01001, Київ, Україна
info@ukrlines.com

Порошенко закликав Раду обрати новий склад ЦВК та розблокувати вибори до ОТГ

Верховна Рада України має обрати новий склад Центральної виборчої комісії (ЦВК) та прийняти рішення щодо розблокування виборчого процесу в об’єднаних територіальних громадах (ОТГ). Про це заявив президент Петро Порошенко в інтерв’ю житомирському телеканалу «СК1», повідомляє прес-служба президента.

Так, говорячи про розблокування виборів у 127 новостворених об’єднаних територіальних громадах, президент наголосив, що держава має допомогти жителям створених громад взяти на себе відповідальність за власну долю.

«Якщо є якісь неузгодженості в законодавстві, то Верховна рада має негайно ухвалити рішення щодо розблокування процесу», – зауважив глава держави.

Якщо ж для цього потрібно рішення Центральної виборчої комісії, то знову таки Верховна Рада має розглянути президентське подання і обрати новий склад ЦВК, сказав президент.

«Це важливо не лише для створення об’єднаних територіальних громад, але і для забезпечення вільних прозорих чесних виборів Президента і Парламенту наступного року», – додав Порошенко.

7 вересня голова Верховної Ради Андрій Парубій заявив телеканалу «Рада», що обрання нового складу ЦВК буде одним з ключових питань наступного пленарного тижня.

Читайте також: Не доторгувались: оновлення ЦВК відкладається до політичної осені

У лютому цього року президент України Петро Порошенко вніс на розгляд Верховної Ради подання щодо 14 кандидатур на посади нових членів Центральної виборчої комісії.

У серпні віце-прем’єр – міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook написав, що 98 ОТГ очікують рішень ЦВК про призначення перших виборів.

Read More

Зростання зарплат знизить темпи міграції з України – Порошенко

Завдяки зростанню зарплат темпи міграції з України скоротяться, переконання у цьому висловив президент Петро Порошенко у Вінниці, відповідаючи на запитання студентів Вінницького технічного університету, які поцікавились, як скоротити міграцію в Україні.

«Є два шляхи. Перший: побудувати «залізну завісу», запровадити візовий виїзд, заборонити виїзд за кордон, побудувати авторитарний режим й усіх посадити в Україні для того, щоб вони в умовах несвободи намагались працювати. Чи буде працювати ця модель? Я переконаний – ні», – сказав Порошенко.

Він зазначив, що для скорочення темпів міграції в Україні необхідно підвищувати рівень зарплат у приватному секторі економіки та бюджетній сфері.

«Що потрібно робити нам? Нам потрібно підвищувати рівень мінімальної і середньої заробітної плати по усій економіці та бюджетній сфері», – переконаний президент.

Президент нагадав, що є рішення до кінця бюджетного року підняти мінімальну зарплату до майже 4,2 тисяч гривень.

7 вересня прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що із січня 2019 року мінімальна заробітна плата в Україні зросте до 4170 гривень.

Мінімальна зарплата була встановлена на рівні 3 723 гривні з 1 січня 2018 року. У 2017 році вона становила 3 200 гривень.

Read More

ПАРЄ: влада України має забезпечити право журналістки Седлецької на конфіденційність джерел

У Парламентській асамблеї Ради Європи закликають владу України гарантувати право журналістів-розслідувачів на конфіденційність своїх джерел. Так доповідач ПАРЄ з питань свободи ЗМІ і безпеки журналістів Джордж Фолкс відреагував на рішення суду в Україні, який дав дозвіл на доступ генеральної прокуратури до даних мобільного зв’язку журналістки Радіо Свобода, головної редакторки програми журналістських розслідувань «Схеми» Наталки Седлецької.

«Журналісти-розслідувачі відіграють фундаментальну роль сторожового пса в наших суспільствах, бо досліджують корупцію чи зловживання владою. Їхня робота базується на різних джерелах, і вони мають право зберігати конфіденційність цих джерел. Це стандарт, встановлений Європейським судом із прав людини, і я закликаю українську владу забезпечити дотримання права журналіста Наталії Седлецької зберегти конфіденційність її джерел», – йдеться в заяві.

Читайте також: ГПУ vs журналісти. Пояснюємо суть за хвилину

27 серпня Печерський районний суд Києва на вимогу Генеральної прокуратури дав їй дозвіл отримати від провайдера інформацію з телефону головного редактора програми журналістських розслідувань програми «Схеми» Наталки Седлецької. В ухвалі йдеться про надання доступу слідства до дзвінків і смс-повідомлень журналістки з липня 2016-го по листопад 2017 року і до даних про місце розташування її телефону протягом цих 17 місяців.

Радіо Свобода висловило обуренння цією ухвалою. Редакція програми «Схеми» виступила із заявою, в якій засудила тиск на Наталку Седлецьку.

Читайте також: Реакції на надання судом доступу до інформації щодо телефонного спілкування керівника «Схем» Седлецької

5 вересня журналістка Крістіна Бердинських повідомила, що суд надав Генеральній прокуратурі України доступ до інформації і з її телефону.

У Генпрокуратурі запевняють, що дані з телефону журналісток необхідні слідству для розслідування «за фактами можливого розголошення директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником відомостей, що становлять державну таємницю».

Read More

Гройсман: невиконання вимог МВФ поставить Україну на межу дефолту

Невиконання вимог Міжнародного валютного фонду поставить Україну на межу дефолту, заявив прем’єр-міністр України Володимир Гройсман в ефірі телеканалу «Інтер».

«Я перший за те, аби зменшувати ціни на ресурси. Але невиконання вимог поставить Україну на межу дефолту», – сказав Гройсман.

Він зазначив, що Україна наразі не може виплатити свої борги, тому «треба виходити на зовнішні ринки, перекредитовуватися, зменшувати відсотки».

«Раніше меморандум з кредиторами підписували і не виконували обіцяне. А це підірвало довіру до України. Я мушу вирішувати це питання. Місія МВФ приїхала. Ми працюємо, у нас конструктивні відносини. За два тижні повідомимо про результати перемовин», – заявив прем’єр.

