зокрема й Україна, говорять про значні недоліки в розслідуванні збиття українського літака, яке веде Іран. Однією з найгучніших проблем є нездатність Ірану самостійно розшифрувати дані з пошкоджених бортових самописців літака і водночас його категорична відмова, висловлена після низки вагань, видати «чорні скриньки» для розшифрування в Україну чи в якусь іншу державу, які мають такі можливості.
…

Цього тижня очікується сім літаків зі спецзасобами для протидії COVID-19, повідомив заступник голови Офісу президента, секретар координаційної ради з протидії поширенню COVID-19 Кирило Тимошенко.

За його словами, із початком тотального маскового режиму ці засоби індивідуального захисту повністю доступні в інтернеті. Дещо повільніше маски доходять до аптек, де їх швидко розкуповують.

«Україна нині виробляє майже 900 тисяч масок на добу. До того ж ми ще імпортуємо. Перевіряємо, як доходять маски до місцевих аптек», – зазначив міністр охорони здоров’я Максим Степанов.

У відповідь президент Володимир Зеленський доручив негайно зібрати дані про потреби всіх аптечних мереж та за допомогою державних структур закупити стільки масок, скільки їм потрібно.

Він додав, що за останню добу зафіксували 68 нових випадків коронавірусу. Це менше порівняно з попередніми днями.

«Зменшення кількості захворілих на коронавірус – це результат карантину. Ми могли б мати значно більше недужих, як у європейських країнах. Тому наші заходи були вчасними та правильними», – наголосив Зеленський.

Захворювання COVID-19 спричиняє коронавірус SARS-CoV-2, раніше відомий як 2019-nCoV, що належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби легкий, в інших – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у складніших випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, що може стати смертельною. Але більшість хворих видужує.

 
…