6 вересня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, яка перебуватиме в Україні до 19 вересня 2018 року. Постійний представник фонду в Україні Йоста Люнгман заявляв, що представники місії під час візиту обговорюватимуть останні економічні події й економічну політику.

У червні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман визнав, що підвищення цін на газ для населення залишається серед вимог Міжнародного валютного фонду, і додав, що уряд не має «простої відповіді» на це питання.

Національний банк України розраховує отримати транш від МВФ до кінця 2018 року.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Read More

Кабмін затвердив графік підготовки до приватизації «Центренерго» – Трубаров

Кабінет міністрів України затвердив графік підготовки до приватизації та проведення конкурсу з продажу пакету акцій ПАТ «Центренерго», повідомив в.о. голови Фонду державного майна Віталій Трубаров 5 вересня на своїй сторінці у Facebook.

«Відповідно до графіку, конкурс з продажу «Центренерго» відбудеться в кінці листопада і держава зможе отримати кошти від продажу ще в грудні 2018 року. До цього часу Фонду потрібно підготувати рекомендації щодо ціни та умов продажу», – заявив Трубаров.

Він зазначив, що потім рекомендації має затвердити конкурсна комісія та Кабінет міністрів, і в середині жовтня оголосять про проведення конкурсу та прийом заявок від потенційних покупців.

Трубаров нагадав, що радником для приватизації ПАТ «Центренерго» є польський філіал компанії Ernst & Young. Держава виставляє на продаж 78,2 відсотка акцій. За словами голови Фонду держмайна, це буде перше підприємство зі списку об’єктів великої приватизації у 2018 році.

У травні Кабінет міністрів України затвердив перелік підприємств великої приватизації на 2018 рік. До нього включили 26 об’єктів.

Read More

Erdogan Warns of Massacre as Syria Summit Ends in Deadlock

Turkey is again warning that a “bloodbath” would result from any Syrian government military offensive on Syria’s last rebel stronghold of Idlib.

Turkish President Recep Tayyip Erdogan repeated that warning Friday as a trilateral summit involving his country and Russia, and hosted by Iran, appeared to end in deadlock over efforts to avert conflict in the Idlib enclave.

“We never want Idlib to turn into a bloodbath,” Erdogan said at a news conference with his Russian and Iranian counterparts. “Any attack launched or to be launched on Idlib will result in a disaster, massacre and a very big humanitarian tragedy,” Erdogan added.

Syrian forces have been massing around Idlib, backed by Russian air power and naval might. The Tehran summit was touted as the last chance to avoid the looming military operation. Iran and Russia maintain that Damascus is right to deal with terrorist threats.

“Fighting terrorism in Idlib is an unavoidable part of the mission of restoring peace and stability to Syria,” Iranian President Hassan Rouhani said at the press conference, adding, “but this battle must not cause civilians to suffer or lead to a scorched earth policy.”

“The legitimate Syrian government has a right and must eventually take control of its entire national territory,” Russian President Vladimir Putin said, supporting his Iranian counterpart.

Russian bombers this week started to target Idlib ahead of an expected ground operation. Around 3 million civilians are believed to be trapped in the enclave bordering Turkey.

Erdogan warned that with Turkey hosting millions of Syrian refugees, it cannot take in any others.

“That [Idlib attack] would lead to a humanitarian wave adding to existing refugees, but because of the nature with Idlib, some of these refugees would be people associated with jihadist groups,” said political analyst Sinan Ulgen, head of the Istanbul-based Edam research institution.

“So it represents not only a humanitarian burden on Turkey, but also a very significant security risk going forward,” he added. “So that is a scenario Turkey wants to prevent and relies on Russia’s support.”

At the Tehran summit, Erdogan proposed a cease-fire in which the radical jihadist groups could be disarmed and removed from the region.

Ankara is one of the main backers of the Syrian rebels, developing strong ties with myriad warring opposition groups. Turkey’s relations with the opposition made it a key partner with Russia and Iran in their efforts to end the Syrian civil war under the so-called “Astana Process.”

Idlib is the last of four de-escalation zones created under the auspices of the Astana Process in which rebels and their families were transferred to designated areas protected by a cease-fire. Much to Ankara’s anger, the other de-escalation zones were overrun by Syrian government forces and Russian airpower, the fate now awaiting Idlib.

Twelve Turkish military outposts are located in the Idlib enclave as part of the agreement to create the de-escalation zone with Tehran and Moscow. Speaking in Tehran, Erdogan reiterated that the military posts were to protect civilians. Some analysts suggest that could be a thinly veiled warning.

On Thursday, Ibrahim Karagol, a columnist closely linked to Erdogan, was more direct. “A possible attack on these military posts (in Idlib) or provocation by the Damascus administration or the PKK (Kurdistan Workers Party) and other organizations that act in cooperation with the regime will be met with an extremely harsh reaction from Turkey — just as it should be,” wrote Karagolin the pro-government Yeni Safak newspaper. Turkey considers the PKK a terrorist group. The PKK has been waging a long-running insurgency in southeastern Turkey.

Earlier this year, a senior adviser to Erdogan warned against any attack on Idlib, describing it as a “red line.”

In the last couple of weeks, Ankara has been reinforcing its military presence in Idlib, reportedly including deployment of anti-aircraft missiles. Turkish tanks are also being deployed on the enclave’s border, ostensibly to deal with a refugee exodus.

Ankara’s cooperation with Moscow on Syria has been the basis of a broader deepening of bilateral ties, at the same time as U.S.-Turkish relations deteriorate. Ties have been strained in part over Turkey’s detention of a U.S. pastor whose release the United States has demanded. Turkey is calling on the U.S. to extradite a cleric accused of involvement in a 2016 coup attempt against Erdogan. The cleric, Fethullah Gulen, denies the accusation.

Idlib, however, is providing rare common ground between Ankara and Washington, with U.S. President Donald Trump warning against a major offensive on the enclave; however, given what analysts suggest is the improbability of any U.S. military intervention, Ankara will be reluctant to sacrifice its ties with Moscow.

“Ankara needs to be realistic. It cannot totally alienate itself from Russia, given that it still needs Russia as a partner in Syria,” analyst Ulgen said. “Turkey would not want to find itself in a position it can no longer cooperate with Russia, because of their other concerns regarding Syria.”

Addressing one pressing Turkish concern, Rouhani appeared to reach out to Erdogan on Friday, condemning Washington’s military support of a Syrian Kurdish militia, the YPG.

“The illegal presence and interference of America in Syria which has led to the continuation of insecurity in that country, must end quickly,” Rouhani said. Ankara has repeatedly condemned U.S. support of the YPG Kurdish militia in its fight against Islamic State, calling it a terrorist organization linked to the PKK insurgency inside Turkey.

“Terrorists are trying to establish a foothold there with the help of foreign powers and stay there forever,” Erdogan said Friday. “We are very concerned with the attempts by the United States to empower and support those terrorist organizations.”

Read More

With Turkey Ties Strained, US Warms Up to Greece

As U.S. ties with Turkey have turned sour, relations between the U.S. and Greece are warming rapidly. U.S. Commerce Secretary Wilbur Ross arrived Friday in Thessaloniki along with a bevy of American officials and U.S. companies for an international trade fair. VOA’s Jamie Dettmer reports.

Read More

Міжнародний ПЕН-центр закликав звільнити Сенцова, який голодує 117-й день

Міжнародний ПЕН-центр закликав звільнити українського режисера Олега Сенцова й інших ув’язнених, які «опинилися за ґратами винятково через мирне висловлення власної думки й за правозахисну діяльність», йдеться у зверненні, яке підписав виконавчий директор ПЕН-центру Карлес Торнер.

Міжнародний ПЕН-центр також згадує у зверненні російського режисера Кирила Серебренникова, якого звинувачують у розкраданнях бюджетних коштів, і главу карельського «Меморіалу» Юрія Дмитрієва, заарештованого у справі про насильницькі дії сексуального характеру щодо прийомної дочки. Обидва звинувачення відкидають.

Звернення ПЕН-центру було адресоване учасникам Міжнародного конгресу перекладачів, який відкрився 7 вересня. Водночас директор Інституту перекладу Євген Резниченко відмовився читати лист на відкритті Конгресу. За його словами, це не привітання, а відозва, для якої є більш підходящі місця, наприклад, Червона площа в Москві, повідомили російській редакції Радіо Свобода в Асоціації «Вільне слово».

Заступник керівника Росдруку Володимира Григор’єва, який виступав після Резніченка, повідомив, що не вважає за потрібне щось приховувати, і запропонував Інституту перекладу роздати копії тексту учасникам Конгресу.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він тримає голодування, вимагаючи звільнити з російських тюрем українських політв’язнів.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

28 серпня кандидатуру Олега Сенцова на здобуття Нобелівської премії миру висунув колишній президент Польщі, засновник профспілки «Солідарність» і лауреат Нобелівської премії миру Лех Валенса.

Окрім того, Європейський парламент може номінувати українського режисера Олега Сенцова на премію «За свободу думки» імені Сахарова. Ця премія була заснована Європарламентом в 1988 році і вручається за видатний внесок у захист прав людини і основних свобод.

Read More

Мінімальна зарплата зросте до 4 170 гривень у 2019 році – Гройсман

Мінімальна зарплата в Україні зросте до 4 170 гривень у 2019 році, повідомив прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час поїздки до Вінницької області.

«На наступний рік мінімальна заробітна плата зросте з 3 723 до 4 170 гривень», – сказав Гройсман.

Він зазначив, що ці зміни будуть відображені в проекті державного бюджету на 2019 рік.

Прем’єр уточнив, що підвищення рівня мінімальної заробітної плати планують з 1 січня 2019 року.

Мінімальна зарплата була встановлена на рівні 3 723 гривень з 1 січня 2018 року. У 2017 році вона становила 3 200 гривень.

Read More

Геращенко закликає розслідувати дії ФСБ і Слідкому навколо убивства Захарченка

У Верховній Раді закликають правоохоронців почати провадження щодо незаконних слідчих дій російських силовиків, які оголосили, що розслідуватимуть смерть ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка. Про це на своїй Facebook-сторінці написала віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко.

«РФ направила в Донецьк якусь свою слідчу групу, що є грубим порушенням українського законодавства, й по суті, повторюється ситуація, коли РФ заблокувала доступ українських і міжнародних слідчих органів до місця збиття МН 17, фактично замітаючи сліди злочину», – зазначила вона.

Окрім того, за словами Геращенко, разом з колегою із фракції «Блок Петра Порошенка» Марією Іоновою, вона направила запит щодо правомірності закриття Генпрокуратурою справи щодо самого Олександра Захарченка, оскільки той може бути причетний до воєнних злочинів.

Раніше Генпрокурор України Юрій Луценко заявив про намір закрити кримінальне провадження щодо вбитого Захарченка, оскільки «покарання знайшло злочинця».

Натомість російські ФСБ та Слідчий комітет заявили про початок розслідування його убивства. У заяві Слідкому вибух, внаслідок якого загинув Олександр Захарченко та зазнали поранень ще двоє людей, трактують як «акт міжнародного тероризму» і справу відкривають, посилаючись на «антитерористичний пакет» російського законодавства та міжнародне право.

Українські юристи-міжнародники натомість стверджують, що це неправда: Росія може почати провадження тільки у випадках, якщо постраждалий або підозрюваний є російськими громадянами.

Читайте також: Вибух у кафе «Сепар»: чи зможе Росія далі говорити про «их там нет»?

42-річний Захарченко загинув 31 серпня внаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька. «Виконувачем обов’язків» ватажка угруповання «ДНР» одразу після цього став Дмитро Трапезников. Згодом таке рішення в «прокуратурі» угруповання назвали незаконним, адже ці обов’язки може взяти на себе лише «перший віце-прем’єр ДНР».

7 вересня в угрупованні «ДНР» назвали нового «голову» – ним став «голова парламенту» Денис Пушилін, який з листопада 2014 року представляє угруповання «ДНР» у Мінську на зустрічах Тристоронньої контактної групи.

 

Read More

«В.о. голови ДНР» став Пушилін, «вибори» – 11 листопада

В незаконному угрупованні «ДНР» назвали нового «голову» – ним став «голова парламенту» Денис Пушилін, повідомляють сепаратистські сайти.

Після загибелі ватажка бойовиків Олександра Захарченка обов’язки «голови ДНР» взяв на себе Дмитро Трапезников. Згодом таке рішення в «прокуратурі» угруповання назвали незаконним, адже ці обов’язки може взяти на себе лише «перший віце-прем’єр ДНР».

Читайте також: «Новий ватажок на окупованому Донбасі: Москва дає хід «виборам» в ОРДО?»

Денис Пушилін з листопада 2014 року представляє угруповання «ДНР» у Мінську на зустрічах Тристоронньої контактної групи.

Також сьогодні стало відомо, що «Народна рада ДНР» призначила вибори нового голови угруповання на 11 листопада. Це суперечить Мінським угодам, згідно з якими місцеві вибори на нині окупованих територіях можливі лише після політичного врегулювання конфлікту, у відповідності до українського законодавства та за стандартами ОБСЄ.

42-річний Захарченко загинув 31 серпня внаслідок вибуху в ресторані в центрі контрольованого бойовиками Донецька. «Виконувачем обов’язків» ватажка угруповання «ДНР» одразу після цього став Дмитро Трапезников.

Читайте також: «Ватажок бойовиків Захарченко не входив у подальші плани Кремля (огляд преси)​»

Під час проросійських виступів на сході України Олександр Захарченко керував донецьким відділенням харківського бійцівського клубу «Оплот». 16 квітня 2014 року очолив групу бойовиків, які зайняли будівлю міської адміністрації Донецька.

У листопаді 2014 року Захарченко став ватажком контрольованого Росією угруповання «ДНР» за результатами організованих бойовиками «виборів». Українські закони визначають території, які контролюються «ДНР», окупованими, а Росію називають агресором. Москва свою пряму участь у війні на Сході України заперечує.

Read More

Укрдержархів заперечує російський слід у скандальному наказі про обмеження копіювання в архівах

Державна архівна служба України відкидає звинувачення в тому, що частина змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України, які належать державі та територіальним громадам, є скопійованими з відповідного російського законодавства.

«Для громадського обговорення проект наказу було розміщено на веб-сайті Міністерства юстиції України… Абзац щодо засобів копіювання, який порівнюють з російською нормою, був майже у такій редакції. Тобто ця норма була включена ще до набуття чинності «Порядка использования архівних документів в державних і муніципальних архівах Российской Федерации», який затверджено наказом Росархіву 1 вересня 2017 року та зареєстровано Мін’юстом Росії 1 листопада 2017 року», – йдеться у відповіді Укрдержархіву на запит Радіо Свобода.

У відомстві також зазначають, що загалом затверджені зміни щодо копіювання документів Національного архівного фонду України не суперечать чинному українському законодавству. 

«У разі надходження до Укрдержархіву конструктивних пропозицій щодо поліпшення діяльності архівних установ та умов роботи з документами Національного архівного фонду, їх буде опрацьовано в установленому порядку», – наголошують у ДАСУ.

Раніше професійних дослідників та генеалогів обурило те, що два абзаци новозатвердженого документу майже дослівно повторюють фрагмент із «Порядка использования архивных документов в государственных и муниципальных архивах Российской Федерации».

При цьому відсутність в українському варіанті кількох слів роблять ці правила значно суворішими, ніж в Росії. Зокрема, у частині, де йдеться про перелік дозволених для копіювання засобів, українцям пропонують вужчий спектр приладів (лише телефони, фотоапарати і планшетні комп’ютери), у той час як у росіян завдяки слову «наприклад» існує можливість залучення інших варіантів копіювальної техніки.

За офіційним поясненням Мін’юсту, яке воно надавало ще у 2017 році, головним розробником вищезгаданих положень є Укрдержархів.

Скандал навколо затвердження нових вимог щодо копіювання документів Національного архівного фонду України триває від початку серпня. Експертна спільнота висловила занепокоєння, назвавши їх репресивними. 

Серед положень, що особливо не сподобались професійним дослідникам і генеалогам – ті, що передбачають: 

копіювання документів може здійснюватися лише на підставі спеціального договору між архівом та користувачем;
копіювати можна лише в читальному залі у спеціально відведеному для цього місці, обладнаному столом або, за наявності, в окремій кімнаті в присутності працівника архіву;
використовувати професійні книжні чи архівні сканери не можна;
документи розміром понад А4 і з товщиною корінця більше ніж 4 сантиметри (крім справ, що містять архівну інформацію репресивних органів) копіювати власними техзасобами заборонено.

При цьому історики, освітяни, а також представники громадського сектору і ЗМІ поставили свої підписи під публічною заявою проти змін до Порядку користування документами Національного архівного фонду України.

Раніше з проханням скасувати цей наказ до Міністерства юстиції звернувся Інститут національної пам’яті.

Read More

US, Britain Mull Tougher Sanctions For Russia

U.S. and European Union officials are considering new ways to penalize Russia after concluding economic sanctions have not influenced Moscow’s behavior. The sanctions were imposed after Russia annexed Ukraine’s Crimea Peninsula in 2014 and were extended after a Russian-made nerve agent killed one person and sickened three more in Britain. Observers say Russia’s economy has suffered because of sanctions, but that has not deterred Russian President Vladimir Putin. VOA’s Zlatica Hoke has more.]]

Read More

Polish National Fights Extradition From US in Fraud Case

A Polish national who fled to the U.S. after being found guilty in a massive fraud case dating back to the country’s communist era is fighting his extradition while imprisoned in Florida.

Dariusz Przywieczerski fled his home country to avoid incarceration. He was found guilty in 2005 of being involved in a scheme to illegally trade in foreign debt at a state agency controlled by the communist secret service.

The fraud involving the Foreign Debt Servicing Fund, known as FOZZ, cost the country’s treasury the equivalent of about 80 million euros in the late 1980s.

Several others involved were given prison sentences in Poland.

Living in Florida

The 72-year-old was arrested in October 2017 in Florida, where he has been residing. He has since been fighting his extradition and has a pending case with the 11th Circuit Court of Appeals.

He has been given until November 5 to submit a written brief and is representing himself without an attorney.

In court documents, Przywieczerski claimed to be impoverished and suffering from numerous ailments, including diabetes and “significant hearing loss.”

He remains under the supervision of the U.S. Marshals Service, the federal agency that tracks down fugitives.

“He is still in our custody in the Pinellas County Jail, in Florida,” spokesman Ron Lindbak told AFP.

Claims trial unfair

Przywieczerski claimed in court his rights to a fair trial and due process were being violated, and that a U.S. judge erred in approving his extradition.

“I did not receive a fair trial in Poland, and the prosecution should have been barred by statute of limitations,” he wrote in federal court petition.

“The Polish judge was not impartial and advocated for a special law to enlarge the statute of limitations solely for my prosecution. My Polish convictions must be considered null and void.”

FOZZ, which was closely controlled by the secret services in the early 1990s, was set up by the central European nation’s last Communist regime to buy back Poland’s external debt.

FOZZ bosses moved the funds earmarked for the debt buy-up through fictitious offshore companies, described by prosecutors during a marathon trial nearly two decades ago as “a parade of swindlers.”

Read More

British Warship Sails by South China Sea Islands 

China accused Britain of “provocation” after a Royal Navy warship sailed near islands claimed by Beijing in the disputed South China Sea. 

Chinese Foreign Ministry spokesman Hua Chunying said Britain had “violated international and Chinese laws” when the HMS Albion sailed by the Paracel Islands on Aug. 31. 

“The Chinese Navy legally verified the ship and warned it to leave,” Hua told a news briefing Thursday. 

Vietnam and Taiwan also claim the islands, also known as Xisha in Chinese and Hoang Sa in Vietnamese.

Reuters news agency, which first reported the story Thursday, said Albion’s maneuver was an assertion of freedom of navigation. The U.S. Navy has also sent ships and planes to the disputed area to conduct Freedom of Navigation Operations. 

Britain and France announced in June that they would send ships to the region for similar exercises.

China claims a large swathe of the South China Sea, extending from its southern coast almost to Malaysia, a much larger area than the internationally recognized territorial limit of 22 nautical kilometers (12 nautical miles).

China’s claim is contested by Brunei, Malaysia, the Philippines, Taiwan and Vietnam. 

Read More

Порошенко вніс до Ради проект закону про адвокатуру та адвокатську діяльність

Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної Ради законопроект «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (№9055), повідомила Адміністрація президента.

В АП зазначають, що законопроект спрямований на зміцнення професійних прав та гарантій діяльності адвокатів, забезпечення високих етичних стандартів та якості правничої допомоги, доступ до адвокатської професії без безпідставного обмеження й корупційних ризиків, розвиток і функціонування адвокатського самоврядування на принципах саморегулювання й децентралізації в межах єдиної Національної асоціації адвокатів України.

Згідно з інформацією на сайті парламенту, законопроект визначений президентом як невідкладний. Наразі його текст не оприлюднений.

В Адміністрації президента повідомили, що документ підготовлений у взаємодії з експертами Ради Європи, представниками професійної юридичної та адвокатської спільноти і був затверджений Радою з питань судової реформи.

Read More

РНБО ухвалила основні параметри оборонного бюджету на 2019 рік

Рада національної безпеки і оборони України ухвалила основні параметри оборонного бюджету на 2019 рік, повідомила прес-служба органу.

Згідно з рішенням РНБО, на потреби сектору безпеки і оборони направлять п’ять відсотків ВВП.

«Одним із важливих пріоритетів бюджету наступного року за дорученням президента України визначено суттєве збільшення грошового забезпечення військовослужбовців», – сказав секретар РНБО Олександр Турчинов.

За його словами, серед пріоритетних напрямків фінансування на наступний рік:

розробка, підготовка виробництва та закупівля нових зразків озброєння і військової техніки, зокрема, сучасного високоточного ракетного озброєння (ракетних систем і комплексів, зокрема, крилатих ракет);
посилення системи протиповітряної оборони держави та можливостей авіації Повітряних сил Збройних сил України;
реалізація державної політики у сфері кібербезпеки, виконання заходів з розвитку та модернізації спеціального зв'язку та захисту інформації;
виконання Національної розвідувальної програми на 2016 – 2020 роки;
посилення контррозвідувального захисту та боротьби з тероризмом і диверсійною діяльністю тощо.

Наприкінці серпня Турчинов заявив, що у 2019 році оборонний сектор отримає близько 200 мільярдів гривень.

Read More

НБУ підвищив облікову ставку до 18% річних

Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 18% річних із 7 вересня 2018 року, повідомила прес-служба НБУ.

«Попри впевнене зниження інфляції з початку року, реалізація низки ризиків може в подальшому стати на заваді цій тенденції. Проведення більш жорсткої монетарної політики дозволить нівелювати вплив цих ризиків і повернути інфляцію в межі цільового діапазону в кінці 2019 року та досягти середньострокової цілі 5% у 2020 році», – заявили в НБУ.

Згідно з повідомленням, у липні 2018 року споживча інфляція продовжила уповільнюватися – до 8,9% у річному вимірі, упритул наблизившись до цільового діапазону.

У НБУ називають ключовою умовою зниження інфляції до цілі успішне продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Востаннє Нацбанк підіймав облікову ставку до 17,5% у липні.

2 березня НБУ підвищив облікову ставку з 16 до 17 відсотків річних.

Перед цим регулятор підвищував ставку у січні – до 16% річних, перед тим до 14,5% у грудні 2017 року, а ще раніше у жовтні 2017 року – з 12,5 до 13,5%.

У березні 2015 року НБУ облікова ставка була на рівні 30%, згодом регулятор почав поступово знижувати облікову ставку.

Облікова ставка є одним із інструментів, за допомогою якого Нацбанк встановлює для комерційних банків орієнтир щодо вартості залучених і розміщених коштів. Фактично вона визначає ціну грошей.

Read More

ICC Claims Jurisdiction to Probe Alleged Crimes Against Rohingya

The International Criminal Court ruled Thursday it has jurisdiction to investigate the alleged forced mass exodus of Rohingya Muslims from Myanmar to neighboring Bangladesh as a possible crime against humanity.

The Hague-based court said the top prosecutor must consider the ruling “as she continues with her preliminary examination concerning the crimes allegedly committed against the Rohingya people.”

The ruling came after chief prosecutor Fatou Bensouda, in an unprecedented move, asked judges for an opinion on whether she could investigate the deportations as a crime against humanity.

The preliminary probe, which aims to determine if there is sufficient evidence to launch a full investigation, “must be concluded within a reasonable time,” the court said.

Myanmar is not a member of the court, but Bangladesh is — which was the basis of Bensouda’s argument for jurisdiction. She compared deportation to “a cross-border shooting” that “is not completed until the bullet [fired in one country] strikes and kills the victim [in another country].”

About 700,000 Rohingya Muslims have fled Myanmar’s northern Rakhine state into Bangladesh since August of last year to escape a military offensive that has resulted in torched villages and allegations of murder and rape by troops and vigilantes.

A special U.N. investigative panel accused Myanmar’s military on August 27 of carrying out numerous atrocities during the crackdown against the Rohingya “with genocidal intent” after a series of Rohingya militant attacks on security outposts.

The panel, sanctioned by the U.N. Human Rights Council, concluded in a scathing report that Myanmar’s military actions were “grossly disproportionate to actual security threats.”

Investigators also denounced Myanmar’s de facto leader, Aung San Suu Kyi, for failing to use her position and “her moral authority” to prevent the crisis.

Aung San Suu Kyi received a Nobel Peace Prize for her decades-long struggle against Myanmar’s former military regime, but her global reputation has been tarnished for failing to speak out in support the Rohingya.

 

Read More

Baltic Countries Want Walmart to Remove Soviet-Themed Shirts

Three Baltic countries have lashed out at retail giant Walmart for selling online T-shirts and other products with Soviet Union emblems on them, and demanded that the goods be removed.

Estonia, Latvia, and Lithuania were forcibly annexed by Moscow in 1940 and remained part of the Soviet Union until its collapse in 1991, except for a brief occupation by Nazi Germany 1941-1944.  Lithuania has been taking a particularly hard line against its communist-era legacy, banning all Soviet symbols as well as Nazi ones.

“Horrific crimes were done under the Soviet symbols of a sickle and hammer,” the Lithuanian ambassador to the United States, Rolandas Krisciunas, wrote Wednesday to Walmart. “The promotion of such symbols resonates with a big pain for many centuries.”

“When the Soviet Union occupied Lithuania, hundreds of thousands of our citizens were killed, exiled, tortured, raped, separated from their families. Similar fates struck dozens of millions of other innocent people, including children, across Europe and across the globe,” the ambassador wrote.   

Krisciunas said he does not believe that Walmart deliberately chose to offend by selling the T-shirts, tank tops and sweatshirts with Soviet symbols and the letters USSR. “But in this case, the T-shirts and other products with the symbols of mass murder should be immediately withdrawn,” he wrote.

The Baltic News Service said a group of lawmakers from Estonia, Latvia and Lithuania had written Wednesday another letter to Walmart, saying “it is utterly disappointing [that the chain] does not show respect for the millions of different citizens who fell victim to the Soviet totalitarian regime.”

Selling such items “demonstrates lack of human decency,” the BNS news agency quoted them as saying. They added that Walmart “participates in promotion, among its customers worldwide, of totalitarianism, human rights abuse and suppression of freedom and democracy, the values that allowed such corporations as Walmart to grow and prosper.”

“We call on Walmart Inc. to demonstrate their corporate responsibility…and immediately discontinue selling of the…items,” they wrote, according to BNS.

There was no immediate reaction from the retailer based in Bentonville, Arkansas.

It seemed from the site that it is a third-party company — called Buy Cool Shirts — that sells the shirts through Walmart Inc.’s page.

In May, German sports gear maker Adidas agreed to remove a red tank top with the letters USSR and emblems of the Soviet Union from its online store. The item was being sold ahead of the soccer World Cup in Russia.

 

 

Read More

ЄС назабаром запропонує експертів для відбору суддів Вищого антикорупційного суду – Мінґареллі

Європейський союз незабаром запропонує кандидатури до складу Громадської ради міжнародних експертів для обрання суддів Вищого антикорупційного суду, повідомив голова представництва ЄС в Україні Юґ Мінґареллі у відеозверненні.

Він наголосив, що для ефективності роботи суду найважливіше – забезпечити чесний та прозорий відбір суддів.

«Ми разом зі своїми міжнародними партнерами рішуче налаштовані сприяти у цій справі нашим українським партнерам. От чому ми незабаром плануємо запропонувати кандидатури до Громадської ради міжнародних експертів», – сказав Мінгареллі, наголосивши, що рада має допомогти Вищій кваліфікаційній комісії обрати незалежних та професійних суддів.

Також голова антикорупційної ініціативи ЄС Ека Ткешелашвілі наголосила, що до Громадської ради міжнародних експертів будуть відібрані фахівці з «бездоганною репутацією та великим досвідом роботи» у галузі боротьби з корупцією. Їх відберуть міжнародні організації, що мають угоди з Україною у сфері боротьби з корупцією.

Мінґареллі і Ткешелашвілі закликали всіх потенційних кандидатів подати заявки на посади суддів Вищого антикорупційного суду, оскільки кінцевий термін (14 вересня) швидко наближається.

Станом на 6 вересня документи на посаду суддів Вищого антикорупційного суду подали 27 кандидатів, ще п’ять кандидатів – до його апеляційної палати, повідомляється на сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Загалом, у новоствореному суді відкриті 27 вакансій суддів Вищого антикорупційного суду та 12 в апеляційній палаті.

Заявки на вакансії приймають до 14 вересня включно.

Читайте також: 6 етапів конкурсу, 14 ризиків: де можливі маніпуляції при відборі антикорупційних суддів

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.

12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

Read More

В.о. міністра фінансів України зустрілася з представниками місії МВФ

В.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова зустрілася з делегацією Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії Роном ван Роденом та постійним представником МВФ в Україні Йостою Люнгманом, повідомила прес-служба Мінфіну.

«Візит місії МВФ – позитивний сигнал у відносинах України з фондом. Станом на сьогодні ми вже виконали більшість зобов’язань перед МВФ в рамках поточної програми співробітництва», – заявила Маркарова.

Згідно з повідомленням, під час зустрічі українська сторона обговорювала з МВФ «подальші кроки в рамках двосторонньої співпраці, включно з можливістю отримання фінансової допомоги для збереження та підтримки макроекономічної стабільності».

6 вересня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, яка перебуватиме в Україні до 19 вересня 2018 року. Постійний представник фонду в Україні Йоста Люнгман заявляв, що представники місії під час візиту обговорюватимуть останні економічні події й економічну політику.

У червні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман визнав, що підвищення цін на газ для населення залишається серед вимог Міжнародного валютного фонду, і додав, що уряд не має «простої відповіді» на це питання.

Національний банк України розраховує отримати транш від МВФ до кінця 2018 року.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Read More

Georgette Mosbacher Begins Term as US Ambassador in Poland

Georgette Mosbacher, an entrepreneur and Republican donor, officially began her term as the new U.S. ambassador to Poland on Thursday by presenting her credentials to President Andrzej Duda.

The 71-year-old Mosbacher was tapped by President Donald Trump for her mission in the nation of 38 million that has close ties with Washington. Warsaw was the inaugural stop on Trump’s first European tour last year.

The two NATO allies share security concerns in the face of Russia’s increased military activity. Poland is seeking a greater U.S. troop presence on its territory and in the region.

Duda is to hold talks with Trump at the White House on Sept. 18. The meeting is expected to cover energy cooperation and increasing business ties.

Poland wants to increase the volume of liquefied gas contracts with the U.S., as it seeks to cut dependence on gas imports from Russia, which has occasionally used them as a political tool. Poland also wants more U.S. investment to help fuel it’s fast-developing economy.

The ceremony at the early 19th century Belweder palace in Warsaw included a handshake and a few brief remarks exchanged.

Read More

В НБУ сподіваються на транш МВФ до кінця року

Національний банк розраховує на позитивне рішення Міжнародного валютного фонду щодо отримання траншу до кінця року, сказав голова НБУ Яків Смолій на брифінгу.

«Ми прогнозуємо, що переговори з місією МВФ будуть успішними і що ми досягнемо консенсусу щодо отримання чергового траншу до кінця року», – сказав Смолій.

При цьому він не уточнив, на який розмір траншу від МВФ варто сподіватися Україні.

Смолій назвав успішну співпрацю з МВФ ключовою умовою зниження інфляції.

«Отримання кредитних коштів від Фонду та пов’язаного фінансування від інших партнерів України сприятиме зміцненню макрофінансової стабільності та слугуватиме позитивним сигналом для учасників ринку щодо подальшого поступу у здійсненні реформ в Україні», – зазначив глава НБУ.

Читайте також: В НБУ очікують транш МВФ на 2 мільярди доларів до грудня

6 вересня у Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду, яка перебуватиме тут до 19 вересня 2018 року. Як раніше заявляв постійний представник фонду в Україні Йоста Люнгман, представники місії під час візиту обговорюватимуть останні економічні події й економічну політику.

У червні прем’єр-міністр України Володимир Гройсман визнав, що підвищення цін на газ для населення залишається серед вимог Міжнародного валютного фонду, і додав, що уряд не має «простої відповіді» на це питання.

У березні 2015 року між МВФ і Україною була затверджена чотирирічна програма розширеного фінансування на суму близько 17,5 мільярда доларів США. Наразі МВФ надав Україні за цією програмою близько 8 мільярдів 380 мільйонів доларів.

Read More

Trump: Syria’s Idlib ‘Cannot Be a Slaughter’

International calls for restraint grew Wednesday for Syria and its allies, Russia and Iran, to avoid a bloodbath and humanitarian disaster in Syria’s Idlib province.

The northwestern province along the Turkish border is the last major part of Syria in rebel hands. Syrian forces are surrounding the province, and observers say a multiparty operation may be imminent.

Meeting Wednesday with the emir of Kuwait, Sheikh Sabah al-Ahmad al-Jaber al-Sabah, President Donald Trump called the situation in Idlib “very sad.”

“That cannot be a slaughter. If it’s a slaughter, the world is going to get very, very angry and the United States is going to get angry, too,” Trump added.

When a reporter asked Trump if he was not going to let an attack on Idlib happen, the president said only that he was watching very closely.

The 10 nonpermanent members of the U.N. Security Council issued a joint statement Wednesday urging all parties in Syria to show restraint. They said a military strike on Idlib would lead to a “humanitarian catastrophe.”

The entire council is scheduled to meet Friday to discuss the crisis, while at the same time, the presidents of Turkey, Russia and Iran are planning to hold a summit in Tehran.

Russia and Iran are Syria’s top allies, and Turkey fears another refugee crisis along its border if Syrian forces attack Idlib.

The three nations last year declared Idlib to be a “de-escalation zone,” and Turkey says the cease-fire inside Idlib must not be violated. Moscow, however, has called Idlib a “nest of terrorists,” the word it uses to refer to the rebels.

The Syrian Observatory for Human Rights said Russian airstrikes on Idlib killed at least nine civilians Tuesday. 

Turkish Foreign Minister Mevlut Cavusoglu met with his German counterpart, Heiko Maas, in Ankara Wednesday, in part to send a message to Moscow that such attacks are unacceptable.

Cavusoglu says Russian and Turkish officials have been holding talks on preventing a military strike on Idlib.

“We don’t find it correct that the [Russian raids] happened before the Tehran summit,” he said. “If the problem here is the radical groups, a common strategy needs to be adopted. Joint work can be done to eliminate these groups, but the solution is definitely not to bomb Idlib in its entirety.”

Maas said Germany was also concerned about massive bloodshed and “looming humanitarian catastrophe” inside Idlib.

About 3 million people are in the province. Many of them are rebels and their families who went there after being given a chance to evacuate from other areas formerly held by rebels before Syrian forces moved in.

The Syrian military has been urging the rebels in Idlib to surrender.

Read More

German FM in Turkey Amid Signs of Thawing Ties

German Foreign Minister Heiko Maas is making a two-day visit to Turkey in the latest step in warming relations between the two countries.

Last year, bilateral relations plummeted to the point that Turkish President Recep Tayyip Erdogan accused German Chancellor Angela Merkel of using “Nazi methods.”

But before leaving for Ankara, Maas  said “we are determined to keep working hard to improve our relations. Turkey is more than a large neighbor, it is an important partner of Germany.”

Maas will meet Erdogan and top Turkish ministers.

The visit is to prepare for Erdogan’s state visit to Berlin later this month, a rare privilege in Europe, analysts say, given Turkey’s poor human rights record.

Looking for help

“There indeed seems to be a warming of relations between Turkey and Germany,” said political analyst Sinan Ulgen of the Istanbul-based Edam research group. “Turkey’s relationship with its other big partner in the West, the United States, is under tension. So,there is a real willingness in Ankara to improve the relations with key European countries, primarily Germany.”

Last month’s imposition of U.S. tariffs on Turkish goods triggered a collapse in Turkey’s currency, threatening a financial crisis. The Turkish and German finance ministers are to meet in Berlin later this month to reportedly discuss financial support for Turkey.

Until recently, Erdogan had threatened to look east toward Moscow, in response to souring ties with Washington and Europe. But analysts point out that Turkish financial woes and the deepening crisis in Syria, underscore the limits of Ankara’s relationship with Moscow.

“There was always a consciousness in Ankara that Russia could never really be a strategic partner to Turkey,” Ulgen said. “Namely, there continue to be fundamental differences on how the two countries look at developments in the region, be it Syria, Ukraine, Crimea.”

“Secondly,” he added, “Russia is not an economic partner in the sense that the IMF [International Monetary Fund] or EU could ever be,” he added, “so expectations in terms that Russia could be helpful in an economic downturn scenario in Turkey were always very superficial.”

Human rights

Turkey’s human rights record is seen as a significant stumbling block to any improvement in relations with the EU.

Maas said he would call on Turkish authorities for the release of seven German citizens, which Berlin claims are being held for political reasons.German politicians are accusing Ankara of pursing hostage diplomacy.

Ankara insists the Turkish judiciary is independent. But in the past few months, Turkish courts have released German journalists Deniz Yucel and Mesale Tolu.

Analysts warn if Ankara is seeking significant improvement in its ties with Berlin and the wider European Union, it will have to take substantial steps toward complying with EU standards on human rights defined by the Copenhagen Criteria.

“The EU demand of meeting the Copenhagen Criteria requires having some kind of democratic regime — some kind of independent judiciary, some role for checks and balances,” said political analyst Atilla Yesilada of Global Source Partners. “You cannot put people in jail for their postings on social media or arrest journalists for writing something Erdogan doesn’t like. These practices need to stop.”

“Ankara is looking for a relationship that is devoid of political conditionality. From the European perspective, that will not be possible,” Ulgen said.

Analysts claim the decline in human rights in Turkey means Ankara’s EU membership hopes are all but finished.

“This vocation of becoming a full EU member is over,” said former senior Turkish diplomat Aydin Selcen. “Now, even to renew the customs union is not going to happen this year or next.”

“But yet separately,” he added, “those countries in the European Union are the biggest trade partners of Turkey, and it will remain so,” he added. “Especially Turkey and Germany enjoy a special relationship with many problems, but no country can replace Germany for Turkish industry, and Turkey needs more industrial production to get out of this dire straits in Turkey.”

Analysts say an EU agreement with Turkey to control migrants entering European countries remains a compelling reason for Berlin and the rest of the bloc to improve relations and maintain Turkey’s economic stability.

“Given that both parties now realize that Turkey’s accession is unfeasible, at least for the foreseeable future, a new relationship will have to be defined,” Ulgen said. “A new balance has to be struck overall.”

Read More

Warnings of Huge Disruption as Britain Prepares for Possible Cliff-Edge Brexit

Britain risks huge disruptions to its economy and society, including trade, transport, health care and citizens’ rights, if it leaves the European Union next March without a deal. That’s the conclusion of a new report on the short-term risks of a so-called ‘no-deal Brexit.’ The report comes as lawmakers return to London after a six-week summer break to face growing uncertainty over Britain’s future relations with the EU. Henry Ridgwell reports from London.

Read More

«Кінець близько»: сестра Сенцова розповіла про останню зустріч із братом – відео

Сестра Олега Сенцова Наталія Каплан розповіла про свою останню зустріч із ув’язненим у російській колонії братом. За її словами, брат, який уже три з половиною місяці голодує, написав їй: «Кінець близько». Засуджений у Росії український режисер Олег Сенцов 14 травня оголосив безстрокове голодування з вимогою звільнити усіх українських політв’язнів, які перебувають в російських тюрмах. 31 травня він заявив, що його «не цікавить обмін», адже він – «людина, яка йде до кінця». (Відео Reuters)

Read More